CC BY
3SOCIAL SCIENCES
М1СЦЕ ТА РОЛЬ HAyKOBOÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 БIБЛIОТЕЧНОÏ УСТАНОВИ В 1НФОРМАЦ1ЙНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1
Медведева В.
стар. наук. cniepo6. eiddrny оперативно'1 тформацИ' Нацюнально'1 бiблiотеки Украти ÎMeni В. I. Вернадського, канд. icm. наук.
THE LOCATION AND ROLE OF SCIENTIFIC ACTIVITIES OF THE LIBRARY INSTITUTION IN
INFORMATION SOCIETY
Medvedeva V.
Cand. Sci., Senior Researcher, V. I. Vernadsky National Library of Ukraine
Анотащя
Стаття присвячена визначенню мюця та ролi науково1 дiяльностi бiблiотечноï установи в ctcremi îh-формацшно-комушкацшних процесiв в умовах переходу до шформацшного сустльства. Розглядаються розвиток та перспективи поширення сучасних iнформацiйно-аналiтичних продуктiв, розкриваються переваги впровадження сучасними бiблiотечними установами новiтнiх iнформацiйних технологiй з метою вдо-сконалення взаeмодiï з користувачами.
Abstract
The article is devoted to defining the place and role scientific activities of the library institutions in the system of information and communication processes in the transition to information society. We consider the development and prospects of the spread of modern information and analytical products, revealed the benefits of introducing modern library institutions of new information technologies to improve the user experience.
Ключов1 слова: бiблiотечнi установи, сустльство знань, функци бiблiотек, бiблiотеки в шформацш-ному сусшльств^ iнформацiйно-комунiкативнi шститути суспiльства, iнформацiйно-комунiкацiйнi техно-логiï, шформацшне суспiльство.
Keywords: library institutions, knowledge society, function libraries, libraries in the information society, information and communication society institutions, information and communication technologies, information society.
На сьогодш розвиток демократичного суспшь-ства висувае особливi вимоги до рiвня, якосп та ви-користання iнформацiï. 1нформацш, можна вщне-сти до одного з найважливших ресурсiв сучасного розвитку. В сучасному свiтi, вона активно впливае на ва сфери життедiяльностi всього свiтового спiв-товариства.
Сьогоднi шформащя набувае як1сно ново1 функци як соцiокультурного та економiчного феномена та стае надзвичайно важливим фактором, що створюе можливостi перетворення дiйсностi в ште-ресах мiжнародноï спiльноти, тобто iнформацiя пе-ретворюеться на глобальну цiннiсть, на чинник, який здатний сприяти глибоким змшам у сучасному суспiльствi.
В сучасному шформацшному суспiльствi ш-формацiя стае стратегiчним ресурсом шновацщ-ного розвитку, основним шструментом соцiальних комушкацш та мiжособистiсних вiдносин. У результата постiйного збiльшення обсягу виробниц-тва, зберiгання, репродукування, розповсюдження i використання iнформацiï починають вiдбуватися яшсш змiни в соцiальнiй структурi сусшльства.
Сучасне суспiльство реалiзуе себе в шформацшному сегменп суспiльного виробництва (шфор-мацiйнi технологiï, iнформацiйний бiзнес та сервiс).
Змiнюються традицiйнi сусшльш ввдносини мгж рь зними сощальними групами, вирiшальний вплив на яш чинить розвиток мережевих комунiкацiй.
Устшне функцiонування iнформацiйного сус-пiльства перебувае в прямш залежностi вiд розви-неностi мережi iнформацiйних iнститутiв, яш забез-печують створення, накопичення, переробку i рiзнi способи трансляцiï яшсних iнформацiйних ресур-сiв. Важливими при цьому е наявнiсть, доступнiсть та ефектившсть каналiв, через як1 шформащя може бути доведена до споживача, створення механiзмiв iдентифiкацiï i пошуку потрiбноï iнформацiï, функ-цiонування суспшьних баз яшсно1', достовiрноï, си-стематизовано1' iнформацiï.
Серед традицiйних шформацшно-комушкати-вних шститупв суспiльства у цьому контекст по-мiтне мiсце належить бiблiотечним установам.
В сьогоднiшнiх умовах бiблiотечнi установи включаються в широке поле нових ввдносин глобального шформацшного простору. Це потребуе нового погляду на 1'х мiсце в системi науково1' ко-мунiкацiï, функци, технологи, управлшня, взаемодiю з iншими сощальними тдсистемами та iн.
Сьогодш розвиток бiблютечноl дiяльностi е ва-жливим напрямом вдосконалення суспшьних меха-нiзмiв, пов'язаних iз процесом еволюцп управлiння iнформацiйними ресурсами, забезпеченням доступу до них все б№ш широкого кола представник1в рiзних соцiальних груп населения.
Цей розвиток уже в найближчш перспективi мае забезпечити яшсно нову суспiльну систему ви-користання iнформацiйних ресурсiв. Продуктив-ним для дослiдження цих процеав став соцюкуль-турний пiдхiд, широко представлений у працях вгт-чизняних та зарубiжних дослiдникiв К. В. Вигурського, Р. С. Мотульського, А. А. Соляник, Я. Л. Шрайберга, I. О. Давидово! та ш.
Iнновацiйний компонент бiблiотечного шфор-мацшного виробництва, пов'язаний iз широким ви-користанням комп'ютерних технологiй, можливос-тей 1нтернету е сьогоднi предметом пильного ви-вчення i узагальнення. Помггний вклад у цю роботу поряд iз iншими вченими внесла група науковцiв Нацюнально! бiблiотеки Украши iм. В. I. Вернадсь-кого (Л. Й. Костенко, Т. В. Добко, О. В. Воскобой-шкова-Гузева, А. О. Чекмарьов та iн.) тд керiвниц-твом академiка О. С. Онищенка.
Серед загальних питань шформатизаци слiд виокремити теоретичне осмислення процесу вдосконалення спiвробiтництва бiблiотек з науковими установами, що знайшли вщображення в роботах наших спiввiтчизникiв Л. А. Дубровшо!, М. С. Сло-бодяника, В. М. Горового та ш. Загальнi питання аналiзу процесу розвитку електронних ресурсiв ви-свгтлювалися у працях В. А. Широкова, Ю. П. Шумилова, П. О. Бакута, А. А. Гиржона, використання електронних ресурсiв - у працях В. А. Голуба, В. В. Губарець, В. К. Степанова.
Отже, питання шформатизаци сучасного суспшьства, формування його шформацшних ресур-сiв, рiзнi аспекти проблеми створення i розвитку бь блютечних iнформацiйно-документальних фондiв та електронних бiблiотек, перетворення бiблiотек в iнформацiйнi центри, проблеми використання новь тнiх технологш в бiблiотеках привертають увагу широкого кола науковщв.
Метою дано! статп е дослiдження мiсця та ролi науково! дiяльностi бiблiотечноl установи в шфор-мацiйному суспiльствi.
Сучасна епоха характеризуеться ментальними i те-хнолойчними змiнами в розвитку суспiльства. У перше чергу це пов'язано з процесами глобалiзацii i формуван-ням внаслiдок цього ново! iнформацiйноi культури, а та-кож з розвитком iнформацiйних технолоriй у сферi ко-муиiкацiй. Такi процеси впливають на сучаст бiблiоте-чнi заклади, змшюючи не тльки всю систему бiблiотечноi працi i бiблiотечних ресурсiв, а й порушу-ють питання про трансформащю традицiйних бiблiо-тек. У зв'язку з цим стае актуальним дослiджsння тран-сформацii бiблiотек в систем шформацшно-комушка-цiйних технологiй (1КТ).
1КТ - часто використовуеться як синошм до ш-формацiйних технологш (1Т), хоча 1КТ це загальш-ший термiн, який пiдкреслюе роль ушфшованих те-хиологiй та штеграцш телекомунiкацiй (телефон-них лiнiй та бездротових з'еднань), комп'ютерiв,
програмного забезпечення, накопичувальних та ау-дiовiзуальних систем, як1 дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберiгати, переда-вати та змiнювати iнформацiю.
Розвиток 1КТ та 1нтернету привели до того, що процеси створення, збертання та доведення до ко-ристувача шформацп потребують бiльш нових шд-ходiв.
Водночас слiд зазначити, що 1КТ, розширю-ючи можливостi доступу до рiзних типiв i видiв ш-формацп для комп'ютеризовано! частини користу-вачiв, не впливають на розвиток можливостей пе! частини соцiуму, що не мае комп'ютерiв, або не знае, як ними користуватися. У програмi ЮНЕСКО «1нформац1я для вах» пiдкреслюеться важливiсть адаптацп особистостi до життя в iнформацiйному суспiльствi [1]. Саме забезпечення доступу дедалi б№шо! кiлькостi людей до сучасних шформацшних ресурав е однiею з найважливших ознак переходу до шформацшного суспiльства.
Iнформацiйнi потреби сучасного суспшьства постiйно розширюються та ускладнюються, зумов-люючи потребу забезпечення доступу до наявних обсяпв шформацп, так i створення умов для виробництва ново!.
1нформацшш ресурси бiблiотечних закладiв, сучаснi електроннi засоби комушкаци спроможнi стимулювати вироблення нових знань, надаючи но-вiй генерацй' вчених i творчих особистостей вагомi штелектуальш активи для створення економiки знань, що виходять на перший план суспшьного життя. Впровадження новiтнiх технологш у бiблiо-течну практику розширюе можливостi бiблiотеч-них закладiв та зумовлюе перегляд концепцй' об-слуговування користувачiв. Задоволення шформа-цiйних потреб уах учасник1в iнформацiйних ввдносин у бiблiотецi - це iстотний фактор тдви-щення рiвнi шформатизаци суспшьства, побудови сустльства знань [2].
Бiблiотечнi заклади збираючи i збертачи доку-ментовану iнформацiю та знання, беруть участь у формуваннi документального потоку i здшснюють його аналгшко-синтетичну обробку, систематизу-ють i ощнюють iнформацiйнi ресурси. Це створюе основу для багатьох сучасних iнформацiйних i знанневих процесiв.
Саме на базi 1КТ формуеться постщдус^а-льне сустльство, визначальною характеристикою якого е використання шформацп як товару, шстру-мента i головного ресурсу. «Ниш на розвиток свгго-во! економiки суттево впливае iнформатизацiя, що не лише перебудовуе економ^, але й прискорюе li зростання та зумовлюе сощальну трансформацiю суспшьства... 1нформащя та знання стали ключо-вим фактором виробництва, а сфера шформацшних та комушкацшних технологш - важливим шстру-ментом, який надае державам шанс не опинитися на узбiччi соцiального прогресу» [3].
На сьогоднi формування сучасного суспшьства знань поставило перед системою шформацшно-бiблiотечного забезпечення науки вимогу переходу ввд традицшно! парадигми обслуговування, що ба-зуеться на представленш документiв на паперових
ноаях, до парадигми шформацшно! супермапст-ралi, яка передбачае надання pi3HOMaHiTHOi мереже-во! шформаци, що доступна за межами бiблiотеч-ного закладу. Практика цього перюду характеризу-еться штенсивним впровадженням у роботу бiблiотечних закладiв засобiв телекомушкаци, поя-вою електронних повнотекстових видань, створен-ням власних електронних зiбрань, розвитком кор-поративних бiблiотечних систем тощо [4].
Яшсть ново! шформаци визначаеться адекват-нiстю ввдображених процесiв дщсносп у зютав-леннi зi змютом напрацьованих ранiше, перевiре-них практикою шформацшних ресурсiв. Так1 ресу-рси збер^аються в бiблiотечних, архiвних, музейних установах, а також у сховищах, базах да-них установ та колективiв, що займаються вироб-ництвом шформаци. Вони використовуються в су-спiльному виробництвi шформаци, у процес нав-чально! дiяльностi та для шформацшних обмшв i використання на шформацшних ринках.
На сьогодт завдяки сучасним 1КТ бiблiотечнi установи перетворилися на потужш центри штегра-ци, систематизацй' та опрацювання шформаци, за-безпечення нею зростаючих потреб сфер освгти, науки, культури, економiчного та державного життя. Ново! якосл набуло бiблiотечно-iнформацiйне ви-робництво, одним з головних напрямiв якого стало продукування iнформацiйно-аналiтичних матерiа-лiв, а також шновацшних iнформацiйних продуктiв - бiблiотечних сайтiв, представництв у сощальних мережах, блогiв, створення яких обумовлено впровадженням у бiблiотечне середовище технологiй Web.2.0. Також бiблiотечнi установи забезпечують оптимальнi умови поеднання шформаци з !! корис-тувачем, надаючи iнформацiю, ефективне використання яко! дае змогу створити новi знання, здатнi надати потрiбного iмпульсу розвитковi держави. Отже, бiблiотечнi установи стають важливим еле-ментом сусшльно! бази шформацшних ресурав, здатно! стати теоретичним i науковим пiдгрунтям суспiльного розвитку та ефективним шструментом подолання проблем у рiзних сферах його життедь яльностi, сталого розвитку будь-яко! особистосл, окремо! кра!ни, людства в цшому.
Сьогоднi новi технологiчнi умови функщону-вання бiблiотечних установ, обумовленi розвитком шформатизаци, створили умови для змши бiблiоте-чного обслуговування, тобто видачi документiв або бiблiографiчних вiдомостей про них, на новi форми передачi шформаци з бiльш вираженими аналттико-синтетичними можливостями, як1 замiнюють, у разi необхiдностi, першоджерело. Придiляеться бшьша увага створенню фактографiчних баз даних з пра-вових, соцiальних, економiчних питань, а також з проблем функщонування системи науки, мiсцевого самоврядування, екологи, культурного життя, шдп-риемницько! дiяльностi. Застосовуються меташ-струменти переробки шформаци, що зберiгають смисловi фрагмента текспв документiв (шформа-цiйнi дайджести, прес-клiппiнг та iн.). Сучаснi еле-ктроннi технологй' дозволяють реалiзувати компле-ксний пiдхiд до вирiшення шформацшних завдань,
в результата якого користувач може отримати шфо-рмацiйнi матерiали визначено! тематики з рiзних джерел, включаючи мережевi та штернет-ресурси.
Однак, iснуe низка проблем, що суттево галь-мують процеси подальшого iнтенсивного розвитку бiблютечно! справи Укра!ни в умовах сучасного ш-формацiйного суспiльства. Найважливiшою проблемою е недооцшешсть ролi бiблiотечних закладiв у суспiльних перетвореннях, що призводить до не-ефективно! реалiзацil !хнього потенцiалу як соща-льних шституцш. Особливо ввдстае вiд сучасних реалш теоретичне обгрунтування ролi i мюця бiблi-отечних закладiв в сучасному iнформацiйному сус-пiльствi, яке зумовлене недостатнютю грунтовних наукових дослiджень з ще! нагально! проблеми.
Водночас аналiз основних напрямiв дiяльностi бiблiотечних установ засвщчуе, що вони е актив-ними учасниками полiтичних, економiчних, наукових, освггшх комунiкацiй у держава У свою чергу, iнформацiйно-аналiтичнi пiдроздiли Нацюнально! бiблiотеки iм. В. I. Вернадського (НБУВ) - Служба шформацшно-аналп'ичного забезпечення органiв державно! влади С1АЗ, Нацiональна юридична бiб-лiотека (НЮБ), Фонд Президентiв Укра!ни (ФПУ) - спрямовують свою дiяльнiсть на задоволення ш-формацiйно-аналiтичних запитiв органiв державно! влади вах рiвнiв, громадських оргашзацш, еконо-мiчних структур, наукових пращвнишв, яких щка-вить суспiльно-полiтична, економiчна тематика та iн.
При цьому подготовка ввдповвдних шформа-цiйно-аналiтичних продукпв поеднуе двi форми ро-боти - науково-шформацшну, яка передбачае опе-ративне iнформування щодо ситуацi! або проблеми на основi щоденного мониторингу iнформацi!, та ш-формацiйно-аналiтичну, що полягае у шдготовщ аналiтичних матерiалiв з окремих питань, якi нада-ють можливiсть скласти цiлiсне бачення основно! проблеми, встановити причинно-наслiдковi зв'язки, вивчити точки зору експертiв, визначити фактори впливу, перспективи розвитку, наслщки та ш.
Очевидно, шо на сьогодш бiблiотечнi установи, стали потужними науково-iнформацiйними центрами. Провiдним науковим, науково-шформа-цiйним центром упровадження нових шформацшних технологш у бiблютечнш сферi Укра!ни е НБУВ. Основна тематика наукових дослщжень !! шдроздшв пов'язана з вивченням перебiгу шформатизаци в Укра!ш, значимою роллю бiблiотечних закладiв у цьому процеа, питанням органiзацi! без-пеки нащонального iнформацiйного суверенiтету в умовах посилення процесiв глобалiзацi!, органiзацi! ефективного використання ресурав глобального iнформацiйного простору в штересах нащональ-ного розвитку, забезпеченням широкого використання нацiональних шформацшних ресурав та вве-дення !х у широкий обiг та ш [5].
Варто зазначити, що у 2015 рощ науковщ НБУВ працювали над виконанням ввдомчих нау-ково-дослвдних проектiв «Розробка технологiчних засад та шфраструктури формування бази знань на-уково! бiблютеки», «1нформацшно-комушкацшна
д1яльшсть наукових бiблiотек як фактор розвитку суспiльства знань». Крiм цього, виконано науковi проекти «Розвиток сощальних мереж в контекстi забезпечення сустльно! безпеки», «1нформацшш технологй' розвитку i захисту нацiонального культурного простору», «Соцюкультурш механiзми фо-рмування ментального iмунiтету проти зовнiшнiх манiпуляцiй свщомютю населения Украши» [6].
Також слщ зазначити, що в НБУВ Службою ш-формацiйно-аналiтичного забезпечення (С1АЗ) на-працьоваиий протягом остаинiх двох десятилиъ до-сввд у iнформацiйно-дослiднiй робот сприяе про-дукуванию аналiтичноl шформацп шляхом аналiзу змiсту iнформацiйних ресурав про стан i теиденци розвитку сустльних процесiв на основi застосу-вания передових методiв монiторингу та збшь-шення ll прогнозно1 складово1. Це один iз стратеп-чних напрямiв подальшого розвитку дiяльностi су-часних iнформацiйно-бiблiотечних центрiв у яких синтезуеться iнформацiя та забезпечуеться введения ll в суспiльний обп\
В НБУВ створена система корпоративного доступу до мережевих ресурав провщних свггових постачальник1в науково1 шформацп (EBSCO, Elsevier, Scopus та ш). Багатофункцюнальна коме-рцiйна платформа Scopus надае можливiсть для проведения комплексних наукометричних досль джень. Il функцюнальш можливостi забезпечують централiзоване надания повного спектра онлайно-вих сервiсiв в штраиет/екстранет--мереж бiблiотеч-ного закладу та децентралiзований доступ до визна-ченого лiцензiйними угодами кола джерел шфор-мацй' з установ НАН Укра1ни [7].
Впроваджения новiтнiх шформащйних техио-логiй стало можливим завдяки наявностi в бiблiоте-чних установах повнотекстових електронних ресу-рсiв, значних обчислювальних потужиостей, розро-бцi застосування спецiалiзованого програмного забезпечення для проведення математично-статис-тичних методiв шформацшного аиалiзу. Тут важ-ливу роль вщграе комплекс взаемодоповиюючих iнформацiйних, бiблiотечних, бiблiографiчних та наукометричних дослвджень для виявления шльшс-них закономiрностей в бiблiотечно-бiблiографiчнiй дiяльностi та процесах науково1 комушкацп з метою оптимiзацil науково-шформацшно1 сфери су-часного сустльства. Цi дослiджения були спрямо-ваш на отримания показникiв, що характеризують рiвень представленостi укра1нсько1 науки в бiблiо-метричнiй базi даних багатофункцюнально1 комер-цшно1 платформи Scopus [8].
Крiм цього, були розробленi концептуальш ос-нови побудови iнформацiйно-аналiтичноl системи «^блюметрика укра1нсько1 науки», що надае сусш-льству цiлiсиу карти^ стаиу вiтчизняного науко-вого середовища. Дана система являе собою науко-метричиу надбудову над наявними в середовишi Google Scholar профiлями вiтчизияних суб'екпв та об'ектiв iнформацiйних комунiкацiй (учених, наукових колективiв та ш.). Програмний iнструмента-рiй системи забезпечуе статистич^ обробку даиих з бiблiометричних профiлiв для одержаиия широ-
кого спектру аналггачних матерiалiв. Геошформа-цiйна складова забезпечуе наочно-просторове наведения даних, отримаиих на основi процедур нако-пичення та аналiтичноl обробки бiблiометричноl iнформацil спецiалiзованим алгоршшчно-програм-ним iнструментарiем. Геоiнформацiйний модуль системи дае змогу працювати з картами i атрибутами об'екпв на них, також з рiзними типами доку-ментiв (текстовими, мультимедiйними, графiчними та iн.) [9].
Отже, забезпечуючи дiяльнiсть науки, бiблiо-течна система сприяе формуваиию шформацшного середовища, що у першу чергу, впливае на оргаш-зацш науки, проведения наукових дослвджень, пiд-готовку наукових кадрiв, включения результатiв наукових розробок у систему наукових комушкацш через формувания ресурсно-iнформацiйноl iнтелек-туально1 бази науково-дослiдних робiт та оргашза-цiю системи доступу до шформацшних ресурсiв.
Щоб утримати сво! позици у сучасному iнфор-мацiйно-комунiкацiйному просторi суспiльства бi-блiотечнi установи мають активно освоювати новi iнформацiйнi технологи: видавнич^ рекламнi, гiпе-ртекстовi, мультимедшш, телекомунiкацiйнi, елек-тронiзацiю iнформацiйних ресурав, комп'ютериу обробку iнформaцil та ш.
Сьогоднi все мае бути спрямоване на те, щоб зробити послуги сучасних бiблiотечних устаиов у системi новiтнiх iнформaцiйних комунiкaцiй бiльш затребуваними i конкурентоспроможиими. Знач-ною мiрою процес траисформацй' трaдицiйних бiб-лютек призведе до створения нових методiв роботи з електронними масивами шформаци, що зумовить змiни у вах структурних ланках сучасно1 бiблiоте-чно! установи.
Список лiтератури
1. Программа ЮНЕСКО: Информация для всех [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://sfar/ru/oifdosc/unesko/program/htm. - Загл. с экрана.
2. Желай О. П. 1формацшш запити як орiентир удосконаления бiблiотечноl дiяльностi / О. П. Желай // Наук. пр. Нац. б-ки Украши iм. В. I. Вернадского. - К., 2011. - Вип. 30. - С. 262-263.
3. Пожуев В. 1нформатизащя як ресурс розвитку сучасного украшського сустльства / В. Пожуев [Електронний ресурс]. - Режим доступу: htth://www.zgia.zp.ua/gazeta/VISNIK_38_1.pdf. -Назва. з екрана.
4. Бiблiотекa та ll роль в системi наукових комушкацш [Електронний ресурс] / Експерт. Режим доступу: http://www.refine.org.ua/pageid-5809-2.html, вшьний. - Заголовок з екраиа.
5. Нацюнальш iнформaцiйнi ресурси як штег-ративний чинник вiтчизияного соцiокультурного середовища : [моногрaфiя] / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, В. I. Попик та ш.] ; НАН Украши, Нац. б-ка Украши iм. В. I. Вернадського. - К., 2014. - 296 с.
6. Звгти про результата науково-дослвдно! ро-боти обговорили на Вченш радi НБУВ [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua/node/2623].
7. Костенко Л. И. Наукоемкие технологии в библиотеке / Л. И. Костенко, А. И. Жабин, Т. В. Си-моненко // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. - 2013. - Вып. 11. - С. 70-81.
8. Костенко Л. Й. Бiблiотека та наукометрiя: свгтовий досвщ украшська перспектива / Л. Й. Костенко, Д. В. Соловяненко // Бiбл. вюн. - 2009. - № 6. - С. 29-32.
9. Костенко Л. Й. Бiблiометрика украшсько! науки: шформацшно-аналгтична система / Л. Й. Костенко, А. I. Жабш // Бiбл. вюник. - 2014.- № 4.- С. 8-12.
