CC BY
74
4. Naskrizna programa pidgotovki studentiv medichnih fakultetiv ta likariv-interniv dlya ovolodinnya praktichnimi navichkami ta metodikami, neobhidnimi dlya podalshoyi roboti na posadah likariv «Zagalnoyi praktiki - simeynoyi meditsini». - Kiyiv, -2015.
5. Podlianova O. I. Organizatsiya samostiynoyi roboti likariv-interniv v zaochniy internaturi / O. I. Podlianova // Visnik problem biologiyi i meditsini. - 2015. - Vip.2, t. 4(121). - S. 47-49.
САМОСТОЯТЕЛЬНАЯ РАБОТА ВРАЧЕЙ-ИНТЕРНОВ НА КАФЕДРЕ СЕМЕЙНОЙ МЕДИЦИНЫ И ТЕРАПИИ
Ждан В. М., Китура Е. М., Бабанина М. Ю., Волченко Г.
В., Ткаченко М. В.
В статье рассмотрены особенности организации самостоятельной работы врачей-интернов на кафедре семейной медицины и терапии: амбулаторный прием, курация больных в стационаре, участие в подготовке клинических и клинико-анатомических конференций, реферативных обзоров, мультимедийных презентаций; изложены формы дистанционного обучения, организации научно-исследовательской работы врачей-интернов.
Ключевые слова: самостоятельная работа, интернатура, специальность «Общая практика - семейная медицина».
Стаття надшшла 22.09.2016 р. УДК 378.147+614.253.4+577.1
INDEPENDENT WORK OF INTERNS AT THE DEPARTMENT OF MEDICINE AND THERAPEUTICS FAMILY Zhdan V.M., Kitura E.M., Babanina M., Volchenko G.V., Tkachenko M.
The article says about the features of organization self-education of interns in the chair of family medicine and therapy: outpatient care, observetion of patients in the hospital, participation in the preparation of clinical and clinical-anatomical conferences, abstract reviews, multimedia presentations; given the form of distance learning, organization of scientific work of interns.
Key words: self-education, postgraduation, speciality "General practice - family medicine".
М1ЖДИСЦИПЛ1НАРНА 1НТЕГРАЦ1Я - ОСНОВА ПРОФЕС1ЙНО1 СПРЯМОВАНОСТ1
НАВЧАННЯ
В статп показана важливють курсу медично! xiMii у формуванш студента-медика, а в майбутньому висококвалiфiкованого спещалюта. Умовою устшного цшюного тдходу у викладанш медично! xiMi! у вищих медичних навчальних закладах е мiждисциплiнарна штегращя з дисциплшами медико-бюлопчного (бiохiмiя, фiзiологiя, бюоргашчна хiмiя, фармаколопя, медична та бюлопчна фiзика) та кйшчного профшю (патолопчна фiзiологiя, кйшчна бiохiмiя, ппена, токсиколопя, тератя, анестезюлопя, фiзiотерапiя, реашматолопя тощо). Такий тдхщ значно тдвищуе мотиващю навчання.
IGii040Bi слова: медична xiiviifl, ¡шждисциплшарна штегращя, ¡шжпредметш зв'язки.
На сучасному еташ розвитку медично! осв1ти в Укра1ш великого значения набувае професшна шдготовка майбутшх медиюв. Стратепчш напрями в систем! осв1ти вимагають пошуку нових оргаиiзацiйиих форм, метод1в навчання i виховання. У зв'язку з цим виникае необхщшсть иiдготовки майбутиiх фахiвцiв до шновацшнох дiяльиостi, ознайомлення !х iз прогресивними техиологiями сусиiльства. Завдання сучасно! освiти - сформувати особистють майбутнього фахiвця, готового до устшно! професшно1 дiяльиостi, оновлення ирофесiйиих знань, умшня проектувати ирофесiйие й особисте зростання [5]. Нииi ировiдиою метою навчального процесу у вищому медичному закладi е формування особистостi лшаря, який умiе сприймати иеобхiдиу шформащю, самостiйио здобувати i використовувати И на практищ, вирiшувати складиi ктшчш завдання [4].
Змiии, що вiдбуваються в освiтi, вiдиосяться, перш за все, до методики викладання природничих дисциилiи. Питання оргашзацп навчально-виховного процесу з природничих дисциилiи, зокрема ими, е недостатньо розробленим та потребуе подальших дослiджеиь. Сиостерiгаеться тенденщя иедооцiики зиачущостi шкшьно1 хiмiчноl осв^и (суттеве зменшення навчальних годин), з шкшьно1 практики в зиачиiй мiрi зник хiмiчиий експеримент. Все це знижуе защкавлешсть учиiв i майбутшх студеитiв у вивчеииi х1мп та призводить до формального вiдиошеиия до хiмiчних знань. Рiшеиию цих проблем може допомогти застосування нових засобiв та методiв навчання, що сприяють пробудженню зацiкавлеиостi до навчання, самостшному пошуку та засвоенню знань студентами, шдивщуатзаци навчання [2].
Одним з напрямюв якiсиого оновлення медично1 освiти е пiдготовка фахiвцiв, здатних усвiдомлеио використовувати потенцiал фундаментальних дисциплш для системного вирiшення
професшних завдань, що можливо на основi м1ждисциплшарно! штеграци — ново! дидактично! концепци цiлiсного освiтнього процесу ВНЗ. 1нтегращя змiсту освiти — це процес i результат побудови цiлiсних навчальних дисциплiн, створених шляхом синтезу наукових знань на основi системи фундаментальних закономiрностей розвитку науки i обумовлених дидактичним вiдображенням природних зв'язкiв i вiдносин, тобто створення мiжпредметних зв'язюв. Мiждисциплiнарна iнтеграцiя покликана забезпечити единий пiдхiд викладачiв рiзних навчальних дисциплш ВНЗ до вирiшення спiльних осв^шх завдань на основi свiтоглядного узагальнення знань. Тому викладач вищо! школи мае володiти не тiльки глибокими теоретичними знаниями «свое!» дисциплши, але й володiти необхiдними знаннями та сучасними методами консультування з виршення рiзних сумiжних професiйних проблем. Умовою успiшного цiлiсного пiдходу у викладанш медично! хiмil у вищих медичних навчальних закладах е насамперед мiждисциплiнарна штегращя. Зiставления програм з дисциплш мае в кшцевому результатi активiзувати увагу студентiв на найбiльш важливих зв'язках медично! хiмi! та дисциплш медико-бiологiчного (бiохiмiя, фiзiологiя, бюоргашчна хiмiя, фармакологiя, медична та бюлопчна фiзика) та клiнiчного профiлю (патолопчна фiзiологiя, клiнiчна бiохiмiя, гiгiена, токсиколопя, терапiя, анестезiологiя, фiзiотерапiя, реанiматологiя тощо). Такий пiдхiд значно пiдвищуе мотиващю навчання. З iншого боку, щ дисциплiни як джерело первинно! шформаци мають впливати на розвиток медично! хiмi!. [3].
Студент повинен засво!ти iстину, що невiд'емною частиною осв^и лiкаря е хiмiя. М.В. Ломоносов зазначав: «Медик без шзнання хiмi! досконалим не може бути». Парацельс вважав, що в основi життедiяльностi людини лежать хiмiчнi процеси, i причиною захворювань е !х порушення в органiзмi, тому для профшактики i лiкувания захворювань важливими е хiмiчнi знання.
Одним iз основних принцишв навчання у ВНЗ е принцип мщносп знань, усвiдомления значущост та вмiния використовувати !х на практищ. Не всi студенти можуть вщповюти на запитання: «Для чого необхщно вивчати ту чи шшу дисциптну?». Вони навчаються, часто не замислюючись для чого потрiбна, наприклад, медична хiмiя майбутньому лiкарю. Через вщсутшсть мотивацi! до навчання часто знижуеться штерес на шляху тзнавально! активностi.
Медична хiмiя е фундаментальною наукою i вивчаеться протягом першого року навчання. Ця наука знаходиться на стику оргашчно! i неоргашчно! хiмi! з бiохiмiею i фармаколопею, коло!дно! i фiзично! хiмi! з бiофiзикою. Однак для студентiв-першокурсникiв важко знайти мотивацiю для вивчення дисциплши, оскшьки вони ще не мають певних знань з анатомi! людини, нормально! фiзiологi!, медично! бiологi!, пстологи, а тим бiльше клiнiчних дисциплш. У зв'язку з цим, кожне заняття з хiмiчних дисциплiн на кафе,^ бiологiчно! та медично! хiмi! iм. Г.О. Бабенка 1ФНМУ починаеться з мотивацiйно! характеристики теми, де студенти за шдтримки викладача показують теоретичну та практичну значимiсть матерiалу дано! теми, новизну навчального матерiалу, професiйну направленiсть навчально! дiяльностi на занятп. Окрiм того, в методичних рекомендацiях до кожного практичного заняття наводиться мiждисциплiнарна iнтеграцiя з шшими дисциплiнами. Вивчаючи медичну хiмiю, посилену увагу звертаемо на внутршньопредметну штегращю, формування зв'язкiв мiж попереднiми i наступними темами, змiстовими модулями, модулями з дисциплши [1].
Для усшшного створення мiждисциплiнарних зв'язкiв викладачi нашо! кафедри застосовують технологi! проблемного, особистiсно-орiентованого, iнформацiйного, iнтерактивного навчання, комп'ютернi технологи, тренiнговi технологi! з використанням тес^в, ситуацiйних задач iнтегрованого змiсту. Ураховуючи надзвичайну динамiчнiсть медично! науки, ми постшно оновлюемо i вдосконалюемо методичш матерiали i методи контролю знань студенев.
При вивченнi курсу «Медично! ими» розглядаються бюгенш 8, р, d- елементи, !х будова, властивосп, роль у життедiяльностi органiзму, застосування в медицинi. Матерiал цих тем е основою для наступного вивчення складних процесiв обмiну речовин в органiзмi та !х корекцi! за допомогою лшарських засобiв (бiохiмiя, фiзiологiя, фармакологiя, клiнiчнi дисциплiни). Розумiния ролi складних сполук та метаболiчних реакцш неможливе без попереднього вивчення властивостей елеменпв та !х простих сполук.
Дiагностика багатьох захворювань, перш за все базуеться на даних клшчних, бiохiмiчних i фiзико-хiмiчних методiв аналiзу. Одним з основних методiв хiмiчного аналiзу е титриметричний аналiз, який охоплюе i метод нейтралiзацi!. Цей метод застосовуеться для визначення кислотносп шлункового соку, сечi, iнших бюлопчних рiдин, вмiсту хлоридiв у сироватщ кровi. У санiтарно-гiгiенiчному аналiзi застосовуеться комплексонометричний метод титриметричного аналiзу для дослiджения твердостi питно! води.
Внутршш середовища оргашзму - кров, лiмфа, шлунковий сiк, сеча, слина та iншi е водними розчинами. рН цих розчинiв впливае на функцiонувания кттин, тканин, органiв та органiзму в цшому, тому що по-перше юни Гiдрогену здiйснюють каталiтичний вплив на бiохiмiчнi перетворення, по-друге ферменти та гормони мають бюлопчну активнiсть тшьки в певному iнтервалi значень рН, по-трете величина концентраци iонiв Пдрогену впливае на величину осмотичного тиску бюлопчних рiдин. Стабiльнiсть величини рН забезпечуеться дiею фiзiологiчних механiзмiв i буферними системами. Постiйнiсть рН систем оргашзму - необхщна умова його нормально! життедiяльностi, контроль цiе! величини дае можливють виявити рiзнi види порушень i правильно поставити дiагноз. Тому визначення рН бiологiчних рщин широко застосовуеться в клiнiчних i бiохiмiчних дослiджениях, а також у фармацевтичнш практицi. Адже фармакологiчна дiя лiкарських препаратiв залежить вiд рН вихщних розчинiв i рН бюлопчних рщин.
Колiгативнi властивостi розчинiв (дифузiя, осмос) дуже важливi для життедiяльностi органiзму. Механiзм осмосу залежить вщ природи мембран. За рахунок вибiрково! проникностi мембран вiдбуваеться перенесення поживних речовин i виведення продуктiв метаболiзму. В людському органiзмi необхiдне постшне значення осмотичного тиску кровi i iнших бiологiчних рiдин. Змiна осмотичного тиску рщини, що оточуе кл^ину, призводить до порушення в нш водно-мiнерального обмiну. Студенти повинш зрозумiти важливiсть iзотонiчного, гiпер- i гiпотонiчного розчинiв у медичнiй практищ.
Важливе значення в медичнiй практищ мае матерiал теми «Розчини», який тюно пов'язаний з бiохiмiею i фiзiологiею, включае велику кiлькiсть розрахункових задач, тому е достатньо складним для сприйняття першокурсниками. Ця тема е дуже важливою для освоення фармакологи. Таких прикладiв взаемозв'язку викладання медично! хiмi! та медико-бiологiчних i клiнiчних дисциплш можна навести багато.
Кожне заняття включае отримання студентами крiм практичних знань ще й освоення лабораторного практикуму, який дае можливють набути деяю практичш навички, якi необхщш на клiнiчних кафедрах. Введення елеменпв дослiджения при виконаннi практичних i лабораторних робiт в курсi «Медична хiмiя» дозволяе перенести акцент навчання з процесу пасивного, репродуктивного засвоення знань на навчання активне, продуктивне пiзнания, розвиток пiзнавально! активностi, творчого мислення, науково! ерудицi!, придбання студентами навичок i методiв ведення науково! пращ й експериментальних дослiджень.
Протягом останшх рокiв в унiверситетi проводяться мiжкафедральнi студентськi конференцi! першокурсникiв, що присвячеш сучасним проблемам медично! та бюоргашчно! хiмi!. Напрями конференцiй дуже рiзноманiтнi - розвиток хiмi!, медицини та бюлоги.
Ш
Отже, мiждисциплiнарна iнтеграцiя - це необхiдна складова шдготовки майбутнього фахiвця. Застосування мiждисциплiнарних технологiй пiдготовки лiкаря дозволяе тдняти його на якiсно новий рiвень клiнiчного мислення, здатного комплексно виршувати завдання медично! практики на основi широкого iнтегрувания даних рiзноманiтних дисциплш. Для виршення основних завдань мiждисциплiнарно! iнтеграцi! важливi послiдовнiсть i систематичнють у здiйсненнi цього пiдходу при вивченш теоретичних i клiнiчних дисциплш. Медична хiмiя як навчальна дисциплша грунтуеться на вивченнi студентами медично! бюлоги, медично! фiзики, бiологiчно! та бюоргашчно! хiмi!, нормально! та патолопчно! фiзiологi! та анатомi!, мiкробiологi! й штегруеться з цими предметами. З шшого боку — закладае основи вивчення студентами клiнiчних дисциплiн, що передбачае штегращю з ними та формування системи професiйних умiнь i навичок, застосування знань з медично! хiмi! в процесi подальшого навчання i в професiйнiй дiяльностi.
1. Кагре18 М. V. Яо1 medichnoyi и £огшиуапп1 studenta-medika / М.У. Кагре18 // МЫюИпа 08у11а. - 2014. - N0. 3. -72-75.
2. КаНЬаЬЛик V. О. Innovatsiyni tehno1ogiyi vivchennya himichnih distsip1in и vischih medichnih navcha1nih zak1adah V umovah komp'yuteгno- oгientovanogo osvitnogo seгedovischa / V. О. КаНЬаЬЛик, О. О. Kostirko, V.L. S1ipchuk [ta т.] // Mateгia1i VIII Naukovo-pгaktichnoyi konferentsiyi «foгmuvannya suchasnoyi kontseptsiyi vik1adannya prirodnichih distsip1in и medichnih osvitnih zak1adah», pгisvyachenoyi 210-У гichnitsi HNMU ta 60-У гichnitsi kafedгi medichnoyi ta biooгganichnoyi himiyi 26-27 tгavnya 2015 г., 8.33-37.
3. Lisenko Т.А. Mizhdistsip1inaгna integгatsiya zmistu medichnoyi himiyi и medichnomu osvitnomu pгostoгi / Т. А. Lisenko, V. О. КаНЬаЬЛи^ V. I. Ga1inska ра in.] // Mateгia1i VIII Naukovo-praktichnoyi konfeгentsiyi «Foгmuvannya suchasnoyi
kontseptsiyi vikladannya prirodnichih distsiplin u medichnih osvitnih zakladah», prisvyachenoyi 210-y richnitsi HNMU ta 60-y richnitsi kafedri medichnoyi ta bioorganichnoyi himiyi 26-27 travnya 2015 r., S.38
4. Rozhdestvenskiy E. Yu. Mizhdistsiplinarna integratsiya vikladannya bioorganichnoyi himiyi v medichnomu universiteti / E. Yu. Rozhdestvenskiy, M. S. Sidun., A. G. Krivobok [ta in.] // Aktualni problemi suchasnoyi meditsini: Visnik Ukrayinskoyi medichnoyi stomatologichnoyi akademiyi. - 2009. - T. 9, vip. 4 (28). - Ch.3. - S. 249-251.
5. Chechotina S. Yu. Aktualnist uprovadzhennya mizhdistsiplinarnoyi integratsiyi pri vivchenni farmakologiyi / S. Yu. Chechotina// Ukrayinskiy stomatologichniy almanah - 2013, No.4, S. 86-89.
МЕЖДИСЦИПЛИНАРНАЯ ИНТЕГРАЦИЯ - ОСНОВА
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ НАПРАВЛЕННОСТИ ОБУЧЕНИЯ Карпец М.В.
В статье показана важность курса медицинской химии в формировании студента-медика, а в будущем высококвалифицированного специалиста. Условием успешного целостного подхода в преподавании медицинской химии в высших медицинских учебных заведениях является междисциплинарная интеграция с дисциплинами медико-биологического (биохимия, физиология, биоорганическая химия, фармакология, медицинская и биологическая физика) и клинического профиля (патологическая физиология, клиническая биохимия, гигиена, токсикология, терапия, анестезиология, физиотерапия, реаниматология и т.д.). Такой подход значительно повышает мотивацию обучения.
Ключевые слова: медицинская химия, междисциплинарная интеграция, межпредметные связи.
Стаття надшшла 14.10.2016 р.
INTERDISCIPLINARY INTEGRATION - THE BASIS OF PROFESSIONAL ORIENTATION TRAINING Karpets M. V.
The article shows the importance of medical chemistry course in forming medical student and future highly qualified specialists. The condition for the success of a holistic approach to teaching medical chemistry in higher medical education is interdisciplinary integration of the disciplines of medical and biological (biochemistry, physiology, bioorganic chemistry, pharmacology, medical and biological physics) and clinical profile (pathological physiology, clinical biochemistry, hygiene, toxicology, therapy, anesthesiology, physical therapy, resuscitation, etc.). This approach significantly increases the motivation to study.
Key words: medicinal chemistry, interdisciplinary integration, interdisciplinary communication.
УДК 371.315+371.322+378.147.88
ОСНОВН1 АСПЕКТИ ОРГАШЗАЦП САМОСТ1ЙНО1 РОБОТИ СТУДЕНТ1В
МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
Висв^лено основш аспекти оргашзацп самостшно1 роботи, що найбшьш широко застосовуються на кафедрi Пстологп, цитологи та ембрюлогп при тдготовщ студенив-медиюв. Встановлено, що самостшна робота студенев визначаеться змютом, методами оргашзацп навчання та шдивщуально-особистюними характеристиками студенев. Доведено, що правильно оргашзована система самостшно1 роботи студента - запорука тдготовки висококвалiфiкованого фахiвця.
Ключовi слова: самостшна робота, навчальна програма, особистiсно-орiентований шдхщ, етапи i методи оргашзацп.
У сучасних умовах реформування осв^и основным завданням е тдвищення професшно1 тдготовки майбутшх спещалюив. Важливим при цьому е формування в них защкавленосп до майбутньо1 професн та бажання самовдосконалення, яке можливе завдяки активнш самостшнш робота Саме самостшна робота вщграе важливу роль у формуванш професшних вмшь i навичок студеппв на надежному рiвиi [1, 2].
Метою роботи було визначення основних напрямюв оргашзацп самостшно1 роботи студеппв медичного факультету при вивченш дисциплши "Пстолопя, цитологiя та ембрюлопя" з урахуванням особистiсио-орiеитоваиого тдходу.
Пстолопя, цитолопя та ембрiологiя, як навчальна дисциплша, базуеться на вивченш студентами медично1 бiологil та анатоми й iитегруеться з цими дисциплшами; закладае основи вивчення студентами фiзiологil, бiохiмil, иатологiчиоl аиатомil й патолопчно1 фiзiологil, пропедевтики клiиiчиих дисциилiи, що передбачае штегращю викладання з цими дисциплшами та формування умшь застосовувати знання з гiстологil, цитологil та ембрюлогп в процеш подальшого навчання й у професшнш дiяльиостi; закладае основи здорового способу життя та профшактики порушення функцiй в процеш життедiяльностi [9].
Органiзацiя навчального процесу на медичному факультетi здшснюеться за кредитно-модульною системою, вщповщно до вимог Болонського процесу. Варто згадати, що методологiя органiзацil самостшно1 роботи за кредитно-модульною системою передбачае переорiентацiю з лекцiйно-iнформативноl на iндивiдуально-диференцiйовану, особистiсно-орiентовану форму
