CC BY
23
УДК 616.316.1-071.3:616-053.34 Табачнюк Н. В., Олйник I. Ю.
МОРФОГЕНЕЗ П1ДНИЖНЬОЩЕЛЕПНО1 СЛИННО1 ЗАЛОЗИ В ЗАРОДК1В I ПЕРЕДПЛОД1В ЛЮДИНИ
Буковинський державний медичний уыверситет, м. Чернiвцi
1з застосуванням метод'т макромiкроскопii', графiчного та пластичного реконструювання, тонкого препарування пд контролем бiнокулярноi' лупи / морфометрП' на матерiалi 89 зародк'т та перед-плод'т людини досл'джено морфогенез ПНЩСЗ. Виявлену закладку епiтелiального зачатка автори схильнi роз^нювати як спльний еп'тел'альний зачаток у розвитку двох слинних залоз - пiдниж-ньощелепноТ та п'д'язиковоТ. Описано ряд закономiрних посл'довних змн, що в'дбуваються '¡з зачатком ПНЩСЗ упродовж передплодового пероду пренатального онтогенезу людини.
Ключов1 слова: пщнижньощелепна слинна залоза, зародок, передплщ, пренатальний онтогенез, людина.
Дослiдження е фрагментом плановоТ комплексноТ мiжкафедральноi' НДР кафедр анатомп, топографчноГ анатомп та оперативноТ х'рурги (зав. - проф. О.М. Слободян), анатомП' людини iменi М.Г. Туркевича (зав. - проф. Б.Г. Макар) Буковинського державного медичного унiверсиmеmу "Закономiрностi перинатальноТ анатомП' та ембротопографИ Визначення статевов-кових особливостей будови i mопографоанаmомiчних взаемовiдношень органiв та структур в онmогенезi людини ", № дер-жавноТреестрацп 0110и003078.
Вступ
У рiзних групах населения частота захворю-вань слинних залоз становить 0,6-1,5 % [1, 2]. При постанову дiагнозу спе^алюти часто пщ-креслюють, що необхщно фунтуватись на даних пренатального розвитку, додаткових методах дослщження, враховувати можливу атиповють переб^у патолопчного процесу [3]. Сучасна ана-томiя людини синтезуе сьогодш дан сумiжних i спорщнених до неТ дисциплш - пстологп, цитологи, ембрюлоги, бiохiмiТ, порiвняльноТ анатомiТ, фiзiологiТ, бiофiзики тощо [4]. Суттево необхщ-ним е формування единих нормативних характеристик великих слинних залоз для рiзних ме-тодiв дослiдження згiдно з даними ТхньоТ прена-тальноТ i постнатальноТ нормальноТ анатомiТ [5]. Ембрiогенез великих слинних залоз вщбуваеть-ся асинхронно, а дiагностична цiннiсть методiв Тхнього дослiдження закономiрно збiльшуеться при комбшуванш останнiх. Пiзнання закономiр-ностей становлення будови i топографи пщниж-ньощелепних слинних залоз мае важливе зна-чення для тлумачення iстинного напрямку про-цесiв органогенезу, механiзмiв нормального формоутворення оргашв, виникнення анатомiч-них варiантiв та природжених вад [6].
Мета дослщження
Вивчити морфогенез пщнижньощелепноТ слинноТ залози (ПНЩСЗ) в зародш (Зр) та пе-редплодiв (Пп) людини.
Матерiали i методи дослщження
Реалiзацiю мети досягнуто дослiдженням 89 об'ек^в у вiцi 3-12 тижшв внутрiшньоутробного розвитку (ВУР) - 29 Зр (1,4-13,0 мм ™'яно-куприковоТ довжини (ТКД)) та 60 Пп (14,0-79,0 мм ТКД), як загинули вщ причин, не пов'язаних iз захворюваннями ПНЩСЗ та розвивалися в матц за вiдсутностi впливiв явно виражених
шкщливих чинникiв зовнiшнього i внутрiшнього середовища. Матерiал одержували з акушерсь-ко-гiнекологiчних вiддiлень лiкувальних закладiв м.Чернiвцi та областi. З урахуванням 1нструкцп з визначення критерiТв перинатального перюду, живонародженост та мертвонародженостi, за-твердженоТ Наказом МОЗ УкраТни № 179 вщ 29.03.2006 р. препарати передплодiв людини вивчали безпосередньо в Чершвецькш обласнiй КМУ "Патологоанатомiчне бюро". Уа дослщжен-ня проведено з дотриманням основних бюетич-них положень Конвенцп Ради бвропи про права людини та бюмедицину (вiд 04.04.1997 р.), Ге-льсiнськоТ декларацiТ Всесв^ньоТ медичноТ асо-цiацiТ про етичш принципи проведення наукових медичних дослщжень за участю людини (19642008 рр.), наказу МОЗ УкраТни № 690 вщ 23.09.2009 р. та згщно методичних рекомендацiй
[7].
Пренатальний онтогенез ПНЩСЗ людини ви-вчений iз застосуванням градацiТ перiодiв ВУР на основi класичноТ перiодизацiТ ембрюгенезу i пiслязародкового онтогенезу людини Г.А. Шмщ-та (1972), яка визначае: зародковий перюд -тривалiстю 45 дiб, передплодовий перiод - три-валiстю 30 дiб та плодовий перюд - 192 доби
[8]. Застосували методи макроскопи, мiкроскопiТ серш послiдовних гiстологiчних i топографоана-томiчних зрiзiв, графiчного та пластичного реконструювання, тонкого препарування пщ контролем бшокулярноТ лупи, морфометрп, статистики.
Результати та 1х обговорення
Первинна закладка ПНЩСЗ виявлена нами наприкшц зародкового перiоду в Зр 9,5-12,8 мм ТКД. Вона утворюеться шляхом вгинання етте-лш дна первинноТ ротовоТ бухти у прилеглу ме-зенхiму дiлянки язиково-альвеолярних борозен по обидва боки вщ зачатка язика (рис. 1).
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
Рис. 1. Граф1чна реконструкц1я зачатка ПНЩСЗ зародка людини 12,8 мм ТКД. Фронтальний зр1з. ЛЫШний масштаб 150:1
1 - зачатки ПНЩСЗ; 2 - зачатки п1днеб1ння; 3 - первинна ротова порожнина; 4 - язик; 5 - зачатки нижньоТ щелепи (хряща Меккеля).
У Зр 9,5 мм ТКД на мюц закладки ПНЩСЗ, по обидва боки вщ зачатка язика, виявлено потов-щення еттелш первинноТ ротовоТ порожнини, так зван "ештелiальнi пластинки" (рис. 2). Первинна ротова порожнина, що оточуе зачаток язика, на фронтальних зрiзах мае форму неправильно!' щтини. Вертикальний розмiр первинноТ ротовоТ порожнини становить 224 мкм; попере-чний ^ж зачатками пщнебшня) - 842 мкм.
Рис. 2. Фронтальний зрз "еп1тел1альноГ пластинки" на мюЦ закладки ПНЩСЗ зародка людини 9,5 мм ТКД. Забарвлення гематоксилном /' еозином. Мжрофотограф1я.
Л1н1йний масштаб 300:1
1 - "еп1тел1альна пластинка"; 2 - концентрация клтин прилегло)' мезенх'ши.
Первинна ротова порожнина в зародш 9,512,8 мм ТКД (6 тиждень ВУР) у латеральних вщ-дтах мае два заглиблення: верхне та нижне. Верхне спрямоване краню-латерально, нижне -латерально. На цш стадп розвитку первинна ротова порожнина вистелена кубiчним епiтелiем, кл^ини якого розмщен в 2 ряди, а в дтянках названих заглиблень - у 3-4 ряди.
Наприкшц зародкового перюду (13,0 мм ТКД) зачаток ПНЩСЗ мае кулясто-овальну форму та представлений компактно розташованими кланами кубiчно! форми. Розмiри зачатка залози в описуваних зародмв 45 х 50 мкм. Рют зачатмв ПНЩСЗ вщбуваеться вглибину, спереду-назад i медiально (рис. 3).
Рис. 3. Саг1тальний зрз зачатка ПНЩСЗ зародка людини 13,0 мм ТКД. Забарвлення гематоксилном /' еозином. Мк-
рофотограф1я. Л1н1йний масштаб 190:1 1 - зачаток ПНЩСЗ (вгинання еп1тел1ю); 2 - прилегла мезенх1ма; 3 -еттелШ первинноТ ротовоТ порожнини;
4 - зачаток язика; 5 - первинна ротова порожнина.
На початку передплодового перюду онтогенезу людини (Пп 14,8-20,0 мм ТКД; 7 тиждень ВУР) зачаток ПНЩСЗ значно збтьшуеться i на-бувае вигляду суцтьного епiтелiального тяжа з дещо потовщеним дистальним вщдтом. Довжи-на зачатка сягае 220 мкм, дiаметр його проксимального вщдту - 24 мкм, дистального - 36 мкм. Епiтелiальнi кл^ини зачатка залози розмн щен компактно. До межi iз дистальним потов-щенням ядра епiтелiальних штин, як лежать на периферп зачатка, зазнають змш, набувають овальну форму та розташовуються у виглядi своерiдного "частоколу". Цей шар кл^ин вщме-жовуеться вщ навколишньо! мезенхiми добре вираженою базальною мембраною. Дистальне потовщення епiтелiального зачатка представле-не компактно розмщеними епiтелiальними клн тинами кубiчноТ форми, як в Пп 7-8 тижшв ВУР активно пролiферують.
В одному випадку спостереження Пп 16,5 мм ТКД епiтелiальний зачаток залози, розмiри якого значно збтьшились (до 280 мкм) у довжину, а дистальний вщдт помiтно розширився (до 42 мкм) нами виявлено дихотомiчне вщгалуження вiд верхньоТ третини проксимального вщдту епiтелiального тяжа гiлки, яка в своему росл мала принципово шше спрямування, нiж увесь еш-телiальний зачаток, а саме - спереду-назад i латерально. Г"рунтуючись на проведеному до-слiдженнi, та з огляду на встановлений нами факт вщмшного вщ напрямку росту основного епiтелiального тяжа спрямування росту дихото-мiчно вiдгалуженоТ гiлки, виявлений нами пер-шочергово зачаток ПНЩСЗ ми схильн розцшю-вати як сптьний епiтелiальний зачаток для слинних двох залоз - пщнижньощелепноТ та пщ'язиковоТ, оскiльки виявлене дихотомiчне вщ-галуження вщповщае в подальшому розвитку топографiчному розмiщенню пiд'язиковоТ слин-ноТ залози.
Упродовж передплодового перюду iз зачатком ПНЩСЗ вщбуваеться ряд закономiрних по-слщовних змiн: 1 - формування чисельних еш-
телiальних тяж1в II, III, IV порядку, як дихотомiч-них вщгалужень вщ основного (головного) еште-лiального зачатка; 2 - утворення порожнини (каналу) у головному eпiтeлiальному зачатку та йо-го галуженнях II-IV порядку; 3 - концентра^я кл^ин мeзeнхiми, яка оточуе eпiтeлiальнi тяжi (формування мeзeнхiмноТ частини ПНЩСЗ) з чн тким вiдмeжуванням и вiд сусiднiх тканин.
Починаючи з Пп 32,0 мм ТКД (початок 9-го тижня ВУР) i до 79,0 мм ТКД (12-й тиждень ВУР) для зручност опису вважаемо за доцтьне видн ляти три частини зачатка ПНЩСЗ: початкову -розмщену в дтянц пiд'язикового м'ясця fcaruncula subligualis), спрямовану дещо вниз i дорзо-латерально; горизонтальну - залягае ме-дiальнiшe зачатка пщ'язиковоТ' слинноТ залози, спрямована дорзо-латерально, паралельно вер-хньому краю щeлeпно-пiд'язикового м'яза (m. mylohyoideus); тeрмiнальну (дистальну) - залягае на рiвнi кута нижньоТ щелепи, позаду задньо-го краю щелепно-пщ'язикового м'яза, вище i вентральное вiд верхньо-латерального краю зачатка пщ'язиковоТ кютки (os hyoideum) (рис. 4).
Рис. 4. Граф1чна реконструкц1я ПНЩСЗ передплода людини
36,0 мм ТКД. Саг1тальний зр1з. Л1н1йний масштаб 85:1
1 - тднижньощелепна слинна залоза; 2 - п/днижньощелеп-на протока; 3 - нижня щелепа; 4 - язик; 5 - п1д'язикова юс-тка; 6 - надгортанник; 7 - порожнина рота; 8 - верхня ще-лепа.
Перший дихотомiчний подт зачатка ПНЩСЗ („брунькування" вторинних епiтелiальних тяж1в вщ первинного) вщбуваеться на межi мiж другою (горизонтальною) i третьою (термшальною, кш-цевою) частинами зачатка залози, що вщповщае рiвню середньоТ третини заднього краю зачатка щелепно-пщ'язикового м'яза. Кiнцевi вiддiли еш-телiальних тяж1в II порядку, в свою чергу, дихо-томiчно дiляться на епiтелiальнi тяж1 111-го та IV-го порядкiв.
Дослщженням встановлено, що в Пп 7-12 тижшв ВУР початкова i горизонтальна частини
зачатка ПНЩСЗ вщповщають формуванню пщ-нижньощелепноТ протоки (ductus
submandibulars), а термiнальна (дистальна) -вщповщае IT секреторному вщдту з формуван-ням у подальшому мiжчасточкових, посмугова-них i вставних проток (див. рис. 4).
Висновки
Зачаток ПНЩСЗ формуеться наприкшц за-родкового перюду в Зр 9,5-12,8 мм ТКД. Вияв-лений зачаток ми схильн розцiнювати як спть-ний епiтелiальний зачаток для двох слинних за-лоз - пщнижньощелепноТ та пщ'язиковоТ, оскть-ки виявлене в Пп 16,5 мм ТКД дихотомiчне вщ-галуження вiд епiтелiального тяжа вщповщае в подальшому розвитку топографiчному розмн щенню пiд'язиковоТ слинноТ залози. Встановлено, що у Пп людини наприкшц 12 тижня ВУР початкова i горизонтальна частини зачатка ПНЩСЗ вщповщають формуванню пщнижньо-щелепноТ протоки, а термшальна (дистальна) -вщповщае и секреторному вiддiлу з формуван-ням у подальшому мiжчасточкових, посмугова-них i вставних проток.
Перспективи подальших дослiджень
Вважаемо доцiльним дослiдити морфогенез та становлення топографп ПНЩСЗ у плодiв 410 мюяф ВУР.
Лiтература
1. Афанасьев В.В. Слюнные железы. Болезни и травмы: руководство для врачей / В.В. Афанасьев. - М. : ГЭОТАР - Медиа, 2012. - 296 с.
2. Семенова Т.В. Клиническая анатомия и оперативная хирургия (курс лекцш) / Т.В. Семенова. - Донецк, 2007. - 276 с. 3. Ким Д.Х. Клинический случай: диагностика и лечение слюнной кисты атипической локализации / Д.Х. Ким, П.Е. Ерадзе // ХХХ1-я Итоговая конференция молодых учёных (Москва, 1630 марта 2009 года): сб. трудов конф. - М. : МГМСУ, 2009. -С. 153-154.
3. Ахтемшчук Ю.Т. Актуальнють наукових дослщжень у галузi перинатально'' анатомп / Ю.Т. Ахтемшчук // Неонатолопя, хн рурпя та перинатальна медицина. - 2012. - Т. II, №1 (3). - С. 15-21.
4. Ахтемшчук Ю.Т. Клшко-морфолопчш аспекти дослщження великих слинних залоз / Ю.Т. Ахтемшчук, 1.Ю. Олшник // Клн шчна анатс^я та оперативна хiрургiя. - 2009. - Т. 8, № 3. - С. 76-80.
5. Ахтемшчук Ю.Т. Актуальнють анатс^чних дослщжень у перинатальному перiодi онтогенезу / Ю.Т. Ахтемшчук // Нариси перинатально'' анатомп / [Ю.Т. Ахтемшчук, О.М. Слободян, Т.В. Хмара та ш.]; за ред. Ю.Т. Ахтемшчука. - Чершвц : БДМУ, 2011. - С. 9-14.
6. Мшалов В.Д. Дотримання етичних та законодавчих норм i вимог при виконанш наукових морфолопчних дослщжень /
B.Д. Мшалов, Ю.Б. Чайковский, 1.В. Твердохлiб. - КиТв, 2007. - 76 с.
7. Шмидт Г.А. Периодизация эмбриогенеза и послезародышево-го онтогенеза у человека и животных / Г.А. Шмидт // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1972. - Т. LXIII, № 8. -
C. 17-28.
Реферат
МОРФОГЕНЕЗ ПОДНИЖНЕЧЕЛЮСТНОЙ СЛЮННОЙ ЖЕЛЕЗЫ У ЗАРОДЫШЕЙ И ПРЕДПЛОДОВ ЧЕЛОВЕКА Табачнюк Н. В., Олийнык И. Ю.
Ключевые слова: поднижнечелюстная слюнная железа, зародыш, предплод, пренатальный онтогенез, человек.
С применением методов макромикроскопии, графического и пластического реконструирования, тонкого препарирования под контролем бинокулярной лупы, морфометрии на материале 89 зародышей и предплодов человека исследован морфогенез поднижнечелюстной слюнной железы. Обнаруженную закладку эпителиального зачатка авторы склонны расценивать как общий эпителиальный за-
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
чаток в развитии двух слюнных желез - поднижнечелюстной и подъязычной. Описан ряд закономерных последовательных изменений , происходящих с зачатком ПНЩСЗ на протяжении передплодово-го периода пренатального онтогенеза человека.
Summary
MORPHOGENESIS OF SUBMANDIBULAR SALIVARY GLAND IN HUMAN EMBRYOS AND PREFOETUSES Tabachnyuk N.V., Oliynyk I.Yu.
Keywords: submandibular salivary gland, embryo, prefoetus, prenatal ontogenesis, human.
This research was aimed to study human submandibular salivary gland morphogenesis. The investigation was carried out on 89 human embryos and prefetuses by applying methods of micro- and macroscopy, graphic and plastic remodelling, fine dissection under binocular microscope control, and morphometry. The formation of epithelial bud detected by the study many authors tend to regard is as a common epithelial rudiment in the development of two of the salivary glands - submandibular and sublingual. This paper also describes a series of regular consecutive changes that occur in the submandibular salivary gland during embryonic and prefoetal period of prenatal human ontogenesis.
УДК: 612.017.1:616-002-092.9-076.1 Татарко С.В.
ОСОБЕННОСТИ ИММУНОГИСТОХИМИЧЕСКОЙ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛИМФОЦИТАРНОЙ РЕАКЦИИ ОЧАГА ПРИ РАЗНЫХ ПО ТЕЧЕНИЮ И ЭТИОЛОГИИ ВИДАХ ВОСПАЛЕНИЯ
Харьковский национальный медицинский университет
На разных по течению и этиологии моделях воспаления - острого инфекционного, вторично хронического, первично хронического неиммунного и первично хронического иммунного - у крыс, начиная с 6-го ч и по 28-е сут после введения флогогена, показано, что в очаге при хроническом процессе, по сравнению с острым, происходит усиление клеточных иммунных реакций и ослабление гуморальных. При этом клеточный иммунитет выражен в такой степени: вторично хроническое воспаление > первично хроническое иммунное > первично хроническое неиммунное, а гуморальный - вторично хроническое > первично хроническое неиммунное > первично хроническое иммунное. По мере хронизации воспаления падает хелперная активность и нарастает супрессорная. В то время как при остром воспалении увеличивается экспрессия IgG+- и 1дМ+-клеток, при хроническом процессе выражена также экспрессия 1дЕ+-клеток.
Ключевые слова: воспаление, лимфоциты, иммуногистохимия.
Современное состояние учения о воспалении характеризуется интенсивным исследованием тесных взаимосвязей между воспалением и механизмами иммунологической защиты. Воспаление нельзя рассматривать в отрыве от иммунных процессов, так как это не что иное, как основной способ реализации иммунных механизмов в организме в критической ситуации [1, 2].
Согласно сегодняшним представлениям, воспаление включает стрессовую реакцию ткани на повреждение, обработку молекулярных сигналов, возникающих при проникновении патогенов в ткань, привлечение специализированных клеток, уничтожение патогенов и инфицированных ими поврежденных клеток организма-хозяина, отграничение от окружающей ткани с целью предотвращения распространения микроорганизмов, а также восстановление поврежденной ткани. Блокада любого из этих этапов может сделать воспалительный процесс хроническим [3].
С одной стороны, возникновение, развитие, течение и исход воспаления определяются, прежде всего, реактивностью организма, главным образом иммунологической [4, 5]. С другой
стороны, воспаление является стимулом для включения в патологический процесс иммунной системы [6]. Поэтому естественно предположить, что иммунные механизмы должны играть ключевую роль в патогенезе воспаления.
Цель исследования
Иммуногистохимическая характеристика лимфоцитарной реакции очага при разных по течению и этиологии видах воспаления у крыс.
Материалы и методы
Опыты поставлены на 246 крысах-самцах линии Вистар массой 180-200 г. Острое инфекционное воспаление вызывали введением в область бедра суточной культуры Staphylococcus aureus, штамм АТСС-25923, содержащей 2 млрд. микробных тел в 1 мл изотонического раствора хлорида натрия [7]. Вторично хроническое воспаление вызывали подкожным введением в область бедра 5 мг Х-карагинена ("Sigma", США) в 1 мл изотонического раствора хлорида натрия [8]. Первично хроническое неиммунное (гранулематозное) воспаление вызывали введением в область бедра сефадекса А-25 в дозе 1 мг в 1 мл изотонического раствора
