CC BY
19
УДК 636.2:636.084.52
*М1хур Н. I., астрант ©
Льегеський нацгональнийутеерситет ветеринарног медицины та б1отехнолог1й 1мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украша
М'ЯСНА ПРОДУКТИВШСТЬ В1ДГОД1ВЕЛЬНИХ БУГАЙЦ1В ТА ЯК1СН1 ПОКАЗНИКИ ЯЛОВИЧИНИ ЗА Р13Н01 СТРУКТУРЫ РАЦЮН1В
У матер1алах публ^кацИ продоежуютъ в1дображатися резулътати доеготриеалих наукоеих досл1джень, проеедених на в1дгод1вельних бугайцях украшськог чорно-рябог молочног породи, е/д народження до 15-м1сячного ежу. Заеданиям досл1джень було еиечити особливост1 ттенсивност/ росту / обм1ну речовин в оргатзм! бугайщв залежно е/д енергетичног забезпеченост1 рацютв при цыор!чнт однотипмй год1вл1. Матер1алом для досл1джень слугуеали корми рацгону, вм1стиме рубця, зразки якого в1дбирали за допомогою рото-глоткоеого зонду через 2-2,5 годин теля ранковог год!вл!, а також теля забою теарин були: м'язова, жироеа, сполучна / юсткова тканини. Загот1вля та еикористання для ттенсивног е/дгод/вл/ бугайщв зерноанажу поживметь якого станоеитъ понад 0,6 корм. од., м1ститъ достатню кглькгсть протешу р1зних за розчинметю фракцт, вуглевод1в, в^тамтв та м1неральних солей, забезпечуе висою середньодобов! прирости живо! маси / позитивно еплиеае на яюст показники м'яса ялоеичини. Виробництео зерноанажних корм1в дозеоляе з 1 га кормоеог площ1 еиробляти в1дпов1дно 78,1-99,8 ц корм. од. та 6,1-13,9 ц перетравного протешу. Комплексна оц1нка одержанихрезультат1в дае тдетаву стеерджуеати, що зам1на частини концентроеаних корм1в в районах (20 / 35 % за пожившетю) на фураж зерноанажного типу дещо понижуе середньодобов! прирости живог маси, але не впливае негативно на обмгн речовин та якгсш показники м'яса ялоеичини / здешеелюе його виробництео.
Ключовг слова: в!дгод1вельм бугайц!, ттенсивне вирощування, перетравтетъ, поживм речовини, однотипна год1вля, зернофураж, кормовий фактор.
УДК 636.2:636.084.52
Михур Н. И.
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, г. Львов, Украина
МЯСНАЯ ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТЬ ОТКОРМОЧНЫХ БЫЧКОВ и
КАЧЕСТВЕННЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ ГОВЯДИНЫ ЗА РАЗНОЙ СТРУКТУРЫ
РАЦИОНОВ
В материалах публикации продолжают отображаться результаты длительных научных исследований проведенных на откормочных бычков украинской черно-рябой молочной породы, отрождения до 15-месячного возраста. Задачей исследований было изучить особенности интенсивности роста и обмена веществ в организме бычков в зависимости от энергетической обеспеченности рационов при круглогодичном однотипном кормлении.
°М1хур Н. I., 2015
*Науковий кер1вник-доктор сшьськогосподарських наук, професор Швторак Я. I.
128
Материалом для исследований послужили корма рациона, содержимое рубца, образцы которого отбирали с помощью рото-глоточной зонда через 22,5 часов после утреннего кормления, а после забоя животных были: мышечная, жировая, соединительная и костная ткани. Заготовка и использование для интенсивного откорма бычков зерносинажа, питательность которого составляет более 0,6 корм. ед., содержит достаточное количество протеина различных порастворимости фракций, углеводов, витаминов и минеральных солей, обеспечивает высокие среднесуточные приросты живой массы и положительно влияет на качественные показатели мяса говядины. Производство зерносинажных кормов позволяет с 1 га кормовой площади производить в соответствии 78,199,8 ц корм. ед. и 6,1-13,9 ц переваримого протеина.
Комплексная оценка полученных результатов дает основание утверждать, что замена части концентрированных кормов в рационах (20 и 35 % по питательности) на фураж зерносинажного типа несколько понижает среднесуточные приросты живой массы, но не влияет отрицательно на обмен веществ и качественные показатели мяса говядины и удешевляет его производство.
Ключевые слова: откормочные бычки, интенсивное выращивание, переваримость, питательные вещества, однотипное кормление, зернофураж, кормовой фактор.
UDC 636.2: 636.084.52
Mikhur N. I.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskiy, Ukraine
MEAT PRODUCTIVITY OF FATTENING BULLS AND QUALITATIVE INDICATORS BEEF FOR DIFFERENT STRUCTURES RATIONS
The materials publication retained long-term results of research conducted on fattening bulls Ukrainian black and white dairy cattle, from birth to 15- months of age. The task of the research was to study the features of the intensity of growth and metabolism of calves, depending on the availability of dietary energy in the same type of year-round feeding. The material for the research served as feed intake, contents rumen samples which were collected by means of mouth-pharyngeal probe after 2- 2,5 hours after the morning feeding, and after slaughter were: muscle, fat, connective tissue and bone harvesting and use for intensive fattening bulls zernosinazhu nutritional value of over 0,6 feed. units. contains enough protein solubility of different factions, carbohydrates, vitamins and minerals, provides high average daily live weight and positively affects the quality indicators of beef. Production zernosinazhnyh feed allows feed area of 1 hectare respectively produce 78,1 - 99,8 kg feed. units. and 6,1-13,9 kg of digestible protein.
Comprehensive assessment of the results gives reason to believe that the replacement of concentrate feed in diets (20 and 35 % nutritionally) to feed zernosinazhnoho type slightly lowers average daily body weight, but does not adversely affect metabolism and quality beef and cheaper its production.
Key words: bull fattening, intensive, digestion, nutrients, sister feeding, forage, fodder factor.
Вступ. Виробництво яловичини TicHO пов'язане з типом год1вл1 худ оби та пропорцшно вщповщае максимальному використанию основного виду корму в
129
структур! кормового рацюну. Тому штенсивна цшор1чна однотипна год1вля з використанням монокорму зерносшажного типу викликае особливу защкавленють в технологи промислово! в1дгод1вл1 молодняку велико1 рогато! худ оби [1, 2]. Монокорм зеносшажного типу виготовлявся у фаз! молочно-восково! стиглосп зерна злаково-бобово! сум!шки (овес, ячмшь, горох, пелюшка) в цей час волопсть злакових компонент!в була в межах 55 %. Скошування та подр!бнення маси проводилось з допомогою комбайна «John Deere». Довжина подр!бнення не перевищувала 1,5-2 см i загот!вля такого корму проводилася за технолопею загоивл! сшажу. Слщ зазначити, що така сумшка мютить найбшьшу кшьюсть поживних речовин в 1 кг сухо! речовини i особливо протешу за рахунок зерна злакових i бобових [4, 5, 6].
Метою роботи було вивчення особливостей штенсивносп росту i обм1ну речовин в оргашзм! бугайщв украшсько! чорно-рябо! молочно! породи залежно вщ pi3HOi структури рацюшв при цшор!чнш однотипнш год1вл1.
Матер1ал i методи дослщжень. Науково-виробничий дослщ проводили в умовах державного шдприемства досл1дного господарства "Миклаш1в" зах1дного ф1л1алу нац1онального наукового центру 1нституту механ1зац1! та електриф1кац1! сшьського господарства НААН Укра!ни Пустомит1вського району Льв1всько1 област1.
Таблиця 1
Схема проведения дослщу_
Групи шддослщних тварин Зр!вняльний пер!од (30 дн!в) Облжовий пер!од. Структура рацюшв !нтенсивного пер!оду вирощування, %
1 контрольна Основний рац!он (OP) ОР - Груб! (с!но злакове) - 20%, соковш! (силос кукурудзяний) - 50%, концентрата (дерть зерна кукурудзи, пшениц!, ячменю, макуха соняшникова) - 30%
2 доелвдна OP ОР - замша 20% концентрапв за пожившетю на монокорм зерносшажного типу
3 досл!дна OP ОР - замша 35% концентрапв за поживн!стю на монокорм зерносшажного типу
Досл1дження проводилися на 3-х групах (1 - контрольна, та 2 i 3 - дослщш) бугайц1в-аналог1в укра1нсько! чорно-рябо! молочно! породи за схемою, яка наведена у таблиц! 1.
Рацюни год!вл! шддослщних тварин були збалансован! за вм!стом поживних речовин з врахуванням сухо! речовини i доступно! eHepri!, а також включениям в склад концентрат!в солево-мшерального прем!ксу.
Матер!алом для досл!джень слугували корми рац!ону, вм!стиме рубця, зразки якого в!дбирали за допомогою рото-глоткового зонду через 2 - 2,5 годин теля ранково! год!вл!. У вмютимому рубця визначали загальний i залишковий азот (за Кельдалем), а бшковий за р!зницею м!ж ними, азот ам!аку (за Конвеем), загальний цукор (антронним методом), а також амшол^ичну, целюлозол!тичну та протеол!тичну активност!, рН - на рН-метр!, морфолопчш i б!оф!зичн! показники продукт!в забою [3].
Статистичну обробку результата проводили за допомогою загальноприйнятих метод!в вар!ац!йно! статистики з оц!нкою середнього (М), його похибки (м) i розрахунками в!рог!дност! р!зниць за методом Стьюдента з використанням програмного забезпечення «Microsoft Exel».
130
Результаты дослщжень. Замша частки зернових концентрата у ращонах бугайщв на монокорм зерносшажного типу дещо знижувало амшол!тичну активнють м1крофлори рубця (табл. 2). Протеол1тична активнють практично залишалася без змш \ на цьому фош проявляеться бшьш активно целюлозолггична, активнють яко1 зростае за рахунок шдвищеного р1вня клггковини в ращош друго! та третьо! груп шддослщних бугайщв. Це пояснюеться р1зним оптимумом рН для юнування 1 пдрол1тично1 активносп целюлозолггичних та амшолггичних бактерш, тобто рН рубцево! рщини шдвищувалася за рахунок кормового фактору, що позитивно вплинуло на пдрол1зуючу здатнють вщповщних фермента, хоча протеолггичш м!крооргашзми менш чутлив! до змш рН. Очевидно, це пов'язано з посиленням функщонування шших тишв бактерш 1 стимулюванням !х протеолггично! активности
Одним ¿з вагомих чинниюв однотипно! вщгод1вл1 худоби е р1вень ефективносп засвоення поживних речовин ращону. Як видно з даних наведених у таблиц! 3, найбшьша кшькють бшкового 1 амшного азоту та менша ам1ачного спостер1галась у вмют! рубця бугайщв при згодовуванш зерносшажного корму. Р1зниця до показниюв контрольно! групи статистично в!ропдна.
Таблиця 2
Ферментативна актившсть вмкту рубця пщдослщних бугайщв
( М±ш, п=10)
Показники Групи
1 2 3
Ам!лол!тична активн!сть, тис. ум. ам. од. 449,3+24,70 420,1+17,10 373,0+16,50*
Целюлозол!тична активн!сть, % активн. 14,16+0,86 16,33+1,14 16,95+1,22*
Протеол!тична активн! сть, екв. Тирозину в 100 мл/хв 3,16+0,14 3,72+0,20 3,88+0,21
РН 6,90+0,12 7,60+0,20* 7,50+0,16
Примака: в цш таблиц! I в наступних р1зниця статистично в1ропдна (Р<0,05*, Р<0,01**)
Таблиця 3
Деяк1 показники вмкту рубця тддослщних бугайщв (М±ш, п=5)
Показники Групи
1 2 3
Загальний азот, мг% 89,2+2,77 93,3+2,41** 99,4+2,18**
Б!лковий азот, мг% 70,6+2,77 73,0+2,64* 79,3+2,72*
Залишковий азот, мг% 18,6+2,07 20,3+2,23 20,1+2,16
Азот ам!аку, мг% 7,0+0,13 5,3+0,12* 5,2+0,12*
Ам!нний азот, мг% 7,6+0,60 8,7+0,71* 8,6+0,70**
Отже, виходячи з х1м1чного складу вмюту рубця можна припустити, що втрати в дослщних трупах були найменшими. Азот ам1аку в цих трупах бшьш штенсивно використовувався для синтезу амшокислот (амшний азот), а останш -для утворення бшьш щнних сполук бшюв мшрофлори, яю перетравлюються в наступних вщдшах травного тракту - сичуз! та тонкому вщдш кишечника разом ¿з проте!ном корм1в, який не зазнав дп мшробних фермента у передшлунках тварин.
Динамша прироста живо! маси молодняку за пер!од дослщу (табл. 4) св!дчить про те що найбшьшою !нтенсивн!стю росту вщзначалися бугайц! 2 ! 3 груп, як! знаходилися на п!двищеному енергетичному р!вн! живлення у пор!внянн! до 1 групи. При цьому чим вищою була р!зниця у р!вш год!вл! тим суттево
131
вщставали бугайщ 1 групи за штенсивносп росту. Так, при практично однаковш живш мае! при народженш р1зниця у 6 та 9 мюящв вщповщно складала 27,4 1 28,9 %.
Таблиця 4
Динамжа продуктивное^ бугайщв тддослщних труп (М±ш, п=16)
Вж, м1сяц1в Групи
1 2 3
Середня жива маса: на початок дослщу, кг 183,6+7,00 175,6+3,60 186,6+6,53
на кшець досл1ду, кг 418,2+15,60 412,0+19,10 418,5+21,00
Прир1ст живо! маси: всього, кг 234,6+4,16 236,4+4,02 231,9+4,10
середньодобовий, г 855,0+8,21 860,0+8,40 843,0+8,32
Пюля завершения заключного перюду штенсивносп в1дгод1вл1 було проведено контрольний забш шддослщних бугайщв (табл. 5). Одержан! результата показали, що середня передзабшна жива маса бугайщв знаходилася на р!вш 368,0407,0 кг. Забшний вих1д туш мав пряму залежн1сть в1д структури рацюну з незначною м!жгруповою р1зницею, яка знаходилася в межах 1,1-1,4% по вщношенш до першо! групи, рацюн яко! компенсував потребу тварин в енергп та проте!н1 за рахунок концентрат1в 1 звичайно був дорожчим.
Таблиця 5
М'ясна продуктивн1сть бугайц1в пщдослщних труп (М±ш, п=4)
Групи Передзабшна жива маса, кг Маса охолоджено! туш!, кг Маса внутршнього жиру, кг Заб!йний вих!д, %
1 402,5+2,81 216,1+2,62 13,6+0,92 57,1+0,81
2 368,0+2,24 189,0+2,72 8,5+0,46 53,8+0,86
3 407,0+2,68 219,5+2,70 10,8+0,72 56,6+0,82
Зам1на частини концентрованих корм1в за поживн1стю не призводить до суттево негативного наслщку \ дае п1дставу стверджувати про ефективнють таких рац1он1в, що засвщчують отриман1 показники морфолог1чного складу туш (табл. 6).
Таблиця 6
Групи Тканина Коефщент м'ясносп
м'язева жирова сполучна кюткова
9 мюящв
1 57,20 7,32 12,42 21,04 3,65
2 56,25 7,59 12,58 20,81 3,67
3 57,25 8,09 12,51 20,69 3,76
12 мюящв
1 58,66 10,80 11,90 17,84 4,56
2 58,65 10,73 11,23 18,59 4,33
3 58,85 10,70 11,57 18,39 4,41
15 мюящв
1 59,90 10,59 9,37 18,19 4,40
2 59,80 10,19 10,73 18,00 4,48
3 59,30 10,40 10,55 18,68 4,30
Вивчення особливостей формування туш 1 !х окремих тканин постнатального пер1оду в залежност1 в1д рац1он1в та в1ку показало, що найб1льш ¿нтенсивно розвиваеться м'язева 1 к1сткова тканини в 9-12-мюячному в1ц1. Ц1 тканини забезпечують рухлив1сть тварини, а в 12-15-мюячному в1ц1 жирова 1 сполучна тканини, як регулююч1 процеси обм1ну. Кшьюсть сполучно! тканини знаходилася у взаемозв'язку з жировою тканиною. Сполучна тканина, утворюе с1тку на м'язев1й,
132
яка з вшом заповнюеться жировою тканиною, \ чим краще вона розвинена у молочному вщ1, тим бшьше в подальшому вщкладаеться м1жм'язевого жиру.
Заключним елементом кожно! науково! розробки пов'язано! з сшьськогосподарським виробництвом е економ1чна оцшка отриманих результата. Розрахунок економ1чно! ефективносп виробництва яловичини у проведених нами дослщженнях наведен! у таблиц! 7.
Як видно з наведених даних, найвищими середньодобовими приростами живо! маси за дослщний перюд вщзначалися бугайщ 2 групи.
Таблиця 7
Економ1чна ощнка результат1в дослщжень_
Показники Групи
1 2 3
Кшьшсть тварин в груш, гол. 16 16 16
Середньодобовий прирют живо! маси бугайщв, г 855 860 843
Затрати корму на 1 кг приросту живо! маси: кормових одиниць, кг 9,8 9,6 9,8
чисто! енергп, МДж 58,0 56,8 58,0
Реал!зац!йна ц!на 1 кг живо! маси, грн. 13,5 13,5 13,5
Соб!варт!сть 1 кг приросту живо! маси, грн. 9,8 9,7 9,9
Чистий прибуток в!д реал!зац!! 1 кг яловичини, грн. 3,7 3,8 3,6
Рентабельшсть, % 37,7 39,2 36,3
Проведена грошова ощнка даного типу в1дгод1вл1 худоби тдтвердила наш! очшування вщносно використання запропонованого монокорму взамш частини концентрата у склад! ращону цшор!чно! однотипно! год1вл1 бугайщв. Виходячи з р1зних прирост1в живо! маси бугайц1в, затрата корму на 1 кг !х приросту в шддослщних трупах виявилися р1зними. Найменш1 затрати були в 2 групи \ становили 9,6 корм. од. Ц1 величини е нижчими в1д показник1в розроблених економютами для заключно! в1дгод1вл1 молодняку велико! рогато! худоби неспещал!зованих у м'ясному напрямку пор!д, як! складають - 9,5-10,0 корм. од. Це вказуе на належне використання поживних речовин запропонованого типу рац!он!в. Одержання чистого прибутку в!д реал!зац!! 1 кг живо! маси складало 3,8 грн. у тварин 2 групи, при рентабельносп 39,2 %, що е бажаним показником.
Висновок: Загот!вля та використання для штенсивно! в!дгод!вл! бугайщв зернос!нажу поживн!сть якого становить понад 0,6 корм. од. м!стить достатню к!льк!сть проте!ну р!зних за розчиншстю фракц!й, вуглевод!в, в!там!н!в та мшеральних солей, забезпечуе висок! середньодобов! прирости живо! маси ! позитивно впливае на як!сн! показники м'яса яловичини. Виробництво зернос!нажних корм!в дозволяе з 1 га кормово! площ! виробляти в!дпов!дно 78,1 -99,8 ц корм. од. та 6,1 - 13,9 ц перетравного протешу.
Лггеоатуоа
1. Викооистання нас!ння ошаку в оап!онах бичк!в на вшгод!вл! ГТекст1 / I. I. Шатуллш, В. Л. Столюк, I. М. Беоезюк, В. Г. Киоиченко // Науковий вюник Нац!онального аграрного ушверситету. - 1999. - Вип. 19. - С. 122-126.
2. Год!вля високопродуктивних кор!в / В. I. Гноевий, В. О. Головко, О. К. Тршин [та !н.] - Харюв: «Прапор» - 2009. - 368 с.
3. Довщник: ф!зюлого-х!м!чш методи досл!джень у б!олог!!, тваринництв! та ветеринарн!й медицин! / [За ред. Вл!зло В. В.] - Льв!в ВКП «ВМС» 2004. - 399 с.
4. Заготаля корм!в, нормована год!вля тварин та профшактика ал!ментарних захворювань / П. 3. Столярчук, Я. I. П!вторак [та ш. ] - Льв!в. - 2011. - 284 с.
133
5. Основи перспективных технологш виробництва продукцп тваринництва / Г. М. Калетник, М. Ф.Кулик, В. Ф. Петриченко [та ш.] - Вшниця. - 2007. - 584 с.
6. Теор1я i практика нормовано! год1вл1 велико! рогато! худоби: [Монограф!я] за ред. В. М. Кандиби, I. I. Шатулша, В. I. Костенка. - 2012 - 860с.
Стаття надшшла доредакци 21.04.2015
УДК 577:633:615.9
Напрняк Т. Б., к.с.-г.н., доцент © Лъегесъкий нацгоналънийушеерситет ветеринарног медицины та б1отехнологт iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
РЕГУЛЮВАННЯ Р1ВНЯ РОСЛИННОГО Б1ЛКА 1НТРОДУКЦ1еЮ ВИД1В У
АГРОФ1ТОЦЕНОЗИ
Розглянуто ефективтстъ еикористання нетрадицтних кормоеих рослин шляхом ттродукцп ix у агроф1тоценози з метою тдвищення р1вня рослинного быка в кормах.
Реал1зац1я ж адаптиеног пластичност1 ф1то1нтродуцент1в залежитъ eid ступеня npucmocoeanocmi ix до ноеих зон ттродукцп. Найбыъш еажлиеою властив1стю акл1матизованих рослин е здатмстъ протистояти р1зким зм1нам температури i вологост1, не знижуючи при цъому продуктивност1.
Ключовг слова: ттродукщя, нетрадищйм кормовi рослини, рослинний быок, корми.
УДК 577: 633: 615.9
Нагирняк Т. Б., к.с.-х.н., доцент
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий
имени С.З. Гжицъкого
РЕГУЛИРОВАНИЕ УРОВНЯ РАСТИТЕЛЬНОГО БЕЛКА ИНТРОДУКЦИИ
ВИДОВ В АГРОФИТОЦЕНОЗОВ
Рассмотрена эффективность использования нетрадиционных кормовых растений путем интродукции их в агрофитоценозов с целью повышения уровня растительного белка в кормах.
Реализация же адаптивной пластичности фитоинтродуцентив зависит от степени приспособленности к новым зон интродукции. Наиболее важным свойством одомашненных растений является способность противостоятьрезким изменениям температуры и влажности, не снижая при этом производительности.
Ключевые слова: интродукция, нетрадиционные кормовые растения, растительный белок, корма.
UDC 577: 633: 615.9
Nagirnyak T. B.
Lviv National University of Veterinary Medicine and biotechnologies named after S. Gzhytskyj
ADJUSTMENT OF LEVEL VEGETABLE ALBUMEN BY INTRODUCTION OF KINDS IN ARTIFICIAL GROUPMENTS OF PLANTS
Efficiency of the use of unconventional forage Dlants is considered bv introduction them in artificial groupments of plants with the aim of increase of level phytalbumin in forage.
©НапрнякТ. Б., 2015
134
