CC BY
15
MICROBIOLOGICAL ASPECTS OF LIBRARIES' SAFETY
Surmasheva O.V., Rosada M.O., Omelchenko M.M., Nikonova N.O., Romanova H.Yu., Vulakh N.O., Oliinyk Z.A.
М1КРОБ1ОЛОПЧН1 АСПЕКТИ БЕЗПЕКИ Б1БЛ1ОТЕК
y4acHi IT-технологií значно покращили доступ до HayKOBOí iнформaцií. Проте Hapa3i не втрачае вaжливостi викорис-тaння бiблiотечних фондiв на паперових та плiвкових носiях. Проблема збереження безпеч-ного еколого-епiдемiчного стану бiблiотек залишаеться актуальною. Нинi у бiблiотекaх кра[-ни зберiгaються велик масиви книжок, якi обслуговуються великою кшькютю ствроб^ни-кiв. Однiею з основних причин негативно!' дм на стан здоров'я бiблiотечних спiвробiтникiв, вiдвiдувaчiв та фондiв е так зван бiологiчнi фактори, до яких належать мкрооргашзми, зокрема гриби - мiкромiцети.
Мета CTaTTi - вивчення про-блеми забруднення примiщень бiблiотек та íxrnx фондiв мiкро-оргaнiзмaми, зокрема мiкромi-цетами, для характеристики епiдемiчноí безпеки об'ектiв примiщень, iнформaцiйного фонду (книжок, плiвкових та електронних носив), оцшка ет-демiчноí безпеки примщень i
'СУРМАШЕВА О.В., 1РОСАДА М.О., 2ОМЕЛЬЧЕНКО М.М., 1Н1КОНОВА Н.О., 1 РОМАНОВА Г.Ю., 1ВУЛАХ Н.О., 1ОЛ1ЙНИК З.А. 1ДУ «1нститут громaдського здоров'я iм. О.М. Map3eeBa НАМН Укрaïни», м. Кив 2Нaцiонaльнa бiблiотекa Укрaïни iм. B.I. Вернaдського,
м. Киïв
УДК 025.7/9 : 614.3 : 616-093/-098 K^40BÏ слова: бiблiотеки, мiкробiологiчне забруднення, бактерГГ, MÍKpocKonÍ4HÍ гриби, деконтамшащя.
фондiв бiблiотек за даними MÎKpo6^omHoro обстеження, а також пошук ефективних та безпечних cnoco6iB боротьби з мiкробною контамiнацieю 6i6-лiотечного середовища.
Матерiали та методи дослiджень. Аналiз сучасного стану проблеми забруднення примщень бiблiотек так ïхнiх фондiв мiкроорганiзмами, зокрема мiкромiцетами, а також мещд^в боротьби з ними проведено за даними наявно)' науково)' iнформацiï.
Мiкробiолопчне обстеження проведене у примщеннях i фондах декiлькох укра'нських бiблiотек: Нацiональнiй бiблiо-тецi Укра'ни iм. В.1. Вернад-ського, Львiвськiй та Одеськiй мiських бiблiотеках.
Матерiалом для лаборатор-них дослiджень були зразки пов^ря i змиви з поверхонь примщень та об'ек^в фондiв бiблiотек.
Кiлькiсть зразкiв повiтря у кожному примщенш залежала вiд площi (3-5 проб), яка стано-вила вщ 9 м2 до 20 м2. Проби вiдбирали аспiрацiйним методом за допомогою приладу Sampl'air lite виробництва AES Laboratoire (Франция) в об'eмi 100 дм3. Пов^ря вiдбирали на чашки Петрi з середовищем Сабуро-декстрозний агар (СДА) з антибютиком (для
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ БЕЗОПАСНОСТИ БИБЛИОТЕК 1Сурмашева Е.В., 1Росада М.А., 2Омельченко Н.М., 1Никонова Н.А., 1Романова А.Ю., 1Вулах Н.А., 1Олийник З.А. 1ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев 2Национальная библиотека Украины им. В.И. Вернадского, г. Киев
Цель статьи - изучение проблемы загрязнения помещений библиотек и их фондов микроорганизмами (в частности микромицетами) для характеристики эпидемической безопасности объектов помещений, информационного фонда; оценка эпидемической безопасности помещений и фондов библиотек по данным микробиологического обследования, а также поиск эффективных и безопасных способов борьбы с микробной контаминацией библиотечной среды. Методы исследования. Микробиологические методы: определение обсемененности воздуха библиотек и смывов с поверхностей помещений и носителей информации бактериями и микроскопическими грибами, идентификация выделенных микроорганизмов общепринятыми микробиологическими методами, модельные эксперименты по изучению эффективности действия соляной лампы на деконтаминацию воздуха от микроорганизмов. Исследования проведе-
ны в ряде крупных библиотек Украины. Результаты. Проанализирована информация относительно причин загрязнения помещений и фондов библиотек микроскопическими грибами, меры профилактики и элиминации биологического загрязнения. Доказана необходимость осуществления мер по обеззараживанию фондов библиотек и книгохранилищ от возбудителей грибкового и бактериального происхождения. Показано, что грибковое и бактериальное загрязнение зависит от микроклиматических условий, а проведение некоторых мероприятий по обеззараживанию оказывает положительное влияние на деконтаминацию помещений и фондов библиотек. В модельных экспериментах доказана высокая эффективность использования соляной лампы для элиминации микробного загрязнения воздуха помещений. Вывод: необходим мониторинг библиотечной среды для своевременного выявления микробиологического (микологического) загрязнения, а также поиск эффективных способов обеззараживания помещений и фондов библиотек. Объективно установлена высокая эффективность действия соляной лампы при деконтами-нации воздуха от бактерий и плесневых грибов. Ключевые слова: библиотеки, микробиологическое загрязнение, бактерии, микроскопические грибы, деконтаминация.
© Сурмашева O.B., Росада M.O., Oмельченко М.М., Hiконова H.O., Романова Г.Ю., Вулах H.O., Oлiйник З.А. СТАТТЯ, 2017.
MICROBIOLOGICAL ASPECTS OF LIBRARIES' SAFETY
1Surmasheva O.V., 1Rosada M.O., 2Omelchenko M.M., 1Nikonova N.O., 1Romanova H.Yu., 1Vulakh N.O., 1OliinykZ.A.
1SI "O.M. Marzeyev Institute for Public Health of the National Academy of Medical Science of Ukraine", Kyiv
2V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine, Kyiv
Objective. We studied the problems of contamination of premises of the libraries and their funds with microorganisms, micromycetes in particular, to characterize epidemic safety of the premises, the information fund; to assess the epidemiological safety of the premises and libraries' funds according to the data of microbiological examination; and to find safe and effective ways of combating with microbial contamination of the library environment. Materials and methods. Microbiological methods: determination of bacterial seeding of the air of libraries and swabs from surfaces of premises and carries of information with bacteria and microscopic fungi; identification of isolated microorganisms with the help of the common microbiological methods; model experiments for the study ^ of the efficiency of salt lamps for air decontamination from
microorganisms. Studies were performed in a number of large libraries of Ukraine. Results. Information on the reasons of the contamination of the premises and funds of the libraries with microscopic fungi, measures for prevention and elimination of biological pollution were analyzed. A necessity of the measures for the disinfection of the library funds and premises from pathogens of fungal and bacterial origin was proved. Fungal and bacterial contamination was shown to depend on the microclimatic conditions and the use of some measures of disinfection had a positive effect on the decontamination of premises and funds of the libraries. A high efficiency of the use of a salt lamp for the elimination of the microbial contamination of indoor air was proved in model experiments.
Conclusions. Monitoring of the library environment is necessary for timely detection of microbiological (mycological) contamination, and there is a need in the effective methods of disinfection of premises and funds of the libraries. The high efficiency of salt lamp at air decontamination from bacteria and fungi was established.
Keywords: libraries, microbial contamination, bacteria, microscopic fungi, decontamination.
визначення забруднення повт ря мiкромiцетами), шкубували за температури 22°С протягом 7 дiб. Пов^ря також вщбирали на чашки Петрi з соево-казеТ-новим агаром для визначення контамшаци бактерiями, шкубували за температури 32°С протягом 5 дiб. Отримаш середньоарифметичш кшькос-т колонш мiкроорганiзмiв у кожному примщенш (3-5 чашок ПетрО перераховували на 1 м3. Проби пов^ря вщбира-ли у денний час у попередньо закритому примщенш у при-сутност лише оператора.
При випробуванш методом змивiв кожного об'екта ватний тампон зволожують буферним розчином з натрю хлоридом i пептоном рН 7.0 у пробiрцi i ретельно протирають зволо-женим тампоном дшянку пло-щею 100 м2, використовуючи трафарет (10 х 10) см. З кожноТ пробiрки зi змивною рщиною роблять поав по 1 мл у двi чашки Петрi з живильним сере-довищем для вирощування бактерм (МПА) та у двi з живильним середовищем Са-буро для вирощування грибiв, використовуючи поверхневий або глибинний метод поаву. ^сля шкубацп посiвiв (як описано вище для дослщження проб пов^ря) пiдраховують кiлькiсть колошй в усiх чашках Петрi з кожним живильним середовищем, знаходять се-редне арифметичне значення ^ помножуючи його на 10, обчис-
люють кiлькiсть бактерiй та грибiв у змивах iз 100 см2 площi поверхнi.
Пiсля забору проб пов^ря та змивiв, iнкубацiТ та обл^ коло-нiй проводили iдентифiкацiю видтених плiсеневих грибiв за Атласом ктычноТ' мiкологiТ [1], бактерiй - загальноприйнятими бактерюлопчними методами.
У модельних дослщах з метою пошуку ефективних та безпечних засобiв деконтами нацп повiтря вiд бактерiй та мiкроскопiчних грибiв застосо-вували соляну лампу масою 3 кг, зроблену iз бiлоТ солi (ДП «Артемсть», м. Соледар), яка зазвичай мютить понад 98% ЫаС! i е одшею з найчистiших за хiмiчним складом у свт.
В основi дм сольовоТ лампи лежить поеднання двох при-родних факторiв - кам'яноТ солi ЫаС! i свiтла. Радiус дiТ сольо-вих приладiв - 3 метри. Ос-новний елемент сольовоТ лам-пи - кристал хлористого нат-рю, нагрiвання якого вiдбува-еться за допомогою лампи розжарювання, яка вмонтова-на всерединi мшералу. Пiсля увiмкнення лампи при пщви-щеннi температури починають видiлятися негативно зарядже-нi iони Ыа, С!, J, якi нейтралiзу-ють позитивно заряджен час-тинки, у тому чист бактерiТ, гриби та вiруси.
Результати та Тх обгово-рення. Мiкроорганiзми, якi поширюються повiтрям, можна виявити в уах примiщеннях
бiблiотеки. Вони присутнi у noBiTpi окремо та у виглядi агрега^в pi3Horo po3Mipy, а також у форм! мiкpобiологiчних i мколопчних включень в ¡нш! частинки. Спори плюняви зви-чайно мають розм!ри 2-8 мкм, бактерм - 0,5-1,5 мкм.
На жаль, нараз! вщсуты ч™ нормативы критери щодо кшь-кост мкрооргашзм!в у пов!тр! житлових примщень, громад-ських заклад!в, у тому чист й б!блютек [2]. Р!вень мкробного забруднення у примщеннях залежить вщ обмшу пов!тря, саштарного стану тощо. Прийнято, що пов!тря у прими щенш е чистим, якщо кшькють бактерш не перевищуе 750 КУО/м3 вл!тку i 150 КУО/м3 взимку. За даними л!тератури, ¡з пов!тря б!блютек видшяють сапрофит, умовно-патогенш та патогены мкрооргашзми. Згщно з результатами дослщ-жень [3], проведених у р!зних книгосховищах, в 1 м3 пов!тря кшькють мкрооргашзм!в коли-ваеться у значних межах: за нормальних умов - вщ 30 до 500 КУО/м3. У пов!тр! книгосхо-вищ на р!вш верхшх стелаж!в, як правило, вмют мкрооргаыз-м!в нижчий, ыж на р!вш нижых. У примщеннях з поганою або недостатньою вентилящею кшькють мкрооргашзм!в у середньому збшьшуеться у 2-4 рази — до 700 КУО/м3, а то й значно бшьше — до 2000 КУО/м3 пор!вняно з добре вен-тильованими примщеннями.
№ 2 2017 Environment & Health 62
Ц дан отриманi у бiблiотеках Росп та колишнього Радян-ського Союзу. У Нiмеччинi зов-cím iншi уявлення про piBHi BMicTy мiкрооргaнiзмiв у noBiTpi примщень: тiльки в одному погано пров^рюваному пщ-вальному примiщеннi за воло-гостi 65% спостерiгaлaся nig-вищена концентрaцiя спор гри-бi в (100 КУО/м3) i тiльки за активно! дiяльностi людей. Зазвичай пов^ря у сховищах практично не вiдрiзнялося за складом вiд зовышнього повт ря. За даними цього дослщни-ка, у повiтрi бiблiотек, як правило, кiлькiсть мiкрооргaнiзмiв в 1 м3 менша, шж у навколиш-ньому повiтрi на вулицк
Представники бiльш нiж 20 родiв грибiв, що руйнують патр, вiднесенi до умовно-патогенних та патогенних. Небезпечнють грибiв зумовле-на типом Тхнього живлення, здaтнiстю до необмеженого росту i ферментацп без азо-тистих сполук. Розвиток грибiв вiдбувaeться за вмiсту у пaперi вже 8-10% води. Нaйбiльш Ытенсивно плiснявi гриби роз-виваються за показниюв воло-гостi вище 65%. Гриби вроста-ють у патр, використовують його як джерело живлення i тим самим руйнують. Пов^-ряна поверхнева частина гриба (мщелш) мютить спори, якi легко розлтаються навкруги [4-6]. Спори характеризуються високою стiйкiстю до дiТ фiзи-ко^мичних фaкторiв, у тому числi й до дезшфектан^в. Крiм того, багато грибiв продукують сполуки, якi пригычують розвиток iнших мiкрооргaнiзмiв. Усе це дае Тм екологiчнi переваги у бюценозах.
Нaйчaстiше у примщеннях бiблiотечних фондiв в уражених цвтлю паперових носiях знахо-дять понад 25 видiв грибiв: Alternaria alternata, Aspergillus fumigatus, Aspergillus teretus, Cheatomium globusum, Aspergillus clavatus, Aspergillus flavus, Aspergillus brasiliensis та Ы. [7, 8]. Деяк гриби утворюють спори протягом усього року (наприклад Penicillum), тi, що паразитують на рослинах -навесш, вл^ку та восени (Cladosporium, Alternaria). Волоп умови чи вiдкритa вода забезпечують сприятливе сере-довище для росту цих мiкроор-гaнiзмiв.
1снують рiзнi способи бо-ротьби з плюнявою у бiблiоте-ках. Вони передбачають хiмiчну
Б1ОЛОГ1ЧН1 ФАКТОРИ ДОВК1ЛЛЯ
обробку, механiчну чистку та ретельний екологiчний контроль. Зазвичай у колек^ях бiб-лiотек використовують один або комбЫацю методiв боротьби зi спорами плiсняви [9].
Для збереження бiблiотечних фондiв регулярно застосову-ють рiзнi хiмiчнi речовини, таю як сполуки хлору, оксид етиле-ну, тимол, фенол, а також гуаы-диновi сполуки. Дуже ефектив-ним е застосування дiоксиду хлору не ттьки для збереження фондiв, але й для дезiнфекцií пов^ря бiблiотек [10]. Ця хiмiч-на речовина набувае популяр-ностi завдяки прийнятному рiвню безпеки для ствроб^ни-кiв бiблiотек i вiдвiдувачiв. Вказан хiмiчнi речовини дiють як ефективш спороциди. Вони застосовуються для обробки книг i стелажiв тд час ручноí очистки, а також шляхом вико-ристання пакетiв хлору, яю випускають у повiтря хiмiчнi речовини у газоподiбнiй формi (ортофент) [9,11].
Хiмiчна обробка часто вико-ристовуеться у закритих прими щеннях зi слабкою циркуляцiею повiтря. Також вона застосову-еться у разi надзвичайних ситуацiй, пов'язаних зi спала-хами розвитку плiсняви через шдткання труб у будинках. Спiвробiтники ушверситету Оклахоми провели оцiнку впли-ву паке^в з хлором на розвиток плюняви у бiблiотецi. Було встановлено, що паперовi предмети, якi зазнали впливу ц^е'( речовини, мали бшьш низь-кi показники загальних рiвнiв рН, а також обсiменiння спорами плюнявих грибiв, нiж необ-робленi предмети. Хоча вщтер-мшоваш наслiдки хiмiчних обробок щодо збереженост паперу та iнших бiблiотечних матерiалiв не були задокумен-тованi, бiблiотеки використовують цей новий метод боротьби з плюнявою у стосах книг
Слщ зазначити, що головним у профтактищ розвитку плю-
няви е тдтримка оптимального режиму вологост [12]. Нав^ь пiсля обробки сховищ та бiб-лiотечних фондiв ефективними фунпцидами у разi повернення несприятливих вологюних умов вiдбуваеться рецидив розвитку плюняви.
Коливання температурних умов менше впливае на розвиток плюнявих грибiв. Так, за даними Т.Д. Великовой [13], це пов'язане з тим, що рют грибiв можливий у широкому дiапазо-нi температур. Бшьшють гри-бiв, що викликають пошкод-ження матерiалiв, належить до мезофгтв, в яких оптимум розвитку лежить у дiапазонi 24-28°С, проте усi вони збертають життездатнiсть за низьких температур, окремi види — навiть при заморожуванш. Однак чим нижче температура, тим вище вщносна вологiсть пов^ря, при досягненнi останньою значень вище певного рiвня може поча-тися розвиток бшьшост грибiв. За зниження температури повiтря до +2°С, але за досить високо'' вiдносноí вологост повiтря (73-82%), кiлькiсть спiр мiкромiцетiв у повiтрi та на поверхн документiв не змшю-еться, а чисельнють бактерiй, навпаки, значно залежить вщ змiни температури навколиш-нього середовища. За температури +7-9°С юлькють бакте-рiй у 3 рази менша (до 200 КУО/м3) у повiтрi i у 2 рази менша (до 10 КУО/м2) на поверхн документiв порiвняно з нормальними умовами збери гання. Можливо, зниження температури повiтря призво-дить до частково) втрати жит-тездатност бактерiй.
Тому ефективним способом, що сприяе збереженню бiблiо-течних фондiв, е екологiчний контроль. У багатьох бiблiоте-ках контролюють повiтря шляхом використання систем вен-тиляцií та кондицiонування. Ц вбудованi системи вентиляцп допомагають боротися з плю-
нявою, яка розвиваеться в умовах високоТ вiдносноí воло-гостi i температури, а також слабкоТ циркуляцií повiтря. Правильне використання i монiторинг систем вентиляцií та кондицюнування може допомогти запобiгти проблемi виникнення цвiлi до ТТ появи. Витяжна вентилящя видаляе iснуючi спори плюнявих грибiв iз повiтря i зберiгае вiдносно сухе i прохолодне пов^ря. Ефективнi системи НУАС мають гарний дизайн, а також здатнють забезпечити еколо-гiчний контроль в усьому при-мiщеннi. Вони також мають бути тд наглядом та постмно модернiзуватися [13].
Ще одыею групою ефектив-них способiв профшактики i боротьби з плiснявою у бiблiо-теках е так зван ручнi методи. До них належить застосування пилосоав з НЕРА-фшьтрами, як використовуються в якостi резервного засобу для лквща-цií цвiлi. НЕРА-пилососи мають поварят фiльтри, якi не дозво-ляють мiкромiцетам знову поширитися у повiтрi. Установка вентиляторiв сушiння, сухе протирання книг i навко-лишнiх меблiв, а також пов^ро-водiв i полиць також допоможе запобкти подальшому поши-ренню плiснявих грибiв. У крайньому випадку, якюь книги i предмети можна видалити, щоб захистити iншi колекцп [13, 14].
Альтернативн/ методи. Лю-фильна сушка та вплив ультра-фiолетовим випромiнюванням пригнiчують рют цвiлi, хоча i не вбивають остаточно спори гри-бiв. Усунення цв1ш за допомо-гою цих методiв е складним завданням через деградацю паперу з часом, викликану впливом св™а. ё деякi види плюняви, якi переважно розви-ваються за бiльш холодних температур. Заморожування i ультрафiолетове опромiнення використовуються як тимчасо-
вий 3aci6, щоб зупинити поши-рення плюняви yciMa бiблiотеч-ними фондами [13].
Реaлiзaцiя 3axogiB з забезпе-чення B4a^oro контролю i виявлення мiкробiологiчного (у тому числi i мколопчного) обси менiння середовищa прими щень, проведення проф^к-тичних дiй, спрямовaних нa зниження зaбруднення мкро-оргaнiзмaми, особливо грибa-ми, своeчaсне здшснення дезiнфекцií зaзвичaй дозволя-ють знизити обаменшня при-мiщень, що сприяе проф^к-тицi aлергiчних зaхворювaнь у людей.
Нaприклaд, проведене нaми рaнiше (1990-Ti роки) мкробю-логiчне обстеження книг i3 фондiв НБУ iм. В.1. Вернaд-ського з ознaкaми бiологiчного урaження пiсля aвaрií нa теп-лотрaсi тa зaлиття примщень покaзaло, що контaмiнaцiя бaктерiями стaновилa (570,5 ± 108,0) КУО/дм2, обаменшня грибaми - (1346,8 ± 137,0) КУО/дм2. Мкробний спектр було предстaвлено мкрокога-ми, споровими пaличкaми, плюнявими грибaми (Peni-cillum, Aspergillus). ^сля здмс-нення сaнiтaрно-гiгieнiчних зaходiв (мехaнiчне видaлення елементiв збудникiв 3a допо-могою пилососу тa обробкa вaтними тaмпонaми, змочени-ми 70% етиловим спиртом) контaмiнaцiя грибaми суттево
зменшилaсь i склaлa (4б,3 ± 11,9) КУО/дм2, бaктерií були цiлком елiмiновaнi.
Для встaновлення мiкробноí контaмiнaцií бiблiотечного се-редовищa прaцiвникaми лaбо-рaторií мiкробiологií ДУ «1н-ститут громaдського здоров'я iменi О.М. Мaрзeeвa НАМН Укрaíни» були проведенi дослiдження пов^ря тa змивiв з поверхонь книг, примщень i облaднaння бiблiотек у мiстaх Киíв, Львiв, Одесa [15].
Обстеження пов^ря прими щень нa ступiнь зaбруднення
м1кроорган1змами показало, що загальне обаменшня коли-валося в1д 81 до 1260 КУО/м3. В одшй з б1бл1отек, де три юм-нати фондосховищ постражда-ли в1д залиття водою, загальне обамешння пов1тря коливало-ся в1д 3120 до 8780 КУО/м3. При анал1з1 м1крофлори, яку виляли 1з пов1тря ц1еТ б1бл1оте-ки, встановлено, що 97% ïï складали гриби.
Було встановлено, що пов1т-ря книгосховищ б1бл1отек, як1 забезпечен1 механ1чною при-пливною вентиляц1ею з набором ф1пьтр1в, м1стило у серед-ньому 145,6 ± 28,8 гриб1в в 1 м3, а книгосховищ, де функ-ц1онувала припливно-витяжна вентиляц1я - 145,0 ± 28,8 гри-б1в в 1 м3. Част1ше 1з пов1тря вид1ляли гриби род1в Pénicillium, Aspergillus, Mucor, Fusarium, Cladosporium. У скпадi бактерiальноï мкрофло-ри переважали стрептококи, стафшококи та мiкрококи.
У галузi профiлактики бюло-гiчних уражень книг накопиче-но величезний матерiал, який свiдчить про першочерговють дотримання фiзико-хiмiчних параметрiв книгосховищ i застосування ппеычних захо-дiв (прибирання примщень з використанням дезшфектан-тiв, видалення пилу у книжко-вих фондах, пщтримка воло-гостi на рiвнi до (55 ± 5)%, температури - у межах (18 ± 2)оС, стабiльностi мiкроклiмату), використання спе^альних кон-тейнерiв для збертання фон-дiв, здiйснення постiйного мкробюлопчного, у тому числi мiкологiчного контролю доку-ментiв i зовнiшнього середови-ща (повiтря, поверхонь облад-нання). Це дозволяе розробля-ти оперативний план дм щодо полiпшення ситуаци у кожному сховищi, уповiльнити руйну-вання книг i забезпечити краще |'х збереження.
Узагальнюючи результати мкробюлопчного дослщження
Таблиця 1 Бактерицидна дiя сольово'Г лампи*
Таблиця 2 Фунгiцидна дiя сольово'Г лампи*
Бактерп КУО/м3 (до обробки) M±m Бактерiï, КУО/м3 (п1сля обробки)
170 0
230 0
150 204,0 ± 18,33 0
240 0
230 0
Гриби КУО/м3 (до обробки) M±m Гриби КУО/м3 (теля обробки)
50 0
70 0
30 48,0 ± 6,63 0
50 0
40 0
Примтка: * - t = 11,13 (р<0,001).
Примтка: * - t = 7,24 (р<0,001).
№ 2 2017 Environment & Health 64
повiтря бiблiотек, встановили, що рiвень контамiнацií грибами та бактерiями залежав вiд стану функцюнування вентиля-цií та дотримання вимог про-вiтрювання примiщень.
Таким чином, юнують достат-ньо ефективнi способи бороть-би з мiкробiологiчним забруд-ненням бiблiотек. Проте бть-шють з них передбачае вщсут-нють у примiщеннях людей пiд час здмснення знезаражуваль-них заходiв у зв'язку з неспри-ятливими впливами [х на здо-ров'я. Тому наступним завдан-ням нашого дослщження було дослiдження знезаражувальноí дií безпечного та доступного пристрою, який використову-ють у побут для профтактики та у комплексному лiкуваннi рестраторних шфекцмно-за-пальних та алергiчних захворю-вань, а також як красивий декор - соляноС лампи.
Для вивчення антимiкробноí дií сольовоí лампи використо-вували примiщення лаборато-рп площею 3 м2. Вiдбiр проб пов^ря проводили в однiй точц в об'емi 10о дм3. Проби вщбирали до та одразу тсля роботи приладу. Пщ час роботи лампи люди у примщенш були вщсутыми. Експозицiя роботи сольовоС лампи становила 18 годин. Проби вщбирали п'ять разiв, дослiд проводився у рiзнi днi. Отриманi результати ефек-тивностi протимiкробноí дм сольовоС лампи наведено у таблицях 1 i 2.
Як видно з результа^в дослiджень, кiлькiсть бактерiй та плюеневих грибiв у повiтрi дослщного примiщення знижу-валася на 100%.
Таким чином, встановлено високу антимкробну ефектив-нiсть сольовоí лампи у разi деконтамiнацií повiтря прими щень.
Висновки
1. Отримаш данi свщчать про необхiднiсть монiторингу бiб-лютечного середовища, спря-мованого на своечасне вияв-лення мiкробiологiчного, зок-рема мколопчного забруднен-ня, що дозволяе оперативно реагувати на ситуацю та вжити заходи з деконтамЫаци у кожному сховищi, уповшьнивши таким чином руйнування книг, забезпечити (х краще збере-ження.
2. Актуальними залишаеться пошук ефективних та безпеч-них засобiв для знезараження примщень i фондiв бiблiотек та
книгосховищ в1д збудник1в грибкового та бактер1ального пошкодження. Дослщження знезаражувальноТ дм соляноТ лампи показало високу ТТ ефек-тивн1сть щодо деконтамшацп пов1тря в1д бактер1й та плюеневих гриб1в: за 18 годин експо-зиц1Т в1дбувалося повне знезараження пов1тря, що дозволяе рекомендувати даний пристрм для пол1пшення стану пов1тря у прим1щеннях та боротьби з його мкробюлопчним забруд-ненням.
Анал1з наявноТ 1нформац1Т' св1дчить про те, що проблема мкробюлопчного забруднення б1блютечного середовища залишаеться актуальною. Для надмного збереження б1бл1о-течних фонд1в необхщний мон1торинг м1крокл1матичних умов та мкробюлопчного забруднення, що дасть можли-вють вчасно виявити небезпе-ку попршення ситуац1Т та вжити проф1лактичних заход1в. Три-вае пошук безпечних та ефек-тивних способ1в деконтам1нац1Т' примщень та фонд1в б1бл1отек, що також сприяли б кращому збереженню фонд1в та забез-печували еп1дем1олог1чну без-пеку б1бл1отек.
Л1ТЕРАТУРА
1. de Hoog G.S., Guarro J. Atlas of Clinical Fungi. Universitat Rovira I Virgili, 1995. 713 р.
2. Губернский Ю.Д., Беляева Н.Н., Калинина Н.В. и др.
К вопросу распространения и гигиенического нормирования грибкового загрязнения воздушной среды жилых и общественных зданий. Гигиена и санитария. 2013. № 5. С. 98-104.
3. Великова Т.Д. Микроорганизмы в библиотеках. Режим доступа: http://www.t-gardari-ka.ru/doc/27.htm (дата обра-щения20.03.2017)
4. Mold growth, assessment, and remediation. Available at : https://en.wikipedia.org/wiki/M old_growth,_assessment,_and_r emediation (Mode of access 20.03.2017)
5. Mold. Harvard Library : Available at: library.harvard.edu/ preservation/mold (Mode of access 20.03.2017)
6. Попихина Е.А., Великова Т.Д. Микромицеты в воздухе хранилищ библиотеки. Успехи медицинской микологии. 2016. № 16. С. 83-86.
7. Биоповреждение непродовольственных товаров. Режим доступа : www.on-lan.ru/marketing/biopovrezhde-
nie_neprodovolstvennyx.php (дата обращения 20.03.2017)
8. Мамаева Н.Ю., Горяева А.Г Микромицеты воздушной среды хранилищ документов на микроформах. Успехи медицинской микологии. 2016. № 16. С. 79-82.
9. Mold_control_and_preven-tion_in_libraries. Режим доступа : https://en.wikipedia.org/wiki/ Mold_control_and_prevention_in _libraries (Mode of access 20.03.2017)
10. Hsu C.S., Lu M.C., Huang D.J. Disinfection of indoor air microorganisms in stack room of university library using gaseous chlorine dioxide. Environmental Monitoring and Assessment. 2015. Vol. 187. № 2. P. 1-11.
11. Mold - Cornell University Library. Available at: https://www. hibrary.cornell. edu/.../librarypreservation/ (Mode of access 20.03.2017)
12. Johansson P., Bok G., Eks-trand-Tobin A. The effect of cyclic moisture and temperature on mould growth on wood compared to steady state conditions. Build Environ. 2013. Vol. 65. P. 178-184.
13. Мамаева Н.Ю. Соблюдение температурно-влажностного режима хранения с целью предотвращения биологического повреждения. Защита документов от биоповреждения: материалы всерос. семинара. Санкт-Петербург: библиотека Российской академии наук, 2005. С.39-49.
14. Там же. С. 31-48.
15. Сурмашева О.В., Кор-чак Г.1., Омельченко М.М. та Ы. Значення мкробюлопчного обстеження i заходи боротьби з бюлопчним фактором забруднення у примщеннях та фондах бiблiотек. Профлактич-на медицина. 2008. № 2. С. 43-47.
REFERENCES
1. de Hoog G.S., Guarro J. Atlas of dinical Fungi.Universitat Rovira I Virgili; 1995 : 713 р.
2. Gubernskiy Yu.D., Beliae-va N.N., Kalinina N.V., Melnikova A.I., Chuprina O.V. Gigiiena I sanitariia. 2013 ; 5 : 98-104 (in Russian).
3. Velikova T.D. Mikroorganiz-my v bibliotekakh [Microorganisms in the Libraries]. Available at : http://www.t-gardarika.ru/ doc/27.htm ( Mode of access 20.03.2017) (in Russian).
4. Mold growth, assessment, and remediation. Available at : https://en.wikipedia.org/wiki/M old_growth,_assessment,_and_r emediation (Mode of access
20.03.2017)
5. Mold. Harvard Library : Available at: library.harvard. edu/preservation/mold (Mode of access 20.03.2017)
6. Popikhina E.A., Velikova T.D. Uspekhi medizinskoi mikologii. 2016 ; 16 : 83-86 (in Russian).
7. Biopovrezhdenie neprodo-volstvennykh tovarov [Biodamage of Non-Food Products]. Available at: www.on-lan.ru/marketing/ biopovrezhdenie_neprodovol-stvennyx.php (Mode of access 20.03.2017) (in Russian).
8. Mamaieva N.Yu., Goriaye-va A.G. Uspekhi medizinskoi mikologii. 2016 ; 16 : 79-82 (in Russian).
9. Mold_control_and_preven-tion_in_libraries. Available at :https://en.wikipedia.org/wiki/M old_control_and_prevention_in_li braries (Mode of access 20.03.2017).
10. Hsu C.S., Lu M.C., Huang D.J. Environmental Monitoring and Assessment. 2015 ; 187 (2) : 1-11.
11. Mold - Cornell University Library. Available at: https:// www.library.cornell.edu/.../ librarypreservation/ (Mode of access 20.03.2017)
12. Johansson P., Bok G., Ekstrand-Tobin A. Build Environ. 2013 ; 65 : 178-184.
13. Mamayeva N.Yu. Sobliu-deniye temperaturno-vlazhnos-tnogo rezhima khraneniia s tseliu predotvrashcheniya biologich-eskogopovrezhdeniya [Compliance with the Temperature-Humidity Storage Regime for Prevention of Biological Damage]. In : Zashchita doku-mentov ot biopovrezhdeniya : materialy seminara [Protection of the Documents from Biodamage: Materials of the Seminar]. Sankt-Peterburg : Biblioteka RAMN ; 2005 : 31-38 (in Russian).
14. Mamayeva N.Yu. Sobliudeniye sanitarno-gigi-ienicheskogo rezhima khraneniia [Compliance with Sanitary and Hygienic Regime of Storage]. In
: Zashchita dokumentov ot biopovrezhdeniya: materialy seminara [Protection of the Documents from Biodamage: Materials of the Seminar]. Sankt-Peterburg : Biblioteka RAMN ; 2005 : 39-49 (in Russian).
15. Surmasheva O.V., Kor-chak G.I., Omelchenko M.M. et al. Profilaktychna medytsyna. 2008 ; 2 : 43-47 (in Ukrainian).
HagiMwna go pegaK^'i 17.01.2017
SCIENTOMETRIC ANALYSIS OF PUBLICATION ACTIVITY OF THE SPECIALISTS OF SI "O.M.MARZEIEV INSTITUTE FOR PUBLIC HEALTH, NATIONAL ACADEMY OF MEDICAL SCIENCES OF UKRAINE" IN THE EDITIONS INCLUDING IN THE INTERNATIONAL DATA BASES
Savina R.V., Voloshchuk O.V., Korkach V.S., Melchenko Yu.V.
НАУКОМЕТРИЧНИЙ АНАЛ1З ПУБЛ1КАЦ1ЙНО1 АКТИВНОСТ1 ФАХ1ВЦ1В ДУ «1НСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я iM. О.М. МАРЗЕЕВА НАМН УКРА1НИ» У ВИДАННЯХ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО М1ЖНАРОДНИХ БАЗ ДАНИХ
и Hi у свiтовiй лiтературi нако-пичено значний обсяг Ыформаци щодо вивчення ефективност науковоТ дiяльностi. Проте проблема оцЫки результатiв науко-вих дослщжень залишаеться актуальною i потребуе постмно-го вивчення [1-3].
Останнiми роками у багатьох краТнах для оцЫки наукоТ дiяльно-стi учених введено рейтингову систему ранжування. Проведен-ня такоТ оцiнки спрямоване на вивчення можливостей пщви-щення ефективностi результат науковоТ дiяльностi, що сприяе визначенню прiоритетних на-прямкiв наукових дослщжень, впровадженню програмно-цшьо-вих методiв планування науки, орiентованих на посилення кон-куренцiТ у науковому середовищi. Слщ вiдзначити, що протягом останнiх роюв сформувався загальноприйнятий набiр науко-метричних показниюв, за якими
САВ1НА Р.В., ВОЛОЩУК О.В., КОРКАЧ В.С., МЕЛЬЧЕНКО Ю.В.
ДУ «1нститут громaдського здоров'я iм. О.М. Мaрзeeвa НАМН Укрaíни», м. Киíв
УДК 001.9 : 347.777
^^40Bi слова: оцiнка науковоТ дiяльностi, публiкацiйна активнiсть, наукометричний аналiз.
НАУКОМЕТРИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ПУБЛИКАЦИОННОЙ АКТИВНОСТИ СПЕЦИАЛИСТОВ ГУ «ИНСТИТУТ ОБЩЕСТВЕННОГО ЗДОРОВЬЯ им. А.Н. МАРЗЕЕВА НАМН УКРАИНЫ» В ИЗДАНИЯХ, ВХОДЯЩИХ В МЕЖДУНАРОДНЫЕ БАЗЫ ДАННЫХ
Савина Р.В., Волощук Е.В., Коркач В.С., Мельченко Ю.В.
ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев
Цель работы - изучить состояние и тенденции показателей публикационной активности научных сотрудников института в изданиях, входящих в международные базы данных. Изучена динамика количества публикаций сотрудников за 4 года, их распределение в отечественных и иностранных изданиях, входящих в базы научного цитирования; проанализировано количественное распределение публикаций в зарубежных журналах. Результаты исследования показали, что в период с 2012 по 2015 год большинство публикаций ученых института было размещено в отечественных научных журналах. В 2014-2015 гг. значительно расширилась география стран, где сотрудники опубликовали результаты своих научных разработок. Высокую публикационную активность в изданиях, входящих в международные наукометрические базы и открытые репозитории, проявили лаборатория радиационной защиты и лаборатория качества воздуха. Активизация публикационной активности ученых, особенно в изданиях, входящих в международные реферативные и наукометрические базы данных, позволит повысить эффективность интеграции ученых института в мировое научное сообщество. Ключевые слова: оценка научной деятельности, публикационная активность, наукометрический анализ.
© Савна Р.В., Волощук О.В., Коркач В.С., Мельченко Ю.В. СТАТТЯ, 2017.
№ 2 2017 Environment & Health 66
