CC BY
19
© Барчук Р. Р., Попадинець О. Г., Пастух М. Б., Грищук М. I., Дубина Н. М. УДК 591.431.6
Барчук Р. Р., Попадинець О. Г., Пастух М. Б., Грищук М. I., Дубина Н. М.
МОРФОФУНКЦЮНАЛЬШ ОСОБЛИВОСТ1 ВЕЛИКИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ
В УМОВАХ НОРМИ ТА ПАТОЛОГИ
ДВНЗ «1вано-Франмвський нацюнальний медичний ушверситет»
(м. lвано-Франкiвськ)
Робота присвячена проблемi, що виконуеться в рамках НДР на тему: «Морфофункцюнальы та ци-тогенетичнi особливост органiв i тканин при йодо-дефiцитних станах, гiпотиреозi», № державно! рее-страцiI 0114и005624.
Ротова порожнина мае багатокомпонентну систему захисту вщ патогенних чинниюв навколиш-нього середовища. Як вщомо, гомеостаз ротово! порожнини визначаеться багатьма факторами, однак, в першу чергу, функцюнальною активнiстю слинних залоз, вiд чого залежить, як наявнють/вщ-сутнiсть стоматолопчно! патологiI, так i соматичне здоров'я людини загалом [14].
Слина, яка е секретом слинних залоз, вщграе важливу роль у пiдтриманнi в нормальному стан тканин i оргаыв ротово! порожнини. ФункцiI слини рiзноманiтнi. Встановлено, що кiлькiсна i яюсна змiна слини в значнiй мiрi визначае стiйкiсть зубiв до карiесу. Слина забезпечуе динамiчну рiвновагу емалi зуба, постiйнiсть !! складу за рахунок юнно-го обмiну. Враховуючи те, що великi слиннi залози виконують iнкреторну функцiю (забезпечують ви-роблення речовин, схожих за дiею з гормонами), ця обставина ставить !х в ряд з органами, як здм-снюють регуляторний вплив на рiзнi функци орга-ызму, тобто на процеси фiзiологiчно! регенераци, мiнеральний обмiн, еритропоез [21].
Слинн залози вiдiграють значну роль у життедГ яльностi органiзму. Вони визначають функцюнуван-ня вiдцiлiв шлунково-кишкового тракту, виконуючи первинну ферментативну обробку ш, допомага-ючи проходженню харчово! грудки по стравоходу. Мабуть немае шших оргаыв, якi б здiйснювали таку кiлькiсть функцiй (секреторну, екскреторну, шкре-торну) та мали настiльки значний вплив на стан ор-гаызму, органiв ротово! порожнини i травну систему в цтому, як слинн залози [18].
Окрiм участ у травленнi, слиннi залози вщгра-ють важливу роль у формуванн мiсцевого iмунiтету в ротовiй порожнин за рахунок секрецi! iмуногло-булшу А, а також синтезують низку бюлопчно ак-тивних речовин, що мають значення в ендокриннiй регуляци функцiй органiзму [11]. Слина мютить лiзоцим - фермент, який лiзуе деякi бактерi! i по-переджае розмноження мiкробних популяцiй [7]. До кл^инних чинникiв, якi забезпечують фiзiологiч-ний бар'ер на шляху шфекци, належать лiмфоцити,
плазмоцити, гранулоцити, мастоцити, макрофаги [24].
Таким чином, слина досить повно вщображае функцюнальний стан травно! системи оргаызму i !! склад та ктьюсть, може дати цiнну iнформацiю для клшщис^в [11]. Науковцi все бтьше придГ ляють увагу вивченню слинних залоз. 1нтерес до-слiдникiв до вивчення закономiрностей реакцi! слинних залоз на рiзнi подразники останнiм часом значно посилився, що зумовлено дiагностичним значенням слини як високошформативного об'екта для клiнiчно! оцiнки стану цтюного органiзму [20]. На сьогоднiшнiй день актуальной набувае вико-ристання слини замють кровi для клшко-лабора-торно! дiагностики iнфiкованих вiрусами СН1Ду, гепатиту [22].
Слина забезпечуе пщтримання нормально! функцюнально! активностi органiв ротово! порожнини, що особливо проявляеться при захворюваннях, пов'язаних зi зниженням !! вироблення - ппосалГ ва^ею. Таким чином, слина е складною за складом сумшшю секрету слинних залоз, яю е об'ектом вивчення науков^в свiту.
Привушнi слинн залози щурiв не мають компактно! будови. Кожна з них у виглядi тонко! i досить широко! пластинки спускаються по вентральнм поверхн ши! майже до грудинно-клю-чичного з'еднання i не мають правильно! геоме-трично! форми. Спереду привушна слинна залоза межуе з зовншньою орбiтальною слiзною залозою (пщ якою проходить !! головна - стенонова протока) i пщнижньощелепною слинною залозою. Головна вивщна протока формуеться iз трьох проток i перетинае m.masseter паралельно з щiчною i ниж-ньощелепною гтками лицевого нерва, впадае в ро-тову порожнину на рiвнi коршних зубiв. Пiд'язиковi слиннi залози лежать безпосередньо на пщниж-ньощелепних слинних залозах у мюц виходу осно-вних проток залози у вентрально-латеральних !х частинах. Пiд'язикова слинна залоза св^лша, мае дископодiбну форму, лежить вона в однм капсулi з пщнижньощелепною слинною залозою. В без-посередньому контакт з пiд'язиковою i краыаль-ним полюсом пiднижньощелепно! слинних залоз розмщений пакет лiмфатичних вузлiв. Протоки пiд'язиково! залози впадають у вартоновi прото-
ки, як вiдкриваються в ротовм порожнинi спiльним отвором в пщ'язиковм складцi.
Утворення i видiлення слини е складним i бага-тоетапним процесом, у якому беруть участь не тть-ки кгитини ацинуЫв, але й клiтини вивiдних проток. Слиновидтьна функцiя контролюеться нервовим i гуморальним механiзмами [3]. За даними лте-ратури, при нейрогенному Ыалозоадент спосте-рiгаеться ксеростомiя, яка супроводжуеться зм^ нами в iмунологiчних показниках секрету слинних залоз [4].
Вивчення слинних залоз, зокрема 1х ендокрин-но! функцiI, вiдiграе важливу роль у доотджены багатьох фiзiологiчних явищ, особливо в нейроф^ зiологií та, останым часом, у психонейроендокри-нологи. Функцiя слинних залоз виявилася найбiльш вдалою моделлю, що дозволила академку 1.П. Павлову на пiдставi безумовних рефлексiв обфунтува-ти вчення про умовнорефлекторну дiяльнiсть ЦНС [22]. Слинн залози тiсно пов'язанi з нервовою системою, пiдшлунковою, щитоподiбною i статевими залозами i часто реагують на змiни, якi вщбувають-ся в них [1].
В останн десятирiччя пiдвищився негативний вплив еколопчно несприятливих факторiв на орга-нiзм i функцiональну активнiсть оргаыв та систем людини, що веде до порушення !х морфофункцю-нального стану. Особливих змш при цьому зазна-ють великi слиннi залози, як е високо чутливi до дм фiзiологiчних, патогенних чинникiв [20].
Дисфункцiя слинних залоз може бути викликана рiзними причинами, включаючи лкування антиде-пресантами, антибiотиками та шшими препаратами, аутоiмунними захворюваннями, променевою терапiею, використанням знiмних протезiв, бре-кет-систем i супроводжуеться змiнами мюцевого iмунного бар'еру [23].
Зниження салiвацiI виникае внаслiдок низки причин (променева i хiмiотерапiя, прийом антибю-тиюв, гiпотензивних препаратiв (за даними авторiв гiпосалiвацiя та ксеростомiя супроводжуе антип-пертензивну терапiю у 50% па^ен^в [27]), антиде-пресантiв i призводить до ксеростоми, що негативно впливае на процес травлення, артикуляцт [11]. Окрему групу складае ксеростомiя у лггых людей, це частше пов'язано з функцiональними змiнами у будовi слинних залоз, що е одним з чинниюв розви-тку шфекци, та II обтяженого перебiгу [4].
Слина забезпечуе пiдтримку нормально! функ-цiональноI активностi органiв ротово! порожнини. Це особливо проявляеться при запальних захворю-ваннях i проявляеться ксеростомiею, яка призводить до затрудненого прийому ш, акту ковтання, мовотворення та рiзко знижуеться карiесрезис-тентнiсть i бар'ерна функцiя слизово! оболонки ротово! порожнини [25]; розвиваеться i посилюеться стоматологiчна патолопя.
Вiдомо, що слина вiдiграе важливу роль у пщ-триманнi гомеостазу ротово! порожнини [21]. Ппо-салiвацiя призводить до сухостi слизово! оболонки ^ як наслiдок, до розвитку i посилення стоматоло-гiчноI патологи [19]. Гiпосалiвацiя часто супрово-джуе кандидоз слизово! оболонки ротово! порож-
нини. В основi механiзму розвитку ксеростоми при кандидозi лежить механiчна закупорка вивщних проток слинних залоз мiцелiем i спорами дрiждже-подiбних грибiв. Виникае утруднення видiлення слини, вона застоюеться в протоках залози, загу-сае. Нерщко в'язкий секрет шфкуеться мiкрофло-рою, що спричиняе запалення слинних залоз i зниження !х функцiI [8].
Характерною особливiстю слинних залоз е здат-нють накопичувати активний йод. Бiологiчне зна-чення йоду полягае в тому, що вш е субстратом для синтезу гормоыв щитоподiбноI залози - тироксину i трийодтиронiну [9]. Йод - необхщний елемент для нормального росту i розвитку живого оргаыз-му. Бiологiчне значення йоду полягае у тому, що вш е складовою частиною гормоыв щитоподiбно,|, залози. Нестача йоду в рацюы харчування сприяе розвитку ряду захворювань (дифузного, вузлового зобу, кист, тиреощтв, пухлин) та спричиняе значн змши обмiну, якi ведуть до порушення репродуктивное функцiI (безплiдностi, невиношування вапт-ностi, передчасних пологiв), високо! перинатально! смертности вроджених вад розвитку, вроджено-го зобу, високо! смертност немовлят, вщставан-ня у фiзичному i психiчному розвитку, кретинiзму, ювентьного гiпотиреозу, анемiй та iн. Дефщит йоду призводить до незворотних порушень мозку плода та новонародженого, розумово! вiдсталостi (зниження пам'ятi, низька успшнють у школi, ште-лектуальна в'ялють та iн.), втрати працездатностi, затримки фiзичного та психологiчного розвитку, спастичних паралiчiв, вроджено! глухоти. Вiн обу-мовлюе зниження iнтелектуального потенцiалу усього населення, яке проживае у зон йодно! недо-статностi. Тому в 1983 р. термш «ендемiчний зоб» було замшено на «йододефщиты захворювання». Порушення iнтелектуального розвитку, особливо на неонатальному i перинатальному етапi, е одним iз найбiльш важливих проявiв йодно! недостатнос-тi [7].
Виршення проблем адекватно! профiлактики захворювань, спричинених нестачею йоду в довюл-л^ мае медичне, соцiальне i економiчне значення. Медико-соцiальне та економiчне значення йодного дефщиту полягае в ютотнм втратi штелектуально-го, освiтнього i професiйного потенцiалу нацiI, тому проблема зниження недостатност йоду е першо-черговою для населення Укра!ни [7].
Ппотиреоз - це клiнiчний синдром, зумовле-ний зниженням або повним припиненням функци щитоподiбноI залози. Тиреотоксикоз - синдром, обумовлений пщвищеним вмютом тирео!дних гор-монiв у кровi [2]. При тиреотоксикозах ксеросто-мiя з'являеться при загостреннях хвороби та мае сезонний характер. Гiпосалiвацiя пов'язана з пщ-вищенням рiвня гормоыв щитоподiбноI залози в кровi. У хворих на тиреотоксикоз пщ час заго-стрення спостерiгаеться постiйна спрага, а слина густа i в'язка. Розвиток ксеростоми обумовлений двома причинами: пщвищення тонусу симпатично! нервово! системи i втратою вологи внаслщок рясного i частого сечовидiлення, потовидтення, а також дiареI [29].
В результат проведеного пошуку встановлено, що вивчення морфолопчних змiн великих слинних залоз при йододефщитних станах, гiпотиреозi за-лишаеться недостатньо вивченою i дискутабель-ною iз проблем морфологи, ендокринологи, стома-тологi! та терапи. На сьогоднi не знайшлося робiт, в яких би вивчалася морфолопя великих слинних залоз при йододефщитних станах, ппотиреоз^ в той час як вщомо, що вони е одним iз оргаыв-депо йоду i !х функцiонування залежить вщ мета-болiчних процесiв у оргаызм^ якi, в свою чергу, визначаються рiвнем йодовмiсних гормонiв щито-
подiбно! залози. Як вiдомо, структура та функцю-нування великих слинних залоз залежить вщ мета-болiчних процесiв в органiзмi i, звичайно, вщ рiвня гормонiв щитоподiбно! залози, поряд з цим, !х секрет - слина визначае стан зубо-щелепно! системи та впливае на процеси травлення.
Однак, за лтературними даними, морфолопя слинних залоз в умовах йододефщиту та ппотире-озу не вивчалася. Залишилось поза увагою i питан-ня особливостей структурно! оргаызаци цих залоз у рiзних вiкових групах як у норм^ так i в умовах патологи.
Л^ература
1. Афанасьев В.В. Значение поднижнечелюстных слюнных желез для организма / В.В. Афанасьев, М.А. Полякова, Р.С. Сте-
паненко // Стоматология. - 2011. - № 3. - С.70-71.
2. Варiбрус О.А. Порiвняльний аналiз клЫчно' феноменологи розладiв психоемоцшно' сфери у жшок i3 тиреопатiями /
О.А. Варiбрус // Медична психологiя. - 2015. - № 3. - С. 32-37.
3. Визначення впливу психотропних препара^в на функцюнальну активнiсть слинних залоз в експеримент / В.Г. Шутурмшський, Л.С. Кравченко, О.В. Татарша [та iн.] // Одеський медичний журнал. - 2010. - № 3 (119). - С. 55-57.
4. Гаврильев В.М. Умют iмуноглобулiнiв А, G, M, у сироватц кровi та секреторного iмуноглобулiну А в ротовш порожнинi
у хворих на неврогенний аалозоадешт / В.М. Гаврильев, О.В. Риболов, В.Д. Ахмеров // Укра'нський стоматолопчний альманах. - 2010. - № 6. - С. 27-29.
5. Городинська О.Ю. Регюнальш особливост ппотиреозу в Полтавськш областi / О.Ю. Городинська // Семейная медицина. -
2015. - № 3 (33). - С. 186-188.
6. Каминский А.В. Проблема йодного дефицита в Украине: профилактика у детей, беременных и взрослых / А.В. Каминсь-
кий, А.М. Коваленко, Е.В. Теплая // Международний эндокринологический журнал. - 2011. - № 6 (38). - С. 18-22.
7. Корзун В.Н. Роль харчування в етюлоги та профтактищ йододефщитних захворювань / В.Н. Корзун, Ю.С. Котикович,
0.Д. Петренко // Пробл. старения и долголетия. - 2011. - 20. - № 2. - С. 189-196.
8. Косенко К.Н. Секреторная активность слюнных желез у пациетов со съемными зубными протезами, страдающими гриб-
ковым стоматитом / К.Н. Косенко, И.А. Паненко, Т.П. Терешина // Вюник стоматологи. - 2006. - № 1. - С. 51-53.
9. Кулибметов М.Т. Моделирование экспериментального гипотиреоза, обусловленного естественным хроническим дефи-
цитом йода в питании / М.Т. Кулибметов, М.М. Рашитов, Т.С. Саатов // Международный эндокринологический журнал. -2009. - № 2 (20). - С. 22-27.
10. Михайловська Н.С. Клшко-патогенетична роль iмунозапальних порушень у хворих на iшемiчну хворобу серця, коморбщну з ппотиреозом (огляд л^ератури) / Н.С. Михайловська, Т.В. Олшник, Я.М. Михайловський // Буковинський медичний вюник. - 2015. - Том 19. - № 1 (73). - С. 227-231.
11. Морфометрична характеристика слинних залоз щурiв пюля введення прозерину i платифтшу / Г.А. брошенко, Д.В. Цуканов, 1.В. Шеттько [та ш.] // Св^ медицини та бюлоги. - 2011. - № 3. - С. 7-10.
12. Нечипорук В.М. Метаболiзм при ппо- та гiпертиреозi / В.М. Нечипорук, М.М. Корда // Вюник наукових дослщжень. -2015. - № 3. - С. 4-7.
13. Оленович О.А. Неспецифiчнi адаптацмш реакцп оргашзму хворих на ппотиреоз за штегральними гематолопчними по-казниками / О.А. Оленович // Кл^чна та експериментальна патолопя. - 2014. - Т. 13. - № 1 (47). - С. 89-93.
14. Особливост цитотопографи мастоци^в в складi слинних залоз щурiв / Ю.В. Сенчакович, Г.А. брошенко, Д.В. Цуканов [та ш.] // Вюник проблем бюлоги i медицини. - 2011. - Вип. 3. - Т. 2 (88) - С. 175-176.
15. Пирогова В.Г. Вплив йодно'|' недостатнос^ на фiзичний та штелектуальний розвиток д^ей Закарпатсько'|' облас^ / В.Г. Пирогова, В.1. Кравченко // Ендокринолопя. - 2011. - Т. 16. - №2. - С. 128-139.
16. Проблемы питання профшактики йодного дефщиту / Г.О. Слабкий, О.А. Труш, Ю.Б. Ященко [та ш.] // Здоров'я i сусптьство. - 2010. - С. 4-8.
17. Сенчакович Ю.В. Сучасш погляди на причини дисфункци слинних залоз / Ю.В .Сенчакович, К.С. Казакова, Г.А. брошенко // Св^ медицини та бюлоги. - 2013. - № 4. - С. 112-116.
18. Скора В.З. Мкроскотчш змши структури пщнижньощелепно' слинно' залози за умов впливу техногенних мiкроелементозiв / В.З. Скора, В.О. Бойко // Журнал клЫчних та експериментальних медичних дослщжень. - 2013. -№ 3 (7с.) - Т. 1. - С. 363-369.
19. Сунша 1.1. Особливос^ функцюнально' активной слинних залоз за даними аалометри у хворих на рак молочно' залози /
1.С. Сушна, 1.1. Соколова // Украшський стоматолопчний альманах. - 2012. - № 4. - С. 60-63.
20. Тарасенко Л.М. Залежнють метаболiчних змш у тканинах слинних залоз вщ стресостмкос^ щурiв / Л.М. Тарасенко, К.С. Непорада // Медична хiмiя. - 2004. - № 3. - Т. 6. - С. 82-84.
21. Тимофеев А.А. Секреторная функция слюнных желез у больных с острыми одонтогенными воспалительными заболеваниями челюстей / А.А. Тимофеев // Современная стоматология. - 2011. - № 4. - С. 70-74.
22. Цебур В.Ю. Аналiз морфолопчних та бiохiмiчних змш в слинних залозах щурiв пщ впливом гострого стресу залежно вщ типу нервово' регуляцп / В.Ю. Цебур // Свп" медицини та бюлоги. - 2012. - № 3. - С. 56-61.
23. Цуканов Д.В. Структуры особливос^ привушних слинних залоз щурiв пюля введення платифЫну / Д.В. Цуканов // Св^ медицини та бюлоги. - 2012. - № 4. - С. 120-122.
24. Шеттько 1.В. Змши представництва лейкоци^в в слинних залозах при рiзних функцюнальних станах / 1.В. Шеттько, Д.В. Цуканов, Г.А. брошенко // Вюник проблем бюлоги i медицини. - 2011. - Вип. 2, Т. 1. - С. 294.
25. Шеттько I.B. Морфофункцiональна характеристика пщнижньощелепноУ слинноУ залози щурiв при експериментально-му гострому асептичному ааладент / I.B. Шепiтько, ГА. брошенко // Biсник проблем бюлогп i медицини. - 2012. -Вип. 1 (91). - С. 238-241.
26. Iwabuchi H. Relationship between huposalivation and acute respiratori infection in dental outpatients / H. Iwabuchi, T. Fujidayashi, G.Y Yamane [et al.] // Geronrology. - 2012. - Vol. 58 (3). - P. 205-211.
27. Lizuka M. Pathogenic role of immune response to M3 muscarinic acetyleholine recepror in Sjogrenns syndrome-Like sialoadenitis / M. Lizuka, E. Wakamatsu, H. Tsuboi [et al.] // Autoimmun. - 2010. - Vol. 35 (4). - P. 383-389.
28. Nonzee V. Xerostomia, hyposalivation and oral microbiota in patients using antihypertensive medication / V. Nonzee, S. Manopatanakul, S.O. Khovidhunkit // Med Assoc Thai. - 2012. - Vol. 95 (1). - P. 96-104.
29. Sherby L.M. Saliva in health and deseans: an appraisal and appraisal and aplate / L.M. Sherby // Int. Dent. J. - 2000. - Vol. 50, № 3. - P. 40-60.
УДК 591.431.6
МОРФОФУНКЦЮНАЛЬШ ОСОБЛИВОСТ1 ВЕЛИКИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ В УМОВАХ НОРМИ ТА ПАТОЛОГИ
Барчук Р. Р., Попадинець О. Г., Пастух М. Б., Грищук М. I., Дубина Н. М.
Резюме. Ротова порожнина мае багатокомпонентну систему захисту вщ патогенних чинниюв на-вколишнього середовища. Як вщомо, гомеостаз ротово! порожнини визначаеться багатьма факторами, однак, в першу чергу, функцюнальною активнютю слинних залоз, вщ чого залежить як наявнють/вщсут-нють стоматолопчно! патологи, так i соматичне здоров'я людини загалом. Дисфунк^я слинних залоз може бути викликана рiзними причинами. В результат проведеного пошуку встановлено, що вивчення морфолопчних змш великих слинних залоз при йододефщитних станах, гiпотиреозi залишаеться недо-статньо вивченою i дискутабельною iз проблем морфологи, ендокринологи, стоматологи та терапи.
Ключовi слова: велик слиннi залози, гiпотиреоз, йододефiцит.
УДК 591.431.6
МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ БОЛЬШИХ СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ В УСЛОВИЯХ НОРМЫ И ПАТОЛОГИИ
Барчук Р. Р., Попадинец О. Г., Пастух М. Б., Грищук М. И., Дубина Н. М.
Резюме. Ротовая полость имеет многокомпонентную систему защиты от патогенных факторов окружающей среды. Как известно, гомеостаз ротовой полости определяется многими факторами, однако, в первую очередь, функциональной активностью слюнных желез, от чего зависит как наличие/отсутствие стоматологической патологии, так и соматическое здоровье человека в целом. Дисфункция слюнных желез может быть вызвана различными причинами. В результате проведенного поиска установлено, что изучение морфологических изменений больших слюнных желез при йододефицитных состояниях, гипотиреозе остается недостаточно изученной и дискутабельной проблемой морфологии, эндокринологии, стоматологии и терапии.
Ключевые слова: большие слюнные железы, гипотиреоз, йододефицит.
UDC 591.431.6
MORPHOFUNCTIONAL PECULIARITIES OF GREATER SALIVARY GLANDS UNDER NORMAL AND PATHOLOGICAL CONDITIONS
Barchuk R. R., Popadynets O. H., Pastukh M. B., Hryshchuk M. I., Dubyna N. M.
Abstract. Oral cavity has a multi-component system of protection against pathogenic environmental factors. As it is known, homeostasis of the oral cavity is determined by many factors, but primarily by the functional activity of salivary glands, which determines both the presence/absence of dental pathology and somatic health in general. Saliva, which is the secret of the salivary glands, plays an important role in maintaining the normal state of tissues and organs of the oral cavity. It was established that the quantitative and qualitative alteration of saliva largely determines the stability of dental caries. Saliva provides the dynamic balance of tooth enamel, constancy of its composition due to the ion exchange. Perhaps there is no other organ that could perform so many functions (secretory, excretory, incretory) and had such a significant impact on the organism condition, organs of the oral cavity and digestive system as a whole, as salivary glands have. In addition to participation in digestion, salivary glands play an important role in the formation of local immunity in the oral cavity due to the secretion of immunoglobulin A and also synthesize a number of biologically active substances that are important in the regulation of endocrine functions of the organism. Saliva contains lysozyme - an enzyme that lyses certain bacteria and prevents the multiplication of microbial populations. Cellular factors, that provide a physiological barrier to infection, include lymphocytes, plasma cells, granulocytes, mast cells, macrophages. Thus, saliva rather reflects the functional state of the digestive system of the body and its composition and amount can provide valuable information for clinicians. The interest of researchers to study patterns of salivary gland responses to various stimuli significantly increased in recent years, due to diagnostic value of saliva as a highly informative object for the clinical assessment of the whole organism. Saliva maintains normal functional activity of the oral cavity organs, particularly evident in diseases associated with a reduction in its production - hyposalivation. Creation and excretion of saliva is a complex and multistage process, which involves not only acini cells, but also cells of excretory ducts.
Salivation function is controlled by neural and humoral mechanisms. In the last decades the negative impact of environmentally unfavourable factors on the body has increased. Greater salivary glands, which are highly sensitive to the action of physiological and pathogenic factors, undergo specific changes. Salivary gland dysfunction can be caused by various reasons.
As a result of the research it was revealed that the study of morphological changes of the greater salivary glands in iodine deficiency conditions, hypothyroidism remains understudied and debatable problem of Morphology, Endocrinology, Stomatology and Therapy. Today there is no work, which would have studied the morphology of greater salivary glands in iodine deficiency conditions, hypothyroidism, while they are known to be the one of the organs-depot of iodine and their functioning depends on the metabolic processes in the organism, which in turn, are determined by the level of iodine-containing thyroid hormones. As it is known, the structure and functioning of greater salivary glands depends on the metabolic processes in the body and, of course, on the level of thyroid hormones; in addition, their secret - saliva determines the state of the teeth-jaw system and affects digestion. However, according to the literature data, the morphology of the salivary glands in conditions of iodine deficiency and hypothyroidism has not been studied.
Keywords: greater salivary gland, hypothyroidism, iodine deficiency.
Рецензент - проф. Б/лаш С. М.
Стаття надшшла 19.03.2016 року
