CC BY
54
MODERN OUTLOOKS OF THE CORRELATION BETWEEN THE BODY MASS INDEX AND PATHOLOGICAL CHANGES IN THE ORGANS OF THE ORAL CAVITY
Hordiienko L. P.
Abstract. In a review article summarizes the data of the scientific literature related to the problem of the correlation between the body mass index and pathological changes in the organs of the oral cavity.
Today it has been proven that overweight and obesity are important risk factors for dental health of people of all ages. Obesity is a complex and multifactorial disease. His relationship to the health of the oral cavity is actively investigated by scientists.
According to the World Health Organization, 1.9 billion adults, 18 years and older, are overweight. Of these over 600 million were obese. The body mass index (BMI) is used to quantify the fat depot in the body. Indicator of BMI from 18.5 to 24.9 is considered normal; from 25.0 to 29.9 reflects excess body weight, more than 30.0 indicates to obesity development.
The aim of the study was to analyze a modern scientific literature on the correlation between BMI and the oral health.
Metabolic disorders in the human body in the conditions of obesity are systemic causative factors of the development of periodontal diseases. According to epidemiological studies, toothless men and women have, on average, higher BMI and visceral obesity, compared to those who have teeth.
The adverse effects of obesity on periodontium may be mediated by the action of such proinflammatory cytokines as interleukins (IL-1, IL-6 and TNF-a), adipokines (leptin, adiponectin, resistin and plasminogen activator inhibitor-1), and a number of other biologically active substances, such as reactive oxygen species, which can directly affect the periodontal tissues.
Obesity increases the susceptibility to infectious agents by modulating the immune and inflammatory response, resulting in an increased risk of periodontitis. Obesity adversely affects the cell-mediated immune response and reduces the immune function of lymphocytes and the activity of natural killer T cells. In a number of clinical trials and meta-analyzes, it has been shown that patients with obesity have a more severe course of inflammatory periodontal disease.
A number of authors in their studies emphasize that weight gain and obesity are one of the factors that lead to caries development, even in childhood.
A number of studies have established a positive correlation between dental caries and BMI.
It has been established that obesity leads to the development of hyposalivation in adults and children. However, the relationship between hyposalation and obesity is not sufficiently investigated. Some scientists have suggested that inflammatory mediators play an important role in hypofunction of salivary glands in obesity. The effects of prolonged hyposalivation are determined by the decreased physiological functions of saliva. Reduced secretion of saliva and changes in the composition of saliva cause development of pathological processes in the oral cavity and other parts of the gastrointestinal tract.
Thus, the analysis of modern scientific literature suggests that the increase in the body mass index, regardless of other risk factors, leads to pathological changes in the organs of the oral cavity. Undoubtedly, the foregoing stipulates the need for a continuous expansion of research aimed at developing new approaches to prevent the development of dental diseases in people with excessive body weight and obesity.
Key words: body mass index, obesity, periodontitis, caries, salivary glands.
Рецензент - проф. Непорада К. С.
Стаття надшшла 20.01.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-34-39 УДК 616-056.52 Кривопустов М. С.
МОРБ1ДНЕ ОЖИР1ННЯ ЯК МЕДИКО-СОЦ1АЛЬНА
ПРОБЛЕМА ТА ШЛЯХИ "Й" ВИР1ШЕННЯ
Нацюнальний медичний ушверситет iMeHi О. О. Богомольця (м. Кив)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Робота е фрагментом НДР «Впровадження малошвазивних xipypmHMX техно-лопй в л^ваны патологи оргаыв черевно! порож-нини, передньо! черевно! стшки, морбщного ожиршня за методикою «fast track». Державний реестр 0118U000147.
В свт, за даними ВООЗ (жовтень 2017 р.), станом на 2016 рк понад 1,9 мтьярда людей вком старше 18 роюв мають надлишкову вагу, з них понад 650 мтьйоыв - ожиршня. Тобто, 39% дорослих мають надлишкову масу тта, а 13% страждають вщ ожиршня. Бтьша частина населення планети меш-кае в кра!нах, де вщ наслщюв надлишково! ваги i
ожиршня помирае бiльше людей, ыж вiд наслiдкiв дефiциту маси тта [3].
За даними Global Health Observatory (2017), станом на 2016 piK в Укра!ы надлишкову масу тiла мають 58,4% населення (61,4% чоловшв та 55,5% жшок), ожиpiння - 24,1% населення (22% чоловкв та 25,7% жшок). Сеpеднiй iндекс маси тiла (1МТ) у мешканцiв нашо! кра1ни становить 26,6 кг/м2 [30].
Мiжнаpодна федера^я xipypril ожиpiння i мета-болiчниx pозладiв (IFSO) особливу увагу, з огляду на вiдомi ризики для здоров'я патента, пpидiляе про-блемi моpбiдного ожиpiння (МО), тобто ожиршню з 1МТ > 40 кг/м2, окремо видтяючи сyпеpожиpiння (1МТ > 50 кг/м2) [10].
Як вщомо, ожиршня е причиною пщвищено! за-xвоpюваностi, iнвалiдностi, смеpтностi i знижен-ня якостi життя (piвень доказовост 1 за Scottish Intercollegiate Guidelines Network, 2010) [26]. Ожиршня пов'язують з пщвищеним ризиком смерт вщ каpдiоваскyляpниx причин i карцином, кpiм того, воно е незалежним предиктором ризику смерт [32].
Мета-аналiз 97 дослiджень за даними баз PubMed та EMBASE, що включав в себе 2,88 мть-йона людей, показав пщвищений ризик загально! смеpтностi у пацiентiв з МО у поpiвняннi з людьми, як мають нормальну вагу, HR = 1,29 (95% Д1, 1,181,41) [17].
Ожиршня призводить до цто! низки медико-со-цiальниx проблем, зокрема, метаболiчниx порушень (цукрового дiабетy 2 типа, шсулшорезистентнют^ дислiпiдемiI, метаболiчного синдрому); кардювас-кулярно! патологiI (аpтеpiальноI ппертензп, iшемiч-но! хвороби серця, серцево! недостатностi, iнсyльтy, тpомбоемболiI); рестраторно! патологи (бpонxiаль-но! астми, синдрому сонного апное, синдрому Пк-вiка) [19].
В останн роки все ширше використовують кгмыч-не стадiювання ожиршня «Edmonton Obesity Staging System (EOSS)», що запропонована A.M. Sharma, R.F. Kushner (2009) [36]. При цьому EOSS подтяе вплив ожиршня на п'ять ступеыв тяжкосД оцiнюючи фiзичнi, псиxологiчнi прояви та фyнкцiональнi обме-ження [5].
Вiдомо, що причини ожиршня мyльтифактоpiаль-нi, отже i виpiшення цiе! проблеми мае бути мульти-дисциплiнаpним [39]. При цьому розглядають мо-дифiкацiю способу життя, дiетy, фiзичнy активнiсть, поведiнкове консультування тощо.
Дiета мае важливе значення, проте вона може привести в бтьшост випадюв до втрати лише 5-7% маси тта. Так, успшним результатом дiетотеpапi! вважають втрату бтьш нiж 5% вiд початково! маси тта [42]. На результат впливають рухова активнють, стать, вк та генетичн фактори [20,41]. Взагалi, використовують збалансовану низькокалормну дiетy, дiетy з контролем поpцiй, дiетy з низьким вмютом жиру, низьковуглеводну дiетy, середземноморську дiетy. При дотpиманнi будь-яко! дiети, яка знижуе споживання калорм нижче витрат вiдбyдеться втра-та маси тта. Це тюструеться результатами мета-аналiзy 48 pандомiзованиx доогмджень (7286 осiб), якi поpiвнюють piзнi дiетичнi програми [25].
Оптимальною е стратегiя, яка поеднуе калорiйно зменшену дiету з поступовим збiльшенням фiзич-но! активностi. Крiм того, фiзичнi вправи потрiбнi i для подальшо! довгостроково! пiдтримки маси тiла. Вщома дозо-залежна вiдповiдь на фiзичне на-вантаження, зокрема е зв'язок мiж кiлькiстю вправ та довгостроковою перспективою втрата ваги [23]. У мета-аналiзах показано, що л^вання ожирiння лише за допомогою фiзичних вправ приводить до незначного зниження маси тта у порiвняннi iз вщ-сутнютю будь-якого лiкування, в середньому рiзни-ця досягае лише 1,6 кг [40,37].
Ходьба протягом 150-250 хвилин на тиждень (>30 хвилин на день, вщ 5 до 7 дыв на тиждень) е корисною у запоб^аны збiльшення ваги i розвитку серцево-судинних захворювань [22,28]. В цтому, найкращою е багатокомпонентна програма фiзич-ного навантаження, тобто поеднання аеробних та фiзичних вправ з опором.
В комплексна консервативнiй терапи хворих на ожирiння розглядають модифкацю способу життя - поеднання дiети, фiзичного навантаження та по-ведшково! терапiI. Метою останньо! е допомога патенту досягти довгострокових змiн у харчовм поведiнцi. Це досягаеться модифка^ею та моыто-рингом за споживанням ш, змiною фiзично! актив-ност та контролем тригерiв з боку навколишнього середовища, котрi можуть запускати процес при-йняття ш.
Стратепя поведшково! терапп, або структуро-вана поведшкова програма, включае наступнi ком-поненти: самоконтроль з веденням харчових що-денникiв i записiв дiяльностi пацiента; контроль або модифiкацiя тригерiв з боку навколишнього середовища, котрi можуть запускати процес прийняття ш; сповiльнення процесу вживання ш; постановка реальних цiлей; навчання правильному харчуванню та його планування; корек^я фiзично! активностi; соцiальна пiдтримка; розробка стратепй споживання ж в умовах ресторану, вечiрки тощо [24]. Самоконтроль е одним з найбтьш важливих елементiв успшно! поведшково! програми зi зниження маси тта [12,31,43,44]. У систематичному оглядi 22 до-слiджень був показаний зв'язок мiж самоконтролем ваги, дiети, фiзичних вправ та успiшним зменшен-ням маси тта [12].
Також фармакотератя може застосовуватися для па^ен^в, як мають надлишкову вагу або ожиршня, однак !! роль вкрай дискутабельна, з огляду на ефективнють, безпеку та ризик вщновлення надлишково! маси тiла по закшченню застосування лiкарських засобiв. Рiшення про початок медика-ментозно! терапi! з надмiрною масою тiла суб'ектiв повинно бути зроблено ттьки пiсля ретельно! оцiнки ризикiв та переваг. Особливу увагу придтяють наяв-ностi коморбщних станiв [11,45].
Для пацiентiв з 1МТ > 40 кг/м2 з неефективнютю лише дiети, фiзичних вправ та фармакотерапи, про-понуеться бiрiатрична хiрургiя (доказовiсть 2В). Це також стосуеться i осiб з 1МТ> 35 кг/м2 за умов наяв-ностi супутнiх захворювань (гiпертонiя, порушення толерантностi до глюкози, цукровий дiабет, дисло-демiя, апное сну).
Отже, недостатня ефективнюты консервативних методiв лiкування ожирiння зумовила необхщнюты впровадження в клiнiчну практику барiатричних опе-рацiй [27].
Показання до хiрургiчного лiкування ожирш-ня були сформулыован на конференцiI National Institutes of Health (NIH, США) в 1991 рощ. Вони включають: МО (1МТ > 40 кг/м2); 1МТ > 35 кг/м2 при наявностi таких коморбiдних станiв, як метаболiчнi розлади, кардiореспiраторнi захворювання, важка патолопя суглобiв, вираженi психологiчнi проблеми, пов'язан з ожирiнням та цукровим дiабетом 2 типу [46].
AACE/TOS/ASMBS Guidelines (2013) пщкреслюе, що показаннями до барiатричних втручань е 1МТ > 40 кг/м2 без коморбiдних медичних проблем, 1МТ > 35 кг/м2 з одним чи бтыше важких, пов'язаних з ожи-рiнням супутых захворюваны, а також дискутуетыся можливюты виконання зазначених втручань при 1МТ 30-34,9 кг/м2 у осiб з цукровим дiабетом 2 типу або метаболiчним синдромом [27].
У 2015 рощ був проведений «2nd Diabetes Surgery Summit (DSS-II)», де прийнята низка рекомендацм щодо барiаричноI хiрургiI у пацiентiв з цукровим дiа-бетом 2 типу, якi базуютыся на доказовiй медицинi. Розроблений алгоритм л^вання хворих з МО та цукровим дiабетом 2 типу. Числены рандомiзованi клiнiчнi дослiдження доводяты, що метаболiчна х^ рургiя призводиты до гарного глiкемiчного контролю та знижуе серцево-судинн фактори ризику. Отже, метаболiчна хiрургiя рекомендована для лiкування цукровому дiабетi 2 типу у пащен^в з 1МТ >40 кг/м2 та у оЫб з 1МТ 35,0-39,9 кг/м2, коли гiперглiкемiя не-достатныо контролюетыся способом життя та вщпо-вiдною медикаментозною терапiею. Хiрургiю також слщ розглядати для пацiентiв з цукровим дiабетом 2 типу та 1МТ 30,0-34,9 кг/м2, якщо гiперглiкемiя не-достатныо контролюетыся, незважаючи на належне лкування з використанням оралыних або iн'екцiйних препаратiв [34].
Барiатричнi втручання подiляюты на рестриктив-ы, заснованi на принципi зменшення об'ему шлунка; шунтуючi, в основi яких лежиты виключення з трав-лення значно! дiлянки тонко! кишки; комбшоваы, що поеднуюты в собi обидва компоненти. Основни-ми втручаннями е «gastric banding» - бандажування шлунка, «sleeve gastrectomy» - зменшення об'ему шлунку iз застосуванням вертикалыно! «рукавно!» гастректоми, «gastric bypass» - шлункове шунтуван-ня та «biliopancreatic bypass» - бтюпанкреатичне шунтування [1]. При цыому лапароскопiчна технiка мае розглядатися як метод вибору в сучаснм барiа-тричнiй хiрургi! [21].
Суты метода лапароскопiчного регулыованого бандажування шлунка полягае в накладены бандажа (манжети) на верхнм вщдт шлунка, тим самим роз-дiляючи його на два вщдти - на маленыкий шлунок над бандажем i великий шлунок пщ бандажем. Ре-цептори насичення, як сигналiзуюты про те, що шлунок заповнений знаходятыся саме в верхых вiдцiлах шлунка. Осктыки об'ем малого шлунка лише 15-20 мл, вш швидко заповнюетыся невеликою кiлыкiстю !жi, збуджуючи рецептори насичення, що викликае
вiдчуття наповнення шлунка, тим самим споживання калорм ютотно знижуетыся [6].
Суты метода лапароскотчно! поздовжныо! ре-зекцi! шлунка (sleeve gastrectomy) полягае у форму-ванн протяжного вузыкого шлункового «рукава» для утруднення проходження твердо! ш на дiлянцi вiд стравоходу до антралыного в^ту шлунка. Патоге-нетичним обфунтуванням !! виконання е видалення дна шлунку, де виробляетыся гормон грелш, котрий призводиты до посилення шлункового кровотоку i тим самим стимулюе апетит. Пюля виконання поздовжныо! резекци шлунка вiдбуваетыся зниження рiвня грелiну, що обумовлюе втрату ваги [38].
Бтюпанкреатичне шунтування з виключенням дванадцятипало! кишки засноване на принцип ви-ражено! малыабсорбцi! - забезпеченн зменшення всмоктування поживних речовин в межах тонко! кишки. Отже, суты цыого втручання полягае у ви-ключенн тонко! кишки з процеЫв травлення i транспорту ш. Однак, у пащен^в через певний час пiсля проведення операци вiдбуваютыся тяжкi порушення процесу обмшу речовин, що призвело до суттевого скорочення показаны до дано! методики i, здебты-шого, вщмови багатыох хiрургiв вiд не! [9].
Лапароскотчне шунтування шлунка поеднуе в собi два механiзми лiкування надмiрно! ваги: ма-лыабсорбцiю та рестрикцю До переваг слiд вщне-сти те, що зазначене втручання мае безпосереднм вплив на досягнення ремiсi! цукрового дiабету 2 типу шляхом зниження продукцп антиiнкретинiв та прискорення пасажу ж в дисталыних в^тах тонко! кишки, що стимулюе видтення глюкагоноподiбного полiпептиду-1. Розвиток так званого «шкретиново-го» ефекту пiсля виконання шлункового шунтування призводиты до нормалiзацi! секрецп iнсулiну та вiд-новлення толерантной до глюкози [18].
На сыогоды лапароскопiчне шлункове шунтування «Roux-en-Y Gastric Bypass» (RYGB) визнано American Society for Metabolic and Bariatric Surgery як «золотий стандарт» в хiрургi! морбiдного ожирiн-ня [8].
L. Angrisani (2017) et al. провели низку дослщжены з метою шюстраци еволюцi! барiатрино! хiрургi! за останнм час, яка була вiдображена у оглядi «Bariatric Surgery and Endoluminal Procedures: IFSO Worldwide Survey 2014», включаючи спещалыний роздiл з ендо-люмiналымими методами. За отриманими даними з кра!н, якi е членами IFSO загалына кiлыкiсты барi-атричних втручаны складала 579517 (97,6%) хiрур-гiчних операцiй та 14725 (2,4%) ендолюмшалыних процедур. Серед хiрургiчних операцм найбiлыш час-тими були повздовжня резекщя - 45,9%, шлункове шунтування - 39,6% та регулыоване бандажування шлунка - 7,4%. Серед уЫх барiатричних втручаны 95,7% виконано лапароскотчним доступом. Серед ендолюмiналыних процедур переважну бтышюты склало використання Orbera/BIB систем, а саме 1664 (11,6%) [7].
Отже, у свт стрiмко розвиваетыся барiатрична хiрургiя - хiрургiя ожиршня та метаболiчних порушены [14]. Однак, юнуе проблема операцiйно-анес-тезюлопчного ризику у пацiентiв з морбщним ожи-рiнням, особливо з суперожиршням (IMT > 50 кг/м2).
Це, насамперед, - некорегована важка супутня патолопя, при яюй ризик оперативного втручання вкрай високий [4]. У тепер частше використовують задля оцiнки операцiйно-анестезiологiчного ризику шкалу American Society of Anaesthesiologists (ASA) 1961, 1963 роюв з урахуванням фiзичного стану хво-рих, ступеню вираженостi наявно: патологи, ïx пра-цездатностi [16].
Особливий ризик для оЫб з МО мае анестез^ ологiчне забезпечення. Це, обумовлено, зокрема, важким венозним доступом, труднощами пщтримки проxiдностi дихальних шляxiв i проведення штуба-цп, дозування лiкiв, створення оптимально'! позицiï пацiента на операцмному столi, монiторингу арте-рiального тиску, гiпотермiею, зважаючи на велику поверхню тта, високою частотою пюляоперацмних ускладнень.
Операци теxнiчно вiдносно складнi для xiрургiв, отже, i час анестезiï може бути бтьш тривалим. У па-цiентiв з МО спостерiгаеться збтьшення споживан-ня кисню, порушення механки дихання, пов'язане зi зниженням комплайнса грудно' клiтки i збiльшенням опору дихальних шляxiв, порушенням вентиляцмно-перфузмного спiввiдношення. Тривале знаходжен-ня хворого у положены Тренделенбурга викликае небажан ефекти з боку дихально' та серцево-су-динно' систем, а пщвищений внутршньочеревний тиск при iнсуфляцiï вуглекислого газу створюе не-безпеку регурптаци та аспiрацiï шлункового вмiсту. Вiдомi складностi для iнтубацiï траxеï у оЫб з МО, -частше у них коротка товста шия, котра ускладнюе ларингоскопiю i масочну вентиляцю.
Артерiальна гiпертензiя також дозволяе вщнести пацiентiв з морбiдним ожиршням до групи пщви-щеного операцмно-анестезюлопчного ризику. Па-цiенти знаходяться в груп особливого ризику щодо тромбоемболп легеневоï артерiï. Наявнiсть такого коморбщного стану як цукровий дiабет пщвищуе чутливiсть до iнфекцiï й ютотно негативно впливае на процес ранового загоення. Отже, операцмний ризик у пащен^в з МО високий. Пюляоперацмна смертнiсть у пацiентiв з ожиршням в 2 рази бiльше, ыж у людей з нормальною масою тта [33].
З огляду на вищезазначене, вкрай необхщним е пошук новiтнix стратегiй щодо зменшення операцм-ного ризику xiрургiчного лiкування пащен^в з МО. Доцiльною стратегiею при цьому е використання внутршньошлункового балону (ВШБ) задля зни-
ження зазначеного операцмно-анестезюлопчного ризику та пiдготовки хворого до проведення барiа-тричноï операци, що використовуеться в клшщ ка-федри загальноï xiрургiï №2 Нацюнального медич-ного унiверситету iменi О.О. Богомольця (Патент на корисну модель №90819. МПК (2014.01) А61В 17/00 Бюл. №11, 10.06.2014) [2].
У тепер широко використовують ВШБ ORBERA™ Intragastric Balloon System виробництва Apollo Endosurgery, Inc. - пристрм, який раыше був вщо-мий як BioEnterics Intragastric Balloon® (BIB) компа-нп BioEnterics Corporation (BEC) [29].
Багатоцентрове Бразильське дослщження показало, що внаслщок використання ВШБ протягом 6 мюя^в, в якост передоперацiйноï пiдготовки, пац^ енти з суперожиршням втратили в середньому 26,1 кг (3,6 - 77,0 кг), середнм % EWL склав 23,5% (3,0
- 54,0 %), середнiй 1МТ зменшився на 8,5 кг/м2 (1,3
- 24,9 кг/м2), покращилася кгмычна картина з боку коморбiдниx стаыв, що надало можливiсть здй снення бтьш безпечних барiатричниx оперативних втручань [35].
Вивчення впливу ВШБ на показники втрати маси тта та коморбщнють, здмснене в University of Padova (lталiя) показало, що використання ВШБ протягом 164,4 ± 39,7 дiб (92 - 240 дiб) призвело у хворих на суперожиршня до зниження маси тта на 26,4 ± 10,2 кг (5,0 - 53,0 кг), середнм % EWL склав 26,1 ± 9,3% (5,1 - 55,2%), середнм 1МТ зменшився з 58,4 ± 6,6 кг/м2 до 49,3 ± 6,2 кг/м2 (p<0,001), змен-шувався xiрургiчний ризик [13].
При аналiзi 30 доогмджень з включенням 4877 па-цiентiв з ожирiнням було показано, що використання ВШБ призвело до зниження маси тта на 4,9 - 28,5 кг (в середньому на 17,8 кг), а 1МТ - на 4,0 - 9,0 кг/ м2. Принципово, що коморбщы стани зникли або по-кращилися у 52-100% цих хворих [15].
Отже, наявнють МО, згщно сучасним стандартам, е прямим показанням до барiатричниx оперативних втручань. Сучасн дан доказовоï медицини свщчать про те, що саме xiрургiя у вiдношеннi довго-строкових результа^в е найбiльш ефективним методом л^вання зазначеного варiанту ожирiння. ^м достатнього зниження маси тiла в пюляоперацмно-му перiодi, вона сприятливо впливае на перебк су-путньо: ожирiнню патологiï, значно покращуе якють життя хворих та знижуе загальну смертнють серед зазначеноï категорiï па^ен^в.
^iTepaTypa
1. Egiev V, Rudakova M, Belkov D. Restriktivnye vmeshatel'stva na zheludke v lechenii bol'nykh ozhireniem. Moskva: Medpraktika-M; 2004. 100 s. [in Russiаn].
2. loffe OYu, Stetsenko OP, Kryvopustov MS, Tarasyuk TV, Tsyura YuP, Molnar IM, vynakhidnyky; Natsional'nyy medychnyy universytet imeni O.O. Bohomol'tsya, patentovlasnyk. Sposib likuvannya morbidnoho superozhyrinnya. Patent Ukrayiny № 90819. 2014 Cher [in Ukrainian].
3. Ozhirenie i izbyitochnyiy ves [Internet]. Vsemirnaya organizatsiya zdravoohraneniya. 2017 [cited 2 February 2018]. Available from: http:// www.who.int/mediacentre/factsheets/fs311/ru/ [in Russiаn].
4. Sedov V, Fishman M. Laparoskopicheskaya hirurgiya ozhireniya: Prakticheskoe rukovodstvo. Sankt Peterburg; 2009. 192 s. [in Russiаn].
5. Abdelaal M, le Roux C, Docherty N. Morbidity and mortality associated with obesity. Annals of Translational Medicine. 2017;5(7):161.
6. Adjustable Gastric Banding | Weight Loss Surgery [Internet]. International Federation for the Surgery of Obesity and Metabolic Disorders. 2018 [cited 2 February 2018]. Available from: http://www.ifso.com/adjustable-gastric-banding/
7. Angrisani L, Santonicola A, Iovino P, Vitiello A, Zundel N, Buchwald H, et al. Erratum to: Bariatric Surgery and Endoluminal Procedures: IFSO Worldwide Survey 2014. Obesity Surgery. 2017;27(9):2290-2.
8. Bariatric Surgery Procedures - ASMBS | American Society for Metabolic and Bariatric Surgery [Internet]. American Society for Metabolic and Bariatric Surgery. 2018 [cited 2 February 2018]. Available from: https://asmbs.org/patients/bariatric-surgery-procedures#bypass
9. BilioPancreatic Diversion | International Federation for the Surgery of Obesity and Metabolic Disorders [Internet]. International Federation for the Surgery of Obesity and Metabolic Disorders. 2018 [cited 2 February 2018]. Available from: http://www.ifso.com/bilio-pancreatic-diversion-2/
10. Body Mass Index | BMI Calculator - Severe Obesity Treatment [Internet]. International Federation for the Surgery of Obesity and Metabolic Disorders. 2018 [cited 2 February 2018]. Available from: http://www.ifso.com/body-mass-index/
11. Bray G, Ryan D. Medical Therapy for the Patient With Obesity. Circulation. 2012;125(13):1695-1703.
12. Burke L, Wang J, Sevick M. Self-Monitoring in Weight Loss: A Systematic Review of the Literature. Journal of the American Dietetic Association. 2011;111(1):92-102.
13. Busetto L, Segato G, De Luca M, Bortolozzi E, MacCari T, Magon A, et al. Preoperative Weight Loss by Intragastric Balloon in Super-Obese PatientsTreated with Laparoscopic Gastric Banding: A Case-Control Study. Obesity Surgery. 2004;14(5):671-6.
14. De Luca M, Himpens J, Weiner R, Angrisani L. IFSO Statement: Credentials for Bariatric Surgeons 2015. Obesity Surgery. 2015;25(3):394-6.
15. Dumonceau J. Evidence-based Review of the Bioenterics Intragastric Balloon for Weight Loss. Obesity Surgery. 2008;18(12):1611-7.
16. Fitz-Henry J. The ASA classification and peri-operative risk. The Annals of The Royal College of Surgeons of England. 2011;93(3):185-7.
17. Flegal K, Kit B, Orpana H, Graubard B. Association of All-Cause Mortality With Overweight and Obesity Using Standard Body Mass Index Categories. JAMA. 2013;309(1):71.
18. Gastric Bypass Surgery Naples | Morbid Obesity Naples [Internet]. International Federation for the Surgery of Obesity and Metabolic Disorders. 2018 [cited 2 February 2018]. Available from: http://www.ifso.com/roux-en-y-gastric-bypass/
19. Hamdy O, Uwaifo G, Oral E. Obesity: Practice Essentials, Background, Pathophysiology [Internet]. Emedicine.medscape.com. 2017 [cited 2 February 2018]. Available from: https://emedicine.medscape.com/article/123702-overview
20. Heymsfield SB, Harp JB, Reitman ML, Beetsch JW, Schoeller DA, Erondu N, et al. Why do obese patients not lose more weight when treated with low-calorie diets? A mechanistic perspective. Am J Clin Nutr. 2007 Feb;85(2):346-54.
21. Inabnet W, DeMaria E, Ikramuddin S. Laparoscopic bariatric surgery. Philadelphia: Lippincott Williams and Wilkins; 2005.
22. Jakicic (Chair) J, Clark K, Coleman E, Donnelly J, Foreyt J, Melanson E, et al. Appropriate Intervention Strategies for Weight Loss and Prevention of Weight Regain for Adults. Medicine & Science in Sports & Exercise. 2001;33(12):2145-56.
23. Jakicic J. Effect of Exercise on 24-Month Weight Loss Maintenance in Overweight Women. Archives of Internal Medicine. 2008;168(14):1550.
24. Jensen M, Ryan D, Apovian C, Ard J, Comuzzie A, Donato K, et al. 2013 AHA/ACC/TOS Guideline for the Management of Overweight and Obesity in Adults. Circulation. 2013;129(25 suppl 2):102-38.
25. Johnston B, Kanters S, Bandayrel K, Wu P, Naji F, Siemieniuk R, et al. Comparison of Weight Loss Among Named Diet Programs in Overweight and Obese Adults. JAMA. 2014;312(9):923.
26. Logue J, Thompson L, Romanes F, Wilson D, Thompson J, Sattar N. Management of obesity: summary of SIGN guideline. BMJ. 2010;340(feb24 2):154.
27. Mechanick J, Youdim A, Jones D, Garvey W, Hurley D, McMahon M, et al. Clinical practice guidelines for the perioperative nutritional, metabolic, and nonsurgical support of the bariatric surgery patient-2013 update. Obesity. 2013;21(S1):1-27.
28. Miller W, Koceja D, Hamilton E. A meta-analysis of the past 25 years of weight loss research using diet, exercise or diet plus exercise intervention. International Journal of Obesity. 1997;21(10):941-7.
29. ORBERA™ Intragastric Balloon System (ORBERA™) Patient Information Booklet [Internet]. 2015 [cited 2 February 2018]. Available from: http://www.accessdata.fda.gov/cdrh_docs/pdf14/P140008a.pdf
30. Overweight and obesity [Internet]. World Health Organization. 2017 [cited 2 February 2018]. Available from: http://www.who.int/gho/ncd/ risk_factors/overweight_obesity/obesity_adults/en/
31. Peterson N, Middleton K, Nackers L, Medina K, Milsom V, Perri M. Dietary self-monitoring and long-term success with weight management. Obesity. 2014;22(9):1962-7.
32. Pischon T, Boeing H, Hoffmann K. General and Abdominal Adiposity and Risk of Death in Europe. Journal of Vascular Surgery. 2009;49(3):811-2.
33. Rooney K, Werrett G. Obesity and Anaesthesia [Internet]. 2006 [cited 2 February 2018]. Available from: http://www.anaesthesiauk.com/ documents/obesity. pdf
34. Rubino F, Nathan D, Eckel R, Schauer P, Alberti K, Zimmet P, et al. Metabolic Surgery in the Treatment Algorithm for Type 2 Diabetes: A Joint Statement by International Diabetes Organizations. Diabetes Care. 2016;39(6):861-77.
35. Sallet J, Marchesini J, Paiva D, Komoto K, Pizani C, Ribeiro M, et al. Brazilian Multicenter Study of the Intragastric Balloon. Obesity Surgery. 2004;14(7):991-8.
36. Sharma A, Kushner R. A proposed clinical staging system for obesity. International Journal of Obesity. 2009;33(3):289-295.
37. Shaw K, Gennat H, O'Rourke P, Del Mar C. Exercise for overweight or obesity. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2006;4.
38. Sleeve Gastrectomy | International Federation for the Surgery of Obesity and Metabolic Disorders [Internet]. International Federation for the Surgery of Obesity and Metabolic Disorders. 2018 [cited 2 February 2018]. Available from: http://www.ifso.com/sleeve-gastrectomy/
39. Stroh C, Birk D, Flade-Kuthe R, Frenken M, Herbig B, Höhne S, et al. Studie zur Qualitätskontrolle der operativen Therapie der Adipositas -Ergebnisse der Jahre 2005 und 2006. Zentralblatt für Chirurgie. 2008;133(05):473-8.
40. Thorogood A, Mottillo S, Shimony A, Filion K, Joseph L, Genest J, et al. Isolated Aerobic Exercise and Weight Loss: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. The American Journal of Medicine. 2011;124(8):747-55.
41. Tooze JA, Schoeller DA, Subar AF, Kipnis V, Schatzkin A, Troiano RP. Total daily energy expenditure among middle-aged men and women: the OPEN Study. Am J Clin Nutr. 2007 Aug;86(2):382-7.
42. U.S. Department of Health and Human Services Public Health Service National Institutes of Health National Heart, Lung, and Blood Institute. The Practical Guide: Identification, Evaluation, and Treatment of Overweight and Obesity in Adults. [Internet]. NIH Publication No. 00-4084; 2000 [cited 2 February 2018]. Available from: https://www.nhlbi.nih.gov/files/docs/guidelines/prctgd_c.pdf
43. Wing R, Tate D, Gorin A, Raynor H, Fava J. A Self-Regulation Program for Maintenance of Weight Loss. New England Journal of Medicine. 2006;355(15):1563-71.
44. Wing RR, Phelan S. Long-term weight loss maintenance. Am J Clin Nutr. 2005 Jul;82(1 Suppl):222-5. Review.
45. Yanovski S, Yanovski J. Long-term Drug Treatment for Obesity. JAMA. 2014;311(1):74.
46. Yumuk V, Frühbeck G, Oppert J, Woodward E, Toplak H. An EASO Position Statement on Multidisciplinary Obesity Management in Adults. Obesity Facts. 2014;7(2):96-101.
МОРБ1ДНЕ ОЖИР1ННЯ ЯК МЕДИКО-СОЦ1АЛЬНА ПРОБЛЕМА ТА ШЛЯХИ И ВИР1ШЕННЯ
Кривопустов М. С.
Резюме. За даними Global Health Observatory (2017), станом на 2016 pk в Укра!ы надлишкову масу тiла мають 58,4% населення (61,4% чоловкв та 55,5% жшок), ожиpiння - 24,1% населення (22% чоловкв та 25,7% жшок). Причини ожиршня мyльтифактоpiальнi, отже, i виpiшення цiе! проблеми мае бути мультидисциплшарним. При цьому розглядають модифкацю способу життя, дiетy, фiзичнy активнiсть, поведiнкове консультування тощо. Недостатня ефективнють консервативних методiв лiкyвання ожиршня зу-мовила необxiднiсть впровадження в ктычну практику баpiатpичниx опеpацiй. На сьогодн лапаpоскопiчне шлункове шунтування «Roux-en-Y GastricBypass» (RYGB) визнано American Society for Metabolic and Bariatric Surgery як «золотий стандарт» в xipypn! морбщного ожиpiння (IMT > 40 кг/м2). У пацiентiв з морбщним ожиpiнням, особливо з сyпеpожиpiнням (IMT > 50 кг/м2) е доцтьним використання внyтpiшньошлyнкового балону задля зниження операцмно-анестезюлопчного ризику та пiдготовки хворого до проведення баpiатpично! опеpацi!.
Ключовi слова: ожиpiння, моpбiдне ожиpiння, xipypгiчне лiкyвання.
МОРБИДНОЕ ОЖИРЕНИЕ КАК МЕДИКО-СОЦИАЛЬНАЯ ПРОБЛЕМА И ПУТИ ЕЕ РЕШЕНИЯ
Кривопустов Н. С.
Резюме. По данным Global Health Observatory (2017), по состоянию на 2016 год в Украине избыточную массу тела имеют 58,4% населения (61,4% мужчин и 55,5% женщин), ожирение - 24,1% населения (22% мужчин и 25,7% женщин). Причины ожирения мультифакториальные, следовательно, и решение этой проблемы должно быть мультидисциплинарным. При этом рассматривают модификацию образа жизни, диету, физическую активность, поведенческое консультирование и др. Недостаточная эффективность консервативных методов лечения ожирения обусловила необходимость внедрения в клиническую практику ба-риатрических операций. В настоящее время лапароскопическое желудочное шунтирование «Roux-en-Y GastricBypass» (RYGB) признано American Society for Metabolic and Bariatric Surgery как «золотой стандарт» в хирургии морбидного ожирения (IMT > 40 кг/м2). У пациентов с морбидным ожирением, особенно суперожирением (IMT > 50 кг/м2) целесообразно использование внутрижелудочного баллона для снижения опера-ционно-анестезиологического риска и подготовки больного к проведению бариатрической операции.
Ключевые слова: ожирение, морбидное ожирение, хирургическое лечение.
MORBID OBESITY AS MEDICAL AND SOCIAL PROBLEM AND WAYS OF ITS SOLUTIONS
Kryvopustov M. S.
Abstract. In the world according to WHO (October 2017) 39% of adults aged 18 years and over were overweight in 2016, and 13% were obese. According to the Global Health Observatory (2017) 58.4% of the population (61.4% of men and 55.5% of women) have overweight in Ukraine, obesity is 24.1% of the population (22% of men and 25.7% of women). The International Federation of Surgery for Obesity and Metabolic Diseases (IFSO) pays special attention to the problem of morbid obesity (MO), in view of the known risks to the patient's health, that is, obesity with a BMI > 40 kg/m2, separately underlining the superobesity (BMI > 50 kg/m2). As you know, obesity is the cause of increased morbidity, disability, mortality and low quality of life (evidence level 1 according to the Scottish Intercollegiate Guidelines Network, 2010).
The causes of obesity are multifactorial, therefore solution of this problem should be multidisciplinary. At the same time the modification of the lifestyle, diet, physical activity, behavioral counseling, etc. are considered. Insufficient effectiveness of conservative methods of treatment of obesity necessitated the introduction of bariatric operations into clinical practice.
The AACE / TOS / ASMBS Guidelines 2013 emphasizes that indications for bariatric interventions are a BMI > 40 kg/m2 without comorbid medical problems, a BMI > 35 kg/m2 with one or more severe, obesity-associated co-morbidities.
In 2015 the 2nd Diabetes Surgery Summit (DSS-II) was held, where many recommendations for bariatric surgery were adopted in patients with type 2 diabetes based on evidence-based medicine. An algorithm for treating patients with MO and type 2 diabetes mellitus has been developed.
Bariatric interventions are divided into restrictive, based on the principle of reducing the volume of the stomach; shunting, which is based on the exclusion from digestion of a significant portion of the small intestine; combined, combining both components. Laparoscopic technique should be considered as a method of choice in modern bariatric surgery. Currently, laparoscopic gastric bypass "Roux-en-Y Gastric Bypass" (RYGB) is recognized by the American Society for Metabolic and Bariatric Surgery as the "gold standard" in the surgery of morbid obesity.
However, there is a problem of surgical and anesthesiologic risk in patients with morbid obesity, especially in the case of superobesity (IMT> 50 kg/m2). A suitable strategy is the use of an intragastric balloon (IGB) to reduce this risk and prepare the patient for a bariatric surgery. Thus, the presence of morbid obesity according to modern standards is a direct indication for bariatric surgical interventions.
Key words: obesity, morbid obesity, surgical treatment.
Рецензент - проф. Малик С. В.
Стаття надшшла 22.01.2018 року
