CC BY
19
Орипнальш AOOAiAKeHHq
Original Researches
актуальна Тнфектологш
УДК 616.311/321-008.87-02:616.915-053.2 DOI: 10.22141/2312-413x7.3.2019.170995
ВолянськаЛ.А., РоманюкЛ.Б., Бурбела Е.1., Горiшна 1.Л.
ДВНЗ «Тернопльський нац1ональний медичний унверситет 1м. 1.Я. Горбачевського МОЗ УкраТни», м. Тернопль, УкраТна
Мкробюта ротоглотки в д^ей у nep^i висипання кору
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2019;7(3):150-154. doi: 10.22141/2312-413x.7.3.2019.170995
Резюме. Метою нашо1 роботи було вивчити мжробюту ротоглотки у хворих на Kip dimeü. Ма-mepiadu та методи. Нами проведено спостереження за 35 дтьми, яKi захворли на типову форму кору та знаходились на стащонарному лжувант. Серед обстежених 23 (65,7 %) мали неускладне-ний перебк, у 12 (34,3 %) пацieнmiв kiр ускладнився пневмотею, бронхтом чи отитом. Маmepiал з ротоглотки в пepiодi висипань долджено мiкpобiологiчним методом. Уточнюючу iдeнmифiкацiю проводили за допомогою натвавтоматичного мiкpобiологiчного аналiзаmоpа Vitek-2. Для ощнки ча-стоти зусmpiчальносmi у популящ piзних мiкpооpганiзмiв на слизовш ротоглотки використовували показник зусmpiчальносmi (Pi), про стутнь домшування того чи шшого представника мжроботи в угруповант судили за частотою його появи у зразках, використовуючи при цьому тдекс постш-mmi (С, %). Статистична обробка даних проводилась за допомогою пакета стандартних про-грам для персонального комп'ютера. Результати. Долдження мжробюти ротоглотки у спосте-режуваних дтей, ят хворши на Kip, виявили домнування облкатно резидентних мiкpооpганiзмiв: а-таß-гeмолimичнi стрептококи, Lactobacillus spp., Neisseria spp. Представниками транзиторног мжробюти були Enterobacter spp., Pseudomonas spp. i Micrococcus spp. Факультативно резидентну флору ротоглотки становили мжрооргатзми: Staphylococcus spp., зокрема S.aureus, Streptococcus spp. i з y-гeмолiзом, Corynebacterium spp., Moraxella spp., Candida spp. та E.coli i Enteroccocus spp. Максимальний показник зусmpiчальносmi мiкpооpганiзмiв у ротоглотщ хворих на kiр був прита-манний стрептококам, а-таß-гeмолimичнi стрептококи виявлялись з однаковою частотою. Вис-новки. Таким чином, у дтей, хворих на Kip, е порушення нормоценозу ротоглотки, що проявляють-ся зменшенням С та Pi константних шmамiв Staphylococcus spp., Neisseria spp. та Lactobacillus spp. Збльшення тдексу m^mm^i та показника зусmpiчальносmi свiдчиmь про порушення нормоценозу на мeжi з дисбактерюзомротоглотки у дтей, хворих на Kip. Порушення спiввiдношeння а-, у- та ß-гемолтичних стрептокотв у бж зростання остантх в поеднант з вираженими факторами х паmогeнносmi е ймовipною причиною бакmepiальнихускладнень стрептококовог emiологii. Ключовi слова: Kip; дти; мжробота ротоглотки
Вступ
Kip — гостра шфекцшна хвороба, що на кшець минулого столггтя стшко вважалась дитячою та ке-рованою, стала одшею з актуальних нозологш ш-фекщйно! захворюваност1 сучасносп як серед дггей, так i помж дорослого населення. З 2010 року в ydx репонах свиу рееструеться зростання захворюва-носп на юр в роки прогнозованого ешдемюлопчно-
го тдйому, що завадило елiмшацil його в термши, зазначеш всесвггшми органiзацiями [1]. В бвропей-ському репош протягом останнього десятилитя ця захворювашсть у половин випадюв забезпечуеться украшцями, проте достатньо потужш спалахи ще! шфекцп активно рееструються також у Румунп, Ро-cii, 1спанц, Великш Британи, Францп (хоч рiвень захворюваност у цих крашах на порядок нижчий,
© «Актуальна ¡нфектолопя» / «Актуальная инфектологая» / «Actual Infectology» («Aktual'naa infektologia»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Бурбела Ем™ 1г^вна, кандидат медичних наук, асистент кафедри дитячих хвороб з дитячою xipypricio, ДВНЗ «Терношльський державний медичний ушверситет iменi 1.Я. Горбачевського», Майдан Вол^ 1, м. Тернопшь, 46000, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Emilija Burbela, PhD, Assistant at the Department of Childrens Diseases with Pediatric Surgery, State Institution of Higher Education "I. Horbachevsky Ternopil State Medical University'; Maidan Voli, 1, Ternopil, 46001, Ukraine; e-mail: [email protected]
(п
УкраУна = 44 436; 61 %)
Сербiя (п = 5461; 8 %)
Франтя (п = 2921; 4 %)
lталiя (п = 2548; 4 %)
Гре^я (п = 2538; 3 %)
Росiя (п = 2301; 3 %)
1зраУль (п = 2207; 3 %)
Грузiя (п = 1781; 2 %)
Албанiя (п = 1442; 2 %)
Румунiя (п = 1346; 2 %)
5000 10000 15000 20000 25000 30000 35000 Кшькють зареестрованих випадюв кору
40000
45000
50000
Рисунок 1. Епщем 'юлопчш дан Всесв'пньоУ оргашзаф охорони здоров'я щодо поширеност кору на Свропейському континент'!: iз 72 679 випадкв кору, що були зареестрован за 12 м'/сяц'ш, 66 981 (92 %)
було виявлено в цих 10 краУнах
нж в Украгш) [2]. Прогнозований пжовий перюд 2017—2018 рр. з лихвою перевершив найпрш1 про-гнози (рис. 1).
Тепершнш спалах кору виявив деяк особли-вост1 переб1гу хвороби, що, ймов1рно, пов'язано з шдивщуальними в1дм1нностями б1отоп1в верхшх дихальних шлях1в. Останн1 роки ознаменоваш по-явою низки роб1т, що пов'язують 1ндив1дуал1зован1 особливост1 переб1гу соматичних та 1нфекц1йних хвороб 1з унжальшстю б1отопу т1е! чи шшо! дглянки тгла хворого [3, 4]. З огляду на це дом1нуюча мжро-флора ротоглотки е ц1кавим аспектом вивчення в ход1 1нфекц1йного процесу у хворих на юр дггей.
Метою нашо! роботи було вивчити мжробюту ротоглотки у хворих на юр д1тей.
Рисунок 2. Вкова структура хворих на юр дтей
Матерiали та методи
Нами проведено спостереження за 35 д1тьми, як захворгли на типову форму кору та знаходились на стац1онарному лжуванш в 1нфекц1йному вщдгленш Тернотльсько! мгсько! дитячо! л1карн1. Серед обсте-жених 23 (65,7 %) дитини мали неускладнений пе-реб1г, у решти 12 (34,3 %) пац1ент1в юр ускладнився пневмон1ею, бронх1том чи отитом. Частота усклад-нень при данш шфекци 1стотно вар1юе у вжовому ас-пект1: в ос1б старших вщ 18 рок1в ускладнення зустрь чаються у 53,8 % обстежених, у дггей — у 28,1 % [5]. За результатами нашого дослщження, ускладнений переб1г кору мав мюце у дещо бгльшо! юлькосп пащ-ент1в, що може бути пов'язано 1з тим, що монггоринг проводився лише серед д1тей, яю перебували на ста-ц1онарному лжуванш. К1льк1сний розпод1л хворих за вжом був р1внозначним у в1кових групах (рис. 2).
Ос1б чолов1чо! та жшочо! стат1 серед хворих було практично пор1вну: хлопчик1в — 19 (54,3 %), д1вча-ток — 16 (45,7 %). Серед обстеженого контингенту жител1 мюта (п = 18; 51,4 %) 1 села (п = 17; 49,6 %) були у майже р1внш кглькосп, що свщчить про по-внощнний обсяг надання медично! допомоги, неза-лежно в1д м1сця проживання. Вакцинальний анамнез зпдно з вжом був позитивним у 12 (34,3 %) дггей.
Пд час дослщження були використаш комплекс кл1н1чних дослщжень та бактер1олог1чна д1агности-ка. Матер1ал з носоглотки в1д 35 хворих на типову форму кору в перюд1 висипань дослщжено мжро-бюлопчним методом. Мазки з ротоглотки забирали стерильним ватним тампоном, з наступним поавом на елективн1 та селективш живильн1 середовища, як1 згодом шкубували при оптимальн1й температу-р1 протягом 24—48 год. Шсля завершення шкубацп 1дентиф1кували м1кроорган1зми за морфолог1чни-
0
Ш. 7, N0. 3, 2019
http://ai.zaslavsky.com.ua
151
ми, тинкторiальними, культуральними, 6ioxiMi4-ними властивостями зпдно з класифiкацieю Бердж1 [6]. Уточнюючу щентифжащю проводили за допо-могою напiвавтоматичного мiкробiологiчного ана-лiзатора Vitek-2. Для оцiнки частоти зусщчальносп популяцiй рiзних мiкроорганiзмiв на слизовш ротоглотки використовували показник зусщчальносп (Pi), про ступiнь домiнування того чи шшого пред-ставника мжробюти в угрупованнi судили за частотою його появи у зразках, використовуючи при цьому шдекс постiйностi (С, %). Для штерпретацц результатiв використовували шкалу, де констант-ними вважали види з шдексом постiйностi бiльше 50 %, ri, що зустрiчаються часто — вщ 20 до 50 %, ri, що зустрiчаються не часто — 1—19 %, ri, що зустрь чаються рщко — менше за 1 %. Статистична обробка даних проводилась за допомогою пакета стандарт-них програм для персонального комп'ютера. Мате-рiал для бактерюлопчного дослщження забирали, за згодою батьюв, у дiтей, якi знаходились на стащо-нарному лiкуваннi в шфекцшному вщдшенш Тер-ношльсько! МДКЛ.
Результати та обговорення
Нормальну мiкрофлору ротоглотки здоро-вих людей становлять найрiзноманiтнiшi пред-ставники царства мiкробiв у титрах в межах вщ 102—103 КУО/мм2 колонiзуючих представникiв до 105—1011 КУО/мм2 персистуючих транзиторних. Це переважно мiкроорганiзми з анаеробним типом метаболiзму для постшних представникiв, чи коагулазонегативнi негемолiтичнi стафшококи, нейсери, гриби роду Candida тощо, як транзитери. Корова iнфекцiя шшдюеться адгезieю Morbillivirus
через взаeмодiю його H- та F-npoTeÏHiB i3 CD46-рецепторами мембран клiтин-мiшеней ураженого макрооргашзму. Процес первинноï реплiкацïï вь русу запускаеться в епiтелiальних клiтинах слизовоï оболонки респiраторних шляхiв протягом першого тижня iнкубацiйного перiоду. Багаторазово вщтво-рений вiрус мiгруе до регюнарних лiмфатичних вуз-лiв. У лiмфоi¡днш тканинi через рецептор CD150 або субстанцго SLAM (signaling lymphocyte activation molecule) H- та F-антигени вражають лiмфомоно-нуклеарнi клiтини, якi з током кровi поширюють вь рус по всьому оргашзму [7]. Таким чином, збуднику кору притаманне явище 4мунолопчного дуалiзму»: з одного боку, презентуються вiруснi антигени через активащю Т-лiмфоцитiв, NK-лiмфоцитiв та ден-дритних клггин, а з iншого — стимулюеться комплекс SLAM як головний молекулярний чинник розвитку iмунодепресiï, що спостерiгаеться у рекон-валесценпв [8]. Тому ускладнення пiсля кору е очь куваними, адже пащент стае чутливим до будь-я^ бактерiальноï шфекцИ, що може бути iнодi бшьш небезпечним за перебiг самоï недуги. Транзиторний iмунодефiцит, викликаний вiрусом кору, провокуе активацiю умовно-патогенноï флори, що населяе, зокрема, ротоглотку, шс, кишечник, що може проявитесь ускладеннями в перiодах розпалу чи на-вiть реконвалесценцИ. Звiдси виникае необхщшсть вивчення мiкробiоти ротоглотки у хворих на юр, ïï юльюсного та якiсного складу.
Як зазначають чисельнi дослщження, левову часку при кору становлять ускладнення бактерь альноï етюлогИ, передумовою для яких е патоге-нетичнi змiни, що вщбуваються у слизовiй верхнiх дихальних шляхiв та iмуннiй системi загалом [9—11].
Таблиця 1. Бактер 'альна контамiнацiя слизово) ротоглотки у дтей, хворих на Kip
npegcTaBHUK MiKpo6ioTU Абсолютна кшьмсть 1ндекс постмносл (%) Показник зус^чальносп
Staphylococcus spp. 17 48,6 0,13
S.aureus 10 28,6 0,08
Streptococcus spp. 49 - 0,37
Streptococcus spp. 3 a-reM0^30M 19 54,3 0,15
Streptococcus spp. 3 ß-reM0^30M 22 62,9 0,17
Streptococcus spp. 3 Y-reM0^30M 8 22,9 0,06
Enteroccocus spp. 5 14,3 0,04
Micrococcus spp. 4 11,4 0,03
Corynebacterium spp. 9 25,7 0,09
Neisseria spp. 3 8,6 0,02
Moraxella spp. 12 34,3 0,10
Pseudomonas spp. 1 2,9 0,008
Enterobacter spp. 4 11,4 0,03
Candida spp. 9 25,7 0,09
Lactobacillus spp. 8 22,9 0,06
E.coli 9 25,7 0,09
Ycboro 131
Практично вс1 бактерiальнi ускладнення пiсля кору у дггей виникають у зв'язку з iнвазiею в слизову оболонку дихальних шлях1в гноетворних бактерiй. Пневмония у пiдлiткiв i дорослих може бути бактерь альною, тодi як у маленьких дггей, якi не отримали пасивного Гмуштету вщ матерГ, можливий розвиток i первинно! вГрусно! пневмонп [5].
Дослщження мжробюти ротоглотки у спостере-жуваних дiтей, яю хворГли на юр, виявили домшу-вання облiгатно резидентних мiкроорганiзмiв, яю, зпдно з iндексом постшносп, вщносяться до ввддв:
— що найбГльш часто зустрiчаються (констант-них) — а- та в-гемолитсчш стрептококк;
— зустрiчаються часто — Lactobacillus spp.;
— зустрiчаються не часто — Neisseria spp.
Факультативно резидентну флору ротоглотки
становили мжрооргашзми:
— що зустрiчаються часто — Staphylococcus spp., зокрема S.aureus, Streptococcus spp. та з у-гемолГзом, Corynebacterium spp., Moraxella spp., Candida spp.;
— зустрГчаються не часто — E.coli, Enteroccocusspp.
Представниками транзиторно! мжробюти були
Enterobacter spp., Pseudomonas spp. i Micrococcus spp., яю також вщносились до тих, що зустрГчаються не часто, зпдно з шдексом постшносп (табл. 1).
Максимальний показник зустрiчальностi мжро-органiзмiв у ротоглотщ хворих на юр був прита-манний стрептококам, однак у цьому угрупованш практично з однаковою частотою виявлялись а- та ß-гемолiтичнi стрептококи, що не е звичним у д1-тей з ресшраторною патологiею, де у резидентнш мжробюп превалюють а- та у-гемолитсчш стрептококи [12]. Бета-гемолиичш стрептококи е найбiльш вiрулентними i, за даними В.П. Широбокова та спiвавторiв (2011), будучи умовно-патогенними та не маючи органного тротзму, е частою причиною бактерiальних ускладнень в оаб тсля перенесено! гостро! респраторно! вГрусно! шфекцп [6]. Тому ви-явленi нами у половини обстежених в-гемолитсчш стрептококи, очевидно, е пщГрунтям для виникнен-ня ускладнень з боку бронхолегеневого дерева.
АналГз структурного складу мжробюти ротоглотки засвщчив наявшсть Candida spp. та E.coli у клтчно значущих концентрациях (бГльше 105—106 КУО/мл), що може розглядатись як прояв транзиторних пору-шень мжробюти ротоглотки, осюльки вони е пред-ставниками факультативно резидентно! флори. Збшьшення юлькосп E.coli, можливо, е наслщком занесення останньо! з шших бютошв (кишечника, наприклад), оск1льки д!га не завжди дотримуються правил ппени. Однак виявлення и у таюй концентраций вказуе на неспроможшсть мюцево! облГгатно резидентно! флори виконувати функщю колошза-цшно! резистентност i, вщповщно, сприяти засе-ленню ротоглотки при кору шшими умовно-пато-генними мжрооргашзмами.
Одним 1з факторГв, що м1г вплинути на мжробюту ротоглотки у дггей, хворих на юр, е застосування ан-тибютиюв, осюльки 13 (26,9 %) пащенпв приймали цефалоспорини чи нашвсинтетичш пенщилши.
Висновки
Таким чином, у дггей, хворих на юр, е порушення нормоценозу ротоглотки, що проявляються змен-шенням гндексу пост1йност1 та показника зустрг-чальност! константних штам1в Staphylococcus spp., Neisseria spp. та Lactobacillus spp. Збгльшення шдексу пост!йност! та показника зустр1чальност1 св1дчить про порушення нормоценозу на межг з дисбактерг-озом ротоглотки у дггей, хворих на юр. Порушення сшввщношення а-, у- та р-гемол!тичних стрептоко-к1в у б1к зростання останнгх, в поеднанн1 з вираже-ними факторами !х патогенност1, е ймов1рною причиною бактер1альних ускладнень стрептококово! етголог!!. Наше дослгдження п1дтверджуе дан1 про вплив вгрусу кору на склад м1кроб1оти ротоглотки та обГрунтовуе доц1льн1сть бактер1олог1чних дослг-джень цього б1отопу. У перспектив! вимагае зацг-кавлення антиб!отикочутлив!сть виявлених умов-но-патогенних штамгв, оскгльки на практиц! досить часто при кору призначають антибготикотерапгю.
Конфлiкт 1нтерес1в. Автори заявляють про вгдсут-нгсть конфлгкту гнтересгв при пгдготовц! дано! статтг.
References
1. World Health Organization. Immunization, Vaccines and Biologicals. Measles and Rubella Surveillance Data. Available from: https://www. who.int/immunization/monitoringsurveillance/ burden/vpd/surveillance_type/active/measles_ monthlydata/en/.
2. MuscatM, Shefer A, Ben Mamou M, et al. The state of measles and rubella in the WHO European Region, 2013. Clin Microbiol Infect. 2014 May;20 Suppl 5:12-8. doi: 10.1111/1469-0691.12584.
3. Storchak AV, Grishchenko OV. Problematic issues of restoration of vaginal biocenosis. Health of Woman. 2015;(97):52-60. (in Ukrainian).
4. Okhotnikova OM. Airway obstruction syndrome in children: the difficult questions - the right decisions. Zdorov'e rebenka. 2016;(69):88-96. doi: 10.22141/2224-0551.1.69.2016.73724. (in Ukrainian).
5. Marusik UI. Measles in children. Aktual'naa Infektologia. 2017;5(3):129-133. doi: 10.22141/2312-413x.5.3.2017.109855. (in Ukrainian).
6. Streptococcus. In: Andrianova TV, Bobyr VV, Vynograd NO, et al., authors; Shyrobokov VP, editor. Medychna mikrobiologija, virusologija ta imunologija [Medical Microbiology, Virology and Immunology]. 2nd ed. Vmnitsya: Nova knyga; 2011. 341-343 pp. (in Ukrainian).
7. Shostakovych-Koretsraya LR, Mavrutenkov VV, et al. Measles (lecture). Medicni perspektivi. 2013;18(3):4-15. (in Ukrainian).
8. Zhang Y Ding Z, Wang H, et al. New measles virus genotype associated with outbreak, China. Emerg Infect Dis. 2010 Jun;16(6):943-7. doi:
Vol. 7, No. 3, 2019
http://ai.zaslavsky.com.ua
153
10.3201/eid1606.100089.
9. Selina SP. Measles. Available from: https:// emedicine.medscape.com/article/966220-overview.
10. Khan I, Khattak AR, Muhammad A. Complications of measles in hospitalized children. KhyberMed Univ J. 2013;5(1):27-30.
11. Rashid MA, Afridi MI, Rehman MA.Frequency of complications in measles patients at Peshawar. Gomal J Med Sci. 2016; 14(2): 112-
116.
12. Voljans'ka LA, Romanjuk LB, Kalataj NR. State of the oropharyngeal biotope in children with frequent respiratory diseases and antibiotic sensitivity of the detected microorganisms. Medicni per-spektivi. 2009;14(1):182-185. (in Ukrainian).
OTpuMaHO 18.04.2019 ■
Волянская Л.А., РоманюкЛ.Б., Бурбела Э.И., Горишна И.Л.
ГВУЗ «Тернопольский национальный медицинский университет им. И.Я. Горбачевского МЗ Украины», г. Тернополь, Украина
Микробиота ротоглотки у детей в периоде высыпания кори
Резюме. Целью нашей работы было изучить микробиоту ротоглотки у больных корью детей. Материалы и методы. Нами проведено наблюдение за 35 детьми, заболевшими типичной формой кори, которые находились на стационарном лечении. Среди обследованных 23 (65,7 %) имели неосложненное течение, у 12 (34,3%) пациентов корь осложнилась пневмонией, бронхитом или отитом. Материал из ротоглотки в периоде высыпаний исследован микробиологическим методом. Уточняющую идентификацию проводили с помощью полуавтоматического микробиологического анализатора ^ек-2. Для оценки частоты встречаемости в популяции различных микроорганизмов на слизистой ротоглотки использовали показатель встречаемости (И), о степени доминирования того или иного представителя микробиоты в группировке судили по частоте его появления в образцах, используя при этом индекс постоянства (С, %). Статистическая обработка данных проводилась с помощью пакета стандартных программ для персонального компьютера. Результаты. Исследования микробиоты ротоглотки у наблюдаемых детей, болевших корью, обнаружили доминирование облигатно резидентных микроорганизмов: а- и р-гемолитические
стрептококки, Lactobacillus spp., Neisseria spp. Представителями транзиторной микробиоты были Enterobacter spp., Pseudomonas spp. и Micrococcus spp. Факультативно резидентную флору ротоглотки составили микроорганизмы: Staphylococcus spp., в частности S.aureus, Streptococcus spp. и с у-гемолизом, Corynebacterium spp., Moraxella spp., Candida spp. и E.coli и Enteroccocus spp. Максимальный показатель встречаемости микроорганизмов в ротоглотке больных корью был присущ стрептококкам, а- и ß-гемолитические стрептококки выявлялись с одинаковой частотой. Выводы. Таким образом, у детей, больных корью, обнаружено нарушение нормоценоза ротоглотки, что проявляется уменьшением С и Pi константных штаммов Staphylococcus spp., Neisseria spp. и Lactobacillus spp. Увеличение индекса постоянства и показателя встречаемости свидетельствует о нарушении нормоценоза на границе с дисбактериозом ротоглотки у детей, больных корью. Нарушение соотношения а-, у- и ß-гемолитических стрептококков в сторону увеличения последних в сочетании с выраженными факторами их патогенности является вероятной причиной бактериальных осложнений стрептококковой этиологии. Ключевые слова: корь; дети; микробиота ротоглотки
L.A. Volyanska, L.B. Romanyuk, E.I. Burbela, I.L. Gorishna
SIHE "I. Horbachevsky Ternopil State Medical University", Ternopil, Ukraine
Oropharyngeal microbiota in children during measles rash
Abstract. Background. The purpose of our work was to study the oropharyngeal microbiota in children with measles. Materials and methods. We observed 35 children who got sick with a typical form of measles and were hospitalized. Among the examined children, 23 (65.7 %) patients had an uncomplicated course, the rest 12 (34.3 %) patients had measles complicated by pneumonia, bronchitis or otitis. Material from the oropharynx in the period of rash was investigated by microbiological method. Clarifying identification was performed using a semiautomatic microbiological analyzer Vitek-2. To estimate the frequency of various microorganisms on the mucous membrane of the oropharynx in the population, we used the indicator of (Ri) incidence, the degree of domination of one or another representative of the microbiota in the group was determined by the frequency of its appearance in the samples, using the constancy index (C, %). Statistical data processing was carried out using the standard software package for a personal computer. Results. A study of the oropharyngeal microbiota in observed children with measles found the dominance of obli-gately resident microorganisms: a- and p-hemolytic Streptococci, Lactobacillus spp., Neisseria spp. Representatives of the
transient microbiota were Enterobacter spp., Pseudomonas spp. and Micrococcus spp. Elective resident flora of the oropharynx was composed by microorganisms: Staphylococcus spp., par-ticulary S. aureus, Streptococcus spp. and with y-hemolysis, Corynebacterium spp., Moraxella spp., Candida spp. and E. coli and Enterococcus spp. Streptococci value reached the maximum indicator of the incidence of microorganisms (Pu) in the oropharynx of patients with measles, a- and ß-hemolytic Streptococci appeared with the same frequency. Conclusions. Thus, in children with measles, there is a violation of the oropharyngeal normocenosis, which is manifested with a decrease in the constancy index (C) and the rate of the incidence of Pi constant strains of Staphylococcus spp., Neisseria spp. and Lactobacillus spp. An increased index of constancy and incidence indicator indicates a violation of the normocenosis at the border with dysbiosis of the oropharynx in children with measles. Increased ration of a-, y- and ß-hemolytic Streptococci in combination with the expressed factors of their pathogenicity is a probable cause of bacterial complications of Streptococcal etiology.
Keywords: measles; children; oropharyngeal microbiota
