CC BY
51
Поле «Сила — Можливоси» передбачае впрова-дження на тдприемсга системи ефективного страте-пчного управлiння енергоспоживанням, застосування енергоощадних технологш та оптимiзацiю складу ма-шино-тракторних агрегатiв за енергетичним крите-pieM.
Поле «Слабюсть — Можливостi» нацшюе юр!в-ництво пiдпpиeмства на подолання слабких стоpiн пiдпpиeмства шляхом використання таких можливос-тей, як застосовування ново! техшки технологiй, пок-ращення мотивацп енергозаощадження за рахунок ма-теpiапьних та моральних стимулiв, удосконалення системи контролю використання енеpгоpесуpсiв.
Поле «Сила — Загрози» оpieнтуe на боротьбу з не-безпеками за рахунок використання внутршшх резер-вiв, тобто скорочення непродуктивних втрат енергоре-суpсiв та створення запаетв основних енеpгоpесуpсiв (бензин, дизельне пальне).
Поле «Слабюсть — Загрози» визначаe необхщ-нiсть формування стратеги mдпpиeмства, що за рахунок змщнення власного потенцiалу дозволяe уникнути загроз, яю виникають у зовнiшньому середовищь Для ТОВ «Обpiй» до таких заходiв належать: зниження со-бiваpтостi продукци за рахунок зменшення енергомю-ткостi Ii виробництва; пiдвищення якоси продукци шляхом своeчасного виконання основних агротехшч-них опеpацiй.
Висновки. Техшко-технолопчне забезпечення конкуpентоспpоможностi маe здiйснюватися з ураху-ванням енергетичного кpитеpiю. Формування i реаль зацiя стратег!! енергетичного менеджменту включаe
таю етапи: загальш положення; мета та принципи; цМ та завдання; iнструменти реалiзацii; мошторинг реаль зац11 стратеги та показники ефективностi. Розробка стратеги енергетичного менеджменту може бути здш-снена шляхом експертного ощнювання з використан-ням SWOT-аналiзу.
Список використаних джерел
1. Перебийшс В.1. Енергетичний фактор забезпечення конкурентоспроможноси продукци: монографiя [Електронний ресурс] / В.1. Перебийнiс, О.В. Фе-дiрець. — Полтава: ПУЕТ.2012. — 190 с. — Режим доступу: http://dspace.puet.edu.ua/bitstream/123456789/ 1541.
2. Перебийшс В.1. Енергетичний менеджмент: [навч. поаб.] / В.1. Перебийнiс. — Полтава: 1нтерГра-фiка, 2004. — 232 с.
3. Гришко В. В. Енергозбереження в сшьському господарствi (економ^, органiзацiя, управлiння) / В.В. Гришко, В.1. Перебийнiс, В.М. Рабштина. — Полтава: Полтава, 1996. — 280 с.
4. Перебийшс В.1. Операцшний менеджмент: [навч. поетб.] / В.1. Перебийнiс, В.В. Писаренко, О.М. Помаз, В.О. Василенко та ш.; за ред. В.1. Перебийнiса. — Полтава: ПДАА, 2008. — 664 с.
5. Толмачова Г. Регуляторна политика та удосконалення бiзнес-середовища в Укра1ш / Г. Толмачова, В. Ляшенко, В. Хахулiн, О. Якубяк // Вiсник еконо-мiчноl науки Украши. — 2013. — № 2. — С. 156-165.
I. Ю. Пiдоричева
канд. екон. наук
1нститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Kuïe МОДЕРН1ЗАЦ1Я ЕКОНОМ1КИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
Постановка проблеми. Укра!нська економжа пе-ребувае в глибоюй економiчнiй кризi, про що можна судити i3 загальних макроекономiчних умов, яю зали-шаються вкрай складними. Передусiм це пов'язано i3 неефективним типом виробничо! структури, затягу-ванням реформ та, звюно, наслiдками вшськово! агре-ci'i. Наразi, коли порушена територiальна цiлiснiсть Укра!ни, коли юнують вагомi ризики залишитися аг-рарною периферiею промислово розвинутих кра!н свггу, найбшьш влучною вщповщдю на сьогоденш ви-клики е зростання економiки. Цшком логiчно, що для цього необхщно здiйснити структурнi змiни, змшити бачення Укра!ни в свiтi — не як кра!ни, що спещаль зуеться на виробництвi сировинних товарiв, а як промислово розвинено! держави, що обрала шлях усвь домлено! ново! iндустрiалiзацil. Нова iндустрiалiзацiя або ж реiндустрiалiзацiя1 мае на мета простимулювати економiчне зростання, у тому чист за рахунок модер-нiзацil застарiлих галузей промисловостi (sunset
industries) та заохочення зростання нових, в основу яких закладено шновацшну складову.
Але що ж представляе собою модершзащя у су-часному XXI столгт, для позначення яких процеетв використовуеться цей термiн, як виглядае формула модершзаци стосовно економiки та ll промислового сектору, хто мае здшснювати модернiзацiю та за рахунок яких ресурав? Це далеко не повний перелж пи-тань, на яю потрiбно вщповюти та усвiдомити для зна-ходження оптимально! стратеги виживання i розвитку сучасно! Укра!ни.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Проблема модершзаци суспшьства та !! складових — держави, економiки та суспшьних вiдносин [1, с. 25] — в останне десятилитя знаходиться в цен^ наукових i суспiльно-полiтичних дискусiй в Украшь Обгово-рення почались у науковому середовищi та поступово перейшли до полггачно! площини i, зрештою, були визнаш невiд'емною умовою оновлення кра!ни [2].
1 Reindustrialization is a policy of stimulating economic growth especially through government aid to revitalize and modernize aging industries and encourage growth of new ones (BrnHa^eHHa Merriam-
Webster, Inc. - американсько'1 компани, видавця довщниюв i лек-сичних словникiв, яка з 1964 р. е фшалом Encyclopœdia Britannica, Inc. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.merriam-webster.com/dictionary/reindustrialization).
Протягом останшх роив у свгг вийшло чимало робгт, присвячених проблемам трансформаций тради-цшних моделей економiки, притаманних кра!нам, що розвиваються, можливостям i перспективам !х подо-лання на iнновацiйнiй основь Так, у статтях [1; 3] Е.М. Лiбановою визначено основнi сощальш перешкоди на шляху до модершзацп украгнсько! економiки, окрес-лено напрями дш щодо усунення цих перешкод. Важ-лива увага у зазначених роботах придшена необхщно-стi запровадження передових технологiй, яю забезпе-чують перехiд до принципово нового для Укра!ни етапу розвитку — економiки знань.
Iдеологiчнi засади суспiльно-економiчних пере-творень на теренах Укра!ни порушуються у статтi [4], у якш автором розглядаеться вплив лiберапiзму на економiчнi процеси у свiтi, висвилюються переваги вибору лiберапьно-демократичних засад для реформу-вання украгнсько! економiки.
За результатами ощнки рiвня неошдус^ально! модершзацп Укра!ни та 11 економiчних райошв опуб-лiкована вже серiя робгт вiтчизняних учених. Зокрема, у статт [5] наведено класифiкацiю i методику ощнки стадш модершзацп та !х сукупного стану, розкритi особливостi процеав модершзацп в економiчних районах Укра!ни. У роботi [6] авторами розкрито недолiки нащонально! системи статистичного обл^, яю пере-шкоджають проведенню яюсних оцiнок процесiв модершзацп украгнсько! економiки, надано рекомендаций щодо 1х подолання та розвитку бази нащонального статистичного облiку.
Перспективи забезпечення стабшьносп держави та структурно! перебудови нащонально! економiки через призму дослщження процесiв концентраций нащо-нального капiталу в Укра!нi, визначення його ролi у глобальному зiткненнi капиатв визначаються у статтi
[7].
У колективнш монографи [8] особливу увагу при-дшено аналiзу перешкод при реалiзацi! модершзацш-них проектiв у базових галузях економiки, розкрито можливосп реформування укра!нсько! промисловостi на прикладi паливно-енергетичного, прничо-металур-гiйного та агропромислового комплекав, галузi маши-нобудування та виробничо! iнфраструктури. Детально розглянуто питання модершзацп вугшьно! промисло-востi, енергетичного сектору та чорно! металурги, а та-кож окреслено концептуальнi завдання щодо форму-вання в нащональних умовах ново! iндустрiально! политики.
Комплексним дослiдженням е монографiя [9], у якш автором проаналiзовано понятiйно-категорiаль-ний апарат, видшено складовi модершзацп — сощ-альну, технологiчну та шституцшну, показано !хню ед-шсть. Висвiтлено пiдходи до формування промислово! полiтики як засобу технологiчно! модершзацп та, з-помiж iншого, викладено основнi положення стратеги розвитку укра!нсько! промисловостi, обГрунтовано модель i заходи державно! полiтики щодо !! реалiзацi!.
Водночас напрями та особливосп реалiзацi! нащ-онально! модернiзацi! в умовах зовншньо! агреси, кризових проявiв в економiчнiй та полiтичнiй сферах вимагають глибокого вивчення теори модершзацп, ю-тори !! розвитку з тим, щоб не допустити фатальних помилок при !! проведеннi. Зазначеш обставини з огляду на свою специфiку не знайшли належного ви-свiтлення у роботах науковцiв, що й обумовило мету даного дослщження.
Метою статт е опрацювання теоретичних основ розумшня сутносп процесiв модершзацп суспшьства та економiки, обГрунтування !х ролi у 3a6e3ne4eHHi cтiйкого економiчного розвитку Укра!ни; просте-ження еволюц!! теоретичних поглядiв на модернiзацiю економiки, виокремлення !х характерних рис.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Термiн «модершзащя» у його cyчаcнiй iнтерпретацi! мае вщ-носно недавне походження та увшшов до лексикону сусп!льних наук тсля Друго! cвiтово! вiйни. П1д мо-дертзащею зазвичай розyмiють сукупшсть процеciв технологiчного, економiчного, cоцiального, культурного, полггичного розвитку суспшьства (кра!ни та !! регiонiв); комплексний споетб вирiшення економiчних i cоцiальних, полгтичних i yправлiнcьких, культурних та особиспсних завдань, яю стоять перед державами, товариствами та шдивщами в контекси внyтрiшнiх i зовнiшнiх загроз i ризиюв [10, с. 7]. На даний час у науковому cniemoeapucmei не вироблено единого погляду як щодо визначення цього поняття, так i щодо початку його зародження, процесу на стадш розвитку.
Як зазначаеться в Енциклопед!! «Бриташка» — «королевi енциклопедш» (яка занесена до «Книги ре-кордiв Пннеса» як найбшьш вичерпний довiдник yciх чаетв та народiв [11, с. 35]), «сучасне суспшьство — це iндycтрiальне суспшьство. Для того, щоб модершзу-вати суспшьство, в першу чергу, необхiдно здiйcнити його !ндустр!ал!защю» [12]. Тому поширеною у науковому cередовищi е думка про те, що початком модершзацп можна вважати промислову револющю в Англ!! у другш половинi XVIII столитя. Цей перiод був ознаменований переходом вщ традицiйного аграрного суспшьства до сучасного мicького шдустр!ального. Але деяю вченi не подшяють таких iдей та припускають, що модершзащя бере свш початок з науково! революций XVI-XVII столитя або епохи Проcвiтництва XVII-XVIII столитя [10, с. 32]. Наприклад, професор Гар-вардського yнiверcитетy Самуель Гантшгтон (Samuel Huntington) зазначае, що модершзащя зародилася у XV-XVI столгт в бврот [13].
Вiдповiдно з цим, юнують рiзнi погляди на icro-рiю модернiзацi!. Однi вчеш видшяють шicть хвиль модернiзацi!, починаючи з першо! промислово! революций, заюнчуючи прогнозом аж до 2100 р. (табл. 1), шш, зокрема В. 1ноземцев, — виокремлюють три велик! хвилi модернiзацi!, обмежуючись перiодом нов!т-ньо! ютори (табл. 2). Пропонуючи таку перiодизацiю, вчений зауважуе, що комплекcнi перетворення у сферах економiки, политики та суспшьного життя, як! вiдбyвалиcь у XVI — початку XIX ст., не можуть слу-жити уроками для нашого сьогодення. Адже вони про-такали в умовах, надто вщмшних вщ тепершнк i пе-реслщували яюсно шш завдання, н!ж ri, на яю нам ниш потр!бно ор!ентуватися [14, с. 6].
Поширеною, зокрема серед китайських учених [15], е думка про те, що в ютори розвитку модершзащя пройшла дв! велик! стад!! — первинну (вщ традицш-ного аграрного суспшьства до сучасного шдустр1аль-ного) та вторинну (вщ шдустр!ального суспшьства до суспшьства знань).
Можна наводити й шш! м!ркування з цього приводу. Разом !з тим необхщно враховувати, що стад^ альний поды перебку всесвтньог модершзаци е вiднос-ним, оскыьки розвиток рiзних кран i регютв вiдбувався у чаЫ асинхронно. Так, розвинеш кра!ни завершили класичну модершзащю та перейшли до наступного
етапу у 1960-х роках [14, с. 38]. Кра'ши, що розвива-ються, почали первинну модершзащю у рiзнi перiоди часу та не мають якихось конкретних термтв 11 заве-ршення. Але ж, коли почалася вторинна модершзащя, вони постали перед подвiйним викликом прохо-дження двох стадiй модершзаци одночасно. Як зазна-
Хвилi економiчноl та
чаеться в одному з докладiв про модернiзацiю Китай-ського центру дослщження модершзаци (China Center for Modernization Research) [16], швидше за все таю кра'ши оберуть режим комппексног модершзаци, що перед-бачае узгоджений розвиток двох модертзацш.
Таблиця 1
Хронолог1я Економ1чна модершзащя
Перша 1763-1870 Перша промислова революц1я
Друга 1870-1945 Друга промислова револющя
Третя 1946-1970 Третя промислова револющя
Четверта 1970-2020 1нформацшна pеволюцiя
П'ята 2020-2050 Нова б1олог1чна революця
Шоста 2050-2100 Нова ф1зична pеволюцiя
сошально! модершзаци *
Сощальна модершзащя
Анотащя
Урбашзащя та механiзацiя Електрифiкацiя, обов'яз-кова освгга
Добробут, авгомагизацiя
Мережева взаeмодiя, засно-
вана на знаннях Суспшьство з економiкою,
заснованою на бюлоги Суспшьство з економiкою, заснованою на культур1
Джерело: [10, с. 34].
Хвиля
Хронолопя
Велик1 хвил1 модершзаци * Кра'ши -представники
Таблиця 2
Мета i характеры риси модершзаци
I хвиля Друга половина XIX ст. — перша третина XX ст.
Шмеччина, Мета: створення «противаги» провiдним на той час дер-
Япошя, США, жавам — Англн та Францн
Роетя (тзнше розвиток внутршнього виробництва для подолання за-Радянський лежностi вiд заруб1жних поставок товарiв i обладнання;
Союз) активне залучення заруб1жних технологiчних рiшень та
прямих шоземних iнвестицiй; роль шновацш (за ви-нятком Нiмеччини) — вщносно невелика; вiдсутнiй комплексний характер модершзаци, перева-жала технологiчна складова, соцiальна та полiтична — не виражеш;
держава набувае ключово'1 ролi як провiдного агента модершзаци;
нарощення власно'1 вшськово'1 потужностi
Мета: «вбудовування» в структуру захiдного свту, перш за все, в економiчному аспектi
подш свггу на три частини: «шдустр1ал1зовану» (катта-лiстичнi та сощалютичш кра'1ни вiдповiдно «першого» i «другого» св^) та «доiндустрiалiзовану» (кра'1ни «тре-тього» свiту);
експортна орiентацiя виробництв кра'1н, спрямована на задоволення потреб Заходу
Класичний приклад сучасно1 модершзаци Мета: перетворення mieï чи тшог крати у промислово розвинену державу вiдповiдно до «правил гри» глобальноï економки
змша структури нацюнально' економiки i набуття про-мисловим сектором пpовiдноï pолi як у наповненш ВВП, так i в забезпеченш зайнятостi; система деpжавноï влади жорстко пiдпоpядкована зав-данням розвитку пpомисловостi, що проявляеться у державному фшансуванш значноï частини швестицш-них пpоектiв i ствоpеннi особливих умов господарю-вання (вщ видшення пiльгових кpедитiв до введення вщвертого пpотекцiонiзмy);
багатократне зростання (вiд 2 до 5 pазiв) зовншньо-торговельних та швестицшних потоюв
* Побудовано за: [14, с. 6-11].
Час тсля завер-шення Дpyгоï свь товоï вiйни — друга половина XX ст.
1960-1970-т роки
Шмеччина, Япошя, Пiвденна Корея, Тайвань та iншi азiйськi кpаïни
Япошя, Швденна Корея,
Сiнгапyp Малайзiя, Тайвань та iншi азiйськi кра'ши
Сам термш «модершзащя» вперше був викорис-таний у 1770 р. i е похщним вiд iменника «сучасний» (modern) i дiеслова «модернiзувати» (modernize) (табл. 3). Словники дають pi3Hi тлумачення модершзацп. Наприклад, у словнику Вебстера (Webster's Dictionary) наводиться два основних значення модершзацп як: процесу — акту модершзацп, приведення в сучасний стан, вщповщно до сучасних вимог i рамок та стану — дещо модернiзованого, модершзовано'1 ве-рсп [17]. Загальне визначення цього поняття наводиться у словнику шшомовних слiв О. С. Мельничука: «модершзащя — це оновлення, удосконалення, на-дання будь-чому сучасного вигляду, переробка вщповщно до сучасних вимог» [18].
У словнику «New Dictionary of the History of Ideas» модершзащю пов'язують i3 сощальними змшами в на-прямку загального полшшення сучасного над мину-лим [20]. II також розумiють у суто технолопчному ас-пектi як «процес часткового оновлення, замiни застарелого устаткування (машин, механiзмiв, обладнання, приладiв та iн.), технологи виробництва, техшчне й технологiчне переоснащення промислових i сшьсько-господарських пiдприемств» [21, с. 468] або як «оновлення об'екта, приведення його у вщповщшсть до но-вих потреб i норм, технiчних умов, показниюв якосп» [22, с. 439]. Однак таю пщходи вiдображають лише ок-ремi аспекти модершзацп, яка не може обмежуватись виключно технологiчними удосконаленнями чи сощальними змшами при незмшних економiчних, поль тичних, культурних умовах розвитку суспшьства.
Походження термша «модершзацш» *
Таблиця 3
Modern (сучасний) Перша згадка термту: 1585 р.
Пов'язаний iз тепершшм часом або з недавшм минулим. Той, що ба-зуеться на новiтнiй шформацп, методах або технологи
Modernize (модерн iзуват и) Перша згадка термту: 1748 р.
Робити сучасним i бшьш пристосованим до сучасних смаюв i потреб. Ставати сучасним, починати використовувати новггню iнформацiю, методи або технолопю
* Складено за: [19].
Як пщкреслюе В. 1ноземцев, «модершзащя — це комплексний процес, в якому поеднуються полтична воля, економiчна доцыьтсть та технологiчт можливо-стi. Взятий окремо, кожен з цих факто^в здатний ви-ступити лише передумовою для розгортання модершзацп, але не бшьше того» [14, с. 6]. Варто зазначити, що такий висновок був сформований вченими ще на-прикiнцi XX столитя. Так, у 1970-х роках С. Гантшг-тон у сво1й робота «The Change to Change: Modernization, Development, and Politics» одшею з характерних рис модершзацп видшив ll комплексний характер. Вiн зазна-чав, що модернiзацiя призводить до змш практично у всiх сферах людського мислення та поведiнки та що-найменше включае iндустрiалiзацiю, урбашзащю, со-цiальну мобiлiзацiю, диференцiацiю, секуляризащю, поширення засобiв масово1 шформацп, пщвищення грамотностi та рiвня освiченостi, розширення полггач-но1 участi. Поряд iз цим вiн видшив ще в^м особли-востей процесу модершзацп, на яю так чи iнакше зве-ртали увагу дослiдники, яю дослщжували цей феномен [13, с. 288-290]:
1) модершзащя — революцшний (revolutionary) процес, що безпосередньо випливае з контрасту м1ж сучасним i традицшним суспшьством, призводить до радикальних i тотальних змiн у закономiрностях люд-ського життя;
2) модернiзацiя — системний (systemic) процес. Змша одного фактору призводить до змш шших фак-тс^в, а рiзнi елементи модершзацп значно пов'язаш м1ж собою, осюльки, в деякому юторичному сенсi, вони повинш були здiйснюватися одночасно;
3) модершзащя — глобальний (global) процес, який розпочався деюлька столiть тому, але сьогодш
вiн став всесвiтнiм явищем. Це стало можливим зав-дяки розповсюдженню сучасних iдей та техшки з Цен-трально1 бвропи, а також частково за рахунок ендо-генного розвитку незахщних суспшьств. У будь-якому випадку всi суспшьства колись були традицшними, а нинi ва суспшьства е або сучасними, або знаходяться в процес такого становлення;
4) модершзащя — довготривалий (lengthy) процес. Незважаючи на те, що модершзащя за сво1м характером е революцшним процесом, сукупнiсть змш, яю вона передбачае, вимагають часу. I хоча темпи змш зростають, час, який потрiбен для переходу вщ тради-цiйного суспшьства до сучасного, дос вимiрюеться поколiннями;
5) модершзащя — поетапний (phased) процес. Ус суспшьства мають пройти рiзнi рiвнi або фази модершзацп. Суспшьства, вочевидь, починають з етапу тра-дицiйного суспшьства та завершують етапом сучасного суспшьства. Час, який залишаеться пройти кожному суспшьству, залежить вiд стадп, на яюй воно перебу-вае, коли розпочинае процес модершзацп;
6) модершзащя — процес гомогешзацп (homogenizing). З одного боку, юнуе багато рiзних видiв тра-дицiйних суспшьств, яких поеднуе одна риса — вщ-сутшсть сучасностi, з iншого боку, — юнують сучаснi суспшьства, яю загалом схожi. Модернiзацiя створюе умови для зближення суспшьств;
7) модернiзацiя — незворотний (irreversible) процес. Суспшьство, яке досягло певних рiвнiв урбашза-цп, грамотностi та iндустрiалiзацn в одному десятилгт не може суттево понизити цей рiвень в шшому деся-тилiттi. У тому чи шшому суспшьсга темпи перетво-рень можуть змшюватися, але загальний напрямок розвитку залишаеться незмшним;
8) модершзащя — прогресивний (progressive) про-цес. Хоча модершзащя супроводжуеться складностями та невдачами, у довгостроковш перспективi вона не тшьки неминуча, але й необхщна. Значнi витрати та зусилля, особливо на початкових стащях, обов'язково окупляться у соцiальному, полiтичному та економiч-ному сенсi. У довгостроковiй перспективi модернiзацiя пiдвищуе добробут людини як з точки зори культурного, так i матерiального виразiв.
Таке розумшня феномену модернiзацiï в цшому вщображае погляди представниюв класично'1 теори модернiзацiï — теоретично'1 iнтерпретацiï процесу модершзаци вщ початку шдус^ально' революци XVIII столiття. Класична теорiя модершзаци була сформована у 1950-1960-х роках i вщ самого початку базувалась на ще1 поширення економiчноï та полiтичноï моделi роз-витку США (де вона розвивалась) на Захщну Свропу, а потiм — на ва вiцсталi (постколонiальнi) кра'ши. Цей процес, який отримав поширену назву «вестершзаци», передбачав розповсюдження захщних виробничих практик та соцiальних вщносин на кра'ши, як1 знахо-дились за межами захщного свiту [14, с. 2].
Прихильники класично'1 теорп модершзаци вва-жали, що традицiоналiзм е перешкодою економiчним i сощальним змiнам, тому традицiйнi суспшьства вщ-стають у своему розвитку, а демократичш кра'ши, навпаки, е взiрцем сучасностi. Вiдтак, мiсiею розвине-них краш мае бути приведення вщсталих краш до су-часностi. На цю тематику було опублiковано чимало робiт, зокрема, «The Social System» [23] Т. Парсонса (T. Parsons), «The Passing of Traditional Society: Modernizing the Middle East» Д. Лернера [24] (D. Lerner), «Modernization and the Structure of Society» М. Левi [25] (M. Levy), «Social Change in the Industrial Revolution» Н. Смелзера [26] (N. Smelser), «Political Order in Changing Society» С. Гантшгтона [27] (S. Huntington).
У 1970-х роках теорiя модершзацИ зазнала сутте-во'1 критики та одночасно пережила перюд подальшого розвитку. У свои виступах Р. Пребш (аргентинський економют), Ф. Е. Кардозу (майбутнш президент Бра-зили у 1995-2003 рр.), А. Г. Франк (шмецький еконо-мют, соц1олог i пол1толог) та шш1 стверджували, що теорiя модернiзацiï не здатна подолати вщсталють краш «третього свггу». Вони посилались на невдач! ла-тиноамериканських краш, яю так i не змогли наздог-нати розвинеш кра'ши (вставка).
п1сля завершення промислово розвиненими кра-шами класично'1 модернiзацiï на порядок денний ви-йшло питання щодо подальших жпрям1в розвитку цих краш. Це послужило поштовхом до розвитку теори модернiзацiï та дослiдження ïï перспектив. У 19701980-х рр. модершзацшш процеси розглядаються вже п1д шшим кутом зору: вченi не обмежуються простим описом iндустрiалiзованого св1ту, вони намагаються спрогнозувати наступнi етапи розвитку iндустрiалiзо-ваних краш. У такий спос16 зароджуеться теорiя пост-модертзаци. Вщповщно до цiеï теори, перехщ в1д тра-диц1йного суспшьства до шдус^ального е модершза-цiею, а трансформащя iндустрiального суспшьства у постшдус^альне е вже постмодертзащею. Така трансформащя передбачае глибою зм1ни в економiчнiй, соцiальнiй, пол1тичн1й, релiгiйнiй, культурнш сферах життя суспшьства. При цьому, якщо головною метою модернiзацiï е економiчне зростання, то постмодерш-
защя прагне створити умови для максимiзацiï особис-того щастя [16].
З теори постiндyстpiального суспшьства класич-ними е пращ Алена Турена (Alain Touraine), який особливу увагу придшяв пpоблемi формування та розвитку сощального капiталy в постiндyстpiальномy сус-пiльствi, i Денiела Белла (Daniel Bell), який подшив розвиток людського суспшьства на три етапи: дошду-стpiальний, iндyстpiальний та постiндyстpiальний. Вш сформулював п'ять головних ознак постшдустр!аль-ного (iнфоpмацiйного) суспшьства [30]:
розвиток сеpвiсно-оpiентованоï економiки; домiнyвання у сyспiльствi прошарку професюна-лiв i науково-техшчних фахiвцiв;
пpовiдна роль теоретичного наукового знання як джерела iнновацiй та прийняття полiтичних piшень;
контроль за технолопчним розвитком i техноло-пчна оцiнка;
створення нових «iнтелектyальних» технологш. 1де' вчених про майбутне постшдустр!альне суспшьство в подальшому були розвинеш у працях Елвша Тоффлера (Alvin Toffler) i Мануеля Кастельса (Manuel Castells). Зокрема, трилопя М. Кастельса «The Information Age: Economy, Society and Culture» [31] отри-мала всесвгтне визнання та вважаеться одним iз най-бшьш вичерпних дослщжень глобально' шформацш-но' ери.
У наступш два десятилiгтя (1980-1990-ri pp.), хоча дослiдження модеpнiзацiï були не настшьки актив-ними, з'являеться багато нових теорш. Наприклад, ш-мецький соцiолог Джозеф Хубер (Joseph Huber) представив теорю екологiчноï модершзаци, яка визначае ключову роль тако' модершзаци у забезпеченш ста-лого розвитку суспшьства та вщстоюе перевагу людського розуму в координаци економiчного та еколоп-чного прогресу. Еколопчна модеpнiзацiя за Дж. Хубе-ром е наступною фазою розвитку шдустр!ального суспшьства, у яюй економiчний прогрес потребуе пере-оцiнки наслiдкiв впливу людства на навколишне сере-довище [32].
Шмецький сощолог Ульpiх Бек (Ulrich Beck) за-пропонував теори рефлексивно1 модершзаци та суспшьства ризику. Вш стверджуе, що сучасний свiт перебу-вае в станi трансформаци — переходу вщ шдустр!аль-ного суспшьства до суспшьства ризику, коли процес виробництва матеpiальних благ супроводжуеться вщ-творенням небезпек i загроз [33].
Китайський вчений Хе Чуаньщ (He Chuanqi) роз-винув теорю вторинног модернзаци, яку представив у вигляд! процесу та стану значних трансформацш вщ iндyстpiального суспшьства до суспшьства знань, вщ iндyстpiальноï економiки до економiки знань, вщ ш-дустр!ально' до знаннево' цивiлiзацiï, вщ шдустр!аль-но' епохи до епохи знань [34].
Серед шших теоpiй цих десятилгть: «нова модер-нiзацiя» Е. Т!раякяна (E.Tiryakian), теоpiя триваючо' модершзацИ У. Запфа (W. Zapf), теор!я множинних су-часностей С. Айзенштадта (S. Eisenstadt).
Пщсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що те-оpетичнi дослiдження модершзаци у другш половин! XX столгття пройшли щонайменше три перюди розвитку (табл. 4).
Як зазначае В. 1ноземцев, якщо подивитись на перебИ модершзаци у практичнш площиш, можна по-бачити, що модершзацшш процеси, яю вщбувались
Вставка
Ыдомий кпанський соцюлог cynacHocmi Мануель Кастельс (Manuel Castells) назвав 1980-mi роки для Латинсько'1 Америки «втраченим десятилттям» — на^дком впливу cyKymocmi факторiв [28].
По-перше, борговог кризи, яку вт пояснюе таким чином: на глобальных фтансових ринках надлишок нафтодоларiв, як потрiбно було вкласти в оборот, накопичився у той самий час, коли економжи роз-винених кран виявилися в найбльш глибокш (тсля кризових 1930-х рокв) рецесн, а процентт ставки в реальному виражент були негативними. Приватт мiжнароднi банки побачили можливсть прокредиту-вати уряди латиноамериканських крат, особливо тих, як були багатi нафтою i тим самим потенцшно платоспроможними. Банки не були дуже розбiрливими: будь-який уряд, який прагнув отримати позику, його одержував. При цьому банки розраховували, що вони отримають можливкть полтично впливати на латиноамериканськ уряди, якщо тi не зможуть розплатитися, що з часом i сталося.
По-друге, безвiдповiдальностi урядiв латиноамериканських кран у використант наданих Им позик. Кошти найчастше використовувалися непродуктивно, а «iнодi, — як зазначае вчений, — екстрава-гантно»: вiйськовi диктатори Аргентини, наприклад, закуповували на них озброення, щоб спробувати забрати Мальвти у Британн; в Мексиц влада загрузнула в корупци; Венесуела зробила помилкову ставку на збитковi державт корпораци, особливо в сталеплавильнш i нафтохiмiчнiй галузях; Болiвiя займалася нелегальним виробництвом кокату. Лише Бразилiя намагалась твестувати хоча б частину отриманих кредитiв у перебудову промисловостi, однак це вiдбувалось на тлi неефективного державного управлтня.
Збк ттереЫв приватних фтансових компанш, як надавали позики, та латиноамериканських уря-дiв, як безвiдповiдально ïх використовували, «створило фтансову бомбу уповыьнено'1 ди, яка i вибухнула в 1982 р, коли Мексика вiдмовилася вiд виплати боргу».
По-трете, впровадження «нав'язаних» рекомендацш мiжнародних кредитних iнститутiв на чолi з Мiжнародним валютним фондом (МВФ), вiдповiдно до яких, латиноамериканськ крати мали реалiзу-вати два основт заходи:
❖ рiзко скоротити державт витрати, провести полтику жорстко'1 бюджетной економи', зменшити кредитт можливостi банкв, а отже i пропозищю грошей на ринку, знизити реальну заробтню плату;
❖ провести широкомасштабну приватизацю державного сектора, особливо його найприбутко-вших компанш, шляхом пропозици iх на торгах тоземному катталу.
Метою запровадження таких заходiв проголошувалась реструктуризащя та досягнення конкурен-тоспроможностi економк латиноамериканських крат у глобальному вимiрi, що у свою чергу вимагало тдвищення ïх здатностi конкурувати в промисловому експорти Однак модершзащя технологiчноï т-фраструктури вимагала значних державних i приватних твестицт у той самий час, коли полтика жорсткоЧ економи та скорочення витрат залишила латиноамериканськ уряди та тдприемства фак-тично без коштiв. Джерелом твестицш в економку могли б бути заощадження компатй та населення, але вони прагнули до виживання, тому розмщували власт накопичення в мiжнародних фтансових структурах. У тдсумку все це знизило технологiчну потужтсть крат i негативно позначилось на дов-гостроковш конкурентнш позицн латиноамериканських економк.
З цього приводу Е. Райнерт зазначае, быьша частина переробног промисловостi крат прийшла до занепаду, а недостатнш попит з боку промислового сектору не дав латиноамериканцям розвинути сектор наукомктких послуг, як це робили багатi крати. Науковець звертае увагу на до^дження нжець-кого економкта першог половини XIX ст. Фрiдрiха Лкта про вибiр часу для введення тарифiв i выьно'г торгiвлi. Ф. Лкт запропонував таку по^довтсть [29]:
1) вЫм кратам потрiбен перод выьно'г торгiвлi, щоб змтити схему споживання та забезпечити попит на промисловi товари;
2) протягом наступного пероду малi крати захищають i будують власну промисловкть (тобто створюють види дiяльностi, для яких характерна зростаюча вiддача), а також створюють синергт;
3) починаеться економiчна ттегращя вЫх великих географiчних областей; у кожнш кран повинен бути розвинений конкурентоспроможний промисловий сектор;
4) вЫм кратам вигiдно вiдкритися для глобальноï выьно'г торгiвлi.
Приймаючи точку зору Ф. Лкта, Е. Райнерт зауважуе, що тi крати, як знехтували третiм етапом, зробили велику помилку. На його думку, якби крати Латинсько'1 Америки дотримувалися порад Ф. Лкта та поступово «вводили глобалiзацiю», вони б зберегли быьше промислових тдприемств i забез-печили вищий рiвень життя населення [29].
Шдсумовуючи вищезазначене, доречно вiдмiтити, що досвiд латиноамериканських крат заслуговуе на серйозну увагу укратського полтикуму i навть не стльки щодо на^дкв ствпращ з МВФ, у бж якого сьогодт лунають неабияк звинувачення у банкрутствi крат, що emiдують iх рекомендащям, ск-льки справжньою, а не iмiтованою нацыенктю укратськог влади впроваджувати реформи, чинити отр корупцн та тдвищувати рiвень життя населення.
Хвил1 дослщжень модершзаци в свт у другш половин XX столггтя *
Таблиця 4
Хр.
онологш Основн1
теори
Дослщження
класично'1
модершзаци
Дослщження постмодерш-заци
Дослщження ново!" модер-н1заи1Т
Джерело:
1950-1960
1970-1980
1980 — по тепершнш час
16].
Теор!я класично' модершзаци, Теор!я за-лежносп, Теор1я св1-тово' системи Пост1ндустр1альне су-сп1льство, Постмодернизм, Теор1я пост-модершзаци Теор1я триваючо' модершзаци, Теор1я рефлексивно' модершзацИ, Теор1я триваю-чо' модершзацИ, Тео-р1я множинних сучас-ностей, Теор1я вто-ринно' модершзаци
у 1960-1970-х роках у кра'нах Швденно-Схщно' Аз!' i Латинсько' Америки, стали класичними прикладами су-часно1 модершзаци. Завданнями "х виступали [14, с. 9]: перетворення т1е' чи шшо' кра'ни в промислово розвинену державу;
змша структури зайнятост1 вщповщно до глоба-льних тенденц1й;
виявлення та максимально повне використання внутршшх i зовн1шн1х джерел 1нвестиц1й;
виведення шдустр1ально' продукц!' на св1тов1 ринки i завоювання значно' частки цих ринк!в;
удосконалення 1нфраструктури та наближення ïï до аналог1в, що юнують в розвинених кра'нах.
Д1йсно, вс1 ц1 завдання е актуальними для краш, що розвиваються, у тому числ1 i для Укра'ни. Поряд 1з цим, влучним е висл1в ученого з приводу того, що ниш вже не так легко увшти до групи «обраних краш», як це було ранше. «Для початку, — пщкреслюе в1н, — не-обх1дно моб1л1зувати зусилля нацП та провести ефек-тивну та масштабну шдустр1ал1защю, яка наблизила б крашу до «нижньо' меж1» пост1ндустр1ально' транс-формаци. Пот1м, коли р1вень життя населення пщви-щиться достатньо для того, щоб домшуюш в сусп!льс-тв1 матер1ал1стичн1 ц1нност1 вщшшли на другий план i громадяни в1дчули прагнення до п1двищення свого освгтнього та 1нтелектуального р1вня, суспшьство мае бути готовим до змши парадигми i перенесения акценту на всеб1чний розвиток осв1ти та науки» [14, с. 24].
У цьому контекст! важливо зауважити, що сього-дн1, коли укра'нська держава перебувае у сташ в1йни, зазнае людських втрат, виробничих та шфраструктур-них руйнувань, значних економ1чних збитк!в, гово-рити про моб1л1зац1ю доречно виключно по в!дно-шенню до заможних верств населення та державно' бюрократ!', одшею з функц1й яко' i е модершзацшна, тобто забезпечення умов для соц1ально-економ1чного розвитку. Натом1сть закликати широк! верстви населення — яке i так живе на меж1 можливостей — до са-мообмежень, тертння та концентрац!' зусиль на ре-ал1зац!' «модерн1зац1йного проекту» з боку держави е цишчним та безглуздим намаганням.
Висновки. Отже, об1знашсть держави щодо особ-ливостей та обмежень наявних теор1й i напрацьованих у свт тдход1в до проведення модершзаци мае виклю-чну значим1сть для и усп1шного вт!лення в кра'нах, що розвиваються, тако' як Укра'на. Глибоке розум1ння щ-лей, сутност1 та значення процес1в модершзаци суст-льства та И складових — держави, економ1ки, сусп!ль-них в1дносин — е невщ'емною умовою вироблення на-уково обГрунтовано' державно' стратег!' та програм розвитку кра'ни та ïï рег1он1в у напрям1 подолання шновацшно-технолопчно'' пр1рви, в як!й вони опини-лися. Адже, не покладаючись на теоретичн1 надбання та досвщ 1нших краш, що завершили первинну мо-дерн1зац1ю та знаходяться нараз1 в процес1 реал1зац!' вторинно' модершзаци, будь-яка спроба модершзу-вати економ1ку може зак!нчитися у кращому випадку н1чим, а у пршому — обернутися несприятливими на-сл1дками для всього народу через невдало проведен! трансформац!'.
У той же час необхщно завжди мати на уваз!, що стратег!', як! устшно допомагали розвиненим сьогод-ш кра'нам досягати економ!чного устху, можуть не спрацювати в сучасних умовах посилення невизначе-ност! та слабко' прогнозованост! Незаперечним е лише той факт, що шлях цих краш був десятил!ттями, а шод1 й стол!ттями, заснований на формуванш, захи-ст1 та розвитку власних динам!чних галузей переробно' промисловоси, на що, безумовно, необхщно робити ставку i Украшь
Список використаних джерел
1. Л!банова Е.М. Модершзащя економ!ки Укра-'ни в контекст! сощальних виклиюв / Е.М. Л!банова // Демограф!я та сощальна економ!ка. — 2011. — № 1 (15). — С. 24-38.
2. Указ Президента Укра'ни «Про Стратепю ста-лого розвитку «Укра'на — 2020» в!д 12.01.2015 р. № 5/2015 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5/2015.
3. Л!банова Е.М. Соцiальнi проблеми модершзацИ укра'нсько' економ!ки / Е.М. Л!банова // Демогра-ф!я та сощальна економжа. — 2012. — № 1 (17). — С. 5-22.
4. Геець В. Л!берально-демократичш засади: курс на модершзащю Укра'ни / В. Геець // Економ!ка Ук-ра'ни. — 2010. — № 3. — С. 4-20.
5. Ляшенко В.1. Ощнка процес!в модершзацИ Ук-ра'ни та И економ!чних райошв / В.1. Ляшенко, 6.В. Котов // Часопис економ!чних реформ. — 2014. — № 3 (15). — С. 19-30.
6. Ляшенко В.1. Про необхщшсть як!сного стати-стичного забезпечення оц!нки стадш модершзаци промислових м!ст i регюшв Укра'ни / В.1. Ляшенко, 6.В. Котов // Економжа та право. — 2015. — № 1 (40). — С. 20-27.
7. Vishnevsky O.S. The Clash of Capitals: Ukraine as Victim National and Global Processes/ O.S. Vishnevsky // Економ!чний вюник Донбасу. — 2014. —№ 4(38). — С. 67-72.
8. Перший етап модершзаци економ!ки Укра'ни: досвщ та проблеми: моногр. / О.М. Алимов, O.I. Амоша та ш.; за заг. ред. В.1. Ляшенка; 1ЕП НАН Ук-ра'ни, КПУ. — Запор!жжя: КПУ, 2014. — 798 с.
9. Юндзерський Ю.В. Промисловють Укра!ни: стратепя i политика структурно-технолопчно! модершзацп: монограф1я / Ю.В. Юндзерський ; НАН Укра!ни, ДУ «1н-т екон. тапрогнозув. НАН Украши». — К., 2013. — 536 с.
10. Обзорный доклад о модернизации в мире и Китае (2001—2010) / Пер. с англ.; под. общей. ред. Н.И. Лапина / Предисл. Н.И. Лапин, Г.А. Тосунян. — М.: Издательство «Весь Мир», 2011. — 256 с.
11. Черниш Н. Енциклопед1я «Бриташка»: склад-ний шлях до свггового лщерства / Н. Черниш // Вю-ник Книжково! палати. — 2009. — № 2. — С. 35-40.
12. Modernization / Епсус1орж^а Britannica [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.britannica.com/topic/modernization.
13. Huntington, Samuel P. The Change to Change: Modernization, Development, and Politics / S. P. Huntington // Comparative Politics. — Vol. 3. — № 3. — Р. 289 [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://home. ku.edu.tr/~ dyukseker/huntington-changetochange.pdf.
14. Иноземцев В.Л. Что такое модернизация и готова ли к ней Россия? / В.Л. Иноземцев // Модернизация России: условия, предпосылки, шансы, М.: Центр исследований постиндустриального общества, 2009. — 82 с.
15. Не С. The Civilization and Modernization [Електронний ресурс] / Chuanqi Не // Social Change in the Age of Globalization 7th-11th July, Beijing, PR China. — Режим доступу: http://www.modernization.com.cn/ civilization%20and%20modernization.pdf.
16. CMR 2003: Modernization Theories and Prospect / China Center for Modernization Research, Chinese Academy of Sciences [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://en.modernization.ac.cn/document.action? docid=23935.
17. Definition of modernization / Merriam-Webster, Inc. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.merriam-webster.com/dictionary/ modernization
18. Модершзащя / Словник шшомовних ^в О.С. Мельничука [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://slovopedia.org.ua/42/ 53404/286289.html.
19. Simple Definition of «modern» / Merriam-Web-ster, Inc. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.merriam-webster.com/dictionary/Modern; Simple Definition of «modernize» / Merriam-Webster, Inc. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.merriam-webster.com/dictionary /modernize.
20. Modernization / New Dictionary of the History of Ideas by Eyoh, Dickson, 2005, The Gale Group, Inc. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. encyclopedia.com/topic/Modernization.aspx#2.
21. Економiчна енциклопедiя: У трьох томах. Т. 2 / Редкол.: С.В. Мочерний (вщп. ред.) та ш. — К.: Ви-давничий центр «Академiя», 2001. — 848 с.
22. Экономическая энциклопедия / Науч.-ред. Совет изд-ва «Экономика»; Ин-т экон. РАН; Гл. ред. Л. И. Абалкин. — М.: ОАО «Издательство «Экономика», 1999. — 1055 с.
23. Parsons T. The Social System. Glencoe: Free Press, 1964 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://home.ku.edu.tr/~mbaker/CSHS503/ TalcottPar-sonsSocialSystem.pdf.
24. Lerner D. The Passing of Traditional Society: Modernizing the Middle East [Електронний ресурс] / D. Lerner // The American Political Science Review. — Vol. 53, No. 4 (Dec., 1959), pp. 1133-1135. — Режим доступу: http ://www.j stor.org/stable/1952087?seq=1#page_scan_ta b_contents.
25. Levy, M.J. Modernization and the Structure оf Society. Princeton; Princeton University Press, 1966.
26. Smelser Neil J. Social Change in the Industrial Revolution. An Application of Theory of the British Cotton Industry — London: Routledge & Kegan Paul, 1959 [Електронний ресурс] — Режим доступу: https://archive.org/ stream/ socialchangeinin00smel#page/n13/mode/2up.
27. Huntington, S. P. Political Order in Changing Society. New Haven and London; Yale University Press, 1968 [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://projects. iq.harvard.edu/gov2126/files/huntington_political_order_c hanging_soc.pdf.
28. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура [Електронний ресурс] / М. Кастельс; пер. с англ. под науч. ред. О.И. Шкара-тана. — М., 2000. — 606 с. — Режим доступу: http://www. gumer. info/bibliotek_Buks/Polit/kastel/02.php.
29. Эрик С. Райнерт. Как богатые страны стали богатыми, и почему бедные страны остаются бедными / пер. с англ. Н. Автономовой; под ред. В. Автономова.
— М.: НИУ ВШЭ, 2011. — 384 с.
30. Bell Daniel The Coming of Post-Industrial Society: A Venture in Social Forecasting [Електронний ресурс] — Режим доступу: https://www.os3.nl/_media/ 2011-2012/daniel_bell_-_the_coming_of_post-industrial_ society.pdf.
31. The Information Age: Economy, Society and Culture [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://deterritorialinve stigations.files.wordpress.com/2015 /03/manuel_castells_the_rise_of_the_network_societyboo kfi-org.pdf.
32. Huber J. Towards industrial ecology: sustainable development as a concept of ecological modernization [Електронний ресурс] / J. Huber // Journal of Environmental Policy & Planning. — 2000. — Р. 269-285.
— Режим доступу: http://onlinelibrary.wiley.com/ doi/10.1002/1522-7200(200010/12)2:4%3C269: AID-JEPP58%3E3.0.C0;2-U/abstract.
33. Beck U. Reflexive Modernization: Politics, Tradition and Aesthetics in the Modern Social Order [Електронний ресурс] / U. Beck, A. Giddens, S. Lash // Transactions of the Institute of British Geographers. — 1997. — Vol. 22. — No. 2. — Р. 263-265. — Режим доступу: http://www.jstor.org/stable/622314?seq =1#page_ scan_ tab_contents.
34. China Net for Modernization. Second Modernization Theory [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.modernization. com.cn/Second%20 modernization.htm.
