CC BY
16
УДК: 611.216.2+616.216.2-002]-018.25-07 Лобурвць А. В.
МОРФОМЕТРИЧНАХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТ1В СЛИ30В0ЮБ0Л0НКИ ЛОБОВОГ ПАЗУХИ ЛЮДИНИ В HOPMI ТА ПРИ
ХРОН1ЧНОМУ ФРОНТИТ1
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «Укра'Гнська медична стоматолопчна акадел/пя» (м. Полтава)
Робота е фрагментом планово! науково-дослщно! роботи кафедри ВДНЗ УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я» м. Полтава за темою «Роз-робка нових медичних технолопй в д1агностиц1 та лг куваны патологи верхых дихальних шлях1в», N° державно! реестраци 2301020. Автор е сгпввиконавцем дано! роботи.
Вступ. Хроычы запальы процеси слизово! обо-лонки носа, приносових пазух належать до найпоши-реыших хвороб верхых дихальних шлях1в, ктькють яких зростае як у абсолютних цифрах, так й у вщсо-тках вщ загально! ЛОР-патологи [3-5].
Запальы процеси у лобовм пазуЫ мають власы особливост1 переб1гу, осктьки цей синус е вщнос-но замкненою порожниною з малою концентрац1ею кисню. Це сприяе росту анаероб1в ¡з пригыченням нормально! м1крофлори [11]. При цьому вщм1чаеться порушення мукоцил1арного транспорту, що викпи-кае низку безповоротних змш: збтьшення к!пькост1 келихопод1бних кттин, плоскокттинну метаплазю рестраторного епггелю та атроф1чы змши епггелю в умовах пластично! недостатност1 регенераторного процесу при виражених скперотичних змЫах влас-но! пластинки [1,10]. При запальних змЫах слизово! оболонки мае порушення ¡мунолопчного гомеостазу, метабол1чний ацидоз призводить до пригноблення дм л1зоциму [9]. За даними електронно! м1кроскопи у хворих ¡з неускпадненим фронтитом та наявнютю локального больового симптому, завжди е морфоло-пчы змши запально! реакци, а кгмтини слизово! оболонки (мукоцити) не секретують бткових гранул, а при вщсутност1 локального больового симптому вщ-буваеться активна секретя бткових гранул [2,7,8].
Мета досл1дження - провести анал1з змЫ ме-тричних показниюв структурних елеметчв слизово! оболонки лобово! пазухи людини в норм1 та при хро-ычному фронтитг
Об'ект I методи дослщження. Матер1алом до-слщження була слизова оболонка 10 лобових пазух людей обох статей вком вщ 22 до 86 роюв, яю померли вщ причин, не пов'язанихз патолопею приносових пазух, згщно з м1жнародними нормами проведения бюлопчних дослщженьта 7 бюпсмних зразюв, отриманих при виконаны оперативних втручаньура-женого фронтального синусу.
Матер1ал фксували в 10% нейтральному форма-л¡н1, пюля кпасично! проводки готувались параф1нов1 блоки, фрагменти слизово! оболонки лобово! пазухи ор1ентувалисьтак, щобзр1з проходив через вс1 шари. Виготовлялись пстолопчы зр1зи товщиною 4-5 мкм,
яю фарбували гематоксилЫом i еозином та гематок-силЫом Майера.
Морфометричы доошдження проводили вико-ристовували м1кроскоп з цифровою м1крофотонасад-кою ф1рми Olympus С 3040-ADU з адаптованими для даних дослщжень програмами (Olympus DP - Soft, лщенз1я № VJ285302, VT310403, 1AV4U13B26802) та BIOREX3 (сермний номер 5604).
Статистичну обробку результат1в проводили з ви-користанням пакету статистичних програм Statistica v.6.1 (Statistica Inc. USA), «Biostat» i MS Excell. BiflMiH-HOCTi м1ж трупами встановлювали з використанням непараметричного критерю Манна-УтнгВткоксона. Достов1рними вважали BiflMiHHOCTi з piBHeM значу-щостч бтьше 95% (р<0,05).
Результати дослщження та Тх обговорення. При вивчены пстолопчних npenapaTiB слизово! оболонки лобово! пазухи встановлено, що вона була по-будова з епггел1ального шару, який розташовувався на власнм пластинцг Пщ слизовою оболонкою Bi3y-ал1зувалась пщслизова основа в яюй розташовува-лись елементи гемом1кроциркуляторного русла, не-pBOBi волокна та л1мфатичы судини. Серед елеметчв гемом1кроциркуляторного русла в1зуал1зувались: артерюли, каптяри i венули. Залозистий компонент слизово! оболонки лобово! пазухи був представлений ацинарними вщцшами, яю продукують бтковий i слизовий секрет та системою протоюв.
Морфометрично визначали в бткових та зм1ша-них юнцевих в1дцшах: висоту еттелюцтчв; зовншнм д1аметр ацинуЫв; д1аметр протоюв. В судинах MiKpo-циркуляторного русла вим1рювали зовышнм д1аметр артерюл, кап!пяр1в i венул.
В бткових юнцевих вщцтах на пстолопчних препаратах яю не пов'язаы з патолопею лобово! пазухи висота егптелюцкгпв в середньому скпадала 69,71 ±4,21 мкм. Зовышнм д1аметр бткових юнце-вих вщцт1в в середньому становив 258,78±7,39 мкм. Середнм д1аметр периацинарно! протоки в середньому скпадав 149,41 ±6,08 мкм. Середнм д1аметр периацинарних м1кросудин, розташованих навколо бткових юнцевих вщщгмв, становив для: артерюл -65,36±4,45; каптяр1в - 28,36±1,08; вену 81,61±6,22.
В зм1шаних к1нцевих в1дц1лах в HopMi висота eni-тел1оцит1в в середньому скпадала 180,82±5,64 мкм. Зовн1шн1й д1аметр зм1шаних юнцевих в1дц1л1в в середньому становив 483,44±18,87 мкм. Середн1й flia-метр периацинарно! протоки в середньому скпадав 81,07±4,08 мкм. Середнм д1аметр периацинарних Mi-кросудин, розташованих навколо змшаних к1нцевих
и бтков1 ацинуси
1зм1шан1ацинуси
висота егмтелюцитт
д|аметр протоки
100
Рис. 1. Портняльна характеристика метричних показниюв структурних елементш серозних та зымшаних юнцевих в1ддЫв.
вщдт1в, становив для: артерюл - 66,45±4,56; каптя-р1в - 30,58+1,02; венул 90,95±3,07.
При пороняны морфометричних по- _
казниюв структурних компонент^ бткових та змшаних юнцевих вщдт1в залозисто-го компоненту слизовоТ оболонки лобово! пазухи встановлеы ч1тю вщмЫностк Так середня висота ацинарних еп1телюцит1в бткових ацинусш майже в 2,6 рази менша вщ таких розмрв змшаних ацинарних еп1-телюцит1в. Середнм розм1р зовышнього диметру змшаних ацинус1в в 1,9 рази пе-ребтыиував такий же показник в бткових юнцевих в1ддтах. Середнм д1аметр периа-цинарноУ протоки навпаки в змшаних юнцевих в1дцтах був в 1,8 рази меншим ыж в бткових юнцевих в1дцтах. Пор1вняльна характеристика метричних показниюв структурних елементю серозних та зм1шаних юнцевих вщдт1в наведена на рисунку 1.
При портняны морфометричних показниюв середнього диметру елемент1в гемо-мкроциркупяторного русла периацинар-них м1кросудин навколо бткових \ змшаних ацинуав
160
140
встановлено, що ц1 показники наближа-ються один до одного \ достов1рно1 р1з-ниц1 при р<0,05 не спостер1гаеться. Це свщчить, що периацинары м1кросудини мають практично однаков1 (в межах до-стов1рноУ похибки) середш розм1ри, \ пс-толопчно кпасичну будову, що потрЮно враховувати при анал1з1 таких показниюв при хроннному фронтита Даш щодо се-редн1х розмрв периацинарних м1кро-судин наведеы на рисунку 2. Отримаы даы метричних показниюв структурних компоненте слизовоУ оболонки лобово! пазухи людини не пов'язаы з патолопею приносових пазух е контрольними для анал1зу морфометричних зм1н цих же структурних компоненте при хроннному фронтитк
Класичною ознакою запального про-цесу е судинна реакцт. Так при хроычному фронтит елементи гемомкроциркуляторного русла реагу-
и бтков1 ацинуси нзмшаш ацинуси
артерюли
катляри
венули
Рис. 2. Пор1вняльна характеристика метричних показниюв середнього д1аметру периацинарних мшросудин серозних та змшаних юнцевих вщдшш.
120
100
и артерюли м кагнляри в венули
бтков1 хроннний фронтит
Рис. 3. Морфометричш змши середнього д1аметру елементш гемомкроциркуляторного русла при хрошчному фронтит1 у портнянш з контрольними показниками.
вали по-р1зному. Середнм даметр периацинарних артерюл як бткових так \ змшаних юнцевих вщдт1в достов1рно при р<0,05 збтьшився в середньому в 1,6 раз1в. Це свщчить, що приток кров1 до юнцевих вщщгпв, яю безпосередньо ви-робляють серозний та мукоТдний секрет збтьшено. Середнм д1аметр каптяр1в бткових \ змшаних ацинуав достов1рно при р<0,05 зменшився в 1,2 рази, що свщчить про |'х спазмування \ наслщком чого е утруднення переходу кров1 з ар-тер1ального в венозне русло. Середнм розм1р венул теж був достов1рно збть-шеним при р<0,05 майже в 1,4 рази, у пор1внялы-н з контрольними показниками. Така судинна реакцт свщчить, що утруднений кровообк у слизовм обо-лонц1 лобово!' пазухи вщбуваеться за рахунок спастичних каптярних реакцм I дилятацмних реакцм з боку артерюл та
Рис. 4. Морфометричш змши структурних елеметчв залозистого
компоненту слизовоТ оболонки лобовоТ пазухи людини при хрошчному фронтитй у порйвнянш з контрольними показниками.
венул. Даш морфометричш змти наведеш на рисунку 3.
Поряд з судинною реакц1ею у вщповщь на хро-шчний запальний процес вщбуваються змти \ у за-лозистому компонент! слизовоТ оболонки лобовоТ пазухи людини. Так висота епггелющгпв в бткових ацинусах зменшувалась на 12 % у пор1внянш з контрольною групою при р<0,05, а в змшаних ацинусах навпаки збтьшувалась на 24 %, що свщчить про змш профтю секрету у бк мукощного. Зовшшшй д1аметр змшаних ацинуЫв достов1рно збтьшувався на 27 %, а бткових зменшувався на 11 %. Середшй д1аметр протоковоТ системи змЫювався наступним чином:
периацинарш протоки бткових ацинуав не зм1нювали свого д1аметру у пор1внян-ш з групою контролю, а середшй д1аметр периацинарних протоюв зм1шаних ацину-с\в збтьшувався лише на 4 %. Динамка морфометричних змш структурних еле-мент1в залозистого компоненту слизовоТ оболонки лобовоТ пазухи людини представлена на рисунку 4.
Висновок. Таким чином при хрошчно-му фронтит у пор1внянш з контрольною групою морфометрично встановлено, що у вщповщь на хрошчний запальних процес вщбуваеться судинна реакщя, яка проявлялась спастичними каптярними реакц1ями \ дилятащйними реакцями з боку артерюл та венул. Залози при хрошчному фронтит реагували зменшеною активнютю бткових залоз \ пщвищеною активнютю змшаних залоз яю виробляють муко'щний компонент секрету. На пстолопчних препаратах еттелюцити юнцевих вщдьтв змшювапи щшьнють цитоплазми, а у прото-ковм систем! в1зуашзувалась велика ктькють слизу. Парапельно з им спостер1галось нер1вном1рне кро-вонаповнення елемент1в гемомкроциркуляторного русла \ спостер1гались д1апедезш крововиливи.
Перспективи подальших доошджень. В по-дальшому плануеться вивчення ¡мунопстох1м1чних особливостей структурних елемент1в слизовоТ оболонки лобових пазух при фронтита
Лп-ература
6.
7.
9.
10.
11.
Bykova V.P, Limfoepitelialni orhany v system i mistsevoho ¡munitetu slyzovykh obolonok / V.P. Bykova//Arch. patolohiya. - 1995. -№ 1.-S. 11-16.
Volkov A.H. Morfolohichni osoblyvosti slyzovoyi obolonky frontalnykh pazukh. / A.H. Volkov, I.V. Stahnyeva // Tezy. Dok. VII z'yizd Rosiyskoho suspilstva rynolohiyi. Ros rynolohiya. - 2007. - № 2. - S. 15.
Volodin M.N. Riven smertnosti ta narodzhuvanosti v Rosiyskiy Federatsiyi / N.N. Volodin // Pediatriya. - 2006. - № 1. - S. 5-8. Deryuhina O.V. Otorynolarynholohiya na rubezhi tysyacholit / O.V. Deryuhina, F.M. Chumakov, L.Yu. Musatenko // 16-y z'yizd otorynolarynholohiv Rosiyskoyi Federatsiyi: materialy. - Sochi, 2001. -S. 549-553.
Kazakovtsev V.P. Rozrobka rekomendatsiy shchodo zmenshennya zakhvoryuvanosti Omskoho naselennya z khronichnymy zakhvoryuvannyamy slyzovoyi obolonky nosa, prynosovykh pazukh ta hlotky / V.P. Kazakovtsev, O.M. Kulykova, Yu. Anokhin // Fundamentalni doslidzhennya. - 2013. - № 7-1. - S. 96-100.
Pronina O.M. Rehionalni osoblyvosti zaloz slizovyy olobiolinky lobovy pazukhy lyudyni / O.M. Pronina, S.I. Serbin, G.A. Eroshenko [ta in.] //Visnik problem biolohiyi ta medytsyny. - 2012. - № 2, T. 2 (93) - S. 212-215.
Stahnyeva I.V. Osoblyvosti klinichnoho perebihu frontytu v suchasnykh umovakh. Stahnyeva / I.V. Stahnyeva // Avtoreferat. dys Mozhna mylo nauk. - Sankt-Peterburh, 2008. - S. 24.
Stahnyeva I.V. Morfolohichni doslidzhennya frontalnykh pazukh / I.V. Stahnyeva // Mat. 55-ya Konf. molodi vcheni otolinolarni. -rosiyskyy otolinolar. - 2008. - № 1. -S. 136-142.
Ogino S. Nasal mucociliary clearance in patients with upper and lower respiratory diseases /S. Ogino, M. Nose, M. Irifune [et al.] // ORL J Otorhinolaryngol RelatSpec. - 1993. - Vol. 55, № 6. - P. 352-355.
Proctor D.F. The nose-upper airway physiology and the atmospheric enwiroment/D.F. Proctor, I. Andersen //Amsterdam: Elsevier Biomedical Press, 1982. - P. 72-75.
Traserra-Parareda J. Patología de la sinusitis /J. Traserra-Parareda // Rev. Laryng., Otol., Rhinol. - 1983. -V. 104, № 1. - P. 39-43.
УДК611.216.2+616.216.2-002]-018.25-07
МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТ1В СЛИЗОВОТ ОБОЛОНКИ ЛОБОВО'Г ПАЗУХИ ЛЮДИНИ В НОРМ1 ТА ПРИ ХРОН1ЧНОМУ ФРОНТИТ1
Лобурець А. В.
Резюме. Проведене морфометричне дослщження структурних елемент1в слизовоТ оболонки лобовоТ пазухи людини в норм! та при хрошчному фронтит!. Матер1алом були слизов1 оболонки, отримаш вщ трутв людей, що померли з причин, не пов'язаних з патолопею при носових пазух та бюпсмний матерел, отриманий при операщях на лобовм пазусг Було встановлено, що при хрошчному фронтит у пор1внянш з контрольною групою морфометрично встановлено, що у вщповщь на хрошчний запальних процес вщбуваеться судинна реакщя, яка проявлялась спастичними каптярними реакщями 1 дилятацмними реакщями з боку артерюл та венул. Залози при хрошчному фронтил реагували зменшеною активнютю бткових залоз \ пщвищеною активнютю зм1шаних залоз яю виробляють муко'Тдний компонент секрету. На пстолопчних препаратах еттелюцити кшцевих вщщтв
1.
змЫювали щтьнють цитоплазми, а у протоковм систем! в1зуал1зувалась велика юлькють слизу. Паралельно з цим спостер1галось нер1вном1рне кровонаповнення елемент1в гемом1кроциркуляторного русла i спостер1гались д1апедезы крововиливи.
Кпючов1 слова: слизова оболонка, Лобова пазуха, морфометр1я.
УДК 611.216.2+616.216.2-002]-018.25-07
МОРФОМЕТРИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ЛОБНОЙ ПАЗУХИ ЧЕЛОВЕКА В НОРМЕ И ПРИ ХРОНИЧЕСКОМ ФРОНТИТЕ
Лобурец А. В.
Резюме. Проведено морфометрическое исследование структурных элементов слизистой оболочки лобной пазухи человека в норме и при хроническом фронтите. Материалом были слизистые оболочки, полученные от трупов людей, умерших по причинам, не связанным с патологией приносовых пазух и биопсийный материал, полученный при операциях на лобной пазухе. Было установлено, что при хроническом фронтите по сравнению с контрольной группой происходит сосудистая реакция, которая проявлялась спастическими капиллярными и дилатационными реакциями со стороны артериол и венул. Железы при хроническом фронтите реагировали уменьшенной активностью белковых желез и повышенной активностью смешанных желез производящих мукоидный секрет. На гистологических препаратах эпителиоциты конечных отделов меняли плотность цитоплазмы, а в протоковой системе визуализировалось большое количество слизи. Параллельно с этим наблюдалось неравномерное кровенаполнение элементов гемомикроциркуляторного русла и наблюдались диапедезные кровоизлияния.
Ключевые слова: слизистая оболочка, лобная пазуха, морфометрия.
UDC 611.216.2+616.216.2-002]-018.25-07
MORPHOMETRIC CHARACTERISTICS FORSTRUCTURAL ELEMENTS OFHUMAN FRONTAL SINUS MUCOUS MEMBRANE IN NORM AND IN CHRONIC FRONTITIS
Loburets A. V.
Abstract. Chronic inflammatory processes of the nasal mucous membrane and paranasal sinuses are the most common diseases of the upper respiratory airway, which have beeng increasing in absolute figures, as well as in percentage of total ENT pathology.
The aim of research is to analyze the changes in metric indices of structural elements of human frontal sinus in norm and in case of chronic frontitis.
Object and methods of research. Mucous membrane of 10 frontal sinuses of people aged from 22 to 86 years both sexes, who died from causes which were not associated with paranasal sinus pathology according to international standards for biological research, were investigation material for the study as well as 7 biopsy specimens obtained while performing surgical intervention on affected frontal sinus.
Material was fixed in 10% neutral formalin, paraffin blocks were prepared after classical processing, fragments of the mucous membrane of frontal sinus were oriented so, that the cut passed through all the layers. Histological sections with a thickness of 4-5 цт were made and stained with hematoxylin and eosin as well as Mayer's hematoxylin.
Morphometric studies were carried out using a microscope with digital photomicrographic attachment Olympus С 3040-ADU with the programs adapted for presented studies.
When comparing the morphometric parameters of the average diameter in hemomicrocirculatory bloodflow of periacinar microvessels around protein and mixed acini, it was determined that these values approximated each other and significant difference at p <0.05 was not observed. This indicates that periacinar microvessels have almost the same (within the limits of error tolerance) average size and histologically classical structure, which should be considered when analyzing such indicators in chronic frontitis.
Vascular response is a classical sign of the inflammatory process.Thus, in chronic frontitis, the elements of hemomicrocirculatory bloodflow responded differently. The average diameter of periacinararterioles of both protein and mixed end parts was significantly increased by an average of 1.6 times at p <0.05. This indicates that the flow of blood to the end parts which directly produce serous and mucoid secret is increased. The average diameter of protein and mixed acini capillaries was significantly decreased by 1.2 times at p <0.05, which indicated their spasms, and resulted in difficulty of blood transfer from arterial to venous bloodflow. The average venule size was also significantly increased at p <0.05 almost by1.4 times, in comparison with the control parameters. Such vascular response indicates that blood circulation in mucous membrane of the frontal sinus is complicated by spastic capillary responses and dilatation responses from arterioles and venules.
Along with the vascular response to chronic inflammatory process, changes in the glandular component of mucous membrane of human frontal sinus occured. Thus, the height of epitheliocytes in protein acini decreased by 12% compared to the control group at p <0.05, and in mixed acini, on the contrary, it increased by 24%, indicating the changes in secretion profile toward mucoid. The external diameter of mixed acini increased significantly by 27%, and protein diameter decreased by 11 %. The average diameter of the duct system changed as follows: periacinar ducts of protein acini did not change their diameter compared to the control group, and the average diameter of periacinar ducts of mixed acini increased only by 4%.
Thus, it was determined morphometrically, that in chronic frontitis compared to the control group, a vascular response that manifested by spastic capillary and dilational responses of arterioles and venules had occured in response to a chronic inflammatory process. In chronic frontitis the glands responded with reduced activity of protein glands and increased activity of mixed glands producing mucoid secret. On histological specimens, the epithelial cells of the end parts changed the cytoplasm density, and a large amount of mucus was visualized in the duct system. Along with, irregular blood filling of hemomicrocirculatory bloodflow elements and diapedesis hemorrhages were observed.
Keywords: mucous membrane, frontal sinus, morphometry.
Рецензент - проф. Бшаш С. М.
Стаття надшшла 11.08.2017 року
