CC BY
9
розвиваються рiзнi захворювання, у тому чист стоматолопчт. В дангй й роботi оцнено вплив комбшовано1 да ксенобiотикiв на показники бiохiмiчних тканин вирощування людського тша, розробка нових засоб1в корекда, що базуються на гальмуваннi протеаз, пдролаз, юншово1 системи, нормал1заци проникнення тканин, посилення да захисних факторш органiзму людини, забезпечення стiйкостi тканин пародонта до негативного впливу еколопчних агенпв, е актуальними та недостатньо вивченими. Мета дослщження - вивчення бiохiмiчних параметр1в сироватки кровi та гомогенапв ясен у дослдних тварин з гiнгiвiтом, викликаним комбшованою даею важких металiв та дефщитом фтору та йоду. Охарактеризовано закономрносп впливу несприятливих факторiв навколишнього середовища при експериментальному гiнгiвiтi, якi сприяють тдвищенню рiвнiв протизапальних маркерiв - еластази та уреази, показники шг1бггорно1 системи протеази.
КЛючовi слова: Запальт захворювання пародонту, ксенобютики, експериментальт тварини, шпбгторна система протеаз.
Стаття надшшла 3.09.2017 р.
заболевания, в том числе и стоматологические. В данной и работе оценено влияние комбинированного действия ксенобиотиков на показатели биохимических тканей выращивания человеческого тела, разработка новых средств коррекции, основанные на торможении протеаз, гидролаз, кининовой системы, нормализации проникновения тканей, усиление действия защитных факторов организма человека, обеспечение устойчивости тканей пародонта к отрицательному влиянию экологических агентов являются актуальными и недостаточно изученными. Цель исследования - изучение биохимических параметров сыворотки крови и гомогенатов дёсен у подопытных животных с гингивитом, вызванным комбинированным действием тяжёлых металлов и дефицитом фтора и йода. Охарактеризованные закономерности влияния неблагоприятных факторов окружающей среды при экспериментальном гингивите, которые способствуют повышению уровней
противовоспалительных маркеров - эластазы и уреазы, показателей ингибиторной системы протеазы.
Ключевые слова: Воспалительные заболевания пародонта, ксенобиотики, экспериментальные животные, ингибиторная система протеаз.
Рецензент Срошенко Г.А.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-152-156 УДК 616.8-091: [616.001-41 + 616-74 + 616.089.22]
В. Ю. Молотковець, В. I. Цимбалюк, А. В. Корсак, В. В. Лi.ходieвський, Ю.Б.Чайковський ДУ 'Чнститут нейрохiрургii■ ím. Акад. А. П. Ромоданова НАМН Укра'ши", Нащональний медичний ушверситет ím. О. О. Богомольця, м. Кшв
МОРФОЛОГ1Я РЕГЕНЕРАЦ1ЙНО1 НЕВРОМИ ТРАВМОВАНОГО ПЕРИФЕР1ЙНОГО НЕРВА ЗА УМОВ В1ДТВОРЕННЯ НЕГАЙНОГО ЗВАРНОГО ЕПШЕВРАЛЬНОГО З'бДНАННЯ КУКС ТА ЧАСТКОВО1 1ММОБ1Л1ЗАЦ11 К1НЦ1ВКИ
e-mail: [email protected]
Розроблена експериментальна модель оперативного втручання на травмованому периферiйному HepBi шляхом формування негайного зварного епiневрального з'еднання кукс та частково! 1ммобЫзацп кшщвки. Було використано нейрогiстологiчний метод доандження, за допомогою якого вивчено морфолопчну картину периферiйного нерва в дшянщ рененерацшно! невроми та дистального вiдрiзку через 5 мiсяцiв пiсля оперативного втручання. Встановлено, що одночасне використання технiки зварного етневрального з'еднання кукс та частково! 1ммобшзаци кiнцiвки у тсляоперацшному перiодi приводить до рiвномiрного дозрiвання сполучно! тканини невроми та бшьш повно! ll невротизаци.
^tohcbí слова: перифершний нерв, зварне етневральне з'еднання, часткова 1ммобшзаци кiнцiвки, регенерацйна неврома.
Робота е фрагментом НДР «Органи нервовог, ¡мунног та сечостатевоi систем в умовах експериментального пошкодження». Реестрацшний номер 0112U001413.
Застосування шновацшних технологш для вдосконалення методiв оперативного лiкування е трендом сучасно! хiрургi!. Така можливiсть з'явилася завдяки розвитку шженерно! думки, що сприяе розробцi складного та високоспецiалiзованого медичного обладнання [5, 8]. З'ясувалося, що технолопю зварювання можливо з устхом використовувати в медичнiй практицi [2]. Але застосування !! у нейрохiрургi! обмежено у зв'язку з малою кшьюстю дослiджень у даному напрямку [6].
Перспективним вважаеться застосування зварного етневрального з'еднання при травмi перифершного нерва з метою покращення процесу регенеращ! нервового стовбура, зменшення часу та вартост оперативного втручання [1]. Наявш розробленi моделi дослiдження впливу електрозварювально! технологи на регенерацiю травмованого нерва не е досконалими та не враховують деяких важливих особливостей живого оргашзму, що робить актуальним пошук вдосконалено! та дiево! методики оперативного втручання при травмi перифершного нерва iз застосуванням електрозварювально! технологи [4].
Метою роботи було вивчення морфолопчних особливостей регенеращйно! невроми травмованого нервового стовбура за умов негайного зварного етневрального з'еднання кукс та частково! iммобiлiзацi!' кшщвки.
Матерiал i методи дослщження. Дослщження виконано на 36 статевозрших бiлих безпородних щурах-самцях масою 350-450 г, вшом 7 мюящв виводку вiварiю ДУ «1нститут нейрохiрургi! iM. А.П. Ромоданова НАМН Укра!ни», утримуваних за природнього свгглового режиму, звично! температури, вологостi та регламентного харчування.
Сформовано 4 експериментальш групи: група 1 - перетин лiвого сщничого нерва у середнш третинi стегна (n=8); група 2 - перетин лiвого сiдничого нерва у середнш третинi стегна та негайна етневральна нейрорафiя (n=12); група 3 - перетин лiвого сщничого нерва у середнiй третинi стегна та негайне зварне етневральне з'еднання кукс i3 вiдтворенням частково! iммобiлiзащ! кiнцiвки (n=12); група 4 - псевдоопероваш тварини (n=4). Тривалiсть спостереження тварин 5 мiс.
Оперативнi втручання здiйснювали за загального знеболення (внутршньоочеревинне введення сумiшi ксилазину ("Sedazin", "Biowet", Польща; 15 мг/кг) i кетамшу ("Calypsol", "Гедеон Рiхтер А.О.", Угорщина; 70 мг/кг). Тварину укладали у стандартному фiзiологiчному фiксуючому положеннi черевцем донизу, шюру у дiлянцi середньо! третини бiчно! поверхнi лiвого стегна голили, обробляли розчином повщон-йоду ("Бетадин", EGIS, Угорщина), розтинали вздовж лшп найбiльш поверхневого розташування зовшшньо! поверхш стегново! кiстки, проводили лiнiйний розтин м'язу вздовж кiстки, виявляли та мобшзували стовбур сiдничного нерва, який перетинали у середнш третиш офтальмолопчними ножицями.
У тварин групи 2 одразу виконували епiневральну нейрорафiю. У тварин групи 3 спещальним коагуляцшним пiнцетом крайовi частини епiневрiю проксимально! та дистально! кукси нерву захоплювали та зводили, при стисканнi бранш виконувалось зварне з'еднання, шляхом подавання змшного високочастотного (440 кГц) модульованого струму силою до 0,3 А, з напругою на браншах шнцету - 34 В, часом експозици прямокутного iмпульсу 0,8 сек, (режим dA2 апарату ЕКВЗ-300, «Патонмед», Укра!на). Формували 5-6 аналогiчних точкових з'еднань по периметру зони перетину iз повним сшвставленням торцiв кукс [7].
У тварин ушх експериментальних груп операцшну рану подовжували на задню поверхню гомiлки, виконували часткову iммобiлiзацiю кiнцiвки шляхом накладання шовно! лiгатури мiж великим поперековим м'язом (m. psoas major) поблизу мюця його прикрiплення до малого вертлюга стегново! юстки та проксимальною частиною кранiального великогомiлкового м'язу (m. tibialis cranialis), використовуючи атравматичну голку, заправлену вiкриловою ниткою (ум. № 3-0, ETICON, США).
Формували кут згинання у колшному суглобi мiж стегновою та великогомшковою кiсткою у 30°. У тварин групи 4 виконували виконували доступ до нерва, як у вшх шших групах та формували часткову iммобiлiзацiю кшщвки. Шюру в зонi хiрургiчного доступу зашивали неперервним обвивним швом (ум. № 3-0, ETICON, США), рану обробляли розчином повщон-йоду ("Бетадин", EGIS, Угорщина).
З метою профшактики шфекцшних ускладнень у задню шийну дшянку шдшюрно вводили розчин бiцилiну-5 (ВАТ "Ки!вмедпрепарат") у дозi 1 млн ОД на 1 кг живо! маси (~150-200 тис ОД). У якосп протизапально! i протинабряково! терапi! застосовували внутршньоочеревинне введення розчину дексаметазону (KRKA, Словенiя) у дозi 6 мг/кг живо! маси. Пюля вказаних маншуляцш тварини протягом 2-4-х годин утримували в примщенш з пiдвищеною температурою пов^ря (30° C) до вщновлення поведiнково! активностi, у подальшому - у кликах по 4 особини за звичних умов.
Пiд час виконання роботи дотримувались правил бiоетики, гуманного поводження з тваринами, регламентованими Директивою Ради €С 86/609/ЕЕС "Про наближення законiв, пiдзаконних та адмiнiстративних положень держав-члешв про захист тварин, яю використовуються для експериментальних та шших наукових цшей" (1986), Свропейською Конвещею про захист хребетних тварин, яю використовуються для експериментальних та наукових цшей (1986) та Законом Укра!ни №3447-IV «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» (2006).
Гiстологiчне дослщження виконували через 5 мю тсля операцi!. Пiсля глибоко! анестезi! тварини виконували видшення оперованого сiдничого нерву з наступним його перетином в мющ виходу iз тазу проксимально та нижньо! третини стегново! частини дистально. В^^зок нерву вiдразу фшсували в 10% розчинi нейтрального формалшу.
В даному дослiдженнi вивчали дшянку регенерацшно! невроми, яку видiляли промивали та отримували зрiзи на мшротом>крюстап МК-25 (Ростех, СРСР), потiм iмпрегнували
азотнокислим срiблом за швидким методом iMnperaa^ï азотнокислим срiблом елеменпв периферiйноï нервовоï системи [3].
Препарати фотографували за допомогою мiкроскопу Olympus BX51 та цифровоï фотокамери Olympus Zoom 4040 (Olympus, Япошя). Оцiнювали щiльнiсть розподшу нервових волокон та середнiй кут вщхилення аксонiв вiд поздовжньоï ос нерва в дiляцi регенерацiйноï невроми Аналiз отриманих мiкрофоторгафiй проводили за допомогою програми для анатзу бюмедичних зображень ImageJ ver. 1.50 (National Institutes of Health, США, open-source).
Отримаш статистичш данi аналiзували за допомогою пакету SPSS Statistics Base v.22 (IBM, США). Оцшювали величини методами описово1' статистики. Для визначення виду розподiлу значень ознак було використано критерш Колмогорова-Смирнова. Для визначення вщмшностей у значеннях ознак у експериментальних групах було використано тест Крускала-Уоллеса. Для порiвняння кшькюних параметрiв регенерацiï при порiвняннi мiж групами використано непараметричний критерiй Манна-У^ш.
Результати дослiдження та ix обговорення. У тварин першо1' експериментально1' групи, де не проводилось зеднання кукс ирурпчним шляхом, макроскопiчно в мющ травми виявлено регенерацiйну неврому значно бшьшу за дiаметром нiж центральний вiдрiзок травмованого периферiйного нерва та явище спайкоутворення з оточуючими тканинами. Даш iмпрегнацiï нiтратом срiбла, зололння та дофарбування азур II-еозином свщчать, що в данiй групi тварин в д^нщ ушкодження у термш 5 мiсяцiв яскраво прослiдковуeться мюце, де сформована регенерацiйна неврома, що складасться переважно iз сполучно1' тканини, невелико!' кiлькостi новоутворених нервових волокон та судин.
В данш дiлянцi прослiдковуeться неоднорiдно дозрiвання сполучно1' тканини. Наявнi безсудиннi зони у виглядi острiвцiв хаотичних скупчень товстих пучив колагенових волокон iз зниженою кiлькiстю клiтинних елементiв, що е ознакою вираженого фiброзу. Мiнiмальна кшькють тонких новоутворених нервових волокон з ознаками подразнення, яю можна спостертати серед масиву сполучно1' тканини тако1' регенерацiйноï невроми розташованi невпорядковано та мають косий або поперечний хд, часто зустрiчаються рекурентно направленi волокна.
Морфометричний аналiз структурних елементiв регенерацшно1' невроми тварин першо1' групи в термш 5 мюящв пюля операцл показав, що щiльнiсть розподiлу нервових волокон дано1' дiлянки складае 5607,64±41,90 1/мм2 (mean±SE mean), а це статистично достовiрно менше, нiж в контролi (четверта група тварин) (p<0,01); статистично достовiрно менше, нiж у тварин третьо1' групи (яким було вщтворено зварне епiневральне зеднання) (p<0,01) та статистично достовiрно менше, шж у тварин друго1' групи (яким було вщтворено негайну епiневральну нейрорафда) (p<0,01) в цей термiн спостереження.
Середнш кут вщхилення аксонiв вiд поздовжньо1' осi нерва в дiлянцi регенеращйно1' невроми uieï групи тварин у термш 5 мюящв пюля операцш складае 45,98±0,34 0 (mean±SE mean), що статистично достовiрно бiльше, шж у тварин третьо1' групи (p<0,01) та статистично достовiрно бiльше (p<0,01), нiж у тварин друго1' групи.
У тварин друго1' експериментально1' групи, де проводилась негайна етневральна нейрорафiя, макроскотчно в мiсцi травми виявлено регенерацшну неврому дещо бiльшу за дiаметром нiж центральний вiдрiзок травмованого перифершного нерва та явище незначного спайкоутворення з оточуючими тканинами. Даш iмпрегнацiï нггратом срiбла, золотiння та дофарбування азур 11-еозином свiдчать, що в данш груш тварин в дшянщ ушкодження прослщковуеться мiсце, де сформована регенерацшна неврома, що складаеться iз помiрноï кiлькостi сполучно1' тканини, велико1' кiлькостi новоутворених нервових волокон та судин. В данш дшянщ, як i у тварин попередньо1' групи е ознаки неоднорщного дозрiвання сполучно1' тканини, але вираженi вони менше.
Регенерацшна неврома тварин дано1' групи мютить у помiрнiй кшькосп безсудиннi зони, якi утворенi скупченннями товстих пучкiв колагенових волокон, що е ознакою невираженого фiброзу. Помiрна кiлькiсть тонких та товстих новоутворених нервових волокон з ознаками подразнення, прямуе iз центрального до перифершного вiдрiзка травмованого нервового стовбура, бшьша частина яких досягае перифершного вiдрiзка та вростае у нього. Аксони тако1' регенерацшно1' невроми розташованi бшьш впорядковано нiж в попереднiй груш, але часто мають косий та iнодi поперечний або рекурентний хщ.
Морфометричний аналiз структурних елементiв регенерацшно1' невроми тварин друго1' групи в термш 5 мюящв пюля операцп показав, що щшьнють розподiлу нервових волокон дано1' дiлянки складае 8145,23±29,57 1/мм2 (mean±SE mean), а це статистично достовiрно менше, нiж в
контролi (четверта група тварин) (p<0,01); статистично достовiрно менше, нiж у тварин третьо! групи (яким було вiдтворено зварне етневральне зеднання) (p<0,01) та статистично достовiрно бiльше, нiж у тварин першо! групи (яким не було вщтворено зеднання кукс травмованого нерва) (p<0,01). Середнiй кут вiдхилення аксошв вiд поздовжньо! осi нерва в дшянщ регенерацшно! невроми ще! групи тварин у термш 5 мюяцш пiсля операцш складае 35,48±0,31 0 (mean±SE mean), що статистично достовiрно бiльше, нiж у тварин третьо! групи (p<0,01) та статистично достовiрно менше, нiж у тварин першо! групи (p<0,01).
У тварин третьо! експериментально! групи, де проводилось негайне зварне етневральне з'еднання кукс та вщтворено частково у iммобiлiзацiю кшщвки, макроскошчно в мiсцi травми виявлено регенерацiйну неврому, що практично за розмiром не вiдрiзнялась вiд центрального вiдрiзка травмованого периферiйного нерва, а явище спайкоутворення було мiнiмальним. Даш iмпрегнацi! нiтратом срiбла, золотiння та дофарбування азур 11-еозином свiдчать, що в данш групi тварин в дшянщ ушкодження прослiдковуеться мiсце, де сформована регенерацшна неврома, що складаеться iз мiнiмально! кiлькостi сполучно! тканини велико! кшькост новоутворених нервових волокон та судин.
В данш дшянщ дозрiвання сполучно! тканини вщбулось бiльш рiвномiрно, про що свщчить мiнiмальна наявнiсть фiброзу iз безсудинними зонами. Така регенерацшна неврома мютить пучки колагенових волокон, що розташоваш рiвномiрно, серед них наявнi кл^инт елементи та мiкросудини.
Значна кшькють тонких та товстих новоутворених нервових волокон з ознаками мiнiмального подразнення, як i в попереднiй груш, прямуе iз центрального до перифершного вiдрiзкiв травмованого нервового стовбура, та практично вс вони досягають перифершного вiдрiзка i вростають у нього. Аксони тако! регенерацiйно! невроми розташоваш бшьшою мiрою впорядковано, вони переважно прямують паралельно поздовжнiй осi нерва, та лише iнодi зустрiчаеться косе або поперечне !х направлення.
Таблиця
Морфометричш параметри регенерацiйно'l' невроми_
Назва групи Щшьтсть розподшу нервових волокон, 1/мм2 (mean+/- SE mean) Середн1й кут в1дхилення нервових волокон в1д поздовжньо! ос1 нерва (mean+/-SEmean)
Переачення нервового стовбура без в1дновлення цтсноста (n=8) 5607,64±41,90 45,98±0,34
Пересчення нервового стовбура 1з нейрораф1ею (n=12) 8145,23±29,57 35,48±0,31
Переачення нервового стовбура 1з зварю-ванням еп1невр1ю та 1ммобшзащею (n=12) 9447,66±42,55 22,57±0,54
Псевдооперован1 тварини (n=4) 10137,27±32,25
Морфометричний аналiз структурних елементiв регенерацiйно! невроми тварин третьо! групи в термш 5 мюящв тсля операцi! показав, що щшьтсть розподiлу нервових волокон дано! д^нки складае 9447,66±42,55 1/мм2 (mean±SE mean), а це статистично достовiрно менше, нiж в контролi (четверта група тварин) (p<0,01); статистично достовiрно бiльше, нiж у тварин друго! групи (p<0,01) та першо! групи (p<0,01). Середнiй кут вщхилення аксонiв вiд поздовжньо! осi нерва в дшянщ регенерацшно! невроми ще! групи тварин у термiн 5 мюяцш тсля операцш складае 22,57±0,54 0 (mean±SE mean), що статистично достовiрно менше, нiж у тварин першо! (p<0,01) та друго! групи (p<0,01).
Отриманi нами данi свщчать, що процес регенерацi! по якост та швидкостi вiдрiзняеться у тварин вшх експериментальних груп та вiдрiзняеться вiд контролю. За даними лтератури було встановлено, що чим бшьше новоутворених нервових волокон в невром^ та чим впорядкованiше !х розташування, тим краще якiсть регенерацi! травмованого нервового стовбура та в майбутньому функщя денервованих органiв.
Таким чином, вщновлення структури нерва краше проходить у тварин третьо! експериментально! групи, про що говорить бшьша кшькють новоутворених нервових волокон, !х впорядковане розташування та адекватне вазальне забезпечення, незначт явища фiброзу в д^нщ регенерацiйно! нервроми.
Морфометричнi данi шдтверджують описанi нами вiдмiнностi в будовi регенерацiйних невром. Встановлено, що показник щшьносп розподiлу нервових волокон найвищий, а показник середного кута вщхилення аксошв вщ поздовжньо! ос нерва е найнижчим у тварин третьо!
експериментально! групи, що також вказуе на бшьш штенсивш процеси регенерацп у тварин, яким проводилось негайне зварне етневральне з'еднання кукс та часткова iммобiлiзацiя кiнцiвки.
Одночасне вiдтворення негайного зварного етневрального з'еднання кукс та частково! iммобшiзаци кiнцiвки пiд час оперативного лшування травми периферiйного нерва у шсляоперацшному перiодi забезпечуе рiвномiрне дозрiвання сполучно! тканини та адекватне кровопостачання, впорядковане розмiщення регенеруючих нервових волокон у невромi та бшьш повну И невротизацiю. Таким чином, вщновш процеси травмованого периферiйного нерву вщбуваються краще при одночасному вщтворенш негайного зварного епiневрального з'еднання кукс та частково! iммобшiзацп кiнцiвки.
Перспектива подальших дослгджень. Плануеться èocnièumu змти дистального eidpi3Ky травмованого перифертного нерва тсля одночасного вiдmворення негайного зварного етневрального з 'еднання кукс iммобiлiзацiï ктщвки тд час оперативного л^вання травми перифертного нерва.
та частковог
1. Honcharuk O. O. Anatomo-funktsionalni kryterii ta diahnostychno-likuvalnyi alhorytm pry poshkodzhenni peryferiinykh nerviv nyzhnikh kintsivok / O. O. Honcharuk // Ukrainskyi neirokhirurhichnyi zhuinal. - Kyiv, - 2005. - No.2. - S. 46-49.
2. Grintsov A. G. Ispolzovanie elektrobiologicheskoy svarki myagkih tkaney v hirurgii / A.G. Grintsov, O.V. Sovpel, L.I. Vasilenko // Klin. anatomiya ta operativna hirurgiya. - 2005. - No. 4/5. - S. 77-79.
4. Kolomiytsev A. K. Byistryiy metod impregnatsii azotnokislyim serebrom elementov perifericheskoy nervnoy sistemyi, prigodnyiy dlya tselloidinovyih i parafinovyih srezov / A. K. Kolomiytsev, Yu. B. Chaykovskiy T. L. Tereschenko // Arhiv anatomii, gistologii i embriologii. 1981. No 8. C. 93 - 96.
3. Korsak A. V. Reaktivnyie izmeneniya motoneyronov dvigatelnogo tsentra travmirovannogo sedalischnogo nerva v usloviyah vozdeystviya vyisokochastotnogo elektrohirurgicheskogo instrumenta / A. V. Korsak, Yu. B. Chaykovskiy, L. M. Sokurenko [i dr.] // Meditsinskie novosti Gruzii. - 2016. - No.2 (251). - S. 77-83.
5. Paton B. E. Tkanesohranyayuschaya vyisokochastotnaya elektrosvarochnaya hirurgiya: atlas / B. E. Paton, O. N. Ivanova // Institut elektrosvarki im. E.O. Patona. - K.: Vid-vo "Naukova dumka", - 2009. - 200 s.
6. Polishchuk M. Osnovy mikrokhirurhii: navchalnyi posibnyk dlia likariv-interniv / M. Polishchuk, Yu. Pedachenko // - K.: Interservis, - 2011. - 79 s.
7. Patent Ukrainy na korysnu model № 101487, MPK (2015.01) A61D 1/00 G09B 23/28 (2006.01). Sposib vidnovlennia prostorovoi tsilisnosti travmovanoho peryferychnoho nerva statevozrilykh shchuriv-samtsiv / Tsymbaliuk V.I., Molotkovets V.Iu., Kvasha M.S., Medvediev V.V., Molotkovets K.M.; Zaiavnyk ta patentovlasnyk DU "Instytut neirokhirurhii im. akad. A.P. Romodanova NAMN Ukrainy". - № u2015 04142; zaiavl. 28.04.2015; opubl. 10.09.2015, Biul. No.17.
8. Klimovskaya A. I. Coulomb interactions at the silicon wire-nervous tissue interface / A.I. Klimovskaya, Yu. B. Chaikovsky, O.V. Naumova [et al.] // World of Medicine and Biology. - 2016. - №1 (55). - C.136-141.
Реферати
МОРФОЛОГИЯ РЕГЕНЕРАЦИОННОЙ НЕВРОМЫ ТРАВМИРОВАННОГО ПЕРИФЕРИЧЕСКОГО НЕРВА ■РИ ВОСПРОИЗВЕДЕНИИ НЕМЕДЛЕННОГО СВАРНОГО ЭПИНЕВРАЛЬНОГО СОЕДИНЕНИЯ КУЛЬТЕЙ И ЧАСТИЧНОИ ИММОБИЛИЗАЦИИ КОНЕЧНОСТИ Молотковец В. Ю., Цимбалюк В. И., Чайковский Ю. Б., Корсак А. В., Лиходиевський В. В. Разработана экспериментальная модель оперативного вмешательства на травмированном периферическом нерве путем формирования немедленного сварного эпиневрального соединения культей и частичной иммобилизации конечности. Был использован нейрогистологический метод исследования, при помощи которого изучена морфологическая картина периферического нерва на участке регенерационной невромы и дистального отрезка через 5 месяцев после оперативного вмешательства.
Ключевые слова: периферический нерв, сварное эпиневральное соединение, частичная иммобилизация конечности, регенерационная неврома.
Стаття надшшла 14.08.2017 р.
REGENERATIVE NEUROMA OF INJURED PERIPHERAL NERVE AFTER IMMEDIATE NERVE STUMP'S EPINEURIUM WELDING AND PARTIAL HINDLIMB IMMOBILIZATION
Molotkovets V., Tsymbaliuk V., Chaikovsky Yu., Korsak A., Likhodiievskyi V.
The experimental model of operative intervention on injured peripheral nerve by immediate nerve stump's epineurium welding and partial hindlimb immobilization was developed. We used neurohistological method for regenerative neuroma and distal nerve stump morphology assesment 5 mounth after surgical treatment. We revealed that sumultaneous usage of welding technique for nerve stumps coaptation both with partial hindlimb immobilization in postoperative period results in uniform maturation of connective tissue at neuroma site and more uniform neuroma site neurotization.
Key words: peripheral nerve, epineural welding, partial hindlimb immobilization, regenerative neuroma.
Рецензент Геращенко С.Б.
