CC BY
11
Науковий вкник, 2001, вип. 11.3_
Але у 2000 р. розвиток подш на валютному ринку Украши вже не був таким катастрофiчним. Важливим тдсумком минулого року для валютного ринку стала докоршна змша тдходу НБУ до курсоутворення. 21 лютого 2000 р. КМУ i НБУ офiцiйно проголосили про перехвд вiд полiтики валютного коридору до политики плаваючого курсу гривш. Незважаючи на сумнiви щодо передчасностi переходу гривнi до вшьного плавання та невiдповiдностi цього режиму до реальних економiчних умов Украши проведення жорстко!' фккально!' полггики та ефектив-не використання Нацюнальним банком монетарних заходiв дозволило пом'якши-ти коливання валютного курсу: за дев'ять мшящв 2000 р. гривня знецiнилася тшь-ки на 4,3 %.
У першому пiврiччi 2000 р. спостер^алося щомiсячне збiльшення загаль-ного обсягу операцiй на валютному ринку Украши. У липш обсяги продажу аме-риканського долара, шмецько! марки та росiйського рубля збшьшилися на 81,2 % порiвняно з ичнем i становили 1328,7 млн. дол. США.
1стотш змiни в робота МБВР, якi були внесет наприкшщ грудня 1999 р. прийняттям Постанови Правлiння НБУ "Про деяю питання валютного регулю-вання", хоча i дещо обмежили можливiсть вшьно! купiвлi-продажу валюти на ринку (так, операци з купiвлi-продажу шоземно! валюти проводяться в банкiвськi дт тiльки у певнi термiни торговельно! сеси; банк може брати участь у сеси або як продавець, або як покупець, а змша суми заявки на кутвлю-продаж валюти тд час торговельно! сеси не допускаеться), але дозволили вберегти гривню вiд над-мiрноl девальваций повшстю виключивши можливiсть проведення спекуляци, сприяли активiзацií валютних операцiй. На мiжбанкiвському валютному, ринку обсяги операцiй у 2000 р. зростали бiльш штенсивно, i у липнi на частку цього сегменту валютного ринку припадало вже 95,2 % ввд загального обсягу операцш.
Однак, незважаючи на позитивш зрушення у розвитку валютного ринку Украши у 2000 рощ, говорити про стабЫзащю валютно-фшансового сектора економiки нашо! кра'ни ще передчасно. Валютно-фiнансова криза 1998 р., загост-рення ситуаци на валютному ринку у другш половинi 1999 р. ще раз довели, що загальна економiчна ситуацiя в державi не сприяе реалiзацií головно! i мети валю-тно! полiтики НБУ - довгостроковш стабiльностi гривнi. Хоча валютний ринок Украши i пройшов певний шлях свого розвитку, остаточного його становлення ще не ввдбулося. Нацюнальна валютна система ще знаходиться в процес форму -вання, а валютний ринок i його структура мштять у собi елементи нестабшьность Така ситуацiя, з одного боку, обумовлюе виключну значущiсть державного меха-нiзму регулювання валютних вiдносин, а з шшого - визначае специфiчнiсть його реалiзацií в Укра'íнi на сучасному етапi.
УДК 630.9 1нж. Т.М. Римар - НУ "Львыська полimехнiка"
МОДЕРН1ЗАЦ1Я ОБЛАДНАННЯ В СИСТЕМ1УПРАВЛ1ННЯ ВИТРАТАМИ ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧИХ КОМПАН1Й
Розглядаються питання модернiзацií обладнання i и вплив на ефективнiсть управ-лшня витратами енергогенеруючих компанiй у перюд реструктуризацií економiки. Врахо-вуються аспекти використання енергозберЬаючих технологiй.
Eng. Т. Rymar - NU "Lviv's Politehnika"
Equipment development on modern lines in the system of management production costs by Power Energy Generation
Some questions of equipment development on modem lines in the system of management production costs by Power Energy Generation management production cost at economics reconfiguration period are under consideration in this article. Also considered some aspects of savings-resources technology using.
У захвдному регюш Украши кнують три основш структури, в складi яких знаходяться генеруючi потужносл. Це, зокрема, Державна акцюнерна енергоге-неруюча компашя "Захiденерго", до складу яко'1 входять тепловi електростанцй -Бурштинська, Добротвiрська, а також державна акцюнерна енергопостачальна компанiя "Львiвобленерго" i група великих промислових тдприемств, до складу яких входять ТЕЦ. Це Роздшьське ТЕЦ, ТЕЦ "Кшескоп", "Калуська ТЕЦ" та iн. Назваш вище генеруючi потужностi визначають ситуащю з енергопостачанням у регiонi.
Проте необхвдно зазначити, що iснуючi потужносл не повною мiрою вщ-поввдають сучасним вимогам, пов'язаним з енергозабезпеченням регюну в повно-му обсязь Основна причина полягае в тому, що обладнання вих електростанцiй морально застарше i технiчно зношене. Це, в першу чергу стосуеться котельного обладнання, яке за сво!'ми показниками не ввдповвдае сучасним економiчним вимогам i шдлягае модернiзацiï або й повнш замiнi.
Позитивним фактором роботи ДАЕК "Захщенерго" в плат оргашзаци' ви-робництва, скорочення витрат i ефективного управлiння ними е те, що на терито-ри "Захiденерго" розташований регiон Львiвсько-Волинського вугшьного басей-ну, який мiстить значш запаси високореакцiйного газового вугiлля. Названий ба-сейн здатний на довготривалу перспективу забезпечити витрати електростанцй' у паливi з умовою виконання таких засад:
• здшснення програми будiвництва нових шахт i модернiзацiï декшькох iснуючих B3aMiH тих, що вибувають з експлуатацн;
• використання при модершзацн котельних вiддiлень електростанцш нових техно-логiй спалювання високозольного i високоирчистого вугшля, яю розповсюдженi i широко вiдомi в свiтовiй практищ, як технологи спалювання вугшля у киплячому шарi.
При виконаннi цих умов пiдприемства енергетично'1 галузi вже з 2002 р. зможуть щорiчно отримувати з Львiвсько-Волинського вугiльного басейну до 10 млн. т. вугшля з нижчою теплотою згорання 3800-4400 ккал/кг, а невиконання може призвести до втрати басейну, як джерела енергетичного палива.
Ефективне управлшня витратами енергогенеруючих компанiй в умовах ринку тшно пов'язане з технолопею спалювання твердого палива рiзноï якосл в енергетичних котлах. Тому при виборi оптимально!' технологи спалювання твердого палива на перспективний термш експлуатацй' блокiв Бурштинсько'1 та шших електростанцiй ДАЕК "Захiденерго" нами пропонуються такi технологй':
• факельне спалювання вугшьного пилу;
• спалювання вугшля в киплячому шарц
• технолопя "Лурп";
• технологiя "Пiрофлоу"
• технолопя "Мультисолщ";
206 Еколого-економiчнi проблеми розвитку лiсового комплексу
Науковий вкник, 2001, вип. 11.3_
• технолопя "Циркофлю!д";
• технолопя ЦКС з жалюзшними сепараторами "Бабкок Уiлкокс" i "Штейнмюл-лер";
• спалювання твердого палива в передпечах з ЦКС.
Разом з тим необхщно ввдмггити, що технологiя, яка полягае в спалюваннi вугiльного пилу, е складною i дорогою. Тому в даний час вже частше використо-вують технологiю киплячого шару, як альтернативу звичайним пороховугшьним котлам з факельною технологiею спалювання.
Особливiстю технологи спалювання за методом фiрми "Лурп" е те, що в котлоагрегатах, якi працюють по цiй технологи спалюються лiгнiти, буре i кам'я-не вугiлля з зольнiстю до 65 % i теплотою згорання твердого палива 1430-7640 ккал/кг.
Технолопя спалювання в киплячому шарi "Шрофлоу" аналогiчна технологи "Лургi", але в нш вiдсутнiй виносний теплообмшник киплячого шару. При цiй технологи спалюеться деревна трiска, торф, лптати, буре i кам'яне вугiлля, антрацит, нафтовий кокс з зольшстю до 70 %, а теплота згорання твердого палива дося-гае 960-7640 ккал/кг.
Разом з тим нами розглядаеться i загальний недолш розглянутих вище тех-нологiй "Лурп" i "Пiрофлоу". Це, в першу чергу, наявнiсть громiздких виносних циклошв, якi iстотно збiльшують габаритнi розмiри котла i його металомiсткiсть. Подiбнi недолiки характернi i для технологш "Мультисолiд" i "Циркофлю!'д".
Враховуючи той факт, що основною базою паливопостачання Бурштинсь-ко!' i Добротвiрсько! ТЕС на далеку перспективу буде Львiвсько-Волинський вуп-льний басейн i часткова поставка твердого палива з Республши Польща, а також те, що яюсть вугiлля вiд основного постачальника характеризуеться низькою теплотою згорання - 3400-4000 ккал/кг, високою зольшстю - 42-50 % i значним вмк-том ирки - до 3 %, пропонуеться наступне:
• замшити iснуючi котельт апарати електростанцш, як1 використовують техноло-гiю спалювання вугшьного пилу в високотемпературнiй факельнш печi на котли, де використовуеться технологiя спалювання подрiбненого вугiлля в циркулюю-чому киплячому шарi i забезпечуеться можливiсть прямо! десульфуризац!! проду-кпв згорання в процесi спалювання палива;
• при модершзацн тип коттв необхiдно вибирати з урахуванням комплексу рiзних факгорiв (яюсть палива, повноту згорання палива, можливий рiвень десульфуризац!! продуктiв згорання, вартюш характеристика та iн.);
• модершзащю основного обладнання машинного залу ТЕС, турбш i електрогене-раторiв необхвдно проводити вiдповiдно до наявних техтчних пропорцiй вичиз-няних виробниюв цього обладнання;
• допом!жне обладнання машинного залу необхвдно замiннги на однотипне до ю-нуючого, використовуючи традицшних його постачальниюв;
• елекгропривiд допом!жного обладнання котельного вiддiлу i машинного залу необидно модершзувати за рахунок використання електрошки, яка дозволить регу-лювати частоту обертiв електродвигушв;
• замiну фiзично зношених газоходiв i допомiжного обладнання котельного ввддь лення необхiдно проводили паралельно iз замiною власне котла i ввдповвдно до його технологiчних та конструктивних особливостей.
Такий пiдхiд щодо модершзаци енергетичних блоков електростанцiй буде сприяти перспективнш базi паливозабезпечення ТЕС, впровадження передових технологш спалювання вугшля, вдосконалення конструктивних особливостей ко-
тельних агрегатав i на цiй основi скорочення витрат на тдприемствах енергогену-руючо'1 компани "Захiденерго".
У вiтчизнянiй i свiтовiй практицi накопичено широкий спектр прогресив-них технологiй практично повного спалювання всiх видiв органiчного палива будь-яко! якостi, включаючи вiдходи вуглезбагачення. При цьому забезпечуеться висока яюсть ефективностi перетворення енерги з дотриманням екологiчних ви-мог, яю ввдповвдають свiтовим стандартам. Разом з тим, вибiр технологи спалювання палива, а в результата - вибiр конструкци котлiв для модернiзацii електро-станцiй ДАЕК "Захiдноенерго" i в першу чергу, Добротвiрськоi' та Бурштинсько!' електростанцiй - повинен тiсно пов'язуватись з оцшкою можливостей Львiвсько-Волинсько вугшьного басейну, як головного постачальника палива у Захiдному регiонi.
В цьому плаш на перспективу необхщно провести оцiнку запасiв вугiлля, його собiвартостi, а також доцiльнiсть проведення процесу збагачення для поставки в якоста палива на електростанци. Паралельно з тим необхiдно провести оцш-ку i погодити термши проведення модернiзацii котлiв, реконструкцiй окремих блокiв i реорганiзацii в системi управлiння пiдприeмствами ДАЕК "Захiденерго" та знайти реальний механiзм фiнансування цих процеив, оскiльки сьогоднi енер-гогенеращя е найбiльшим кредитором вие1 економши держави, а всi проблеми менеджменту енергетичних компанш повиннi вирiшуватись власними силами.
Проведення комплексу робгг з економiчноl оцiнки i перспектив електро-станцiй регiону з зазначених вище оптимальних технiко-економiчних рiшень, дозволить залучати iнвестицii для проведення модершзаци виробництва в паливно-енергетичному комплекс регiону.
УДК338.48 : 796.51+630*907 О.М. Пртц - УкрДЛТУ
РОЗВИТОК МАЛОГО Б1ЗНЕСУ В УКРАШ1
Висвитлено проблеми розвитку малого 6i3Hecy в Укрш'ш. Проаналiзовано ряд причин, яю зумовлюють сучасний стан ще'1 сфери 6i3Hecy. На основi аналiзy умов розвитку приватного бiзнесy сформульовано основш показники покращення цих умов в Укрш'ш.
O.M. Printc - USUFWT Development private business in Ukraine
Problems private business in Ukraine are shown in this article. Problems, which couse contemporary situation private business are analyzed. Because of analysis of this problems are formulated fundamental ways improve economics situation in Ukraine.
В еконо)шчно розвинутих крашах малий i середнш 6i3Hec на 6a3i приватно'1 власносп шщюе eKOHOMi4He зростання та займае вагоме мкце в CTpyKTypi валового нацюнального продукту (ВНП) цих кра!н. Внесок малих та середнiх тдпри-емницьких структур в економiчну могутшсть таких кра!'н, як: США становить по-над 40 % ВНП, Япошя - понад 50 % ВНП, ФРН - понад 70 % ВНП [1]. Тут тд-приемництво сприймаеться позитивно як важлива форма ефективного господарю-вання на бaзi широкого використання нових досягнень науки i техшки, оновлення
208
Еколого-економiчнi проблеми розвитку лкового комплексу
