CC BY
49
УДК 330.46: 331.52
МОДЕЛЮВАННЯ ФАКТОР1В ВПЛИВУ НА 1НТЕЛЕКТУАЛ1ЗАЦ1Ю ТРУДОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
© 2015
УС Г. о.
УДК 330.46:331.52
Ус Г. О. Моделювання факторiв впливу на iнтелектуалiзацiю трудового потенцiалу
Метою даного достдження е з'ясування сутностi поняття штепектуапваци трудового потенщалу, визначення фактор'ю та piBHiB впливу на цей процес протягом життя людини, а також побудова когттивноi моделi. У статтi проанашзовано попередн пубткаци стосовно означеноi проблематики та надано визначення категори «трудовий потенщал», тд якою стд pозумiти можливкть розвитку трудових ресурав та яка обумовлена знаннями, р'юнем освти i кватф'шаци зайнятого населення, володнням комп'ютерними та iншими комунка^йними техноnогiями, здаттстю до навчання та пiдвищення свого нтелектуального р'вня, моб'шьтстю. У процес достдження запропоновано наб'р результативних показнит за чотирма групами: економiчними, освтянськими, науковими та технiко-техноnогiчними. Розглянуто життевий цикл людини iз ви-д'шенням ступеня впливу на формування та розвиток iнтелектуального капталу окремих фактор'ю. З урахуванням вищезазначеного побудовано когнтивнумодель впливу фактор'в на р'вень штелектуашзаци трудового потенщалу. Перспективним напрямом подальших достджень ерозроб-ка прогнозу щодо динамки р'вня iнтеnектуаniзацiiтрудового потен^алуу втчизнянш економц на основi побудованоi когттивноi модели Ключов'! слова: трудовий потенц'шл, iнтеnектуаniзацiя, моделювання, штелектуальний каптал, постшдустр'шльна економка, фактори впливу, когнтивне моделювання. Рис.: 2. Табл.: 2. Формул: 1. Ббл.: 13.
Ус Галина Олександрiвна - доктор економ'мних наук, доцент, проректор Схiдноевpопейського ушверситету економки i менеджменту (вул. Нечуя-Левицького, 16, Черкаси, 18000, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 330.46:331.52
Ус Г. А. Моделирование факторов влияния на интеллектуализацию трудового потенциала
Целью написания данной статьи является определение сущности понятия трудового потенциала и его интеллектуализации, описание факторов и уровней воздействия на этот процесс в течение жизни человека и на основании этого построение когнитивной модели влияния факторов на интеллектуализацию трудового потенциала. В статье проанализированы публикации по данной проблематике и дано определение категории «трудовой потенциал», под которой следует понимать возможность развития трудовых ресурсов и которая обусловлена знаниями, уровнем образования и квалификации занятого населения, владением компьютерными и другими коммуникационными технологиями, способностью к обучению и повышению своего интеллектуального уровня, мобильностью. В процессе исследования предложен набор результативных показателей, сгруппированный по четырем признакам: экономические, образовательные, научные и технико-технологические. Рассмотрен жизненный цикл человека с выделением степени влияния на формирование и развитие его интеллектуального капитала отдельных факторов. С учетом вышеупомянутого разработана когнитивная модель влияния факторов на уровень интеллектуализации трудового потенциала. Перспективным направлением дальнейших исследований является разработка прогноза относительно динамики уровня интеллектуализации трудового потенциала в отечественной экономике на основе построенной когнитивной модели.
Ключевые слова: трудовой потенциал, интеллектуализация, моделирование, интеллектуальный капитал, постиндустриальная экономика, факторы влияния, когнитивное моделирование. Рис.: 2. Табл.: 2. Формул: 1. Библ.: 13.
Ус Галина Александровна - доктор экономических наук, доцент, проректор Восточноевропейского университета экономики и менеджмента (ул. Нечуя-Левицкого, 16, Черкассы, 18000, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330.46:331.52 Us H. O. Simulation of Factors' Influence on the Intellectualization of Labor Potential
This article is aimed to define the notion of labor potential and its intellectualization, to describe factors and levels influencing this process during the person's life and to build on this basis a cognitive model of factors and levels causing influence on the intellectualization of labor potential. In the article the published papers on the topic are analyzed, category of «labor potential» is defined and understood as possibility to develop labor resources, which is determined by knowledge, the level of education and qualification of the employed population, computer and communication technology skills, capacity to study and improve the intellectual level, mobility. In the research process a set of effective indicators has been proposed, grouped according to the following four criteria: economic, educational, scientific, and technical-technological. The human life cycle has been considered, with emphasizing the degree of influence of individual factors on the formation and development of the intellectual capital. Taking into account the foregoing, a cognitive model of factors' influence on the intellectualization level of labor potential has been elaborated. A promising area for further research is the development of a prediction on the dynamics of intellectualization of the labor potential in the domestic economy on the basis of the proposed cognitive model. Key words: labor potential, intellectualization, simulation, intellectual capital, post-industrial economy, factors of influence, cognitive modeling. Pic.: 2. Tabl.: 2. Formulae: 1. Bibl.: 13.
Us Halyna O. - Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Prorector of the East European University of Economics and Management (vul. Nechuya-Levytskogo, 16, Cherkasy, 18000, Ukraine) E-mail: [email protected]
На сучасному еташ noCT^ycTpiaAbHoi ста-Д11 розвитку економки Укра'ни актуальное« набувае розвиток людини, яка бере актив-ну участь у природних, екoнoмiчних, технолопчно-трудових i соцюкультурних процесах. Засновник теора пocтiндycтpiaAьнoгo сусшльства Д. Белл зазначав, що якщо каштал i праця - головш структуры елементи ш-дycтpiaльнoгo сощуму, то шформащя й знання - осно-
ва суспкьства пocтшдycтpiaльнoгo [1]. Тобто, у кон-тексп ще'' концепци, пращвник, як носш певних знань, продукуе нoвi 1де", шформацш та нoвi знання, впро-ваджуючи 'и у виробництво. Осюльки розвиток су-часного виробництва неможливий без накопичування штелектуального кашталу та створюваних ним знань, то змшюються методи, модель мехашзми управлшня трудовим потенщалом, а також його структура. Це ви-
сувае проблему визначення факторiв впливу на процес його iнтелектуалiзацi!.
Тому актуальним е дослiдження щодо моделю-вання факторiв впливу на iнтелектуалiзацiю трудового потенщалу iз урахуванням життевого циклу його фор-мування та розвитку. Отже, метою написання стати е з'ясування сутност поняття iнтелектуалiзацi! трудового потенщалу, визначення факторiв та рiвнiв впливу на цей процес протягом життя людини.
Oстаннiми роками проблемам трудового потенщалу придкено достатньо уваги у працях багатьох в^чизняних вчених. Так, наприклад, Л. Миронова [2] пропонуе розглядати таю вимоги до трудового потенщалу: високий рiвень знань i квалiфiка-ци, здатнiсть до навчання й адаптаци, комунiкативнi здь бностi, вкьне володшня сучасними комп'ютерними тех-нологiями, висока трудова мобкьшсть. Це приводить до того, що в iерархiчнiй системi розвитку трудового по-тенцiалу накопичення кiлькiсних i якiсних прогресивних змш вiдбуваеться послiдовно - вiд рiвня шдивцуально-го трудового потенцiалу через синергетичш процеси на рiвнi шдприемства до iнституцiйних змiн на рiвнi кра!-ни [2, с. 9]. Також у стати [3] автором В. Г. Щербак досль джено тенденци iнтелектуалiзацi! працi як на свиовому ринку, так i в УкраМ, зазначено, що в сучасних умовах основним чинником розвитку трудового потенщалу е нарощення iнтелектуального кашталу працiвниками. У дослiдженнi [4] I. I. Стец тд iнтелектуальною складо-вою трудового потенцiалу розумiе сукупшсть професш-них знань, навикiв, творчих здiбностей, об'ектiв штелек-туально'1 власносй, якi використовуються у вс1х видах економiчноl дiяльностi i стають джерелом додаткових прибуткiв (iнтелектуальна рента, рояли, паушальш пла-тежi), забезпечуючи стшю ринковi перспективи i конкуренты переваги персоналу, пiдприемства, суспкьства. У структур персонально! штелектуально! складово'1 трудового потенщалу працiвникiв-iнноваторiв автор пропонуе видкяти такi складовi: професiйнi знання i навики, творчi здiбностi, об'екти штелектуально! влас-ностi i закрiпленi права на не!, шновацшна активнiсть.
Я. Юсь при дослiдженнi проблеми штелектуаль заци соцiально-економiчних систем запропонував розглядати цей процес з позици гармошзованого функцю-нування сфери виробництва, освии, науки та персоналу. Вш довiв, що iнтелектуалiзацiя персоналу (управлшсько-го та виконавчого) - це нагромадження його здатност до творчого застосування знань i виробництва штелек-туальних продуктiв, яке супроводжуеться проблемами нестачi або вiдсутностi iнвестицiй у людський капiтал, а також реалiзацi! полiтики управлiння персоналом [5].
Аналiзуючи тенденци iнтелектуалiзацi! потенцiалу зайнятого населення, О. Семенов зазначив, що в УкраМ структуры змши в зайнятост населення мають значнi розходження зi свiтовими тенденцшми перерозподiлу робочо! сили на користь сфери послуг, осккьки вони не були зумовленi явищами прискорено! механiзацi!, авто-матизаци, широко! комп'ютеризаци ус1х видiв дшльно-си, якi е основними факторами iнтелектуалiзацil [6].
Ю. Богоявленська зазначае, що шституцюналь-нi змiни, пов'язанi з iнтелектуалiзацiею трудового по-тенцiалу, е неперервним трансформацшним процесом, пов'язаним iз кiлькiсними та якiсними перетвореннями сощальних, економiчних та iнших iнститутiв, безвцно-сно до характеру та типу цих змiн (еволюцiйнi, револю-цшш чи iнкрементнi) [7].
Отже, основними напрямами дослцжень у сферi iнтелектуалiзацil працi та трудового потенцiалу е ш-ституцiональнi змiни та забезпечення його розвитку; вплив трудового потенщалу на соцiально-економiчний розвиток загалом та окремого суб'екта господарювання зокрема; гармошзацш взаемоди секторiв виробництва, науки й освпи та персоналу; дослiдження iерархiчно! системи розвитку трудового потенщалу тощо.
Але питанням визначення та побудови економжо-математичних моделей факторiв впливу на штелектуа-лiзацiю трудового потенцiалу увагу в наукових доробках дослiдникiв майже не придкено.
Пк трудовим потенцiалом (на макроекономiч-ному рiвнi) слц розумiти можливiсть розвитку трудових ресурйв, що обумовлена знаннями, рiвнем освiти та квалiфiкацi! зайнятого населення, во-лодiнням комп'ютерними та iншими комушкацшними технолог1ями, здатнiстю до навчання та шдвищення свого iнтелектуального рiвня, мобкьшстю.
Iнтелектуалiзацiя трудового потенцiалу, по-перше, базуеться на освт, яка на сьогодш в Укра!нi розвиваеть-ся екстенсивним шляхом, що виражаеться в !! загально-доступностi та масовостЬ З одного боку, такий стан мае позитивний ефект, який виражаеться в рiвнi грамотнос-и дорослого населення Укра!ни (за даними ООН, вш становить 99,7 %), часткою населення з освiтою не ниж-че середнього рiвня (93,5 %) [8].
З шшого боку, щ позитивнi результати не мають вагомого впливу на соцiально-економiчний розвиток кра!ни та суспiльства, оск!льки, за даними щодо шдек-су конкурентоспроможносй Укра!ни за 2014 - 2015 рр., який розраховуеться та оприлюднюеться кожного року Свiтовим економiчним форумом, за субшдексами рiв-ня розвитку шфраструктури, фiнансiв та умов ведення бiзнесу, iнновацiйностi економiки та розвитку управ-лiнсько! сфери наша кра!на займае найнижчi позицй [9]. Ще одшею проблемою для iнтелектуалiзацi! трудового потенщалу е невкповцшсть мiж можливiстю отриман-ня освiти та можливостями застосування отриманих знань. Тобто мова йде про те, що особа, яка отримала певну освiту не завжди мае адекватний 'й знанням та вмшням дохiд, також наявнi невкповцшсть виконува-них функцiй та робгг набутiй квалiфiкацi!.
Прискорений розвиток нов^ни iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй та становлення економжи знань тiсно пов'язанi з максимальним використан-ням iнтелектуальних i творчих можливостей людини-працiвника, про що свцчать данi експертiв Мiжнарод-ного союзу електрозв'язку, якi стверджують, що у 2015 р. ккьюсть передплат на мобкьний ст1льниковий зв'язок досягне 6,8 млрд, що е близьким до чисельноси населення вйе! планети, а в рейтингу за шдексом розвитку
шформацшно-комушкацшних технологш Укра!на пось дае 68 мкце серед 157 кра!н свпу [10].
Першiсть у свiтi за чисельшстю 1нтернет-аудитори займае Китай, в якому на червень 2014 р. ккьюсть Iнтернет-користувачiв становила 632 млн оаб, що на 14,42 млн бкьше, нiж у 2013 р., а ккьюсть користувачiв мобкьного 1нтернету - 527 млн осiб, що на 26,990 млн бкьше, шж у попередньому роцi. Частка користувачiв мобкьного 1нтернету серед загального числа 1нтернет-користувачiв досягла в Кита! 83,4 % [11].
дуть в^^знятись як за сво!м набором, так i за ступенем впливу на людину.
Рс
Щ:
Наприклад
' о стосуеться Укра!ни, то розподк користува-чiв послугами «всесвиньо! павутини» за регионами характеризуеться нерiвномiрнiстю. Наприклад, у Рiвненськiй област мобкьним зв'язком користуеться 1,266 млн ойб, 1нтернетом - усього 49,4 тис. ойб, а в Херсонськш - вiдповiдно 1,525 млн та 68,86 тис. ойб [12]. Тобто кнуе проблема 1нтернет-покриття в скьськш мiсцевостi (усього 40 % в1д загально! ккь-костi), яку е спроба виршити за допомогою мобкьного 36-1нтернету. Так, наприкiнцi лютого 2015 р. вцбувся тендер на отримання лщензш на зв'язок 36, яю отрима-ли великi оператори мобкьного зв'язку «МТС Укра!на», «Ки!встар» та «Астели», що дае можливiсть розширити географiю покриття мобкьним 1нтернетом.
Таким чином, iнтелектуалiзацiя трудового потенщалу мае сво! результативнi показники, як наведено в табл. 1.
Отже, спираючись на даш табл. 1, можна сказа-ти, що основними групами факторiв iнтелектуалiзацil трудового потенщалу е економiчнi, освiтнi, науковi та техшко-технолопчш. Однак накопичення штелектуаль-ного кашталу працiвником вiдбуваеться протягом усього життя, отже, i на рiзних стадшх життевого циклу людини фактори впливу на рiвень iнтелектуалiзацil бу-
Таблиця 1
Базовi показники вимiрювання рiвня iнтелектуалiзацii трудового потенщалу
Група показнимв Показники
Економiчнi - Частка послуг у ВВП; - частка науковмного виробництва у ВВП; - частка швестицш на науку; - частка швестицш на освггу; - частка швестицш на розвиток 1КТ-технологш; - варжты послуг 1нтернету та мобтыного 1нтернету
Освггянсы^ - Кiлыкiсты працюючих iз базовою середныою освiтою; - кты^сты працюючих iз базовою вищою освiтою; - кiлыкiсты працюючих iз вищою освiтою; - кiлыкiсты пра^вниш, що маюты додаткову квалiфiкацiю
Науковi - Ктыюсты працiвникiв, що маюты науковий ступшы; - кiлыкiсты наукових публкацш; - кiлыкiсты заревстрованих патентiв на винаходи; - кты^сты актiв на права штелектуалыно! власностi
Технiко-технологiчнi - Частка користувачiв 1нтернет серед населення; - частка користувачiв 1нтернет серед суб'£ств господарювання; - частка територiалыного покриття мобтыним 1нтернетом; - частка користувачiв мобiлыним 1нтернетом; - якiсты 1нтернет-зв'язку (швидкiсты, зображення, звук)
Джерело: власна розробка автора.
озглянемо укрупнений життевий цикл людини, спираючись на !! онтогенез (рис. 1), а саме: перший перюд життевого циклу - 0 - 6 роив, другий -6 - 17 роив, третш - 17 - 25, четвертий 25 - 60 роив. Та-кий подк обумовлюеться тим, хто та яким чином здш-снюе вплив на формування та розвиток штелектуально-го кашталу людини. На рис. 1 колами виокремленш и соцiально-економiчнi шститути, яю в зазначений перюд впливають на iнтелектуалiзацiю, а чим ближчим до центру е шститут, тим впливовшим на даному еташ вiн е.
Перший перiод характеризуеться великим впли-вом батькiв i всiе! родини, а також системою дошккьно! освiти на отримання перших знань та вмшь, на формування навичок i розвиток розумових здiбностей, пам'ятi дитини тощо.
Тобто основними факторами на цьому еташ е рь вень освiти батькiв, вiдсоток забезпеченост наявно! кiлькостi дiтей дошк!льного вжу дитячими дошк!льними закладами, можливiсть додатково отримувати знання з професшним педагогом i психологом (курси розвитку дитини, розвиваючi iгри, iноземнi мови), що зумовлено рiвнем матерiального забезпечення родини.
На другому еташ, коли людина вчиться в школь основний вплив здшснюеться через вчителiв та батьюв, а суспкьство вiдiграе вторинну роль на розвиток ште-лектуального кашталу. Основними факторами впливу на цьому еташ е рiвень закладу середньо! освпи (загаль-на школа, лщей, колегiум, спецiалiзована школа), доходи родини, штереси людини.
На третьому еташ людина обирае свш подальший шлях розвитку - вчитися у ВНЗ, коледжi або працювати, тому якщо вибiр зроблено на користь навчання, то накопичення iнтелектуального кашталу здшснюеться п1д впливом в основному вищо! школи та со-щального оточення (викладачi, однокурсники, друзi). У цьому перiодi родинний вплив ослаб-люеться, оск!льки людина як осо-бистiсть вже практично сформу-валась наприкiнцi цього етапу.
Четвертий етап характери-зуеться особливим впливом на розвиток людини виробничо! сфери та суспкьства, оск!льки в цей перiод людина св1домо сприй-мае та дотримуеться певних соцi-альних норм i стандарт1в.
Слiд також зауважити, що процеси глобалiзацil мають значний вплив на штелектуа-лiзацiю трудового потенщалу, осккьки розвиток iнформацiй-них та комушкацшних техно-логiй примушуе людину оволо-дiвати новими знаннями, навич-
ГЛОБАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
■ науково-техшчний прогрес;
■ комп'ютеризацт;
■ ¡нформатизацт;
■ розвиток глобальних комун¡кац¡йних систем;
■ мобтьнкть наукових, ¡нженерних кадр¡в;
■ сощальш мереж¡
Рис. 1. Фактори впливу на iнтелектуалiзацiю трудового потенцiалу з урахуванням життевого циклу людини Джерело: власна розробка автора.
ками, а застосування Iнтернет-технологiй у рiзних сферах соцiально-економiчного середовища (банювська та фiнансова системи, мобкьний зв'язок, штучний iнтелект в андро!дах та смартфонах, сощальш мережi тощо) спри-ятиме скороченню строкiв отримання та надання шфор-маци, що потребуе вiд працшника швидкого реагування.
Виходячи iз вищезазначеного, для побудови моделi факторiв впливу на iнтелектуалiзацiю трудового потенщалу використовуватимемо iнструменти «м'якого» моделювання, а саме - когнiтивного.
Вибiр такого виду моделювання обумовлений задачею структурування слабкоструктурованих систем i ситуацiй у виглядi множини факторiв i причинно-на-слiдкових зв'язюв мiж ними. Явища i процеси функцю-нування та розвитку таких систем включають рiзнi поди, тенденци, що зумовленi багатьма факторами, причому кожен, у свою чергу, впливае на деяку ккьюсть шших факторiв, утворюються мережi причинних взаемозв'яз-юв мiж ними [13].
Для побудови когштивно! моделi виокремимо вершини, що вцображають фактори впливу на рiвень штелектуалiзащí трудового потенцiалу (табл. 2).
Далi необхiдно побудувати когнiтивну карту, що Грунтуеться на визначеннi орiентованого графу:
О = V,Б), V = (уг|уг е V, I = 1,2,...,к};
I (!)
Б = {ёу е Б,] = 1,2, ..., к},
де G - орiентований граф; V - вершини графа;
|уг- е V,/' = 1,2,..., к - параметри, що характеризують фактори впливу на iнтелектуалiзацiю трудового потенщалу; Б - множина дуг графа, що з'еднують вершини;
ёу е Б, I] = 1,2, ..., к - дуги, що вцображають вза-емозалежшсть мiж вершинами графу.
Далi сформуемо дуги графу шляхом встановлення зв'язкiв мiж вершинами та наведемо його графiчне зо-браження (рис. 2).
Aналiзуючи рис. 2, дкталися висновкiв, що кшце-вий результат, а саме - рiвень штелектуалiзащí трудового потенцiалу - залежить в1д того, якi знання, вмiння, навички в дитину закладено батьками на першому та другому етапах життевого циклу. Тобто, з одного боку, людина протягом життя накопичуе та реалiзуе свш штелектуальний капiтал, що дозволяе !й отримува-ти високий рiвень доходу, отже, й мати можливкть здш-снювати швестици в розвиток дггей, але, з iншого боку, вершини (2) та (13) мають мiж собою великий часовий лаг, що дорiвнюе циклу життя родини (20 - 25 роив).
В умовах прискореного темпу суспкьного та со-цiально-економiчного життя завданням держави е надання певних можливостей та гарантш для тих родин, яю не мають достатнього рiвня освiти або доходу для забезпечення хоча б середнього рiвня розвитку для дь
Таблиця 2
Перелш вершин графу когнггивноТ моделi та Ух характеристика
Номер вершини Назва вершини Характеристика вершини
1 PiBeHb пщготовки до навчання в школi Характеризу£ загальний рiвень пщготовки дитини до навчання, форму£ться мотива^я до отримання знань
2 PiBeHb освiти батьюв Характеризу£ наявшсть у батькiв вищоТ освiти, TC^i ймовiрнiсть потужноТ мотивацп у дитини до отримання знань пщ Тх впливом збiльшу£ться, нiж у випадку вiдсутностi в них вищоТ або спе^альноТ освiти
3 Вiдсоток дiтей, що забезпеченi мкцями в дошкiльних закладах Якщо родини, як мають достатньо високий рiвень доходiв, можуть навчати дiтей у приватних закладах, то ^i батьки повинн отриму-вати допомогу вiд держави, що гарантовано Конституцию УкраТни
4 Рiвень доходiв батькiв Характеризу£ доходи вiд найманоТ працi, доходи вщ пщпри£мниць-коТ дiяльностi, доходи вщ власностi, вiд iнвестицiй, со^альы транс-ферти тощо
5 Вiдсоток домогосподарств, що мають комп'ютер Характеризу£ рiвень комп'ютеризацГТ населення
6 Вiдсоток домогосподарств, що користу-ються як стацiонарним, так i мобiльним 1нтернетом Характеризу£ рiвень розвитку 1нтернету, покриття та технолопчш можливостi основних провайдерiв
7 Вибiр рiвня осв™ до працевлаштування Характеризу£ третiй етап житт£вого циклу людини, коли отриманi знання на попередньому етап дозволяють обрати вщповщний вищий навчальний заклад або йти працювати
8 Рiвень середнього освггнього закладу Середнi освiтнi заклади можуть бути загальними та спецiалiзова-ними (лщеТ, iз вивченням iноземних мов тощо), в яких рiвень пщго-товки значно вiдрiзня£ться, що в подальшому вплива£ на вибiр ВНЗ або працевлаштування
9 Розвиток iндивiдуального трудового потен^алу Характеризу£ можливостi та бажання особи до подальшого нако-пичення Ытелектуального капiталу i вiдповiда£ третьому етапу житт£вого циклу людини
10 Рiвень ВНЗ Характеризу£ рiвень ВНЗ за окремими складовими, а саме -рейтинги вишiв (Топ-200), свiтовi рейтинги (наприклад, Times Higher Education - рейтинг найкращих уыверсите^в свпу THE World University Rankings 2013 - 2014).
11 Вiдсоток студентiв, як займаються науковою дiяльнiстю Характеризу£ участь у науково-дослщнш дiяльностi студентiв, що ви-ража£ться кiлькiстю публiкацiй, участю в конференцiях та форумах
12 Вiдсоток студенев, якi пройшли стажу-вання за кордоном Характеризу£ розвиток у ВНЗ мiжвузiвських зв'язюв та програм з обмiну студентами, що сприя£ пiдвищенню рiвня ВНЗ у рейтингах
13 Рiвень iнтелектуалiзацN трудового потенцiалу Характеризу£ розвиток людини протягом його життя, отримання нових знань, а також практичних навичок та вмшь, що виража£ться кшьюстю патен™, iнновацiйних розробок, винаходiв, прав штелек-туальноТ власностi тощо
14 Витрати пiдпри£мства на пщвищення квалiфiкацiT Характеризу£ внесок пiдпри£мства у розвиток шдивщуального трудового потенцiалу, за рахунок якого пщвищу£ться продуктивнiсть працi, модерызу£ться виробництво тощо
15 Навчання, пiдвищення квалiфiкацiT за власнi кошти Характеризу£ саморозвиток людини та швестици у власний штелек-туальний потенцiал
16 Вiдсоток оточення пра^вниюв з вищою освiтою Характеризу£ вплив оточуючого середовища на штелект та бажання у подальшому розвитку та самонавчанн
<
CQ 2
о
=г
I
о
о
<
ш
Джерело: власна розробка автора.
тей. У цьому напрям1 держава повинна забезпечити ix мiсцями в дошккьних закладах та безкоштовною серед-ньою освiтою, осккьки базовi знання та бажання вчи-тися й шзнавати свiт формуються саме на цих етапах. У процесi працi як держава, так i пiдприeмства повинш сприяти пiдвищенню iнтелектуального капiталу пра-
щвниюв з метою отримання додаткових прибуткiв для себе, а також пдно! зарплати для них. Також важливим завданням для уряду е забезпечення в^дповцност мiж осв^ою та можливостями застосування штелектуаль-ного капталу, що виражаеться в отриманш адекватного знанням доходу та посад.
Рис. 2. Граф когнггивноТ моделi впливу фает^в на iнтелектуалiзацiю трудового потенщалу з урахуванням життевого циклу людини
10. World Telecommunication / ICT Indicators database 2014 (18th Edition) / International Telecommunication Union [Electronic resource]. -Mode of access : http://www.itu.int/en/ITU-D/Sta-tistics/Pages/publications/wtid.aspx
11. Statistical Report on Internet Development in China (July 2014) / China Internet Network Information Center [Electronic resource]. - Mode of access : http://www1. cnnic.cn/IDR/ReportDownloads/201411/ P020141102574314897888.pdf
12. Динамка використання 1нтернету в УкраТ'т : прес-релiз / КиТвський мiжнародний шститут соцiологíГ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.kiis.com.ua/?Lang=uk r&cat=reports&id=199&page=1
13. Горелова Г. В. Когнитивный анализ, синтез, прогнозирование развития больших систем в интеллектуальных РИУС / Г. В. Горелова, Э. В. Мельник, Я. С. Коровин // Искусственный интеллект. - 2010. - № 03. - С. 61 - 72.
ВИСНОВКИ
Отже, розвиток noCTi^ycTpiaAbHOi економжи Грун-туеться на iHTeAeKTyaAi3a^i трудового потенщалу, тобто на нових знаннях, умшнях i навичках працюючого на-селення, спрямованих на твopчicть, отримання нових знань, на свцому, активну, цкеспрямовану колективно-iндивiдyaAьнy дiяAьнicть. Тому в подальших дослцжен-нях, спираючись на розроблену модель, за допомогою ш-струменпв економко-математичного моделювання буде зроблений прогноз щодо динамики piвня iнтеAектyaAiзa-цц трудового пoтенцiaAy у вiтчизнянiй екoнoмiцi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл / Пер. з англ. -М., 1999. - 457 с.
2. Миронова Л. Г. Моделi i методи управлшня трудовим потен^алом в умовах постшдус^альноТ економки : автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.01 / Л. Г. Миронова ; Класичний при-ватний ун-т. - Запорiжжя : КПУ, 2012. - 40 с.
3. Щербак В. Г. Тенденцп поширення штелектуальноТ праЩ як чинник розвитку трудового потенщалу / В. Г. Щербак // Актуальн проблеми економки. - 2010. - № 10. - С. 105 - 110.
4. Стец I. I. Вщтворення штелектуальноТ' складовоТ' трудового потенщалу пщприсмства / I. I. Стец // 1нновацшна економн ка. - 2013. - № 6 (44). - С. 183 - 187.
5. Kicb С. Я. Проблеми iнтелектуалiзацiТ' розвитку соцiально-економiчних систем / С. Я. Юсь // Економiчний аналiз : зб. наук. праць / Терноптьський нац. економ. ун-т ; редкол. В. А.Де-рiй [та ш.]. - Тернопiль : Вид.-полiграф. центр Терноп. нац. економ. ун-ту «Економiчна думка», 2014. - Т. 18. - № 1. - С. 25 - 33.
6. Семенов О. В. Аналiз тенденцш iнтелектуалiзацiТ' потенщалу зайнятого населення / О. В. Семенов // Экономика и управление. - 2012. - № 5. - С. 151 - 155.
7. Богоявленська Ю. В. Iнтелектуалiзацiя трудового потенщалу як чинник шституцюнального та соцiально-економiчного розвитку [Електронний ресурс] / Ю. В. Богоявленська. - Режим доступу : http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/2917/1/ Bogoyvlenska.pdf
8. Звгг з людського розвитку в УкраТш за 2012 рк [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.un.org.ua/files/ File/ua_full-2.pdf
9. The Global Competitiveness Report 2014 - 2015 / Офн цшний сайт Всесвггнього економiчного форуму [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www3.weforum.org/docs/WEF_ GlobalCompetitivenessReport_2014-15.pdf
REFERENCES
Bell, D. Griadushchee postindustrialnoe obshchestvo. Opyt sotsialnogo prognozirovaniia [The coming post-industrial society. Experience in social forecasting]. Moscow, 1999.
Bohoiavlenska, Yu. V. "Intelektualizatsiia trudovoho poten-tsialu iak chynnyk instytutsionalnoho ta sotsialno-ekonomichnoho rozvytku" [Intellectual labor as a factor of potential institutional and socio-economic development]. http://ir.kneu.edu.ua:8080/ bitstream/2010/2917/1/Bogoyvlenska.pdf
"Dynamika vykorystannia Internetu v Ukraini : pres-reliz" [Dynamics of Internet use in Ukraine: the press release]. http:// www.kiis.com.ua/?Lang=ukr&cat=reports&id=199&page=1
Gorelova, G. V., Melnik, E. V., and Korovin, Ya. S. "Kognitivnyy analiz, sintez, prognozirovanie razvitiia bolshikh sistem v intellek-tualnykh RIUS" [Cognitive analysis, synthesis, prediction of the development of large systems in intelligent RIUS]. Iskusstvennyy intellekt, no. 3 (2010): 61-72.
Kis, S. Ya. "Problemy intelektualizatsii rozvytku sotsialno-eko-nomichnykh system" [Problems of intellectualization of socio-economic systems]. Ekonomichnyianaliz, vol. 18, no. 1 (2014): 25-33.
Myronova, L. H. "Modeli i metody upravlinnia trudovym po-tentsialom v umovakh postindustrialnoi ekonomiky" [Models and methods of labor potential in terms of post-industrial economy]. Avtoref. dys.... dokt. ekon. nauk:08.00.01, 2012.
Semenov, O. V. "Analiz tendentsii intelektualizatsii potentsia-lu zainiatoho naselennia" [Trending intellectualization potential of the employed population]. Ekonomika i upravleniie, no. 5 (2012): 151-155.
"Statistical Report on Internet Development in China (July 2014)" China Internet Network Information Center. http://www1.cnnic. cn/IDR/ReportDownloads/201411/P020141102574314897888.pdf
Shcherbak, V. H. "Tendentsii poshyrennia intelektualnoi pratsi iak chynnyk rozvytku trudovoho potentsialu" [Trends of intellectual labor as a factor of labor potential]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 10 (2010): 105-110.
Stets, I. I. "Vidtvorennia intelektualnoi skladovoi trudovoho potentsialu pidpryiemstva" [Playing intellectual component of the employment potential of the company]. Innovatsiina ekonomika, no. 6 (44) (2013): 183-187.
"The Global Competitiveness Report 2014 - 2015". Ofitsiinyi sait Vsesvitnyoho ekonomichnoho forumu. http://www3.weforum. org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2014-15.pdf
"World Telecommunication". International Telecommunication Union. http://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Pages/publica-tions/wtid.aspx
"Zvit z liudskoho rozvytku v Ukraini za 2012 rik" [Human Development Report Ukraine in 2012]. http://www.un.org.ua/files/ File/ua_full-2.pdf
