CC BY
27
УДК: 637.125:612.664
Шщан С.Г., д.с-г. наук, Литвищенко Л.О., к.с.-г. наук © Днтропетровський державный аграрный ушверситет
МОЛОЧНА ЗАЛОЗА ЯК СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬНА ОДИНИЦЯ ВИМЕН1 КОР1В
1нтенсившсть секрецп молока в передтх залозах нижча шж в задтх, що обумовлюе р1зне накопичення молока та р1зний час ïx видоювання
Ключовi слова: корови, молочш залози, секрещя, морфофункщональна активтсть, гальмування секрецп молока, машинне дотня
Лактащя пов'язана з виникненням в еволюци нового спещ^зованого молокоутворюючого органа складно1 анатомiчноï будови та своерщно1' функцп, який здшснюе досить штенсивну за напругою та вагому за об'емом синтетичну роботу. Проте в науковiй та практичнш лiтературi, при вивченнi та осв^ленш лактацiйноï функцiï корiв часто використовуються рiзна термiнологiя щодо функцiональноï активностi головного секреторного органа: вим'я, його чверт або долi, вим'я, або молочна залоза. При цьому, якщо чвертi або долi вимеш висвiтлюються як конкретна частина цшсного органу, то само вим'я ототожнюеться з молочною залозою.
Яка ж думка провщних вчених з цього питання. Одним iз перших дослщниюв, який на пiдставi експериментальних даних сформулював своï погляди на походження молочних залоз та лактацiю, був Чарльз Дарвш. У свош класичнш працi "Походження вцщв", яка вперше була опублiкована у 1859 рощ, вш пише (за В.П. Галанцев, £.П. Гуляева, 1987), що вiрогiдно, вже окремi нащадки ссавцiв могли видшяти iз шкiрних залоз поживну рiдину. За думкою Ч. Дарвша, розвиток молочних залоз у фiлогенезi на мало би значення i не пiдлягало природному добору, якби новонароджеш не користувалися ними.
Молочш залози - glandulae lactiferae - властивi лише класу ссавцiв, названих саме так (Mammalia) за наявшстю в них молочних залоз. В ембрiогенезi залози закладаються в обох статей, тобто це бшексуальна ознака, але досягають повного розвитку лише у жшочох' та функцiонують перюдично. У самцiв вони можуть також проявляти активний рют та навт секрецiю. Це пояснюеться тим, що зачатки молочних залоз чоловiчих та жшочих статей еквiпотентнi. Секрет, що видшяеться молочними залозами - молоко (lac) - мае складну бiохiмiчну будову i володiе високими поживними властивостями.
Молочш залози бшьшосп вцщв ссавцiв суттево рiзняться, по-перше, за характером розташування та кiлькостi залозистих груп. В одних тварин (комахощних, гризунiв, хижакiв та iн.) вони розташоваш групами у два ряди, справа та злiва вiд середньох' лiнiï черева, у iнших вони локалiзуються у паховiй або в груднш областi. Парне розташування молочних залоз у багатьох видiв у
© Шщан С.Г., Литвищенко Л.О., 2011
два ряди дослщники необхщно розглядати з позицп вчення про симетрш живих систем. При цьому у тварин спостер^аеться рiзна кшьюсть молочних залоз вщ 1 - 8, а iнодi 10 (гризуни) i навiть до 25 пар (опосум).
Молочш залози розмiщуються у виглядi одше! пари в дшянщ грудно! стiнки (слон, китоподiбнi, примати) або в дшянщ мiж стегнами (кобила, жуйнi). В останньому випадку !х називають вим'ям - иЬег. Молочнi залози, розмщеш на нижнiй частинi черевно! i грудно! стiнок, утворюють множинне вим'я -иЬега (свиня, хижаки, гризуни).
У процес фiлогенезу, паралельно iз зменшенням плодовитостi тварин проявлялася тенденщя до зменшення кiлькостi молочних залоз, це явище носить назву "олiгомерiзащя". При цьому функцiонуючi залози залишалися або в паховiй (копитнi тварини и iн.), тобто iнгвiнальнi молочш залози, або в груднш (примати та ш.), тобто пекторальнi молочш залози, та розташоваш на черевi або абдомiнальнi молочнi залози.
По-друге, молочш залози рiзняться за числом вщповщних 1м дiйкам (соскам). Останшх бувае вiд 2 (мавпи, багато копитних, слони, бшьшють летючих мишей, сiреневi, китоподiбнi, морська свинка i iн.) до 22 - 27 (тенрек, опосум).
Найважливша основа прогресивно! еволющ! - iсторичне удосконалення функцш, викликане змiнами умов iснування i разом з тим направляюче хщ морфогенезу. В ряду головних параме^в еволющ! "середовище - функцiя -форма" ауктивне начало належить функщ! i визначае, в кiнцевому рахунку, шляхи формування структури i морфолопчну органiзацiю органу. Залежнiсть багатьох морфофункщональних ознак молочних залоз вiд факторiв середовища свiдчить про екологiчну обумовлешсть !х структурно-функщонально! оргашзацп.
У ссавщв немае бiльш iнших залоз зовшшньо! секрецп, якi б володiли на стшьки сильно вираженою еволюцiйною варiабiльностю функцiй. Причому лактуе не молочна залоза, а цiлiсний органiзм корiв, ось тому узгодженiсть функцiй рiзних органiв, !х взаемна пристосованiсть е важливим фактором еволющ!.
Не дивлячись на рiзну екологiчну спецiалiзацiю, мiжвидову рiзницю в кiлькостi та локалiзащ! молочних залоз, в !х формi та розмiрах, iнтенсивностi секреторних процеав та деяких iнших особливостях, молочна залоза як система кл^ин, об'еднаних однiею загальною функцiею, мае для вах видiв в цiлому единий план будови i являе собою складно оргашзований орган. Основною структурною одиницею паренхiми молочно! залози виступае секреторна клiтина. Секреторнi клiтини об'еднуються в молочнi альвеоли. Кiлькiсть секреторних кл^ин у великих альвеолах корiв складае в середньому 91. Молочш альвеоли в свою чергу об'еднуються у дольки, кожна iз яких мае свш вивщний проток. Кожна долька мае вщ 150 до 200 альвеол. Дольки об'еднуються в дол^ як мають бiльш широк вивiднi протоки. Як правило кожна залоза мае вщ 5 до 20 окремих долей.
Одшею iз вщмшностей мiж молочною залозою та шшими секреторними органами е те, що синтезуемi ними секрети характеризуються не тшьки особливостями складу оргашчних компонентiв, але й концентрацiею осмотично активних речовин та окремих юшв. Природно, що i морфологiчно молочш залози за багатьма ознаками рiзко вiдрiзняються вiд ряду iнших залоз зовшшньо! та внутршньо! секреци.
Матер1ал та методи дослщжень. Метою дослщжень було встановити постiйнiсть морфофункцюнально! активност молочних залоз корiв на протязi лактацшно! доби. Дослiдження проводили на первютках та повновiкових коровах червоно! степово! породи в умовах прив'язного утримання та видоювання у стшлах в переноснi апарати. Лактуючих тварин видоювали три рази на добу. 1нтервал мiж до!ннями був не рiвномiрний i становив: до першого - 11, до другого - 7 та до третього - 6 годин. Для вивчення постшност секрецшних процеав в молочних залозах було проведено бшьше 350 до!нь повновжових корiв та 152 видоювання первюток, що забезпечувало високу вiрогiднiсть результат дослiджень. За допомогою апарату роздшьного видоювання ДАЧ - 1 визначали рiвень продуктивностi кожно! молочно! залози та тривалють !х машинного видоювання. Рiвень секреци визначали як вщношення надою одше! залози до загального i вираженого у вiдсотках. 1нтенсившсть секреци молока визначали як вщношення надою одше! залози до часу на його секрецш.
Результати дослщжень. Корови рiзного вiку природно володшть своею iндивiдуальною адаптивною реакцiею на машинне видоювання та ди його "холостого" режиму. Ось тому для порiвняння i була взята ця категорiя тварин, в яких вщносно первiсток повновiковi лактуючi корови виступали контролем (табл. 1). Отриманi даш свiдчили про дуже близьку морфофункщональну активнiсть передньо! пари молочних залоз як повновжових тварин, так i первiсток. Ц1лком природно, що iз зменшенням iнтервалу мiж видоюваннями в залозах зменшувалася величина надою. Ось ця рiзниця i викликала деяку змiну показника рiвня секрецil молока у цих тварин, який був найвищим у перше дошня i складав в середньому 21,9 %, тодi як в трете - вш дещо зменшився i становив 20,9 %. Не зважаючи на невелику його змiну рiзниця була статистично вiрогiдна Р<0,001.
Та зовам по-шшому вiв себе такий показник як штенсившсть секрецil молока у молочних залозах корiв (рис. 1). В перюд до першого видоювання штенсившсть секреци молока у передшх молочних залозах тварин першо! та третьо! лактацiй була майже однаковою i складала в середньому 97,4 г/год. Практично на такому ж рiвнi вона залишалася у первюток у трете видоювання i становила в середньому 95,8 г/год. В цей же час штенсившсть секреци молока у передшх залозах корiв третьо! лактацп мала явно виражене його гальмування, тому поступалася показниковi другого до!ння на 16,1% (Р<0,001) та первiсткам у трете - на 13,9 % (Р<0,001).
Вiдомо, що iз зменшенням iнтервалу мiж до!ннями iнтенсивнiсть
секрецп молока пщвищуеться. Але в проведених дослщженнях ця закономiрнiсть виявлена лише у перюд до другого до!ння i особливо була виражена у первюток. Так, у друге до!ння штенсившсть секрецп молока у переднiх молочних залозах корiв першо! лактаци перевищувала показник першого видоювання на 3,9 %, тодi як у повновжових корiв - лише на 1,1 %.
Таблиця 1.
Показники продуктивное^ (кг), |мвня (%) та 1нтенсивност1 секрецп
молока (г/год.) протягом доби у кор1в
Дошня Вк Передня молочна залоза
протягом тварин у л1ва права
доби лактацшх кг % г/год кг % г/год
Перша, 1,07 21,7 97,3 1,08 21,9 97,8
Перше п=152 ±0,03 ±0,20 ±3,24 ±0,03 ±0,20 ±2,88
(ранкове) Третя, 1,06 21,7 96,4 1,08 22,1 97,9
п=350 ±0,02 ±0,23 ±2,99 ±0,02 ±0,20 ±2,59
Перша, 0,70 20,2 100,0 0,72 20,7 103,2
Друге п=152 ±0,02 ±0,20 ±3,97 ±0,02 ±0,21 ±3,39
(обвдне) Третя, 0,68 19,6 97,6 0,69 19,8 99,0
п=350 ±0,02 ±0,19 ±3,20 ±0,02 ±0,19 ±2,67
Перша, 0,57 20,9 95,0 0,58 21,2 96,5
Трете п=152 ±0,01 ±0,21 ±2,05 ±0,01 ±0,22 ±2,65
(веч1рне) Третя, 0,49 20,6 81,7 0,50 21,0 83,2
п=350 ±0,02 ±0,19 ±2,54 ±0,01 ±0,20 ±2,73
Бiльш високою морфофункцiональною активнiстю характеризувалися заднi молочнi залози лактуючих тварин (табл. 2). Змша величини надою протягом доби природно викликала в них змiну i рiвня секрецп молока. Якщо в перше до!ння середне його значення у задшх залозах корiв першо! та третьо! лактацiй становило 28,2 %, то в трете, вщповщно тому, що у переднiх цей показник зменшився, вiн зрiс i складав в середньому 29,1 %.
Задш молочнi залози корiв характеризувалися вищою iнтенсивнiсть секрецп молока, яка також мала динамiчний характер, а тому значно змшювалася протягом доби. Так, в перше та друге дошня у первюток та корiв третьо! лактацп вона була майже однаковою i перевищувала показник передшх залоз у середньому на 22,4 та 32,9 %.
Незважаючи на те, що в перюд до третього до!ння штервал був найменший, подальшого росту iнтенсивностi секрецi! молока у задшх молочних залозах тварин не спостер^алося. Навпаки, тут було явно виражене гальмування цього процесу, яке мало залежшсть вiд в^ корiв. Так, у первiсток штенсившсть секрецп молока поступалася показниковi другого до!ння на 10,5 % (Р<0,01), та все ж перевищувала передш залози на 27,4 % (Р<0,001). У корiв третьо! лактацi! вона поступалася показниковi другого до!ння на 23,5 % (Р<0,001) та первкткам - на 12,5 % (Р<0,001). В той же час цей показник перевищував значення переднiх залоз цього ж вим'я на 28,5 % (Р<0,001).
Дошня на прот^ доби
Рис 1. Р1вень (ряд 1) та штенсившсть (ряд 2) секрецп молока у передшх залозах лактуючих тварин протягом доби
З наведеного ан^зу видно, що рiвень секреци молока як в передшх, так i у задшх залозах первiсток та корiв третьо! лактаци протягом доби досить стабшьний, тому коливаеться зовсiм у незначних межах.
Таблиця 2.
Показники продуктивное^ (кг), р1вня (%) та штенсивносп секрецп
молока(г/год.) протягом доби у кор1в
Дошня протягом доби В1к тварин у лак-тац1ях Задня молочна залоза
л1ва права
кг % г/год кг % г/год
Перше (ранкове) Перша, п=152 1,40 ±0,03 28,4 ±0,28 127,1 ±3,80 1,38 ±0,04 28,0 ±0,29 125,5 ±3,43
Третя, п=350 1,39 ±0,02 28,4 ±0,30 126,4 ±2,63 1,36 ±0,02 27,8 ±0,29 123,2 ±2,84
Друге (общне) Перша, п=152 1,03 ±0,03 29,7 ±0,28 147,4 ±4,88 1,02 ±0,04 29,4 ±0,27 146,8 ±5,30
Третя, п=350 1,08 ±0,04 31,0 ±0,29 153,8 ±7,17 1,03 ±0,04 29,6 ±0,27 147,1 ±5,98
Трете (веч1рне) Перша, п=152 0,80 ±0,01 29,3 ±0,28 133,2 ±2,07 0,78 ±0,02 28,6 ±0,27 130,0 ±2,33
Третя, п=350 0,71 ±0,02 29,8 ±0,27 117,5 ±2,58 0,68 ±0,02 28,6 ±0,26 112,9 ±3,57
А це означае, що протягом доби менш продуктивнi молочш залози практично в постiйнiм режимi отримують дозу гальмiвних подразнень вщ "холостого" режиму машинного видоювання. Негативний режим роботи дошьного апарату вщображався на iнтенсивностi секреци молока у вимеш, яке
до третього видоювання мало ч^ко виражене гальмування.
Висновки. Лактуючi корови володiють досить високими адаптивними властивостями до процесу машинного видоювання. Незважаючи на те, що переднi молочнi залози, як менш продуктивнi, в постiйнiм режимi отримують значну дозу больових подразнень вщ "холостого" режиму, який виникае завдяки вищiй продуктивностi заднiх, секрецшш процеси в усiх залозах протягом доби проходять адекватно.
Л1тература
1. Анатомiя свiйських тварин: Пiдручник / С.К. Рудик, Ю.О. Павловський, Б.В. Криштофорова та iн.; За ред. С.К. Рудика. - К.: Аграрна освгга, 2001. - 575 с.
2. Грачев,Ю., Алексеев Н.П. Роль рецепторов в регуляции лактации. -Ленинград, "Наука", 1980. - 219 с.
3. Грачев И.И., Галанцев В.П. Физиология лактации сельскохозяйственних животних. - М.: Колос, 197. - 278 с.
4. Гормональная регуляция размножения у млекопитающих // Под ред. К Остина, Р. Шорта. - Москва: Мир, 1987. - 303 с.
5. Каулс А.Э. . Исследование рефлекса молокоотдачи у коров при сочетании и сдвиге по времени условных и безусловных его компонентов. -Рига: «Авотс», 1980. - 53 с.
Summary
The intensity of milk secretion in the anterior glands are lower than in the rear, which determines the different accumulation of milk and the time of their milking
Стаття надшшла до редакцИ 19.04.2011
