CC BY
12
чиннигав, на яю вщповщае розвитком специф1чних або неспециф1чних реакцш. Пд впливом гострого стресу у гемом1кроцнркуляторному русл1 р1зних внутрштх органв вщбуваються под1бт морфолопчт змши, що свщчить про 1х неспец^чтсть.
Ключовi слова: гемомкроциркуляторне русло, зовтшт фактори, стрес, щури.
Стаття надшшла 4.12.2017 р.
факторов, на которые отвечает развитием специфических или неспецифических реакций. Под влиянием острого стресса в гемомикроциркуляторном русле различных внутренних органов происходят подобные морфологические изменения, что свидетельствует об их неспецифичности.
Ключевые слова: гемомикроциркуляторное русло, внешние факторы, стресс, крысы.
Рецензент Старченко 1.1.
DOI 10.26.724 / 2079-8334-2018-1-63-157-160 УДК 591.481.3 + 616.005
МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 КРОВОПОСТАЧАННЯ ШИШКОПОД1БНОГО Т1ЛА В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ЙОГО ЛОКАЛНАЦП В ГОЛОВНОМУ МОЗКУ ЩУР1В
e-mail: [email protected]
Проведене дослщження з метою встановлення морфолопчних особливостей кровопостачання шишкопод1бного тша в залежност вщ його локалзаци в головному мозку у щур1в. Виявлено два вар1анти розмщення шишкопод1бного тша в головному мозку щур1в. У першому випадку шишкопод1бне тшо знаходиться в борозн м1ж задыми краями потиличних часток швкуль головного мозку i штенсивно кровопостачаеться за рахунок судинного сплетшня Ш шлуночка головного мозку, а в другому випадку шишкоподiбне тшо виявляеться в борознi мiж переднiми зоровими горбками чотиригорбикового тша, а кровопостачання в цьому випадку здшснюеться поодинокими кровоносними судинами.
Kjii040Bi слова: шишкопсдабне тшо, головний мозок, судинне сплетшня, чотиригорбикове тшо
Робота е фрагментом НДР «nopieHimbHa морфологiя пазух твердоi оболони головного мозку хребетних», № державно! реестраци 0115U000176.
Шишкопод1бие тшо - непарний орган центрально! ендокрннно! системи, що тюно пов'язаний з центральною нервовою системою, зокрема гшоталамусом, i координуе д1яльнсть периферiйиих ендокриииих залоз [4] Вщомо, що шишкоподiбие тшо притаманне майже всм хребетиим тварииам, окр1м мшсии i крокодилв [9, 14]. У всх вцщв тварии його основною функщею е передача шформацл про особливосп свплового режиму иавколишиього середовища у виутршие середовище органзму [8]. Незважаючи иа ютотие тдвищення 1нтересу до шишкопод1биого тша, обумовлеиого широким спектром ди гормону, який воио синтезуе - мелатониу i усшшиим його застосуваииям в р1зиих сферах медициии, воио е найменш дослiджеиою залозою виутршиьо! секрецп [3]. А вщомосп щодо топографп шишкоподiбного тiла иечислеииi. Це поясиюеться перш за все тим фактом, що активне дослщження пстолопчио! структури i функцiй шишкоподiбиого тiла почалося лише в 70-х рр. ХХ ст. [2], i обумовлеио труднощами, головним чииом пов'язаиих з иезиачиими розмiрами залози, особливостями 11 локашзацл i миожиииiстю фуикцiоиальиих зв'язив з рiзними частииами промiжного мозку, еидокриииими залозами i деякими iишими органами. Крiм того, згiдио з лiтературиими даними iсиують варiацil розташуваиия шишкоподiбиого тша в головному мозку ссавщв [15]. J. Arendit [7] i E. M. Lima [10] вщзначають, що у ссавщв, навггь у межах одного виду, юнуе велика варiабельшсть розмiрiв i iидивiдуальиих особливостей розташуваиия шишкоподiбного тiла.
Метою роботи було з'ясування морфологiчиих особливостей кровопостачаиня шишкоподiбного тiла в залежностi вiд його локашзацп в головному мозку щурiв.
Матер1ал i методи дослщження. Експериментальне дослiджеиия проведено иа 24 статевозрших самцях щурiв тн1 Вiстар, масою 240 -280 г Тварини утримувались у стаидартиих умовах вiварiю. Щцдослщних тварии пiдцавали евтаиазп в чгткш вiдповiдиостi до положеиь «Свропейсько! конвенцл про захист хребетиих тварии, як використовуються в експеримеитальиих та iнших иаукових цлях» (Страсбург, 1986), а також «Загальиих етичиих прииципiв експерименпв иа тварииах» ухвалеиих першим нацюнальним коигресом з бiоетики (Кшв, 2001).
Псля декаштацп проводили скальпуваиня черепа тварии з подальшим видалеииям склепшня черепа разом з твердою мозковою оболоиою. Потм обережно вiдокремлювали головний мозок разом з м'якою мозковою оболоиою вщ осиови черепа. Отриман макропрепарати заиурювали у фiксуючий розчин 10 % нейтрального формалiиу. Для своечасного та повиоцiииого проиикиеиия фшсуючого розчииу в ткаииии шишкоподiбиого тша попередиьо розскали м'яку оболоиу головного мозку тварии, в мюцях найбшьш иаближеиих до зоии його розташуваиия [1]. Подiбного роду матпуляцл, обумовлен тiею обставииою, що отримати iзольований макропрепарат шишкоподiбиого тiла щура з
нефшсованого мозку практично не можливо з декшькох причин. По-перше, цей орган у дослщжуваних тварин дуже малий, його розмiри майже не перевищують 1 мм в дiаметрi у свош найширшiй частинi. М'яка конструкщя головного мозку ускладнюе вилучення iзольованого шишкоподiбного тша, тим бiльш, що воно оточена м'якою оболоною головного мозку, а також добре розвиненою системою кровоносних судин. За допомогою стандартних способiв матерiал укладали в парафiновi блоки, з яких виготовляли зрiзи товщиною 4 мкм i фарбували гематоксилiном та еозином. Отриманi таким чином пстолопчш препарати вивчали при рiзних збiльшеннях мiкроскопу марки «Carl Zeiss» з подальшим фотографуванням м^опрепарапв цифровим дзеркальним фотоапаратом фiрми «Canon G10 Wide».
Результати дослщження та ix обговорення. За результатами нашого макроскотчного дослiдження, локалiзацiя шишкоподiбного тша в головному мозку у щ^в мае певнi iндивiдуальнi варiацil. В одних випадках верх1вка органу, тобто його найвужча частина чiтко вiзуалiзуеться у борознi мiж заднiми краями потиличних часток твкуль головного мозку у виглядi кулясто! форми утворення свiтло-сiрого кольору. Майже не вщмшним орiентиром меж в даному випадку е наявнiсть кровоносних судин, що тюно прилягають до шишкоподiбного тша та оточують його. Ui судинт сплетiння е безпосереднiм продовженням судинного прошарку III шлуночка головного мозку. Часто щ судиннi сплетения проникають в орган. Зустрiчаються варiанти, при яких верх1вкова частина шишкоподiбного тша не виявляеться мiж пiвкулями головного мозку у д^нщ потиличних часток. В цьому випадку шишкоподiбне тшо може бути виявлене мiж горбками чотиригорбикового тша, в борознi мiж ними. Для його виявлення необхщно опустити мозочок i пiдняти потиличш частки пiвкуль. При цьому мiж верхиiми зоровими горбками добре помгтне шишкоподiбне тiло. У деяких випадках воно виявляеться з'еднаним з нижньою поверхнею пiвкуль головного мозку за допомогою пластинки м'яко! мозково! оболони. При такш локалiзацil шишкоподiбного тша, як правило, не вщзначаеться тюного зв'язку з судинним сплетенням. На його поверхш розрiзняються лише окремi кровоноснi судини, що оточують i щшьно прилягають до шишкоподiбного тша.
На макроскотчному рiвнi, при препарувант шишкоподiбного тiла пiддослiдних тварин, ми в бшьшосп випадкiв виявили його тюний зв'язок з судинним сплетшням, розташованим пiд покривом i на стшках III шлуночка головного мозку. Це сплетшня настiльки щiльно зростаеться з шишкоподiбним тiлом (рис. 1), що вщокремити його вiд органу виявляеться неможливим, без його пошкодження.
Рис. 1. Гiстотопографiя шишкоподiбиого тша i судинного Рис. 2. М^офотографш паренхiми шишкоподiбиого тша
сплетення щура (фотореконструкщя). Зб.: ок.х10, об.х4. Забарвлення: щурiв в зоиi проходження кровоносних судин. Зб.: ок.х10, об.х20.
гематоксилiи та еозин. 1 - екстраорганш артерiоли; 2 - шишкождабне Забарвлення: гематоксилiи та еозин. 1 - перфорацп поперечних
т1ло; 3 - екстраорганш вени; 4 - м'яка мозкова оболона; 5 - ворсинки зрiзiв судин; 2 - ланцюжки темних пiиеалоцитiв; 3 - ]шкрочасточка; 4
судинного сплетiиия. - велика часточка шишкожощбного т1ла.
У тому випадку, коли операщя по вщокремленню шишкоподiбного тiла вiд судинного сплетення все ж таки вдаеться, в верхiвковiй частинi органу визначаються перфоративнi отвори, що добре виявляються на гiстологiчних зрiзах, виготовлених у вщповщнш площинi. Якщо зрiзи зроблеш в площинi перпеидикулярнiй ходу кровоносних судин, то перфоративш отвори мають округлу форму з досить чгткими краями. При виготовленнi зрiзу, шд будь-яким кутом до напрямку ходу кровоносно! судини, перфоративний отвiр змшюе свою форму вiд овально! до довгасто! (рис. 2).
Виявлено, що юнують i iншi форми взаемовщносин мiж цими аиатомiчними структурами. В останньому випадку до шишкоподiбного тша тдходить одна, максимум двi iзольованих кровоносних судини, якi розгалужуючись, проникають в орган. Встановлено, що джерелом кровопостачання шишкоподiбного тiла i в цьому випадку е судинне сплетення, розташоване шд покривом III шлуночка
головного мозку. Результата нашого дослщження стосовно топографп шишкошдбного тша у лабораторних щурiв погоджуються i3 даними результатiв дослджень R.J. Reiter [15] та J. Arendit [7] i свiдчать: що розташування шишкоподiбного тiла у головному мозку окремих особин мае iндивiдуальm особливостi. В залежностi вiд особливостей розташування шишкоподiбного тiла в головному мозку, нами вщзначена наявнiсть рiзних тишв кровопостачання органу. У одних тварин нами виявлений тiсний зв'язок шишкоподiбного тiла з судинним сплетшням III шлуночка, що також вщмчено в роботах М. М. Matsunaga [11], О. А. Юнемана [6], B. P. Przybylska -Gornowicz [12], E. Simon [13]. При цьому кровопостачання органу вщбуваеться завдяки великш кiлькостi кровоносних судин. Нами вiдмiчений i iнший, менш поширений варiант, кровопостачання шишкопод!6но! залози, при якому до не! пщходить незначна кшьюсть кровоносних судин (1-2 кровоносних судини), як! розгалужуються i проникають в парениму органу [5]. Ця р!зниця, на нашу думку, вщповщно вщображаеться на iнтенсивностi внутрiшньоорганного характеру кровопостачання, що е важливим показником функщонально! активностi шишкопод!6ного тiла.
При проведены морфологiчного дослiдження, ми з'ясували, що в головному мозку у щурiв е два варiанти локашзацп щишкоподiбного тiла. В першому випацку, шишкоподiбне тiло виявляеться в борозн мiж задтми краями потиличних часток швкуль головного мозку i його кровопостачання вщбуваеться завдяки великш кшькосп кровоносних судин. В другому випадку шишкоподiбне тiло розташовуеться в борозн мiж зоровими горбками чотиригорбикового тiла i кровопостачаеться незначною кiлькiстю кровоносних судин.
1. Arav VI, Slesarev SM, Slesareva EV. Metod ekstirpatsii epifiza u belyih kryis. Byulleten eksperimentalnoy biologii i meditsinyi. 2008; 9: 358-60.
2. Arushanyan EB, Beyer EV. Gormon mozgovoy zhelezyi epifiza melatonin universalnyiy estestvennyiy adaptogen. Uspehi fiziologicheskih nauk. 2012; 3: 82-100.
3. Bukalev AV, Vinogradova IA. Rol epifiza v organizme. Uchenyie Zapiski Petrazavodskogo Gosudarstvennogo Universiteta. 2012; 2 (123): 31-6.
4. Gubina-Vakulik GI, Bondarenko LA. Morfofunktsionalnyie izmeneniya pinealnoy zhelezyi v dinamike adaptatsii k gipotermii. Rossiyskiy fiziologicheskiy zhurnal. 2001; 12:1643-49.
5. PIshak V.P. Rozvitok shishkopodIbnoyi zalozi ta yiyi hronoperiodika u prenatalnomu persods ontogenezu lyudini. Klinichna anatomiya ta operativna hirurgIya. 2013; 12(1): 77-80.
6. Yuneman OA. Morfologicheskaya organizatsiya epifiza i sosudistogo spleteniya III zheludochka golovnogo mozga cheloveka. Morfologicheskie vedomosti. 2012; 3: 97-100.
7. Arendit J. Melatonin and the mammalian pineal gland. London: Chapman and Hall; 1995: 331 s.
8. Barriga C, Madrid JA, Terrón MP, Rial RV, Cubero J, et al. The pineal gland: Functional connection between melatonin and immune system in birds. Biogenic Amines. 2004; 18(3): 147 - 76
9. Bumb JM, Brockmann MA, Groden C. Microstructural analysis of pineal volume using true FISP imaging. World Journal of Radiology. 2013; 5(4): 166-72.
10. Lima EM, Santana MI, Castro MB. Microstructure and morpoquantitative study of pineal gland in santa ines sheep. Ars Veterinaria. 2011; 27(3): 186-91.
11. Matsunaga MM, Crunfli F, Fernandens GM, Rossi WC, Esteves A. Morphologic analysis of mice's pineal gland. Journal of Morphological Sciences. 2011; 28(3): 157-60.
12. Przybylska - Gornowicz BP, Lewczuk B, Prusik M. Morphological Studies of the Pineal Gland in the Common Gull (Larus canus) Reveal Uncommon Features of Pinealocytes. The Anatomical Record. 2012; 295(4): 673-85.
13. Simon E, Afif A, MBaye M,Mertens P.Anatomy of the pineal region applied to its surgical approach Neurochirurgie.2014;14:28-37.
14. Redondo E, Franco A, Garcia A, Masot AG Histophysiological changes in the pineal of goat kids in situations of stress due to early weaning: the effects of melatonin. Revuede medecine veterinaire. 2011; 162 (4): 204-11.
15. Reiter RJ. Melatonin: Lowering the High Price of Free Radicals. News in physiological sciences. 2000; 15: 246-50.
МОРФОЛОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ КРОВОСНАБЖЕНИЯ ШИШКОВИДНОГО ТЕЛА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ЕГО ЛОКАЛИЗАЦИИ В ГОЛОВНОМ МОЗГЕ КРЫС Пшиченко В. В., Черно В. С. Проведено исследование с целью выявления морфологических особенностей кровоснабжения шишковидного тела в зависимости от его локализации в головном мозге у крыс. Выявлено два варианта размещения шишковидного тела в головном мозге крыс. В первом случае шишковидное тело находится в борозде между задними краями затылочных долей полушарий головного мозга и интенсивно кровоснабжается за счет сосудистого сплетения III желудочка головного мозга, а во втором
MORPHOLOGICAL PECULIARITIES OF BLOOD SUPPLY OF THE PINEAL BODY DEPENDING ON ITS LOCALIZATION IN THE HEAD BRAIN OF RATS
Pshychenko V. V., Cherno V.S.
A study was conducted to determine the morphological features of the blood supply of the pineal body, depending on its location in the brain in rats. Two variants of the placement of the pineal body in the rat brain have been identified. In the first case, the pineal body lies in the furrow between the posterior edges of the occipital lobes of the cerebral hemispheres and is intensively circulated due to the vascular plexus of the third ventricle of the brain, and in the second case
случае шишковидное тело оказывается в борозде между передними зрительными буграми четверохолмия, а кровоснабжение в этом случае осуществляется одиночными кровеносными сосудами.
Ключевые слова: шишковидное тело, головной мозг, сосудистое сплетение, четверохолмие.
Стаття надшшла 25.10.2017 р.
DOI 10.26.724 / 2079-8334-2018-1-63-160-163 UDC 547.856.1:616.45-001.1/.3
the pineal body appears in the furrow between the anterior corpora quadrigemina, and the blood supply in this case is performed by single blood vessels.
Key words: pineal body, brain, vascular plexus, corpora quadrigemina.
Pe^roern GpomeHKO r.A.
PHARMACOLOGICAL EFFECTS OF KB-28 COMPOUND UNDER CHRONIC IMMOBILIZATION STRESS CONDITIONS
e-mail: [email protected]
According to experimental studies, sodium 2-(tetrazolo[1,5-c]quinazoline-5-ylthio)acetate (KB-28 compound) shows an expressive actoprotective action under normal conditions. The work investigated the influence of KB-28 compound in the conditions of chronic immobilization stress. The study revealed that the administration of this substance maintains a high level of performance in rats. This confirms the presence in KV-28 of actoprotective effect. It has been also proven that the action of the test substance is maintained in the complicated conditions of the experiment. In addition, it is established that a stress-protective effect is inherent to sodium 2-(tetrazolo[1,5-c]quinazoline-5-ylthio)acetate which was manifested by rapid adaptation of animals to chronic immobilization stress. The effectiveness of KB-28 compound was significantly superior to the reference substance on the 12th and 18th day of the study.
Key words: sodium 2-(tetrazolo[1,5-c]quinazoline-5-ylthio)acetate, 2-ethylthiobenzimidazole hydrobromide, chronic immobilization stress.
The article is part of SRW "Experimental investigation of neuro- and cardioprotective properties of acyclic, aromatic and heterocyclic compounds" (State registration No. 0109U004812).
Decreased physical activity in modern society has reached a critical level. This issue is relevant regardless of nationality, age or gender. The reason for this phenomenon is a low culture of physical education and the reluctance of a person to leave the usual comfort zone (total automation and computerization of life and all areas of activities). However, it should be noted that the restriction of activity may be forced: for example, as a result of illness or injury or as a consequence of monotonous and stereotyped labour activity. Physical inactivity results in diseases of the cardiovascular, endocrine and nervous systems, excess weight gain; it speeds up the aging process. In turn, this may be one of the causes of premature death [5, 10, 11, 13]. It is also found that hypokinesia impairs cognitive functions. In general, it affects the employment potential and productivity and, consequently, defines the level of economic development of the country. Today, the problem of reduced motor activity has received considerable attention [1, 2, 4]. Despite this, the question of increasing the body resistance to hypokinesia and correction of its negative influence is still unresolved.
Promising in this respect are drugs from the group of actoprotectors [3, 12]. They act to increase the physical endurance and body capacity in normal and complicated conditions which also include hypokinesia. Today, the class of actoprotectors is limited to 2-ethylthiobenzimidazole hydrobromide (2-ETBI) alone. This drug has a number of side effects (hyperemia of face, gastralgias, etc.), which prevents its widespread use [3, 12]. This is what causes the need for search for new safe substances with actoprotective activity.
In this regard, our attention was drawn to quinazoline derivative - sodium 2-(tetrazolo[1,5-c]quinazoline-5-ylthio)acetate (KB-28 compound). The substance, according to preliminary experimental study, has shown a clear impact on performance in normal conditions [6, 16]. For in-depth study, it was appropriate to characterize the influence of KB-28 in the complicated conditions of prolonged hypokinesia on the model of chronic immobilization stress (CIS).
The purpouse of the study was to evaluate the effectiveness of sodium 2-(tetrazolo[1,5-c]quinazoline-5-ylthio)acetate (KB-28 compound) under CIS conditions.
Materials and methods. The experiments were carried out on non-pedigree white rats weighing 200-220 g obtained from the vivarium of National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya. To eliminate the impact of fluctuations of the hormonal profile, the experiments were run on male rats. The animals were kept under standard conditions with the natural day/night light regime. Food and water were received ad libitum. All interventions were carried out observing the general ethical principles of
