CC BY
20
Peculiarities of organization of hunting in state forests in Slovakia. These materials that reflect the species composition and volume of extraction of hunting fauna, browse prices and services, including shooting at the main types of hunting fauna. Keywords: hunting, state forests, Slovakia._
УДК 630*905 Доц. Ю.Й. Каганяк, д-р с.-г. наук;
здобувач А.М. Чучак - НЛТУ Украты, м. Львiв
МОРФОМЕТРИЧНА I ТАКСАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЕВОСТАНУ ЯК ФУНКЦ1Я ПРОСТОРОВОГО РОЗМ1ЩЕННЯ ДЕРЕВ
Дослщжено та оцшено вплив на морфометричш та люотаксацшш параметри дуба твшчного просторового розмщення дерев та шших чинниюв. З щею метою таксацшна пробна площа модриново-дубового деревостану роздшена на частини. Величину та обсяг вибiрки видшено! елементарно! частини обгрунтовано методами математично! статистики. Виявлено, що середш значення дiаметра та висоти стовбу-ра, а також дiаметра i довжини крони дерев дуба твшчного змшюються вiдносно траекторп музлiсся (вщкритий простiр) - центр лiсового масиву".
Стушнь однорщносп деревосташв, зокрема в просторовому аспект^ е важливим чинником, який визначае оптимальш параметри виб1рково-перель ково! таксаци, впливае на точшсть облжу запасу 1, зрештою, на достов1ршсть обсяпв користування деревиною. Актуальшсть роботи полягае у продовженш та деташзаци дослщжень, спрямованих на визначення та статистичне шдтвер-дження неоднорщност морфометричних та таксацшних параметр1в елеменпв л1су залежно вщ просторового розмщення дерев.
Нульова гшотеза полягае у доведенш статистично значущо! залежност величини морфометричних та люотаксацшних параметр1в елеменпв л1су вщ просторового розмщення дерев на таксацшному видш.
Методика та характеристика матерiалiв спостереження. За результатами перелжово! таксаци, отримано шформащю про модриново-дубовий де-ревостан вжом 35 роюв (Мирогощанське люництво ДП "Дубенське ЛГ"). Оп-тимальний обсяг виб1рки екшвалентний пробнш площд розм1ром 50 на 100 метр1в (0,5 га). Всього зам1ряно 450 дерев.
Деревостан за походженням е штучним, за формою - простим, оскшьки присутнш лише один ярус. Пашвною породою е дуб швшчний, яка також е головною породою у цих люорослинних умовах. Деревостан дуба твшчного характеризуемся 1ь класом боштету. Деревостан характеризуеться середньою з1мкнешстю крон. Склад деревостану 5Дп3Дзв2Мде+Сзв+Гзв+Бкл. У тдросп: дуби швшчний { звичайний, граб звичайний. Шдшсок формують лщина зви-чайна, крушина звичайна.
У процес реал1заци дослщження виконано так послщовш етапи: • територш пробно!' площд розбито на 5 частин розм1ром 50 на 20 м. Нумерация видшених частин здшсиюеться по траекторй "узлюся - центр люового масиву" вздовж ряду (довшо! сторони проби). Нумерация частин пробно! площ1 така: "1" - до 20 м; "2" - 21-40 м; "3" - 41-60 м; "4" - 61-80 м; "5" - 81100 м;
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.15
• у дерев замiряно загальну висоту, дiаметр на 1,3 м, висоту початку крони, проекцию крони за сторонами св^, координати дерева. Крiм того, облшу пiдлягали свiжi пеньки i сухостiй;
• обчислено за прийнятими в лiсовiй таксаци та математичнш статистицi формулами в розрiзi деревних порiд для кожно! iз 5 частини пробно! площi i за-галом основнi лiсотаксацiйнi, морфометричт та бiометричнi показники;
• за критерiем Стьюдента (1) для елеменив лiсу виявлено неоднорiднi частини пробно! плошд, яким характерн1 iстотнi вiдмiнностi величини основних лшо-таксащйних та морфометричних параметрiв.
Результати досл1дження та Тх аналiз. Унаслщок камерального опра-цювання матер1ал1в спостереження за структурою модриново-дубового дере-востану в межах видшених частин пробно! плошд, у табл. 1-3 подано узагаль-неш середш значення таксацшних показниюв.
Табл. 1. Таксацшна характеристика насадження, залежно вiд просторового розташування дерев
№ з/п Ы, шт./га М, м3/га С, % О, м2/га
Дуб твтчний
1 610 235 40 0,455 26,2
2 810 351 68 0,459 37,8
3 690 328 54 0,459 35,0
4 650 289 52 0,455 31,1
5 810 396 55 0,459 41,3
Разом 714 320 54 0,457 34,3
Модрина европейська
1 110 107 18 0,482 9,3
2 90 50 10 0,486 4,9
3 60 45 8 0,483 4,1
4 60 63 11 0,480 5,3
5 100 104 14 0,481 8,9
Разом 84 74 12 0,483 6,5
Дуб звичайний
1 30 169 29 0,456 14,9
2 40 114 22 0,460 10,7
3 60 217 36 0,458 19,5
4 50 196 35 0,456 17,1
5 80 217 30 0,461 20,7
Разом 52 182 30 0,458 16,6
Табл. 2. Морфометрична характеристика дуба твшчного _видтених частин пробно'1 плош}_
№ пп Дiаметр Висота Дiаметl р крони Довжина крони
В, см V, % Н, м V, % В, см V, % Ь, м V, %
1 23,4±7'4 34,1±35 19,8±15 17,2±1,6 2,7±0'2 50,8±5/ 9,8±14 36,6±34
2 24,4±4'8 28,1±2'4 20,2±0'9 14,2±1'1 2,3±0Д 48,5±4'6 8,9±0'7 38,1±25
3 25,4±5'6 27,8±3,1 20,4±0,8 12,7±1'1 2,8±0'2 41,5±41 9,7±0'9 31,4±25
4 24,7±5'0 26,5±2р 20,5±0'9 12,9±12 2,7±0'1 39,0±3'9 9,4±1'0 31,6±2,8
5 25,5±4'3 25,2±2,1 20,9±0'7 11,9±10 2,6±0'! 38,5±3'5 9,2±0'8 30,7±2,6
Разом 23,7±2'4 28,4±м 20,4±0'4 13,8±05 2,6±0Д 43,7±!>9 9,4±0'4 33,7±1,2
Табл. 3. Узагальнена таксацшна характеристика деревостану видтених _частин пробно'1 площi_
№ пп Породний склад Додаткова характеристика о, м /га N шт./га м, м /га
1 4 Дч3 Дз2Мде 1 С+Гз+Бк 10 птв Дч; 10 птв Мде 57,1 800 583
2 7Дч2Дз1Мде+С+Гз 20 птв Дч; 10 дерев с/х Дч; 20 птв Мде 53,5 960 515
3 5Дч4Дз1Мде+С 10 птв Дч; 10 дерев с/х Дч; 10 птв Мде; 20 дерев с/х Мде 60,6 830 607
4 5Дч4Дз1Мде+С — 54,5 770 559
5 6 Дч3 Дз 1 Мде+С 20 дерев с/х Мде 71,5 1010 721
Вiрогiднiсть рiзницi мiж таксацiйними та морфометричними параметрами елемента люу, залежно вiд просторового розташування дерев, наведено в табл. 4.
Табл. 4. Бюметрична характеристика дуба твшчного, залежно вiд просторового розташування дерев
Показ-ники Основт статистики загалом та за видшеними частинами пробно! плошд
разом 1 2 3 4 5
Р, % 1,5 4,4 3,1 4,0 3,3 2,8
^ — 1,93 0,34 3,74 0,11 1,18
и — 1,98 0,10 1,64 0,74 1,40
Р, % 0,7 2,2 1,6 1,5 1,6 1,3
га — 1,54 0,40 0,16 0,24 1,41
К — 2,08 0,38 0,87 0,48 1,72
Р, % 2,3 5,0 5,0 5,0 4,8 4,3
и — 0,58 2,26 1,17 0,51 0,25
— 1,41 1,11 0,61 1,31 1,58
Р, % 1,6 4,3 3,2 3,3 3,7 3,3
к — 1,04 1,45 1,00 0,18 0,53
и — 1,09 0,35 1,05 0,11 0,00
Даш табл. 4 свщчать про ютотт вщмшност величини середшх характеристик та показника мшливосл у деяких видшених частинах пробно! плошд (зокрема, 1, 2 та 3) вщ аналогiчного показника для цшо! пробно! плошi. Ста-тистично вiрогiднi вiдмiнностi для дуба пiвнiчного встановлено i безпосеред-нiм порiвнянням мiж собою показникiв п'яти видiлених частин пробно! плошд. Графiчну iнтерпретацiю залежност середнiх показникiв дуба пiвнiчного i !х мiнливостi вiд просторового розташування дерев подано на рис. 1-2.
Аналiз середшх характеристик (рис. 1) показуе збшьшення висоти та дiаметра стовбурiв дуба пiвнiчного вiд узлюся до центру лiсового масиву i зменшення довжини та дiаметра крони. Аналiз показникiв мiнливостi ознак (рис. 2) показуе зменшення ушх характеристик стовбура та крони дуба твшчного вщ узлюся до центру люового масиву. Рiзна iнтенсивнiсть доглядових ру-бань та !х яюсть дещо порушують зазначенi закономiрностi. Зокрема, встановлено, що в рiзних частинах пробно! плошi кiлькiсть свiжих пенькiв змiнюеться вiд 0 до 40 шт./га, а сухих дерев - вщ 0 до 30 шт./га.
Науковий вкник НЛТУ УкраТии. - 2010. - Вип. 20.15
1ндекс частный пробно! ruioiui
—X— для д!аметра крони —О— для д1аметра стовбура —О— для довжини крони -для висоти дерева
26
24
22
20
к 18
— и т 16
я
г* U 14
§ 12
а.
и 10
8
6
4
2
Рис.
X-
х>
1
2
-О —
-X-
-х-
о
-X
54
50
46
42
£ 38
-S - 34
— в Ц 30
1 26
22
18
14
10
- х^
\
\ V
х^ —X
- << N
ч
V - О -
3 4 5 1 2 3 4 5
¡х значень дуба Рис. 2. Змгна коефщента варшцп дуби
Висновки. До причин, як порушують однорiднiсть деревостану, мож-на вщнести:
• наявтсть птв i сухих дерев, що може свщчити про штенсивтсть та своечас-н1сть доглядових рубань;
• вплив шших елементiв лiсу на рiст дуба твтчного. Встановлено, що на па-раметри дуба пiвнiчного впливають великомiрнi стиглi дерева дуба зви-чайного;
• наявнiсть галявин та межування з вiдкритими просторами. З вщдаленням у глибину лiсового масиву, мшлившть ознак зменшуеться, а отже, i вiдмiннiсть дерев за розмiрами, що позначаеться на 1х товарности
Шд час здшснення таксацшних i люошвентаризацшних робгг потр1бно враховувати особливост взаемоди порщ, що належать до р1зних вшових груп i насаджень, що межують 1з вщкритими просторами.
Лггература
1. Митропольский А.К. Техника статистических вичислений : учебник / А.К. Митро-польский. - М. : Госиздат физ.-мат. лит-ри, 1961. - 480 с.
2. Каганяк Ю.Й. Будова та продуктивнють м1шаних культур дуба твшчного (Quercus borealis Michx.) у Захщному Люостепу Укршни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 - Люовпорядкування i люова таксащя / Юл1ан Иосииович Каганяк; НАУ. - К. : Вид-во НАУ, 2000. - 21 с.
3. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии : справ. / ред. кол. А.З. Швиденко, А.А. Строчинский, Ю.Н. Савич, С.Н. Кашпор / под ред. А.З. Швиденко. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 559 с.
Каганяк Ю.И., Чучак А.М. Морфометрическая и таксационная характеристика древостоя как функция пространственного размещения деревьев
Исследовано и оценено влияние на морфометрические и лесотаксационные параметры дуба красного пространственного размещения деревьев и других факторов. С этой целью таксационная пробная площадь лиственнично-дубового древостоя раз-
делена на части. Величина и объем выборки выделенной элементарной части обоснована методами математической статистики. Обнаружено, что средние значения диаметра и высоты ствола, а также диаметра и длины кроны деревьев дуба красного изменяются относительно траектории "опушки (открытое пространство) - центр лесного массива".
Kahanjak Yu. Yo., Chuchak A.M. Morphometion and taxation the characteristic of a forest stand as function of spatial accommodation of trees
Influence on morphometion and taxation parameters of an oak of northern spatial accommodation of trees and other factors is investigated and appreciated. With this purpose taxation the trial area of a larch-oak forest stand is divided into parts. The necessary size and volume of sample allocated elementary parts was calculated methods of mathematical statistics. Detection, that average values of diameter and heights of a trunk, and also diameter and an extent of a crone of trees of an oak northern change concerning a trajectory "a marge (open space) - the center of a large forest"._
УДК 630*5+630.221*76 Доц. С.М. Кашпор, канд. с.-г. наук;
доц. О.А. Прс, д-р с.-г. наук - НУБП Украти, м. Кит
УДОСКОНАЛЕННЯ МАТЕМАТИЧНО1 МОДЕЛ1 ОПТИМВАЦП ВИКОРИСТАННЯ ДЕРЕВНИХ РЕСУРС1В Л1СУ ТА ЙОГО
ДОСЛ1ДНА ПЕРЕВ1РКА
Запропоновано покращений варiант оптим1зацп люовикористання для сукуп-ност господарських секцш люогосподарського тдприемства на основi бшьш ефек-тивного використання стиглого люу та пришвидшеного процесу замши тимчасових секцш на основш. Проведено перевiрку цього методу, на основi якого доведено мож-ливють ютотного збшьшення розрахунково! люоаки в люогосподарських пщ-приемствах Ки!вщини.
Ключов1 слова: оптимiзацiя, постшш та тимчасовi госпсекцп, розрахунок люо-використання, системний ефект.
Прискшливий анашз л^ературних джерел i науково-методичних розро-бок та творчi здобутки колективу кафедри люово! таксацй та люовпорядкуван-ня НУБШ Укра!ни протягом останнього тридцятирiччя стосовно розрахунку обсягу люокористування дають змогу зробити щонайменше два архiважливi висновки: кшьюсть способiв розрахунку в тш чи шшш методищ аж шяк не позначаеться на якост документа; первинною одиницею розрахунку мае слу-гувати не окрема господарська секщя, а !х сукупнiсть, що належить державному пiдприемству чи спшщ власникiв. Будемо аргументувати сказане такими мiркуваннями.
Вiком стиглостi насадження повинен бути той часовий показник, кот-рий фжсуе максимальне значення середнього приросту за певною ознакою продуктивносп (корисностями). У разi зрубування насадження в цьому вщ й створення на його мiсцi нового (оберт рубання) в шдсумку будуть максимально (чи найкращим чином) використовуватись т функцi! лiсу, за якими обчис-лювався середнiй прирiст.
Нехай: г — вш насадження на певнш дiлянцi лiсового фонду; Сг — обсяг корисностей, отримуваних iз цiе! дiлянки до вiку г роюв; 2г = С / г — середнш прирiст за корисностями; I, т \ п — вiки рубання, причому т вiдповiдае максимуму середнього приросту ^ку стиглостi), тобто 2т > 11 i 1т > ^п (рис.).
