М.: «СпортАкадемПресс», 2002. - 136 с.
5. Державна програма розвитку фізичної культури і спорту в Україні. - К., 1994. - 34 с.
6. Закон України «Про фізичну культуру і спорт». - К., 1994.
- 22 с.
7. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. - К.: Олимпийская література, 1997.
- С. 5б2 - 579.
8. Цільова комплексна програма «фізичне виховання - здоров’я нації». - К., 1998. - 48 с
Надійшла до редакції 22.08.2007р.
МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ВИТРИВАЛОСТІ У ШКОЛЯРІВ 2-4 КЛАСІВ ЗАСОБАМИ РУХЛИВИХ ІГОР
Марченко С.І.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Анотація. У статті розглядаються питання моделювання витривалості учнів 2-4 класів засобами рухливих ігор. Регресійні моделі дають можливість розробляти оптимальні варіанти тренувальних навантажень на уроках фізичної культури, що дозволяє підвищити ефективність навчального процесу. План факторного експерименту типу 23 дозволив уточнити оптимальні співвідношення факторів для їх використання у період розвитку рухових здібностей учнів 2-4 класів під час уроків фізичної культури. Вони є об’єктивним інструментом оптимізації навчального процесу. Наведені рівняння регресії є моделями які можуть бути використані для визначення оптимального співвідношення ігрових засобів у навчальному процесі учнів 2-4 класів. Ключові слова: витривалість, метод, моделювання, ігри, рухове тестування.
Аннотация. Марченко С.И. Моделирование развития выносливости школьников 2-4 классов средствами подвижных игр. В статье рассматриваются вопросы моделирования выносливости учеников 2-4 классов средствами подвижных игр. Регрессионные модели дают возможность разрабатывать оптимальные варианты тренировочных нагрузок на уроках физической культуры, что позволяет повысить эффективность учебного процесса. План факторного эксперимента позволил уточнить оптимальные соотношения факторов для их использования в период развития двигательных способностей учеников 2-4 классов во время уроков физической культуры. Приведенные уравнения регрессии являются моделями, которые могут быть использованы для определения оптимального соотношения игровых средств в учебном процессе учеников 2-4 классов.
Ключевые слова: выносливость, метод, моделирование, игры, тестирование.
Annotation. Marchenko S.I. Simulation of development of endurance of schoolboys of 2-4 form by means of outdoor games. Problems of simulation of endurance of pupils of 2-4 form by considered by means of outdoor games. Regressive models are enabling to develop optimum alternatives of training loads at lessons of physical training. It allows increasing efficacy of educational process. The plan of factorial experiment has been allowed to specify optimum interrelations of factors. It used in term of development of motion abilities of pupils of 2-4 form during lessons of physical training. Reduced equations of regression are models. It can be used for determination of an optimum interrelation of game means in educational process of pupils of 2-4 form.
Keywords: endurance, method, modeling, games, testing.
Вступ.
Аналіз наукових джерел показав відсутність науково-обґрунтованих рекомендацій з регламентування та оптимізації рухливих ігор, спрямованих на розвиток витривалості у учнів 2-4 класів, у зв’язку з чим, на практиці використовуються ігри малоінтен-сивні, або не використовуються зовсім.
Дослідниками доведена можливість управління процесом навчання за допомогою варіювання різних умов (В.І.Мірошниченко, 1988; О.В.Іващен-ко, 1988; О.М.Худолій, Т.В.Карпунець, 2002 та інші). Таке управління можливе при наявності кількісних
і якісних характеристик стану тренованості спортсменів, які дають можливість створити моделі цього стану.
Отже, моделювання є одним із актуальних напрямків в області фізичного виховання та спортивного тренування, важливим методом дослідження сучасної науки. Метод моделювання, тобто відтворення форм або деяких властивостей предметів чи явищ, з метою їх вивчення, набув широкого розповсюдження. У цьому випадку модель може являти собою відтворення форм, структури, всіх або деяких властивостей предмету-оригіналу.
На нашу думку, факторний аналіз дасть можливість знайти оптимальні співвідношення ігрових засобів для підвищення рухової підготовленості учнів 2-4 класів у фізичному вихованні.
На сьогодні ще недостатньо вивчені механізми впливу різних факторів та їх взаємодій на зміну показників витривалості учнів 2-4 класів. Тому, для досягнення найкращого педагогічного ефекту в руховій підготовці учнів необхідне визначення оптимальних співвідношень кількості ігор, їх повторів та інтервалів відпочинку як в одному занятті так і на протязі навчального процесу.
Тема дослідження є складовою комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри теорії та методики фізичного виховання Харківського національного педагогічного університету ім. ГС. Сковороди з проблеми „Методологія і методика викладання спеціальних дисциплін у педвузі та загальноосвітній школі”.
Формулювання цілей роботи.
Об 'єкт дослідження: процес розвитку витривалості учнів 2-4 класів.
Предмет дослідження: режим використання засобів рухливих ігор в навчальному процесі учнів 2-4 класів.
Мета дослідження:
Оптимізувати режим використання ігрових засобів для розвитку витривалості учнів 2-4 класів.
Завдання дослідження
1. Визначити вплив обраних факторів на розвиток витривалості учнів 2-4 класів.
2. Визначити оптимальний режим розвитку витривалості учнів 2-4 класів засобами рухливих ігор.
В дослідженні використовувались такі методи: теоретичний аналіз і узагальнення науково-
методичної літератури; педагогічне тестування; методи математичного планування експерименту (ПФЕ 23 ); метод моделювання.
Структура плану 23 для трьох факторів.
В експерименті вивчали вплив кількості ігор (Х1), їх повторів (Х2) і інтервалів відпочинку (Х3) на зміну показників витривалості учнів 2-4 класів.
На основі даних Б.М.Шияна [8], О.В.Гогі-на [3], О.М.Худолія [7], Л.В.Билєєвої, І.М.Коротко-ва [1], Л.В.Волкова [2], результатів педагогічних спостережень, бесід та власних досліджень визначено нижній і верхній рівні для обраних факторів, кількість ігор і повторів обмежувалась рамками уроку та вимогами Державної програми для 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів „Основи здоров’я і фізична культура”.
Для проведення експерименту в кожному класі було створено по вісім дослідних груп, окремо для хлопчиків та дівчаток. Всього таких дослідних груп було 48. Відмінності між дослідними групами в методиці проведення занять диктувалися умовами факторного експерименту. У результаті проведених досліджень було виявлено регресійну залежність результатів розвитку витривалості від кількості ігор (Х1), кількості підходів (Х2) та інтервалів відпочинку (Х3) в учнів 2-4 класів у залежності від вікових та статевих особливостей.
Таблиця 1
Матриця плану факторного експерименту типу 2і вивчення впливу кількості ігор, кількості повторів та інтервалів відпочинку на розвиток витривалості учнів 2-4 класів
Номер досліду Ігрові навантаження
Х1 (кількість ігор) Х2 (кількість повторів) Х3 (інтервали відпочинку)
1 2 - 1 - 20 -
2 8 + 1 - 20 -
3 2 - 3 + 20 -
4 8 + 3 + 20 -
5 2 - 1 - 40 +
6 8 + 1 - 40 +
7 2 - 3 + 40 +
8 8 + 3 + 40 +
Результати дослідження наведені в таблицях 2,3.
Факторний експеримент дав можливість вивчити вплив кількості ігор (Х1), їх повторів (Х2) та інтервалів відпочинку (Х3) на розвиток витривалості учнів 2-4 класів та використати комплексний підхід до вивчення об’єктів, що припускає одночасне варіювання багатьох факторів з метою оцінки їхнього впливу і впливу взаємодій. Одночасне варіювання факторами за спеціальною програмою забезпечило вивчення кожного з них у різних умовах, створюваних зміною інших факторів. Це дозволило отримати більш надійні висновки, придатні до умов, що змінюються.
Кожний фактор чинить різний вплив на роз-
виток витривалості учнів. Так, на зміну показників витривалості хлопчиків 2-их класів на протязі 10-ти уроків найбільш впливають кількість ігор (Х1), кількість повторів (Х2), та взаємодія кількості повторів із інтервалами відпочинку (Х2Х3). На протязі 20-ти та 30-ти уроків найбільш впливають кількість ігор (Х1) та кількість повторів (Х2). На протязі 40-ка уроків - кількість ігор (Х1), взаємодія кількості ігор із інтервалами відпочинку (Х1Х3) та взаємодія кількості ігор із кількістю повторів і інтервалами відпочинку (Х1Х2Х3).
На зміну показників витривалості у хлопчиків 3-іх класів на протязі 10-ти уроків найбільш впливають кількість ігор (Х1), кількість повторів (Х2) та взаємодія кількості ігор із кількістю повторів (Х1Х2). На протязі 20-ти уроків - кількість ігор (Х1) та взаємодія кількості ігор із кількістю повторів (Х1Х2). На протязі 30-ти уроків - кількість ігор (Х1) та кількість повторів (Х2). На протязі 40-ка уроків -кількість ігор (Х1).
На зміну показників витривалості у хлопчиків 4-их класів на протязі 10-ти та 20-ти уроків найбільш впливають кількість ігор (Х1) і кількість повторів (Х2). На протязі 30-ти уроків - кількість ігор (Х1) та інтервали відпочинку (Х3). На протязі 40-ка уроків - кількість ігор (Х1).
На зміну показників витривалості дівчаток
2-их класів на протязі 10-ти уроків найбільш впливають кількість ігор (Х1) та взаємодія кількості ігор із кількістю повторів і інтервалами відпочинку
(Х1Х2Х3).
На протязі 20-ти уроків найбільш впливають кількість ігор (Х1) та кількість повторів (Х2). На протязі 30-ти уроків -кількість повторів (Х2). На протязі 40-ка уроків - взаємодія кількості ігор із кількістю повторів (Х1Х2).
На зміну показників витривалості дівчаток
3-іх класів на протязі 10-ти уроків найбільш впливають кількість ігор (Х1) і кількість повторів (Х2). На протязі 20-ти уроків - кількість ігор (Х1) та взаємодія кількості ігор із кількістю повторів (Х1Х2). На протязі 30-ти уроків - кількість ігор (Х1) та кількість повторів (Х2). На протязі 40-ка уроків - кількість повторів (Х2) і спостерігається негативний вплив взаємодії кількості ігор із кількістю повторів і інтервалами відпочинку (Х1Х2Х3).
На зміну показників витривалості дівчаток
4-их класів на протязі 10-ти уроків найбільш впливають кількість ігор (Х1), кількість повторів (Х2). На протязі 20-ти уроків - кількість ігор (Х1) та взаємодія кількості ігор із кількістю повторів (Х1Х2). На протязі 30-ти уроків - кількість ігор (Х1). На протязі 40-ка уроків - кількість ігор (Х1).
З часом, на протязі 10-40 уроків спостерігається зменшення кількості факторів, що впливають у всіх вікових групах. Спостерігається зменшення коефіцієнта регресії в усіх класах як у хлопчиків так і у дівчаток.
Факторний аналіз дозволив уточнити процентний вплив факторів на рівень розвитку витри-
Таблиця 2
Регресійна залежність результатів розвитку витривалості від кількості ігор (Хг), кількості підходів (Х2)
та інтервалів відпочинку (Х3) у хлопчиків 2, 3, 4 класів
Клас К ількість уроків Рівняння регресії для кодованих перемінних
2 10 У = 6,7 19 + 1,4 69 Х 1 + 1,156 Х 2 + 0,6 56 Х 2 Х 3
20 У = 4,9 69 + 1,4 06 Х1 + 1,2 81 Х 2
30 У = 3,3 75 + 0,8 1 3 Х1 + 0,688 Х 2
40 У = 1,5 94 + 0,2 81 Х 1 - 0,5 94 Х 1 Х 3 - 0,4 06 Х 1 Х 2 Х 3
3 10 У = 4,0 63 + 1,4 38 Х1 + 1,188 Х 2 + 0,9 38 Х1 Х 2
20 У = 2,469 + 0,906 Х 1 + 0,469 Х 1 Х 2
30 У = 1,938 + 0,625 Х1 + 0,313 Х 2
40 У = 1,28 1 + 0,344 Х1
4 10 У = 5,95 + 2,25 Х1 + 1,1 Х 2
20 У = 4,55 + 2,15 Х1 + 0,7 Х 2
30 У = 4,225 + 1,3 Х1 + 0,625 Х 3
40 У = 3,525 + 1 ,025 Х 1
Таблиця 3
Регресійна залежність результатів розвитку витривалості від кількості ігор (Хг), кількості підходів (Х2)
та інтервалів відпочинку (Х3) у дівчаток 2, 3, 4 класів
Клас Кількість уроків Рівняння регресії для кодованих перемінних
2 1 0 У = 5,563 + 1,313 Х 1 + 0,813 Х 1 Х 2 Х 3
20 У = 3,781 + 1,2 19 Х 1 + 0,656 Х 2
3 0 У = 3,2 8 1 + 0,6 5 6 Х 2
40 У = 2,188 + 0,4 38 Х 1 Х 2
3 1 0 У = 4,2 5 + 1,2 5 Х 1 + 0,5 Х 2
20 У = 2,844 + 1,0 94 Х 1 + 0,469 Х 1 Х 2
3 0 У = 2,06 3 + 0,7 5 Х 1 + 0,5 Х 2
40 У = 1,438 + 0,5 Х 2 - 0,313 Х 1 Х 2 Х 3
4 1 0 У = 7,3 + 3 ,6 Х 1 + 1,9 Х 2
20 У = 4,4 + 1,9 5 Х 1 + 1,0 5 Х 1Х 2
3 0 У = 4,1 + 1 ,6 5 Х 1
40 У = 3,6 8 + 1,3 8 Х 1
валості. Перший і другий фактори у процентному відношенні найбільш впливають на динаміку розвитку витривалості дівчаток і хлопчиків.
Аналіз результатів дисперсійного аналізу показує, що на ефективність процесу розвитку витривалості хлопчиків 2 класів впливає кількість ігор. При цьому спостерігається досить сильний вплив кількості ігор на 1-му етапі на 53,42%, а далі він зменшується (на 4 етапі) до 12,07%. Тобто, вже при високому рівні розвитку витривалості у хлопчиків
2 класу вплив гри значно менший.
Значно високий рівень кількості ігор спостерігається у хлопчиків 3 класів на протязі всього періоду дослідження. Після 10 уроків вплив цього фактору досягає 45,33%, після 20 уроків дещо збільшується - 71,57%, після 30 уроків - 66,23%, після 40 уроків - 66,12%. Таким чином, спостерігається у цьому віці значний вплив ігор на розвиток витривалості.
У хлопчиків 4 класів порівняно з 2 та 3 класами збільшується вплив кількості ігор але спостерігається зменшення впливу другого фактору -кількості підходів. На 1-му етапі наших спостережень вплив кількості ігор досить високий - 70,53%, а до 4-го етапу він збільшується. На 2-му етапі сягає 82,43%, на 3-му - 68,73%, а на 4-му етапі досить
високий - 88,33%.
На ефективність процесу розвитку витривалості дівчаток 2 класів кількість ігор впливає значно. Спостерігається досить сильний ріст впливу кількості ігор на 1-му та до 2-му етапах. Після 10 уроків - 57,5%, після 20 - 64,92%. А далі він зменшується після 30 - 17,93%, після 40 уроків до 9,89%. Але після 40 уроків спостерігається високий рівень впливу кількості підходів (Х2), що дорівнює 53,85%. Тобто, вже при високому рівні розвитку витривалості у дівчаток 2 класу вплив гри менший.
У дівчаток 3 класів порівняно з 2 класами спостерігається вищий рівень впливу кількості ігор і спостерігається збільшення впливу другого фактору - кількості підходів (Х2). Після 10 уроків вплив кількості ігор досягає 80,65%, після 20 уроків дещо зменшується - 75,11%, після 30 уроків - 51,61%, а після 40 уроків зменшується до 12,6%. Після 30 уроків вплив кількості підходів (Х2) досягає 22,94% а після 40 уроків ще збільшується до 50,39%.
У дівчаток 4-их класів також має значення фактор кількість ігор. Після 10 уроків вплив цього фактору досягає 68,83%, після 20 уроків дещо зменшується - 53,94%, після 30 уроків - 87,54%, після 40 уроків - 90,08%. Порівняно з 3 класами зменшується вплив другого фактору - кількості підходів
(Х2). Таким чином, у дівчаток 2-4 класів спостерігається значний вплив ігор на розвиток витривалості.
Висновки
1. Застосування ПФЕ типу 23 дало змогу вивчити багатофакторну структуру ігрового навантаження учнів 2-4 класів. Дисперсійний аналіз свідчить про достатню значимість кількості ігор та кількості повторів на зміну показників витривалості учнів.
2. План факторного експерименту типу 23 дозволив уточнити оптимальні співвідношення факторів для їх використання у період розвитку рухових здібностей учнів 2-4 класів під час уроків фізичної культури. Вони є об’єктивним інструментом оптимізації навчального процесу.
3. Наведені рівняння регресії є моделями які можуть бути використані для визначення оптимального співвідношення ігрових засобів у навчальному процесі учнів 2-4 класів.
4. Дані свідчать, що за показниками витривалості у віковій динаміці дівчаток і хлопчиків відзначається поступовий розвиток з наявністю сенситивного періоду у віці 7-8 років (2клас). У 3 класі (віковому діапазоні від 8 до 9 років) настає стабілізація темпів розвитку, від 9 до 10 років (4 клас) - їх зростання. Ці дані свідчать, що в молодшому шкільному віці слід цілеспрямовано використовувати ігри, що сприяють розвитку витривалості. Розвиток та вдосконалення цієї здібності значною мірою буде визначатися методикою, яка передбачає виконання вправ із максимальною інтенсивністю за короткий проміжок часу та зі зменшенням інтервалів відпочинку.
Наступним завдання експериментальної роботи буде розробка методичних рекомендацій з питань організації та методики проведення уроків фізичної культури з учнями молодших класів засобами рухливих ігор, які були систематизовані за спрямованістю на розвиток рухових здібностей учнів 2-4 класів.
Література
1. Былеева Л.В., Коротков И.М. Подвижные игры. - М.: Физкультура и спорт, 1982. - 224 с.
2. Волков Л.В. Методика виховання фізичних здібностей учнів. - К.: Радянська школа, 1980. - 102 с.
3. Гогін О. В. Легка атлетика: Курс лекцій / ХДПУ ім. Г. С. Сковороди. - Харків: ОВС, 2001. - 112 с.
4. Иващенко О.В. Нормативные показатели тренировочных нагрузок на начальном этапе подготовки юных гимнасток 6-8 лет: Автореферат дис. канд. пед. наук. - М., 1988.
- 23 с.
5. Мирошниченко В.И. Методика формирования двигательных навыков у детей младшего школьного возраста: Автореферат дис. канд. пед. наук. - М., 1988. - 19 с.
6. Худолій О.М., Карпунець Т.В. Планування експерименту в дослідженні процесу підготовки юних гімнастів. // Теорія та методика фізичного виховання. - Харків: ОВС, 2002.
- №4. - С. 2 - 8.
7. Худолій О. Н. Моделирование процесса подготовки юных гимнастов: Монография. - Харьков: «ОВС», 2005. - 336 с.
8. Шиян Б.М. Теория и методика физического воспитания. -М.: Просвещение, 1988. - 224 с.
Надійшла до редакції 26.09.2007р.
ВПЛИВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ СИСТЕМИ НА ПОКАЗНИКИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УПРОДОВЖ НАВЧАННЯ У ВИЩОМУ ВІЙСЬКОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ОвчарукІ .С.
Військовий інженерний інститут Подільського державного аграрно-технічного університету
Анотація. У ході лонгітюдинального формувального експерименту вивчали зміни показників фізичної і практичної військово-професійної підготовленості майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під впливом експериментальної системи фізичної підготовки впродовж навчання у вищому військовому навчальному закладі. Встановлено значну ефективність використаної системи в покращенні рівня фізичної та практичної військово-професійної підготовленості курсантів, що дозволяє рекомендувати її для широкого впровадження в практичну діяльність таких навчальних закладів.
Ключові слова: формувальний експеримент, майбутні фахівці з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, курсанти вищих військових навчальних закладів, фізична підготовленість, практична військово-професійна підготовленість.
Аннотация. Овчарук И.С. Влияние экспериментальной системы на показатели физической подготовленности будущих специалистов по ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций в ходе обучения в высшем военном учебном заведении. В ходе лонгитюдинального формирующего эксперимента изучали изменения показателей физической и практической военно-профессиональной подготовленности будущих специалистов по ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций в ходе обучения в высшем военном учебном заведении. Выявлена значительная эффективность разработанной системы в улучшении уровня физической и практической военно-профессиональной подготовленности курсантов, что позволяет рекомендовать ее для широкого использования в практической деятельности таких учебных заведений.
Ключевые слова: формирующий эксперимент, будущие специалисты по ликвидации последствий чрезвычайный ситуаций, курсанты высших военных учебных заведений, физическая подготовленность, практическая военно-профессиональная подготовленность. Annotation. Ovcharuk I.S. Influence of the experimental system on the indexes of physical preparedness of future specialists on liquidation of consequences of extraordinary situations during studies in higher military educational establishment. During of longitude forming experiment studied the changes of indexes physical and practical military-professional preparedness of future specialists on liquidation of consequences of extraordinary situations during teaching in higher military educational establishment. Considerable efficiency of the developed system is exposed in the improvement of level of physical and practical military-professional preparedness of cadets that allows recommending her for the wide use in practical activity of such educational establishments.
Keywords: forming experiment, future specialists on liquidation of consequences extraordinary situations, students of higher educational establishments of soldieries, physical preparedness, and practical military-professional preparedness.