CC BY
22
HayKoBun BiCHHK ^BBiBctKoro HanjoHantHoro ymBepcmeTy BeTepuHapHoi MegHnnHU Ta 6ioTexHonorin iMem C.3. T^nntKoro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 638.12:612.397:57.086.8
Мшеральний склад та яюст показники продукцп бджiльнnцтва за умов згодовування цитра^в аргентуму та купруму
1.1. Двилюк1, 1.1. Ковальчук1, Л.М. Ковальська2 [email protected]
11нститут бюлогИ тварин НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Львiв, 79034, Укра'ша;
2Львiвський нацюнальний умверситет ветеринарно'1 медицини та бiотехнологiй iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украна
Дослгдження присвячено аналгзу особливостей мтерального складу продуктгв бджтьництва за умов пгдгодгвлг бджо-лосгмей цукровим сиропом цитратгв Аргентуму та Купруму. Встановлено нижчий вмгст Pb та Cd у перзг та медг медо-носних бджгл дослгдних груп поргвняно з контрольною. Разом з тим, вгдзначено збыьшення вмгсту пролту, показниюв рН та зростання дгастазного числа у зразках меду отриманих вгд бджолоамей, яким згодовували цукровий сироп з додаванням цитрат1в Ag г ^. Отримаш результати свгдчать про позитивш змти щодо вмгсту мтеральних елементгв в продукцп бджтьництва, що тдтверджуе доцыьшсть використання добавок цитратгв Аргентуму г Купруму з метою корекцп мте-рального живлення медоносних бджгл.
Ключовi слова: бджоли, перга, мед, цитрати аргентуму г купруму, мтеральш елементи
Минеральный состав и качественные показатели продукции пчеловодства при скармливании цитратов аргентуму и купруму
И.И. Двылюк1, И.И. Ковальчук1, Л.Н. Ковальская2 [email protected]
1 Институт биологии животных НААН, ул. В. Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина;
2Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Исследование посвящено анализу особенностей минерального состава продуктов пчеловодства при скармливании пчелам подкормки с сахарным сиропом цитратов Аргентума и Купрума. Установлено низшее содержание Pb и Cd в перге и меде медоносных пчел исследованных групп сравнительно с контрольной. Вместе с тем, отмечено увеличение количества пролина, показателей рН и роста диастазного числа в образцах меда полученных от пчел, которым скармливали сахарный сироп с добавлением цитратов Ag и Cu. Полученные результаты свидетельствуют о позитивных изменениях относительно содержимого минеральных элементов в продукции пчеловодства, которое подтверждает целесообразность использования добавок цитратов Аргентума и Купрума с целью коррекции минерального питания медоносных пчел.
Ключевые слова: пчелы, перга, мед, цитраты Аргентума и Купрума, минеральные элементы.
Citation:
Dvylyuk, I., Kovalchuk, I., Kovalska, L. (2016). Minerals composition and quality indexes of products of beekeeping after feeding of Ag and Cu citrate. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 4(72), 149-153.
Minerals composition and quality indexes of products of beekeeping after
feeding of Ag and Cu citrate
I. Dvylyuk1, I. Kovalchuk1, L. Kovalska2
'Institute of Animal Biology NAAS, V. Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine;
2Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
Research is sanctified to the analysis offeatures of mineral composition ofproducts of beekeeping at the terms of the additional fertilizing of bees colonies by saccharine syrup of Ag and Cu citrate. More subzero content of Pb and Cd is set in a bee-bread and honey of melliferous bees of experience groups comparatively with control. At the same time, the increase of content of proline, indexes ofpH and increase of diastase is marked in the standards of honey of got from bees colonies, saccharine syrup was fed with addition of Ag and Cu citrate. The got results testify to the positive changes in relation to content of mineral elements in the products of beekeeping that confirms expediency of use additions of citrates of Ag and Cu citrate with the aim of correction of mineral feed of melliferous bees.
Key words: bees, bee-bread, honey bees, silver citrate, copper citrate, mineral elements
BcTyn
-3k BigoMo, y 6igbmocTi perioHiB pocgHHHa 6a3a He 3a6e3nenye Heo6xigHoï KigbKocri nHgKy, m KopMy, Me-goHOCHHM 6g®ogaM. Bg®ogapi HaMararorbca 3aMiHHTH nHgoK pi3HHMH HarypagbHHMH npogyKTaMH. 3aMiHa ge^^HTHoro KopMy iHmHM, 6igbm gocrynHHM, mnpoKO 3acTOCOByerbca b rogiBgi pi3Hnx TBapHH i e e^eKTHBHHM cnocoöoM 6agaHcyBaHHH paqioHy gga orpHMaHHa MaK-CHMagbHoï KigbKocri npogyKqiï.
nepcneKTHBHHM HanpaMoM y 36araneHHi KopMy ko-pncHHx KoMax MiKpoegeMemaMH e BHKopncTaHHa HaHo-Kap6oKcngaTiB 6ioreHHnx MeTagiB gga nigBH^eHHa 6iogorinHoï ^hhocT npogyKqiï mgaxoM 36araneHHa HHMH kopmoboï 6a3H 6g®ig (Hoshino et al., 2004). 3a-CTocyBaHHa y TBapHHHH^rBi Ta BeTepHHaprnn мegнцннi нaнoцнтpaтiв, ogep®aHHx Ha ocHoBi cynacHnx HaHoTex-Hogorin e nepcneKTHBHHM, ocKigbKH bohh npoaBgaroTb MeTa6oginHy aKTHBHicTb b opraHi3Mi ccaB^B, crHMygro-MTb iMyHHy ^yHKqiro, npHHMarorb ynacrb b peryga^ï ByrgeBogHoro, 6igKoBoro i ginigHoro o6MiHy (Paton et al., 2009; Serdjuk et al., 2010).
^.ogaBaHHH go KopMy 6g®ig cnogyK oKpeMHx egeMe-HTiB, aK MeTa6oginHHx crHMygaTopiB opramnHoro Ta HeopraHiHHoro noxog®eHHa, BngHBae Ha Kope^iro $i3i-ogoro-6ioxiMinHHx пpoцeciв i nigBH^ye npogyKTHB-HicTb Ta pe3HCTeHTHicTb MegoHocHHx 6g®ig. ^o TaKHx MiHepagbHHx KoMnoHeHTiB BigHocaTbca Ko6agbT, Цннк, repMamn, CegeH, ApremyM Ta KynpyM (Borysevych et al., 2010).
Цнтpaтн ApreHTyMy, KynpyMy, CegeHy, repMaHiro iHTeHCHBHo BHBnaeTbca b ycboMy CBiTi, thm He MeHm, 6araro Ba®gHBHx nHTaHb ^ogo цнx HaHocnogyK 3agH-marorbca BigKpHTHMH. ^o hhx Hage®arb MogeKygapHi MexaHi3MH, ^o perygroroTb B3aeMogiro 3 MiKpo6Horo KgiTHHoro, $i3HKo-xiMinm napaMeTpH, aKi ge®arb b ocHoBi ïxHboï ToKCHHHocTi, BigcyTHicTb CTaHgapTH3oBa-hhx MeTogiB i MaTepiagiB gga npoMHcgoBoro ogep®aH-Ha, a TaKo® HeBH3HaneHicTb y 3aragbHiö CTpaTeriï po3-BHTKy Ta 3acTocyBaHHa aHTH6aKTepiagbHHx npenapaTiB (Borysevych et al., 2010).
—K giKapcbKi npenapaTH BHKopHcroByroTb cogi, ok-CHgH, xegaTHi Ta opramHHi cnogyKH ApreHTyMy
(Demling and DeSanti, 2001). HayKoBHMH eKcnepHMeH-TaMH BCTaHoBgeHo, ^o 3age®Ho Big go3H, ApreHTyM Mo®e aK CTHMygMBaTH, TaK i npHrmnyBaTH $aroцнтоз. nig BngHBoM ApreHTyMy nigBH^yeTbca KigbKicTb iMy-Horgo6ygiHiB geaKHx KgaciB, 36igbmyeTbca npo^HTHHH BMicT KigbKocTi Т-giм$oцнтiв. y MagHx go3ax boho Hagae no3HTHBHy giro Ha KpoB i nepe6ir $i3iogorinHHx пpoцeciв b opraHi3Mi. npH цbOмy crHMygroeTbca po6oTa kpobotbophhx opraHiB, 36igbmyeTbca HHcgo giм$oцнтiв i мoнoцнтiв, epнтpoцнтiв i BigcoToK reMorgo6iHy (Rentz, 1998; Shherbakov et al., 2006).
KynpyM npoaBgae 3HanHy 6aKTepiocTaTHHHy Ta 6aK-тepнцнgнy aKTHBHicTb 3aBgaKH ymKog®eHHro nga3Ma-thhhhx MeM6paH, HyKgeïHoBHx KHcgoT Ta gecrpyKqiï cygb^rigpHgbHHx rpyn npoTeïHiB (Grass, 2011). HaBiTb b MiHiMagbHHx go3ax, ^h egeMeHT 3HanHo nigcHgroe BgacTHBocTi ApreHTyMy. Цe BKa3ye Ha KaTagrraHHi Bga-cTHBocTi KynpyMy no BigHomeHHro go ApreHTyMy b 6ioxiMinHHx peaKqiax, ge цi MeTagH BHcrynaroTb aK cHHepricTH. ïx cyMicHa gia 3HanHo BH^a, Hi® gia цнx egeMeHTiB oKpeMo.
y 3B'a3Ky 3 цнм, HayKoBo - npaKTHHHHH iHTepec npeg-craBgae BHBneHHa BngHBy pi3Horo piBHa ApreHTyMy Ta KynpyMy y KoMnoHeHrax nigrogiBgi MegoHocHHx 6g®ig Ha BMicT oKpeMHx MiHepagbHHx egeMeHTiB y npogyKqiï.
MaTepi&tt i MeTogu goc.rng:»:eHB
^ocgig®eHHa npoBegeHi Ha MegoHocHHx 6g®ogax KapnaTcbKoï nopogH Ha 6a3i naciKH .HbBiBcbKoro Ha^o-HagbHoro yHiBepcHTeTy BeTepHHapHoï мegнцннн Ta 6ioTexHogoriö iM.C.3. r®^bKoro, aKi yTpHMyBagHcb b 6araToKopnycHHx 8-paMKoBHx BygHKax i3 po3MipoM paMKH 435x230mm. naciKa 6garonogyHHa ^ogo iH^eK-^hhhx Ta iHBa3iÖHHx xBopo6. Bygo c^opMoBaHo 5 rpyn 6g®ogociMen 3a npннцнnoм aHagoriB, no TpH 6g®ogo-ciM'ï b Ko®Hin rpyni. KoHTpogbHa rpyna (I) - 3 nigrogi-Bgero цyкpoвнм cHponoM (1000 Mg/rpyny /TH®geHb), II rpyna - gogaTKoBo go цyкpoвoro cHpony gogaBagH цнтpaт Ag b go3i 0,5 Mr/g , III rpyna - 3a aHagorinHHx yMoB 3 gogaBaHHaM цнтpaтy Ag b go3i 1 Mr/g , IV rpyna - 3 gogaBaHHaM цнтpaтy Cu b go3i 0,5 Mr/g, V rpyna 3 gogaBaHHaM цнтpaтy Cu b go3i 1 Mr/g. MiKpoegeMeHTH
додавали до сиропу у виглядi цитралв, що отриманi методом нанобютехнологп (Kosinov and Kaplunenko, 2007). Дослвдний перiод тривав 28 дiб з iнтервалом пiдгодiвлi 7 дiб.
Для дослвдження у червнi шсящ ввдбирали бджо-лину продукцiю - мед i пергу з вулишв контрольно'' та дослiдних груп вказано'' пасiки. У зразках бджоли-но'' продукцiï визначали вмiст окремих мшеральних елементiв на атомно-абсорбцiйному спектрофотомет-рi СФ-115 ПК з комп'ютерною програмою, а також якiснi показники меду, зокрема вмют пролiну, дiаста-зну активнiсть, масову частку води та рН.
Цифровi данi опрацьованi статистично з викорис-танням комп'ютерноï програми Microsoft EXCEL з визначенням середшх величин М, ïхнiх вiдхилень ±m i ступеня вiрогiдностi м1жгрупових рiзниць з викорис-танням коефiцieнта Стьюдента (р).
Результати та ïx обговорення
Перга - продукт рослин (пилок) i бджш, на яшсть яко'' впливають цвiтiння рiзних пилконосiв i перюд життeдiяльностi та фiзiологiчнi потреби бджш. Перга
вщграе роль ф1зюлопчного регулятора б1олог1чно1 повноцшносп оргашзму бджш. Вадповвдно й наяв-н1сть перги у вулику е невш'емною умовою для ви-рощування як1сного розплоду бдж1л, росту i розвитку бджолоамей, ïx продуктивностi, а також показником еколопчного стану навколишнього середовища (Koval'chuk and Fedoruk, 2013).
За результатами дослiдження встановлено, що мь неральш елементи не в однаковiй шлькосп акумулю-ються в перзi. У зразках перги дослвдних груп спосте-рiгали зростання Феруму, Цинку, Кобальту порiвня-но до контролю (р < 0,05-0,001) (табл.1). Зокрема, найвищi концентраци цих елементiв спостерiгали у III та IV групах. Вадзначено тенденцш до вищого рiвня Хрому у 1,5 (II група); 1,1 (III група); 1,3 (IV група) та 1,2 раза (V група), проте рiзницi були не вiрогiднi. Щодо вмiсту важких метал1в Кадмш i Плюмбуму, ïx рiвень знижувався (р < 0,05-0,001) у III, IV i V досль дних групах порiвняно до контролю, що може бути зумовлене антагошстичною дiею цитратiв Аргентуму та Купруму на обмш цих елементiв, як важких мета-лiв, в органiзмi медоносних бджш i ïxню трансформа-щю у пергу.
Таблиця 1
Вмкт мiнеральних елементiв у перл, мг/кг натурально'1 маси (М ± m, n = 3)
Мгнеральш елементи Групи медоносних бджш
I II III IV V
Fe 12,28 ± 1,03 12,67 ± 0,68* 16,20 ± 0,37* 15,03 ± 0,04* 16,09 ± 0,62*
Cu 8,46 ± 0,14 8,53 ± 0.30 7,48 ± 0,10* 9,00 ± 0,21 9,88 ± 0,22**
Zn 4,38 ± 0,03 4,85 ± 0,34 5,08 ± 0,22* 5,18 ± 0,026*** 6,40 ± 0,10***
Cr 1,22 ± 0,15 1,77 ± 0,19 1,30 ± 0,04 1,56 ± 0,03 1,47 ± 0,17
Co 3,25 ± 0,15 3,47 ± 0,05 4,02 ± 0,03*** 4,70 ± 0,11*** 6,87 ± 0,02***
Pb 2,45 ± 0,23 2,43 ± 0,03 1,98 ± 0,05 1,47 ± 0,05* 1,39 ± 0,005*
Cd 0,72 ± 0,05 0,70 ± 0,03 0,45 ± 0,01** 0,42 ± 0003** 0,30 ± 0,02***
В процес переробки нектару в мед вмют макро- i мнсроелеменпв зменшуеться, що пов'язано з проник-нiстю стшок медового зобика медоносних бдж1л. Завдяки цьому, разом з водою, яка адсорбуеться гемо-лiмфою та вмютимим зобика, через його стiнки тран-спортуються i токсичнi метали. Частково вони акуму-люються в жировому тш й iнших анатомiчних структурах оргашзму комах. Окремi 'хш кiлькостi видм-ються екскреторними органами (Pashajan, 2000; Porrini et al., 2003).
За результатами дослщження у медi спостерiгали зростання вмiсту Феруму (крш II групи) та Цинку у
II, IV та V дослвдних групах порiвняно до контролю (табл. 2). Найвищi концентрацiï у 1,6 раза для Феруму та 2,28 раза для Цинку (р < 0,05) ввдзначено у III дос-лвднш груш, яка отримувала додатково до цукрового сиропу цитрату Ag в дозi 1 мг/л. Встановлено зростання вмюту Кобальту, на rai зниження вмюту Хрому (р < 0,001) у перзi II та IV дослщних груп. Проте вiрогiдне (р < 0,01) зростання Хрому, на 31% вщзна-чено у перзi тiльки V дослiдноï групи порiвняно з його вмютом у контрольнiй групi.
Таблиця 2
Вмкт мiнеральних елементiв у молiфлорному медi, мг/кг натурально'1 маси (М ± m, n = 3)
Мiнеральнi елементи Групи медоносних бджш
I II III IV V
Fe 1,65 ± 0,11 1,44 ± 0,19 2,65 ± 0,16* 2,22 ± 0,70 1,85 ± 0,53
Cu 1,14 ± 0,07 1,19 ± 0,008 1,13 ± 0,03 1,15 ± 0,008 1,35 ± 0,28
Zn 0,25 ± 0,07 0,27 ± 0,04 0,57 ± 0,11* 0,29 ± 0,03 0,41 ± 0,06
Cr 0,55 ± 0,01 0,21 ± 0,01*** 0,51 ± 0,20 0,26 ± 0,03*** 0,72 ± 0,03**
Co 0,23 ± 0,13 0,31 ± 0,021 0,31 ± 0,02 0,52 ± 0,04 0,55 ± 0,05
Pb 0,62 ± 0,06 0,45 ± 0,01* 0,59 ± 0,01 0,56 ± 0,02 0,52 ± 0,008
Cd 0,11 ± 0,01 0,06 ± 0,009* 0,05 ± 0,11 0,02 ± 0,001*** 0,03 ± 0,01**
Застосування для шдгодавт бджш цитрапв Ag i Cu характеризувалось нижчим рiвнем Pb i Cd у зразках дослвдних груп медоносних бджiл. Встановлено вiрогi-дне зниження вмiсту Pb у зразках меду II (р < 0,05) i не вiрогiдне - III, IV i V дослвдних груп порiвняно до контрольно! групи. Аналогiчнi нижч мiжгруповi рiз-ницi ввдзначено для II (р < 0,05), III, ГУ(р < 0,001) та V (р < 0,01) дослвдних груп порiвняно до контролю.
Як ввдомо, у медi знаходиться велика шльшсть рь зних ферментiв, присутнiсть яких сввдчить про його
Фiзико-хiмiчнi показники i
високу бiологiчну цiннiсть. Основш ферменти, що мютяться в медi - це глюкозооксидаза, iHBepTa3a i дiaстaзa. Нaйбiльш вагоме значення щодо яшсно! оцiнки меду мае актившсть дiaстaзи, тому що з кшьш-сно! точки зору вона прямо пов'язана з iншими ферментами, яш мiстяться в медi (Lebedev and Bilash, 1991; Osinceva, 2012). Згвдно проведених дослвджень встановлено, що дiaстaзне число було вищим у зразках меду бджш II, Ill i IV груп (р < 0,01) за умов зго-довування добавок.
Таблиця 3
Показники якосл Групи бджолоимей
I II III IV V
^астазне число, од Готе 19,76 ± 0,27 21,66 ± 0,12 ** 20,30 ± 0,29 ** 22,04 ± 0,09 * 20,85 ± 0,76
Пролш, мг/кг 175,86 ± 2,12 249,13 ± 4,23 *** 236,92 ± 4,40 *** 241,80 ± 4,23 *** 183,18 ± 2,12
Масова частка води,% 18,07 ± 0,06 19,13 ± 0,06 *** 19,73 ± 0,13 *** 19,01 ± 0,06 *** 19,33 ± 0,13 ***
рН 4,02 ± 0,009 3,98 ± 0,006 4,14 ± 0,01 *** 4,24 ± 0,006 *** 4,15 ± 0,006 ***
Вмют амiнокислот в натуральному медi досить не-значний, проте !х сшвввдношення може вiдiграти важливу роль у визначенш бюлопчно! цiнностi меду. Встановлено, що в найбшышй кшькосп в натуральному медi медоносно! бджоли метиться амiнокислота пролiн. В результата дослiджень вмiсту пролiну спо-стертали збiльшення його концентрацй' у дослвдних групах порiвняно з контролем на 41,63% (р < 0,001)-II група, на 34,69% (р < 0,001) - III група, 37,46% (р < 0,001) - IV група, 4,14 % - V група ввдповвдно. Як ввдомо, пвдвищення в склащ меду вмiсту пролшу може супроводжуватися зниженням рН. За рахунок цього пвдвищусться кислотнiсть меду його стаб№-нiсть щодо збер^ання, а також стiйкiсть до бродшня. Коливання показника рН меду у III, IV, V групах ха-рактеризувалося зростанням вiдповiдно на 3% (р < 0,001), 5,5% (р < 0,001) та 3,3% (р < 0,001) порiв-няно до контролю.
Слвд зазначити, що важливим показником якосп меду е масова частка води в ньому. З пвдвшценим вмiстом води бджолина продукцiя легше переходить у рвдкий або кристалiчний стан, а можливють його бро-дiння стае вищою. Масова частка води вщграе важ-ливе значення для збер^ання меду. Згвдно з нашими дослвдженнями масова частка води у вщбраних зразках меду була вищою у вах дослiдних групах порiв-няно до контролю, що вказуе на кращу його зрiлiсть та ензимну активнiсть.
Висновки
1. Додаткове згодовування бджолам з сиропом Аргентуму та Купруму у виглядi цитрату зумовлюва-ло вiрогiднi рiзницi вмюту окремих мiнеральних елементiв у продукцп медоносних бдж1л.
2. Згодовування з цукровим сиропом рiзно! ш-лькосп цитрату Аргентуму та Купруму ввдзначаеться !хнiм антагонiстичним впливом на рiвень окремих бiогенних елементiв у перзi та медi. Встановлено
вiрогiдно нижчi рiзницi вмiсту Свинцю та Кадмш (р < 0,05-0,001) у перзi та медi на фонi вищого вмiсту Феруму (р < 0,05), Цинку (р < 0,05-0,001) та Кобальту (р<0,001), що б№ше виражено в групах, якi отриму-вали 0,5 мг Ag i Cu.
Перспективи подальших дослгджень. Доцшьним е комплексне вивчення вмюту мiнерaльного складу тканинах цшого оргaнiзму та окремих aнaтомiчних вiддiлiв медоносних бдж1л, що буде предметом подальших дослвджень.
Бiблiографiчнi посилання
Hoshino, A., Fujioka, K., Oku, T. (2004). Physicochemical Properties and Cellular Toxicity of Nanocrystal Quantum Dots Depend on their Surface Modification. Nano Letters. 4(11), 2163-2169. Paton, B., Moskalenko, V., Chekman, I., Movchan, B.
(2009). Nanonauka i nanotehnologii': tehnichnyj, medychnyj ta social'nyj aspekty. Visnyk nacional'noi' akademii' nauk Ukrai'ny. 6, 18-26. (in Ukrainian).
Serdjuk, A.M., Gulich, M.P., Kaplunenko, V.G., Kosinov, M.V. (2010). Nanotehnologii' mikronutrijentiv: Problemy, perspektyvy ta shljahy likvidacii' deficytu makro- ta mikroelementiv. Zhurnal akademii' medychnyh nauk. 16(1), 107-114. (in Ukrainian). Borysevych, V.B., Kaplunenko, V.G., Kosinov, M.V.
(2010). Nanomaterialy v biologii'. Osnovy nanoveterynarii'. K.: VD «Avicena» (in Ukrainian).
Demling, R.H., DeSanti, L. (2001). A Scientific Perspective on the Use of Topical Silver Preparations. Wounds. 13(1), 4. Shherbakov, O.B., Korchak, G.I., Surmasheva, O.V. (2006). Preparaty sribla: vchora, s'ogodni i zavtra / Farmacevtychnyj zhurnal. 5, 45-57. (in Ukrainian). Rentz, J. Eric. (1998). Historic Perspectives on Clinical Use and Efficacy of Silver. Antibiotics Chemother. 1(3), 48 - 53.
Grass, G. (2011). Metallic Copper as an Antimicrobial Surface. Appl Environ Microbiol. Mar. X. 77(5), 1541-1547.
Kosinov, M.V., Kaplunenko, V.G (2007). Patent Ukrai'ny na korysnu model' №23550. Sposib erozijno -vybuhovogo dysperguvannja metaliv. MPK (2006) V22F 9 / 14 / opubl. 25.05.07, 7, 4. (in Ukrainian).
Koval'chuk, I.I., Fedoruk, R.S. (2013). Vmist vazhkyh metaliv u tkanynah bdzhil ta i'h produkcii' zalezhno vid agroekologichnyh umov Karpats'kogo regionu. Biologija tvaryn. 15(4), 54-65. (in Ukrainian).
Pashajan, S.A. (2000). Svojstva migracii tjazhelyh metallov. Pchelovodstvo. 9, 12-13. (in Russian).
Porrini, C., Sabatini, A.G., Girotti, S. (2003). Honey bees and bee products as monitors of the environmental contamination. 38, 63-70.
Osinceva, L.A. (2012). Tehnologija, pokazateli kachestva, bezopasnosti i tovarovednaja ocenka meda: uchebnoe posobie. Novosibirsk (in Russian).
Lebedev, V.I., Bilash, N.G. (1991). Biologija medonosnoj pchely. M.: Agropromizdat (in Russian).
Cmammn nadiümna do peda^iï 10.10.2016
