CC BY
13
Лiтeрaтyрa
1. Бyтeнкo Р.Г. Клеточные технологи для получения экономически важных веществ растительного происхождения / PP. Бутенко // Культура клеток растений и биотехнология. -M. ; Изд-во "Наука", 198б. - С. 3-20.
2. Бyтeнкo Р.Г. Культура изолированных тканей и физиология морфогенеза растений / PP. Бутенко. - M. i Изд-во "Наука", 19б4. - 272 с.
3. Выодцкий В.А. Клональное микроразмножение растений / В. А. Высоцкий // Культура клеток растений и биотехнология. - M. i Изд-во "Наука", 198б. - С. 91-102.
4. Грeчaник P.M. Мкроклональне розмноження бука люового / Гречаник P.M., Ба-зюк О.Ф., Каганяк Ю.И., Гриник Г.Г. // Науковий вюник УкрДЛТУ i Лiсiвницькi дослщження в УкраЫ. - Львiв i УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.4. - С. 137-142.
5. Грeчaник P.M. Пiдбiр експлашапв бука люового (Fagus silvatica L.) та режиму ix стеришзаци у мiкроклональному розмноженнi i матер. Мжнар. наук.-техн. конф. / P.M. Гречаник, Г.Г. Баранецький, О.Ф. Базюк. - Львiв i УкрДЛТУ. - 2001. - С. 195-197.
6. Гузь M.M. Сучасний стан генофонду бука лiсового (Fagus sylvatica L.) на Львiвщинi / M.M. Гузь, P.M. Гречаник, M.M. Люовий // Науковий вюник НЛТУ Украши i зб. наук.-техн. праць. - Львiв i PВВ НЛТУ Украïни. - 2009. - Вип. 19.7. - С. 44-51.
7. Гузь M.M. Використання полiморфiзму бука люового в зеленому будiвництвi // Еко-логiя - шляхи гармошзаци вiдносин природи та суспшьства i тези мiжвуз. наук. конф. / M.M. Гузь, P.M. Гречаник, M.M. Люовий. - Умань, 2009. - С. 92-94.
8. Ka-iHMHM Ф.Л. Mетоды культуры ткани в физиологии и биохимии растений / Ф.Л. Калинин, В.В. Сарнацкая, В.Е. Полищук / под ред. Ф.Л. Калинина. - К. i Вид-во "Наук. думка", 1980. - 488 с.
9. Meльник Ю.А. Формове рiзноманiття бука люового на Львiвщинi / Ю. А. Mельник, P.M. Гречаник, M.M. Люовий // Науковий вюник УкрДЛТУ i зб. наук.-техн. праць. - Львiв i УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 5б-б2.
10. Ahuja M.R. A commercially feasible micro-propagation methods for aspen / M.R. Ahuja // Silvae Genet. - 1984. - № 33. - P. 174-17б.
11. Chalupa V. In vitro propagation of Larix, Picea, Pinus, Quercus, Fagus and other spieces using adenine - type cytocinins and thidiasuron / V. Chalupa // Commun. Inst. For. Czech. - 1985. -№ 14. - P. б5-90.
УДК 579.26:630*164.8:582.475.4 Проф. А.Ф. Гойчук1, д-р с.-г. наук;
проф. Р.1. Гвоздяк2, д-р бюл. наук; гол. спец. В.В. Розенфельд3, канд. бюл. наук; наук. ствроб. Л.М. Ващенко2, канд. бюл. наук
М1КРОБНА ГЕТЕРОГЕНШСТЬ НАС1НИН СОСНИ ЗВИЧАЙНО1
Наведено результати вивчення етф^но'' та ендоф^но'' мшрофлор здорового насшня сосни звичайно''. Дослщи виконано з окремими насшинами та 1'хньою масою (наважка - 1 г). У 1 г насшня сосни звичайно'1 виявлено 220-280 тис. колонш утворю-вальних одиниць (КУО) мiкроорганiзмiв. Вони представлеш здебшьшого спороутво-рювальними (Bacillus subtilis, B. pumilus, Bacillus sp., Paenibacilluspolymyxa) i неспо-роносними (Pseudomonas syringae, Pseudomonas fluorescens, Ervinia carotovora, Enterobacter nimipressuralis, Panthoea agglomerans) бактерiями та грибами iз родiв Mucor, Trichoderma, Aspergillus, Penicilium, Alternaria, Acremonium, Torula. Найменше на (в) насшш целюлозоруйшвних, ол^оштрофшьних та фггопатогених бактерш. Розрахун-ково 1'хня кiлькiсть становить 2-20 КУО на 1 насшину.
Гетерогеннють здорового насiння за заселенням його мiкробiотою виявлено серед етфтв та ендофiтiв за ознакою iнтенсивностi росту на поживних середовищах домiнантних груп бактерiй i грибiв, рiзноi 1'х чутливостi до пестицидiв, адгезп до по-верхнi насшня незалежно вщ його походження та поавних властивостей.
1 Нацюнальний ушверситет бюресурс1в i природокористування Украши, м. Кшв
2 1нститут мжробюлогп i в1русологи 1м. Д.К. Заболотного НАН Украши, м. Кив
3 Департамент аграрноï освгги, науки та дорадництва, Miнiстерство аграрно! полтгики Украши, м. Кшв
Наголошено, що кожна насiнина сосни звичайно! не схожа на шшу за кшьюс-ним i якiсним складом мiкроорганiзмiв, що сприяе виживанню сосни звичайно'1 як виду в рiзних природно-^матичних умовах.
Prof. A.F. Goychuk1;prof. R.I. Gvozdyak2; main scientist V. V. Rozenfeld3;
research officer L.M. Vashchenko2
Microbal heterogeneity seed of Scots pine
Results of study of epifitic and endophytic microflora of healthy seeds of Scots pine are devoted. Experiments are conducted with separate seeds and by their mass (weight is a 1 gramme). In a 1 gramme found out the seed of Scots pine 220-280 thousands of the colony that forms units of microorganisms. They are presented mainly sporogenous (Bacillus of subtilis, B. rumilus, Bacillus sp., Paenibacillus polymyxa) and unsporogenous (Pseudomonas syringae, Pseudomonas fluorescens, Ervinia carotovora, Enterobacter nimipressu-ralis, Panthoea agglomerans) by bacteria and mushrooms from births of Acremonium, Alternaria, Aspergillus, Mucor, Penicilium, Trichoderma, Torula. Least on (in the seed of cellulose's destroyer oligonitrofilnikh and fitopatogenikh bacteria). Calculation their amount is 2-20 of the colony that forms units of microorganisms on a 1 pip.
After settling his microbiota found out heterogeneity of healthy seed among epiphytes and endophytes on the sign of intensity of growth on the nourishing environments of dominant groups of bacteria and mushrooms, their different sensitiveness, to pesticides, adhesion to the surface of seed regardless of his origin and sowing qualities.
It is marked that every seed of Scots pine does not look like other after quantitative and high-quality composition of microorganisms, which is instrumental in the survival of pine-tree ordinary as kind in different natural climatic conditions.
Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), як i переважна бшьшють решти хвойних порщ, у природних умовах вщновлюеться тшьки насшневим шляхом. Тому яюсть насшня визначальною мiрою впливае на вирощування здорового садивного матерiалу, а отже - i бюлопчно стшких i високопродуктив-них насаджень ще! щнно! люоутворювально! породи.
Кожна насшина мае певш особливост^ яю навггь на одному деревi (в однш шишщ) нерiвнозначнi за сво'ми морфолопчними, анатомiчними та фь зiолого-бiохiмiчними властивостями. Це залежить вщ багатьох чинниюв, зок-рема й вщ ешфггно! та ендофггно! мшрофлор, яка значимо впливае на фер-ментативш (метаболггичш) процеси, а вщтак - i на яюсть насшня.
Насшня населене етфггними та ендоф^ними мжрооргашзмами неза-лежно вщ його походження, поЫвних якостей тощо. Вони рiзноманiтнi за систематикою, життездатнiстю в рiзних умовах, синтезують кориснi та шюд-ливi для рослин сполуки, здатш захищати рослини, а за певних умов спро-можнi викликати у них патолопчний процес [10, 15]. Кожнш насiнинi прита-манна своя, характерна лише для не!, мжробюта, яка вiдрiзняеться певним спiввiдношенням видового складу функщональних груп мiкроорганiзмiв, !'х взаемодiею мiж собою та насшиною. Цей надзвичайно важливий аспект практично не враховують у частиш пояснення рiзноякiсностi насiнин не лише в люонасшневш справi [6], а й у фiзiологi! онтогенезу, зокрема i в ембрi-ональному його перiодi [8].
1 National university of bioresources the natural use of Ukraine, Kyiv
2 Institute of microbiology and virology of the name of D.K. Zabolotnogo NAS of Ukraine, Kyiv
3 Department of agrarian education, science and additional advices, Ministry of agrarian policy of Ukraine, Kyiv
Найкраще вивчено ешфггну та ендофiтну мiкрофлори насшня сшьсь-когосподарських культур [2, 11, 12, 15], слабо - плодових [1, 7]. Що стосу-еться люових деревних рослин, то мжрофлора насiння асощюеться переваж-но зi збудниками хвороб пiд час заготiвлi та зберiгання [4, 5, 9, 14, 16], хоча впродовж останшх роюв з'явились роботи, пов,язанi з вивченням мжробюти як невщ'емно! складово! деревних рослин, зокрема й насшня [3, 13, 17, 18].
Видовий i чисельний склад мiкрофлори насшня рослин, зазвичай, оха-рактеризований огульно, а не iндивiдуально окремих насшин. Проблема пов'язана з тим, що для мшробюлопчного аналiзу беруть певну масу насшня (залежно вiд поставлено! мети). Такий аналiз дае загальну мiкробну характеристику партi! насшня, але не характеризуе окремi насшини. Ми розглядаемо мiкрофлору насiння не як постшну i для вшх насiнин однакову, а як динамiч-ну систему, що вiддзеркалюе походження насшня, умови його заготiвлi та збер^ання, стан на час вщбору проб для аналiзу тощо.
Мшрофлора насiння значною мiрою формуе життево потрiбну мжроф-лору корiння i надземних частин рослин. Крiм того, на наш погляд, саме мш-робна гетерогеннiсть визначае, з яких насiнин виростуть рослини, конкурентно здатш зайняти дану природну екологiчну шшу. Тому метою роботи було вив-чити мжробне рiзноманiття окремих зовш здорових насiнин сосни звичайно!.
Матерiали та методи. У дослiдах використовували тiльки зовнi здо-рове однорщне насiння сосни звичайно!, вiдiбране на базi насiннево! станци (м. Боярка, Ки!вська область).
Енергiю проростання та схожють насiння визначали на фшьтруваль-ному паперi з ватною шдкладкою у спецiальних керамiчних ростильнях роз-мiром 22,0x12,5 см або у чашках Петрь Першi три дш насiння витримували за температури 26-28 °С у термостатi, наступнi - за юмнатно! температури. У кожнш iз 4 рослин розмiщували 50 або 100 насшин сосни звичайно!. Облж енерги проростання виконували на 7-й день експерименту, схожють насшня - на 15-й. Повторшсть дослщв - 4-разова.
Епiфiтну патогенну та сапротрофну мжрофлору насiння сосни звичайно! вивчали двома методами: 1) шляхом змиву стерильною водогшною водою з наступним виЫвом на твердi поживнi середовища; 2) спостережен-ням за обростанням мiкробною масою насiння, розкладеного на тверде по-живне середовище. З цiею метою в першому випадку окремi насшини або на-важку 1 г помщали в пробiрки зi стерильною водогшною водою, збовтували 10 хв на шутель-апарат (120 об/хв), робили послщовно розведення кратне 10, з яких по 0,1 мл вишвали на поживш середовища.
За другим методом насшня (20-25 шт.) розкладали на пластинки ага-ризованого поживного середовища. Протягом 5-10 дiб спостер^али за типом росту мiкроорганiзмiв навколо насшня. Для виявлення ф^опатогенних бакте-рiй в окремих випадках здшснювали мiкробiологiчний аналiз маси бактерiй, яка виросла навколо насшня. Для цього бактерiальну масу суспендували у стерилiзованiй водогiннiй водi, звiдки петлею густим штрихом виЫвали на пластинки картопляного агару (КА) або на середовище Чапека. Через 5-7 дiб шкубаци за формою колонiй вiдбирали iзоляти, бiологiчнi властивостi яких вивчали в подальших дослiдах.
Для виявлення ендоф^но! мшрофлори попередньо знищували повер-хневу мжрофлору насiння. З щею метою промите нестерильною (10-20 хв) та стерильною водогшною водою (3-4 хв) насшня витримували 20 хв у 15,0-16,5 %-му в пероксидi водню, не змiнюючи або двiчi змiнюючи його роз-чин. Стерильшсть контролювали за ростом бактерiй навколо насшин, розмще-них на КА або в картопляному бульйонi (КБ) та шкубованих 3 доби за 28 °С.
Кiлькiсть мiкроорганiзмiв за функцюнальними й iншими ознаками визначали за !хтм ростом на спещальних середовищах; амонiфiкаторiв на м'ясо-пептонному агар^ мiкромiцетiв - на середовищi Чапека, бактерш, як використовують для живлення мшеральш форми азоту, i стрептомщети - на крохмаль-амiачному агарi, педотрофiв - на середовищi Красильникова, азот-фiксаторiв та олiгонiтрофiлiв - на середовишд Ешбi, целюлозоруйнiвних - на середовишд Гетчiнсона. Кiлькiсть спороутворювальних бактерш визначали виЫвом на МПА iз суспензiй, прогрiтих за 80 °С протягом 30 хв.
Iнкубацiю мiкроорганiзмiв проводили в термостатi при 24-28 °С протягом рiзного часу залежно вiд швидкостi росту мiкроорганiзмiв: амотфша-торiв, педотрофiв, олiгонiтрофiлiв - на 3-7-й день шкубаци, мiкромiцетiв i стрептомiцетiв - на 7-10-й, целюлозоруйшвних - на 30-й день. Здатшсть пес-тицидiв пригнiчувати мжрофлору насiння визначали за обростанням мжроб-ною масою на КА та середовишд Чапека з добавкою пестицида.
Результати та 1х обговорення. Гетерогеншсть насiння за ознакою його заселення мжрооргашзмами наочно визначають за мшорними групами. Вивчаючи мiкрофлору сосни звичайно!, ми встановили, що домiнантними серед функцiональних груп е амошфжатори, а мiнiмальними - целюлозо-руйтвт, олiгонiтрофiли i патогени. Вони знаходяться в таких незначних кiлькостях, що !х не завжди вистачае по однiй колонiеутворюючiй одиницi (КУО) на насшину. Щодо патогенiв, таке явище вщзначене на деяких сортах пшенищ, де було виявлено лише 20-30 КУО мiкроорганiзмiв в 1 г насшня [11]. Але вщомо, яку небезпеку несе ця мiзерна кшьюсть бактерiй. В окремих випадках це може спричинити ешфгтотй. За аналопею з фiтопатогенами сап-ротрофи, яю знаходяться на насiннi в мшорних кiлькостях, за певних умов можуть теж позитивно чи негативно впливати на проростання насшня та рют рослин. У тому плат, на жаль, на них не звертають увагу. Вже першi дослщи з рiзним за забарвленням насшням, зануреним у картопляний бульйон (КБ), св^ило про його рiзну ростову актившсть (табл. 1).
У картопляному бульйош бшьшу активнiсть за iнтенсивнiстю росту виявили бактерй-ешфгти порiвняно з ендофгтами. Бiльш iнтенсивний процес простежували з коричневим та чорним насшням, порiвняно з шстрявим. У варiантi №1 табл. 1 з насшням, промитим водою, ешфгти на 4-й день дослщу на КБ утворили штенсивну плiвку та осад i майже просвплений бульйон, що свiдчило про завершення процесу. За цей час рют в КБ у варiантах дослiду №3 та №4 з ендофгтною мiкрофлорою не завершився i вiдбувався iнтенсивно. У варiантi з насшням, промитим водогшною та стерильною водою i просте-рилiзованим Н2О2 (варiант 2), на 4-й день тшьки розпочався рiст бактерiй. Вш можливий або завдяки неповнiй стерилiзацil з поверхнi насiння або ендофгт-но! мiкрофлори. Якщо б це були ешфгтш бактерп, то за 4 дш вони б штенсив-
но виросли в бульйош. Найiмовiрнiше, що picT вiдбувався завдяки бактеpiям-ендофiтам, яю за цей час почали проникати через оболонку насшня.
Табл. 1. Ростова актившсть бактерш настня сосни звичайно'1 рiзного кольору
№ п.п. Умови тдготовки насшня Колip шкipки наciння Ршт у картопляному бульйонi
плiвка помутншня осад
1 Послвдовно промите нестерильною + стерильною водогшною водою чорний + + +
коричневий + - +
тстрявий + - +
2 Промите насшня водою + 15 % Н2О2 чорний - + -
коричневий — - -
пicтpявий - + -
3 Шсля оброблення Н2О2 наciння злущували чорний + + +
коричневий + + +
тстрявий - + +
4 Облущене наciння + Н2О2 чорний + + +
коричневий + - +
тстрявий + + +
Прим1тка: "+" - наявшсть, штенсившсть росту: помутншня КБ, утворення пшвки та осаду; " - " - вщсутшсть росту.
М1кробна гетеpогеннicть наciння чгтко виявляеться за умов обростан-ня масою мiкpобiоти на агаризованих поживних середовищах. Нативне (не пpоcтеpилiзоване зверху) насшня сосни звичайно! мютить чисельш групи та види мiкpооpганiзмiв, яю виявляються пiд час його пророщування на КА та в cеpедовищi Чапека (рис. 1).
Рис. 1. Обростання настня сосни звичайно'1 емфШними бактерiями на КА (злiва) та грибами на середовищi Чапека (справа)
На КА навколо вшх насшин виростала бактеpiальна маса, але зовшш-нш вигляд ïï мав piзну моpфологiю. Навколо одних наciнин бактеpiальна маса смужкою 3-5 мм була здутою, зморщеною, cipою, не прозорою. Щодо ш-ших насшин, то бактеpiальна маса шириною 1-2 мм обвивала ïx. За морфоло-гiею вона вiдpiзнялаcя вiд спороносних бактерш, мала вигляд тон^ плiвки, блискуча, по краю напiвпpозоpа, ближче до насшня непрозора, школи з дуже слабкою флуоpеcцентнicтю, зумовленi неспоросними бактеpiями. Бактеpiï, що виросли навколо насшня, суспендували у водi i виЫвали на пластинки
КА. В обох випадках виростали спороносш i не спороносш бактери. Тiльки в першому випадку було бiльше (близько 90 %) спороносних, в другому - не спороносних бактерш. На насшш сосни звичайно! ми виявили спороносш (Bacillus subtilis, B. pumilus, Bacillus sp., Paenibacillus polymyxa) i неспоросш (Pseudomonas syringae, Pseudomonas fluorescens, Ervinia carotovora, Enterobacter nimipressuralis, Panthoea agglomerans) бактери.
За попередшми даними, шсля промивання насшня водою тд краном 10-15 хв, по^м стерильною водогшною водою 1-2 хв, 2 насшини i3 180 на КА не обросло бактерiями. Тобто, шсля утримання мшробюти поверхня рiз-них насшин неоднакова або 1хня мшрофлора мае рiзну адгезивну спромож-нiсть. Можливо, бiльш енергiйне промивання водою дасть змогу значно звшьнити поверхню насiння вiд бактерiй.
Аналопчну закономiрнiсть гетерогенностi насiння, виявлену в ешфгг-них бактерiях, простежували i для епiфiтних мiкромiцетiв, якi росли у сере-довищi Чапека навколо насшня сосни звичайно!. Грибами обростали всi нась нини. Часто вщсутшсть росту грибiв на КА навколо насшин не свщчить про слабку 1хню колонiзацiю, оскiльки насiння, розкладене на оптимальному для росту грибiв середовищi Чапека, iнтенсивно обростало грибами. Слабкий рют грибiв на насшш на КА зумовлений швидким ростом бактерш, особливо спороутворювальних, якi е антагошстами грибiв. Антагонiзм мiж спороутво-рювальними бактерiями та грибами вщзначено на насiннi сшьськогоспо-дарських рослин [12].
На заселення мжромщетами насшня сосни звичайно! впливае 1хне по-ходження. Так, на насiннi одше! парти домiнували пенiцили (68 %), в шшш -аспергiли (38 %) i акремонiум (36 %). Мiкробна неоднорiднiсть насiнин сосни звичайно! чiтко виявляеться за чутливютю до рiзних пестицидiв. Вона мо-же виявлятись на видовому (родовому) або штамовому рiвнях. Насiння сосни звичайно! обробляли мiкосаном, мiкосаном новим, фундазолом, вгаваксом, H2O2, марганцево-кислим калiем.
Чiтку мiкробну гетерогеннiсть насiння сосни звичайно! виявлено за ди мшосану та мiкосану нового. Тiльки частина непростерилiзованого насiння сосни звичайно!, обробленого мжосаном i мiкосаном новим, обросла бактерь ями, iнше насiння зовЫм не обросло мiкроорганiзмами (в контролi все насш-ня обросло бактерiями). Це свiдчить, по-перше, про те, що на насшш, яке не обросло мжрооргашзмами, були чутливi до них неспороносш бактери, приг-шчеш пестицидами, i, по-друге, на них не було спороносних або на них вс бактери були чутливими до названих пестицидiв. Це i е мжробна гетероген-нiсть насшня, яка мае бюлопчну доцiльнiсть - виживання в природь
Хiмiчно синтезований фундазол активно впливае на всю мжрофлору насшня сосни звичайно! - бактери та гриби. Дiя його на мжрооргашзми зале-жить вщ експозици оброблення насiння. Насiння, оброблене фундазолом i розкладене на пластинки КА, частково було стерильним. За розведенням фундазолу в 400 разiв та експозици оброблення насшня 15 хв 58 % його обростало бактерiями. 1з збшьшенням експозици оброблення до 60 хв кшьюсть нестерильних насшин знизилася до 26 %. У контролi (оброблення водою) навколо вЫх насшин з'явилася бактерiальна маса (табл. 2).
Табл. 2. Антимикробна ефектившсть оброблення настня фундазолом
Розведен-ня фундазолу Експозищя замочування насшня, хв Частка на КА насшня, що обросло, % Частка насшня на середовишд Чапека, що обросло грибами, %
бакте-piями грибами Penicillium purpuroge-num Alternaria al-ternata Acremonium sp. Aspergillus flavus Mucor mucedo
15 58 19 72 4 16 8 0
1:400 45 45 16 74 0 8 6 12
60 26 2 65 0 6 10 19
Контроль (вода) 60 100 24 68 4 15 7 6
Даш спостереження за ростом rp^iB на середовишд Чапека св^ать про B^ipKOBy дiю фундазолу. Якщо на гриби i3 pодiв Aspergillus, Penicillium, Trichoderma фундазол не впливав, то гриби роду Alternaria шд дieю препарату знизились до нуля, а на представниюв роду Acremonium його дiя була ви-бipковою (рис. 2, табл. 2).
Рис. 2. Вплив фундазолу на емфтш бактери настня сосни звичайноХ на КА (злiea) та на середовищi Чапека (справа)
Наведеш даш вказують на неоднакову частоту заселення видами гри-6iB насшин сосни звичайно!. На насiннi дослщно! парти не виявлено видiв грибiв - постiйних супутникiв усiх насшин, що малоймовiрно i вимагае спе-цiального дослiдження.
На вiдмiну вщ фундазолу, вiтавакс в усiх концентращях знезаражуе насiння сосни звичайно! та стимулюе його рiст. На дослщному насiннi сосни звичайно!, розкладеному шсля оброблення 0,1-0,001 %-ним вiтаваксом на КА та середовище Чапека, не виявлено росту мiкроорганiзмiв-бактерiй i грибiв, що свiдчить про його поверхневу стерильшсть (рис. 3).
Передпосiвне замочування насшня сосни звичайно! у 5 %-му перман-ганатi калiю майже повшстю знищуе на них бактери. Тшьки 2 % насiнин шсля оброблення обросло бактерiями. На шших домiнували мiкромiцети родiв Penicillium (6 %) та Alternaria (8 %). На середовищi Чапека таке насшня зав-жди обростало грибами, серед яких домшували гриби з роду Mucor (44 %) (в контролi таких грибiв було 14 %).
Рис. 3. Вплив втаваксу на емфтш мкрооргашзми настня сосни звичайно'1 на КА (злiва) та на середовищi Чапека (справа)
На pÎ3Hrn етапах дослщження ешфггно1 мжрофлори насшня сосни звичайно1 виявлено чисельну групу мжромщета, як вiднесенi до родiв Mu-cor Mich., Trichoderma Pers., Aspergillus Mich. ex Fr., Penicillium Link ex Fr., Alternaria Nees emend. Matv., Acremonium Link, а також дрiжджi.
Гриби роду Mucor формували бшьш пухнастий поверхневий мiцелiй. З часом утворювалися численнi кулястi темнозабарвленi споранги на безбар-вних конщеносцях. Споранпеспори - одноклiтиннi, безбарвнi.
Рiд Trichoderma на середовишд Чапека утворюе спочатку бш, а згодом зеленi, темно-зелеш з чисельними подушечками конiдiеносцiв з безбарвними кулястими однокштинними конiдiями.
Рщ Aspergillus на середовишi Чапека формуе жовто-зелеш колони. Ре-зервум колонш спочатку свiтло-червоний, з часом темше.
Рiд Penicillium формуе на середовишд Чапека характернi для роду оливково-зелеш, зеленi, темно-зеленi, широко розпростертi, слабо пухнаст колони. Видимий мiцелiальний рют спостерiгаеться при пiдвишенiй вологос-т насiння. Резервум злегка рожевий. Вiдомi як збудники зелено1 плiсняви насшня деревних порщ i у т.ч. сосни звичайноь
Рiд Acremonium на середовишд Чапека утворюе спочатку свпш колони, якi з часом за рахунок забарвлення кошдш стають помаранчевими, тем-но-помаранчевими. Кошди майже кулястi, бородавчастi, темно-помаранчево-коричневь У масi - майже чорш. Резервум жовто-помаранчевий.
На середовишi Чапека гриби роду Alternaria формують оливково-бурi колони. Конiдiï багатоклiтиннi, мають до 8 поперечних перетинок i 1-3 - по-здовжшх, свiтло-оливковi, дрiбно бородавчастi. На насiннi деревних рослин за пiдвишеноï вологостi вони утворюють так званi чорнi плiсняви. Причиною можуть бути появи групи грибiв, яю викликають так звану "дитячу" хворобу сiянцiв, зокрема сосни звичайноь
Гриби роду Aspergillus е збудниками зеленоï плiсняви насiння. Колони на середовишд Чапека плоскi, переважно зелених вщтшюв, але зустрiчаються i помаранчево-червоно-коричневь Конiдiï одноклiтиннi, частiше кулястi, рiз-ного забарвлення (переважають зеленуватi кольори).
Неоднорiдне насшня сосни звичайно! i за наявност бактерiй пiд спо-родермою. У насшня тд спородермою у бшьшосп партiй виявленi бактери. Однак, простеришзоване зверху насiння i облущене з одте! партй майже у вЫх випадках обростало на КА мшрооргашзмами, з шшо! - стерильними були 8 iз 25 насшин (32 %). Облущене насiння, що не обросло бактерiальною масою на КА, культивували в картопляному бульйош протягом 7 дiб. Видимого росту бактерш у картопляному бульйош не виявлено, що свщчить про вщсутшсть бактерiй у тканинi насшня.
Неоднорщшсть насiння сосни за ознакою заселення 1х рiзними видами мжрофлори ми довели в низцi дослщв. У злущеному i простерилiзованому перпдролем насiння партй № 65 виявлено 86 % бактерш, яю росли на КА, i 14 % - грибiв. Ендофiтну мiкробну гетерогеншсть насiння виявляли i за умов культивування групами в картопляному бульйош.
З метою виявлення мiкроорганiзмiв тд спородермою насшня сосни звичайно! здшснювали його мiкробiологiчний аналiз за такою схемою:
• нас1ння промивали нестерильною 1 стерильною водою;
• промите насшня обробляли 15 % Н2О2 - 10 хв;
• нас1ння, оброблене Н2О2, облущували.
Пiдсушене насшня з кожного варiанта розкладали на пластинки КА по 30 шт. За ростом бактерiальноl маси навколо насшня виявляли його стериль-шсть. Проаналiзовано 6 партiй насiння. Повторшсть - 2-разова. Отриманi по-передш данi вказували на те, що тд спородермою знаходяться бактери. Од-норазове оброблення насiння Н2О2 не дае змоги повнiстю звiльнити його вщ бактерiй. За таких умов (Н2О2-16 %, 10 хв) менше половини насiння зовнi бу-ло стерильним. Багато залежить вiд партй насiння сосни звичайно!. Якщо в партй № 264 за тих умов стерильних на поверхш насшин було 18 iз 30 (60 %), то в партй № 67 - тшьки 3 iз 30 (10 %).
Тип обростання насшня сосни звичайно! бактерiями залежить вщ способу його оброблення. Навколо насшин, промитих нестерильною та стерильною водою, з'являлася смужка бшо-Ыро! бактерiальноl маси шириною до 4 мм, по краю нашвпрозора i непрозора - бiля насшня. Бактерiальна маса навколо насiння, обробленого Н2О2, ледь помiтна. Можливо, це пов'язано з токсичними продуктами, яю утворилися пiд дiею Н2О2. Чашки в цьому досль дi затягуються пов^ряним сiрим мiцелiем гриба, до якого ч^ко виявили анта-гошзм бактерй.
Ендофiтна мiкрофлора теж повшстю не iдентична з рiзних насшин сосни звичайно!. Для зниження ешфггно! мiкрофлори все дослiдне насiння сосни звичайно! промивали разом стерильною водою. Кожну насшину окре-мо розтирали в ступцi з водою i висiвали на пластинки КА. Всього проаналь зовано 15 насiнин. Не виявлено бактерш-ендофтв у 5 iз 15 насiнин (33 %) i мiкромiцетiв-ендофiтiв - у 13 насшин (87 %). В одному насшш гриби виявле-нi разом з бактерiями, в iнших - самостшно. Тобто, не все насiння заселене мжрооргашзмами, i за цiею ознакою воно гетерогенне.
Висновки
1. Етфггт та ендоф1тт мшрооргатзми здорового насшня сосни звичайно!
представлен р1зними функцюнальними групами та видами. Найбшьш
багаточисельнi - амотфшатори: 1'х бiльше за суму ол^оттрофтв, акти-номiцетiв, целюлозоpyйнiвниx, ф1топатогетв.
2. Насiння заселяють бактери pодiв Ervinia, Enterobacter, Pseudomonas, Bacillus, Paenibacillus, Panthoea та гриби pодiв Acremonium, Alternaria, Aspergillus, Mucor, Penicilium, Trichoderma, Torula.
3. Насшини сосни звичайно'' вiдpiзняються за мшробютою: видовим складом, фyнкцiональними групами, ix спiввiдношенням, фiзiологiчною ак-тивтстю, чyтливiстю до пестицидiв, адгезивнiстю.
4. Мгкробна гетеpогеннiсть насiння сприяе виживанню рослин у piзниx еко-лопчних нiшаx.
Л1тература
1. Бабич А.К. Биология возбудителей бактериальных заболеваний плодовых деревьев в УССР : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. биол. наук. - К., 1974. - 21 с.
2. Гвоздяк Р.1. Ендоф^на мшрофлора зерна пшенищ та ii взаeмодiя з ф^опатогенними бактеpiями / Р.1. Гвоздяк, Л.В. Кабашна, Л.А. Паачник, С.А. Макарчук // Доповщ НАН Укра-1ни. - 2001. - № 1. - С. 173-177.
3. Гвоздяк Р.1. Ф^опатогенш бактери насiння сосни звичайно'1 / Р.1. Гвоздяк, В.В. Ро-зенфельд, Л.М. Ващенко // Вiсник державного агроеколопчного yнiвеpситетy. - Житомир : Вид-во ДАЕУ. - 2005. - № 2. - С. 156-162.
4. Гойчук А.Ф. Патолопя дiбpов / А.Ф. Гойчук, М.1. Гоpдieнко, Н.М. Гоpдieнко, Я.1. Макарчук, Д. А. Гойчук / за ред. М.1. Гоpдieнка. - 2-ге вид. [перероб. i доп.]. - К. : Вид-во ННЦ 1АЕ, 2004. - 470 с.
5. Голгофская К.Ю. Бактериоз шишек и семян кавказской пихты // Фитопатогенные бактерии. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1975. - С. 305-308.
6. Дебринюк Ю.М. Люове насшництво / Ю.М. Дебринюк, М.1. Кашнш, М.М. Гузь, 1.В. Шаблш. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 1998. - 432 с.
7. Лукач М.1. Бактер1альний отк i некроз груш1 та яблуш, еколопчш н1ш1 !'хшх збудни-юв : дис. ... канд. бюл. наук. - К., 2000. - 156 с.
8. Макрушин М.М. Фiзiологiя рослин / М.М. Макрушин, Е.М. Макрушина, Н.В. Пе-терсон, М.М. Мельников / за ред. проф. М.М. Макрушина : пщручник. - Вшниця : Вид-во "Нова книга", 2006. - 416 с.
9. Нечаева М.Ю. Бактериоз сеянцев сосны обыкновенной в питомниках Среднего Поволжья и меры борьбы с болезнью : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. биол. наук. - Свердловск, 1989. - 18 с.
10. Овчаренко Л.П. Метагеномний анашз мiкpооpганiзмiв довкшля / Л.П. Овчарен-ко, Н.О. Козировська. - К. : Вид-во "Спринт-принт", 2008. - 256 с.
11. Паачник Л.А. Ф^опатогенш i сапротрофш бактери агроекосистем пшенищ та вiвса : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-р бюл. наук. - К., 2009. - 44 с.
12. Пас1чник Л.А. Етф^на та ендоф^на шкрофлора здорового зерна та вегетуючих рослин пшенищ / Л.А. Паачник, Р.1. Гвоздяк, С.Ф. Ходос // Фiтопатогеннi бактери. Ф^онци-дологiя. Алелопатiя : зб. ст. наук. конф. - К., 2005. - С. 18-13.
13. Розенфельд В.В. Етф^на i ендоф^на мшрофлора насiння сосни звичайно'1 Ки'всь-кого Полюся : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук. - К., 2008. - 20 с.
14. Рыбалко Т.М. Бактериозы хвойных Сибири / Т.М. Рыбалко, А.Б. Гукасян. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1986. - 80 с.
15. Шерстобоева О.В. Проблеми бактеpiальниx ендофтв у рослинно-мшробнш взаемодп // Агроеколопчний журнал. - 2006. - № 1. - С. 15-18.
16. Щербин-Парфененко А.Л. Бактериальные заболевание лесных пород. - М. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1963. - 146 с.
17. Phae C.G. Characteristics of Bacillus subtilis isolated from composts suppressing - phyto-pathogenio microorganisms / Phae C.G., Shoda M., Kubota H. // Soil. Sci. Plant Hutr. - 1990. - № 36. - Р. 575-586.
18. Reddy P.M. Rhizobial communication with rice roots: induction of phenotypic changes, mode of invasion and extent of colonization / Reddy P.M., Lаdha J.K., So R. // Plant and soil. -1997. - № 194. - Р. 81-98.
