CC BY
32
8. Данилов Р.К., Клишов А.А., Боровая Т.Г. Иммунный комплекс организма //Гистология.- Санкт-Петербург.- 2003.-С. 218-229.
9. Фомина Н.М. Возрастные и адаптивные особенности органов лимфоидной системы телок в условиях различной степени двигательной активности //Морфофункциональные основы формирования в онтогенезе адаптивных возможностей организма человека и животных.- Москва.-1991.- С. 89-95.
10. Фоменко Г.Н., Горбатенко В.П. Морфофункциональная характеристика лимфатических узлов овец при экспериментальной гипериммунизации // Науковий вюник НАУ.-№16.-1999.-С.180-183.
11. Корх 1.В. Продуктивнють баранов харшського внутршньо породного типу овець породи прекос за рiзного рiвня годiвлi // Збiрник наукових праць ЛНАУ.- 2008.-№86.-С.343-347.
БУДОВА Л1МФАТИЧНИХ ВУЗЛ1В У ОВЕЦЬ Ладиш 1.О.
В po6oTi наведено результати електронно-MiKpocKoni4Horo дослiдження пахових лiмфа-тичних вузлiв баранiв породи прекос. Вста-новлено, що використання у рацюш тварин кормiв з рiзною енергоeмнiстю вiдображаeться на клiтинному складi дослiдженого органа.
Кпючовi слова: лiмфатичнi вузли, рацiон, електронна мiкроскопiя.
THE STRUCTURE OF SHEEP's LYMPH NODES Ladysh I.O.
The result of electron microscopic researches of groin lymphatic nodes in the prekos breed rams are presented in the article. It is established that using feed with different energy value in the seeding nation of animals effects on cell composition of studied organ.
Key woods: lymphatic nodes, ration, electron microscopy.
УДК: 611.821-018:615.9:546.49:612.084:615.246
МОРФОЛОПЧН! ЗМ1НИ Л1МФАТИЧНОГО ВУЗЛА ЩУР1В ЗА УМОВ М1КРОМЕРКУР1АЛ1ЗМУ ТА ВИКОРИСТАННЯ АНТИДОТНО1 I МЕТАБОЛ1ЧНО1 ТЕРАПП
Проблема забруднення навколишнього середовища токсичними речовинами е одыею з актуальних у сучаснм медицинi. Ртуть, навiть у невеликих дозах (мiкромеркурiалiзм), е небезпечним хiмiчним фактором для осiб, експонованих на виробництвах, i для населення, що проживае поблизу таких пщприемств або у великих промислових мютах [6, 8, 9]. За даними багатьох учених солi важких металiв, особливо ртуД пригнiчують iмунну систему, що проявляеться в зменшенн кiлькостi iмунокомпетентних клiтин, поряд зi значним зниженням Тх функцiональноT активностi [1, 7].
Таким чином, дослщження, спрямованi на пщвищення ефективностi профiлактики та лкування iнтоксикацiT, спричиненоТ малими дозами сполук ртуД е актуальними [4, 5].
Вщомо, що органи iмунного захисту, як становлять одну з регуляторних систем оргаызму, вiдiграють важливу роль в пато- i саногенезi при рiзних патологiчних процесах. Вивчено морфолопчний субстрат реактивних змiн тимусу та селезЫки за умов дiT малих доз ртут та застосування антидотних i метаболiчних препаратiв [2, 3]. Мiж тим, данi про змЫи в лiмфатичних вузлах за умов мiкромеркурiалiзму в лiтературi вiдсутнi.
Метою роботи було встановлення змiн у склад лiмфоTдноT популяци паренхiми лiмфатичного вузла пiд впливом малих доз сполук ртуп в хронiчному експеримент та пiд впливом комбiнацiй препара^в «Унтол» i «Мтдронат» та «ТютриазолЫ» i «Мтдронат».
Матерiал i методи дослщження. Експериментальн дослiдження проведенi на 70 бтих щурах лiнiT Вютар масою 150-200 г, що були розподтеы на 7 серiй. У першм серп показники, що дослщжувались, вивчали на iнтактних тваринах (контрольна серiя). У другiй серiT - при введены хлориду ртут в дозi 1/100 ЛД50 внутрiшньочеревним шляхом у ктькост 10 введень протягом 2 тижнiв (короткотривала iнтоксикацiя). У третм серiT - при введены хлориду ртут в дозi 1/100 ЛД50 внутрiшньочеревним шляхом у ктькост 50 введень протягом 10 тижыв (довготривала iнтоксикацiя). У четвертiй серп здмснювали короткотривалу iнтоксикацiю з наступним застосуванням препара^в «Унiтiол» i
«Мтдронат». У п'ятм серп здмснювали довготривалу iнтоксикацiю з наступним введенням препара^в «Унiтiол» i «Мiлдронат». У шостiй серп здмснювали короткотривалу iнтоксикацiю з наступним застосуванням препара^в «Тiотриазолiн» i «Мiлдронат». У сьомм серiT здiйснювали довготривалу Ытоксикацю з наступним введенням препаратiв «ТютриазолЫ» i «Мiлдронат». Препарати вводили внутршньочеревним шляхом у кiлькостi 10 введень (протягом 2 тижыв) щоденно, починаючи за два тижнi до забою. „Унтол" - у дозi 0,1 мл 5% розчину на 1 кг маси тта, «ТютриазолЫ» - у дозi 100 мг на 1 кг маси тта, а «Мтдронат» - у дозi 50 мг на 1 кг маси тта. Вах тварин утримували у стандартних умовах вiварiю. Матерiал у експериментальних тварин отримували через 2 тижн пюля закiнчення моделювання мiкромеркурiалiзму. Перед забором матерiалу тваринам вводили надлишкову дозу гексеналу (200мг/кг).
Лiмфатичнi вузли фiксували в розчинi Лiллi та заливали у парафiн. Пстолопчы зрiзи виготовлялись на мiкротомi НМ - 360 фiрми "Zeiss". Зрiзи забарвлювали гематоксилiном i еозином та вивчали на св^лооптичному рiвнi.
Визначення кл^инного вмiсту паренхiми лiмфатичного вузла проводили за допомогою комп'ютерноТ системи цифрового аналiзу зображення VIDAS-386 (Kontron Elektronik, Нiмеччина). Вивчали загальноприйнятi морфофункцюнальы зони органа: кiркову та мозкову речовину. Отриман числовi данi порiвнювали за допомогою критерiю Вткоксона-Манна-Уггнк
Результати дослщження та ix обговорення. Щтьысть розташування клiтин лiмфоTдноT популяцГТ у контролi у кiрковiй речовинi склала - 18307,6; у мозковiй речовин -20912,9 клiтин/мм кв. Вщсотковий вмiст лiмфоTдних клiтин рiзних кпаав, що вивчалися, у контролi у юрковм речовинi складав: лiмфобласти - 2,50±0,37%, лiмфобласти з ознаками деструкци -0,36±0,17%, великi лiмфоцити - 15,75±0,77%, великi лiмфоцити з ознаками деструкци -0,11±0,07%, середнi лiмфоцити - 35,36±1,08%, середнi лiмфоцити з ознаками деструкци -0,42±0,14%, малi лiмфоцити - 40,06±1,15%, малi лiмфоцити з ознаками деструкци - 4,89±0,38%, апоптичнi тiльця - 0,56±0,16%. У мозковм речовинi аналогiчнi показники складали: лiмфобласти -2,33±0,31 %, лiмфобласти з ознаками деструкци - 0,34±0,12%, великi лiмфоцити - 18,68±0,87%, велик лiмфоцити з ознаками деструкци - 0,18±0,08%, середнi лiмфоцити - 34,21±1,02%, середнi лiмфоцити з ознаками деструкци - 0,35±0,11%, малi лiмфоцити - 38,19±1,02%, малi лiмфоцити з ознаками деструкци - 4,68±0,41%, апоптичнi тiльця - 1,05±0,25%.
За умов короткотривалоТ Ытоксикаци хлоридом ртутi як у юрковм, так i в мозковiй речовин вiдзначалося значне зменшення щiльностi розташування лiмфоTдних елементiв (вiдповiдно 14626,6 та 14839,3 штин/мм кв). У юрковм речовинi спостерiгалося статистично достовiрне збтьшення процентного вмiсту великих лiмфоцитiв до 20,22±1,21% та зменшення кiлькостi малих лiмфоцитiв до 37,30±1,16%. У мозковм речовинi вiдбувалося збiльшення вмiсту великих лiмфоцитiв до 23,82±0,99% та зменшення вм^ середнiх лiмфоцитiв до 27,86±1,31 %.
За умов довготривало'|' Ытоксикацп хлоридом ртутi у юрковм та мозковiй речовинi спостерiгалися аналопчы змiни: зменшення (хоча й дещо менш виражене) щiльностi розташування лiмфоTдних елементiв (вiдповiдно 15530,8 та 14524,5 кл^ин/мм кв), статистично достовiрне збтьшення процентного вмюту великих лiмфоцитiв до 25,08±1,13% i 35,71±1,39% вiдповiдно та зменшення ктькосл малих лiмфоцитiв до 38,60±1,25% (кора) i середнiх лiмфоцитiв до 23,06±1,09% (мозкова речовина).
За умов короткотривало! Ытоксикацп хлоридом ртут та застосування препаратiв «Унiтiол» i «Мiлдронат» у кiрковiй i мозковм речовинi вiдзначалося збiльшення (по вщношенню до другоT серГГ дослiдiв) щтьносл розташування лiмфоTдних елементiв (вiдповiдно 15070,4 i 18712,6 клiтин/мм кв). У юрковм i мозковiй речовинi процентний вмют великих лiмфоцитiв залишався статистично достовiрно збiльшеним (вiдповiдно 21,91±0,97% та 20,24±0,96%), вiдносна кiлькiсть середнiх лiмфоцитiв у мозковiй речовинi нормалiзувалася, а процентний вмют малих лiмфоцитiв як у юрковм, так i у мозковм речовинi зменшувався порiвняно з аналопчними показниками i першоT, i другоT групи дослiдiв (вiдповiдно 26,44±1,26% та 29,69±1,09%).
За умов короткотривалоT Ытоксикацп хлоридом ртутi та застосування препара^в «Тiотриазолiн» i «Мiлдронат» як у юрковм, так i в мозковм речовинi щiльнiсть розташування лiмфоTдних елементiв збiльшувалася (порiвняно з другою серieю дослiдiв) i досягала рiвня контролю (вiдповiдно 18880,5 та 20863,3 кл^ин/мм кв). У кiрковiй i мозковiй
речовин змЫи у процентному вмют лiмфоTдних елементiв були аналопчними таким у третiй серп дослав. Вiдносна кiлькiсть великих лiмфоцитiв залишалася статистично достовiрно збiльшеною (вщповщно 23,10±0,81% та 22,59±1,06%), вiдносна ктькють середнiх лiмфоцитiв у мозковiй речовин нормалiзувалася, а процентний вмiст малих лiмфоцитiв як у кiрковiй, так i у мозковiй речовинi зменшувався порiвняно з аналогiчними показниками i першоT, i другоT групи дослав (вiдповiдно 26,00±1,04% та 27,06±0,92%).
За умов довготривало!' Ытоксикаци хлоридом ртуп та застосування препаратiв «Унiтiол» i «Мiлдронат» у кiрковiй i мозковм речовинi вiдзначалося збiльшення (по вщношенню до третьо1 серГГ доспiдiв) щтьносл розташування лiмфоTдних елементiв (вiдповiдно 17924,7 i 16366,1 кпiтин/мм кв). У юрковм речовинi вмiст великих лiмфоцитiв збiльшувався (до 19,94±0,85%), а малих - зменшувався (до 30,28±1,01%). У мозковм речовинi виявлялося статистично достовiрне збiльшення (порiвняно як з контролем, так i з третьою серiею доспiдiв) процентного вмiсту лiмфобластiв до 3,18±0,36% та зменшення кiлькостi малих лiмфоцитiв до 25,32±1,12%. Вiдносний вм^ великих лiмфоцитiв зменшувався щодо третьо1 сери доспiдiв, але залишався пщвищеним щодо контролю - 29,54±1,242%.
За умов довготривало1 iнтоксикацiT хлоридом ртут та застосування препаратiв «ТютриазолЫ» i «Мiлдронат» у кiрковiй речовин щiльнiсть розташування лiмфоTдних елементiв суттево не змЫювалася, а в мозковм речовинi цей показник збiльшувався (порiвняно як з першою, так i з третьою серiею дослiдiв), досягаючи 20759,7 клiтин/мм кв. У юрковм i мозковiй речовинi вiдносна ктькють великих лiмфоцитiв залишалася статистично достовiрно збiльшеною (вiдповiдно 30,94±1,65% та 25,08±0,93%), вiдносна кiлькiсть середнiх лiмфоцитiв у мозковм речовинi нормалiзувалася, а процентний вмют малих лiмфоцитiв як у юрковм, так i у мозковм речовинi (вiдповiдно 21,55±1,14% та 30,80±0,87%) залишався статистично достовiрно збiльшеним.
Зменшення щiльностi розташування лiмфоцитiв у кiрковiй та мозковiй речовин за умов мiкромеркурiалiзму свiдчить про токсичний вплив хлориду ртут на паренхiму лiмфатичного вузла. Введення препара^в зменшуе цей негативний вплив. Причому, комбЫа^я «Тiотриазолiн» i «Мiлдронат» виявляеться бтьш ефективною, нiж «Унiтiол» I «Мтдронат». Можна було очiкувати, що за умов Ытоксикацп хлоридом ртут зростатиме вмiст лiмфоTдних елементiв iз ознаками деструкцiT. Мiж тим, дане явище не спостер^алося, що свщчить про високий компенсаторно-адаптацiйний потенцiал лiмфатичного вузла за умов мiкромеркурiалiзму. Порiвняння вiдносного вмiсту лiмфоцитiв у юрковм та мозковiй речовинi за умов короткотривало! та довготривалоT Ытоксикаци та Ытоксикаци з введенням «Мiлдронату» в комбЫаци з «Унiтiолом» або «ТютриазолЫом» приводить до висновку, що в даних експериментальних умовах вщбуваються однотипн реакци паренхiми лiмфатичного вузла. Описан змiни можна розцiнити як прояв компенсаторно-адаптацмних процесiв. Вони свiдчать про Ытенсифкацю пролiферацiT в даних морфофункцюнальних компартментах. За умов мiкромеркурiалiзму та використання препаратiв «Тiотриазолiн» i «Мтдронат» ц змiни бiльш вираженi.
1. За умов мiкромеркурiалiзму в юрковм та мозковiй речовинi лiмфатичного вузла спостерiгаються токсичнi змiни, як призводять до зменшення щiльностi розташування лiмфо!дних елементiв.
2. Запобiжне введення «Мтдронату» в комбЫаци з «Унтолом» або «Тiотриазолiном» стримуе токсичний вплив хлориду ртут на лiмфоTдну популяцю лiмфатичного вузла. Цей вплив бтьш виражений за умов використання «ТютриазолЫу» i «Мiлдронату».
Перспективи подальших досл'1джень в даному напрямку. В подальших досл/'дженнях буде проведено анал'з морфолог1чних зм1н л1мфатичного вузла п1д впливом ¡нших фармаколог 'чних препарат1в.
1.Добровольский Л.А., Белашова, И.Г., Радванская Е.Л. Современные представления о влиянии низких уровней тяжелых металлов на иммунную и другие системы: (Обзор иностр. лит.) // Довктля та здоров'я. - 2005. - N 2. - С. 73-78.
2. Л^ус В.1. Морфолопчы змжи тимусу щурiв за умов мiкромеркурiалiзму та метаболiчноТ протекторно'! терапп. // Збiрник наукових праць спiвробiтникiв КМАПО iменi. П.Л.Шупика м.Кш'в, 2007, випуск 16, книга 3,с.345-349
3. Лiтус В.1. Морфологiчнi змши селезiнки за умов мiкромеркурiалiзму та використання дезштоксикацшноТ або метаболiчноТ терапп.// Св^ медицини та бюлогп - № 4, 2007, с.11-14.
4. Сердюк А.М., Белицкая Э.Н., Паранько Г.Г., Шматков Г.Г. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцию женщин. Д.: Арт-Пресс. - 2004. - 147 с.
5. Трахтенберг 1.М., Тичинш В.А., Короленко Т.К. та шш. Експериментальне дослщження дм важких металiв - ртуп, свинцю та марганцю - на розвиток адаптацшних реакцш у щурiв рiзних вiкових груп. // Тези доп. 2 з'Тзду токсиколопв УкраТни — К., 2004. — С. 33.
6. Barbier O, Jacquillet G, Tauc M, Cougnon M, Poujeol P. Effect of heavy metals on, and handling by, the kidney. Nephron Physiol. —2005. — v.99.- № 4. —P.105-110.
7. Flora G.J.S., Kumar P., Seth P.K. Recovery from lead-induced biochemical and immunological alterations following combined treatment with DMSA and calcium disodium EDTA in rats // Environmental toxicology and Pharmacology. - 2003. - V. 5, № 2: - P. 127-134.
8. Global mercury assessment. UNEP-Chemicals. Geneva. -2002. -258 p.
9. World Health Organization. Environmental Health Criteria 1. Mercury. Geneva -2002. 132 p.
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА КРЫС В УСЛОВИЯХ МИКРО-
МЕРКУРИАЛИЗМА И ИСПОЛЬЗОВАНИЯ АНТИДОТНОЙ И МЕТАБОЛИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ Литус В.И.
В исследованиях на белых крысах, в условиях микромеркуриализма при использовании комбинаций препаратов «Милдронат» с «Унитиолом» или «Тиотриазолином», изучали корковое и мозговое вещество лимфатического узла с помощью морфо-метрического анализа. Наблюдаются токсические изменения, которые приводят к уменьшению плотности расположения лимфоидных элементов. Предохранительное введение препаратов сдерживает токсическое влияние хлорида ртути на лимфоидную популяцию лимфатического узла. Это влияние более выражено при использовании «Тиотриазолина» и «Милдроната».
Ключевые слова: лимфатический узел, микромеркуриализм, «Тиотриазолин», «Милдронат».
MORPHOLOGICAL CHANGES OF RATS'
LYMPH NODE IN CONDITIONS OF MICROMERCURYALISM AND USE OF ANTIDOTE AND METABOLIC THERAPY Litus V.I.
Researches were held on white rats, in conditions of micromercuryalism with use of combinations "Mildronatum" with "Uni-thiolum" or "Thiotriazolinum". Cortex and medulla of lymph node were studied with the help of the morphometrical analysis. Toxic changes which lead to lymphoid population distribution density reduction are observed in conditions of micromercuryalism. Preventive injections restrained toxic manifestations of mercury chloride on lymph node lymphoid population. This influence was more expressed in administration of "Mildronatum" with "Thiotriazolinum".
Keywords: lymph node, micromercuryalism, "Thiotriazolinum", "Mildronatum".
УДК 616.716.4.572.7:612.615.36.547.495.1
ПОР1ВНЯЛЬНА ДИНАМ1КА МОРФОЛОГ1ЧНИХ ЗМ1Н У Д1ЛЯНЦ1 ДЕФЕКТА НИЖНЬОТ ЩЕЛЕПИ ПРИ 1МПЛАНТАЦИ ПОЛ1УРЕТАНОВИХ ТА ТИТАНОВИХ НАК1СТКОВИХ
ПЛАСТИН В ЕКСПЕРИМЕНТ1
Роботу виконано в рамках Планово/ науково/ теми НМУ 'м. О.О.Богомольця «Кл'1шко-б'юлог'1чне, анатомо-ф'з'юлог'чне обгрунтування щелепно-лицевих реконструктивно^дновних операцй та стоматолог'чно! 'мплантац'н», строки виконання 2008-2009 рр., № держреестраци 0102В001311.
Розробка матерiалiв i пристроТв для iмплантацiT в галузi щелепно-лицевоТ хiрурriT продовжуе залишатися актуальною проблемою неоргаычноТ хiмiT, хiмiT
