CC BY
15Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. № 4. Часть 2. С.137-142.
УДК 821.112.2.09(435)=112.2
МОВНА ОБ'еКТИВАЦШ КОНЦЕПТУ KRIEG У РОМАНАХ ЙОЗЕФА РОТА «МАРШ РАДЕЦЬКОГО» I «СКЛЕП КАПУЦИН1В»
Коцюба О. П.
Кшвсъкий нацюналъний ушверситет iMeHi Тараса Шевченка, м. Knie
У стата подано анал1з лексичних вербалiзаторiв концепту KRIEG у дилогп Й. Рота. Визначено смисловi ознаки даного концепту, яю вщбивають шдивщуально-авторсью та традицшш уявлення про вшну в австршському суспшьствь
КлW40ßi слова: вшна, концепт KRIEG, лексема, сема, смислова ознака.
Постановка проблеми. У сучасних умовах розвитку фшософсько!, л1тературознавчо1 i лшгвютично! думки спостер^аеться новий етап актуатзацп та концептуал1зац11 вiйни й обростання концепту В1ЙНА новими смисловими ознаками. Тема вшни выступала й продовжуе виступати однieю з проблемных домшант творчостi багатьох письменникiв (В. Биков, В. Гаршин, Р. Олдшг, Е.М. Ремарк та iн.).
Огляд науковоТ лiтератури. До теми вшни як об'екту лшгвютично! студи в останш роки апелюе чимало дослщниюв з акцентуацieю на способах вербалiзацi! цього багатоаспектного явища (Л. Венедиктова, О. Головань, В. Срьоменко, Н. Ссипенко, В. Крячко, О. Лишна та iн.). З лiтературознавчих позицш пiдходить до аналiзу структури i концептосфери романiв Г. Бьолля про вшну I. Постолова.
В межах дослщження певного концептуального утворення укра!нський германiст А. Приходько звертае увагу на коректшсть вербального «ярликування» семютичного, знакового «"тша" концепту», адже саме вона вказуе на його лшгвокультуролопчну штерпретащю [3, с. 52]. Якщо ментальнi одиницi з однаковою концептуальною оргашзащею по-рiзному вербалiзуються в рiзних мовах, то iм'я 1м потрiбно давати мовою, яка виступае об'ектом спещального аналiзу.
Об'ектом нашо! розвщки став концепт KRIEG, вербалiзований у романах Й. Рота «Марш Радецького» i «Склеп капуцишв». Мета дослщження полягае у визначеннi його традицшних й iндивiдуально-авторських смислових ознак шляхом лексико-семантичного аналiзу одиниць-вербалiзаторiв ще! концептуально! домшанти.
Серед усього розма!ття пiдходiв до розумiння концепту (лiнгвокультурологiчний - С. Воркачов, В. Кононенко; лшгвокогштивний - З. Попова, Й. Стернш, психолшгвютичний - А. Залевська, К. Хард^ у нашiй студи домшантним виступае лiнгвокультурологiчне трактування, згiдно з яким концепт - «згусток культури» в ментальнш сферi iндивiда, основна одиниця культури з складною структурною оргашзащею, до яко!, за Ю. Степановим, належить все, що вщноситься до структури поняття, та все, що «робить його фактом культури: етимолопя, iсторiя,
стиснута до основних ознак змюту, сучасш асощаци й оцшки ...» [4, с. 40]. 3bícho, лiнгвокультурологiчний аналiз концепту одночасно набувае когнiтивних обрисiв, оскiльки культурний концепт мае ментальну природу й фшсуе колективнi знання i вмшня, якi стають надбанням iндивiда (В. Карасик, Г. Слишкш та ш.). При виокремленнi концептiв, типових для росшського лiнгвокультурного ареалу, В. Маслова акцентуе на необхщносп вивчення культурних концептуальних утворень на матерiалi текспв художньо! лiтератури, адже часта апелящя митцiв слова до певних природних i суспiльних явищ сприяе 1хнш концептуалiзацil й локалiзацil в ментальному просторi етносу [2, с. 95].
У рамках дано! розвщки ми зупинимося на мовнш об'ективаци лшгвокультурного концепту KRIEG в романах Й. Рота «Марш Радецького» й «Склеп капуцишв», якi пов'язанi iнтенцiею автора, сюжетом i навт персонажами. Росшсью дослiдницi О. Липiна та А. Флаксман приписують цьому концепту значущють у нiмецькiй лiнгвокультурi [1; 6]. Подшяючи погляди мовознавцiв (Н. Богданово!, Ю. Степанова та iн.) про багатошаровють, багаторiвневiсть чи багатокомпонентнiсть концепту, разом з ними визнаемо домшантним понятшний елемент, який утворюе ядро цього ментального утворення, тодi як вс iншi (образний й оцшний) становлять периферiйну зону. Проте особливий штерес для лiнгвокультуролога викликае саме периферiя концепту, оскiльки в нш знаходять вираження конотативнi оцiнки, яю залежать вiд ментальних особливостей представниюв певно! лiнгвокультури [1, с. 9].
Яскравими прямими лексичними експлiкантами концепту KRIEG у дилогп Й. Рота виступае лексема Krieg (86 слововживань) та похщш вiд не! iменниковi композити та деривати, в яких актуалiзована сема «який вiдноситься до вшни» (Kriegsministerium (9), Kriegsgefangenschaft (2), Kriegsgefangene (2), Kriegsanleihe (2), Kriegsbote (1), Krieger (1), Kriegsherr (13), kriegerisch та íh.) Лексему Krieg автор вживае у сво!х романах з означеним артиклем, що надае концепту KRIEG категорп означеносп й сшввщносить його з описуваними подiями. На позначення Першо! свiтовоl вшни, яка вдаграла вирiшальну роль у долi Дунайсько! iмперil, письменник використовуе композит Weltkrieg (4 слововживання), а також словосполучення der große Krieg (7), в якому еттет groß машфестуе масштабшсть i значущiсть цього глобального феномена.
Найчастотшшим лексичним вербалiзатором концепту KRIEG виявився топонiм Solferino (99 слововживань). Сольферино - назва ломбардського сшьця, поблизу якого 24 червня 1859 року вiдбулася наймасштабшша битва австро-iтало-французько! вiйни. У цьому бою об'еднаш вiйська Франци й 1тал^' здобули перемогу над австршською армiею, змусивши И вщступити. Дiя роману «Марш Радецького» починаеться битвою пiд Сольферино, яка позначилася на житп головних персонажiв твору й на долi Австро-Угорсько! iмперil: визначила хiд полiтичного розвитку багатонацюнально! держави й стала передвiсником ll розпаду у майбутньому. Для актуалiзацil ц1е! iсторично важливо! географiчноl точки й шдкреслення значущостi подiй, яю там вiдбулися, Й. Рот поеднуе топошм Solferino з iншим лексичним активатором концепту KRIEG - субстантивом Schlacht (Schlacht bei Solferino - 16 слововживань). Проте найбшьшою частотшстю вживання вщзначаеться
словосполучення Held von Solferino (78 слововживань), яке створюе асоцiативну паралель «вшна - геро!зм». Даний лексичний вираз не лише актуалiзуе минуле -важливу юторичну битву й геро!чний вчинок дiда Карла Йозефа фон Тротти, який врятував монарха Франца Йосифа вщ смертi, а й iронiчно демонструе його вплив на життя нащадкiв роду Тротта, яке протшае в тiнi героя. На наш погляд, варто вiдмiтити те, що вищезгаданий топонiм не лише служить яскравим засобам вербально! презентаци концепту KRIEG, а надае йому достовiрностi.
Вiдомо, що з вшною вступають в асоцiативнi вiдношення таю поняття, як учасники военних кампанш, бойовi дп, технiка i зброя, кшець вiйни та ll наслщки. До прямих вербалiзаторiв концепту KRIEG належать також синонiмiчнi лексеми для денотаци вшськово! сутички (Schlacht, Gefecht, Kämpfen, Kampf) та мюця ведення бойових дiй (Front, Feld, Schlachtfeld). Семантичне наповнення вищенаведених лексем засвщчуе зв'язок концепту KRIEG з етимолопчним корiнням його iменi: вiйна - це боротьба. Проте аналiз текстового матерiалу дозволив виокремити й iншi засоби лшгвально! реалiзацil концепту KRIEG у романах Й. Рота та подшити !х за тематичним принципом i наявшстю/вщсутшстю семи «який вщноситься до вiйни» на наступнi групи: 1) субстантивна лексика, для яко! характерна сема «вшна» й яка представлена в описах бойових дш, проте може розкривати й особливост служби в армп: а) лексеми на позначення видiв збро! (Granate, Gewehr), б) назви вшськових звань (Offizier, Infanterieleutnant), в) слова-номшанти структурних пiдроздiлiв вiйськ (Dragonerregiment, Bataillon); 2) вшськова термiнологiя та термiни з шших галузей суспiльного життя, як мають сему 'вiйна' (Nachhut, Mobilisierung); 3) дiеслiвнi й субстантивнi лексеми, як номiнують вiйськовi стратеги i тактики (Rückzug, einmarschieren); 4) лексика, яка денотуе учасниюв военних дш, проте не мае семи 'вшна' (Russen, Österreicher); 5) iменниковi лексеми для номшаци учасниюв бойових кампанш, в яких актуалiзована сема 'вшна' й яю подекуди уточнюються ад'ективами (russische Armee, Feind); 6) лексеми, виражеш iменниками, дiеприкметниками, субстантивованими дiеприкметниками i дiесловами, для денотаци наслщюв вiйни, в яких не актуалiзована сема 'вiйна' (desertieren, Verwundete, Schlüsselbeinverletzung, fallen).
На основi аналiзу засобiв мовно! об'ективаци концепту KRIEG у дилоги Й. Рота видiляемо його основт смисловi ознаки: 1) вшна - це вбивство й вщповщно смерть («Ich hatte nur zwei Gedanken, seitdem ich das Manifest des Kaisers gelesen hatte: den an den Tod und ...» [7, с. 60]). Дана смислова ознака концепту KRIEG есплшуеться лексемами, яю позначають дш, спрямовану на позбавлення життя (erschlagen, töten), i лексичш одинищ, якi номiнують кривавi результати вiйни (Leiche, sterben). Проте письменник викривае страшний убивчий мехашзм вiйни, спрямований не лише на солда^в, а й на мирних жителiв, якi в очах австршсько! держави поставали зрадниками i шпигунами: «Der Krieg der österreichischen Armee begann mit Militärgerichten. Tagelang hingen die echten und die vermeintlichen Verräter an den Bäumen auf den Kirchplätzen, ...» [8, с. 395]. Серед усiх засобiв мовного втшення зазначено! концептуально! ознаки концепту KRIEG найбшьшою частотою функцюнування в художньому тексп вирiзняеться лексема Tod (39 слововживань). Максимально! образносп вона набувае в оточенш фразеологiзму seine/die
[schützende od. helfende] Hände über jmdm. halten, який Й. Рот тддае рiзним видам модифшаци, залишаючи незмiнним суб'ект дп - смерть. Наскрiзним повтором модифшовано! фразеолопчно! одиницi (ФО) в поеднанш з лексемою Tod у межах обох ромашв автор наперед визначае жахливi наслiдки вiйни, ту бойню, яка очшуе народи Свропи. Саме тема вшни та спричиненого нею краху Дунайсько! монархи виступае об'еднувальною ланкою обох творiв: «Und keiner von den Offizieren des Zaren und keiner von den Offizieren der Apostolischen Majestät wußte um jene Zeit, daß über den gläsernen Kelchen, aus denen sie tranken, der Tod schon seine hageren, unsichtbaren Hände kreuzte» [8, с. 161]; «Der Tod kreuzte seine knochigen Hände nicht nur über den Bechern, aus denen wir tranken, sondern auch über den nächtlichen Betten, in denen wir mit Frauen schliefen» [7, с. 68]. У наведених прикладах смерть персошфшуеться, зображуеться у вигщщ юстляво! ютоти чоловiчого роду. Таке уявлення про смерть можна вважати нацюнально! особливютю шмецько! лшгвокультури, оскшьки в украшськш i росшськш культурах смерть постае в образi жшки. Влучним, на нашу думку, видаеться спостереження Н. Тимощук, що з кожним повтором лексеми Tod та модифшовано! ФО seine/die [schützende od. helfende] Hände über jmdm. halten в описах передвоенного часу Й. Рот передае наростання смертельно! загрози й забезпечуе «дискурсивний зв'язок тексту» обох ромашв [5, с. 179]. Проте вшна та!ть в собi не лише небезпеку масового знищення людей, а й загибелi батькiвщини - Габсбурзько! iмперi!, що вiдбивае змiст друго! ознаки концепту KRIEG; 2) вшна - це крах iмперi! Габсбурпв: «Viel später erst, lange nach dem großen Krieg, den man den «Weltkrieg» nennt, mit Recht, meiner Meinung nach, und zwar nicht etwa, weil ihn die ganze Welt geführt hatte, sondern weil wir alle infolge seiner eine Welt, unsere Welt, verloren haben, ... Ich spreche vom mißverstandenen und auch mißbrauchten Geist der alten Monarchie ...» [7, с. 44]. Устами Франца Фердинанда з роду Тротта Й. Рот експлшуе ностальпю за втраченою батьювщиною, Австро-Угорською монархiею, в якш панував порядок, безтурботнють, в якш усюди почувався, неначе вдома й останшм поштовхом до розпаду яко! стала вшна; 3) вшна
- це руйшвна сила, яка стирае все з лиця землк «Von dieser großen Vernichtung war mir noch die Begegnung mit dem Juden Manes Reisiger beschieden, ... Er stammte aus Zlotogrod in Galizien. ... Es wurde nämlich im Kriege vernichtet» [K, с. 25]. Дана ознака концепту KRIEG об'ективуеться ЛО, в яких актуалiзована сема 'руйнащя' (aufreiben, zerstört). Спустошувальна природа вшни, ареною яко! у творах Й. Рота постае Галичина, знищуе все на своему шляху, навиъ цш села i мюта, рiвняе !х з землею, залишаючи по собi одш ^er^i i згадку; 4) вшна - це страждання, i не лише фiзичнi, а й душевш, що вербалiзуються у мовленневому контекст лексемами Blut, Verwundete, wahnsinnig, Durst i т. д. («... die Füße waren geschwollen, die Knie steif, die Waden schmerzten, die Rücken konnten sich nicht mehr biegen» [8, с. 396]). Вшна завдае людиш нестерпних фiзичних i психолопчних мук, морить !! голодом, спрагою, холодом i безсонням. У сво!х романах письменник акцентуе в основному на стражданнях, яких зазнають в ходi военних дш австрiйськi солдати й офiцери, що контрастуе з !хнiм легковажним i безтурботним життям у передвоенний час; 5) вшна
- це втрати, людсью i матерiальнi, якi в контекст репрезентують такi ЛО, як verlieren, verschollen, vermißt, Verlustliste та ш. Спалахи военних баталш призводять
до безслщного зникнення людей, втрат продовольства, бойово! технiки, важливих стратегiчних об'екпв. Мирнi жителi втрачають сво!х рщних, домiвки i все господарство, що завдае im нестерпного болю: «... und die Weiber der Ermordeten lagen kreischend um Gnade vor den kotbedeckten Stiefeln der Offiziere, und loderndes rotes und silbernes Feuer schlug aus Hütten und Scheunen ... » [R, 395]; 6) вiйна - це феномен, в якому воедино злилися честь i небезпека: «Nun aber, da der Krieg uns plötzlich zu den Ergänzungs-Bezirkskommandos berief, war es nicht der Gedanke an den Tod, den er zuerst in uns erzeugte, sondern an die Ehre und seine Schwester, die Gefahr» [7, с. 68]. Абстрактш номени Ehre i Gefahr виражають амбiвалентнiсть людського сприйняття цього сусшльно-пол^ичного явища в австршськш культурi й презентують цшшсний шар концепту KRIEG у романах Й. Рота; 7) вшна - це неволя, полон (мовними експлшантами ще! смислово! ознаки концепту у дилоги Й. Рота виступають лексеми Gefangenschaft, Gefangene, gefangen): «Dies war die historische Schlacht von Krasne-Busk, bei der ein Drittel unseres Regiments vernichtet wurde und ein zweites in Gefangenschaft geriet» [7, с. 98]. У полон потрапляють солдати й офщерський склад австршсько! арми, що виступае иередвюииком поразки Габсбурзько! iмперi! у Першш св^овш вiйнi та !! розпаду; 8) вiйна дае можливють здобути славу й проявити геро!зм на полi бою, навт цiною власного життя («Seine solide Einfalt hielt den Tod im Feld für eine notwendige Folge kriegerischen Ruhms» [8, с. 9]). Славу й титул героя здобувае у бита тд Сольферино предок роду Тротта, рятуючи щсаря вщ кут, i забезпечуе собi i сво!м нащадкам широке визнання на роки; 9) вшна - тривалий феномен: «Der Krieg wird lange dauern» [7, с. 98] (на довготривалють ведення военно! камиаии в ходi Першо! св^ово! вiйни вказують лексеми lang, lange, а також прийменник seit у поеднаннi з конкретною датою i ЛО dauern).
Висновки. З проаналiзованого текстового матерiалу видно, що вшна у дилоги Й. Рота - це конкретне експлщитно виражене юторичне явище, якому притаманна категорiя означеностi й процесуальний характер. Серед смислових ознак концепту KRIEG, видшеиих шляхом аналiзу його вербальних репрезентант, найбiльшого вираження набувае смерть, яка вщдзеркалюе загальнолюдськi асоцiацi! вшни. Концептуалiзацiя вiйни як краху Габсбурзько! iмперi!' вiдтворюе авторське сприйняття цього феномена.
Список л^ератури
1. Липина Е. А. Реализация лингвокультурного концепта «Время военное/Kriegszeit» в идиолектах К. М. Симонова и Э. М. Ремарка (на материале текстов военной прозы): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание» 10.02.20 / Е. А. Липина. - Тюмень, 2008. - 26 с.
2. Маслова В. А. Лингвокультурология / В. А. Маслова. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.
- 208 с.
3. Приходько А. М. Концепти i концептосистеми в когштивно-дискурсивнш парадигм1 лшгвютики / А. М. Приходько. - Запор1жжя: Прем'ер, 2008. - 332 с.
4. Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования / Ю. С. Степанов.
- М.: Школа «Языки русской культуры», 1997. - 824 с.
5. Тимощук Н. П. Функцюнування фразеолог1зм1в у романах Йозефа Рота: дис. ... канд. фшол. наук: 10.02.04 / Н. П. Тимощук. - Чершвщ, 2005. - 213 с.
6. Флаксман А. А. Немецкий язык как отражения ментальности его носителей: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. «Германские языки» 10.02.04 / А. А. Флаксман. -Нижний Новгород, 2005. - 172 с.
7. Roth J. Die Kapuzinergruft / J. Roth - Köln: Kiepenheuer & Witsch, 2000. - 200 S.
8. Roth J. Radetzkymarsch / J. Roth. - Amsterdam: Kiepenheuer & Witsch, 1999. - 413 S.
Коцюба А. П. Языковая объективация концепта KRIEG в романах Йозефа Рота «Марш Радецкого» и «Склеп капуцинов» // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т. 24 (63). - № 4. Часть 2. - С.137-142.
В статье дан анализ лексических вербализаторов концепта KRIEG в дилогии Й. Рота. Определены смысловые признаки данного концепта, которые отражают индивидуально-авторские и традиционные представления о войне в австрийском обществе.
Ключевые слова: война, концепт KRIEG, лексема, сема, смысловой признак.
Kotsyuba О. Lingual objectification of the concept KRIEG in Joseph Roth's novels «Radetzky March» and «The Capuchin Tomb» // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V. 24 (63). - № 4. Part 2. - P.137-142.
In the article lexical verbalizators of the concept KRIEG are analysed in J. Roth's two related books. The semantic features of the given concept that reflect both the author's individual and the traditional views upon a war in the Austrian society are determined.
Key words: war, concept KRIEG, lexeme, seme, semantic feature.
Поступила до редакцп 17.09.2011 р.
