CC BY
15
Leschuk V.P. Financial globalization is in the conditions of globalization of world economy
In the article processes are probed which pass in development of world economy. Essence of globalization processes is determined, them positive and negative sides; financial globalization, its influence on development of national economies.
Keywords: globalization, financial globalization, capital, financial capital, world economy, national economy, economic integration._
УДК339.727.22 Доц. О.В. Килин, канд. екон. наук;
студ. Ю.В. Килин - Львiвська КА
М1СЦЕ 1НОЗЕМНОГО КАП1ТАЛУ В СИСТЕМ1 ЗОВШШНЬОЕКОНОМШНИХ В1ДНОСИН
Залучення шоземних швестицш е важливою складовою частиною сучасно! стратеги економiчного розвитку Украши. Тому необхщно вивчати теорiю i досль джувати практику залучення iноземних iнвестицiй у нацюнальну економiку, визна-чити шляхи тдвищення ефективностi !х використання.
Ключов1 слова: шоземш швестици, мiжнародне швестицшне партнерство, про-цес iнвестування, шоземний капiтал, iнвестицiйна дiяльнiсть, прямi швестици.
Вступ. Прям1 швестици забезпечують ефективну штегращю наць онально! економши у св1тову завдяки виробничш та науково-техшчнш коопераций слугують джерелом кашталовкладень у форм1 сучасних засоб1в ви-робництва. 1ноземний каштал сьогодш особливо необхщний у тих сферах економжи, актив1защя яких допоможе вивести и з кризового стану.
Ця проблема е особливо актуальною для краш 1з перехщною економь кою. Залучення шоземних швестицш е важливою складовою частиною су-часно! стратеги економ1чного розвитку Украши. Тому необхщно вивчати те-орда 1 дослщжувати практику залучення шоземних швестицш у нацюнальну економжу, визначити шляхи тдвищення ефективност !х використання.
Аналiз останнiх дослщжень та публiкацiй. Дослщження названих проблем е винятково актуальним на сьогодшшньому еташ економ1чного розвитку як 1з теоретичного, так 1 практичного погляду. Значний внесок у досль дження багатьох аспект1в перерозподшу 1 використання м1жнародних ресур-Ыв у межах швестицшно! д1яльност1 зробили захщш та в1тчизняш вчеш. Серед них чшьне мюце посщають дослщження П. Бакш, Р. Вернена, Дж. Дан-ншга, Дж. Кейнса, М. Кесона, Ч. Кшдлебергера, Б. Олша, С. Хаймера, Е. Хекшера, М. Богуславського, О. Гаврилюка, В. Гееця, М. Герасимчука, Б. Губ-ського, Д. Лук'яненка, Ю. Макогона, А. Махмудова, Л. Нейкова, А. Пересади та ш. Анал1з !хшх публжацш дае можливють моделювати моти-вацшш елементи м1жнародного швестицшного партнерства, мюце шоземно-го швестування в систем1 зовшшньоеконом1чних вщносин, а також ймов1рш наслщки залучення шоземного кашталу для економжи краш-рецишенпв.
Виклад основного матерiалу. Прям1 швестици мають низку переваг, пор1вняно з позичковим кашталом \ портфельними швестищями, оскшьки вони слугують джерелом кашталу для вкладень у сферу виробництва, впро-вадження прогресивних технологш, ноу-хау, передових метод1в менеджмен-
124
36i|)iiiiK науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.12
ту i маркетингу; не збiльшують зовнiшнього боргу держави, а навпаки, сти-мулюють отримання додаткових коштiв для його погашення; забезпечують ефективну iнтеграцiю нацюнально! економiки у свiтову завдяки виробничш i науково-технiчнiй коопераци.
Розподiл прямих швестицш, якi надiйшли в Украшу з кра1н вС за 2009 р., представлено в табл. 1.
Табл. 1. Прямi шоземш швестици в Украшу з крат €С (01.07.2009) _(млн дол. США) [4]_
Показники Обсяги прямих швестицш на
01.01.2009 01.07.2009
Всього по крашах вС 28118,2 29982,5
Бельпя 43,8 44,0
Болгар1я 20,0 20,4
Грещя 309,9 321,7
Датя 176,8 184,5
Естотя 107,7 116,6
1рланд1я 133,6 145,7
1спатя 58,9 62,3
1тал1я 914,2 919,7
Кшр 7677,2 8063,7
Латв1я 63,8 86,9
Литва 84,7 88,4
Люксембург 214,2 226,9
Мальта 38,5 41,8
Нвдерланди 3155,4 3717,1
Н1меччина 6393,0 6530,9
Польща 692,5 851,8
Португал1я 6,0 6,3
Румутя 17,4 19,0
Словаччина 106,2 106,7
Словетя 26,0 26,6
Сполучене Корол1вство 2248,9 2330,0
Угорщина 595,4 615,6
Ф1нлянд1я 15,9 54,6
Франщя 1231,2 1573,2
Чеська Республша 80,4 79,0
Швещя 1262,8 1259,1
Всього по Украш 35607,1 37965,7
Анашзуючи дат табл. 1, бачимо, що найбшьшими швесторами Укра-1ни за 2009 р., як i за попередш роки, е Кiпр, Нiмеччина, Нiдерланди та Австрiя. Розглянемо докладнiше iнвестицiйну сшвпрацю Укра1ни та Австри. Динамiку надходження прямих iнвестицiй з Австри в економжу Укра1ни наведено в табл. 2.
Як бачимо, швестици через сукупшсть позитивних для економши нас-лiдкiв зумовлюють зростання ВВП, що своею чергою спричиняе новий прип-лив iнвестицiй, оскшьки iнвестори вкладають кошти в економжи з швидкими темпами розвитку, високою конкурентоспроможнiстю. За допомогою швестицш покращуються соцiальнi показники. Поряд iз забезпеченням економiч-
4. Економжа, планування i управлiння галузi
125
ного розвитку, прям1 швестици сприяють вир1шенню важливих завдань ство-рення ефективного власника, що забезпечуе ринкову поведшку з прямим доступом до свггового ринку. Серед трьох основних форм прямих шоземних ш-вестицш, експорту за кордон власного кашталу, решвестування прибутку та внутршньошдприемницьких трансферов у свт переважають швестици в ак-цюнерний каштал.
Табл. 2. Динамша надходження прямих швестицШ з Австри
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Обсяг
прямих 210,75 252,45 361,10 1420,68 1633,7 2067,4 2443,8 2604.0
1нвестиц1й
Динамша 66,34 41,70 108,65 1059,58 213,02 433,7 376,4 160,2
У % до загального 3.9 3,7 4,0 8,5 7,6 7,0 6,9 6,5
обсягу
Кшьшсть
тд- 220 243 265 291 365 424 479 517
приемств
Динамша 12 23 22 26 74 59 55 38
Доцшьно зазначити, що для Укра1ни як держави з перехщною еконо-мжою необхщно розглядати залучення шоземних швестицш у контекст структурних змш та економ1чного зростання. Прюритетними завданнями, як потр1бно вир1шувати за участю прямих швестицш, е: структурна реформа економжи, технолопчне оновлення виробництва, виробництво товар1в широкого вжитку, подолання залежност кра!ни вщ 1мпорту.
Станом на 01.01.2010 р., найбшьший обсяг швестицш з Австри в Украшу надшшов до таких сфер:
• фшансова д1яльтсть - 1007,0 млн дол. США, що становить 38,7 % загально-го обсягу австршських 1нвестицш
• промисловють - 278,3 млн дол. США, що становить 10,7 %
• торпвля; ремонт автомобшв, побутових вироб1в та предметов особистого вжитку - 178,6 млн дол. США, що становить 6,9 %
• операци з нерухомим майном, оренда, 1нжитринг та надання послуг тд-приемцям - 93,2 млн дол. США, що становить 3,6 %.
На сучасному етат потребу в реконструкци та модершзаци за участю шоземного кашталу мае агропромисловий комплекс Украши. Доцшьним е переведення його на сучасну технолопчну базу з використанням науково-техшчного та виробничого потенщалу оборонних галузей, що шдлягають конверси. Необхщно шдвищити продуктившсть пращ та знизити витрати, за-безпечити глибше та бшьш комплексне перероблення первинно! сировини з метою значного збшьшення виходу кшцево! продукцп та шдвищення 11 спо-живчих якостей, отримання значного економ1чного ефекту за незначного ри-зику для шоземних швестор1в. Однак варто зазначити, що цш швестор1в, як з'являються на в1тчизняному ринку, суперечать внутршнш економ1чнш прог-рам1 розвитку. Так, у структур1 господарства 1х, насамперед, щкавлять сиро-вина, метал, вугшля, продукти х1м1чно! промисловост тощо. 1накше кажучи,
126
Зб1|)ник науково-техшчних праць
Шуковий Iticiiiik- HЛTУ yKpa'1'ни. - 2G1G. - Bип. 2G.12
yвaгy iнoземцiв пpивеpтae мoжливiсть спpoщенoгo, дешевoгo дoстyпy дo ук-païнських сиpoвинних pинкiв, нayкoвo-технoлoгiчнoï бaзи i квaлiфiкoвaнoï poбoчoï сили.
Стaнoм нa 01.01.2010 p., oбсяг yкpaïнських iнвестицiй в Австpiю CTa-нoвить 5,1 млн дoл. США (тaбл. 3). Зa 2009 p. opHpid yкpaïнських iнвестицiй в егашмжу Австpiï стaнoвив 2,3 млн дoл. США. Ha теpитopiï Австpiï пpaцюe V пiдпpиeмств з yкpaïнським кaпiтaлoм.
Табл. 3. Дuнамiка надходження rneecmu^ü з y^urnu в економжу Aecmpiï за 2002-2009 pp. (muc. дол. США)
2002 2003 2004 2005 2006 200V 2008 2009
Обсяг ^ямих швестицш VV3,8V 9V3,6V 2964,53 4583,56 1943,0 216V,1 2V26,6 50V2,V
Динaмiкa 115,0V 199,80 1990,86 1619,03 -2640,6 224,1 559,5 2346,1
У % дo зaгaльнo-гo oбсягy 0.5 0,6 1,V 2,1 0,8 - - 0,1
Кшьшсть пiдпpиeмств 4 5 6 V 5 5 6 V
Анaлiзyючи дaнi тaбл. 3, бaчимo, щo oбсяги ^ямих iнoземних швести-цiй з Укpaïни в екoнoмiкy Австpiï зpoстaють вщ VV3,8V тис. дoл. у 2002 po^ дo 50V2,V тис. дoл. - у 2009 p. Дитам^ poстy стaнoвить 4298,8 тис. дoл. aбo 665 %.
з oглядy нa те, щo, зa дaними Деpжкoмстaтy, пpямi iнвестицiï з Укpa-ши в Австpiю зa 2009 p. шдшшли не бiльше, шж вiд двoх сyб'eктiв тд-пpиeмництвa, iнфopмaцiя щoдo ïхньoгo oбсягy e кoнфiденцiйнoю, згiднo зi зa-^шм Укpaïни "npo деpжaвнy стaтистикy ".
Динaмiчнo poзвивaeться пpoцес iнвестицiйнoï спiвпpaцi мiж цими ^a-ïнaми. Укpaïнa вхoдить дo сфеpи iнтеpесy aвстpiйськoгo кaпiтaлy, як деpжaвa з вишким технoлoгiчним пoтенцiaлoм, пoтенцiйнo мiстким pинкoм збуту, poз-виненoю пpoмислoвoю iнфpaстpyктypoю тa вигiдним геoгpaфiчним poзтaшy-вaнням. Зa дaними Деpжкoмстaтy Укpaïни, стaнoм нa 01.04.2010 p., Австpiя ш-вестyвaлa в екoнoмiкy Укpaïни 2569,8 млн дoл. США, щo стaнoвить 6,4 % вiд зaгaльнoгo oбсягy пpямих iнoземних iнвестицiй в егашмшу Укpaïни.
Пpoте, згiднo з дaними стaтистичнoгo вiдoмствa Австpiï, зoвнiшньo-тopгoвельний oбopoт тoвapaми мiж Укpaïнoю тa Австpieю у 2009 p. зменшив-ся нa 34,8 % i стaнoвить 926,2 млн eвpo. Eкспopт yкpaïнськoï пpoдyкцiï œopo-тився m 23,6 % i стaнoвив 39V, 1 млн eвpo, iмпopт aвстpiйськoï пpoдyкцiï зменшився нa 41,4 % i стaнoвив 529,1 млн eвpo. Сaльдo зoвнiшньoï тopгiвлi стaнoвилo 132 млн eвpo.
Зaгaлoм, нинiшня ситyaцiя в Укpaïнi щoдo пpямих iнoземних швестицш не шдто втiшнa. Це зyмoвленo пеpедyсiм вiдсyтнiстю ефективнoï стpaте-гiï (пoлiтики) iз зaлyчення П11. Для стимyлювaння зaлyчення П11 тa усунення негaтивних тенденцiй в егашмщ Укpaïни дoцiльнo здiйснити низку зaхoдiв, спиpaючись нa пpинципи:
• стaбiльнoстi oснoвних зaкoнoдaвчих aктiв щoдo у^в iнoземнoгo iнвестyвaння;
• дифеpенцiйoвaнoгo m^o^ дo пoдaткoвих тa шших пшьг для iнoземних ш-вестopiв з ypaхyвaнням oбсягiв i фopм iнвестyвaння, a тaкoж пpiopитетних нaпpямiв poзвиткy екoнoмiки Укpaïни;
4. Eкoнoмiкa, плaнyвaння i yпрaвлiння гaлyзi
12V
• надшносп, доступност та оперативност органiзацiйного та шформацшного
забезпечення залучення iноземних 1нвестицш тощо.
Висновки. Таким чином, Укра!на защкавлена у приплив1 прямих ш-вестицш. 1ноземний каштал може мати доступ у Bci сфери економжи без шкоди для нацiональних штереЫв, оcкiльки вiн не збшьшуе зовшшнього боргу, а, навпаки, сприяе отриманню коштiв для його погашення. Галузевi обме-ження на приплив прямих швестицш повиннi поширюватися тшьки на галузi, пов,язанi з безпосередньою експлуатащею нацiональних природних реcурciв, телекомушкацшний та супутниковий зв'язок тощо. Уряд повинен активно стимулювати iноземнi швестици в основний капiтал. Тiльки вони можуть компенсувати зростаюче вщ'емне сальдо за поточним рахунком пла^жного балансу, яке формуеться пiд впливом зростання цш на енергоноси.
Л1тература
1. Боднар 1.Р. 1нвестицшна та шновацшна д1яльн1сть / 1.Р. Боднар // Региональна еконо-мша. - 2009. - № 4. - С. 62-70.
2. Марцин В. Удосконалення державного регулювання швестицшно! д1яльност1 в еко-номщ Украши / В. Марцин // Актуальш проблеми економши. - 2007. - № 5. - С. 47-60.
3. Чорноусова М. Можливосп транснацюнал1заци економши Украши на баз1 вдоскона-лення процесу залучення прямих шоземних швестицш / М. Чорноусова // Журнал Свропейсь-ко! економши. - 2009. - № 2. - С. 157-167.
4. Веб-стор1нка Державного ком1тету статистики Украши.
Кылын О.В., Кылын Ю.В. Место иностранного капитала в системе внешнеэкономических отношений
Привлечение иностранных инвестиций является важной составной частью современной стратегии экономического развития Украины. В связи с этим необходимо изучать теорию и исследовать практику привлечения иностранных инвестиций в национальную экономику, определить пути повышения эффективности их использования.
Ключевые слова: иностранные инвестиции, международное инвестиционное сотрудничество, процесс инвестирования, иностранный капитал, инвестиционная деятельность, прямые инвестиции.
Kylyn O.V., Kylyn Yu.V. A place of foreign capital is in the system of external economic relations
Bringing in of foreign investments is important component part of modern strategy of economic development of Ukraine. In this connection it is necessary to study a theory and investigate practice of bringing in of foreign investments in a national economy, to define the ways of increase of efficiency of their use.
Keywords: foreign investments, international investment partnership, process of investing, foreign capital, investment activity, direct investments.
УДК339. 747:336(477) Доц. 1.П. Андруштв -Львiвська КА
ВПЛИВ Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНО1 КРИЗИ НА В1ТЧИЗНЯНУ БАНК1ВСЬКУ СИСТЕМУ ТА ОСНОВН1 ШЛЯХИ ВИХОДУ З НЕ1
Розглянуто чинники, як вплинули на розгортання фiнанcово-економiчноi кри-зи, ii вплив на втизняну банювську систему, основш аспекти, в яких проявляються наслщки св^ово! фшансово! кризи для украшсько! банювсько! системи, та шляхи виходу з не!.
Ключов1 слова: економ1чна криза, банювська система, фшансова криза, кредит, банювський нагляд, фшансова нестабшьшсть.
128
Збiрник науково-техшчних праць
