CC BY
58Модель професійних компетенцій випускників фізкультурних вищих навчальних закладів Польщі
Пасічник В.Р.
Луцький інститут розвитку людини Університету “Україна”
Анотації:
Розкриті основні професійні компетенції майбутніх вчителів фізичної культури. Розглянуто праксео-логічні, комунікативні, креативні, інформаційні та моральні компетенції випускників вищих навчальних закладів. Розроблена модель основних професійних компетенцій випускників. Модель містить вимоги до майбутньої педагогічної праці випускника у різних типах шкіл. Вона розкриває його основні фахові компетенції. Педагогічні функції випускника спрямовані на реалізацію оздоровчих, освітніх та виховних завдань у навчальної та позаклас-ної роботі з фізичного виховання і спорту.
Ключові слова:
учитель, фізична культура, компетенції, вищі навчальні заклади.
Пасичник В.Р. Модель профессиональных компетенций выпускников физкультурных высших учебных заведений Польши. Раскрыты основные профессиональные компетенции будущих учителей физической культуры. Рассмотрены прак-сеологические, коммуникативные, креативные, информационные и моральные компетенции выпускников высших учебных заведений. Разработана модель основных профессиональных компетенций выпускников. Модель содержит требования к будущей педагогической работе выпускника в разных типах школ. Она раскрывает его основные профессиональные компетенции. Педагогические функции выпускника направлены на реализацию оздоровительных, образовательных и воспитательных задач в учебной и внеклассной работе по физическому воспитанию и спорту.
учитель, физическая культура, компетенции, высшие учебные заведения.
Pasihnyk V.R. Model professional competent graduate higher schools of the physical education of Poland.
Basic professional jurisdictions of future teachers of physical culture are exposed. Praxeological, communicative, creative, informative and moral jurisdictions of graduating students of higher educational establishments are considered. The model of basic professional jurisdictions of graduating students is developed. A model contains requirement to future pedagogical work of graduating student in the different types of schools. It exposes his basic professional jurisdictions. The pedagogical functions of graduating student are directed on realization of health, educational and educate tasks in educational and extracurricular work on physical education and sport.
teacher, physical education, competent, higher schools.
Вступ.
Починаючи з другої половини ХХ століття у всіх країнах Європи відбулись значні соціальні зміни, активізувались наукові дослідження у різних галузях промисловості, освіти та науки. Все це вимагало обов’язкової модернізації системи освіти дітей та молоді, а також удосконалення професійної підготовки педагогічних кадрів. В наш час у системі шкільної освіти багатьох країн (Польщі, України, Росії, Чехії та ін.) відбуваються глибокі перетворення, пов’язані з новими вимогами суспільства до шкільної освіти, більш складними завданнями, певними змінами змісту навчально-виховного процесу у всій складності цієї взаємопов’язаної системи: суспільство-школа-учні. Ці суспільні перетворення потребують від учителя бути активним учасником і диригентом цих взаємодій (В.Кремень, Т.Катарбінський, В.Оконь,
Н.Ничкало та ін.).
Для забезпечення більш чіткої та ефективної підготовки вчителів до виконання своїх професійних обов’язків у школах та викладачів в університетах, починаючи з другої половини Х1Х століття, вчені різних країн Європи та в США почали розробку та наукове обґрунтування моделей, які включали, переважно, перелік психолого-педагогічних знань та спеціальних умінь, необхідних кожному педагогу для успішної праці у відповідному навчальному закладі. Під поняттям модель професійної підготовки вчителя західноєвропейські вчені розуміли описовий аналог, що відзеркалює основні характеристики педагога, його знання, вміння та навички, моральні якості, організаторські здібності, покликані забезпечити результативну педагогічну діяльність у школі в певний період часу. Такі моделі, безумовно, враховували специфіку освіти у кожній країні, а також її матеріально© Пасічник В.Р , 2010
економічні та політичні умови.
Першу модель підготовки вчителів у Польщі розробив у 1913 році І.Давід, який адаптував для польських навчальних закладів моделі американських і західноєвропейських психологів та педагогів на підставі їх емпіричних досліджень. Вона, в основному, враховувала особливості засвоєння студентами тих знань, умінь та навичок, які їм були необхідні у майбутньому для праці вчителем у загальноосвітньої школі ( 5 ). Пізніше, у міжвоєний період (1918-1939 р.р.), ця модель була удосконалена С.Шуманом та С.Баленом, які внесли до її змісту результати досліджень у цієї галузі психологів Швейцарії (під керівництвом І.Піаже) та Австрії (Ш.Бюллер). У наступні - 50-ті роки моделі підготовки польських вчителів доповнювались дослідженнями психологів та педагогів з питань дидактики, індивідуального підходу до студентів (Г.Левовицький, Р.Венцковський та ін.) та психології їх навчання (І.Петер, З.Володарський та ін.).
Другій вид моделей підготовки вчителів мав праксеологічну спрямованість. В їх основу була покладена концепція оптимального фінансування шкільної та вищої освіти. Тобто держава повинна була вкладати необхідні кошти для їх успішного функціонування. У практиці ВНЗ, які готують вчителів, ця модель була зорієнтована на всебічну професійну підготовку педагогів. Вона передбачала, переважно, добре методичне озброєння вчителя із свого предмету. Цьому повинно бути підпорядковано також навчання студентів із загально-наукових та психолого-педагогічних дисциплін.
Дослідження Р. Пахоцінського з проблеми підготовки вчителів у країнах Європейського Союзу переконують у перевазі прагматичної (професійно-інструмантальної) підготовки майбутніх вчителів у ВНЗ ( 7). В останні роки педевтологі різних країн
проблеми фізичного виховання і спорту № 5 / 2010
підкреслюють необхідність гуманістичної (або як її називають персональної) орієнтації у професійної підготовці вчителів, яка досить детально розглянута у працях відомих польських педевтологов (Ч.Банах, Х.Квятковська, Й.Кузьма, Я.Рутковяк та ін.). На їх думку процеси, що відбуваються у європейському соціально-економічному та культурному просторі, вимагають постійної адаптації педагогічних кадрів до нових потреб суспільства, подальшого розвитку наукових знань і ставлять за мету сформувати якісно новий підхід до підготовки вчителів у вищих навчальних закладах.
Розробка моделі компетенцій педагогів, яка б передбачала сучасні вимоги до професійної підготовки вчителя фізичної культури на даному етапі розвитку суспільства, конче потрібна для подальшого удосконалення навчальних планів, програм з різних предметів, написання нових підручників та посібників для студентів ВНЗ не тільки Польщі, а й України, які мають багато спільного у концептуальних підходах, щодо реформування системи підготовки спеціалістів фізичної культури та спорту.
Робота виконана за планом НДР Луцького інституту розвитку людини Університету “Україна”.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи полягає у розробці моделі професійних компетентностей щодо теоретико-методичної та спеціальної підготовленості майбутнього вчителя фізичної культури, які повинні бути сформовані у нього в процесі навчання у вищому навчальному закладі.
Результати дослідження.
Аналіз науково-методичної літератури та наукових досліджень (Я.Бєльський, М.Демель, З.Жуковська, Р.Цеслінський, З.Яворський та ін.), проведених за останні п’ятнадцять років свідчать, що у Польщі відсутня уніфікована типологія компетентністних характеристик вчителя, що є однією з причин різних підходів, щодо розробки моделей професійної підготовки спеціалістів фізичного виховання. У більшості випадків ці моделі містять вимоги до виконання основних навчально-виховних функцій вчителя (організація, керівництво і контроль навчально-виховного процесу із школярами), які повинні бути реалізовані в його професійної діяльності, переважно, у процесі проведення уроків та позакласних занять з фізичної культури та спорту.
На міжнародної наукової конференції, яка відбулась під егідою ЮНЕСКО в Норвегії (2004 р.) вчені прийшли до висновку, що трактування поняття компетентності належить як здатність ефективно і творчо застосовувати знання і набуті уміння у міжособистіс-них відносинах, життєвих ситуаціях, що передбачають взаємодію з іншими людьми у соціальному контексті та професійних ситуаціях. Поняття “компетентність” за останні роки часто застосовується у галузі освіти, як до педагогів так і до учнів або студентів. Слово “компетенція” (competentia) - пов’язане з обов’язком виконання певних дій. Компетенції - то є обсяг знань, умінь, певної підготовленості, а також цінностей, необхідних для успішної реалізації поставлених завдань. Це поняття не слід ототожнювати з поняттям “кваліфікація”. Підтвердження кваліфікації отриман-
ням диплому про закінчення певного навчального закладу, ще не свідчить про широкі компетенції в даній галузі освіти.
Професійна компетентність вчителя є інтегрованим поняттям, яка об’єднує наступні її складові: світоглядні позиції особистості та професійні якості (знання і вміння) у реалізації оздоровчо- профілактичних, діагностико-прогностичних, навчально-розвивальних, методичних, виховних, комунікативних, організаційно-педагогічних, контрольних, просвітницьких аспектах його діяльності та постійного самовдосконалення.
У процесі навчання студентів у ВНЗ можливо сформувати лише основні професійні компетенції, тому, що фахова компетентність формується під час набуття вчителем педагогічного досвіду і постійної праці над удосконаленням своєї майстерності. Професійна компетентність не є сталою величиною, процес її формування ніколи не завершується і постійно змінюється. Її якість можна оцінити в конкретних ситуаціях діяльності вчителя (навчальна, виховна, організаційна) відповідно до вимог його функціональних обов’язків. Сучасний вчитель фізичної культури має бути ініціативним і творчим у своїй педагогічній діяльності, знати до чого потрібно прагнути, що є в реальності, що йому треба робити і чому робити саме так; оцінювати наслідки своєї праці і нести за них особисту відповідальність.
Нами розроблена структурно-функціональна модель професійних компетенцій випускників факультетів фізичного виховання вищих навчальних закладів та академій фізичного виховання Польщі, які навчаються п’ять років й по закінченню цих навчальних закладів отримують освітню кваліфікацію - “магістр фізичного виховання”. Вона розроблена на підставі орієнтованої моделі вчителя, яку пропонує Комітет педагогічних наук Польської Академії Наук та наших власних спостережень протягом понад десяти років праці у Кєль-цинському гуманітарно-природничому університеті ім. Я.Кохановського. Ця модель відзеркалює вимоги до професійної підготовленості випускника- майбутнього вчителя фізичної культури, його основні фахові компетенції, наявність яких дозволяє йому виконувати педагогічні функції, спрямовані на комплексне вирішення оздоровчих, освітніх та виховних завдань у процесі фізичного виховання школярів. Розглянемо основні компетенції, які покладено в основу моделі професійної підготовленості випускників фізкультурних вищих навчальних закладів Польщі за освітньою кваліфікацією -“магістр фізичного виховання”.
І.Праксеологічні компетенції, в основу яких покладено загальні та спеціальні знання, вміння і навички, які реалізуються вчителем в процесі його педагогічної діяльності. Вони надають йому можливість методично грамотно планувати та програмувати навчальний матеріал; забезпечувати організацію оперативного контролю та оцінювання успішності учнів та ін., тобто, реалізувати загальну стратегію різноманітної педагогічної діяльності вчителя фізичної культури у школі.
Випускник, який володіє праксеологічними компе-тенціями:
• знає як методично грамотно проводити уроки і по-закласні заняття з фізкультури та спорту;
• вміє об’єктивно оцінювати фізичний розвиток, стан постави та рухову підготовленість учнів;
• вміє грамотно формулювати навчально-виховні завдання та підбирати відповідні засоби для їх реалізації;
• знає як розробити авторську програму з фізичного виховання для певних класів різних типів шкіл;
• знає як раціонально спланувати навчально-виховний процес з фізичного виховання школярів;
• знає основні методи наукових досліджень, які дозволяють об’єктивно проаналізувати ефективність фізичного виховання в школі і внести відповідні корективи в його модернізацію.
Комунікативні компетенції вчителя передбачають правильність і ефективність використання мовлення у навчанні фізичних вправ, а також володіння технікою педагогічного спілкування з учнями, їх батьками та колегами.
Випускник, у якого сформовані комунікативні компетенції:
• добре володіє державною мовою і може пристосувати власне мовлення до віку учнів;
• вміє застосовувати спортивну термінологію, доступно пояснити учням виконання запропонованих фізичних вправ;
• знає як спілкуватись з учнями різних класів, має відповідні психолого-педагогічні знання щодо міжосо-бистісних контактів;
• знає як співпрацювати з батьками та громадськими організаціями, які проводять спортивно-масову роботу із школярами.
Креативні компетенції проявляються у творчому ставленні до своєї праці та нешаблонній педагогічної діяльності. Їх має випускник, який:
• володіє психолого-педагогічними методами аналізу та розв’язання різноманітних педагогічних ситуацій;
• знає як організувати та обладнати місце своєї праці (матеріально-спортивна база, фізкультурне обладнання тощо);
• вміє застосовувати різноманітні методи і прийоми навчання учнів фізичних вправ та їх виховання засобами фізичної культури.
Інформаційні компетенції реалізуються із застосуванням різноманітних сучасних засобів інформації. Ними володіє випускник, який:
• вміє користуватись сучасними інформаційними технологіями (комп’ютер, інтернет);
• знає іноземну мову на рівні спілкування і читання фахових публікацій;
• вміє застосовувати інформаційні технології у педагогічної праці (планування, аналіз, отримання необхідної інформації з інтернету).
Моральні компетенції передбачають загальнолюдську культуру і проявляються у здатності давати об’єктивну оцінку різноманітних етичних вчинків оточуючих людей. Цими компетенціями володіє випускник, який:
• знає етично-моральні вимоги до вчителя і дотримується їх;
• ставиться до педагогічної діяльності як соціально значущої для суспільства;
• має моральну відповідальність за стан здоров’я, фізичний розвиток і вихованість учнів;
• дотримується вимог здорового способу життя;
• ставиться до свого власного розвитку як до підґрунтя професійного росту і морального вдосконалення;
• є тактовною, доброзичливою та вихованою людиною, яка має різнобічні культурні інтереси.
Розглянуті основні професійні компетенції випускника фізкультурного ВНЗ, що формуються у нього протягом п’ятирічного періоду навчання, у значній мірі обумовлюють результативність педагогічної праці молодого вчителя фізичної культури. З набуттям відповідного педагогічного досвіду та постійної праці з удосконалення свого професіоналізму цей вчитель може стати педагогом - новатором, який творчо і неординарно реалізує навчально-виховні завдання у викладанні предмету - “фізичне виховання” у школі.
Висновки
1. Готовність випускників польських фізкультурних ВНЗ до педагогічної праці вчителем фізичної культури є інтегральним утворенням, яке об’єднує інтелектуальні, моральні, емоційні та вольові якості особистості, сукупність професійно-орієнтованих компетенцій, стійкі мотиви до майбутньої діяльності у галузі фізичного виховання дітей та молоді.
2. Розроблена модель містить вимоги, щодо майбутньої педагогічної праці випускника у різних типах шкіл (основна, гімназія, ліцей), розкриває його основні фахові компетенції, наявність яких дозволяє успішно виконувати педагогічні функції, спрямовані на реалізацію оздоровчих, освітніх та виховних завдань у навчальної та позакласної роботі з фізичного виховання і спорту у школярів. Модель основних професійних компетенцій випускників може бути, на нашу думку, використана в українських ВНЗ, які здійснюють підготовку спеціалістів фізичної культури та спорту.
Подальші дослідження передбачається провести з проблеми, що стосується порівняльного аналізу досвіду підготовки вчителів фізичної культури у вищих навчальних закладах Західної Європи.
Література
1. Кремень В.Г Модернізація вищої школи України в контексті принципів Болонської декларації // Вища школа, 2004. - № 5 -6. - С. 32-39.
2. Ничкало Н.Г Неперервна професійна освіта: міжнародний аспект // Матеріали Міжнародної наукової конференції “Творча особистість у системі неперервної професійної освіти” /за ред. С. Сисоєвої і О. Романовського. - Харків: ХДПУ, 2000 - С. 54-80.
3. Пасічник В.Р. Підготовка вчителів фізичної культури у Польщі (друга половина Х1Х - початок ХХі століття). Монографія. -Київ, 2009. - 346 с.
4. Bielski J., Teoretyczne i metodyczne podstawy efektywnosci pracy nauczyciela wychowania fizycznego, Piotrkow-Trybunalski 2000.
5. Dawid J., O duszy nauczyciela, Warszawa 1932.
6. Jaworski Z., Zarys sylwetki zawodowej i koncepcja ksztalcenia nauczycieli wychowania fizycznego, „Wychowanie Fizyczne i Zdrowotne”, nr 5, 2003. - S. 20-23.
7. Pachocinski R., Oswiata XXI wieku. Kierunki przeobrazen. Warszawa 1999.
8. Zukowska Z., Hodan B., Nauczycieli wychowania fizycznego i jego funkcje spoleczno-wychowawcze, Olomouc-Warszawa 1996.
Надійшла до редакції 15.04.2010р.
Пасічник Володимир prorectorscience@univer.lutsk.ua
