CC BY
25
УДК 636.4.082
Халак В. I., кандидат сшьськогосподарських наук, © старший науковий сшвроб^ник Мартюшенко В.Л., здобувач 1нститут стьського господарства степовог зони НААН Украгни Луник Ю.М., доцент, кандидат сшьськогосподарських наук Льв1вський нащональний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
МОДИФ1КОВАН1 МЕТОДИ ОЦ1НКИ ПОКАЗНИК1В РОСТУ
РЕМОНТНИХ СВИНОК ТА IX ЗВ'ЯЗОК З ОЗНАКАМИ В1ДТВОРЮВАЛЬНО1 ЗДАТНОСТ1 ТА Р1ВНЕМ АДАПТАЦП
Наведено результати дослгджень показникгв росту ремонтних свинок великог быог породи з використанням ¡нновацтних метод1в оцгнки в ранньому онтогенез!, вгдтворювальног здатност1 та гх зв 'язок з р1внем адаптацп
Ключо^^ слова: порода, ремонтна свинка, спещал1зований внутршньопородний тип, селекц1я, р1ст, вгдтворювальна здаттсть, перюд плем1нного використання, р1вень адаптацп
Постановка проблеми та стан н вивчення. Генофонд свиней в Укра!ш представлено 11 породами, серед яких домiнуюче положення займае велика бша порода - 80,8 % [1]. Удосконалення !х продуктивних якостей проводиться з використанням тварин зарубiжно! селекцп (загальна кшькють лшш кнурiв зарубiжно! селекцп становить 84,7 %, в тому чи^ естонського походження -55,5 %, англшського - 18,5 %, датського та французького - 10,7 % [2]. В
Використання свиней велико! бшо! породи датсько! селекцп сприяе покращенню вiдгодiвельних i м'ясних якостей укра!нсько! селекцп, проте в дослiдження Акневського Ю. П. та Гришино! Л. П. спостер^аеться деяке погiршення структури м'язово! тканини [3].
В м'язовш тканинi молодняку свиней, одержаних вщ свиноматок велико! бiло! породи та кнурiв-плiдникiв аналогiчного генотипу естонсько! та англшсько! селекцi!, а також генотипу У велика бiла укра!нсько! селекцп х У велика бiла шмецько! селекцi! спостерiгаеться тенденцiя пiдвищення вмшту проте!ну та зниження вмiсту жиру [4].
Проте, залишаються малодослiдженими питання щодо вивчення показникiв росту та розвитку молодняку свиней, !х вщтворювально! здатностi та адаптацi! тварин зарубiжноl селекцi! до умов промислових комплекав Укра!ни, збереження високого рiвня продуктивност та ефективних методiв раннього прогнозування основних селекцiйних ознак.
© Халак В. I., Мартюшенко В.Л., Луник Ю.М., 2011
155
Саме щ питання визначають актуальшсть та вибраний напрямок наших дослщжень.
Матер1ал i методи дослщжень. Експериментальну частину дослщжень проведено в умовах племшного репродуктора з розведення свиней велико! бшо! породи ТОВ «nir-Фарм» Донецько! та ТОВ «АФ «Дзержинець» Дншропетровсько! областей. Завданням наших дослщжень було: розрахувати модифжоваш показники росту ремонтних свинок велико! бшо! породи ( УВБ-2 (промiжний батькiвський внутрiшньопородний тип з полшшеними вiдгодiвельними якостями) - I контрольна група; У УВБ-2 х У ВБДС (велика бiла порода свиней датсько! селекцп) - II дослщна група, n= 62) за перюд !х вирощування вiд 2 до 6-мюячного вiку та визначити рiвень !х зв'язку з ознаками вщтворювально! здатностi та iндексом адаптацп.
Законом1рност1 росту ремонтних свинок пщдослщних груп визначали за штенсившстю формування (At), шдексом напруги (In) i р1вном1рн1стю росту (1р):
W - W W - W At = W4 W 2---W W4 , (!)
0,5(W4 + W2) 0,5(W6 + W4)
In = — x СП, (2)
n ВП
Ip x СП, (3)
1 + M
де W2, W4, W6 - жива маса у вiдповiднi bîkobî перiоди, СП- середньодобовий прирiст, г: ВП - вщносний прирiст, % [5,6].
1ндекс адаптацiï свиноматок розраховували за методикою CMipHOBa В.С.:
TW2
1А =_—_ (4)
ктьтсть опоросгв х ТПВ(м/с) де 1А - шдекс адаптацiï, бали; ПЖ - тривалшть життя матки (вiд народження до останнього вщлучення поросят), Т ПВ - тривалшть племiнного використання (вiд початку першоï поросностi до останнього вщлучення поросят ) [7].
Вщтворювальш якост свиноматок, осiменiння, яких проводили спермою кнурiв великоï бiлоï породи англшсько!' селекцiï, визначали за багатоплiднiстю, гол.; масою гнiзда при вiдлученнi у вщ 60 днiв, кг; збережешстю поросят до вiдлучення,
Одержаний матерiал опрацьовано методом варiацiйноï статистики за методикою £. К. Меркур'ево!' та ш. [8] з використанням комп'ютерно!' програми «Microsoft Excel».
Результати дослщжень. Аналiз розрахунку модифшованих показникiв росту тварин пщдослщних груп показав, що ремонтнi свинки II дослщно! групи переважали ровесниць I контрольно! групи за штенсившстю формування на 0,301 (>1=10,78; Р>0,999), iндексом напруги росту - на 0,141одиниць (1<1=13,30; Р>0,999).
Таблиця 1.
Показники вщтворювальних якостей та р1вень адаптащУ свиноматок
^зних генотишв з урахуванням
Показники Бюметричш показники Група
I II
Штенсившсть формування, (Д 1) Х ± 5Я 0,368± 0,0134 0,669±0,0245***
Су, % 28,5 28,8
!ндекс напруги росту, Он) Х ± & 0,140±0,0051 0,281±0,0094***
Су, % 28,4 26,4
!ндекс р1вном1рносп росту, (!р) Х ± & 0,348±0,0040 0,310±0,0048
Су, % 9,1 12,2
Тривалють життя, м1с Х ± & 41,3±0,29 24,2±0,51
Су, % 5,6 16,8
Тривал1сть племшного використання Х ± & 24,5±0,38 14,5±0,61
Су, % 12,4 33,1
Юльшсть опорос1в Х ± & 4,5±0,08 2,7±0,11
Су, % 15,4 30,9
Багатоплщшсть, гол1в Х ± & 9,9±0,15 10,7±0,17
Су, % 12,7 13,0
Маса гшзда при вщлученш, кг Х ± & 164,9±2,32 178,1±2,69
Су, % 11,0 11,9
Збережешсть, % Х ± & 88,7 86,7
!ндекс адаптацп Х ± & 15,4±0,44 16,2±0,64
Су, % 22,5 31,1
За iндексом рiвномiрностi росту перевагу мали чистопородш ремонтнi свинки промiжного батькiвського внутршньопородного типу з полiпшеними вiдгодiвельними якостями УВБ-2 (I контрольна група); рiзниця дорiвнювала 0,038 одиниць i е статистично вiрогiдною (1ё=6,08; Р>0,999).
Коефщент мiнливостi модифiкованих ознак росту ремонтних свинок пiддослiдних груп знаходився в межах вщ 9,1 (iндекс рiвномiрностi росту, I контрольна група) до 28,8% (штенсившсть формування, II дослщна група).
За показниками, що характеризують рiвень адаптацi! перевагу мали також свиноматки УВБ-2. Так, тривалють !х життя та племiнного використання дорiвнювали 41,3 i 24,5 мiсяцiв, що на 17,1 (11=29,1; Р>0,999) i 10,0 мiсяцiв (11=13,9; Р>0,999) вщповщно бiльше, нiж у ровесникiв генотипу У УВБ-2 х У ВБДС.
За кшькютю одержаних опороав рiзниця мiж тваринами пщдослщних груп склала 1,8 (^=13,2; Р>0,999) опоросу на користь тварин I контрольно! групи. 1ндекс адаптаци у тварин пiддослiдних груп змшювався вiд 15,4 до 16,2 одиниць. За даним показником перевагу мали також чистопородш тварини внутрiшньопородного типу УВБ-2, проте рiзниця е статистично не вiрогiдною (М=1,03; Р<0,95).
Коефщент мiнливостi ознак, що характеризують рiвень адаптаци свиноматок в умовах промислово! технологi! виробництва свинини коливався в межах вщ 5,6 (тривалiсть життя; I контрольна група) до 33,1% (тривалють племiнного використання; II дослщна група).
Таблиця 2
Коеф^ент кореляцп м1ж ознаками росту ремонтних свинок пщдослщних
груп, ознаками вщтворювально'1 здатностг та рiвня адаптаци
Корелююч1 ознаки Бюметричш Групи
показники I II
Кшькють тварин, гол1в п 62 62
Тривалють життя - г ± 8г -0,189±0,1224 0,348±0,1117**
штенсивнють формування й 1,54 3,11
Тривалють життя - шдекс г ± 8г -0,177 ± 0,1231 0,301±0,1156*
напруги росту й 1,43 2,61
Тривалють життя - шдекс г ± 8г 0,132±0,1249 -0,356±0,1110**
р1вном1рност1 росту й 1,05 3,20
Тривалють життя - г ± 8г 0,488±0,0968*** 0,947±0,0131***
тривалють племшного й 5,04 72,29
використання
Тривалють життя - г ± 8г 0,070±0,1264 0,171±0,1233
багатоплщнють й 0,54 1,38
Тривалють життя - г ± 8г 0,216±0,1211 0,921±0,0193
шлькють опорос1в й 1,78 47,72
Тривалють життя - шдекс г ± 8г -0,166±0,1235 -0,696±0,0655***
адаптаци й 1,34 10,62
Тривалють племшного г ± 8г 0,458±0,1004*** 0,950±0,0124***
використання - шлькють й 4,56 76,61
опороав
Штенсивнють формування г ± 8г 0,049±0,1268 -0,354±0,1111**
- шдекс адаптаци й 0,38 3,18
!ндекс напруги росту - г ± 8г 0,033±0,1269 -0,368±0,1099**
вдекс адаптаци й 0,26 3,34
Кшькють опороав - 1ндекс г ± 8г -0,139±0,1246 0,282±0,1170*
адаптаци й 1,11 2,41
Кшькють опороав - 1ндекс г ± 8г -0,631±0,0765*** -0,856±0,0370***
адаптаци й 8,24 23,13
Багатоплщнють - 1ндекс г ± 8г -0,065±0,1265 -0,150±0,1242
адаптаци й 0,51 1,20
!ндекс адаптаци - маса г ± 8г -0,063±0,1266 0,243±0,1136*
гшзда при вщлученш й 0,49 2,13
Примiтка: * - Р > 0,95; ** - Р > 0,99; - Р > 0,999
Встановлено, що свиноматки, одержат на основi внутршньопородно! пбридизаци характеризувалися кращими показниками багатоплщност та маси гнiзда при вщлученш; рiзниця за даними ознаками дорiвнювала 0,8 поросяти (Ы=3,53; Р>0,999) i 13,2 кг (Ы=3,71; Р>0,999) вiдповiдно.
Cереднiй показник збереженостi поросят до вщлучення у свиноматок I контрольно! групи дорiвнював 88,7%, у ровесниць II дослщно! групи - 86,7%.
Згщно поставленого завдання, нами проведено розрахунок парних кореляцiйних зв'язкiв мiж ознаками, що характеризують рiст молодняку свиней в ранньому онтогенезi, вщтворювальш якостi та рiвень адаптацп до умов промислово! технологи виробництва свинини.
Встановлено прямий за напрямком середнш та тiсний зв'язок мiж наступними ознаками: тривалiсть життя - тривалють племiнного використання - 0,488-0,947, тривалкть життя - кiлькiсть опоросiв - 0,216 - 0,921, тривалкть племшного використання - кiлькiсть опоросiв - 0,458 - 0,950.
Коефщент кореляци мiж ознаками росту та рiвня адаптаци тварин пiддослiдних груп коливався в межах вщ - 0,063 (шдекс адаптаци - маса гшзда при вiдлученнi; I контрольна група) до - 0,856 (кiлькiсть опороав -iндекс адаптаци; II дослщна група).
Висновки.
1. При оцшщ ремонтного молодняку свиней рiзних генотитв слiд враховувати як показники середньодобових та вiдносних приростiв живо! маси за перюд контрольного вирощування, так i iнтенсивностi формування, iндексу напруги росту, та iндексу рiвномiрностi !х росту в ранньому онтогенезi.
2. З метою формування популяци тварин з високими показниками продуктивной та тривалим використанням необхiдно вести вiдбiр дочок вiд свиноматок - матерiв з показником iндексу адаптаци 10,0 i менше одиниць. При цьому особливу увагу придiляти однорiдностi поголiв'я тварин за основними селекцiйними ознаками та створення оптимальних умов утримання та годiвлi.
3. Показники коефщента кореляци мiж ознаками, що були предметом дослщжень слiд використовувати в селекцшно - племiннiй роботi для вибору напрямку селекци, вiдбору тварин з високим продуктивних якостями та тривалим використанням.
Лггература
1. Березовський М. Д. Породи свиней Укра!ни та перспективи !х розведення / М. Д. Березовський // Свинарство. - Вип.. 55. - Полтава, 2007. - С. 3 - 5.
2. Програма селекци велико! бшо! породи свиней в Укра!ш на 2003 -2012 роки / В. А. Пищолка, А. М. Литовченко, М. Д. Березовський та ш. - К., ДНВК «Селекщя», 2004. - 104 с.
3. Акневский Ю. П., Гришина Л. П. Влияние интенсивности роста на откормочные и мясные качества свиней разных генотипов / Ю. П. Акневский, Л. П.Гришина // Свиноводство. - Вып. 55. - Полтава, 2007 - - С. 20 - 28.
4. Ващенко П. А. Вивчити внутршородш поеднання генотитв свиней велико! бшо! породи в^чизняно! та зарубiжноi селекци на етат закладки нових генеалогiчних структур: Автореф. дисс... канд.. с.-г. наук: 06.02.01/ Ващенко П. А. // 1нститут свинарства iM.. О. В. Квасницького УААН. - Полтава, 2005. - 20 с.
5. Коваленко В.П., Болелая О.Ю. Селекционная модель прогнозирования мясной продуктивности птицы // Цитология и генетика. - К.: 1998. - Том 32.- №4. - С.55-59.
6. Свечин Ю.К. Прогнозирование продуктивности животных в раннем возрасте // Вестник сельскохозяйственной науки.- 1985.- № 4. - С.36 - 40.
7. Смирнов В.С. Оценка адаптации свиноматок к интенсивному воспроизводству / В.С.Смирнов // Зоотехния. - 2003. - № 7. - С. 22 - 25.
8. Меркурьева Е.К. и др. Генетика / Е.К. Меркурьева, З.В. Абрамова, А.В. Бакай и др. - М.: Агропромиздат, 1991. - 446 с..
Summary
Khalak V. I., Martyushenko V. L., Lunik Yu. M.
Institute of agriculture of steppe area of NAAN of Ukraine, the Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies of the name of S.Z.
Gzhickogo
MODIFIED METHODS OF ESTIMATION OF INDEXES OF GROWTH OF REPAIR PIGGY-WIGGIES AND THEM CONNECTION WITH SIGNS OF REPRODUCTIVE ABILITY AND LEVEL ADAPTATION
The results of researches of indexes of growth of repair piggy-wiggies of large white breed with the use of innovative methods of estimation in early ontogenesis, reproductive ability are resulted and their connection with level adaptation
Keywords: breed, repair piggy-wiggy, specialized inwardly pedigree type, selection, growth, reproductive ability, period of the pedigree use, level of adaptation
Стаття надшшла до редакцИ 11.04.2011
