CC BY
45Морфо-функціональні особливості та рухові якості студентів різних спортивних спеціалізацій
Сидорова Т.В.
Харківська державна академія фізичної культури
Анотації:
Викладено особливості морфо-функціональних та рухових якостей студентів різних спортивних спеціалізацій вищіх навчальних закладів. Отримані результати оцінки стану функціональної підготовленості сприяли формуванню експериментальних груп з високими показниками швидкісно-силових якостей, витривалості та склад-нокоординаційних здібностей, що дало змогу індивідуалізувати навчальний процес з дисципліни «Лижний спорт».
Ключові слова:
лижний спорт, спортивна спеціалізація, морфо-функціональні особливості, фізична підготовленість.
Сидорова Т.В. Морфо-функциональные особенности и двигательные качества студентов разных спортивных специализаций. Изложены особенности морфофункциональных и двигательных качеств студентов различных спортивных специализаций высших учебных заведений. Полученные результатыоценкисостоянияфункциональной подготовленности способствовали формированию экспериментальных групп с высокими показателями скоростно-силовых качеств, выносливости и сложнокоординационных способностей, что дало возможность индивидуализировать учебный процесс по дисциплине «Лыжный спорт».
лыжный спорт, спортивная специализация, морфо-функциональные особенности, физическая подготовленность.
Sidorova T.V. Morpho-functional peculiarities and motive qualities of students of different sports specializations. In the article, the features of morpho-functional and motive qualities of students of different sporting specializations of higher educational establishments are expounded. The got results of estimation of the state of functional preparedness were instrumental in forming of experimental groups high-performance speed-power qualities, endurance and complex coordinating capabilities, that enabled to individualize an educational process on discipline «Ski sport».
ski sport, sporting specialization, morpho-functional features, physical preparedness.
Вступ.
Реформа вищої школи пред’являє підвищені вимоги до формування сучасного рівня підготовки фахівців фізичної культури і перш за все до змісту навчального процесу в системі вищої освіти до ідей Болонської угоди.
Важливою ланкою в професійній підготовці кваліфікованих педагогічних кадрів є вдосконалення теорії і методики викладання спортивно-педагогічних дисциплін, однією з яких є “Лижний спорт”.
У 70-х - 90-х роках XX століття відбулися значні зміни в лижному спорті, які пов’язані з вдосконаленням лижного інвентарю, з появою нових змащувальних мастил, змінилась техніка пересування на лижах, що привило до появи нового стилю, ковзанярського, який потребує вдосконалення його техніки та методики навчання.
Науковці в галузі лижного спорту (М.А. Агра-новський, 1982; В.Д. Евстратов, П.М. Виралайнен, Г.Б. Чукардін, 1988; С.К. Фомин 1988; С.О. Власенко, 1997; О.І. Камаєв , 1999; А.М. Ратов, 1999; О.Ю. Ажиппо, 2001; В.В. Мулик , 2002; С.М. Котляр, 2004 та інші) постійно ведуть пошук нових форм і методів навчання пересуванню на лижах дітей, студентів, любителів зимового відпочинку, в основу яких покладені загально-дидактичні принципи, які враховують визначену послідовність використання засобів та методів навчання у процесі викладання лижних дисциплін [1-6, 9 та інші].
Крім цього, характерною рисою сучасної вищої освіти є постійне оновлення змісту освіти, зокрема впровадження кредитно-модульної системи навчання (В.Г. Кремінь, 2004; В.В. Приходько, 2008) [7, 8].
Проблема індивідуалізації фізичної, технічної та інших видів підготовки на заняттях з спортивно-педагогічних дисциплін з використанням диференційованих форм навчання, вивчені недостатньо. Відсутність чітких критеріїв індивідуального підходу значно знижує
© Сидорова Т.В., 2011
ефективність оптимального управління навчальним процесом по засвоєнню техніки рухів і можливістю набувати необхідних умінь і навичок, а також затрудняє здійснення самоконтролю, а це призводить до зменшення зацікавленості у вивченні спортивно-педагогічних дисциплін, в тому числі і «Лижного спорту».
Робота виконана за планом НДР Харківської державної академії фізичної культури.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження полягає в підвищенні ефективності навчального процесу з лижної підготовки студентів ВНЗ спортивного профілю з урахуванням спортивної спеціалізації.
Завдання дослідження:
1. Визначити особливості морфо-функціональних та рухових якостей студентів різних спортивних спеціалізацій.
2. Проведено констатуючий педагогічний експеримент із метою визначення рівня рухових якостей студентів різних спортивних спеціалізацій, аналізувалася динаміка показників фізичної підготовленості студентів.
Методи досліджень. Під час роботи для вирішення поставлених завдань застосовувалися наступні методи: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичних літературних джерел, робочих навчальних програм та практичного досвіду роботи викладачів; аналіз інформації в мережі Ійете^ педагогічні спостереження; аналіз антропометричних та морфо-функціональних показників; тестування технічної та фізичної підготовленості студентів; аналіз відеозапи-сів техніки лижних ходів; метод експертних оцінок; методи математичної статистики.
Результати дослідження.
Визначено, що за більшістю показників засвоювання техніки лижного спорту проходити не однаково, одні студенти краще засвоюють техніку класичних лижних ходів, а інші ковзанярських, також студенти по різному засвоюють гірськолижну техніку.
проблеми фізичного виховання і спорту № 6 / 2011
Результаті теоретичних тестувань великої різниці не виявили, лише студенти спеціалізації зимові види спорту (гірські лижи, сноубордінг, фрістайл, фігурне катання) показали більш кращі результати. У експерименті узяли долю студенти першого курсу ХДАФК у кількості 204 особи.
Проведений аналіз результатів антропометричних вимірювань студентів першого курсу виявив, що показники довжини тіла у юнаків знаходяться в межах 172,4 - 182,6 см, у дівчат 161,6 - 177,1 см; в масі тіла у юнаків в межах 61,5 - 84,8 кг, у дівчат 52,1 - 65,2 кг; в довжині рук у юнаків 74,3 - 85,2 см, у дівчат 67,8 -79,2 см; в довжині ніг у юнаків 88,7 - 95,1 см, дівчат 67,8 - 79,2 см.
Установлено найбільші відхилення антропометричних показників від середньо групових результатів: у довжині тіла у юнаків спеціалізації гімнастика (1=2,33; р<0,05), дівчат спеціалізації спортивні ігри (волейбол, баскетбол, гандбол) (1=3,33; р<0,01); у масі тіла у юнаків спеціалізації гімнастика (1=2,92; р<0,05), дівчат спеціалізації спортивні ігри (1=4,02; р<0,001); у довжині рук у юнаків спеціалізації плавання (1=2,50; р<0,05), дівчат спеціалізації спортивні ігри (1=4,03; р<0,001); у довжині ніг у юнаків спеціалізації гімнастика (1=2,54; р<0,05), дівчат спеціалізації спортивні ігри (1=2,66; р<0,05).
Виявлено, що кращі показники дихальної системи в екскурсії грудної клітини отримано у юнаків і дівчат спеціалізації плавання (р<0,001), в той же час як найбільші відхилення від середньо групових показників визначено у юнаків і дівчат спеціалізації «викладачі фізичного виховання» (р<0,001).
За результатами аналізу попередніх досліджень антропометричних показників студентів першого курсу, були виявлені максимальні і мінімальні середні моделі різних спортивних спеціалізацій ХДАФК, які свідчать, що відмінність модельних характеристик статури в цілому і пропорційності окремих його частин у студентів знаходяться в межах 5% - 10% і вони не мають достовірні відмінності (р>0,05) по більшому числу показників.
Проведений аналіз результатів функціональної підготовленості студентів першого курсу ХДАФК виявив, що кращі показники мають студенти спеціалізації:
• тест Руф’є-діксона (ум. од.) - плавання (юнаки
- 41,1; дівчата - 38,7), зимові види спорту (юнаки
- 42,1; дівчата - 45,3), легка атлетика (бігові види програми) (юнаки - 48,1; дівчата - 44,0);
• гарвардський степ-тест (ум. од.) - зимові види спорту (юнаки - 98,3; дівчата - 97,6), легка атлетика (юнаки - 100,8; дівчата - 90,6), плавання (юнаки -85,8; дівчата - 96,3), одноборства (юнаки - 92,3; дівчата - 88,7), спортивні ігри (юнаки - 94,4), футбол (юнаки - 90,4);
• максимальне споживання кисню (мл/хв/кг) - зимові види спорту (хлопці - 75,4; дівчата - 60,5), легка атлетика (хлопці - 72,3; дівчата - 61,4), плавання (хлопці - 70,3; дівчата - 59,2);
• ортостатична проба (уд/хв) - зимові види спорту (хлопці - 8,3; дівчата - 6,0), футбол (хлопці - 8,4),
спортивні ігри (хлопці - 8,5; дівчата - 8,0), легка атлетика (хлопці - 8,5), гімнастика (хлопці - 9,2; дівчата - 6,8), плавання (хлопці - 9,7; дівчата - 8,2);
• тест індекс Ськибінського (ум. од./100) - плавання (хлопці - 83,1; дівчата - 79,2), зимові види спорту (хлопці - 75,5; дівчата - 68,3), легка атлетика (хлопці - 74,9; дівчата - 69,1);
• життєва ємкість легенів (мл/100) - плавання (хлопці - 44,6; дівчата - 39,1), зимові види спорту (хлопці - 44,2; дівчата - 36,3), легка атлетика (хлопці - 42,0; дівчата - 38,2);
• життєвий індекс (см3/кг) - плавання (хлопці -60,4; дівчата - 73,2), зимові види спорту (хлопці -68,6; дівчата - 65,5), легка атлетика (хлопці - 63,2; дівчата - 70,2).
Отримані показники рівня розвитку серцево-судинної і дихальної системи студентів свідчать про кращі показники студентів спортивних спеціалізацій, професійна діяльність яких направлена на фізичне навантаження аеробно-анаеробного характеру циклічної спрямованості: плавання, зимові види спорту і легка атлетика (табл.1).
Найбільш високі показники станової сили мають студенти спеціалізації важка атлетика в хлопців
- 195,3 кг і дівчат - 141,0 кг, а найменші у студентів спеціалізації спортивні танці в хлопців - 141,6 кг і дівчат - 82,6 кг Показники відносної сили знаходяться в межах 2,72 - 2,10 ум. од. (у хлопців) і 2,38 - 1,50 ум. од. (у дівчат), в той же час кращі мають студенти спеціалізацій: важка атлетика, гімнастика, одноборства, зимові види спорту і плавання.
З метою визначення рівня загальної фізичної підготовленості студентів результати тестування було приведено до бальної системи, відповідно до державних тестів для чого використовували багатобальну систему оцінювання прирівняну до п’ятибальної. Це дало можливість порівняти отримані результати всіх тестувань студентів різних спортивних спеціалізацій.
Отримані результати тестувань свідчать, що рівень фізичної підготовленості студентів різних спортивних спеціалізацій ХДАФК не однаковий (табл.1).
Дослідження свідчать про високий загальний розвиток фізичних якостей у студентів спеціалізацій футбол (середній бал - 4,36), легка атлетика (4,30 бали), одноборства (4,26 бали), та чим вище рівень таких якостей, як сила, координація рухів, швидкість, гнучкість, спритність, тим більше можливостей для засвоєння техніки рухів. В той же час у студентів різних спортивних спеціалізацій окремі рухові якості мають превалюючи значення.
Провідними показниками розвитку фізичних якостей студентів різних спеціалізацій за даними тестів, виявлено: гімнастика - гнучкість (4,7 бали), сила (4,1 бал); зимові види спорту - витривалість (4,5 бали), швидкість (4,3 бали); футбол - витривалість (4,6 бали), спритність (4,4 бали); спортивні ігри - спритність (4,6 бали), швидкість (4,4 бали); легка атлетика - витривалість (4,6 бали), швидкість та сила (4,4 бали); одноборства - гнучкість (4,7 бали), витривалість, сила та спритність (4,2 бали); плавання - гнуч-
Таблиця 1
Показники фізичної підготовленості студентів першого курсу навчання різних спортивних спеціалізацій
ХДАФКза даними державних тестів (п=252)
№ Спеціалізація Фізичні здібності (бали)
Шввдсість Витри- валість Сила Гнуч- кість Спритність Середнє
1 Гімнастика (п=15) 4,0 3,7 4,1 4,7 3,8 4,06
2 Зимові види спорту (п=13) 4,3 4,5 4,0 4,2 3,9 4,18
3 Футбол (п=27) 4,3 4,6 4,3 4,2 4,4 4,36
4 Спортивні ігри (п=45) 4,4 3,8 3,9 3,9 4,6 4,12
5 Легка атлетика (п=11) 4,4 4,6 4,4 4,1 4,0 4,30
6 Одноборства(п=22) 4,0 4,2 4,2 4,7 4,2 4,26
7 Плавання (п=10) 3,9 3,8 4,4 4,4 3,8 4,06
8 Спорт. танці (п=18) 3,5 4,0 4,2 4,5 3,6 3,96
9 Важка атлетика (п=16) 3,6 3,2 4,2 3,3 3,9 3,64
10 Викладачі фіз. вих. (п=75) 3,8 3,4 3,7 3,3 3,5 3,54
кість та сила (4,4 бали); спортивні танці - гнучкість (4,5 бали) та сила (4,2 бали); важка атлетика - сила (4,2 бали).
Результати оцінки фізичного розвитку студентів свідчать, що їх середні зросто-вагові показники знаходяться в межах норми, а пропорційність будови тіла та розвитку м’язів вище від середнього для їх віку і статі. В той же час студентам кожної спортивної спеціалізації відповідає визначений рівень морфо-функціональних показників, що впливає на виконання окремого лижного ходу.
Узагальнюючи результати дослідження, можна констатувати, що студенти різних спортивних спеціалізацій мають значну різницю в антропометричних і функціональних показниках, а також у розвитку фізичних якостей, що дозволяє використовувати їх в якості об’єктивної основи при плануванні навчального процесу з дисципліни «Лижний спорт» на загальному курсі навчання.
Висновки.
1. Аналіз антропометричних показників студентів ХДАФК різних спортивних спеціалізацій свідчить про гармонійність їх статури в цілому і пропорційності окремих його частин, відмінність від середніх характеристик знаходиться в межах 5% - 10% і не має достовірної відмінності (р>0,05) по більшій кількості показників.
2. Тестування студентів ХДАФК різних спортивних спеціалізацій (252 студентів) визначили, що середній рівень фізичної підготовленості студентів знаходиться на рівні - 42,11 бали, що є гарним показником за шкалою державного тестування.
3. Дослідження оцінки функціонального стану студентів різних спортивних спеціалізацій виявили, що кращі показники серцево-судинної та дихальної системи мають студенти спеціалізацій:-плавання, зимові види спорту, легка атлетика. Найбільш високі показники станової сили виявлено у студентів спеціалізації важка атлетика, а найменші у студентів спеціалізації спортивні танці. Кращі показники відносної сили мають студенти спеціалізацій: важка атлетика, гімнастика, однобор-ства, зимові види спорту та плавання.
4. Визначено, що кращі показники діяльності серцево-судинної та дихальної системи (ЧСС, тест Руф’є, степ-тест, ЖЄЛ та ін.) у студентів спортивних спеціалізацій, діяльність яких спрямована на фізичне навантаження аеробно-анаеробного характеру циклічної спрямованості Отримані результати морфо-функціональних показників та розвитку рухових якостей сприяли формуванню експериментальних груп з високими показниками: швидкісно-силових якостей (гімнастика, важка атлетика, одноборства) - (Е1), витривалості (легка атлетика (бігові види), плавання) - (Е2) та складно координаційні (футбол, зимові види спорту (фігурне катання, сноубордінг, фрістайл), спортивні ігри, спортивні танці) - (Е3), що дало змогу індивідуалізувати навчальний процес з «Лижного спорту» відповідно до навчальної робочої програми.
Література:
1. Аграновский М.А. Лыжный спорт / М.А. Аграновский. - М.: Физкультура и спорт, 1982. - С. 350-368.
2. Ажиппо О.Ю. Контрольні тести з курсу «Лижний спорт» / О.Ю. Ажиппо, В.В. Спіцин //Навчально-метод. розробки для студентів 1 курсу факультету фізичної культури. - Харків, 2003. - 67 с.
3. Бутин И.М. Лыжный спорт: учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / И.М. Бутин. - М.: Издательский центр «Академия», 2000. - С. 16-51.
4. Евстратов В.Д. Коньковый ход? Не только... / В.Д. Евстратов, ГМ. Виролайнен, ГБ. Чукардин. - М.: Физкультура и спорт, 1988. - С. 27-78.
5. Камаев О.И. Теоретико-методические основы многолетней подготовки юных лыжников-гонщиков / О.И. Камаев. - Харьков: ХаГИФК, 1999. - 172 с.
6. Мулик В.В. Критерии подготовленности тренера в лыжном спорте для работы с группами начальной подготовки / В.В. Мулик //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ). - 2003.
- № 1. - С. 3-9.
7. Приходько В.В. Про особливості наукових досліджень за темою професійно-прикладної фізичної підготовки у вищих навчальних закладах / В.В. Приходько, В.Г. Савченко //Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. - 2006.
- Вип. 35. - С. 104-107. - Серія: Педагогічні науки.
8. Приходько В.В. Педагогічна технологія формування навчальної діяльності студентів як засіб забезпечення якості вищої освіти / В.В. Приходько, С.О. Шевченко, О.Г Ясев //Вища школа. - 2009.
- № 6. - С. 39-47.
9. Фомин С.К. Лыжный спорт. Методическое пособие для учителей физической культуры и тренеров / С.К. Фомин. - Киев: «Радянська школа», 1988. - С. 13-26.
Надійшла до редакції 12.04.2011 р.
Сидорова Татьяна Вячеславовна [email protected]
