CC BY
58
© Т. А. Трибрат, С. В. Шуть, В. М. Бондаренко, В. В. Шепітько, Н. М. Сівкова УДК 616. 12 - 036 - 07
Т. А. Трибрат, С. В. Шуть, В. М. Бондаренко, В. В. Шепітько, Н. М. Сівкова
МОНІТОРИНГ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ РИЗИКУ СЕРЦЕВО- СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава)
Дана робота є фрагментом НДР « Роль запалення в патогенезі коронарогенних та некороногенних захворювань серця та розробка методів патогенетичної терапії», № держ. реєстрації 01070004808.
Вступ. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, хвороби системи кровообігу зумовлюють більш ніж половину всіх випадків смерті та третину причин інвалідності. За останні 25 років поширеність серцево-судинних захворювань серед населення України зросла утричі, а рівень смертності від них збільшився на 45 %. Залишається тенденція збільшення смертності (20 %) від серцево-судинних захворювань серед осіб молодого віку.
На сьогодні у світі накопичено досить великий досвід регіональних програм з профілактики серцево-судинних захворювань. Прийняття конкретних рішень на державному, регіональному або місцевому рівні, у свою чергу, повинно ґрунтуватись на результатах оцінки реальної епідеміологічної ситуації та чіткому визначенні існуючих проблем. Прикладом такого підходу є організація і проведення епідеміологічних досліджень з вивчення частоти й рівнів чинників ризику розвитку ССЗ та обізнаність населення про принципи здорового способу життя.
На сьогодні недостатньо вивчено епідеміологічні особливості поширеності ССЗ в Україні та їхні фактори ризику, які несприятливо впливають на стан здоров’я населення.
З системи державної статистики в Україні можна дістати певну інформацію тільки про показники смертності й тривалість життя. Захворюваність вивчають за даними звернення в лікарняні заклади. Це дає не точне уявлення про стан здоров’я населення. Слід зазначити, що оцінка здоров’я населення повинна ґрунтуватися не тільки на показниках смертності, а й на вивченні поведінкових чинників ризику захворювань. Моніторування найпоширеніших захворювань та їх чинників ризику на підставі випадкових вибірок, сформованих за загальнодержавними або територіальним принципом, дає змогу дістати більш точну інформацію та вплинути на здоров’я населення.
Серед головних чинників ризику ССЗ виділяють ті, що модифікуються і становлять найбільший інтерес для профілактики, а саме: поведінкові, які характеризують нездоровий спосіб життя ( куріння, зловживання алкоголем, нераціональне харчування,
недостатня фізична активність); біологічні (підвищений артеріальний тиск, дисліпропротеїдемія, надлишкова маса тіла), що реалізується в процесі взаємодії генетичних особливостей організму за по-ведінковими та довколишніми чинниками [2].
Основна мета «популяційної» стратегії - змінити суспільну свідомість у популяції щодо ставлення до власного здоров’я. В основі цього підходу лежать ретельно продумані дії, спрямовані на пропагування здорового способу життя, оцінку та зменшення впливу негативних чинників на здоров’я популяції загалом [3].
Мета дослідження полягала у вивченні поширеності факторів ризику серцево-судинних захворювань серед мешканців Полтавської області.
Об’єкт і методи дослідження. Для досягнення мети проведено стандартизоване обстеження 1117 мешканців Ленінського району міста Полтава віком від 18 до 80 років.
Програма обстеження включала: опитування за стандартною кардіологічною анкетою ВООЗ, заповнення анкет, що вміщують анамнестичні й соціально-демографічні дані; реєстрацію електрокардіограми в спокої у 12 стандартних відведеннях; вимірювання артеріального тиску (АТ); антропометрію; забір венозної крові натще для визначення вмісту ліпідів у плазмі крові; опитування про куріння та фізичну активність.
Групу осіб із артеріальною гіпертензією (АГ), згідно з критеріями ВООЗ, склали обстежені з рівнем систолічного АТ > 140 мм рт. ст. і/або діастоліч-ного АТ > 90 мм рт. ст. або з нормальним рівнем АТ при антигіпертензивному лікуванні протягом останніх двох тижнів. Надлишкову масу тіла (НМТ) та ожиріння оцінювали за допомогою індексу маси тіла (ІМТ), що визначається як відношення маси тіла в кілограмах до квадрату зросту в метрах. У групу з НМТ зарахували осіб зі значенням ІМТ від 25,0 до 29,9 кг/ м2, а в групу з ожирінням - осіб, ІМТ яких дорівнює або перевищує 30,0 кг/м2.
Курцями вважали осіб, які щоденно випалюють хоча б одну сигарету. Групу осіб із недостатньою фізичною активністю (НФА) склали обстежені, які сидять на роботі 5 годин і більше й активне дозвілля яких узимку та влітку, включаючи час ходьби до роботи та додому, складає менше 10 годин на тиждень. При аналізі вмісту ліпідів ураховували різні їх рівні й
виділяли для загального холестерину нормальний (< 5,2 ммоль/л), межовий (від 5,2 до 6,1 ммоль/л) і високий (> 6,2 ммоль/л) рівні. Для тригліцеридів нормальним вважали значення < 1,7 ммоль/л, межовим - від 1,7 до 2,2 ммоль/л, а високим - і 2,3 ммоль/л. Результати досліджень аналізували з використанням методів варіаційної статистики за стандартними комп’юторними програмами математичного аналізу, їх вважали достовірними при Р<0,05.
Результати досліджень та їх обговорення. Відомо, що артеріальна гіпертензія (АГ) є одним із трьох провідних факторів ризику серцево-судинних захворювань. Результатами багатьох клінічних досліджень, проведених у Європі, США та інших країнах, переконливо доводять, що високий рівень як систолічного так і діастолічного АТ є сильним незалежним чинником виникнення інсульту і коронарної смерті. За статистичними даними Міністерства охорони здоров’я в Україні в 2012 році зареєстровано понад 11 млн. осіб з АГ.
За результатами проведеного дослідження ситуація щодо контролю АГ більш несприятлива в чоловіків: серед них менше обізнаних про наявність підвищеного АТ, нижчий відсоток охоплених медика-ментознимлікуванням і більш низька його ефективність. За рівнем освіти найбільша поширеність АГ реєструється серед осіб із вищою освітою незалежно від статі.
Особливої уваги заслуговує процес виміру АТ як лікарем ( на прийомі), так і хворими ( в домашніх умовах) . Важливість технічно правильного виміру АТ підкреслюється результатами дослідження ЯаСшаІ Я. et аІ., згідно яким в випадках 50 % АГ необогрун-товано діагностується на основі неправильного виміру АТ [4].
До загальновідомих факторів, які завищують реальні цифрі АТ відносяться: неправильний вибір манжети, неправильне положення пацієнта (нефік-сована спина, перехрещені ноги,рука, яка розміщена нижче рівня серця),порушення техніки вимірювання АТ (початок обстеження без попереднього відпочинку, накладення манжети на рукав одежі, повторне підкачування повітря, вимірювання тиску тільки на одній руці) поведінка пацієнта перед вимірюванням тиску (куріння, прийняття кави) [1].
За результатами дослідження визначається висока поширеність гіперхолестеринемії: відповідних профілактичних втручань потребують 35,3 % чоловіків і 49,4 % жінок, причому серед них у цілому в кожного п’ятого хворого незалежно від статі реєструються високі значення загального холестерину (>6,
2 ммоль/л).
Проведені епідеміологічні дослідження переконливо доводять наявність зв’язку між порушеннями ліпідного обміну та розвитком серцево-судинних захворювань [6].
Серед факторів ризику, що аналізуються, найбільш поширеним у чоловіків (44,5 %) і найменш поширеним у жінок (16,3 %) є куріння. Динаміка поширеності цієї шкідливої звички у віковому аспекті на
відміну від зазначених вище факторів ризику свідчить про зменшення кількості курців із віком переважно внаслідок погіршення стану здоров’я та виникнення захворювань. Значна поширеність куріння серед чоловіків сполучається з високою його інтенсивністю (14,1 ± 0,3 сиг/день); середня кількість щоденно випалюваних жінками сигарет удвічі менша. Понад третину чоловіків і майже половина жінок ведуть малорухомий спосіб життя. З віком поширеність гіподинамії дещо зростає, але неістотно. Навіть у молодому віці (18-24 роки) рівень фізичної активності кожного четвертого чоловіка й кожної другої жінки визначається як недостатній. Чимало проспективних досліджень установили незалежний вплив маси тіла на рівні АТ, захворюваність і смертність від серцево-судинних та інших хронічних неінфекційних захворювань. Так, в нашому дослідженні проблеми з надмірною масою тіла мали понад половини пацієнтів незалежно від статі, причому поширеність ожиріння у жінок в 1,8 раза вища, ніж у чоловіків.
Поєднання куріння зі споживанням алкоголю у пацієнтів з артеріальною гіпертензією сприяє збільшенню індекса маси тіла.
Установлено, що істотний внесок у розвиток ішемічної хвороби серця в жінок віком до 55 років вносять такі фактори, як куріння в сполученні з глікемією, ліпідні порушення, гінекологічні захворювання та хвороби щитоподібної залози. При атеросклеротичному ураженні коронарних судин визначальним фактором є куріння в сполученні з глікемією та патологічною менопаузою.
Висновки.
1. Надзвичайно висока поширеність основних факторів ризику свідчить про ріст щодо серцево-судинних захворювань та свідчить про необхідність продовження більш активного застосування відомих і пошуку нових способів профілактики серцево-судинних захворювань.
2. Змінити суспільну свідомість у популяції щодо ставлення до власного здоров’я.
3. Основою первинної профілактики повинна стати рання діагностика ССЗ, корекція підвищеного артеріального тиску, проведення скринінго-вих тестів, виявлення дисліпідемій, метаболічних розладів(ожиріння, цукровий діабет), здоровий спосіб життя.
Перспективи подальших досліджень. Поліпшення своєчасної ранньої діагностики серцево-судинних захворювань; постійний моніторинг рівня захворюваності населення на серцево-судинні хвороби і стану надання кардіологічної та кардіохірургічної допомоги населенню; суттєво знизити інвалідність та передчасну смертність від серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань; підвищення рівня обізнаності населення з питань здорового способу життя, шляхом залучення засобів масової інформації. підвищити тривалість та якість життя хворих.
Література
1. Бeзpoднa Л. В. Резистентна (pei^paicrepHa) apтepiaльнa гiпepтeнзiя // В кн. : В. M. Коваленко, Є. П. Cвiщeнкo, Ю. M. CipeHra (peд. ). Hacтaнoвa з apтepiaльнoЇ гiпepтeнзiї. - КиЇв : MOРIOH, 2Q1Q. - C. 2б2-2б9.
2. Євpoпeйcькi peкoмeндaцiЇ щодо пpoфiлaктики cepцeвo-cyдинниx зaxвopювaнь у клінічній пpaктицi 2QQ3p. // Eur. Heart. J. - 2QQ3. - Vol. 24, № 17 - Р. 1бQ1-1610.
3. Яген^ю/ій А. В. Пpoфiлaктикa cepцeвo-cyдинниx зaxвopювaнь на peгioнaльнoмy piвнi / А. В. Яген^ю/ій // Ліки УфаЇни. -2Q1Q. - № Ю. - C. 28-31.
4. Miura K. Relationship of blood pressure to 25-year mortality due to coronary heart disease, cardiovascular diseases, and all causes in young adult men; the Chicago Heart Association Detection Project in Industry / K. Miura, M. L. Daviglus, A. R. Duer [et al.] // Arch. Intern. Med. -2QQ1. - Vol. 1б1. - P. 15Q1-1508.
5. Neaton J. D. For the Multiple Risk Factor Intervention Trial Research Group. Serum cholesterol, blood pressure, cigarette smoking and death from coronary heart disease / J. D. Neaton, D. Wentworth // Arch. Intern. Med. - 1992. - 152. - Р. 5б-б4.
УДК б1б. 12 - Q36 - Q7
МОНІТОРИНГ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ РИЗИКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Трибрат Т. А., Шуть С. В., Бондаренко В. М., Шепітько В. В., Сівкова Н. М.
Резюме. Нами була вивчена пoшиpeнicть фaктopiв pизикy CCЗ(apтepiaльнa гiпepтeнзiя, гiпepxoлecтe-pинeмiя, oжиpiння, кypiння). Надзвичайно вимка пoшиpeнicть ocнoвниx фaктopiв pизикy cвiдчить npo piCT щодо cepцeвo-cyдинниx зaxвopювaнь та npo нeoбxiднicть пpoдoвжeння більш активного зacтocyвaння відо-миx і пошуку нoвиx cпocoбiв пpoфiлaктики cepцeвo-cyдинниx зaxвopювaнь, змінити cycпiльнy cвiдoмicть у популяціЇ щодо ставлення до влacнoгo здopoв’я.
Ключові слова: cepцeвo-cyдиннi зaxвopювaння, apтepiaльнa гiпepтeнзiя, гiпepxoлecтepинeмiя, oжиpiн-ня, паління.
УДК б1б. 12 - Q36 - Q7
МОНИТОРИНГ ОСНОВНЫХ ФАКТОРОВ РИСКА СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ
Трибрат Т. А., Шуть С. В., Бондаренко В. М., Шепитько В. В., Сивкова Н. М.
Резюме. Нами была изучена pacпpocтpaнeннocть фaктopoв pzcra ^З (apтepиaльнaя гипepтeнзия, гипepxoлecтepинeмия, oжиpeниe, ^peHze). Чpeзвычaйнo выcoкaя pacпpocтpaнeннocть ocнoвныx факто-poв pиcкa cвидeтeльcтвyeт о poCTe по cepдeчнo-cocyдиcтыx заболеваний и о нeoбxoдимocти пpoдoлжeния более активного пpимeнeния извecтныx и пoиcкa нoвыx ромбов пpoфилaктики cepдeчнo-cocyдиcтыx заболеваний, изменить общественное ^знание в популяции по отношению к ^бственному здopoвью.
Ключевые слова: cepдeчнo-cocyдиcтыe заболевания, apтepиaльнaя гипepтeнзия, гипepxoлecтepинe-мия, oжиpeниe, кypeниe.
UDC б1б. 12 - Q36 - Q7
Monitoring of the Major Risk Factors for Cardiovascular Diseases (CD)
Trybrat T. A., Shut S. V. Bondarenko V. M, Shepitko V. V, Sivkova N. M.
Summary. The experience of countries achieved a significant reducing mortality from cardiovascular diseases shows the importance of modern methods of diagnosis and treatment, as well as necessity for the active preventive measures among the population. The basis of prevention is monitoring and correction of risk factors. The search's purpose is examination of expansion of CD risk factors among residents of Poltava region.
Search's object and methods. For the purpose of standardized survey conducted Poltava residents aged 18 to 8Q years. The search program provided: a survey through the WHO standard cardiology questionnaire, filling out forms contained medical history and socio-demographic data; registration of the electrocardiogram at rest and 12 standard leads; blood pressure (BP); anthropometry; sampling of fasting venous blood to determine the lipid plasma; survey on smoking and physical activity. Results and their discussion It was found that the situation on control under hypertension is worse with men: they do usually know that the have a high blood pressure, a lower percentage of them are under medical treatment and, so, there is lower efficiency among them.
The highest hypertension rate is among the persons with higher education and it does not depend of gender.
The process of blood pressure measuring by both the doctor (at the reception) and patient (at home) is worth to be particularly noted. The importance of technically correct measurement of blood pressure are shown in the work of Radwal R., according to this work in 5Q % of cases the hypertension was wrongly diagnosed in the result of incorrect measurement of blood pressure. Known factors inflated the actual numbers of blood pressure include: wrong choice of cuff, incorrect position of the patient (unfixed back, legs crossed, hand that place below the heart), an abnormal blood pressure measurement techniques (examination without previous rest, imposing cuffs on sleeves, re-pumping, measuring only on one hand) the behavior of the patient before the measurement of pressure (smoking, making coffee). Non-ignoring these factors allow to prevent such problems. Search's results show the high
prevalence of cholesteremia: 35. 3 % of men and 49. 4 % women require the prevention interventions, and among them each fifth patient, regardless of gender, has a high value of total cholesterol (> б mmol 2 / l). Among the analyzed risk factors the most common concerning the men (44. 5 %) and least common concerning the women (1б.
3 %) is smoking. More than third of men and almost half of women are sedentary. With age, the prevalence of physical inactivity slightly increases but insignificantly. Even at a young age (18-24 years), the level of physical activity of each fourth man and second woman is defined as insufficient.
Thus, in our study the problem of overweight were at more than half of the patients, regardless of gender, and the prevalence of obesity among women is by 1. 8 times higher than among men. The combination of smoking with alcohol consumption at patients with hypertension increases the body mass index.
It is found that significant influence on the developing coronary heart disease at women aged up to 55 has resulted by factors such as smoking with glucose, lipid disorders, gynecological disorders and diseases of the thyroid gland. At atherosclerotic lesions of coronary arteries the determining factor is smoking in combination with glucose and pathological menopause.
Conclusions. Extremely high spreading of major risk factors certifies that there is growth of cardiovascular disease and there is necessity to conduct and use all known and finding new ways to prevent cardiovascular disease. The public consciousness among population on attitudes to their health should be changed. The basis of primary prevention should be the early diagnosis of CD, the correction of high blood pressure, screening tests to identify dyslipidemia, metabolic disorders (obesity, diabetes), healthy lifestyle.
Key words: cardiovascular disease, hypertension, high cholesterol, obesity, smoking.
Рецензент - проф. Казаков Ю. М.
Стаття надійшла 13. 05. 2013 р.
