CC BY
76
УДК339.9+33(477) Ст. викл. Н.М. Заярна, канд. екон. наук;
студ. А. С. Смельяненко - Львiвська КА
М1ЖНАРОДНЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ СПЮРОБГГНИЦТВО ЯК ОСНОВНИЙ ЧИННИК ФУНКЦ1ОНУВАННЯ СВГГОВО1 ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто особливостi сучасно! фази розвитку мiжнародного енергетичного спiвробiтництва та обгрунтовано його мiсце i роль в реалiзацii стратеги економiчно-го розвитку Украши.
Ключов1 слова: мiжнародне виробниче спiвробiтництво, енергетичне ствро-бiтництво, паливнi ресурси, енергетика.
Senior teacher N.M. Zayarna; stud. A.S. Yemelyanenko -L'viv commercial academy
International power cooperation as basic factor of functioning
of world economy
In the article opens up the feature of modern phase of development of international power cooperation and grounded his place and role in realization of economic development strategy of Ukraine.
Keywords: international production cooperation, power collaboration, resources of fuels, energy.
М1жнародне сшвробгтництво e одним з провщних напрямюв д1яльнос-т кожно! кра!ни. Завдяки йому можна збагачувати нацюнальний потенщал на шдстав1 переймання та використання свгтового досв1ду, залучати робочу силу 1з-за кордону, сприяти розповсюдженню у свт досягнень кра!ни в р1з-них сферах д1яльност1. Саме тому кожна держава повинна придшяти значну увагу розширенню м1жнародного сшвробггаицтва загалом i особливо у сфер1 виробництва.
М1жнародне виробниче сшвробггництво - це форма м1жнародних еко-ном1чних вщносин, яка виникае у сфер1 матер1ального виробництва на основ! м1жнародного подшу пращ з приводу виготовлення речових вироб1в, як можна використати для виробничого чи шдивщуального споживання [1].
Основними видами м1жнародного виробничого сшвроб1тництва е: енергетичне сшвробггництво; сшвробггництво у галуз1 сировинного та пере-робного виробництва; агропромислове сшвробггаицтво. Проте найважлившу роль вщграе сшвробгтництво енергетичне, що зумовлено зростаючими темпами споживання енергоносив.
Обмежешсть паливних ресурЫв в1дчутно впливае на розвиток м1жна-родного сшвробгтництва у сфер1 енергетики. Промислово розвинеш кра!ни допомагають добувати природш ресурси (паливно-енергетичш) економ1чно слабшим кра!нам. У багатьох випадках паливш ресурси належать великим ТНК шдустр1ально розвинених кра!н або повшстю ними контролюються [3]. До основних паливно-енергетичних ресурЫв вщносять: нафту, природний газ, вугшля, уран. Основними напрямками розвитку науково-техшчного про-гресу в енергетичнш сфер1 е вщкриття i використання нових вид1в i джерел енерги (енергiя води, вГтру, сонця) та автоматизащя i пiдвищення енергооз-броeностi свГТОВО! економiки.
4. Економжа, планування i управлiння r&^y3i
113
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Спiвробiтництво у сферi енергетики привело, як i в iнших сферах, до утворення мiжнародних органiзацiй та об'еднань, основними та найвщомши-ми з яких е: Органiзацiя краш експортерiв нафти (ОПЕК), Мiжнародне агентство з атомно! енерги (МАГАТЕ), Свропейське об'еднання вугiлля та сталi (СОВС), Свропейське спiвтовариство з атомно! енерги (ЕВРАТОМ). Оргаш-зацiя краш експортерiв нафти (ОПЕК) - це об'еднання основних краш Азй, Африки та Латинсько! Америки, що видобувають нафту, !х частка перевищуе третину свiтового обсягу видобування нафти [4].
Першi заходи в напрямку встановлення тюних зв'язкiв мiж крашами-експортерами нафти були здшснили Венесуела, 1ран, 1рак, Кувейт i Саудiвсь-ка Аравiя в 1949 р. Пiсля того як у 1960 р. транснащональш нафтовi компани знизили цiни на нафту, у Багдадi вiдбулася конференщя представникiв зазна-чених краш. Було прийнято ршення про утворення постшно ддачо1 оргашза-ци, основною метою дiяльностi яко! повинно бути регулювання цiн на нафту. Наступного року таку оргашзацш було створено тд час конференци у Каракас - столицi Венесуели. Згодом до ОПЕК увшшли Катар (1961 р.), 1ндоне-зiя (1962 р.), Лiвiя (1962 р.), Об'еднанi Арабськi Емiрати (1967 р.), Алжир (1969 р.), Нiгерiя (1971 р.), Еквадор (1973 р.) i Габон (1975 р.). Останш двi краши вийшли зi складу ОПЕК вiдповiдно в 1993 та 1996 р.
Наприкшщ 1973 р. краши-члени ОПЕК протягом трьох мiсяцiв шдня-ли цiни на нафту вчетверо. Об'еднання ОПЕК встановлюе едиш продажнi щ-ни на нафту, сприяе збшьшенню доходiв вщ продажу видобуто1 нафти, сти-мулюе освоення нацiональних нафтових джерел краш-учасниць. Вплив ОПЕК на свiтовi щни на нафту послабшав, коли Норвепя i Великобританiя розпочали експлуатацiю власних родовищ нафти з-пiд дна Швшчного моря. До того ж промислово розвинеш краши свiту взялися за пошук альтернатив-них джерел енергй та И економне використання.
Вищим органом ОПЕК е конференцiя, що скликаеться двiчi на рiк. До оргашв керування належать Рада керiвникiв i Генеральний секретар. Штаб-квартира ОПЕК розташована у Вiднi - столищ Австрй. Мiжнародне агентство з атомно1 енерги (МАГАТЕ), створене у 1957 р., е автономною мiжурядовою оргашзащею, що входить в систему ООН та дiе на основi свого Статуту вщ-повiдно до завдань i принципiв ООН. Членами агентства е 124 держави [5].
Основними завданнями Агентства е: сприяння розвитку атомно1 енергетики i практичному застосуванню атомно1 енерги в мирних цшях; сприяння ре^заци полггики роззброення у всьому свiтi; забезпечення гарантй того, щоб ядернi матерiали i устаткування, призначенi для мирного використання, не застосовувалися у вшськових цiлях; здiйснення системи контролю за не-розповсюдженням ядерно1 збро1; сприяння в проведенш науково-дослiдних робiт в област ядерно1 енергетики i практичного використання атомно1 енерги з мштарною метою; надання шформаци зi всiх аспектiв ядерно1 науки i технологи. До основних напрямкiв дiяльностi МАГАТЕ належить здiйснення програми техтчно1 спiвпрацi пов'язано1 з наданням допомоги державам-членам у досягненш самостшност щодо застосування досягнень ядерно1 науки i технологи; забезпечення допомоги в розробленш програм зi застосування
114
Збiрник науково-технiчних праць
ядерно! енерги в розвитку галузей економiки краш-члешв у виробництвi електроенерги, сiльському господарств^ тваринництвi, розвитку водних ре-суршв. Особливу увагу придiляють промисловому використанню атомно! енерги - проведенню випробувань, що не завдають збитку населенню; радь ацiйнiй обробцi; виробництву iзотопних iндикаторiв; проведенню вимiрю-вань на основi ядерно! технологи; створенню i використанню дослiдницьких реакторiв; розвитку рад^зотопного i радiофармацевтичного виробництва. Технiчна сшвпраця фiнансуеться за рахунок: Фонду техшчно! допомоги i спiвпрацi (ФТПС); позабюджетних засобiв; засобiв, видiлених на безвщплат-ну допомогу i через Програму розвитку ООН (ПРООН). Забезпечення систе-ми гарантш Агентства здiйснюване на основi того, щоб держави не викорис-тали ядернi матерiали для створення i виробництва ядерно! збро1.
Свропейське об'еднання вугiлля та сталi (СОВС) було створене у 1951 р. за шщативою мiнiстра закордонних справ Франци Робера Шумана. Цю першу европейську iнтеграцiйну структуру утворили шють держав: Фран-цiя, Iталiя, Захiдна Нiмеччина (ФРН), Бельгiя, Нщерланди та Люксембург. Вони виходили з того, що вугiлля та сталь - це таю галузi виробництва, як е основою основ подальшого розвитку важко! промисловосп, яка, своею чергою, е найважлившою в подальшому розвитковi економiки. Основною метою СОВС е зниження торгових бар'ерiв i тарифiв на вуплля та сталь мiж нацiями [6].
Свропейське ствтовариство з атомно! енерги (СВРАТОМ) створене в 1957 р. з метою об'еднання ресуршв атомно! енерги, атомно! промисловостi i науково-технiчного персоналу в царинi ядерно! фiзики та енергетики. У 1967 р. внаслщок злиття органiв управлшня СОВС, СЕС i Свроатому утвори-лась триедина iнтеграцiйна органiзацiя з офщшною назвою Свропейське сшв-товариство. У 1973 р. Великобриташя i Данiя та у 1986 Португалiя вийшли з САВТ i приеднались до СЕС. Проте до САВТ приеднались iншi три кра!ни, i ця органiзацiя знову стала складатися з семи члешв: Австри, Фшлянди, 1с-ландil, Лiхтенштейну, Норвегil, Швеци та Швейцарil. 1дея створення САВТ полягала у розвитку торгiвлi мiж кра1нами, проте без об'еднання влади та створення офщшних iнституцiй, уповноважених вести законодавчу дiяль-нiсть, як це зроблено у СЕС.
Украша сшвпрацюе з багатьма органiзацiями, вона належить до енерго-дефiцитних краш, оскшьки за рахунок власних джерел паливно-енергетичних ресурсiв вона задовольняе сво! потреби лише на 47-49 %. За рахунок власного видобутку покриваеться 10-12 % потреб у наф^ та 20-25 % - у природному га-зь Тому вщ того, як буде розвиватися свггова геополггична та геоекономiчна ситуацiя в енергетичнш площинi, значною мiрою залежатимуть умови функцi-онування економiки та паливно-енергетичного комплексу Укра!ни [7].
Розвиток зовшшнього спiвробiтництва, зокрема, в енергетичнш сфер^ е надзвичайно важливим чинником функцюнування економiки Укра!ни. Концептуальна невизначешсть та низький рiвень органiзацiйно-економiчноl ро-боти зовнiшньополiтичних структур щодо мiжнародного спiвробiтництва Ук-ра!ни в енергетичнш сферi перешкоджають укра!нським шдприемствам нала-годити плiдну спiвпрацю з шшими кра!нами.
4. Екч)иом1ка, плаиуваиия i управлiиия галузi
115
^цшнальний л^тех^чний унiверситет УкраТни
У^а^ський пaливнo-енеpгетичний кoмплекс, з oглядy на iснyючi ш-тyжнoстi, мae великий експopтний пoтенцiaл. Окpiм тpaдицiйнo висoкoгo piв-ня надання тpaнспopтних пoслyг, сьoгoднi цей пoтенцiaл викopистoвyeться вкpaй незaдoвiльнo. Нaйвaжливiшoю лaнкoю нaфтoгaзoвoгo кoмплексy У^а-"ни e нaфтo- i гaзoтpaнспopтнa системи, якi зaбезпечyють тpaнспopтyвaння енеpгoнoсiïв як спoживaчaм в Укpaïнi, так i ви^нують тpaнзитнi пoстaвки po^^^x газу та нафти дo ^аш Центpaльнoï та Пiвденнoï Gвpoпи.
За oстaннi кiлькa poкiв нaмiтилися тенденци дo зменшення oбсягiв тpaнспopтyвaння енеpгoнoсiïв тpyбoпpoвiдним тpaнспopтoм Укpaïни внасль дoк poзpoблення Poсieю стpaтегiï oбxoдy у^аш^^' теpитopiï^ Пoслyги ук-païнськoгo гaзoнaфтoпpoвiднoгo тpaнзитнoгo тpaнспopтy залишаються на дoвгoстpoкoвy пеpспективy важливим елементoм експopтнoгo штенщалу кpaïни. Завдяки вигiднoмy геoгpaфiчнoмy poзтaшyвaнню Укpaïни - на пеpеx-pестi тopгoвиx шляxiв мiж Gвpoпoю та Азieю - тpaнзит енеpгoнoсiïв вiдiгpae важливу poль в ïï е^домщ i мae значний пoтенцiaл для збшьшення oбсягiв вaнтaжoпеpевезень. Важливим e тагаж вpaxyвaння мтpaнзитнoгoм чинника як вaгoмoгo джеpелa змiцнення екoнoмiки, i, в^шв^^, yкpiплення незалеж-нoстi У^аши за paxyнoк iнтегpaцiï в егашмжу кpaïн СНД i Gвpoпи.
В yмoвax майже цiлкoвитoï зaлежнoстi вщ пoстaчaння енеpгoнoсiïв iз Po-dï, зaxoди щoдo дивеpсифiкaцiï джеpел ïx нaдxoдження, нaсaмпеpед пpиpoднoгo газу та нафти, швинш poзглядaтися як ключoвий елемент фopмyвaння нащ-oнaльнoï безпеки деpжaви i ствopення yмoв для стaлoï poбoти та poзвиткy ПЕК. Це пoтpебye теpмiнoвoгo poзpoблення шнцепци дoвгoстpoкoвoï енеpгетичнoï пoлiтики Укpaïни, нapiжним каменем якoï мають стати зaxoди з дивеpсифiкaцiï.
Бaгaтoвектopнiсть yкpaïнськoгo зoвнiшньoпoлiтичнoгo кypсy oстaннiм чaсoм викликae багато нapiкaнь, як ззoвнi, так i в самш Укpaïнi. В енеpгетичнiй сфеpi вoнa тpaктyeться ще бшьш неaдеквaтнo, щo мae пiд сoбoю певне шдфун-тя. Так, пpедстaвники кpaйнix пapтiй виступають aбo за митгеве вiд,eднaння вiд poсiйськиx гaзoнaфтoгoнiв i за спiвpoбiтництвo тiльки з eвpoпейськoю та св^-вoю стльштою, aбo навпаки - за ^ямування в кiльвaтеpi poсiйськoï пoлiтики в нади oтpимaти дешевi енеpгoнoсiï. Pезyльтyючий вектop кiлькox piвниx та пpoтилежнo спpямoвaниx вектopiв, як вiдoмo, дopiвнюe нулю. Тoбтo, зoв-нiшньoпoлiтичний кypс не пoвинен бути зaпoлiтизoвaним i спpямoвyвaтися тiльки на Зaxiд, aбo тальки на Poсiю. Пpийняття деpжaвниx piшень пoвиннo пiдпopядкoвyвaтись лише нацюнальним iнтеpесaм Укpaïни на oснoвi мiжнa-poднoгo пpaвa та екoнoмiчнoï дoцiльнoстi. Така пpaгмaтичнa спpямoвaнiсть i мae стати oснoвним вектopoм yкpaïнськoгo зoвнiшньoпoлiтичнoгo кypсy [V].
На сьoгoднi не тiльки в нaцioнaльнiй свiдoмoстi yкpaïнськoгo нapoдy, а нaвiть на деpжaвнoмy piвнi не зaкpiпленi та не poзpoбленi нaцioнaльнi ште-pеси i вiдпoвiднi зaгpoзи im, oснoвнi геoпoлiтичнi пpiopитети та стpaтегiчнi пapтнеpи. З пiвтopa десятка кpaïн, з якими У^аша зaдеклapyвaлa стpaтегiчне пapтнеpствo, майже пoлoвинa не Mae спшьних з Укpaïнoю iнтеpесiв, а спiвpo-бiтництвo в пoлiтичнiй та екoнoмiчнiй сфеpax iз бiльшiстю не пiдтвеpджене кoнкpетними дiями. Тoмy мoжнa ствеpджyвaти, щo на сьoгoднi Укpaïнa не Mae стабшьних стpaтегiчниx пapтнеpiв в енеpгетичнoмy спiвpoбiтництвi се-
ll6
36i|)iiiiK наукoвo-технiчних праць
ред краш свггу. Створення умов для постшного та ефективного сшвробггниц-тва в уЫх сферах та пошук стратепчних партнерiв е важливим питанням для Украши в умовах становлення держави [7].
Лггература
1. Козик В.В., Паикова Л.А. Св1тове господарство та м1жнародш економ1чи1 вщноси-ни. - Льв1в : Св1т, 1995. - 236 с.
2. Школа 1.М., Козмеико В.М. М1жнародн1 економ1чи1 вщносини. - Чершвщ : Рута, 1996. - С. 81-100.
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.referaty.com.ua/ukr/dll/7700.
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.free.infoworks.com.ua/viewfree.php? diplomID=5682&pageid=2.
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.kimo.univ.kiev.ua/MVZP/86.
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.www.refine.org.ua/pageid-3149-1.
7. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.5ka.com.ua/64/32758/!.
УДК 330.332: 336.717 Acnip. В.Л. Кльоба1;
acnip. Р.Л. Кльоба2 - Ушверситет банмвсько1 справи НБУ, м. Кит
КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛ1ТЕКОНОМ11 ПРО БАНК1ВСЬКУ Д1ЯЛЬН1СТЬ
Здшснено спробу сучасного прочитання здобутюв класично'1 школи пол^еко-номп. Розглянуто методолопчш орieнгири, ще'1 та погляди А. См^а, Д. Рiкардо i К. Маркса на банювську дiяльнiсть, що дае змогу, на думку авторiв, ч^юше осмис-лити i сформувати сучасний методолопчний iнструментарiй, виробити ефективнi способи, тдходи i принципи аналiзу актуальних проблем розвитку банювсько'1 сис-теми в умовах ринково'1 трансформацп економши Украши.
Post-graduate V.L. Kloba; post-graduate R.L. Kloba -University of banking of NBU, Kyiv
Classic school of political economy is about bank activity
The attempt of the modern reading of achievements of classic school of political economy is carried out. Methodological signs of idea and looks of A. Smita, D. Rikardo and K. Marksa on bank activity, that allows, in opinion of authors, more expressly to comprehend and form a modern methodological tool, produce effective methods, approaches and principles of analysis of issues of the day of development of the banking system, in the conditions of market transformation of economy of Ukraine.
В умовах формування шновацшно!" модел1 розвитку економ1ки зростае роль методологи, яка визначае ор1ентири i стратепчш установки для наукових розвщок, i зокрема в цариш побудови ефективноi банювсько!" д1яльносп. В Ук-раш власне це мае особливе значення, оскшьки шновацшш процеси у банювсь-кш систем! протшають дуже суперечливо i ризиковано як для населення, так i для б1знесових структур. Завдання полягае в тому щоб озброггись подабними те-оретико-методолопчними шструментами анал1зу нишшшх актуальних питань. Для цього часто достатньо звернутись до науковоi спадщини минулого, i зокре-
1 Наук. кер1вник: д-р техн. наук, доцент Засядько А. А. - Ушверситет банивсвко! справи НБУ
2 Наук. кер1вник: д-р техн. наук, професор Б1лий Л. А. - Ушверситет баншвсько! справи НБУ
4. Економпка, планування i управлiння галузi
117
