CC BY
24
лишне природне середовище не перевищуе межi природного самовщновлен-ня впродовж ще1 дiяльностi. За пропозицiею Х. Мюллера [5], необхщно зба-лансувати п'ять головних елементiв для досягнення сталого туризму: еконо-мiчний, задоволення турис^в, соцiальний, культурний, екологiчний, крiм того це потрiбно зробити так, щоб жоден з цих чинниюв не був домшуючим.
Альтернативою можуть бути прюритетш мм,якiм види рекреаци та туризму, що не передбачають iнтенсивного технiчного втручання. Iндустрiя рекреацiйно-туристичноï дiяльностi за умови ïï рацiональноï органiзацiï, е екологiчно безпечною та економiчно ефективною галуззю, а ïï розвиток - одним iз чинниюв сталого розвитку держави.
1ншим шдходом для зменшення негативного впливу на навколишне середовище може бути застосування загальних заходiв - узгодження кален-дарiв вiдпусток на державному чи регюнальному рiвнях, щоб зменшити шко-ве сезонне навантаження, уточнення регюнальних планiв менеджменту у ту-ристичнiй галузi, впровадження мiжнародноï системи якостi послуг на турис-тичних об'ектах, проведення стратегiчних еколопчних оцiнок туристичних проектiв, що тшьки плануються для впровадження.
Л1тература
1. CEC (1992 b) The State of the environment in the European Community. COM (92) 23 final, Vol III, 27 March 1993, Commission of the European Communities, Luxembourg.
2. IFEN, 2000. Tourisme, eenvironment, territoires: Les indicateurs. Institut français de l'environnement, Orleans. An outline of the main findings is available in English. http:// www.ifen.fr
3. Туризм и устойчивое развитие: Добавление: Туризм и охрана окружающей среды/ Комиссия по устойчивому развитию. Сессия (7, 199). - Нью-Йорк, ООН, 1999. - 13 с.
4. Проблеми сталого розвитку Украши = Problems of sustainable development of Ukraine: Зб. наук. доп./ НАН Украши, Наукова рада НАН Украши з проблем навколишнього середови-ща та сталого розвитку. - 3-те вид., перероб. i доп. - К.: БМТ, 2001. - 424 с.
5. Müller H.R. Challenges in our time and their consequences for tourism management. Paper presented at seminar on Tourism Management between Tradition and Sustainability, 4 February 1993. Research for Leisure Time and Tourism, University of Berne.
УДК 630*232:630*174 Доц. 1.В. Шукель, канд. с.-г. наук -НЛТУ Украши
МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕС1В РЕКРЕАЦ1ЙНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Проаналiзовано концепщю середовища для людини та балансу часу рекреанта при моделюванш процеав рекреацшного природокористування. Наведено концепту-альну оцшку щнносп рекреацшного об'екта, еколого-рекреацшного потенщалу тери-торп та його оргашзацп, складено моделi часово-просторових ци^в дiяльностi потен-цшних рекреашив на основi залежносп вщ балансу часу та ци^чних обмежень.
Ключов1 слова: цшшсть рекреацшного об'екта, потенщал рекреацiйного об'екта, оргашзащя рекреацiйного об'екта, моделi дiяльностi потенцiйних рекреантiв.
Doc. I.V. Shukel - NUFWT of Ukraine Design of Processes of Recreational Use of Nature
It is analysed conception of environment for a man and balance of time of the recreation's at the design of processes recreation's use of nature. Conceptual estimation of value of recreation object ecological and recreation potential of territory and his organization is
resulted, made the models of sentinel-spatial cycles of activity of potential recreation's on the basis of dependence on cyclic limitations and balance of time.
Keywords: Value of recreation object, potential of recreation object, organization of recreation object model of activity of potential recreation's.
Вступ
Попит на рекреацшш ресурси притаманний не тшьки mflycipianbHrn enoci, ще з давньо! ютори B^OMi приклади, коли населення великих мют ство-рювало рeкрeацiйнi системи за межами мюьких мурiв. Так, стародавнш Рим мав значну систему замюьких вiл, курортних мicтeчoк, вщпочинкових i турис-тичних гoтeлiв. Рекреацшний попит людини проявляеться в умовах, коли у середовищд дoмiнують штучш системи. Зростання рeкрeацiйних потреб людини та попиту на рекреацшш ресурси е особливо характерним для останшх де-сятилт. Чинниками, що стимулюють рicт потреби у замюькому вiдпoчинку е перевтома мeшканцiв мюта шумами, вiбрацiями, кисневою та ультра-фюлето-вою нестачею, запилeнicтю та загазовашстю мicькoгo пoвiтря; зростання мо-бшьност населення; пiдвишeння культури населення; неспроможшсть юну-ючих мicьких cквeрiв i паркiв задовольнити потреби мeшканцiв мют у спшку-ваннi з природним оточенням; потяг до шзнання природи тощо [1-6, 8, 11, 14].
У теори рекреацшного природокористування на сьогодш не розробле-но концепци середовища для людини на мегасистемному рiвнi, яка би об'еднувала властивост природних i штучних систем [3, 4, 7-9]. Причини цього зумовлеш вузькою прoфeciйнoю рoзмeжoванicтю дocлiджeнь середовища i людини. Внаcлiдoк цього навгть системний пiдхiд рiдкo виходить за рамки окремих шдсистем, а cиcтeмoутвoрюючi структури, як правило, роз-глядають у cинхрoнiчних зрiзах [3, 7, 12, 14]. Такий стан речей не забезпечуе вимоги сталого розвитку та потребуе подальших дослщжень.
Результати дослщжень
1. Системи рекреацшного природокористування (СПР) засноваш на процесах утворення, розвитку та вщтворення природних (ПС) та штучних систем (ШС), шляхом розвитку зв'язюв мiж ними i взаемоди з людиною (Л):
СПР = f (ПС + ШС + Л).
Природш ландшафти, антрoпoгeннi утворення i людина е складними вiдкритими системами стохастично-детермшованого типу, а 1х енергетичш рiвнi, cиcтeмoзабeзпeчуючi i cиcтeмooхoрoннi структури е принципово рiзни-ми. Bci бютинш системи cамooрганiзуючi i концентращя енерги в 1х трoфiч-ному ланцюгу зростае вщповщно до стану продуцентно-консументного ряду. Абютинна природа е системою тeрмoдинамiчнoгo типу i ii eнтрoпiя неухиль-но зростае. Розширення еколопчно! нiшi людини залежить вщ тeмпiв спожи-вання eнтрoпiйнoгo фонду середовища, "добудови" природи штучними утво-реннями i зростання "горизонтальних" зв'язюв (транспорт енерги, речовини та шформаци). Енергетичний рiвeнь антропогенних систем е не пoрiвнянo "вищим" за бютичш (будинок, наприклад, е кiнцeвим продуктом пращ тисяч людей, що виробляли знання, технологш, матeрiали, способи 1х виготовлен-ня, транспортування тощо). Але антропогенш системи не cамooрганiзуючi, 1х розпад е питанням часу, вони "вбудовуються" у прирoднi ландшафти меха-
HÏ4HO, ïx "тшо" е стороншм стосовно системоутворюючих природних структУР [5].
Розбудова систем горизонтальноï ротацiï еколопчних зв'язюв людини е причиною функцiональноï диференцiацiï територiй у регiонаx свпу. Характер-ний для живих систем принцип "попит-пропозищя" у соцiальнiй сферi тран-сформувався в цiльову настанову розвитку виробництва за напрямком тран-спортабельност продукци. Урбоекосистеми перетворилися на величезш осе-редки рiзноманiтниx структур попиту, споживання i пропонування. Необхщ-нiсть утворення таких структур для проживання сучасно1' людини сумнiвiв не викликае, але безперечним е також i негативш наслiдки таких утворень. ïx причиною е вщставання здатностi людей розумiти суть природно1' системи вiд мож-ливостi ïï продукування. У цьому напрямi останшм часом помiтнi зрушення, що живить надда на можливiсть подолання з часом еколопчних проблем у локаль-них, регiональниx i глобальних масштабах (Бразилiя,1992, Йоганнесбург, 2002).
Жодна юнуюча система не може розглядатися в ïï миттевому статичному зрiзi, бо при цьому втрачаеться можливють отримати iнформацiю про iмпульс системи та напрям ïï розвитку. Процеси структуроутворення на рiв-нях шдсистеми i системи в цшому е змшними, а поxiдна ïx стану в чаш може бути з будь-яким знаком. При цьому:
• d(СПР) < 0 - ознака збшьшеиия яккиого р1вня ïï оргатзаци;
• d (СПР) = 0 - показник мехатчиого стану;
• d (СПР) > 0 - деградащя системи в чаш.
2. Рекреацшш ресурси не е "транспортабельними", для них не характерна горизонтальна ротащя. Компоненти ландшаф^в, яю е джерелом рекре-ацшних ресурсiв, вiдомi, певною мiрою описаш, а для ix узагальнення бракуе знань системоохоронних структур. Меншою мiрою вивченi такi аспекти рек-реацшних ресурсiв як потеищал, органiзацiя i цми^тъ [1, 3, 8, 9, 13, 14].
Визначення потеищалу рекреацшних ресуршв зручно зробити на енер-гетичному рiвнi, що е безвщносним до людського сприйняття i дае можливють, по-перше, об'ективно оцiнювати, по-друге, дае змогу вилучити з цiеï оцiнки вь зуально-екологiчнi (в т.ч. естетичш) аспекти, як вiдноснi, по-трете, утворюе можливiсть органiчного включення в ощнювану систему антропогенних компонент. Зокрема, аналiз енергетичного аспекту рельефу, води, вегетативного покриву, щаблiв трофiчного ланцюга, разом з мiкроклiматом, дае змогу певно-го фiзичного вимiру потенцiалу як об,екгивноï мiри ентропи ландшафту:
ПРо = f (Z ЕПС + Z ЕШС ) ,
де: ЕПС - енергетичнi складовi природних систем; ЕШС - енергетичнi складовi штучних систем
Додавання енергетичного е^валенту антропогенних компонент може проводитися з рiзним знаком ("+" або "-"), вiдповiдно до збiльшення або зменшення величини загального рекреацiйного потенцiалу. Це можливо, як-що введення знаку застосовувати шсля оцiнки значення антропогенних компонент, з врахуванням ïx впливу на природш компоненти та ïx значимостi для соцiально-екологiчниx потреб людини.
Оргашзацшш структури рекреацшних ресурЫв е надзвичайно склад-ними пересiченнями множин. Композицiйну модель ïx iepapxiï можна побу-дувати на основi оцiнки соцiально-економiчного piBM розвитку краïни (рис. 1). На певних щаблях цiеï iерарxiï повинна знаходитися наука i практика планування ландшаф^в у нацiональниx, регiональниx, районних i локальних масштабах. Нижчим рiвнем мають бути генеральнi плани рекреацшних мю-цевостей, поселень, проекти детальних планувань i окремих об,ектiв. Перера-xованi продукти науково-практично1' дiяльностi утворюють сектор матерiаль-но-просторово1' органiзацiï рекреацшних ландшаф^в разом з ïx взаемозв'язка-ми з функцiонально iншими територiальними пiдсистемами [1, 6, 8]. Ефек-тивнiсть територiально-планувального проектування залежить вщ освоення принципу системно-екологiчного пiдxоду освгги та ментальностi науковцiв i проектувальниюв. Принципова схема органiзацiï проектувальних систем е певною мiрою злiпком системи бюгеоценозу - вiдкритоï складно1' системи з постшним потоком енергiï, речовини i шформацп, що забезпечуе ïï самоорга-нiзуючий рiвень i певний адаптивний потенщал [5]. Цшьовою функцiею пла-нувальноï органiзацiï ландшафту е збшьшення адаптивного потенцiалу. У проектнш документацiï визначаеться кiлькiсть рекреанлв, траекторiï ix руху у простор^ мiсце ïx концентрацп та цикшчний характер рекреацiйниx проце-сiв. Антропогенш компоненти пiдсистеми рекреацiйниx ландшафтiв (будин-ки, споруди, iнше) повиннi вщгравати роль штучних утворень у системi сталого розвитку. Стабiльнiсть та^ структури визначаеться потоком енергп та шформацп (безпосередньо або у виглядi матерiальниx еквiвалентiв, систем монiторингу, комп'ютерних мереж тощо). Апарат управлiння в таких системах повинен мати ч^ко визначений територiальний характер вщповщно до ландшафтно-планувальноï органiзацiï рекреацiйниx господарств.
1 Наука планування ландшафтов
Практика планування ландшафтiв держава
область
район
населений пункт
Генеральнi плани рекреацшний регюн
рекреацiйна область
рекреацiйна мюцевшть
рекреацiйне поселення
I Детальний генеральний план | | окремий об'ект
Рис. 1. Композицшна модель органЬаци рекреацшнихpecypcie
Науковий вкник, 2005, вип. 15.7_
Економжу рекреацiйних господарств необхiдно будувати за принципом мiнiмуму, що випливае з закону збереження енерги i е субстанцюналь-ною властивютю природних систем зберiгати свою щентичшсть з найменши-ми витратами енерги, спираючись на визначення еколопчно1 обгрунтованост та економiчноl доцiльностi. Основою ще1 галузi е категорiя повно! фон-доемностi. Ця категорiя е економiчною iпостассю системного пiдходу i вра-ховуе всi структури цiлого. Системне вщношення до цiлого е найбшьшим гарантом стабiльностi його структур (в т.ч. й економiчних). Цим зумовлена не-обхiднiсть побудови якомога повшшо! моделi системи рекреацiйного приро-докористування. Повнота моделi не може бути досягнута без побудови систе-моохоронних структур. Стосовно рекреацшних ландшаф^в, це, крiм приро-доохоронних постула^в, повинно означати охорону нацiональних, культур-них ландшафтiв, повагу до традицш та культури мiсцевого населення, як на сьогоднi поки що за порогом природоохоронного законодавства. У форму-ванш антропогенних компонент необхiдно застосовувати тривк матерiали i конструктивнi системи, природоохоронш технологи у будiвництвi. У шдсум-ку спрямованiсть цього процесу повинна бути зорiентованою на подолання шерци у соцiально-екологiчнiй ментальностi в напрямку формування еколо-пчно1 свщомост та самосвiдомостi людини [4, 8, 9].
Цшшсть рекреацiйних ресурЫв е нероздiльна з потенцiалом та оргаш-зацiею, а послiдовнiсть !х розгляду не е ознакою послаблення !х значущостi. Для розкриття поняття цiнностi використовуемо модель, символи яко! е умовними i не прив'язаш до стандартних систем одиниць. Модель пропо-нуеться у формi виразу:
де: Цро - цшшсть рекреацшного об'екта; Псб - потреба суб'екта в рекреацiйнiй дiяльностi; Еро - еколого-рекреацшний потенцiал об'екта; Шлок - середня швидюсть пересування суб'екта. Локомощя може бути пiшохiдною, кiнною, автотранспортом тощо; Еж - еколого-рекреацiйний потенщал координати пе-ребування суб'екта; В - вщстань мiж координатою перебування суб'екта i об'ектом; К - коефщент аттрактивностi, що складаеться з вщношення К1/К2; К - психолого-емоцшна настанова суб'екта вiдносно рекреацiйного об'екта; К2 - принципова настанова доступност об'екта (наявнiсть коштiв, транспорт, складшсть маршруту тощо).
Коефiцiент аттрактивностi К може бути меншим або бшьшим вiд оди-ницi, як завгодно малим, але не дорiвнювати нулю.
Натурально-мовний еквiвалент виразу - цтшстъ рекреацшного объекта, пропорцшний об'ективнш потребi суб'екта в рекреацiйнiй дiяльностi, вщ-носин еколого-рекреацiйного потенцiалу об'екта i мiсця перебування суб'екта, швидкост пересування та обернено-пропорцiйна квадрату вщстат мiж суб'ектом i об'ектом. Цей вираз орiентуе на принципову вщмштсть категори цiнностi вiд потенщалу i оргашзаци рекреацiйного об'екта. Змют цiнностi мае суто соцiальну природу, i вiн е iндивiдуалiзованим.
Псб х Еро х шШ
лок
Символи, що знаходяться в чисельнику моделi, мають соцiальний контекст. 1снування об'ективно! потреби суб'екта в рекреацiйнiй дiяльностi у дво!стш системi числення може дорiвнювати нулевi або одиницi. Нульова мь ра цього символу зводить весь вираз до нульового значення, вказуючи на те, що територiя не використовуеться для рекреацiйних потреб. Ненульова мiра потреби одразу шдпадае пiд вплив коефiцiента К1, що може 11 збiльшувати або зменшувати, не перетворюючи в нуль. Визначений еколого-рекреацшний потенцiал об'екта включае розвинут соцiальнi та iнженернi складовi.
Швидюсть локомоци суб'екта е одночасно мiрою сощально-економiч-ного розвитку суспiльства i показником соцiально-економiчного статусу суб'екта (може мати велосипед, автомобшь або пересуватись шшки).
Екологiчно-рекреацiйний потенцiал Е[ро у координат мюцеперебуван-
Е о
ня суб'екта - Еж розглядаеться через вщношення до Еро - Е1ро = ^ж • Це ВВД-
ношення може бути бiльшим або меншим вiд одиницi, але школи не дорiв-нюватиме нулю. Завдяки цьому загальний вираз не втрачае коректностi на-вiть при нескшченно малiй величинi вiдношення (що вщповщае реальним процесам у сучасному суспiльствi - коли чинники П, Ш i особливо К е великими, щншсть об'екта може мати помггну величину).
Особливо! уваги вимагае чинник вщстат "В" - у виразi це едина неза-лежна змiнна. Ця незалежшсть е iнварiантною властивiстю простору - часу. Необхщшсть другого ступеня, до якого шднесено вiдстань, пояснюеться принциповою можливiстю розглядати модель у плат притягувально! взаемо-ди добутку чинниюв чисельника, що вiдбуваеться на вщстат "В". У такому трактуваннi може бути використаний вщомий закон всесвггнього тяжiння Ньютона. "Квадрат вiдстанi" мае певний змют i проявляе себе в емоцшнш ре-акци людини на складнiсть подолання вiдстанi до "мети". Вщстань у рекре-ацшному природокористуваннi завжди виступае просторовим бар'ером.
Пропонована модель е ушверсальною i може бути застосована для яких завгодно масштабiв простору - вщ кварталу, мiста, регiону тощо. Зпдно з цим виразом, Львiвський парк або сквер, розташований за 100-200 м вщ житла людини е бшьш цiнним за всi величезш рекреацiйнi ресурси Карпат або розюшш парки пiвденного узбережжя Криму.
3. Залежшсть практично! цiнностi рекреацiйних об'еклв вiд простору - часу, що вщдшяе !х вiд споживача - суб'екта рекреаци, орiентуе до на-лежно! уваги рекреацiйного потенщалу мiських, примiських i позамiських те-риторiй. Iндивiдуально-особова "прив'язка" цiнностi вимагае розгляду моделей часово-просторово! дiяльностi людини, особливостi яко! можна виразити у виглядi часово-просторових циклiв. 1х перiодичнiсть вiдбуваеться у добо-вих, тижневих, мюячних та рiчних балансах часу. Баланс (бюджет) часу людей давно щкавить сощолопв. Як правило, баланс часу будують у табличнш формi з натуральними (години, хвилини) i вiдносними (%) показниками [7, 15]. Для нас е бшьш щнними добовi моделi лiмбiчно! форми, градуйованi в годинах та !х частках. Лiмбiчнi моделi прив'язують цикли дiяльностi до звич-них часових секторiв - ночi, ранки, денш години, вечори. Вiдлучення з дому
також мають конкретну прив язку до цих секторш, а мета вщлучень, разом з вiдстанню до не1 отримуе вираз на зовшшньому просторовому лiмбi, гра-дуйованому у кшометрах або !х частках. На рис. 2-4 наведено моделi часово-просторових циклiв дiяльностi працюючо1 людини в мiстi в робочий i вихщ-ний днi, а також у перюд вiдпочинку на курорт^ санаторп тощо. На графiках у вщносних частках доби зображено перюди перебування в межах житла, з видшенням складових добового бюджету часу на фiзiологiчнi потреби, перь од перебування на робочому мющ, рекреацшна цiннiсть, просторовi вiдстанi, можливiсть рекреаци пiд час переходу на роботу тощо.
Рис. 2. Часово-просторовий цикл дшльност працюючог людини в мкт (робочий день)
В умовах дачi до I годин
Просторов! вщстанп (в км) до:
2
— 10. Позам1ськ1 1
Ю Примюью \ м1сью
10® Локалььп
До 1 години
До 3 годин
Залежнють рекреацмнсн активносл вщ часово-просторових циклю д1яльност1 людини в мюл
вихщний день
0 20 40 80 100
Рис. 3. Часово-просторовий цикл дiяльностi працюючоХлюдини в мiстi
(вихiдний день)
Побудова моделей часово-просторових цикшв дiяльностi людей рiз-них вжових категорш допомагае визначити ампл^уди !х пересувань у прос-торi залежно вiд циклiчних обмежень i балансу часу. Для середовища курор-тiв, мiських паркiв, примюьких зон вiдпочинку такi моделi мають першочер-гове значення при складанш програм збiльшення !х рекреацiйного потенщ-алу, рiвня органiзацi! та реально! щнносл.
— Просторов! вщстанп (в км) до:
ю; -10
Позамюью Примюью \ мгсью
10 Локальж
Цшор1чна можливють
Л.О
Лгул
Ранков1 п рогуля нки
N чол.(%)
-Ттьки В Л1ТН1И
перюд
О 2 4 8 ю
Рис. 4. Часово-просторов1 цикли дьяльность вьдпочивальникау санатори тощо Висновки
Концепщя рекреацшного середовища людини на мегасистемному р1в-ш об'еднуе властивост природних \ штучних систем, як перетворилися на величезш осередки попиту, споживання \ пропонування. Необхщшсть 1х ут-ворення для людини сумшв1в не викликае, хоча \ супроводжуються значними негативними наслщками. Це, своею чергою, стимулюе потребу людини у вщ-починку на лот природи. Оргатзащя комфортного середовища для рекреан-та передбачае складання програм забезпечення неперервност та невичер-пност рекреацшного природокористування, де визначальне значення мае концептуальна оцшка потенщалу \ цшност рекреацшного об'екта, його орга-шзаци та розроблення моделей д1яльност1 потенцшних рекреанпв.
Л1тература
1. Богуш Л.Г. Територ1альш вщмшносп та тенденци формування рекреацшного комплексу Украши в перехщний перюд// Еколопя 1 ресурси: 36. наук, праць. Укр. 1н-т дослщж. навколиш. середовища 1 ресурав. - К.: УМОР РНБОУ, 2003, вип. 5. - С. 131-137.
2. Квартальнов В.А. Стратегический менеджмент в туризме. - М.: 2001. - 303 с.
3. Курамшин В.Я. Ведение хозяйства в рекреационных лесах. - М.: Агропромиздат, 1988. - 208 с.
4. Куценко В.А., Комарова О.А., Остафшчук Я.В. 1нфраструктура рекреацшноï' сфе-ри: стан, проблеми та перспективи розвитку// Еколопя i ресурси: 36. наук, праць. Укр. 1н-т дослiдж. навколиш. середовища i ресурсГв. - К.: УМОР РНБОУ, 2003, вип. 5 - С. 147-152.
5. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Львiв: Свiт, 2001. - 400 с.
6. Кучерявий В.П. Озеленення населених мiсць. - Львiв: Свiт, 2004. - 640 с.
7. Патрушев В.Д. Бюджет времени городского работающего населения США и России (1980-1990-е годы)// Социологические исследования, 2003, № 12.
8. Шдкамшний 1.М. Методолопчш проблеми економiчноï оцшки природно-рекре-ацiйного потенцiалу територи// Екологiя i ресурси: 36. наук, праць. Укр. 1н-т дослiдж. навколиш. середовища i ресурсГв. - К.: УШОР РНБОУ, 2003, вип. 5 - С. 128-129.
9. Хайретдинов А.Ф. Повышение продуктивности рекреационных лесов Южного Урала. - Уфа: Башкир.из-во, 1990. - 280 с.
10. Шевчук А.В. Экономика природопользования (теория и практика). - М.: НИА-При-рода, 1999. - 308 с.
11. Шукель 1.В., Дида А.П., Бачук В.А. Проблеми рекреацшного освоення прибережноï смуги озера Бше Рiвненського природного заповiдника. - Наук. вюник: Проблеми урбоекологи та фггомелюраци. Збiрник науково-технiчних праць. - Львiв: УкрДЛТУ, 2003, вип. 13.5. - С. 38-44.
12. Шукель 1.В., Михайлюк В.М. КонцепцГï використання iнтродуцентiв у формуваннi лiсу сталого розвитку в умовах Захiдного Полюся. - В кн.: Наук. вюник: Охорона бюрГзноматт-тя: теоретичнi та прикладш аспекти./ 36Грник науково-технiчних праць. - ЛьвГв: УкрДЛТУ. -2001, вип.10.4. С. 174-180.
13. Шукель 1.В., Христук Ю.С. Рекреацiйне люокористування в комплекснiй зеленiй зонГ мюта. - В кн.: Проблеми урбоекологи, Темат. Зб. наук. праць. - Кшв: ВО НМК. 1992. - С.
14. Экологический туризм на пути в Россию. Принципы, рекомендации, российский и зарубежный опыт. - Тула: Гриф и К., 2002. - 248 с.
15. Robinson J.P., Andreyenkov V.G., Patrushev V.D. The Rhyth of Everyday Life. How Soviet and American Citizens Use Time. USA: Westview Press, 1988.
УДК 502.6:379.8 Ст. наук. ствроб. К.Е. Шурда; канд. географ. наук -
Укратський науковий центр екологи моря
ПРОБЛЕМЫ СБЕРЕЖЕНИЯ И ПЕРСПЕКТИВЫ РОЗВИТИЯ РЕКРЕАЦИОННЫХ ТЕРРИТОРИЙ УКРАИНЫ
Проаналiзовано сучасний стан рекреацшного комплексу Украши. Зроблено оцшку площi освоених та потенцшних територш рекреацшного призначення. Роз-глянуто головш проблеми збереження та ращонального використання рекреацшних територш. Наведено динамшу розвитку та структуру розподшу рекреацшних територш за областями Украши. Визначено прюритетш напрямки розвитку рекреацшних та оздоровчих територш в Укрш'ш.
Ключов1 слова: рекреацшш територп, розвиток, рекреацшне використання.
Senior research worker K.E. Shurda - Ukrainian scientific center
of the ecology of sea
Problems of reservation and prospects of development recreation
territories of Ukraine
The analyses of contemporary state by recreation complex of Ukraine are given. The square of cultivate and potential territories recreation function are estimated. On the whole the problems of savings and rational use recreation territories are considered. The dynamics of development and structure of distribution recreation territories by regions of Ukraine are given. Priority directions of development recreation and health-improving territories in Ukraine are determined.
