CC BY
135
Список використано1 л1тератури
1. Балабанов К. В. Нацiонально-культурне та громадське життя греюв Укра!ни в другiй половинi ХХ - на початку ХХ1 столбя / К. В. Балабанов,
С. П. Пахоменко - Марiуполь, 2006. - 260 с.
2. Бшецький А. А. Передмова / А. А. Бшецький // Юр'яков Л. Лого пас 1гор ту стратию
Слово про Iгорiв похiд : пер. на грецьку (румейську). - К. : Дншро, 1987. - С. 6 - 9.
3. Вщ берепв Азова : твори грецьких поет1в Укра!ни / упоряд. Д. Демерджъ - К. :
Дншро, 1979. - 222 с.
4. Моя Эллада - Украина : стихи, проза, публицистика : сб. греческих литераторов. -Донецк : Китис, 1998. - 206 с.
5. Сардарян К. Г. Поетична творчють греюв Донецького Приазов'я / К.Г. Сардарян // Монографiя. - Донецьк : Норд-Прес, 2010. - 171 с.
Стаття надшшла до редакцп 30 кв^ня 2012 р. K. Sardaryan
TARAS SHEVCHENKO REASONS OF POETIC LEGASY OF THE GREEK LITERATI (A. SHAPURMY, L. KIRIAKOV)
The article is systemic generalisation of poetic works of Pryazov'ya Greeks whom groundwork is not interpreted practically by critique. In research for the first time in native literary studies a try of complex conceptualization of literary works of the Greek artists is carried out, classification of works of the Greek poets is developed.
УДК 82.091 : 821.161.2"19"+821.111(73)"19" А. Ю. Хаджи
МОТИВ СВОБОДИ У РОМАНАХ В. Д1БРОВИ «БУРДИК» ТА ДЖ. КЕРУАКА «В ДОРОЗ1»
Стаття присвячена анал1зу особливостей художнього осмислення екзистенцтного мотиву свободи у романах «Бурдик» В. Д1брови та «В дороз1» Дж. Керуака. Зроблено висновок, що головт герог роматв обирають р1зн1 форми прояву своег свободи. В обох творах пошук героями свободи сприймаеться як заЫб боротьби з недосконал1стю навколишнього свту.
Клю^о^^ слова: екзистенц1ал1зм, екзистенцтний мотив, свобода, протест, самовираження.
Прагнення до свободи та незалежносп, до захисту свое! самостшносп та вшьного вибору св^оглядних орiентирiв е характерними ознаками людського буття.
«Фiлософiею свободи» називають екзистенцiалiзм - напрям захщно! фшософп, який виник внаслщок руйнування вах шюзш щодо нескшченого прогресу. На змшу мрiям i очшуванням прийшло вщчуття безперспективносп та безглуздосп людського iснування, що особливо посилилося тсля Друго! св^ово! вiйни. Екзистенцiалiзм став «одним з найбшьш впливових i продуктивних факторiв епохи», визначив «iнтелектуально-духовнi пошуки широких верств штел^енци», здiйснив «сильний вплив на л^ературу, лiтературознавство, мистецтво тощо» [1, с. 1305] (тут i далi переклад наш - А. Х.). Екзистенцiалiзм акцентуе на розумшш людиною специфiчностi свого мiсця, статусу i значення у свiтi, на визначенш свободи i вiдповiдальностi.
Проблема свободи - одна з головних у фшософп екзистенцiалiзму -дослщжувалася такими видатними мислителями, як М. Бердяев, С. К'еркегор,
Ж.-П. Сартр, К. Ясперс та iH. Так, данський фшософ i теолог С. К'еркегор стверджував, що свобода може бути тшьки внутрiшньою. Шлях до звшьнення iндивiда лежить у його заглибленш в самого себе. Французький фшософ i письменник Ж.-П. Сартр вважав, що людина не може бути або рабом, або вшьною людиною: вона завжди вiльна, оскшьки сама обирае себе, i нав^ь вiдмова вiд вибору е теж вибором.
У сучаснш фшософп юнуе декiлька визначень поняття «свобода»: «унiверсалiя культури суб'ектного ряду, яка фшсуе можливiсть дiяльностi та поведiнки в умовах вщсутносп зовнiшнього цшепокладання» [2, с. 935]; «можливють робити так, як хочеться» [3, с. 406]; «одна з основоположних для европейсько'' культури щей, що вщображае таке ставлення суб'екта до сво'х акпв, при якому вiн е 'х визначальною причиною i вони, отже, безпосередньо не обумовлеш природними, сощальними, мiжособистiсно-комунiкативними, iндивiдуально-внутрiшнiми або шдивщуально-родовими чинниками» [4, с. 501]. Таким чином, ядром уах запропонованих дефшщш виступае суб'ект, здатний здiйснити акт вибору i досягти поставлено'' мети.
Онтолопчна проблема свободи знайшла свое вираження й у художнш л^ературь Не стали виключенням i твори американського письменника Дж. Керуака та укра'нського проза'ка й публiциста В. Дiброви. Близькiсть фiлософсько-естетичних концепцiй цих письменникiв обумовлена характером 'х трагедшного свiтовiдчуття i способами вирiшення ними проблем людського iснування. У творах названих авторiв чiтко виражено прагнення осягнути й осмислити глибинш основи людсько'' екзистенцп. Обом письменникам щкавий образ героя, сповненого вiдчуття вичерпаносп та розчарованостi, героя, здатного заради власно'' свободи пiднятися проти системи. Саме такий герой е засобом осмислення дшсносп, розкриття сутностi людського юнування, адже через характеристику переживань протагошстом свого буття письменники визначають основнi онтологiчнi конфлiкти. Провiдним мотивом творiв американського i укра'нського прозашв е мотив пошуку свободи, i перш за все - свободи внутршньо'. Письменники, зазнаючи впливу екзистенцiалiзму, у сво'х творах тяжшть до сощально'' критики й прагнуть осягнути актуальш проблеми сучасностi : юнування людини у суспiльствi, абсурднiсть буття, страх, вщчай, вiдчуженiсть та самотшсть люнини. Тому проведения типологiчних паралелей мiж творами укра'нця Володимира Дiброви та американця Джека Керуака е актуальним i перспективним у рiчищi компаративних студiй.
Типолог1чна близькiсть обраних для компаративного аналiзу творiв - «Бурдик» В. Дiброви та «В дорозЬ» Дж. Керуака - виявляеться у параекзистенщальних мотивах, якi домшують у обох творах. Мета дано'' статп - на основi порiвняльного аналiзу визначити специфiку художнього осмислення мотиву свободи авторами названих творiв.
Мета роботи зумовлюе розв'язання ряду завдань, головними з яких е:
- висв^лити теоретичний аспект проблеми;
- визначити параекзистенщальш мотиви у романах «Бурдик» В. Дiброви та «В дорозЬ» Дж. Керуака;
- з'ясувати риси подiбностi i вщмшносп художньо'' трансформацii мотиву свободи у романах В. Дiброви «Бурдик» та Дж. Керуака «В дорозЬ».
Роман «Бурдик», написаний сучасним укра'нським письменником, представником «задушеного поколiння», чи'' книги сьогодш друкуються англiйською у американському видавницга Nothwestern University Press, лауреатом престижних лггературних премiй i водночас - викладачем Гарвардського ушверситету -Володимиром Дiбровою. Цей роман - своерщний життепис парадоксально'' особистостi, iсторiя нонконформiста, людини, що е абсолютно непристосованою жити за звiрячими законами вщ народження до смертi. Паралельно iз соцiальним
вщчуженням герой вiдсторонюеться i вiд самого себе. Так, I. Булкша, автор статп «Портрет героя на арому тлi», зауважуе: «Передусiм маемо перед собою "роман поколшня", таку собi "iсторiю сина вшу", портрет "людини 70-х" - втрачено'' i, отже, "маргинально''"» [5].
1дейно суголосним укра'нському твору е роман «В дорозЬ» американця Джека Керуака, знаково'' ф^ри 60-70-х рокiв, «апостола бiтництва», який першим увiв поняття «beat generation» - «розбите поколiння». Роман став символом цшого поколiння, презентувавши його принципи та цш. «В дорозЬ» - iсторiя подорожей по американським i мексиканським дорогах Сала Парадайза, прототипом якого був сам письменник, i його друга Дiна Морiартi. Роман i до цього часу входить в ус списки найважливших творiв англомовних авторiв ХХ столбя. Критики порiвнюють його з Бiблiею i поемами Гомера: «"В дорозГ' - не просто роман, це програма i пропаганда свiтогляду, це €вангелiе бiтництва. А Дiн - не просто герой щкавого роману, вш мiф, уособлення життевого щеалу» [6] - зазначае польський дослщник G. Коссак.
I Дж. Керуак, i В. Дiброва у сво'х романах виводять на перший план образ екзистенщального героя-аутсайдера, що втшае вiд суспiльства, порушуючи його закони. Стан вщчуження, перш за все - вщчуження вiд суспiльства, е визначальним у "хнш характеристицi.
Вщчуженють Бурдика мае сво'' пiдстави: вш не може прийняти закони i правила суспiльства, тому й не хоче поводитися згщно його моральних норм, бо усвщомлюе 'х абсурднють: «Вiдмовляюся! - кидае 'м герой. - Геть iз цього запщкладдя! Назад до кишенi!» [7, с. 95]. Так навколишнш абсурд породжуе обурення, гшв, бунт, у якому проявляеться i стверджуеться особистiсне начало. Бунт - це спроба людини довести свою сощальну значущють, в основi яко'' знаходиться усвiдомлення себе як особистосп, що заслуговуе уваги, визнання i поваги. Вiн спрямований на тотальне знищення старих принцитв i цiннiсних настанов. Метою бунту е свобода. Бурдик вщкрив таемницю вшьного життя: вона полягала у тому, що свобода, як i пов^ря, ввiйде в тебе настшьки, наскiльки ти впустиш ii у себе. Для Бурдика свобода власного «я» - це першооснова буття, тому навколишнш абсурд не може не породжувати бунт героя: «...я, ти, ус ми обмежеш власним тшом. Поза ним i далi нього ми майже нiчого не бачимо i не знаемо, а йому, тобто повiтрю, вiдкрите все. Бо воно с^зь» [7, с. 203]. Однак свобода повинна бути вщносною: гранична, абсолютна свобода е вседозволешстю.
Головний герой культово'' книги Дж. Керуака «В дорозЬ» - Дш Морiартi - теж знаходиться у сташ постiйного опору й протесту, яю виникають через небажання пщкорятися законам американського суспiльства. Вш i його товариш Сал Парадайз живуть за правилом - «життя заради життя». Дж. Керуак пише про свого героя: «Он был всего лишь юношей, до умопомрачения опьяненный жизнью, и, будучи мошенником, мошенничал только потому, что очень хотел жить.» [8, с. 9]. Геро'' роману сперечаються, розмiрковують, тшають вщ суспшьства та обов'язюв, нав'язаних ним, почуваються непотрiбними та вщчувають самотшсть. 1хнш протест не пщкршлений нiякою полiтичною iдеею, адже у них немае шяко" iдеологii, ^м однiеi -самого життя. Геро'' завжди перебувать у пошуках - у вiчнiй дорозi, вiчнiй подорож^ у пошуках неiснуючого мiста, в якому 'м буде добре. Дорога для них виступае способом тзнання i набуття досвiду, пошуком ютини i самих себе, подорож геро'в - своерiдний варiант духовного ескатзму.
Проте, як i Бурдик, вони швидко розчаровуються i розумiють, що велика американська мрiя стала iлюзiею: «А впереди была суровая выпуклая громада моего Американского континента. Где-то далеко, на другом краю, выбрасывал в небо свое облако пыли и бурого дыма мрачный, сумасшедший Нью-Йорк. В Востоке есть что-то
бурое и священное; а Калифорния бела, как вывешенное на просушку белье, и легкомысленна...» [8, с. 97] - розмiрковуe Сал Парадайз, який виконуе у ромаш функщю оповщача.
Основною мотиващею самотностi геро1в, 1хньо1 вщчуженосп, приреченостi та вiдчаю е страх, який, на думку С. К'еркегора, стае для людини «послуговуючим духом, який навт проти власно'1 долi повинен вести 11 туди, куди вона, полонена страхом, хоче йти» [9, с. 245].
Так, у Бурдика постшний страх викликала Боровадянка - всюдисуще око тотал^арно'! радянсько1 системи - «правильна» вчителька, згодом лекторка й комсомольська апаратниця з промовистим прiзвищем: «Вчителька Боровадянка була тут для того, щоб лшити форми за кращими з кращих зразкiв. Вона теж була певна, що все перекрито i схоплено» [7, с. 103]. Вона все життя переслiдувала Бурдика: «Де б вони не потикалися, с^зь була Боровадянка. "Так, - попереджала вона, - щоб шяко'1 самодiяльностi! Все, що вам треба, вже виршено на найвищому рiвш"» [7, с. 110], але вона не могла дозволити йому свободи у будь-яких дiях: це означало б, що система бшьше неспроможна контролювати вчинки людей.
У Дша викликае страх можливють залишитися самотнiм, зупинитися на одному мсщ. Як слушно зазначають росiйськi вченi В. А. Пронш та С. П. Толкачов, «стае ясно, що геро'1'в Керуака жене по дорогах не жага життя, а страх порожнеч^ страх смертЬ»
[10]. . . .
Отже, переживаючи страх, головнi геро1 названих романiв обирають свiй шлях до свободи, i таким чином визначають свою долю.
Моделюючи ситуацп життевого шляху й вибору Бурдика i Дiна, письменники зосереджують увагу на шдивщуальному самовираженнi геро1в, виходячи з того, як вони бачуть i розумiють абсурднiсть життя. Фiлософи-екзистенцiалiсти переконували, що тшьки свобода i вшьний вибiр дають людинi можливiсть надати сенсу своему юнуванню, водночас такий вибiр пов'язаний iз вiдповiдальнiстю перед собою та перед шшими. 1спанський фiлософ Х. Ортега-i-Гассет стверджуе, що життя - «це, перш за все, наше можливе життя, те, чим ми здатш стати, i як вибiр можливого - наше ршення, те чим ми дшсно стаемо. <...> Нас не пускали в св^, як кулю з рушнищ, по ретельнiй траекторп. Неминучють, з якою зводить нас цей св^ - а свiт завжди цей, зараз i тут - полягае у протилежному. Замiсть едино" траекторп нам задаеться сила-силенна, i ми вiдповiдно приреченi... вибирати себе» [11, с. 123].
Однак, незважаючи на подiбнiсть прагнень геро1в - пошук свободи i кращого життя - шлях, який вони обирають, у кожного свш. Так, Дш Морiартi не приймае суспшьство з його законами та мораллю. Вш вiрить у любов без обмежень та наркотики, i навiть стае на сторону злочинцiв. На думку С. Коссака, тддаючись впливу гри почуттiв, геро1 роману вщроджуються духовно. I це пiдтверджуеться словами Дж. Керуака: «пылающий, содрогающийся и вселяющий ужас демон, с чудовищной скоростью тучей вырастает передо мной на дороге, неотступно, точно закутанный в саван Скиталец, преследует меня на равнине <...> Вновь он мчался через величественный стонущий континент на запад и очень скоро должен был прибыть. <...>Похоже было, что надвигается прибытие Гаргантюа, и к нему следовало подготовиться: расширить трущобы Денвера и отемнить действие кое-каких законов, чтобы вместить его громоздкое исстрадавшееся тело, переполненное исступленным восторгом» [8, с. 316].
Для Дша Морiартi свобода - це швидка 1зда на автомобш, це секс у його оргшстичних формах i «як швидкоплинне досягнення жадано1 повноти вщчутпв, крайне розхитування нервiв i одночасне 1х одурманення мелодiею, ритмом, рухом» [6]. Так, Дша Морiартi можна вiднести до категорii людей, яку французький фшософ
A. Камю у робот «М!ф про Сизiфа. Есе про абсурд» [12], назвав «найнижчим рiвнем», тобто до тих, для кого не юнуе проблеми сенсу буття, бо 'х життя зводиться до механiчного iснування, а 'х девiз - «життя заради жаття», «рух заради руху».
На вщмшу вiд героя американського роману, Бурдик шукае себе у рiзних видах мистецтва. Героя мучить ситуащя життя без свободи: все вщбуваеться за певним зразком, кожен виконуе свою роль, яка зрежисована системою. Тому вш намагаеться змшити себе, створити навколо нову дшсшсть. Л^ературна творчiсть, якою вiн починае займатися, - це i е спроба реалiзувати себе i таким чином врятувати. В кшщ кiнцiв, Бурдик знаходить вщповщь на питання: «Що е свобода?» Для нього - це пов^ря: «Збагаченi ним [пов^рям - прим. А. Х.], вони прочистять нiздрi i впустять у себе дух справжнього життя. Якщо ж вони того не зроблять iз власно'' волi, воно прийде, не питаючи 'х. I усе за них зробить. Але вже цшою 'хнього нерозумного життя» [7, с. 200].
Проте, шукаючи свободу, вш стае заручником сво'х надш i, в результатi, руйнуе себе як особистють i залишаеться в полош iлюзiй про омрiяну свободу. В. Дiброва пише: «як комушзм був при силi, тодi i його опонент Бурдик, хоча й не процв^ав матерiально, зате весь час рухався вгору. I як мш змагався з владою. Варто ж було прогресивному ладовi занепасти, як Бурдик помер» [7, с. 208]. Так стае очевидною безглузда i страшна гра у самому юнуванш, про яку автор говорить з неприхованою iронiею.
Бурдика можна вщнести до такого типу людей, яю усвщомили весь абсурд навколишнього життя та безглуздiсть власного, але не змогли далi жити у такому сташ, тому й закшчили свое життя самогубством, що е, на думку А. Камю, ознакою слабко'' людини. Проте, на нашу думку, Бурдика не можна назвати слабким, адже вш, знаючи про безглуздють людського буття, вже не може жити одшею надiею на вихщ з такого юнування, тому робить свш останнiй вибiр - покинути це життя. На думку Л. Толстого, обраний шлях, тобто су'цид, е шляхом виходу сили i енергл, а Х. Ортега-ьГассет називае таких людей вибраними, вщносячи 'х до тих, хто «вимагае вiд себе бiльше, навiть якщо вимога до себе непосильна» [11, с.120].
Не фiзичною, але духовною смертю поволi закiнчуеться життя Дша. Так,
B. А. Пронiн та С. П. Толкачов зазначають: «За зовшшньою бравадою i невгамовним бажанням жити раптом виявляються безмежний его'зм, повне невмшня i небажання рахуватися з друзями i близькими. Внутршнш свiт Морiартi виявляеться потворним i надламаним.» [10].
Таким чином, погляди Дж. Керуака та В. Дiброви суголосш основним поняттям екзистенцiалiстiв i обумовленi в значнiй мiрi пол^ичним дискурсом 'х кра'н. Геро'1 американського та украшського прозаiкiв вiдчувають щейно-св^оглядне протистояння, соцiальну нерiвнiсть та фальш навколишнього свiту. Автори обох творiв беруть за основу постулат екзистенцiалiзму - людина вiдповiдае за своi дii лише тодi, коли дiе вiльно, мае свободу волi, вибору i засобiв 1'хньо'1' реалiзацii. Головш геро'1' романiв обирають рiзнi форми прояву свое' свободи : для Бурдика - це творчють та постшний пошук сенсу життя, а для Дша - це кохання без обмежень, наркотики та подорожг Проте обидва геро'' не знають, що робити з отриманою довгоочшуваною свободою: герой В. Дiброви вчиняе самогубство, а для Дша, героя Дж. Керуака, вона виявляеться руйшвною i знищуе його як особистють.
Список використано1 л1тератури
1. Грицанов А. А. Экзистенциализм // Грицанов А. А. История философии :
[энциклопедия / науч. ред. А. А. Грицанов]. - Минск : Интерпрессервис ; Книжный Дом, 2002. - С. 1305.
2. Грицанов А. А. Свобода // Грицанов А. А. История философии : [энциклопедия /
науч. ред. А. А. Грицанов]. - Минск : Интерпрессервис ; Книжный Дом, 2002. -С. 935.
3. Губский Е. Ф. Свобода // Губский Е. Ф. Философский энциклопедический словарь /
[сост. Е. Ф. Губский]. - М. : Инфа, 2001. - С. 406.
4. Апресян Р. Г. Свобода / Р. Г. Апресян // Новая философская энциклопедия : В 4 т. / [ред. совет: В. С. Степин, А. А. Гусейнов, Г. Ю. Семигин, А. П. Огурцов и др.]. - М. : Мысль, 2010. - Т. 3. - С. 501.
5. Булкина И. Вся правда абсурда [Электронный ресурс] / И. Булкина. - Режим доступа : http://polit.ua/articles/2010/11/15/dibrova.html.
6. Коссак Е. Экзистенциализм в философии и литературе [Электронный ресурс] / Е. Коссак. - М. : Политиздат, 1980. - 360 с. - Режим доступа : http://lib.co.ua/phylos/kossak01/Kossak01.txt.
7. Дiброва В. Бурдик / В. Дiброва // Опудало : укра!нська прозова сатира, гумор, iронiя 80-90-х р. ХХ ст. / [упоряд., передмова В. Даниленка]. - К. : Генеза, 1997. -С. 90-246.
8. Керуак Дж. В дороге : [роман] / Дж. Керуак ; [пер. с англ. В. Когана]. - СПб. : Азбука, Азбука-Аттикус, 2012. - 384 с.
9. Кьеркегор С. Страх и трепет / С. Кьеркегор. - М. : Республика, 1983. - С. 245.
10. Пронин В. А. Современный литературный процесс за рубежом [Электронный ресурс] / В. А. Пронин, С. П. Толкачев. - М. : Изд-во МГУП, 2000. - 168 с. - Режим доступа : http://www.hi-edu.ru/e-books/xbook026/01/eabout.htm.
11. Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс / Х. Ортега-и-Гассет // Вопросы философии. -
1989. - № 4. - С. 119 - 155.
12. Камю А. Миф про Сизифа. Есе про абсурд / А. Камю // Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство. - М. : Политиздат, 1990. - С. 23 - 100.
Стаття надшшла до редакцп 23 березня 2012 р.
A. Khadzhy
THE MOTIF OF FREEDOM IN THE NOVELS «BURDYK» BY V. DIBROVA AND «ON THE ROAD» BY J. KEROUAK
The article analyzes the specifics of artistic embodiment of the existential motif of freedom in the novels «Burdyk» by V. Dibrova and «On the Road» by J. Kerouak. It is concluded that the protagonists of novels chosen the different forms of manifestation of their freedom. In the both novels the search heroes of freedom is perceived as a manner of expression of struggle with the imperfection of the surrounding world.
УДК 821.161.2-32.09 "189/191" (045)
М. М. Хорошков
Л1ТЕРАТУРН1 ДИСКУСП ДРУГО1 ПОЛОВИНИ Х1Х СТ. ЯК СПОС1Б ГЕНЕРУВАННЯ НОВИХ МИСТЕЦЬКИХ 1ДЕЙ
У статтi розглядаються основт iдейно-естетичнi концепти лтературно-критичних вистутв i дискуст, представлених iменами I. Нечуя-Левицького, I. Франка, С. Ефремова, Б. Гртченка, М. Грушевського. О^м того, автор робить спробу охарактеризувати фыософсько-свтоглядт параметри лтературно-критичного дискурсу другог половини XIX ст., що реалiзувався як певна система поглядiв на призначення мистецтва слова, завдання i цш лтератури, гг суттсть.
Ключовi слова: лтературна дискуЫя, лтературно-критичний дискурс.
