CC BY
14
УДК 616.833+616-091.8+615.277 Гевка О.1.
МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ НЕЙРОН1В СПИННОМОЗКОВИХ ВУЗЛ1В ЩУР1В ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬН1Й ПЕРИФЕР1ЙН1Й НЕЙРОПАТП, ВИКЛИКАН1Й ПАКЛ1ТАКСЕЛОМ
ДВНЗ «1вано-Франшський нацiональний медичний уыверситет»
Представлен результаты експериментального моделювання перифершног нейропатп, виклика-ног паклтакселом, демонструють патоморфолог{чн зм1ни в структур{ нейронв спинномозко-вих вузл{в L2-Sl. Х{мюпрепарат вводили внутршньоочеревинно 35 бшим рандомбредним щурам в сумарнш доз{ 8мг/кг маси тша та вивчали отриман протягом 120 д{б дан за допомогою св{-тловог мтроскопп та з використанням метод{в комп'ютерного морфометричного анал{зу. Ре-зультати досл{дження щодо морфолог{чних порушень перикарютв та ядер псеудоунтолярних нейротв св{дчать про гх суттеву роль у патоморфогенез{ паклтаксел - тдукованог нейропатп.
Ключов1 слова: пакглтаксел, спинномозковий вузол, перифермна
Вступ
Пакл^аксел (П) е одим з найбтьш ефектив-них та часто вживаних xiMionpenapaTiB, що за-стосовуеться при лкувант па^енпв з рiзноманi-тними пухлинами [1, 3, 4, 14]. Поряд з цим клшн 4Hi результати демонструють i побiчнi токсичт ефекти П, як впливають на подальший переб^ захворювання та терапп [5, 6]. Одним з найбтьш грiзних та лiмiтуючих дозу ускладненнь е нейротоксичтсть. Вона проявляеться симптомами сенсорно! та моторно' перифершно''' нейропатп, морфогенетичнi механiзми яко' ще не е повтстю встановленими [8, 15, 17]. Для розу-мiння процеав пато- i морфогенезу пакл^аксел-шдукованоТ нейропатп мають значення експери-ментальн роботи багатьох вчених [10, 13, 16]. Зокрема Peters C.M. et al [11, 12] в сво'х дослн дженнях продемонстрували пошкодження нейротв та шших клiтин перифершно''' нервовоТ си-стеми, мiкроглiальну активацш на рiвнi спинного мозку, макрофагальну активацш в спинномозко-вому вузлi i в периферiйному нервi. Важливими е науковi працi Jamieson et al [7], як виявили збтьшення розмiрiв ядерець в нервових кланах спiнальних ганглiТв L5. Проте, таю науковi працi нечисленнi i не дають детально! характеристики морфогенезу пошкодження нервових кл^ин та волокон пщ впливом П.
Зважаючи на вищезазначене, метою даного дослщження було вивчення змiн структури нейротв спинномозкових ганглпв у процеа розвитку П-iндукованоТ нейропатiТ на свп"лооптичному рь внi за допомогою методiв комп'ютерного морфометричного аналiзу.
Матерiали i методи дослiдження
Об'ектом дослщження були нейрони спинномозкових вузлiв (СМВ) L2-S1 35 бiлих рандомб-редних щурiв масою 150-200г, яким вводили внутршньоочеревинно пакл^аксел (Actavis, Ру-мунiя) в дозi 2 мг/кг маси тта, через одну добу 4 рази (сумарна доза 8 мг/кг) [13]. 15 тварин, яким вводили внутршньоочеревинно iзотонiчний роз-чин NaCl ешвалентного об'ему, служили в якос-тi контролю. Забiр матерiалу дослiдних та конт-рольних тварин проводили на 1, 7, 15, 27, 60, 90, 120 доби шсля останнього введення препарату.
нейропа™, морфометрiя
Сершш зрiзи СМВ були забарвлен за Нiсслем. Для вимiрювання метричних характеристик ви-користовували програмне забезпечення UTHSCSA Image Tool® for Windows® (version 2.00) в штерактивному режимi з застосуванням мiкрофотонасадки МФН-10 (об'ектив х40 i фотоокуляр Гомал х 1,7). Для калiбрування аналiза-тора зображень використовували тестовий зра-зок "МИРА" (ГК 7.216.028-01, виробництво НД1 "Квант"). В штерактивному режимi визначались периметри проф^в нейронiв (Рн) та !'х ядер (Ря), площi профiлiв перикарютв (Sн) та площi профiлiв ядер ^я). Для обчислення похiдних параметрiв - коефiцiентiв форми профiлiв нервових кл^ин (Кн=4"п^н/Рн2) та 'х ядер (Кя=4"п^я/Ря2), а також статистично' обробки результатiв використовували електроннi таблиц Microsoft Excel 2000 та програми BioStat i STATISTICA for Windows. У зв'язку з тим, що розподт метричних показниш у варiацiйних рядах вiдрiзнявся вiд нормального, достовiрнiсть вiдмiнностей показникiв мiж групами оцшюва-лась за допомогою непараметричного критерш Мана-Уiтнi.
Результати дослiдження
При св^лооптичному дослiдженнi зрiзiв СМВ на 1-у добу експерименту (перша доба шсля останнього введення П) вiзуалiзуються базофн льно зафарбован нейрони округло' форми з великими мiхурцеподiбними ядрами. У них добре видно ядерця, що дещо змщет на периферю Речовина Нюсля розмiщуеться рiвномiрно по всiй клiтинi. У деяких зрiзах спостерiгаються кш-тини неправильно' округло' форми, в яких ядра не вщзначаються.
На 7-у добу спостер^аемо нейрони з дещо змшеними обрисами перикарютв, ядра в яких погано вiзуалiзуються або взагалi вщсутш. Вщ-мiчаемо пiдвищене скупчення глюци^в. Базофн льна субстанцiя мае вигляд великих грудок. В окремих кл^инах бачимо ядра зi стертими контурами та ппохромними ядерцями, периферш-ний хроматолiз.
15-а доба дослщження характеризуеться де-формацiею нервових кл^ин через перицелюля-рний набряк. Ядра з неч^кими межами, ядерця розмщуються центрально, чiтко окресленi. Тиг-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
роТд представлений ыжною зернистiстю, поде-куди спостер^аемо вогнищевий хроматолiз на периферп перикарюшв.
На 27-у добу визначаються псеудоунтолярн нейрони рiзних розмiрiв та форми. Ядерця видно не у вах клiтинах, вони займають центральне по-ложення в ядрi. Хроматофiльна речовина забар-влюеться базофiльно та розмщуеться у виглядi грудок, у деяких штинах гомогенiзуеться на периферий
У мiкрорпрепаратах СМВ на 60-у добу експе-рименту спостерiгаемо деформацш контурiв бн льшостi нервових кл^ин. У частини нейронiв ядра просв^леы, вакуолiзованi, обриси ядерець ч™, в iнших меж1 ядер розмит^ а ядерця взагалi не вiзуалiзуються. Субстанцiя Нiсcля в одних кл^инах збираеться у виглядi крупних скупчень, у деяких - крупновогнищевий крайовий тигролiз.
На 90-у добу дослщу тта нейронiв округлились, бтя деяких зберiгаеться перицелюлярний набряк. Грудки тигроТду iнтенсивно базофiльно зафарбованi, подекуди в^^чаемо хроматолiз. Ядра з ядерцями в бшьшосп клiтинах видно добре, хоч i з нечiткими контурами.
120-а доба характеризуеться наявнютю в зрн зах нейронiв округлоТ форми з чiтко окреслени-ми ядрами. Ядерця дещо змщен на периферю Базофiльна речовина розподiлена рiвномiрно, у виглядi пилоподiбноТ зернистостi, а в окремих кл^инах збиваеться у грудки.
При свп~ловш мiкроскопiТ зрiзiв, отриманих вiд
контрольноТ групи тварин на рiзних термiнах дослщу, суттевих змiн в порiвняннi з нормою не вщзначалося.
У динамiцi розвитку П-iндукованоТ нейропатiТ спостерiгаемо змши в характерi розподiлу нейрошв СМВ за величиною показникiв площ про-фiлiв перикарiонiв вже на 1-шу добу експериме-нту (рис.1). У порiвняннi з дiаграмою контрольноТ групи тварин в^^чаемо зниження числових значень в домшуючих iнтервалах 200-400 мкм2 (в1д (42,97±0,8)% до (37,04±1,1)%) та 400-600 мкм2 (вщ (33,03±0,5)% до(32,92±0,2)%), (р<0,05). Також з'являються не представлен в контролi показники бшьше 1200 мкм , щоправда з невеликими значеннями(1200-1400 мкм2 -(2,47±0,08)% ; 1400-1600 мкм2 - (1,65±0,03)%; 1600-1800 мкм2 - (0,41 ±0,01)%). До 15-оТ доби дослщу величини площ проф^в нейрошв знову коливаються в межах до 1200 мкм2 з одним ш-ком в iнтервалi 200-400 мкм2 - (58,79±1,7)%. На 60-у добу дiаграма кардинально змiнюеться що-до контролю та попередшх термiнiв дослщжен-ня: показники розподiляються рiвномiрнiше в межах до 2000 мкм2 , при чому з незначною перевагою в деяких iнтервалах (200-400 мкм2 -(16,83±0,2)%; 600-800 мкм2 - (15,84±0,3)%; 10001200 мкм2 - (19,80±0,5)%), (р<0,05). До 120-оТ доби гiстограма поступово наближаеться до по-чаткового вигляду з числовими перевагами в межах 200-400 мкм2 та 400-600 мкм2.
Рис. 1. Пстограма розподлу нейронiв СМВ за величиною показника площ профiлiв перикарiонiв у динамц розвитку П-
шдукованоТ нейропатп.
Аналiз морфометричних даних показниш площ проф^в ядер нейрошв ганглпв контроль-них щурiв демонструе, що найбтьший вщсоток знаходиться в дiапазонi 50-100 мкм2 i становить 67,42±2,1(рис.2). Протягом першого тижня пiсля останнього введення П числовi позицiТ домшую-чого iнтервалу дещо знижуються (1-ша доба -(55,97±0,8)%; 7доба - (65,31±0,7)%), проте вже на 15-у добу досягають свого найвищого шку -(72,12±1,1)% у порiвняннi з шшими термiнами та контролем (р<0,05). 60 доба характеризуеться
появою величин в межах 200-250 мкм2 та 250300 мкм2 хоч i незначних ((1,98)% та (0,99)% вщ-повiдно). Стосовно шших змiн дiаграми, то явний шк ТТ вiдсутнiй, натомiсть наявш великi значення в трьох штервалах 50-100 мкм2 - (29,7±1,2)%; 100-150 мкм2 - (33,7±0,7)%; 150-200 мкм2 -(23,8±0,06)%. На 120-у добу числовий розподт знову змiнюеться залишаючи вщсоткову пер-шiсть ((60,46±1,9)%) в межах 50-100 мкм , як i в контрол^р<0,05).
Рис.2. Гстограма розподлу не1 площ профл1в ядер у динамц
У розпод^ псеудоушполярних нейрошв за показником Тх ядерно-цитоплазматичного сшв-вiдношення на 1-у добу експерименту домшуе штервал 0,2-0,3 - (47,32±0,8)%, що е вищим, шж такий у тварин, яким не вводили хiмiопрепарат -(37,56±0,5) %, (р<0,05). На 7-у добу вiдсотки по-казникiв в межах 0,1-0,2 та 0,2-0,3 майже зрiв-нюються i в середньому становлять 46,9. Протя-гом наступних термов (15- 27доби) дiаграма прагне до переваги в единому iнтервалi 0,2-0,3 ((47,18±1,6)%). На 60-у добу шк гiстограми знову змiщуеться в межi 0,1-0,2 i залишаеться в найбн льшому своему значенi (70,3±2,2)%, а iнтервали з показниками ядерно-цитоплазматичного сшв-вiдношення >0,5, якi спостер^ались до цього, взагалi вiдсутнi. До закшчення дослiду дiаграма наближаеться до початкового рiвня, зсуваючи перевагу значень в меж1 0,2-0,3 (на 90 добу -(47,21±0,9)%; на 120 добу - (43,62±1,3)%, що е дещо бтьшими, нiж у контролi - (37,5б±0,5)%, р<0,05.
Нейропатiя, зумовлена введенням П, характеризуемся суттевими змшами важливого штег-рованого показника - коефiцiента форми профн лю нейронiв. Вже до 7-оТ доби експерименту спостер^аеться значне зниження Кн до (25,17±0,3)% в iнтервалi 0,8-0,9, а його показник в межах 0,7-0,8 достовiрно зростае -(44,22±0,9)% (у контрольних щурiв вiдповiдно -(52,94±1,1)% та (39,37±1,2)%, р<0,05). На 27-у добу дослiду дiаграма носить бiмодальний характер з вiзуалiзацiею пiкiв у двох сусiднiх штерва-лах 0,7-0,8 та 0,8-0,9 - в середньому (43,77±0,8)%. 60-а доба характеризуеться пере-мщенням домiнанти в промiжок 0,7-0,8 -(51,49±0,06)%; а iнтервал 0,8-0,9, що був веду-чим на початкових термшах дослiдження стано-вить (6,93±0,1)%. У подальшому, до 120-оТ доби спостер^аемо поступове зниження значень в межах 0,7-0,8 (42,73±0,7)% та збiльшення в 0,80,9 (49,82±1,6)%.
¡в СМВ за величиною показник1в итку ПчндукованоГ нейропатИ
Аналiз динамки змш показника коефiцiенту форми профiлiв ядер нейрошв СМВ контрольних тварин показуе, що домшуючим е дiапазон 0,8-0,9 - (77,83±2,3)%. Порiвнюючи з дослщними щурами на 1-у добу пк дiаграми залишаеться в iнтервалi 0,8 - 0,9, проте значно знижуеться -(65,02±0,6)%, за рахунок зростання вдвiчi показника в межах 0,7-0,8 - (30,86±1,1)%, ( р<0,05). На 7-у добу бачимо вирiвнювання числових значень у вищезгаданих промiжках з незначною перевагою першого ((47,62±0,7) % i (42,18±0,8)% вiдповiдно). Протягом наступних термiнiв експерименту спостер^аемо поступове повернення дiаграми до попереднього вигляду з пком в ш-тервалi 0,8-0,9 (на 27-у добу - (72,11 ±1,4)%). З'являються також числовi значення рашше не представлених промiжкiв 0,5-0,6 - (0,3±0,01)% та 0,6-0,7 - (1,78±0,08)%. На 60-у добу експерименту гiстограма знову кардинально змшюеться: рiзко пiдвищуються числовi значення в штерва-лах 0,6-0,7 - (15,84±0,5)%; 0,7-0,8 -(35,64±0,3)%; 0,8-0,9 - (45,54±1,1)%. На 90-у добу спостер^аемо зсув шку дiаграми влiво в межi 0,7-0,8 - (41,82±1,7)%, хоча в iнтервалi 0,8-0,9 показники залишаються далi високими -(38,29±0,07)%. Знову вiзуалiзуються незначш числовi значення в промiжках 0,5-0,6 -(3,35±0,1)%; 0,3-0,4 та 0,4-0,5 - по (0,18 ±0,005)%. На 120-у добу дiаграма iлюструюе вщ-соткову перевагу iнтервалу 0,8-0,9 -(68,62±0,2)%, як i у тварин, яким не вводили хн мюпрепарат (р<0,05).
Результати та 1х обговорення
У даному дослщженш, використовуючи сучасш методи комп'ютерноТ морфометри, вперше детально описуються змiни метричних показниш ней-ронiв СМВ в динамiцi розвитку ПчндукованоТ' ней-ропатiТ. Отримаш нами результати морфометрич-ного аналiзу демонструють хвилеподiбний характер порушень показникiв тiл та ядер нейрошв ган-
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
глiïв L2-S1 протягом 120 днiв. Цi дат спiвпадають з результатами дослiдiв Jamieson S.M.F. et al [7], як вивчали вплив П на СМВ та вщзначали зростання po3MipiB ядер у залежносл вiд дози середника (по 10 чи 20 мг/кг на добу внутршньоочеревинно протягом 6-ти дiб). Водночас Polomano R.C et al [13], як працювали за подiбною до нашоТ схемою введення препарату, виявили у дослщних щурiв теп-лову та мехатчну гiпералгезiю, холодову та меха-нiчну алодинiю, однак при свгглооптичному досл^ дженнi СМВ L4-L5 закономiрностей суттевих змiн нейронiв не встановили. У сво'1'х дослiдах Mimura Y. et al [9] спостер^али ознаки дегенераци СМВ та периферiйних нервiв - фрагментацiю аксонiв та мь елiнових волокон, фагоцитоз в нервових волокнах, що зб^аеться з отриманими нами результатами, проте ми не можемо погодитись з твердженням цих авторiв про вщсутнють ознак порушення в мотонейронах спинного мозку та вентральних корш-цях, осктьки проведет нами попередт досл^ дження 4i™ демонструють морфологiчнi змiни в рухових нейронах спинного мозку дослщних тварин [2]. Peters С.М. et al [11, 12] в сво'Гх працях описують поряд з холодовою ппералгезш та ме-хатчною алодинiею i макрофагальну активацiю та виражене пщвищення фактору ураження клггин (ATF3-activating transcription factor 3) у люмбальних ганглiях, тодi як у наших мiкропрепаратах макро-фагальноТ активаци' не спостерiгалося. На нашу думку описан нами змiни можуть бути пов'язат з набряком клiтин, iз затримкою виведення продук-тiв синтезу у вщростки, iз деформацiею та зi зме-ншенням об'ему нервових кттин внаслiдок змен-шення концентраци бiлка. Порушення розмiрiв i форми перикарютв та ядер нейротв в поеднант з рiзним ступенем хроматолiзу свiдчать про порушення у робот бiлоксинтезуючого апарату клiтини.
Висновки
У проведенш експериментальнiй роботi отримат данi щодо порушень структури та метричних показникв перикарiонiв нейротв СМВ протягом 120 дiб пюля завершення введення П. Це свщчить про те, що пошкодження нервових кл^ин СМВ можуть вiдiгравати суттеву роль у патоморфогенезi П-iндукованiй нейропати'.
Перспективи подальших дослiджень
Наступним кроком у вивчент морфогенезу периферiйноï нейропати, зумовленоТ П, стане електронно-мiкроскопiчний аналiз нейронiв СМВ. Розкриття механiзмiв пошкодження та встанов-
лення спiввiдношення мiж ступенем i характером ураження перикарютв та провщних компонент периферiйних нервiв i е метою подальшо-го дослiдження.
Лiтература
1. Бычков М.Б. Химиотерапия распространенного немелкокле-точного рака легкого / М.Б. Бычков // Вестник РОНЦ РАМН. -
2003. - Т.14, №1. - С.8-12.
2. Гевка О. I. Морфолопчш змши рухових нейрошв спинного мозку щурiв при експериментальнш периферiйнiй нейропатп, ви-кпиканш паклiтакселом / O.I. Гевка // Галицький лiкарський вь сник. - 2011. - Т.18, №4. - С.21-24.
3. Гершанович М.Л. Сравнительная клиническая оценка эффективности и переносимости паклитаксела-лэнс и таксола при комбинированой химиотерапии рецидивов и платинорезисте-нтных форм рака яичников / М.Л. Гершанович, Е.В. Махнова, М.Е. Лившиц [и др.] // Вопросы онкологии. - 2004. - Т.50, №6.
- С.716-719.
4. Горбунова В.А. Значение таксанов в лечении рака молочной железы / В.А. Горбунова, Н.С. Бесова // Вопросы онкологии. -
2004. - Т.50, №4. - С. 492-498.
5. Chanan-Khan A. Prevention and management of cardiotoxicity from antineoplastic therapy / A. Chanan-Khan, S. Srinivasan, M.S. Czuczman // J. Supp. Oncol. - 2004. - V.2, №3. - P.251-266.
6. Guastalia J.P. The Taxanes: toxiticy and quality of life considerations in advanced ovarian cancer / J.P. Guastalia, V. Dieras // British J. Cancer. - 2003. - №89(3). - P.16-22.
7. Jamieson S.M.F. Paclitaxel induces nucleolar enlargement in dorsal root ganglion neurons in vivo reducing oxaliplatin toxiticy / S.M.F. Jamieson, J. Liu, T. Hsu [et al.] // British J. Cancer. - 2003.
- №88(12). - P.1942-1947.
8. Kuroi K. Neurotoxicity of Taxanes: Symptoms and Quality of Life Assessment / K. Kuroi, K. Shimozuma // Breast Cancer. - 2004. -V.11. - №1. - P.92-99.
9. Mimura Y. Schedule dependency of paclitaxel-induced neuropathy in mice: a morphological study / Y. Mimura, H. Kato, K. Eguchi [et al.] // Neurotoxicology - 2000. - №21(4). - P.513-520.
10. Persohna E. Morphological and morphometric analysis of paclitaxel and docetaxel-induced peripheral neuropathy in rats / E. Persohna, A. Canta, S. Schoepfer [et al.] // Eur. J. Cancer. 2005.
- V.56, №10. - P.1460-1466.
11. Peters C.M. An evolving cellular pathology occurs in dorsal root ganglia, peripheral nerve and spinal cord following intravenous administrtion of paclitaxel in the rat / C.M. Peters, J.M. Jimenez-Andrade, M.A. Kuskowski [et al.] // Brain Res. - 2007. - №1168. -P.46-59.
12. Реters C.M. Intravenous paclitaxel administration in the rat induces a peripheral sensory neuropathy charecterized by macrophage infiltranion and injury to sensory neurons and their supporting cells / C.M. Peters, J.M. Jimenez-Andrade, B.M. Jonas [et al.] // Exp. Neurol. - 2007. - №203(1). - P.42-54.
13. Polomano R.C. A painful peripheral neuropathy in the rat produced by the chemotherapeutic drug, Paclitaxel / R.C. Polomano, A.J. Mannes, U.S. Clark [et al.] // Pain. - 2001. -№94(3). - P.293-304.
14. Pushkarev V.M. Effects of low and high concentrations of antitu-mour drug taxol in anaplastic thyoid cancer cells / V.M. Pushkarev, D.V. Starenki, V.A. Saenko [et al.] // Exp. Oncol. -2009. - №31(1). - P.16-21.
15. Scripture C.D. Peripheral neuropathy induced by Paclitaxel: Recent insights and future perspectives / C. D. Scripture, W. D. Figg, A. Sparreboom // Curr. Neuropharmacol. - 2006. - №4. - P.165-172.
16. Siau C. Pacclitaxel - and Vincristine - evoke painful peripheral neuropathies: loss of epidermal innervation and activation of Langerhans cells / C. Siau, W. Xiao, G. J. Bennett // Exp. Neurol.
- 2006. - №201(2). - P.507-514.
17. Stillman M. Management of Chemotherapy - induced peripheral neuropathy / M. Stillman, J.P. Cata // Curr. Pain and Headache Rep. - 2006. - №10. - P.279-287.
Реферат
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ НЕЙРОНОВ СПИННОМОЗГОВЫХ УЗЛОВ КРЫС ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ НЕЙРОПАТИИ, ВЫЗВАННОЙ ПАКЛИТАКСЕЛОМ Гевка О. И.
Ключевые слова: паклитаксел, спинномозговой узел, периферическая нейропатия, морфометрия
Представленные результаты экспериментального моделирования периферической нейропатии, вызванной паклитакселом, демонстрируют патоморфологические изменения в структуре нейронов спинномозгових узлов L2-S1. Химиопрепарат вводили внутрибрюшинно 35 белым рандомбредным крысам в суммарной дозе 8мг/кг массы тела и изучали полученные в течение 120 суток данные в условиях световой микроскопии и с помощью методов компьютерного морфометрических анализа. Ре-
зультаты исследования морфологических нарушений перикарионов и ядер псеудоуниполярних нейронов свидетельствуют об их существенной роли в патоморфогенезе паклитаксел-индуцированной нейропатии.
Summary
MORPHOLOGICAL CHANGES OF NEURONS IN SPINAL GANGLIA IN RATS UNDER EXPERIMENTAL PERIPHERAL NEUROPATHY INDUCED BY PACLITAXEL Gevka O. I.
Key words: paclitaxel, spinal ganglion, peripheral neuropathy, morphometry
This paper presents the results of experimental model of peripheral neuropathy induced by paclitaxel. They demonstrate pathological changes in the structure of neurons in lumbosacral spinal ganglia L2-S1. This chemical was administered intraperitoneally to 35 white random bred rats in a total dose of 8mg/kg of body weight. The rats were under the observation for 120 days and data obtained were studied by light microscopy and by morphometric methods of computer analysis. The results of the studying morphological disturbances in perikarions and nuclei of neurons indicated their significant role in pathomorphogenesis of pacli-taxel- induced neuropathy.
УДК: 616.316-092.9:577.12 ГорЫенко Л.П., Кондро М.М.
ВПЛИВ МЕТАБОЛ1ЧНОГО СИНДРОМУ НА РОЗВИТОК ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ В ТКАНИНАХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЩУР1В
ВДНЗ УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава Л^вський нацюнальний медичний ушверситет iменi Данила Галицького
За умов моделювання метаболiчного синдрому виникають патологiчнi змти в тканинах слин-них залоз внаслiдок активацп вшьно-радикальних процеЫв та розвитку ендотоксемп.
Ключов1 слова: слинн залози, ожиршня, метабол1чний синдром, оксидативний стрес, молекули середньоТ маси.
Робота е фрагментом НДР «Роль бюрегулятор1в у механ1зм1 розвитку патолопчних змш оргажв системи травлення», реест-рацмний номер №0109и007982.
Вступ
Ожиршня е актуальною проблемою сучасноТ медицини i було визнано ВООЗ новою нешфек-цшною епiдемiею ХХ1 сторiччя. Глобальн змши в способi життя людства, зростання в рацюш ви-сококалоршних продук^в, хаотичний режим хар-чування, обмеження фiзичноТ активносл при-зводять до пандеми алiментарного ожиршня, що характеризуеться надмiрним накопиченням у жировш тканин триацилглiцеролiв. Розрахунки показують, що в 2025 роц ожирiнням у свiтi бу-дуть страждати 40 % чоловшв i 50 % ж1нок [4,15]. В УкраТ'ш 20,4 % жшок та 11 % чоловiкiв мають надлишкову масу тiла [7]. Зайва вага та ожиршня призводять до розвитку метаболiчного синдрому, наслщками якого е цукровий дiабет II типу, серцево-судинн захворювання, що можуть привезти до ранньоТ iнвалiдизацiТ та значного зменшення тривалостi життя [3, 8,]. Ниш частота метаболiчного синдрому в економiчно розвину-тих краТнах становить 20 - 30 % серед оаб се-реднього вiку та близько 70 % серед хворих на цукровий дiабет II типу [9].
Важливе значення у розвитку патолопчних змш при метаболiчному синдромi мае надмiрна активацiя вiльно-радикальних процеав, i як на-слiдок порушення балансу мiж про- та антиокси-дантною системою [14, 17, 18]. Активы форми кисню шщшють розвиток перекисного окиснення фосфолт^в мембран та бтюв клiтини, пору-шуючи Тх цiлiснiсть, iнактивують клiтиннi та мем-
браны ферменти [9, 10]. Актива^я втьно-радикальних процесiв призводить до ендогенно'Г штоксикацп, що супроводжуеться пщвищенням BMiCTy молекул середньоТ' маси (МСМ) [11].
1снуе тiсний взаемозв'язок мiж метаболiчним синдромом i станом слинних залоз, як е чутли-вими до метаболiчних та функцiональних змш в оргашзм^ особливо в патолопчних умовах [1, 2, 13, 16, 19].
Мета
Метою дослщження було вивчення втьно-радикальних процеав у тканинах слинних залоз щурiв за умов метаболiчного синдрому.
Матерiали i методи Експерименти виконан на 20 бтих щурах-самцях вагою 180-200 г з дотриманням рекоме-ндацш щодо проведення медико-бiологiчних до-слщжень згiдно з бвропейською конвенцiею. У щурiв моделювали метаболiчний синдром. На початку експерименту щурiв роздiлили на 2 гру-пи. Щури I контрольно!' групи отримували стан-дартне харчування, що мютить 20,6% жирiв, 32,4% бiлкiв, 47% вуглеводiв, i воду ad libitum. Щури II групи отримували змшане харчування, яке складалось iз стандартного харчування (47%), солодкого концентрованого молока (44%), олп (8%), крохмалю (1%) (дiета # С 11024), i води ad libitum [17, 20].
В гомогенат слинних залоз для оцшки втьно-радикальних процеав визначали вмiст ТБК-
