УДК 336.52/58:611.81
Сокульський 1.М, астрант © Житомирський нащональний агроеколог1чний утеерситет
МОРФОФУНКЦЮНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА МОРФОМЕТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ ГРУДНОГО В1ДД1ЛУ СПИННОГО МОЗКУ СТАТЕВОЗР1ЛИХ КРОЛ1В
У робот1 подано мжроскотчну будоеу та морфометричш показники грудного е1ддыу спинного мозку статееозрыих крол1е. Мжроскотчне еиечення г1сто- та цитоструктур спинного мозку крол1е сегдчить про еиражену диференщацт нереоеих клтин, ят мають ргзну форму та розм1ри I егдпоегдно р1зне ядерно-цитоплазматичне е1дношення залежно е1д морфофункщонального стану нереоеих клтин.
Ключовi слова: нереоеа клтина, ядро, нейрогл1я, ядерно-цитоплазматичне е1дношення, базофыьна речоеина.
Вступ.
Нервова система регулюе i координуе роботу вах оргашв, !х систем i апараив та оргашзму в цшому, забезпечуе його адаптащю до умов зовшшнього i внутршнього середовища.
До теперiшнього часу опублжовано багато дослiджень щодо розвитку та будови нервово! системи рiзних тварин, i зокрема спинного мозку [9-13]. Проте на сьогодш багато питань морфологи спинного мозку кроля залишаються невиршеними.
Тому нами була здшснена морфометрична оцiнка гiсто- та цитоструктури грудного вiддiлу спинного мозку у статевозрших кролiв.
Матер1ал 1 методи
Робота виконувалась на кафедрi анатомп i пстологи Житомирського нацiонального агроеколопчного унiверситету. Об'ектом дослiдження був грудний вiддiл спинного мозку статевозрiлих кролiв.
В роботi використовували анатомiчнi, пстолопчш, нейрогiстологiчнi та морфометричнi методи дослщження [2-6].
Для гiстологiчних дослiджень шматочки матерiалу тварин фiксували в 10-12% охолодженому розчиш нейтрального формалiну, з подальшою заливкою в парафiн по схем^ запропонованiй Г. I. Росюним i Л. Б. Левiнсоном [5]. Парафiновi зрiзи виготовляли на санному мiкротомi МС-2. Товщина зрiзiв не перевищувала 10 мкм.
Для вивчення морфологи кл^ин i тканин спинного мозку застосовували фарбування пстопрепараив гематоксилином та еозином та проводили iмпрегнацiю гiстопрепаратiв азотнокислим срiблом за Бшьшовським-Грос i Рамон-i-Кахалем [2, 3, 5]. Для виявлення базофшьно! речовини у нервових кл^ин використовували фарбування за Нюслем.
© Сокульський 1.М, 2008
202
Морфометричш дослщження ricTO та- цитоструктур проводили згщно з рекомендащями, запропонованими у поЫбниках Л. П. Горальського 3i ствавт., Ташке К та Г. Г. Автандшова [2, 4, 6]. Цифровий матерiал статистично обробляли за допомогою комп'ютерно! програми "Excel" з пакету "Microsoft Office 2003"
Результати дослщження.
Спинний мозок у кролiв розмщений у хребтовому канал^ займаючи приблизно 2/3 його об'ему. Його абсолютна маса становить 4 - 6 г. Вщповщно до вщдЫв хребта, спинний мозок под^еться на шийний, грудний, поперековий, крижовий i хвостовий вщдши.
Поперечний розрiз спинного мозку грудного вiддiлу кролiв, так як i у iнших домашнiх тварин складаеться iз аро! та бшо! мозково! речовини. Сiра мозкова речовина розмщена в центрi мозку. У арш речовинi розрiзняють бiльш тоню i довгi парнi дорcальнi й бшьш широкi вентральнi роги, яю з'еднанi мiж собою ciрою спайкою, через яку проходить центральний спинномозковий канал. Мiж дорсальними i вентральними рогами розмiщенi латеральнi роги (рис. 1).
Рис. 1. Мжроскошчна будова поперечного розрiзу спинного мозку статевозршого кроля: а - сiра речовина; б - бша речовина; в - ара спайка; г -спинномозковий канал; д - дорсальш, е - латеральш, е - вентральш роги аро! речовини. Бшьшовський-Грос. х 32
Сiра речовина утворена нейронами, нейроглiею i мiелiновими та безмiелiновими нервовими волокнами.
Нервовi кл^ини спинного мозку кролiв функцiонально неоднаков^ мають рiзну форму та розмiри - малi, середнi та велик клiтини. Розмiщуються або групами, що утворюють ядра, або поодиноко.
У вентральному розi статевозрiлих кролiв нервовi клiтини крупнiшi, на вiдмiну вщ дорсальних, у них добре розвинеш дендрити. Ядра клiтин, в бшьшосп, овально! або округло! форми, знаходяться, в основному, в центра Бшьшють ядер мають добре виражене велике ядерце (рис. 2).
203
Рис. 2. Фрагмент мшроскошчно! будови спинного мозку статевозршого кроля: а - бша речовина; б - ара речовина; в - скупчення нервових кл^ин; г - вентральний рщ д - латеральний рщ е - дорсальний рщ е - спинномозковий канал; ж - епендима; Бшьшовський-Грос. х 80 Великi нейрони мають багатогранну форму, розмiщенi поодиноко, в основному, на латеральннх краях, а також на пернферичних дшянках (рис. 3).
Рис. 3.
_ л
нкя
Фрагмент мкроскотчно! будови вентрального рогу спинного мозку статевозршого кроля: а - сра речовина; б - нервова кттина; в - ядро нейроциту; г - ядерце; д - ядра глiальних кттин. Бшьшовський-Грос. х 400.
Середнi нейрони розмщуються групами по 3 - 5 кл^ин одночасно, з рiзною iнтенсивнiстю забарвлення структур цитоплазми. Нервовi клiтини центрально! частини здебiльшого мають середш розмiри овально! або неправильно округло! форми.
Нашими дослщженнями встановлено, що кiлькiсть нервових клiтин у вентральних рогах сiро! речовини спинного мозку у вщсотковому вiдношеннi становить: великих (38,5%), середшх (49,5%) та малих (12%).
Фарбування гiстопрепаратiв за Нюлем показало, що нейроплазма кл^ин мiстить чiтко вираженi глибки базофшьно! речовини (рис. 4), що свщчить про
204
ч^кий розвиток у нервових кл^инах бшоксинтезуючого апарату, яю знаходяться у виглядi дрiбноl або крупнiшо! зернистостi, рiвномiрно заповнюючи майже всю нейроплазму або утворюе глибчастий малюнок.
Рис. 4. Фрагмент мшроскошчно! будови вентрального рогу спинного мозку статевозрiлого кроля: а - тшо нервово! клiтини; б - вщростки нервово! клiтини; в - ядро; г - ядерце; д - тигро!дне включення (глибки Нюсля); е - клiтини нейроглi!. Фарбування за Нкслем. х 400.
На поперечному розрiзi кожного вентрального рогу нараховуеться в середньому вщ 29 до 42 нервових кл^ин рiзних розмiрiв.
Нервовi клiтини дорсальних ропв невеликi за розмiрами, округло! форми, розмщеш у центральнiй зонi. 1х кiлькiсть значно менша у порiвняннi з кiлькiстю у вентральних рогах. Для таких нервових кл^ин характерна мультиполяршсть i рiвномiрне розташування дендриив на тiлi нейрона.
Нервовi кл^ини латеральних рогiв представленi в бшьшосп середнiми, i в меншiй кшькост - малими нейроцитами, якi розмщуються групками по 3 - 5 кл^ин округло! форми, що формують латеральнi ядра.
Морфометричними дослiдженнями встановлено, що середнш об'ем малих нервових кл^ин спинного мозку грудного вщд^ кролiв становить 632,366±47,166 мкм3, середшх - 4155,599±209,354 мкм3, великих -20384,77±1302,752 мкм3. Показник середнього об'ему нервових клiтин дорiвнюе 9981,042±778,754 мкм3.
Об'ем ядер становить, вiдповiдно, малих - 61,696±6,551 мкм3, середнiх -287,221±24,393 мкм3, великих - 920,498±60,471 мкм3. Середнiй об'ем ядер дорiвнюе 503,970±35,377 мкм3.
Ядерно-цитоплазматичне вiдношення рiзне i залежить вiд розмiру кл^ин та !х ядер, так у малих нервових кл^ин воно становить 0,107±0,008, середнiх -0,071±0,005, великих - 0,054±0,003. Середне ядерно-цитиплазматичне вщношення дорiвнюе 0,069±0,003.
Площа спинного мозку поперечного розрiзу займае 8,769±0,189 мм2. Вщношення аро! до бiло! мозково! речовини становить 8,836±0,158%.
205
Висновки
1. Мшроскошчне вивчення спинного мозку статевозрших кролiв свщчить про виражену диференщацш нервових клiтин, якi мають pÍ3^ форму та розмiри. Серед них можна видшити малi, середнi i велик нервовi клiтини.
2. Велию нейроцити мають в бiльшостi багатогранну форму, з чiтко вираженим ядром, середш - овальну та неправильно - округлу форму, малi - округлу форму.
3. Ядерно-цитоплазматичне вщношення нейроцитiв рiзне i залежить вщ об'ему нервових клiтин та 1х морфофункцiонального стану.
Л1тература
1. Гейнисман Ю. Ю. Структурные и метаболические проявления функции
нейрона. - М .: Наука, 1974. 207 с.
2. Горальський Л. П., Хомич В. Т., Кононський О. I. Основи пстолопчно!
техшки i морфофункцюнальш методи дослщження у нормi та при патологи: Навч. Поаб. - Ж итомир: "Полкся", 2005. - 288 с.
3. Ромейс Б. Микроскопическая техника. - М.: Изд-во иностранная лит-ры,
1953. - 436 с.
4. Ташке К. Введение в количественную цито-гистологическую морфологию.
- Бухарест: Изд-во АН ССР. 1980. - 191 с.
5. Роскин Г. И., Левинсон Л. Б. Микроскопическая техника. - М .: Советская
наука, 1957. - 467 с.
6. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия: Руководство. - М.: Медицина, 1990. - 384 с.
7. Нейрогенез// К. П. Будко, Н. Е. Гладкович , Е. В. Максимова и др. - М .:
Наука, 1985. - 170 с.
8. Дьячкова Л. Н. Некоторые структурно-функциональные критерии системо-
гинетических преоброзований в синапсах. Успехи физиол. Наук, 1979, т. 10, № 1, с. 107 - 123.
9. Gehchuhtenvon A. Contribution a l etude de la moelle epinie re cher les vertebres. Cellule, 1896, t. 12, p, 3 - 43.
10. Koelliker A. Der feinere Bau des verlanqerten Earkes. Anat. Anz., 1891, Bd. 6, S. 427 - 438.
11. Ramon-y-Cajal S. Histoloqie du systeme nerveus de l honme et des vertebres. Paris, A. Maloineu 1909 - 1911, v. 1, 11.
12. Аршавский Ю. И., Беркинблит М. Б., Введенская Р. Д. и др. Функциональное значение структурных особенностей дендритов. В кн.: Дендриты. М., изд Ин-та мозг АМН СССР. 1971, С. 32 - 35.
13. Бехтерев В. М. Проводящие пути спинного и головного мозга. СПб, Изд-во Риккера, 1896 - 1898.
Summary
The results of microscopic structure and morphometric indexes of spinal cord chest part of rabbits are represented. Microscopic leaning histo- and cytostructure of spinal cord chest part of rabbits affirm about strongly pronounced of differentiation of nervous cells, which has different shape, sizes and nuclei-cytoplasm ratio depending on morphofunction state of nervous cells.
Стаття надшшла до редакцИ 4.09.2008
206