CC BY
12
vital functions; to favour to increasing of production and agrarian products realization by small forms of the management at the wholesale markets, increasing of rural population employment and self-employment, of its income.
Keywords: wholesale trade, wholesale market, co-operation, agricultural products, pricing, farmers' farms, population farms.
УДК 336.1:352 Доц. М.В. Корягт, канд. екон. наук - Льв1вська КА
М1СЦЕВ1 БЮДЖЕТИ В ПАРАДИГМ1 РОЗВИТКУ Ф1НАНСОВИХ В1ДНОСИН НА М1СЦЕВОМУ Р1ВН1
Дослщжено економiчну сутшсть мюцевих бюдже™, проаналiзовано дiалек-тичну взаeмодiю змiсту та форми бюджетних вiдносин у сферi мiсцевих бюджетiв. Розглянуто еволюцiю теорш мiсцевого самоврядування.
Ключовг слова: бюджет, мiсцевi бюджети, теорii мiсцевого самоврядування, бюджетна полiтика, бюджетнi вiдносини.
Вступ. Мюцева форма одержавлення частини вартост ВВП з метою його подальшого перерозподшу е дом1нуючою у систем! фшансових важел1в ринковоi економжи. Розвиток 1 вдосконалення бюджетних вщносин супрово-джуеться ютотним розширенням рол1 мюцевих бюджелв як у процеш форму -вання вихвдних засад здшснення фiскально-економiчноi полиики, так 1 в ме-хашзмах бюджетування видаткових повноважень з чггким окресленням сфе-ри вертикальних (центр - регюни; м1ж територ1ями р1зного адмшютративно-1ерарх1чного статусу) та горизонтальних (м1ж окремими, р1вними за 1ерар-х1ею територ1альними колективами) грошових потоюв.
Мюцевим бюджетам як складовш ланщ зведеного бюджету притаман-ш т1 сам1 риси, що й державному бюджету. Водночас юнуе низка особливос-тей органiзацii бюджетних вщносин на мюцевому р1вн1 управлшня, насампе-ред у частинi регламентацii бюджетного процесу. З огляду на зазначене, дос-лiдження соцiально-економiчноi природи мюьких бюджетiв е надзвичайно актуальним на сучасному етапi розвитку вiтчизняноi економжи.
Значний науковий доробок щодо обгрунтування основних положень теорii мюьких бюджепв зробили так! зарубiжнi вчеш, як: А. Вагнер, Р. Гнейст, Р. фон Каурман, А. см1т, Л. Штейн, Р. Штурм, а також украшсью економюти, С. Булгакова, А. Буряченко, О. Василик, М. Гапонюк, О. Кириленко, В. Кравченко, А. Славкова, О. Сунцова, В. Яцюта та ш. Проте в умовах поширення ринкових вщносин в економщ Украши доцшьним е проведення теоретичноi концентратзацп термiна "мiсцевi бюджети" як невiд'емноi скла-довоi економiчноi категорii "бюджет" 1з всебiчним висвггаенням його мюця та рол1 у фшансовому механiзмi територiального фiнансового забезпечення.
Метою роботи е дослщження економiчноi сутносп поняття "мiсцевi бюджети" з урахуванням дiалектичноi взаемодii змюту та форми бюджетних вщносин у сферi мiсцевих бюджетiв, а також еволюцп теорiй мiсцевого са-моврядування.
Виклад основного матерiалу. Регiоналiзацiя економiчних i сощаль-них процешв, яка спостерiгаеться останшм часом, супроводжуеться адекват-
ною локалiзацiею вщповщних бюджетних процедур. Широке коло видатко-вих бюджетних повноважень мюцевих органiв влади та управлшня, що охоп-люе практично всi роздши функцюнально! бюджетно! класифжацп видатюв, водночас не забезпечуегься достатнiм обсягом бюджетних доходiв. Пос-тiйний пошук альтернативних джерел доходiв мiсцевих бюджелв, реструкту-ризацiя чинно! доходно! бази ставлять новi вимоги щодо територiального фь нансового бюджетування, перетворюючи його в динамiчний процес. Остан-нiй пов'язаний не лише з тактичною змшою оргашзацп бюджетних потоюв, але й потребуе Грунтовного теоретико-методологiчного опрацювання та на-уково! концептуалiзацil.
За економiчним змiстом мiсцевi бюджети вiдображають сукупшсть розподiльчих i перерозподiльчих вiдносин щодо формування та використан-ня територiального централiзованого фонду грошових коштiв у законодавчо визначеному форматi. Це супроводжуеться виконанням функцiй перерозподь лу вартосп ВВП у мiжрегiональному вимiрi.
Ефектившсть бюджетно! полiтики на мiсцевому рiвнi е наслiдком прямо! дп суб'ективних факторiв i процесiв на всiх стадiях бюджетного циклу. Водночас бюджетна дiяльнiсть у жодному разi не може суперечити об'ектив-нш природi локального бюджетування, а повинна виступати формою реалiза-цп останньо!. З огляду на зазначене, дуже важливо дiалектично поеднати "змiстову" та "формальну" складовi бюджетних вiдносин на мюцевому рiвнi управлiння (табл.), спрямувавши його на комплексне вирiшення програм со-цiального та економiчного розвитку територiй.
Табл. Дiалектична взаeмодiя змСту та форми бюджетних вiдносин
у сферi м'гсцевих бюджете [1, с. 128]
Зм1ст Форма
Економ1чна категор1я Суб'ективна форма функцюнування мгсцевих бюджетв
Базисш в1дносини Надбудова
Природна реальшсть Сощальна реальшсть
Характеризуються властивостями, яю ввдображають внутршню природу цього явища, мае в1дпов1дш економ1чш форми (доходи, витрати, тжбюджетш взаемозв'язки) [ специф1чш способи ви-раження сутносл в дц: розподшьчу [ контрольну функцц Характеризуе зовшшню оргашзащю мгсцевих бюджет1в [ е реальним способом юнування мгсцевих бюджетш на цьому вторичному етат, проявляеться через конкретт види надходжень, приз-начення витрат, методи м1жбюджетного збалансування тощо
Ыдображае формально-лопчний тдшд до тзнання ютини Ввдображае конкретно-гсторичний тдшд до тзнання ютини
У контексп виршення окреслених завдань О. Сунцова наголошуе на двох методолопчних тдходах: генетичному i системно-структурному. Перший передбачае дослщження об'екта, що вивчаеться, в розвитку i русц дру-гий - дае змогу виявити здiйснюванi щею системою процеси управлiння -форми передачi шформацп вiд одних !! тдсистем до iнших та способи взаемодл i впливу одних частин систем на iншi [1, с. 128-129].
Дiалектична взаемообумовленють об'ективно1 та суб'ективно1 складових бюджету не завжди адекватно гармонiзуеться у практищ оргашзацп бюджетних вщносин. Цiла низка причин економiчного, жштичного, сощального, правового характеру вносять вщповщш коригування у бюджетний процес. Причо-му механiзм ди таких чинниюв е досить гнучким, динамiчним, а тому потребуе всебiчного вивчення як у коротко-, так i в довготермшовому iсторичному перь ода, якому притаманнi вiдповiднi бюджетнi форми та iнструменти одержавлен-ня ВВП з метою його наступного розподшу та перерозподiлу в частинi вико-нання функцiй i повноважень державних та мюцевих органiв влади.
Як складова загальнодержавних фiнансiв, мiсцевi бюджети виникли внаслiдок певних державотворчих перетворень на засадах демократизацп всiх сфер суспшьного устрою. Природно, певний час взагалi не ставилося пи-тання про самостшнють мiсцевих бюджетiв та 1х виокремлення зi складу за-гального бюджету держави у самостшний фiнансовий iнститут. Однак уже в другш половинi Х1Х ст. така потреба виникла i торкнулася вона насамперед Шмеччини, а згодом шших кра1н Свропи. Саме тому шмецью економiсти, юристи та державнi дiячi довершили формування теорiй мiсцевого самоврядування, яю виступали базовим чинником формування фшансово! конструк-цп територiальних колективiв на засадах чптсо1 регламентацп повноважень центральних та мiсцевих оргашв влади (рис.).
ЕВОЛЮЦ1Я ТЕОР1Й М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Руська правда" Ярослава Мудрого (перша половина XI ст.)
Магдебурзьке право (XIII ст)
Статут Великого князтства Литовського (1529 р., 1566 р., 1588 р,)
Децентрал1зац1йнатеор1я (1789 р.)
Teopis "природного права" (Антвчш часи, перюд розкв1ту XVII-XV1II ст )
ТеорЫ "вольносп общин" (1848-1849 pp.)
Державна теор;я мюцевого самоврядування (середина XIX ст.)
Теор1я громадсько-господарського самоврядування або "мушципального дуал(3му" (друга половина XIX ст.)
Рис. Еволюцш теорш мкцевого самоврядування [2, с. 30]
Розглянемо оргашзацшно-правов^ полггачш, економiчнi засади фун-кцiонування теорiй мiсцевого самоврядування, зображених на рисунку. Ос-новним критерiем мiсцевого самоврядування "Русько1 правди" Ярослава Мудрого визнавалося мiсцеве звичаеве право, що базувалося на родинно ро-доплемiнних вiдносинах. Магдебурзьке право (Кмеччина) у законодавчому порядку регламентувало питання самоуправлiння мiст, земельних вщносин у межах мiст, дiяльнiсть мюько! влади i суду, торгiвлi та ремесел, оподаткуван-ня. Статут Великого князiвства Литовського набув форм збiрника мiсцевих законiв i мiстив норми державного, земельного, кримшального, процесуаль-ного, спадкового права. Децентралiзацiйна теорiя (Франщя) вперше обгрун-товувала необхiднiсть подшу адмiнiстративних справ на двi категорп:
• та, що е наслiдком мiсцевого самоврядування i безпосередньо випливають з дшльносп територiального колективу;
• т, що мають державне значення i на правах делегування передаються общинам. Теор1я "природного права" визначала конкретт правила, засади, нор-
ми, цшносл, яю випливають з людсько! природи та е незалежними вщ пев-них сощальних умов 1 держави. Норми "природного права" вщображено у французькш Декларацп прав людини 1 громадянина та в американсьюй Декларацп незалежносп. Теор1я "вольносп общин" (Франщя) - на законодавчо-му р1вт узаконювався прюритет общини над державою, що виражалося такими чинниками:
1) община старша за державу, оскшьки iсторично ранiше виникла за не!;
2) общини лише визнат державою, але не створенi нею;
3) за сво!м адмшстративно-правовим статусом община е рiвним державi тститутом;
4) держава iснуе для общин, а не общини для держави.
Водночас критерн "вольносп" не заперечували законодавчого впливу держави на д1яльтсть територ1альних громад.
Прихильники тмецько! науково! школи юриспв, що заклали основи державно! теорп мюцевого самоврядування, заперечували вщповщну ютотну роль общин у державотворенш. Вони вщстоювали необхщтсть децентрал1за-цп частини державно! влади на р1вень територ1альних громад та оргатв, яю вони самостшно обирають 1 формують. Кр1м того, органи мюцевого самоврядування перебувають у структур! державно! влади 1 жодними самостшними правами не надшет, хоча й можуть мати визначену правову, оргатзацшну, фшансову автономто.
Теор1я громадсько-господарського самоврядування або "мунщипаль-ного дуал1зму" (Нтмеччина) виступила консол1дуючою прагматичною комбь нащею теорп "вольносп общин" 1 державно! теорп мюцевого самоврядування у частит розпод1лу повноважень м1ж центральною та мюцевою владою. Зок-рема визнавалося право мюцевого самоврядування на самостшне юнування та здшснення низки повноважень, яю випливають 1з цього права, оскшьки общини не створеш державою, а лише нею визнат 1 тому володтть колом справ, яю !м належали до появи держави.
Перелж наведених на рисунку основних теорш мюцевого самоврядування потр1бно доповнити теор1ею мунщипального сощатзму, яка стала нас-лщком розвитку 1 поширення сощалютичних щей у Х1Х ст. Зазначена теор1я вщразу вщзначилася своею неспроможнютю на юнування, оскшьки ставила за мету досягнення сощального миру 1 гармони на р1вт територ1альних ко-лектив1в, не вир1шуючи при цьому глобальних проблем розвитку кра!ни та суспшьства загалом. Приреченють полггики мунщипально! сощал1зацп спри-чинена насамперед методами !! досягнення: розширенням комунально! влас-носп; нацюнал1защю земель; сощал1защю виробництва.
На думку О. Кириленко: "Вихщним положенням багатьох теорш було питання про розмежування завдань держави 1 мюцево! влади". У науковш ль тератур1 набули поширення таю тдходи до подшу потреб мюцевих спшок на
обов'язковi та He060B^3K0Bi (факультативш), завдань - на спшьш й особливi [2, с. 29-31]. При цьому обов'язковими вважаються потреби, якi мали суспшь-но важливий статус i конституцiйно закршлювалися за державою - видатки на утримання державного уряду, полщп та шших, правоохоронних структур, асигнування на проведення вшськових заходiв тощо. До складу необов'язко-вих потреб було прийнято вщносити видатковi повноваження в r^^i освiти, надання лiкувальних i соцiально-опiкунських послуг, благоустрою населених пункпв, iншi послуги локального характеру. Вперше зазначений подiл ком-петенцп мiж центральною владою i територiальним самоврядуванням запро-вадило бельгiйське законодавство у 1831 р., який швидко поширився в iнших кра1нах [2, с. 31].
1ншим варiантом подiлу завдань мюцевих спшок був подш 1х на зав-дання, спiльнi для вшх спiльнот (вiйськова, санiтарна та пожежна справа, народна освгга, шляхи та засоби сполучення, утримання полщп, в'язниць, задо-волення релтйних потреб жителiв) i особливi завдання для окремих катего-рiй спшьнот, якi мають змiнний характер (у мютах: санiтарiя та благоустрiй, оргашзащя сполучення, додатковi завдання в галузi народно1 освiти через особливi умови мюького життя; у селах: завдання, яю виходять iз спiльного землекористування, роботи з покращення земель) [2, с. 31].
Проте, як засвщчила практика оргашзацп бюджетного процесу, жоден з окреслених варiантiв так i не набув практичного застосування. Причина цього однозначна - неможливють провести абсолютно четкий подш сфери дь яльностi держави та мюцевих територiальних формувань. Наприклад, широке коло соцiальних функцiй, з одного боку, передбачае реалiзацiю единих у масштабах держави нормативiв сощальних гарантш, а з iншого - бшьшють таких послуг за критерiем субсидiарностi бюджетно1 системи локалiзуються на мiсцевому рiвнi. Це вимагае застосування принцишв вщносно! доцiльностi та суб'ективного прагматизму стввщношення фiнансових повноважень центрально! та мюцево! влади, яю, водночас, Грунтуються на низщ державотвор-чих засад, що формувалися в iсторичнiй ретроспективi з урахуванням нащ-ональних особливостей соцiально-економiчного й поличного розвитку сус-пiльства.
Висновки. Отже, мiсцевi бюджети вiдображають сукупнють розпо-дiльчих i перерозподiльчих вщносин щодо формування та використання те-риторiального централiзованого фонду грошових кошпв у законодавчо виз-наченому формата. Вони виникли внаслiдок еволюцп теорш мюцевого самоврядування i зумовлеш певними державотворчими перетвореннями на засадах демократизацп всiх сфер суспiльного устрою.
Л1тература
1. Сунцова О.О. Мюцев1 фшанси : навч. пос1бн. / О.О. Сунцова. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2005. - 560 с.
2. Мюцев1 фшанси : тдручник / за ред. О.П. Кириленко. - К. : Вид-во "Знання", 2006. -
677 с.
Корягин М.В. Местные бюджеты в парадигме развития финансовых отношений на местном уровне
Исследована экономическая сущность местных бюджетов, проанализировано диалектическое взаимодействие содержания и формы бюджетных отношений в сфере местных бюджетов. Рассмотрена эволюция теорий местного самоуправления.
Ключевые слова: бюджет, местные бюджеты, теории местного самоуправления, бюджетная политика, бюджетные отношения.
Koryagin M.V. Local budgets in paradigm of development of financial relations at the local level
The economic essence of local budgets is explored, dialectical interaction of content and forms of budget relations in local budgets is analyzed. The evolution of theories of local government is considered.
Keywords: budget, local budgets, theories of local government, budget policy, budget relations.
УДК 658.[149.5+15] Докторант О.В. Лепьохн, канд. екон. наук -
Класичний приватний ушверситет, м. Запоржжя
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ДЕБ1ТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАН1СТЮ ПВДПРИСМСТВ З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО ЖИТТеД1ЯЛЬНОСТ1
Дослщжено склад основних видiв деб^орсько! заборгованост шдприемств. Визначено особливост деб^орсько! заборгованост за розрахунками шдприемств та !х вплив на життедiяльнiсть шдприемств. Запропоновано заходи щодо зниження де-б^орсько! заборгованост шдприемств.
Ключовг слова: деб^орська заборговашсть, фшансова система управлшня, ефектившсть, витрати, дохщ вщ реалiзацii продукци шдприемств.
Вступ. Розрахунки м1ж тдприемствами й оргашзащями - один 1з не-обхвдних складниюв розширеного вщтворення. Вони опосередковують роз-подш 1 перерозподш суспшьного продукту, переход його з товарно! форми у грошову ! навпаки. Розрахунки грунтуються на економ!чнш базi кругообиу кошпв у процеш виробництва i е суспшьним визнанням того, що шд-приемство виконало сво! зобов'язання й намiченi цЫ. У загальнiй сум1 дебь торсько! заборгованостi на розрахунки з покупцями припадае 80-90 %. Отже, з метою ефективного управлшня щею дебггорською заборгованiстю на тд-приемствах повинна розроблятися ! здiйснюватися особлива фшансова система управлшня дебиорською заборгованютю або його кредитна полiтика щодо покупщв продукци.
Виклад основного матерiалу. Величина дебггорсько! заборгованостi визначаеться багатьма факторами, як подшяються на зовшшш та внутршш. Зовшшшми факторами е стан розрахунюв у кра!ш, ефективнiсть грошово-кредитно! полггаки центрального банку, р!вень шфляцп, вид продукци, обсяг ринку та р!вень його насиченосп. Внутршш фактори - кредитна полиика пiдприемства, професiоналiзм фiнансового менеджера (який займаеться уп-равлiнням дебиорською заборгованiстю), види розрахункiв, стан контролю за дебиорською заборгованiстю.
Ниш найскладшшим питанням е управлiння дебiторською заборгова-шстю, що пов'язано з проблемою неплатеж!в. Пiдприемства насамперед вирь
