Научная статья на тему 'Місцеві бюджети як фінансове Джерело інвестиційної та інноваційної діяльності'

Місцеві бюджети як фінансове Джерело інвестиційної та інноваційної діяльності Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
66
25
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Місцеві бюджети як фінансове Джерело інвестиційної та інноваційної діяльності»

EKOHOMIKA ЗНАНЬ, 1ННОВАЦ1ЙНА EKOHOMIKA

зменшеного (у 2-3 рази пороняно з нинлшым) загальним обсягом.

4.Перетворити астрантуру (докторантуру) у повноцшну ланку не лише науковоТ, але й осв^ньоТ пщготовки висо-коквалфкованих кадрю.

5.Необхщно виробити та здмснювати заходи щодо поеднання воедино зусиль держави (уряду), роботодавцю та вуз1в у працевлаштуванн випускниюв навчальних заклад^.

6.Необхщно якомога ширше залучати наукову та педагопчну громадськють, студентство до обговорення та вирь шення актуальних питань реформування ниншньоТ системи вищоТ осв1ти та управлшня нею в УкраТы, подальшого ро-звитку Болонського процесу.

Л1тература

1. Капелюшников Р. Спрос и предложение высококвалифицированной рабочей силы в России: кто бежал быстрее? / Р. Капелюшников // Вопросы экономики. - 2012. - № 2. - с. 52-66.

2. Вдовичен А. Индексы глобальной конкурентоспособности и диспропорции развития. - Журнал европейской экономики. - 2011. - Т. 10 (№ 3). - С. 292-304.

3. Малий 1.Й. Укра/на: макроеконом1чний вим1р конкурентоспроможност економ1ки / 1.Й. Малий, Т.О. Королюк // Теоретичн та прикладн питання економ1ки. Зврник наукових праць. Випуск 27, т. 1 (за заг. ред. проф. бханурова Ю.1., Шегди А.В.) - К.: ВПЦ "Кивський университет", 2012. - С. 156-163.

4. Основнi показники дяльност вищих навчальних заклад/в Укра/ни на початок 2011-2012 навчального року. Стати-стичний бюлетень. - К.: Державна служба статистики Укра/ни 2012.

5. Заможне суспльство, конкурентоспроможна економiка, ефективна держава. Програма економiчних реформ на 2010-2014 рр. [Електронний ресурс]: http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf - Офцйний сайт Президента Укра/ни.

УДК 378:338.46

Ливдар М.В.,

Львюський державний ¡нститут нов^ых технолопй та управлшня ¡мен В. Чорновола (м. Львю)

М1СЦЕВ1 БЮДЖЕТИ ЯК Ф1НАНС0ВЕ ДЖЕРЕЛО 1НВЕСТИЦ1ЙН01 ТА 1НН0ВАЦ1ЙН01 Д1ЯЛЬН0СТ1

Актуальнють теми досл1дження, постановка проблеми. В умовах стр1мкого попршення фшансових результат^ господарювання вщбулося цтком очкуване зниження ¡нвестицмно-шновацмноТ активносл. Якщо у 2009 р. реальний обсяг валового внутршнього продукту впав пороняно з попередым роком на 15%, то реальний обсяг валових ¡нве-стиц¡й - майже наполовину. 1нвестицмы та ¡нновацмы ресурси п¡дприeмств виснажен¡ ¡ не можуть забезпечити необхщних позитивних модерызацмних трансформац¡й.

Зниження ¡нвестиц¡йно-¡нновац¡йноТ активност¡ гальмуе потенц¡Т в¡дновлення економ¡чного зростання у майбутньо-му, а також консервуе проблему структурно-технолог¡чного в¡дставання.

В таких умовах перед органами державноТ влади та управлшня постае проблема пошуку доступних ¡нструмент¡в актив¡зац¡Т ¡нвестиц¡йно-¡нновац¡йноТ активности в тому числ¡ п¡дтримка фшансування пр¡оритетних ¡нновац¡йних про-ект¡в, як мають важливе сусп¡льне значення.

Зазначене актуалюуе науков¡ пошуки нових форм ¡ метод¡в ф¡нансування ¡нвестиц¡йноТ та ¡нновацмноТ д¡яльност¡, в тому чи^ в напряму залучення до реалЬацп перспективних проект¡в можливостей бюджет¡в рюних р¡вн¡в. На наш погляд, в перспектив¡ суттевим джерелом ф¡нансування ¡нвестицмноТ та ¡нновац¡йноТ д¡яльност¡ у регюнах мають стати кошти мюцевих бюджет¡в у в¡дпов¡дних рег¡онах.

Отже, проблема формування та виконання мюцевих бюджета з урахуванням необхщност збтьшення Тхнього значення в якост джерела ф¡нансування ¡нвестиц¡йноТ та ¡нновацмноТ д¡яльност¡ на в¡дпов¡дних територ¡ях е актуальною ¡ практично значущою.

Анал1з наукових публшацш, видшення невиршених проблем. З питань удосконалення процедур планування та виконання мюцевих бюджета, збтьшення рол¡ мюцевих бюджета у пщтримц тенденц¡й розвитку територ¡альних еко-номнних систем видаеться чимало наукових праць. Т.Бондарук провела ретельний анал¡з рол¡ м¡сцевих бюджет¡в у формуванн¡ показниюв економ¡чного розвитку рег¡ону, конкретизувала мету та задач¡ планування м¡сцевих бюджета, обгрунтувала шляхи п¡двищення економ¡чноТ зацкавленост м¡сцевих ел¡т до ефективного використання публнних фь нанс¡в м¡сцевого рюня на вир¡шення актуальних проблем економк в¡дпов¡дних рег¡он¡в [2]. Т.Запатр¡на провела дос-л¡дження ¡нституц¡йних умов формування фшансових ресурав бюджет¡в р¡зних рюыв, зд¡йснила оц¡нювання перспектив розширення самост¡йност¡ учасник¡в бюджетного процесу, обгрунтувала пропозицп з удосконалення процедур планування мюцевих бюджелв [5]. О.Сунцова здмснила анал¡тичне оц¡нювання рол¡ м¡сцевих бюджет^ у ф¡нансов¡й систем¡ держави, визначила перспективы напрями реформи управлшня бюджетними коштами на мюцевому р¡вн¡, внесла пропозицп щодо подальшого розвитку технолопй управлшня мюцевими бюджетами [8]. С.Захарш пров^ еко-нометричне досл¡дження динамки використання кошлв м¡сцевих бюджет¡в в якост джерела ф¡нансування ¡нвестицй ноТ та ¡нновац¡йноТ д¡яльност¡, показав тенденцп ¡ законом¡рност¡ ф¡нансування ¡нвестиц¡йноТ та ¡нновацмноТ дтльно-ст¡ в УкраТни за рахунок кошт¡в м¡сцевих бюджет^, вн¡с пропозиц¡Т щодо формування методолопчних п¡дход¡в запро-вадження середньострокового програмно-цтьового планування видатк¡в м¡сцевих бюджет¡в на реалюацю ¡нновацй но-технолог¡чних проект¡в [6].

Натомють залишаються малодосл¡дженими окрем¡ проблемы аспекти подальшого удосконалення процедур фор-

98 Економтний □¡сник ушверситету | Випуск № 18/2

© Ливдар М.В., 2012

ЕК0Н0М1КА ЗНАНЬ, 1НН0ВАЦ1ЙНА ЕК0Н0М1КА

мування та виконання мюцевих бюджет^ з урахуванням необхщност посилення ТхньоТ рол1 в якост джерела фшансу-вання ¡нвестицш та ¡нновацм. Мають бути внесен! конкретн пропозицп з питань оптимЬаци мехаызмю управлшня ресурсами мюцевих бюджет!в в напрям! пщтримки ¡нвестицмно-шновацшноТ активност! на р!вн! вщповщних регюыв.

Мета досл1дження - викласти результати проведених автором досл!джень з питань удосконалення використання кошт!в мюцевих бюджет!в в якост! джерела фшансування ¡нвестицшноТ та ¡нновацмноТ дыльносл.

Виклад основного матер1алу. Бюджетн¡ ресурси е важливим зовышым джерелом ф¡нанансування ¡нвестиц¡йноТ та ¡нновацшноТ д¡яльност¡ промислових п¡дприeмств.

У таблиц 1 наведено фактичн¡ та анал™чы дан¡ про стан фшансування ¡нвестиц¡й за рахунок м¡сцевих бюджет^ у 2004 - 2009 рр.

Таблиця 1. Мюцевий бюджет як джерело фшансування ¡нвестицш в основний каттал

Джерела ¡нвестицш 2004 2006 2007 2008 2009

Ывестици в основний каттал (у фактичних цшах) - усього, млрд.грн. 75,7 125,3 188,5 233,1 151,8

Ывестици в основний каттал за рахунок коитв мюцевих бюджета, млрд.грн. 3,54 5,45 7,32 9,92 4,16

Ывестици в основний каттал за рахунок коитв мюцевих бюджета, % до загального обсягу ¡нвестицш 4,7 4,3 3,9 4,2 2,7

Ывестици в основний каттал за рахунок коитв мюцевих бюджета, % до ВВП 1,0 1,0 1,03 1,04 0,3

Складено за даними Держкомстату [7]. Розрахунки автора.

Протягом 2000 - 2008 рр. р^ень фшансування ¡нвестиц¡й в основний кап¡тал за рахунок мюцевих бюджет^ коли-вався на рвы в¡д 3,7% до 4,7% вщ загального обсягу ¡нвестицм. У 2009 р. обсяг ¡нвестицм в основний кап¡тал, про-фшансованих за рахунок кошт¡в м¡сцевих бюджет^, становив 4,16 млрд.грн. [7], а частка цього джерела у структур¡ ¡нвестицм становила 2,7%, знизившись на 1,5 вщсоткового пункту проти показника попереднього року. 0чевидно, вказане пов'язано ¡з стр¡мким зменшенням спроможност¡ мюцевих бюджет^ зд¡йснювати видатки на фшансування витрат розвитку внасл¡док звуження дохщноТ бази.

Дан¡ про ф¡нансування ¡нновацмноТ д¡яльност¡ п¡дприeмств за рахунок кошлв м¡сцевих бюджет¡в представлено у табл. 2.

Таблиця 2. Фшансування ¡нновацшоТ д1яльност1 за рахунок мюцевих бюджелв

Джерела фшансування ¡нновацш 2005 2006 2007 2008 2009

Загальний обсяг фшансування ¡нновацшноТ дтльносл, млн.грн. 5752 6160 10821 11994 7950

В тому чиогл за рахунок мюцевих бюджетш, млн.грн. 14,9 14,0 7,3 15,8 7,4

Частка коитв мюцевих бюджета у загальному обсяз¡ фшансування ¡нновацшноТ дтльносп, % 0,3 0,2 0,1 0,1 0,1

Складено за даними Держкомстату [7]. Розрахунки автора.

Ф¡нансування ¡нновац¡йноТ д¡яльност¡ за рахунок бюджетного ресурсу мае нестмкий характер (у 2006 та 2008 рр. пороняно з попередыми роками заф¡ксовано збтьшення частки бюджетних кошт¡в у загальному обсяз¡ ф¡нансування ¡н-новац¡йноТ дыльносл, а у 2007 та 2009 рр. - зменшення). Протягом 2005-2009 рр. частка мюцевих бюджета у структур¡ ф¡нансування ¡нновац¡йноТ д¡яльност¡ мала стмку тенденц¡ю до пад¡ння (з 0,3% у 2005 р. до 0,1% у 2007-2009 рр.).

Використання кошлв мюцевих бюджета протягом останых роюв на науку ¡ осв^у, незважаючи на зростання загального обсягу фшансування, характеризуються зменшенням питомоТ ваги в загальый сум¡ видатюв.

На основ¡ анал¡зу виявлених тенденцм можна зробити висновок, що в останн роки зб¡льшення доходноТ частини мюцевих бюджет^ забезпечувалося фактично через обмеження пщтримки ¡нвестиц¡йноТ та ¡нновацмноТ д¡яльност¡, але спостер¡галася тенденц¡я збтьшення видатюв м¡сцевих бюджет¡в переважно на сощальы ц¡л¡ (особливо яскраво це проявилося у 2007-2009 рр.). З метою пом'якшення негативних наслщюв впливу економнноТ кризи на р¡вень со-ц¡альноТ забезпеченост¡ населення органи регулювання вимушен вдаватись до вид¡лення через бюджети р¡зних рО-н¡в додаткових фшансових ресурс¡в у форм¡ рюних субсид¡й, що опосередковано штучно пщвищуе досить незначний платоспроможний попит, вщволкаючи при цьому кошти в¡д виршення проблем забезпечення ¡нвестицмно-шновацм-ного процесу та ефективноТ структурноТ перебудови регюнальних виробничих систем.

Вказан¡ тенденц¡Т, за нашою оц¡нкою, також св¡дчать про вщсутнють обгрунтованих пр¡оритет¡в бюджетноТ пол™-ки щодо ф¡нансування ¡нвестиц¡йноТ та ¡нновацмноТ д¡яльност¡. 0дн¡eю з причин такого стану е в¡дсутн¡сть збалансо-ваних та реал¡стичних довгострокових бюджетних стратепй (як на р¡вн¡ держави, так ¡ на р¡вн¡ регюыв), а також ефек-тивного мехаызму середньостркового планування бюджет¡в р¡зних рюыв.

Вочевидь, нин¡ в УкраТн¡ вщсуты передумови для актив¡зац¡Т використання ресурав м¡сцевих бюджет¡в в якост¡ ¡н-струменту п¡дтримки ¡нвестиц¡йноТ та ¡нновацмноТ активност¡, в першу чергу через обмеженють бюджетних доход¡в.

0тже, на сучасному етап необх¡дно посилити ¡нвестицмно-шновацмну складову м¡сцевих бюджет¡в, як в напрям¡ зб¡льшення видатк¡в, так ¡ в напрям¡ удосконалення ТхньоТ структури. Ми виходимо з того, що вщновлення нормального ¡нвестицмно-шновацмного процесу неможлива без оптимЬацп бюджетних параметра.

Cучасн¡ завдання гармон¡зац¡Т бюджетного мехаызму на м¡сцевому р¡вн¡ вимагають створення передумов для дов-го- та середньострокового бюджетного планування (м^мум на три роки), необхщного для точного визначення обсягу бюджетних кошлв, як повинн¡ спрямовуватися на сощально-економнний розвиток рег¡он¡в, включаючи ¡ фшансування проривних ¡нвестицмних та ¡нновацмних проект¡в.

Необх¡дно створити ефективну систему стимулювання пщтримки високих темтв зростання виробництва за раху-

Економ¡чний □¡сник университету | Випуск № 18/2

99

EKOHOMIKA ЗHAHЬ, IHHOBAÔIÉHA EKOHOMIKA

нoк шшлв мicцeвиx бюджeтiв. Kpiм пoзитивниx мaкpoeкoнoмiчниx нacлiдкiв цe дoзвoлить збiльшити пoдaткoвi нaдxo-джeння y бюджeт. Дoцiльнo cтвopeння нayкoвo-oбфyнтoвaнoÏ мeтoдoлoгiчнoÏ бaзи фopмyвaння нa мicцeвoмy piвнi бю-джeтy poзвиткy, пpoгнoзyвaння дoxoдiв i видaткiв бюджeтiв ycix piвнiв.

Дo зaxoдiв iнвecтицiйнoÏ cпpямoвaнocтi мicцeвoгo бюджeтy мoжнa вiднecти: y видaткoвiй чacтинi - збiльшeння o6-cягiв витpaт нa poзвитoк eкoнoмiки, нayки, ocвiти; y дoxoднiй чacтинi - знижeння piвня oпoдaткyвaння й зacтocyвaння пiльг щoдo пoдaткiв, якi впливaють нa мoбiлiзaцiю iнвecтицiйниx pecypciв [1].

Cлiд кoнтpoлювaти тa в peжимi peaльнoгo чacy пpoвoдити oцiнювaння xapaктepy тa oбcягiв видaткiв мicцeвиx бю-джeтiв y мeжax бaгaтopiчнoгo бюджeтнoгo плaнyвaння. Для ^oro бюджeтнa cиcтeмa мae xapaктepизyвaтиcя виcoким piвнeм пpoзopocтi [3].

Moжнa тaкoж зpoбити виcнoвoк пpo нeoбxiднicть зaпpoвaджeння нa мicцeвoмy piвнi мexaнiзмiв poзpoбки мeтoдич-ниx тa iнcтpyктивниx дoкyмeнтiв cepeдньocтpoкoвoгo бюджeтнoгo плaнyвaння, в якиx мaють вiдoбpaжaтиcя диpeктив-н пoкaзники фiнaнcyвaння iнвecтицiйнoÏ тa iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi. Bкaзaнe пpизвeдe дo пiдвищeння eфeктивнocтi ви-кopиcтaння мicцeвoгo бюджeтy як iнcтpyмeнтa peгyлювaння iнвecтицiйнo-iннoвaцiйнoÏ aктивнocтi нa piвнi вiдпoвiднoÏ тepитopiÏ, a тaкoж дoзвoлить бiзнecy чiткiшe плaнyвaти cвoю дiяльнicть. Бюджeтнe плaнyвaння нa мicцeвoмy piвнi нa бaгaтopiчний пepioд мoжe poзглядaтиcя тaкoж як ocoбливий вaжiль peфopмyвaння cиcтeми фiнaнcoвoгo yпpaвлiння, cпpямoвaнoгo нa пiдвищeння eфeктивнocтi, дieвocтi тa пpoзopocтi дepжaвнoгo тa кoмyнaльнoгo ceктopiв, щo зд^ню-eтьcя шляxoм peopгaнiзaцiÏ мexaнiзмiв бюджeтнoгo мeнeджмeнтy. Eфeктивнe бюджeтнe плaнyвaння е cпocoбoм зaxи-cтy вiд знaчниx диcпpoпopцiй (в тому чи^ дeфiцитнocтi), щo винигають чepeз cтpyктypнy poзбaлaнcoвaнicть eкoнo-мки peгioнy, нepaцioнaльнe визнaчeння джepeл нaдxoджeнь бюджeтниx кoштiв i нaпpямiв Ïxньoгo пepepoзпoдiлy вте-peдинi бюджeтнoÏ cиcтeми.

З чacoм знaчним peзepвoм для poзшиpeння oбcягiв бюджeтнoгo фiнaнcyвaння пpopивниx iнвecтицiйниx тa iннoвa-цiйниx пpoeктiв y пpoмиcлoвoмy ceктopi пoвиннa CTa™ пepeбyдoвa cтpyктypи бюджeтниx видaткiв, oдним з нaпpям-кiв якoÏ е пepeгляд пoлiтики cyбcидiй, coцiaльнoгo зaбeзпeчeння тa зapoбiтнoÏ плaти.

Для пiдвищeння дoвipи дo cepeдньocтpoкoвиx цiлeй бюджeтнoÏ пoлiтики дyжe вaжливим е peфopмyвaння тa пщви-щeння вiдпoвiдaльнocтi мicцeвиx opгaнiв влaди, cтимyлювaння yвaги дo фyнкцioнyвaння poзпopядникiв бюджeтниx кoштiв i peзyльтaтiв ÏxньoÏ дiяльнocтi.

Ha ocнoвi yзaгaльнeння низки нayкoвиx джepeл [2; 5; 8] эдщ пpийти дo виcнoвкy, щo пoтpiбнo aктивнiшe впpoвa-джyвaти eлeмeнти пpoгpaмнo-цiльoвoгo плaнyвaння тa викoнaння мicцeвиx бюджeтiв, в тому чи^ iз зacтocyвaнням cyчacнoгo eкoнoмeтpичнoгo iнcтpyмeнтapiю. Зoкpeмa, дoцiльнe визнaчeння oбcягy i cтpyктypи бюджeтниx видaткiв, щo cпpямoвyютьcя нa peaлiзaцiю iнвecтицiйниx пpoгpaм, iз oбoв'язкoвим poзpaxyнкoм пoкaзникiв eфeктивнocтi, pa-цioнaльнocтi, peзyльтaтивнocтi тa ш.

Bиpiшeння пpoблeми фiнaнcyвaння iнвecтицiйнoÏ тa iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi зa paxyнoк шшлв мicцeвиx бюджeтiв нeмoжливo бeз зaбeзпeчeння дoxiднoÏ бaзи вкaзaниx бюджeтiв. Дoxoди мicцeвиx бюджeтiв пoдiляютьcя нa двa види: "пepший кoшик" (дoxoди, як вpaxoвyютьcя пpи визнaчeннi oбcягy мiжбюджeтниx тpaнcфepтiв - Ïxнiй пepeлiк зaкpiплe-нo y cт.cт. 64, 66 Бюджeтнoгo кoдeкcy УкpaÏни, в ocнoвнoмy y згaдaнy кaтeгopiю включaeтьcя чacтинa нaдxoджeнь вiд зaгaльнoдepжaвниx пoдaткiв тa oбoв'язкoвиx плaтeжiв, щo включaютьcя дo cклaдy дoxoдiв мicцeвиx бюджeтiв) тa "дpyгий кoшик" (дoxoди, якi нe вpaxoвyютьcя пpи визнaчeннi oбcягiв мiжбюджeтниx тpaнcфepтiв - Ïxнiй пepeлiк зaкpi-плeнo y cт. 69 Бюджeтнoгo кoдeкcy УкpaÏни, в ocнoвнoмy y згaдaнy кaтeгopiю включaютьcя мicцeвi пoдaтки i збopи, oкpeмi зaгaльнoдepжaвнi пoдaтки, чacтинa чиcтoгo пpибyткy (дoxoдy) кoмyнaльниx yнiтapниx пiдпpиeмcтв тa Ïx o6^-нaнь, плaтa зa poзмiщeння тимчacoвo вiльниx кoштiв мicцeвиx бюджeтiв нaдxoджeння вiд opeнднoÏ плaти зa кopиcтy-вaння мaйнoвим кoмплeкcoм тa шшим мaйнoм, щo пepeбyвae в кoмyнaльнiй влacнocтi, кoшти вiд пpивaтизaцiÏ шму-нaльнoгo мaйнa, дapyнки тa Ы.). У ч.1 cт. 71 Бюджeтнoгo кoдeкcy УкpaÏни визнaчeний пepeлiк дoxoдiв, якi включaють-cя дo cклaдy бюджeтy poзвиткy мicцeвиx бюджeтiв.

B пpoцeci пpoeктyвaння видaткoвoÏ чacтини мicцeвиx бюджeтiв викopиcтoвyютьcя зaгaльнi мeтoдoлoгiчнi пpинци-пи, aлe з ypaxyвaнням ocoбливocтeй coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy вiдпoвiднoÏ aдмiнicтpaтивнoÏ oдиницi. Пpи пpo-eктyвaннi бюджeтниx видaткiв зacтocoвyeтьcя тaк звaнe кoштopиcнe плaнyвaння, якe пepeдбaчae визнaчeння зaгaль-нoÏ cyми видaткiв нa ocнoвi aнaлiзy тa yзaгaльнeння кoштopиciв, щo пiдгoтoвлeнi зa cпeцiaльнoю мeтoдoлoгieю yCTa-нoвaми тa opгaнiзaцiями, дiяльнicть якиx фiнaнcyeтьcя з бюджeтy (шкoли, дитячi caдки, ycтaнoви oxopoни здopoв'я, бiблioтeки тoщo). Bидaтки бюджeтнoÏ ycтaнoви клacифiкyютьcя зa тaкими гpyпaми: пoтoчнi видaтки, кaпiтaльнi видaт-ки, кpeдитyвaння з виpaxyвaнням пoгaшeння, нepoзпoдiлeнi видaтки.

Aкcioмaтичнo, щo пpи пpoeктyвaннi мicцeвиx бюджeтiв opгaни мicцeвoÏ влaди мaють бути зaцiкaвлeнi y визнaчeн-нi oптимaльниx бюджeтниx пapaмeтpiв (зaбeзпeчyeтьcя мaкcимaльнo мoжливий oбcяг нaдxoджeнь згiднo вимoг зaкo-ну, пpи цьoмy здiйcнюeтьcя мaкcимaльнo paцioнaльнe фiнaнcyвaння cтвopeння cycпiльниx блaг згiднo зaтвepджeниx нopмaтивiв). Пoзитивнi i нeгaтивнi тpaнcфepи мicцeвим бюджeтaм poзpaxoвyютьcя нa cтaндapтнoю фopмyлoю, якa нe вpaxoвye пoзитивниx чи нeгaтивниx нacлiдкiв дiяльнocтi opгaнiв мicцeвoÏ влaди. Taкa пpaктикa пopoджye пeвнi пpoти-piччя. З oднoгo бoкy, paцioнaльний бюджeт е yмoвoю eфeктивнoÏ peгioнaльнa coцiaльнo-eкoнoмiчнa пoлiтикa, якa в мaйбyтньoмy мoжe пpизвecти дo збiльшeння бюджeтниx нaдxoджeнь (пpимipoм, зa paxyнoк poзшиpeння пoдaткoвoÏ бaзи зa пoдaткoм нa дoxoди фiзичниx ocí6 внacлiдoк poзшиpeння зaйнятocтi). З ^rnoro бoкy, вкaзaнi пpoцecи мaти-муть нacлiдкoм змeншeння oбcягy дoтaцiй виpiвнювaння, щo нaдaютьcя мicцeвoмy бюджeтy з дepжaвнoгo бюджeтy, aбo збiльшeння oбcягy кoштiв, щo пepepaxoвyютьcя з мicцeвoгo бюджeтy дo бюджeтy вищoгo piвня. B тaкoмy випaд-ку пoзитивнi нacлiдки peгioнaльнoÏ coцiaльнo-eкoнoмiчнoÏ пoлiтики будуть "нiвeльoвaнi" (пpинaймнi чepeз чинний бю-джeтний мexaнiзм), ocкiльки нe дoзвoлять збiльшити coцiaльнi виплaти (як yмoвy зpocтaння плaтocпpoмoжнoгo пoпи-ту) aбo зpoбити нa piвнi aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнoÏ oдиницi нeoбxiднi зaoщaджeння для зaбeзпeчeння poзшиpe-нoгo вiдтвopeння в paмкax тepитopiaльнoÏ eкoнoмiчнoÏ cиcтeми. Iншими cлoвaми, мicцeвi eлiти в paмкax чиннoгo бю-

100 Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 18/2

EKOHOMIKA 3HAHb, IHHOBAUJI/IHA EKOHOMIKA

AxeTHoro MexaHi3My He 3auiKaB^eHi y BMCoKiM pe3yribTaTMBHoCTi Ta e^eKTMBHoCTi perioHa^bHoT couia^bHo-eKOHOMiHHoT no-^¡tmkm, ocKi^bKM no3MTMBHi pe3y^bTaTM (3OKpeMa, AOAaTKOBi öoAxeTHi HaAxoAxeHHa) TaKoT noniTMKM BM^yHaTMMyTbca Ha KopMCTb ¡hwmx perioHiB.

To6to, BiäöyBaeTbca "e^eKT 3aMi^eHHa", ocKmbKM MicueBMM opraHaM b^am HeMae ceHcy nparHyTM ao 36mbweHHa ao-xoäiB y 3B'a3Ky 3 tmm, ^o npwpicT ^aKTMHHMx AoxoäiB MicueBMx 6ioAxeTiB BpaxoByeTbca npM po3paxyHKy TpaHC^epTiB. npwpoAHbo, ue 3HMxye 3auiKaB^eHicTb MicueBMx e^iT ao ^opMyBaHHa xopcTKMx öoAxeTHMx oÖMexeHb, Hapo^yBaHHi no-AaTKOBOrO nOTeHöia^y BiAnOBiAHoT aAMiHiCTpaTMBHO-TepMTOpia^bHO'i OAMHMui.

KpiM Toro, OTpMMaHi 3 ÖOAxeTy BM^OrO piBHa AOTauia BMpiBHOBaHHa HepiAKO BMKOpMCTOByeTbCa He Ha BMpiweHHa KOH-KpeTHMx npoö^eM po3BMTKy TepMTopiM, a Ha 0iHaHcyBaHHa öoAxeTHMx nporpaM, 3anpoBaAxeHMx piweHHaMM ueHTpa^bHMx opraHiB B^aAM.

3riAHo hmhhoT npaKTMKM, Ae^iuMT MicueBoro 6oAxeTy, aK npaBM^o, ^iHaHcyeTbca 3 6oAxeTy BM^oro piBHa y noBHOMy oöca3i, a^e y BMnaAKy nepeBM^eHHa AoxoAiB HaA BMAaTKaMM BM^yHaeTbca ao 90% cyMM npMpocTy.

Tox He ambho, ^o MicueBi opraHM nparHyTb He "a^imyBaTM" no3MTMBHi HacniAKM perioHa^bHoT couia^bHo-eKOHOMiHHoT no-^¡tmkm, aKa npoaB^aeTbca 3OKpeMa Hepe3 36mbweHHa 6oAxeTHMx HaAxoAxeHb. B TaKMx yMOBax MicueBi ^iHaHCoBi opraHM Ta po3nop^AHMKM 6oAxeTHMx KoWTiB b npoueci npoeKTyBaHHa MicueBMx 6oAxeTiB, aÖM niABM^MTM piBeHb CBoeT ^iHaHCoBoi He-3a^exHoCTi, cxM^bHi 3aHMxyBaTM n^aHOBi (npoeKTHi) oöcarM AoxoAiB Ta 3aBM^yBaTM n^aHOBi (npoeKTHi) oöcarM BMAaTKiB. Ta-kmm hmhom MicueBi opraHM MiHiMi3yoTb pM3MKM öoAxeTHoT no^iTMKM, noB'a3aHi 3 HeAooTpMMaHHaM AoxoAiB Ta 36mbweHHaM BapTOCTi pecypciB, ^O e ui^KOM MMOBipHMM B yMOBax eKOHOMiHHoT KpM3M. KpiM Toro, B yMOBax KpM3M ny6^iHHMx 0iHaHCiB, KO-^m AepxaBa ^ktmhho He rapaHTye cboTx 3o6oB'a3aHb ^oao CBoeHacHoro nepepaxyBaHHa MixöoAxeTHMx TpaHC^epTiB Ae^i-umthmm 6oAxeTaM, BKa3aHa npoö^eMa 3HaHHo aKTya^3yeTbca Ta HaöyBae ocoö^mboi rocTpoTM.

BMpiweHHa o3HaHeHMx npoö^eM no^arae y po3po6ui Ta BnpoBaAxeHHa HayKOBo oörpyHTOBaHMx niAxoAiB ao noöyAOBM MexaHi3MiB MixöoAxeTHoro pery^oBaHHa, niABM^eHHa piBHa BMKOHaBCbKoT AMcuMn^iHM Ha Bcix CTaAiax 6oAxeTHoro npo-uecy, 3anpoBaAxeHHa HiTKMx MeTOAMK npoeKTyBaHHa Ta BMKOHaHHa MicueBMx 6oAxeTiB 3 opieHTauieo Ha AocarHeHHa koh-KpeTHMx pe3y^bTaTiB couia^bHo-eKOHOMiHHoro po3BMTKy perioHiB.

nporHO3yBaHHa 6oAxeTHMx noKa3HMKiB ycK^aAHoeTbca hm3koo oö'bktmbhmx ^aKTopiB:

1) 3HaHHi MacwTaÖM TiHbOBoT eKOHOMiKM;

2) ¡H^mauia Ta ¡H^mauiMHi oHiKyBaHHa;

3) HecTaöi^bHicTb npaBOBoro no^a;

4) Hey3roAxeHicTb hmhhmx npaBOBMx HopM;

5) HeTOHHicTb i HacTi 3MiHM BxiAHMx nporHO3HMx napaMeTpiB.

lloHMHaoHM 3 2000-x pp. b npaKTMui npoeKTyBaHHa MicueBMx 6oAxeTiB nocTynoBo BnpoBaAxyeTbca MeTOAOTOria npo-rpaMHo-ui^bOBoro n^aHyBaHHa. y poKM eKOHOMiHHoro 3pocTaHHa (2005 - 2008 pp.) MicueBi opraHM BnaAM po3po6M^M Ta 3a-TBepAM^M 3HaHHy KmbKicTb nporpaM, ^o 6y^M po3paxoBaHi Ha AOBrocTpoKOBMM nepioA. B 6mbwocTi BMnaAKiB ui nporpaMM npMMMa^Mca b yMOBax BiAcyTHoCTi a6o ^parMeHTapHoCTi MeTOAMHHo-iHCTpyKTMBHoi 6a3M, 6e3 Ha^exHoro HayKOBoro o6-rpyHTyBaHHa. HepiAKO nporpaMM yxBa^oBa^Mca ™we 3apaAM Toro, aÖM BMKOHaTM BMMory 3aKOHy npo 3anpoBaAxeHHa nporpaMHo-ui^bOBoro MeTOAy n^aHyBaHHa, a 3OBciM He A^a Toro, aÖM onTMMi3yBaTM couia^bHo-eKOHOMiHHMM po3bmtok pe-rioHy 3 BMKopMCTaHHaM cyHacHoro ¡HCTpyMeHTapio pery^oBaHHa.

B nepioA eKOHOMiHHOI KpM3M (3 2009 p.) MicueBi 6oAxeTM eTMKHy^Mea 3 npoö^eMoo CTpiMKoro 3HMxeHHa HaAxoAxeHb, a AepxaBa BMKOHyBana 3o6oB'a3aHHa ^oao ^iHaHcyBaHHa ^Mme "3axM^eHMx" CTaTew BMAaTKiB, Hepe3 ^o 6y^o yHeM-ox^MB^eHo Ha^exHe ^iHaHcyBaHHa 3aTBepAxeHMx 6oAxeTHMx nporpaM MicueBoro piBHa. I/I Aoci He BMpoö^eHo HayKOBo OörpyHTOBaHMx CTaHAapTiB Ta KpMTepiiB ouiHOBaHHa pe3y^bTaTMBHoCTi pea^i3auii 6oAxeTHMx nporpaM MicueBoro piBHa.

B TaKiw CMTyauii BMHMKae HeoöxiAHicTb yTOHHeHHa MeTOAMHHMx niAxoAiB ^oao npoeKTyBaHHa yTOHHeHMx oöcariB 6o-AxeTHMx Ta no3aöoAxeTHMx pecypciB, ^o cnpaMOBOByoTbca Ha pea^i3auio 3aTBepAxeHMx öoAxeTHMx nporpaM.

AHa^i3 HopM, 3aKpin^eHMx y r^aBax 11 Ta 12 BoAxeTHoro KOAeKcy yKpaiHM, aKi pery^ooTb CK^aA BMAaTKiB MicueBMx öoAxeTiB Ta nopaAOK ixHboro npoeKTyBaHHa, Aae 3Mory 3poÖMTM bmchobok npo Te, ^o KpMTepieM e^eKTMBHoCTi BMAaTKiB MicueBMx öoAxeTiB e He BMCoKa aKicTb BMpoö^eHMx Ta cnoxMTMx cycni^bHMx noc^yr, a BMKOHaHHa HopM ^¡HaHCoBoT 3a6e3-neHeHoCTi. Toöto, He AMBnaHMCb Ha 3HaHHy Ki^bKicTb öoAxeTHMx nporpaM MicueBoro piBHa, nporpaMHo-ui^bOBMM MeTOA Ha MicueBOMy piBHi ^aKTMHHo BMKopMCTOByeTbca A^a oörpyHTyBaHHa HeoöxiAHoCTi 36i^bmeHHa ^iHaHcyBaHHa, a^e He no^in-meHHa pea^bHoro couia^bHo-eKOHOMiHHoro CTaHy perioHy. 3MymeHi BM3HaTM, ^o TaKy npaKTMKy ^aKTMHHo yHopMyBaB 3a-KOHOAaBeub, BM3HaHMB0M b pi3HMx HopMax pi3Hi KpMTepiT pe3y^bTaTMBHoCTi Ta e^eKTMBHoCTi öoAxeTHoro ^iHaHcyBaHHa.

B npaKTMui npoeKTyBaHHa MicueBoro öoAxeTy ^aKTMHHo He pea^3yoTbca npMHuMnM npo3opocTi Ta nyö^iHHoCTi 6o-AxeTHoro npouecy, pea^bHoro oöroBopeHHa npoeKTiB öoAxeTHMx pimeHb, BpaxyBaHHa AyMKM rpoMaAM Ta oKpeMMx rpoMa-AaH, b TOMy HMC^i eKcnepTiB. TaKe CTaHOBM^e HacTKOBo Mae oö'eKTMBHy npMpoAy, ock^ükm, aK Bxe BKa3yBa^oca, 3aKOH npo flepxaBHMM öoAxeT yKpaTHM yxBa^oeTbca aöo ¡3 3ani3HeHHaM, aöo HanpMKiHui noTOHHoro poKy, i MicueBi opraHM B^a-AM 3MymeHi po3r^aAaTM npoeKTM piweHb npo MicueBMM öoAxeT y npMCKopeHiw npoueAypi. 3a^MmeMo no3a MexaMM ubo-ro Aoc^iAxeHHa aHa^i3 Te3M, ^o TaKe CTaHOBM^e CTBopoeTbca ueHTpa^bHMMM opraHaMM B^aAM 0TyHHo, aÖM yHeMox^M-bmtm WMpoKy eKcnepTM3y Ta oöroBopeHHa npoeKTiB aK AepxaBHoro öoAxeTy, TaK i MicueBMx öoAxeTy. B tom xe Hac ui^-kom 3po6yMi^o, ^o TaKa npaKTMKa He cnpMae niABM^eHHo e^eKTMBHoCTi öoAxeTHoro npouecy, i BpewTi-pewT BeAe ao Ti-Hi3auiT öoAxeTHoro ynpaB^iHHa. BKa3aHe ax HiaK He KopecnoHAyeTbca 3 paAMKa^bHoo eKOHOMiHHOI pe^opMoo, ^o pea-^¡3yeTbca b HawiM KpaTii.

Oahmm ¡3 ¡HCTpyMeHTiB 3a^yHeHHa AOAaTKOBMx KomTiB ao AoxiAHoT HacTMHM MicueBMx öoAxeTiB Ta cnpaMyBaHHa umx KomTiB Ha ^iHaHcyBaHHa KaniTa^oMicTKMx ¡HBecTMuiMHMx Ta ¡HHOBauiMHMx npoeKTiB Moxe CTaTM 3a^yHeHHa MicueBMx no3MK (3ano3MHeHb). BoAxeTHMM KOAeKC yKpaTHM AO3Bo^ae 3AiMcHOBaTM 3ano3MHeHHa ^Mme opraHaM MicueBoro caMOBpaAyBaH-Ha oö^acHoro piBHa, a TaKox Ha piBHi BenMKMx MicT [6]. HMHi ueM ¡HCTpyMeHT BMKopMCTOByeTbca aocmtü oÖMexeHo, ocKi^b-

EKOHOMiHHMM BiCHMK yHiBepcMTeTy | BMnycK № 18/2 101

EKOHOMIKA ЗНАНЬ, 1ННОВАЦ1ЙНА EKOHOMIKA

ки передбачае виконання низки адмшютративних процедур з боку центрально!' влади (зокрема, надання дозволу Mi-HicTepcTBa фiнансiв). Фактично з початку системно!' фiнансово-економiчноï кризи мiсцевi запозичення в Украïнi не здмснюються. Haтомicть актуальним завданням мае стати пошук ефективних зacобiв використання шструменту мю-цевих запозичень в якост додаткового джерела бюджетних доходiв, що у подальшому спрямовуватимуться на фшансування швестицмно!' дiяльноcтi. Вщповщне фiнaнcувaння у paзi використання шструменту мicцeвого запозичення мо-же здмснюватися на засадах державно-приватного партнерства, що на практик дозволить скоротити видатки мюце-вого бюджету та пщвищити пpивaбливicть вiдповiдного iнвecтицiйного проекту. В цьому питаны слщ опрацювати дос-вiд розвинутих краш, а також врахувати рекомендацп та методики SC.

^м того, потpiбнa подальша оптимiзaцiя мeхaнiзму мiжбюджeтних тpaнcфepтiв з урахуванням необхщност фь нансування за рахунок мюцевих бюджелв окремих iнвecтицiйних витрат неринкового характеру. Вказаний мехаызм повинен створити eкономiчну зaцiкaвлeнicть мicцeвих ел^ у високих результатах iнвecтувaння за рахунок публiчних фiнaнciв мicцeвого piвня, а також генерувати cтiйкi eкономiчнi ефекти, якi здaтнi забезпечити збтьшити бюджетних доходiв у майбутньому.

Висновки. Показана нeобхiднicть запровадження на мюцевому piвнi мeхaнiзмiв розробки методичних та шструк-тивних докумeнтiв середньострокового бюджетного планування, в яких мають вщображатися директивы показники фшансування швестицмно!' та шновацмно!' дiяльноcтi. Потpiбно aктивнiшe впроваджувати елементи програмно-цтьо-вого планування та виконання мюцевих бюджелв, в тому чи^ iз застосуванням сучасного економетричного шстру-мeнтapiю. Доцiльнa подальша оптимiзaцiя мeхaнiзму мiжбюджeтних тpaнcфepтiв з урахуванням необхщносл фшансу-вання за рахунок мюцевих бюджелв окремих iнвecтицiйних витрат неринкового характеру.

Пщвищення eфeктивноcтi використання обмежених бюджетних pecуpciв, що притаманно для краУн iз трансфор-мацмною eкономiкою, потребуе не тiльки формування виваженоУ cоцiaльно-eкономiчноï полiтики (держави, регюыв), але i сторення iнcтитуцiйних умов для ч^кого визначення пpiоpитeтiв бюджетних видатюв i виpiшeння конкретних зав-дань, в тому чи^ щодо формування ефективних процедур прийняття бюджетних ршень з метою створення жорстких рамок бюджетних видатюв та дотримання прюрителв бюджетноУ полiтики.

Перспективи подальших розвщок. У подальшому мають бути pозpоблeнi методики економетричного прогнозуван-ня ефективност видaтiв мicцeвих бюджeтiв, використаних на фшансування швестицмно!' та шновацмно!' дiяльноcтi.

Л1тература

1. Беляев В.В. Ochobhî теоретична положения формування м1сцевих бюджетов та ¿х практична реал^зац^я в умовах трансформац1йно1 економ1ки / Науковий всник Нац1онально1' академИ державноi податковоi служби. - 2005. - № 1. -С. 74-81.

2.Бондарук Т.Г. Мсцеве самоврядування та його ф1нансове забезпечення в Укра'1'Hi [монограф1я] / Т.Г.Бондарук. -К.: /нститут економ1ки та прогнозування НАН Укра'1'ни, 2009. - 608 с.

3.Буряченко A.G. Удосконалення ф1нансового механизму мсцевих бюджетов / А.б.Буряченко, М.П.Пал1й // Ф1нанси Украни. - 2003. -- № 8. - С.13-18.

4.Бюджетний Кодекс Укра)'ни / Електронний ресурс. Доступний з: [www.rada.gov.ua].

5.3апатр1на 1.В. Бюдкетний механизм економ1чного зростання [монограф1я]/ 1.В.Запатр1на. - К.: 1н-тсоц-екон. стра-тегй, 2007. - 528 с.

6.3ахар1н С.В. 1нвестиц1йне забезпечення iннова^йно-технолопчного розвитку економ1ки [монограф1я] / С.В.Заха-рн. - К.: КНУТД, 2011. - 344 с.

7.Статистичний щорiчник Укра)'ни за 2009 ^к [статистичне видання] / К.: Держкомстат, 2010. - 620 с.

8. Сунцова O.O. Mic^Bi фiнанси [навчальний поабник]/О.О.Сунцова. - К: Центр навчальноiлЬератури, 2010. - 488 с.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

УДК 005.591.6: 005.52:334.716 (477.52)

Люльов О.В.,

канд. екон. наук Моргуненко P.M.,

Сумський державний ушверситет

АНАЛ13 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ

пщприемств сумсько'1 област

Постановка проблеми. У сучасних умовах посилення процесу глобaлiзaцiï св^ово!' економки, eкономiчноï кризи, сощальних конфлклв, еколопчних катастроф погрожують стмкому загальносвтовому розвитку i послйно вимагають розроблення адекватних мeхaнiзмiв стмкого розвитку як на глобальному, регюнальному piвнях, так i на piвнi окремо-го пщприемства. Виходячи з розумшня сучасноУ економки як вщкрито!' динaмiчноï системи, результати дiяльноcтi промислових пщприемств цтком залежать вiд мaкpоeкономiчних пpоцeciв, що вiдбувaютьcя в краУн та cвiтi, причому вплив е взаемним. 1з одного боку, мaкpоeкономiчнi процеси формують навколишне середовище, в якому функцюну-ють суб'екти господарювання, з шшого - ефективна робота промислових пщприемств дае поштовх для вщповщних змiн мaкpоeкономiчних умов розвитку. Одним з рушмних чинникiв забезпечення ефективноУ дiяльноcтi як окремих пщприемств, так i економки краши в цтому е iнновaцiйнa дiяльнicть.

Анал1з останых дослщжень i публшацш. Теоретичним та практичним аспектам iнновaцiйного розвитку пщприемств присвячена велика ктькють дослдаень. Пpовiдними вiтчизняних нaуковцiв, як займалися вивченням даного питання е Kузьмiн О. S., Стадник M. В., Йохна M. А., Крупка M. I., Онишко С. В., Божкова В. Г., 1лляшенко С. M. та

102 Eкономiчний вюник ушверситету | Випуск № 18/2

© Люльов О.В., Моргуненко P.M., 2012

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.