CC BY
14
The obtained results indicate that the protective effect of dehydration is manifested for human, bovine, horse and rat erythrocytes at a temperature of 37°C and 0°C. The exception is bull's erythrocytes, which had no decrease in hemolysis at 0°C. The degree of protection is different for the investigated mammal species, which may be due to the peculiarities in the organization of the cytoskeleton-membrane complex, or different diffusion permeability for the membrane water of the investigated mammals.
For a deeper study of the effects of dehydration, a membrane modifier phenylhydrazine was selected, which is known to primarily affect the cytoskeleton complex of the membrane by degrading main cytosolic proteins and spectrin, causing the oxidation of hemoglobin and changing its interactions with the membrane skeleton. All of this leads to an increase in stiffness of the membrane and a decrease in the ability of the cell to deform.
It has been shown that the protective effect of dehydration on human, bovine and horse cells was preserved even after pretreatment with phenylhydrazine. While for dehydrated rat erythrocytes an increase in hypertonic sensitivity was observed under the influence of phenylhydrazine.
Thus, the modification of erythrocytes with phenylhydrazine does not change the effect of dehydration on most of the species in question. This suggests that the protective effect of dehydration on mammalian erythrocytes is probably unrelated to changes in the cytoskeleton-membrane complex. This effect is probably related with reduction of the mechanical stress on the membrane due to a decrease in the gradient of osmotically active substances between the intracellular and extracellular media, which leads to a decrease in mechanical load and a decrease in cell damage.
Keywords: mammalian erythrocytes, hypertonic shock, phenylhydrazine, dehydration, cytoskeleton.
Рецензент - проф. МИщенко I. В.
Стаття надшшла 12.10.2017 року
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-399-404 УДК: 612.662+57.016+378.17 Орлик Н. А., Босенко А. I.
М1ЖСИСТЕМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦЮНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ СТУДЕНТОК 17-22 РОК1В ВПРОДОВЖ ОВАР1АЛЬНО-МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛУ
Державний заклад «П1вденноукраТнський нацюнальний педагопчний ушверситет iMeHi К.Д. Ушинського» (м. Одеса)
[email protected] [email protected]
Дослщження виконан згщно до плану науково-дослщно! роботи кафедри бюлогп i основ здоров'я ДЗ «Пвденноукрашський нацюнальний педагопчний уыверситет iменi К.Д. Ушинського» (м. Одеса) «Системна адапта^я до фiзичних i розумових наванта-жень на окремих етапах онтогенезу людини» (№ державно! реестраци0109и000206).
Вступ. Функцюнальний стан, фiзична працездат-нють i !х змЫи пщ впливом численних подразниюв знаходяться у залежност вщ специфiчних ритмiчних змш гормонального статусу жЫочого оргаызму. Пщ-вищення рiвня функцюнальних можливостей базу-еться на адаптивних змЫах вщповщних фiзiологiчних систем оргаызму, зростанн продуктивност аероб-ного i анаеробного енергозабезпечення. У практик функцюнально! дiагностики, зокрема жЫочого орга-ызму, для контролю рiвня адаптацмних можливостей, використовують низку показниюв зовншнього дихання, гемодинамки, варiацiйноI пульсометрп, сенсомоторних реакцм, стану систем енергозабезпечення тощо [2-8,10-11,13-16].
Процес навчання у сучасному ВНЗ вимагае зна-чних психоемоцюнальних, фiзичних i розумових
можливостей студенток, осктьки характеризуемся динамiчнiстю, високою iнтенсивнiстю i великим об'емом необхщно! для засвоення Ыформаци. За-звичай, для оцiнки функцюнального стану нетрено-ваних дiвчат за умови щорiчного обов'язкового ме-дичного огляду, фахiвцi використовують низку тес™ з фiзичноi, пiдготовленостi, що не дозволяе повною мiрою визначити !х адаптацiйнi можпивостi. На фонi «недообстеженостi» i високих навантажень рiзного характеру, виникають передпатолопчы i патологiчнi стани, як провокують дестабiлiзацiю функцiонування вЫх систем органiзму, у тому чи^ i репродуктивно!.
У сучаснiй науковм лiтературi наявна лише невелика ктькють публiкацiй щодо показникiв функцюнального стану систем оргаызму дiвчат 17-22 рокiв протягом менструального циклу. Нами було виконане лонптудЫальне дослщження взаемозв'язкiв мiж по-казниками функцюнального стану ряду фiзiологiчних систем в кожну фазу менструального циклу (МЦ).
Мета роботи - дослщити фiзичну працездатнють дiвчат 17-22 рокiв, як Ытегральний критерiй функцю-нальних можливостей оргаызму та мiжсистемну вза-
емодт II забезпечення впродовж оварiально-менструального циклу.
Об'ект i методи дослщження. Дослщження проводилось на кафедрi бiологii' i основ здоров'я Пв-денноукра1нського нацiонального педагогiчного уы-верситету iменi К.Д. Ушинського в лабораторп вiковоI фiзiологi'i спорту iменi Т.М. Цонево! з дотриманням основних положень Конвенцп Ради бвропи про права людини та бiомедицину (вiд 04.04.1997 р.), Гельсн сько1 декларацiI Всесвггньо! медично1 асоцiацiI про етичнi принципи проведення наукових медичних до-слщжень за участю людини (1994-2008 рр.).
В обстеженнi прийняли участь 28 студенток н ституту початково1 та гумаытарно-техычно! освiти. Дiвчата не займалися жодним видом спорту, не вщ-вщували спортивнi гуртки та фтес клуби, 1х фiзич-на активнють полягала у вiдвiдуваннi обов'язкових занять з фiзичного виховання в уыверситеД якi пе-редбаченi навчальним планом для 1-2-их курЫв. Всi дiвчата мали регулярний менструальний цикл тривалютю 28-32 днi, не мали операцм та травм, не приймали контрацептиви i лiки, якi будь-яким чином впливали б на 1х функцiональнi можливостi. Доот-дження проводилось в стандартних умовах, у першм половин дня.
За декiлька мiсяцiв (5-6 мюя^в) до початку об-стежень зi студентками було проведено бесщу щодо можливо! участi в дослщжены. Дiвчата, якi виявили бажання, прийняти участь в обстежены, вели кален-дарi менструального циклу та щоденник загального самопочуття. В дослiдженнi прийняли безпосередню участь практично здоровi дiвчата з регулярним мен-струальним циклом.
Дослщження проводились в iндивiдуально ви-значенi календарним методом фази менструального циклу: менструальна, постменструальна, овулятор-на, постовуляторна i передменструальна фази, ви-окремленi згiдно класифiкацiI лабораторiI ендокри-нологiI iнституту геронтологiI АМН Укра1ни [15].
Попередньо проведенi анкетування, антропо-фiзiометрiя, безпосередньо перед початком тес-тування навантаженням зi змiнною потужнютю за замкнутим циклом проводилось усне опитування загального самопочуття студентки, рееструвалися по-казники артерiального тиску, частоти серцевих ско-рочень, варiабельностi серцевого ритму, за даними електрокардюграфп перед початком тестування, пiд час реверсу i на п'ятiй хвилин вiдновлення.
Для вивчення фiзичноI працездатност дiвчат ви-користано методику дозованого цикгпчного тестування навантаженням з реверсом [7]. Ця методика дае можливють виявити не ттьки показники фiзичноI працездатностi i реакцiю серцево-судинно! системи, але i встановити регуляторы та енергетичн компо-ненти системно! реакцп органiзму людини. Порiвня-но з вщомим методом оцiнки фiзичноI працездатнос-тi РМС170, вона розцЫюеться як бiльш iнформативна, займае менше часу i не вимагае високо! напруги за-безпечуючих i регуляторних систем.
Група показникiв фiзичноI працездатност була прийнята за основну для виршення поставлено! мети. В якост м'язово! роботи студентки викону-вали роботу на велоергометрi ВЕД-12 з частотою педалювання 60 об/хв, при яюй потужнiсть наванта-
ження змЫювалася з постiйною швидкiстю (33 Вт/хв) за замкнутим циклом - спочатку пщвищувалася вiд нуля до певного рiвня частоти серцевих скорочень (ЧСС=150-155 ск/хв), а потiм з тею ж швидкiстю зни-жувалася до нуля. В процес тестування рееструвала-ся динамiка залежностi частоти серцевих скорочень вщ потужностi фiзичноI роботи у виглядi так звано! петл гiстерезiсу, яка вiдображае системну адаптивну вщповщь органiзму на фiзичне навантаження. У лабораторп вково! фiзiологiI спорту методика Давиденко Д.М. i спiвавт. [7] була модернiзована i покладена на комп'ютерну основу [5]. Завдяки цьому пщвищилася оперативнiсть i об'ективнiсть дослiджень. Фiзичну працездатнiсть (ФП) оцЫювали за 8 показниками: потужнють реверсу навантаження (Wрев, Вт), загаль-ний час роботи (Тзаг хв), загальний обсяг виконано! роботи (Азаг кДж), абсолютнi та вiдноснi показники загально! фiзичноI працездатностi (PWC170, Вт; PWC170/кг Вт/кг) i максимального споживання кисню (МСК, мл/хв; МСК/кг мл/хв/кг).
Всi дослiдження проводилися при позитивна оцiнцi самопочуття, в середин перiоду кожно! фази менструального циклу, що, на нашу думку, може ха-рактеризувати розпал гормональних процеЫв. До-слiдження проводили в кожну фазу МЦ в динамщ одного циклу. Результати дослщження були обробле-нi з використанням пакета аналiзу даних програми Microsoft Excel 2007 i SPSS 16.0.
Результати дослщження та 'Гх обговорення. За основними антропо^зюметричними показниками дiвчата вiдповiдали нормативним значенням i досто-вiрно не в^^знялися вiд однолiток Одеського репону [12].
Аналiз отриманих результатiв дослщження фiзич-но! працездатностi дiвчат 17-22 роюв (табл. 1) свщ-чить про вщсутнють едино! i загально! закономiрностi II динамiки за фазами ОМЦ, що узгоджуеться з даними шших авторiв [6,8,13-16].
Середньостатистичн результати дозволяють зробити висновки, що оптимальними фазами для прояву загально! фiзичноI працездатност дiвчат, що не займалися спортом, е постменструальна i передменструальна. В ц фази показники тестування вия-вилися кращими, тодi як в менструальну i овуляторну фази - вони попршились. У вiдсотковому вiдношеннi значення потужност реверсу (Wрев, Вт), загально-го об'ему роботи (Азаг, кДж) i загального часу робо-ти (Тзаг, хв) в передменструальну фазу переважали над аналопчними показниками в овуляторну фазу на 2,3%, 4,9% i 2,3%, вщповщно. Абсолюты показники фiзичноI працездатност - PWC170 i МСК були бтьши-ми у цю фазу на 2,5%, 1,3%, вщповщно. 1'х вщносы значення у ц фази вiдрiзнялися лише в межах 2%.
Тенденцп, виявленi в наших дослщженнях, дещо вiдрiзняються вщ вiдомих положень в науковiй лгге-ратурi щодо функцiональних можливостей за фазами менструального циклу. Так, ряд фахiвцiв вщзначають значне зниження фiзичноI працездатностi в менструальну, овуляторну i передменструальну i бiльш високий II рiвень - в постменструальну i постовуля-торну фазах [13-16]. 1н±м дослiдники не вiдзначають суттевих змiн фiзичноI працездатностi в залежност вiд фаз менструального циклу. Одночасно, юнують думки i про Ыдивщуальний характер прояву фiзичноI
працездатност в залежностi вiд фаз менструального циклу [1,6,8].
Результати тестування д^ вчат в усi фази менструального циклу достовiрно не в^^з-нялися. Аналiз даних показав, що у кожну фазу ОМЦ при-сутнiй певний вiдсоток дiвчат з високими и низькими показ-никами фiзичноI працездат-ностi, що пщтверджуе шдив^ дуальнiсть прояву фiзично,i працездатностi.
Для виявлення ступеню впливу окремих показниюв на рiвень загально! фiзично,i працездатностi дiвчат про-водився кореляцмний аналiз цих показникiв з величиною прогнозованого Ытегрального критерiю фiзичноI працездат-ностi - PWC170.
Проведений кореляцмний аналiз показав, що в груп обстежених (табл. 2) величина фiзичноI пра-цездатностi мала мщы кореляцiйнi зв'язки з часом, об'емом i потужнiстю виконано! велоергометрич-но! проби та максимального споживанням кисню, впродовж всього менструального циклу ^апазон г=0,91-1,0, р<0,001), що логiчно пщтверджуе вщому закономiрнiсть взаемозалежностi цих критерив [2,45]. Однак, мiцнiсть зв'язюв у кожну фазу МЦ колива-лася в межах г=0,55-1,0. Так, з показником фiзично,i працездатностi - 1^С170, у розрахунку на 1 кг маси тта мiцнi зв'язки зберкалися в постменструальну, овуляторну i постовуляторну (дiапазон г=0,73-0,77, р<0,001), тодi як середньо! сили зв'язки в^^чеы у менструальну i передменструальну фази ^апазон г=0,64-0,67, р<0,001). Вiдносне максимальне спо-живання кисню мали середнього ступеню зв'язки ^апазон г=0,55-0,67, р<0,05) в усi фази циклу окрiм овуляторно!, де зв'язок виявився бтыш мiцним (г=0,71, р<0,05).
Зниження сили кореляцмних зв'язкiв РШ^^ з його вщносним показником у передменструальну i менструальну фази та з вщносним показником максимального споживання кисню в ус фази можна пояснити впливом статевих гормоыв у дiвчат з рiзним типом рухово! активностi на процеси регуляци менструального циклу та змшою маси тiла, оскiльки загальновщомим е факт збiльшення маси тта у передменструальну i менструальну фази порiвняно з iншими фазами циклу.
Аналiз кореляцiйних взаемозв'язкiв показ-никiв фiзичноI працездатностi, антропо^зю-метричних даних, критерив ефективност регу-ляцп серцево! дiяльностi, енергетичного рiвня, ЗФС мозку та варiацiйноI пульсометри дозволили виявити числены, рiзноI мщносД прямi i оберненi зв'язки мiж вiдповiдними групами показникiв у кожну фазу МЦ. За допомогою кореляцмного аналiзу з помiж 94 основних до-
Таблиця 1.
Динамка показнимв фiзичноí працездатностi нетренованих AiB4aT 17-22 poKiB на протязi менструального циклу (M±m)
^^^^^ Фази Показники^---^^ I II III IV V
Тзаг, хв 6,53+0,17 6,64+0,2 6,5+0,21 6,57+0,17 6,65+0,22
Азаг, кДж 21,55+1,08 22,35+1,29 21,48+1,43 21,81+1,12 22,55+1,59
WpeB, Вт 107,8+2,8 109,51+3,2 107,25+3,4 108,45+2,9 109,7+3,7
PWC170, кгм/хв 774,5+40,7 788,84+24,9 782,02+25,3 787,47+19,3 801,28+22,7
PWC170/Kr, кгм/ хв/кг 14,2+0,89 14,5+0,53 14,44+0,46 14,5+0,51 14,68+0,36
МСК, мл/хв 2556,7+69,1 2581,02+42,3 2569,43+43,1 2578,7+32,9 2602,2+35,5
МСК/кг, мл/хв/кг 47,02+1,59 47,53+1,2 47,43+1,02 47,53+1,24 47,85+0,87
слiджуваних виокремлено 31 перемену з середньою i високою мщнютю зв'язкiв.
Так, антропо-фiзiометричнi данi мали середню мщнють зв'язкiв. Показник маси тта обернено ко-релював з Ытегральним значенням фiзично,i працез-датност PWC170 розрахованим на 1 кг маси тта в овуляторну (г=-0,56) i постовуляторну (г=-0,52) i МСК/кг - в постменструальну (г=-0,5) i передменструальну (г=-0,51), позитивно - з РШС170/кг в менструальну (г=0,55) фази ОМЦ.
Обернений зв'язок вiдмiчений з iндексом маси тiла i вiдносними значеннями PWC170 i МСК в постменструальну (г=-0,51, -0,59, вщповщно) i постовуляторну (г=-0,61, -0,65, вщповщно) фази МЦ. 1з збiльшенням мщност тiлобудови в постменструальну фазу МЦ (г=0,52) збiльшувались i значення МСК/кг. В овуляторну (г=-0,56, -0,58) фазу МЦ показники еко-номiчностi i напруженостi ССС корелювали з часом, об'емом i потужнiстю виконано! роботи.
Впродовж всього менструального циклу спостер^ гався мщний зв'язок показниюв фiзичноI працездат-ностi з пульсовою вартютю виконано! роботи (г=0,94-0,98), середнм - з рiвнем потужност органiзму в момент реверсу (г=0,55-0,8) та критерiем приросту
Таблиця 2.
Кореляцшш взаемозв'язки РШО170 з групою показникiв фiзичноГ працездатностi нетренованих дiвчат у рiзнi фази ОМЦ
Фактор Показник Фази оварiально-менструального циклу
I II III IV V
PWC170, кгм/хв Тзаг, хв 0,91* 0,95* 0,92* 0,93* 0,90*
Азаг, кДж 0,91* 0,95* 0,92* 0,93* 0,90*
Wрев, Вт 0,91* 0,95* 0,92* 0,93* 0,90*
PWC^/кг, кгм/хв/кг 0,67* 0,74* 0,73* 0,77* 0,64*
МСК, мп/хв 1,0* 1,0* 1,0* 1,0* 1,0*
МСК/кг, мп/хв/кг 0,58** 0,64** 0,71* 0,67** 0,55**
Примпжи: * - р<0,001; ** - р>0,05.
внутршньо! потужностi пiд впливом велоергоме-тричного навантаження (г=0,61-0,73). Кореляцiйний аналiз дозволив виявити обернений зв'язок з ЧСС пороговою, що свiдчить про залежнють адаптацй них можливостей вщ реактивностi ЧСС у вiдповiдь на навантаження в постменструальну (г=-0,5 - -0,64), овуляторну (г=-0,52 - -0,53) i передменструальну (г=-0,53 - -0,54) та прямий мщний зв'язок в менструаль-ну (г=0,52 - 0,72) фази ОМЦ.
Також зареестровано середнм ступЫь взаемозв'язкiв фiзичноI працездатност з модальни-ми значеннями варiацiйноI пульсометрiI в менстру-альну (г=0,61-0,72) в момент реверсу, в овуляторну (г=0,5) - у вiдносному споко! та в передменструальну (г=0,59-0,61) фази ОМЦ визначеного на 5-й хвилин вщновлення.
Висновки. Отже, показники фiзичноI працез-датностi дiвчат знаходились в межах вково! норми. (х значення були вищими в передменструальну, постменструальну i постовуляторну фази, тодi як зни-ження адаптацiйних можливостей спостеркалось в менструальну i овуляторну фази оварiально-менструального циклу. Аналiз кореляцмних зв'язкiв
показав значний вплив на фiзичну працездатнiсть студенток вихщного стану ССС, ефективностi його регуляцп та енергетичного рiвня органiзму впродовж оварiально-менструального циклу.
Найменшу кiлькiсть зв'язюв середньо! i високо! мiцностi зареестровано в постовуляторну (п=47) i передменструальну (п=51), що свiдчить про бтьш рацiональну адаптивну вiдповiдь на стресове фiзич-не навантаження у ц фази ОМЦ. Найбiльшу кiлькiсть вщповщних зв'язкiв вiдмiчено в менструальну (п=56) i овуляторну (п=57) фази, що е свщченням усклад-нення функцюнально! системи, менших адаптацй них можливостей, i яке у пiдсумку супроводжувалось зменшенням часу, об'ему i потужност велоергоме-трично! роботи.
Загальний функцiональний стан мозку мав менш виражений вплив на фiзичну працездатнiсть студенток.
Перспективи подальших дослiджень поляга-ють у розширеннi контингенту за вiковими, статеви-ми та професiйними ознаками i бiльш поглибленому вивченнi iнших чинниюв, що впливають на динамiку функцюнальних можливостей органiзму.
^iTepaTypa
1. Belina O.N. Osobennosti vrachebnyh nabljudenij za zhenshhinami-sportsmenkami: v kn.: Sportivnaja medicina / O.N. Belina. -M.: Fizkul'tura i sport, 1980. - S. 238-246.
2. Bosenko A.I. Vyjavlenie funkcional'nyh vozmozhnostej serdechno-sosudistoj i central'noj nervnoj sistem u podrostkov pri naprjazhennoj myshechnoj dejatel'nosti: avtoref. dis. na soiskanie uchenoj stepeni kand. biol. nauk: spets. 14.00.17. «Normal'na fiziolohiya» / Anatoliy Ivanovych Bosenko. - Tartu, 1986. - 25 s.
3. Bosenko A.I. Dinamika obshhego funkcional'nogo sostojanija mozga sportsmenok 17-22 let na protjazhenii menstrual'nogo cikla / A.I. Bosenko, N.A. Orlik, L.A. Evtuhova // Izvestija Gomel'skogo gosudarstvennogo universiteta imeni Franciska Skoriny, Estestvennye nauki. - 2015. - № 3 (90). - S. 37-43.
4. Bosenko A.I. Otsinyuvannya rivnya mobilizatsiyi funktsional'nykh rezerviv studentok molodshykh kursiv pedahohichnoho universytetu pry dozovanykh fizychnykh navantazhennyakh / A.I. Bosenko, I.I. Samokysh, S.V. Strashko, N.A. Orlyk // Pedagogika, psihologija i mediko-biologicheskie problemy fizicheskogo vospitanija i sporta. - 2013. - № 11. - S. 3-9. doi:10/6084/ m9.figshare.815867.
5. Bosenko A.I. Sposib diahnostyky funktsional'nykh rezerviv lyudyny. - Byul. № 8 Derzh. depart. intel. vlasnosti vid 15.08.2003 (11) 59144 A; (51)7A61V5/0205.
6. Vrublevskij E.P. Individualizacija podgotovki zhenshhin v skorostno-silovyh vidah legkoj atletiki: avtoref. dis. na soiskanie uchenoj stepeni d-ra. ped. nauk: spec. 13.00.04 «Teorija i metodika fizicheskogo vospitanija, sportivnoj trenirovki i ozdorovitel'noj fizicheskoj kul'tury» / Evgenij Pavlovich Vrublevskij. - Volgograd: VGAFK, 2008. - 56 s.
7. Davidenko D.N. Metodika ocenki mobilizacii funkcional'nyh rezervov organizma po ego reakcii na dozirovannuju nagruzku / D.N. Davidenko // Nauchno-teoreticheskij zhurnal «Uchenye zapiski universiteta imeni P.F. Lesgafta». - 2011. - № 12 (70). - S. 52-57.
8. Mihaljuk E.L. Diagnostika pogranichnyh i patologicheskih sostojanij pripredel'nyh fizicheskih nagruzkah v olimpijskom i professional'nom sporte: dis. ... d-ra med. nauk: 14.01.24. / E.L. Mihaljuk. - Dnepropetrovsk: [B.v.], 2007. - 430 s.
9. Mihaljuk E.L. Razlichija i shodstvo integral'nyh pokazatelej funkcional'nogo sostojanija sportsmenov vysokogo klassa, otlichajushhihsja po polu (obzor literatury) / E.L. Mihaljuk, T.S. Soboleva // Lechebnaja fizkul'tura i sportivnaja medicina. - 2013.
- № 1 (109). - S. 36-43.
10. Orlik N.A. Variabel'nost' serdechnogo ritma sportsmenok 17-22 let v raznye fazy menstrual'nogo cikla / N.A. Orlik // Pryrodnychyy al'manakh. Biolohichni nauky, vypusk 21: zbirnyk naukovykh prats' / Redkolehiya: V.P. Zav»yalov - holova, M.F. Boyko, A.M. Volokh [ta in.]. - Kherson: Vyd-vo PP Vyshemyrs'kyy V.S., 2015. - S. 87-96.
11. Samokysh 1.1. Faktorna struktura funktsional'nykh mozhlyvostey divchatok molodshoho shkil'noho viku / 1.1. Samokysh // Pedahohika, psykholohiya ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannya i sportu. - Kharkiv: KhDADM (KhKhPI), 2010. - № 1. - S. 105-108.
12. Sportivnaja medicina / L. Ja.-G. Shahlina, B.G. Kogan, T.A. Tereshhenko [i dr.]. - Kyyiv: Naukova dumka, 2016. - 452 s.
13. Fizychnyy rozvytok ditey riznykh rehioniv Ukrayiny (vypusk I, mis'ki shkolyari) / Za zah. redaktsiyeyu I.R. Barylyaka i N.S. Pol'ky. -Ternopil': Ukrmedknyha, 2000. - 208 s.
14. Shahlina L. Ja.-G. Mediko-biologicheskie osnovy sportivnoj trenirovki zhenshhin / L. Ja.-G. Shahlina. - K.: Naukova dumka, 2001.
- 326 s.
15. Shahlina L. Ja.-G. Zdorov'e sportsmenok - odin iz aktual'nyh voprosov sovremennoj mediciny / L. Ja.-G. Shahlina, S.M. Futornij // Sportivnaja medicina. - 2003. - № 1. - S. 5-12.
16. Shakhlina L. The physical work capacity of female athletes and its determining factors / L. Shakhlina // IAAF New Studies in Athletics. - 2000. - 15F, № 1. - P. 3747.
М1ЖСИСТЕМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦ1ОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ СТУДЕНТОК 17-22 РОК1В ВПРОДОВЖ ОВАР1АЛЬНО-МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛУ
Орлик Н. А., Босенко А. I.
Резюме. Метою дано! роботи було дослщити фiзичну працездатнють дiвчат 17-22 рокiв, як iнтегральний критерм функцiональних можливостей органiзму та мiжсистемну взаемодiю II забезпечення впродовж оварiально-менструального циклу. У дослщжены прийняли участь 28 студенток 17-22 роюв з регуляр-ним менструальним циклом у кожну його фазу. Разом проведено бтьше 160 обстежень. За результатами доотджень зареестровано високу фiзичну працездатнють в передменструальну, постменструальну i посто-вуляторну фази ОМЦ. У ц фази вiдмiчено найменшу кiлькiсть зв'язюв (n=47-51), що свiдчить про жорстюсть адаптивно! вiдповiдi на навантаження. Низька фiзична працездатнiсть зареестрована в менструальну i ову-ляторну фази МЦ i супроводжувалась найбiльшою кiлькiстю зв'язюв (n=56-57). Кореляцiйний аналiз вия-вив середньо! i високо! мiцностi зв'язюв з показниками ССС II ефективност регуляцп i енергетичного рiвня оргаызму у станi вiдносного спокою. Загальний функцюнальний стан мозку мав менш виражений вплив на фiзичну працездатнють студенток.
Ключовi слова: велоергометричне навантаження, студентки, менструальний цикл, функцюнальы можливосД адаптивна вiдповiдь.
МЕЖСИСТЕМНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ ВОЗМОЖНОСТЕЙ СТУДЕНТОК 17-22 ЛЕТ НА ПРОТЯЖЕНИИ ОВАРИАЛЬНО-МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛА
Орлик Н. А., Босенко А. И.
Резюме. Целью данной работы было исследовать физическую работоспособность девушек 17-22 лет, как интегральный критерий функциональных возможностей организма, и межсистемного взаимодействия ее обеспечения в течение овариально-менструального цикла. В исследовании приняли участие 28 студенток 17-22 лет с регулярным менструальным циклом в каждую его фазу. Вместе проведено более 160 исследований. По результатам исследований зарегистрировано высокую физическую работоспособность в предменструальную, постменструальную и постовуляторную фазы ОМЦ. В эти фазы отмечено наименьшее количество связей (n = 47-51), что свидетельствует об ужесточении адаптивного ответа на нагрузку. Низкая физическая работоспособность зарегистрирована в менструальную и овуляторную фазы МЦ и сопровождалась наибольшим количеством связей (n = 56-57). Корреляционный анализ выявил средней и высокой прочности связей с показателями ССС ее эффективностью регуляции и энергетическим уровнем организма в состоянии относительного покоя. Общее функциональное состояние мозга имело менее выраженное влияние на физическую работоспособность студенток.
Ключевые слова: велоэргометрическая нагрузка, студентки, менструальный цикл, функциональные возможности, адаптивный ответ.
INTERSYSTEM SUPPORT OF FUNCTIONAL CAPACITY OF FEMALE STUDENTS AGED 17-22 YEARS DURING OVARIAN-MENSTRUAL CYCLE
Orlyk N. A., Bosenko A. I.
Abstract. The functional status assessment of untrained women in terms of the compalsory annual medical examination includes a series of tests on physical fitness, which cannot determine their adaptive capabilities completely. The prepathological and pathological conditions occur on the background of incomplete examination and various high loads, provoking functional destabilization of all body systems, including reproductive.
The aim of the research was to examine the physical efficiency of girls aged 17-22 years as an integral criterion for the functional capabilities of the organism as well as intersystem interaction of its support during ovarian-menstrual cycle.
Methods of the research. The study involved 28 female students aged 17-22 years with a regular menstrual cycle in each of its phases. Girls did not engage in one sport, did not attend sport and fitness clubs, their physical activity included only attending compulsory physical education classes at the university, according to curriculum for 1-2 year students. The physical efficiency of girls was examined using technique of dosed cyclic load testing with reverse. This technique makes it possible to identify the indicators of physical efficiency and cardiovascular system response, to determine regulatory and energy components of the human organism systemic response. Correlation analysis for detection of possible links between certain parameters (n = 94) was performed using SPSS Statistics 16.0.
Results of the research. According to the basic anthropometric parameters, the girls met the normative values and did not differ significantly from the girls of the same age of the Odessa region. Significant differences during the various phases of ovarian-menstrual cycle according to the average statistical data of physical efficiency were not determined. Insignificant increase in criteria for the overall physical performance of girls who did not engage in sports was observed in the post-menstrual and premenstrual phases of the menstrual cycle. The minimum of correlations (n = 47-51) was determined during these phases, which indicated more rational adaptive response to the dosed physical load. Decrease in physical performance was recorded in the menstrual and ovulatory phases of the menstrual cycle, which was accompanied by the greatest number of interconnections (n = 56-57), which indicated less adaptive capacity. Correlation analysis revealed the average and high strength connections with extracardiac parameters of cardiovascular system, effectiveness of its regulation and energy level of the organism
at relative muscular rest. Consequently, during the menstrual cycle the physical performance value PWC170 had strong relation to the overall time, volume, and capacity of the performed work in the closed cycle and according to the level of maximum oxygen consumption. The degree of stress on the regulatory mechanisms of the heart rhythm significantly effected the functional capabilities dynamics of girls aged 17-22 years, but the general functional state of the brain had less pronounced effect on the physical performance of female students.
Conclusions. The anthropometry data of the examined girls corresponded to the normative values of the same age girls of the Odessa region. The average statistical fluctuations in the level of physical performance during the ovarian-menstrual cycle were insignificant. The individual analysis has determined, that in each phase of the menstrual cycle 35-40% of girls presented both high and low values of physical performance, which indicated the individual manifestation of functional capabilities. The growth of physical efficiency was accompanied by the decrease in number and strength of intersystem connections of its support at muscular rest.
Prospects for further research include increase in the contingent number considering age, sex and professional characteristics and more detailed study of other factors affecting the dynamics of the organism functional capacity.
Keywords: veloergometric load, female students, menstrual cycle, functional capabilities, adaptive response.
Рецензент - проф. Мiщенко I. В.
Стаття надшшла 12.11.2017 року
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-404-408 УДК: 612:017.1+665.238+616.839-008+577.3 Соколенко В. Л., Соколенко С. В.
СТРЕС-1НДУКОВАН1 ЗМ1НИ ПОКАЗНИК1В Л1П1ДНОГО ОБМ1НУ ТА 1МУННО1 СИСТЕМИ У МЕШКАНЦ1В ТЕРИТОР1Й, ЗАБРУДНЕНИХ РАД1ОНУКЛ1ДАМИ
Черкаський нацюнальний утверситет iM. Богдана Хмельницького (м. Черкаси
Доотдження е фрагментами кафедральних на-уково-дослщних програм, виконаних за замовлен-ням МОН Укра!ни: «Доотдження впливу втам^в i !х комплекЫв на обмЫы процеси в органiзмi та його захисн функци в нормальних фiзiологiчних умовах та в умовах дм малих доз радiацiI» (№ державно! ре-естраци 0101и004466) i «Дослщження впливу окре-мих втам^в та !х комплекЫв на iмунозахиснi функци оргаызму i обмш вуглеводiв у процес розвитку дiа-бету в нормальних умовах та при дм малих доз рад^ ацii» (№ державно! реестрацi! 0102и007101); «Бюх^ мiчнi, iмуногенетичнi та еколопчы аспекти адаптацii органiзму людини до екзогенних чинниюв» (№ державно! реестрацп 0116и003828).
Вступ. Проблема патофiзiологiчних змiн iмуно-реактивностi органiзму людини за умов радiацiйно-го опромЫювання та стресових впливiв рiзноi при-роди вiдображена у багатьох наукових сповщеннях [2,9,13,15]. Вказуеться, що при цьому у процес фор-мування iмунних дисфункцiй можуть включатися рiз-номанiтнi додатковi етiологiчнi фактори, зокрема, порушення лiпiдного обмiну [10].
Ранше нами показано пiдвищення рiвня загаль-ного холестерину (з досягненням максимальних го-меостатичних значень) в оЫб з ознаками синдрому вегето-судинно! дистонп, котрi проживали на рад^ ацмно забруднених територiях. Це призводило до пригычення процесiв диференцiювання функцю-нально зрших Т-лiмфоцитiв на фонi вщносно! моб^ лiзацii лiмфоцитарноi ланки лейкограми. Дисфункци
специфiчного iмунiтету до певно! мiри компенсува-лися зростанням рiвня гранулоцитарних клiтин [2,7]. Також нами встановлено, що у студенев, котрi при-!хали на навчання з територй забруднених радюну-клщами, психоемоцмне навантаження, зумовлене екзаменацiйною сесiею, викликало зниження багатьох показникiв специфiчного iмунiтету, з виходом, у окремих випадках, за межi гомеостатично! норми [4,6]. Варто враховувати, що за умов емоцмного стресу може змЫюватися стввщношення лiпiдних фракцiй, якi характеризують обмiн холестерину в органiзмi [3,5].
Мета дослщжень: з'ясувати особливостi стрес-iндукованих змiн показникiв лiпiдного профтю та iмунноi системи у оЫб вiком 18-24 роки, котрi зазнали пролонгованого впливу малих доз юызуючого випромшювання.
Об'ект I методи дослщження. Обстежено 100 студенев Черкаського нацюнального унiверситету, котрi при!хали на навчання з територм посиленого радюеколопчного контролю (!У-а радiацiйна зона, щтьнють забруднення ^рунтiв iзотопами 137Cs 1-5 Ю/км2). Серед них 50 оЫб з ознаками вегето-судин-но! дистонп (ВСД) i 50 - без !! ознак. Вiк обстежених 18-24 роюв, всi вони на час обстеження не мали го-стрих Ыфекцмних захворювань. Мiж показниками оЫб рiзних статей не спостерiгалося статистично в^ рогiдноi рiзницi, тому у подальшому !х розглядали як едину сукупнють.
