CC BY
19
Захаров С. В. та cnieae. ДЕЯК1 ОСОБОВ1В1ДМ1ННОСТ1 ЧОЛОВ1К1В, ХВОРИХНА ПРИХОВАНИЙ... УДК 616-002.6
Деяю особов1 вщмшност чолов^в, хворих на прихований сифШс
Захаров С. B.f, Дюдюн А. ДД Горбунцов В. B.f, Захаров В. K.f, Жила I. В.*, Сизонов В. О.*
1ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни» iK3 «Днтропетровська м1ська клШчна лтарня № 17 Днiпропетровськоï обласно1 ради»
*ДЗ «Лшйна лтарня ст. Апостолово»
НЕКОТОРЫЕ ЛИЧНОСТНЫЕ ОСОБЕННОСТИ МУЖЧИН, БОЛЬНЫХ СКРЫТЫМ СИФИЛИСОМ
Захаров С. В., Дюдюн А. Д., Горбунцов В. В., Захаров В. К., Жила И. В., Сизонов В. А.
Исследованы личностные особенности мужчин, больных ранним скрытым сифилисом. Сделан вывод о том, что выявленные личностные особенности целесообразно учитывать при проведении комплекса лечебно-профилактических мероприятий в этой группе пациентов.
SOME PERSONALITY FEATURES OF MALES WITH LATENT SYPHILIS
Zakharov V. K., Dyudyun A. D., Gorbuntsov V. V., Zakharov S. V., Zhyla I. V. , Syzonov V. O.
The personality features of males with early latent syphilis have been examined. A conclusion is done that it is expedient to account the personality features having been exposed, while conducting the complex of medical and prophylactic measures in this group of patients.
Значне збшьшення захворюваност на сифшс, яке спостернаеться в останш 10-15 роюв, стало значною проблемою для охорони здоров'я як у багатьох крашах свпу, так { в Укра!ш У структур1 захворюваносп на сифшс за останш роки спостер1гаеться значна питома вага (35-60 %) раннього прихованого сифшсу [1, 9, 10].
Беззаперечним е те, що лiкарi вшх спещаль-ностей повинш добре знати особливосп курацн пащенпв з сифшсом; грамотно провести кура-щю таких хворих.
Через досить значну своерщшсть проявiв та ускладнень раннього прихованого сифшсу, складнють його л^вання та профшактики -куращя пащенпв з сифшсом мае ряд особли-востей. Певну увагу у курацн хворих iз сощаль-но важливими захворюваннями, до яких без-заперечно належить сифшс, слщ придшяти !х особовим вщмшностям [2-8, 11].
Треба зазначити, що у сучасш спещальнш лiтературi е певний брак дослiджень особових вiдмiнностей хворих на сифiлiс взагалi та хворих з раншм прихованим сифiлiсом - зокрема. Вщсутшсть таких даних може бути шдставою
1-4 2011 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
для труднощiв у взаeмовiдносинах лшар-хво-рий, та, у рядi випадюв, призводити до певних помилок у курацп хворих з раншм прихованим сифшсом [2, 6-9].
Мета дослщження - вивчити сощальш, пси-хосексуальш особливостi чоловiкiв, хворих на прихований сифшс.
Дослщження проводилося на бaзi Клiнiки шкipних та венеричних хвороб ДЗ «Дшпропе-тровська медична aкaдемiя МОЗ Украши» у КЗ «Днтропетровська мюька клш1чна л1кар-ня №17 Дншропетровсько'1 обласно'1 ради». Було проведено аношмне анкетування 373 чо-ловшв, хворих на прихований сифiлiс.
Питання цього анкетування охоплювали piз-ш сфери життeдiяльностi дослiджених. У про-веденому aнaлiзi pозpiзняли час, витрачений опитуваними на основну дiяльнiсть - трудову, на шм'ю, освiту, вщпочинок i розваги i, наре-mri, на iнтимне життя.
Враховуючи, що для характеристики диспансерно-профшактичних i пpотиепiдемiч-них зaходiв форми виявлення i залучення хво-
рих до л1кування мають одно з першочергових значень, було проанал1зовано стан дослщжених у епщемюлопчному ланцюгу. Проведений ана-л1з встановив, що:
- звернулися до лшаря самостшно - 31,2 % хворих;
- виявлеш активно - 68,8 % хворих, з них:
1) як статев1 контакти - 42,3 %;
2) як джерела зараження - 10,8 %;
3) при профшактичному огляд1 - 8,1 %
хворих.
Приведет дат, на наш погляд, пщкреслю-ють необхщшсть полшшення диспансерно-профшактично! роботи { протиепщем1чних за-ход1в.
Анал1зуючи шляхи зараження, встановили, що джерелом зараження у дослщжених чолов1-юв були:
- випадков1 статев1 контакти з незнайомими чи малознайомими жшками - у 42 %;
- випадковий контакт з1 старими знайомими -у 20 %;
- постшна сшвмешканка-партнерша - у 31 %;
- жшка самого хворого - у 7 %.
Важливим для зрозумшня особистосп хворих було те, що 12 % дослщжених чоловтв вщ-значали симптоми захворювання у джерел зараження, проте йшли на штимний зв'язок. З ряду причин, ¡з сл1в анкетованих, 52 % не пом1чали прояву захворювання у статевого партнера. 32 % чоловшв на питання не вщповши.
Ц даш, на наш погляд, указують на низький моральний склад хворих ще! групи { певну наяв-шсть можливосп проституци, що говорить про юнування необхщност пщсилення роботи по пропаганд здорового способу життя, змщнен-ню с1м'1, ширше проводити виховш { саштарно-просвггницью заходи, пщкреслюючи, що така поведшка не тшьки веде до розвалу им'!, по-значаеться на житп д1тей, але й супроводжу-еться р1зними ускладненнями, яю впливають на здоров'я, пщвищують ризик зараження СН1Дом та шшими захворюваннями, що передаються статевим шляхом.
За матер1алами анкетування щодо залучення до л1кування свого джерела зараження:
- повщомили, що джерело зараження проходить лшування, 55 % чоловшв;
- вказали, що можливе джерело ще не залучено до л1кування, 20 %;
- не змогли вщповюти на питання про лшу-вання свого джерела зараження 25 % чоловшв.
Останне свщчило про вщсутнють надежного
сусп1льно-соц1ального зв язку дослщжених та !х джерел зараження. Те, що щ хвор1 не знали джерела зараження та його мюця проживання, ще раз свщчить за антисощальний спос1б життя чоловшв ще! групи.
Певний штерес мали даш про причини, що перешкоджали наданню л1карю точних даних щодо можливе джерело зараження:
- чоловши, що мали декшька статевих зв'язюв з р1зними партнерами { тому точно вка-зати джерело зараження вщразу не могли, скла-ли 48 % дослщжених.
- знаходилися в сташ алкогольного сп'яншня I даних про джерело не пам'ятали 52 %.
На нашу думку, щ факти певною м1рою та-кож характеризують негативш особов1 вщмш-ност дослщжених.
За даними опитування щодо перюдичносп контакпв 1з джерелом зараження:
- у статевому зв'язку ¡з джерелом зараження були вперше 18 % дослщжених ;
- жили регулярним статевим життям - 32 %
- нерегулярним - 50 %.
Приведет дат також указують на певний моральний склад хворих на прихований сифшс чоловшв, що, безумовно, е важливим фактором, що сприяе розповсюдженню ще! шфекцн.
Анал1з матер1ал1в анкетування показав ве-лике значення масових обстежень у боротьб1 з розповсюдженням венеричних шфекцш (прове-дення РМП та ш. скриншговх дослщжень); це значення складаеться з того, що:
- за короткий час у певному райош виявля-ються хвор1 на венеричш хвороби;
- встановлюються особи 1з ступенем ризику;
- виявляються { притягуються до лшування 1 обстеження особи, що були у контакт з хвори-ми на сифшс;
- одночасно виявляються { шш1 захворювання (трихомошаз, хламщюз та шш1 захворюван-ня, що передаються статевим шляхом).
Анал1з матер1ал1в анкетування не дозволив виявити законом1ршсть виявлення захворювання у зв'язку з сощально-професшною д1яльню-тю; так:
- непрацюкта чоловши склали найбшьший вщсоток - 38,1 %;
- роб1тники неквал1ф1ковано! пращ - 19,2 %;
- роб1тники квал1ф1ковано! пращ - 10 %;
- пращвники сфери обслуговування - 8 %;
- пращвники неквал1ф1ковано1 1 ручно! пращ -24,7 %.
Загальноосв1тнш р1вень чоловтв, хворих на
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
1-4 2011
Захаров С. В. та спюав. ДЕЯК1 ОСОБОВ1В1ДМ1ННОСТ1 ЧОЛОВ1К1В, ХВОРИХ НА ПРИХОВАНИЙ...
прихований раннш сифшю, був рiзним:
- незакшчена середня освга була у 15 % дослщжених;
- середня освгга - у 55 %;
- середня спещальна - у 20 %;
- незакшчена вища та вища - у 10 %.
Таким чином, враховуючи високий вщсоток
населення, що мае певний освггнш ценз, можна вважати, що дана обставина не робить пом^но-го впливу на поширенють цього захворювання.
У нашому дослiдженнi були також вивчеш деякi сторони психосексуально1 поведiнки опи-таних чоловiкiв - особливостей статусу сексологи, психоппени шлюбних i позашлюбних вiдносин в статевому житп, з урахуванням про-фесiйних та сощальних чинникiв.
Було встановлено, що штерес до осiб iншоï стал у анкетованих з'явився:
- у вщ вiд 11 до 15 роюв - у 20 % випадюв;
- вiд 16 до 17 роюв - у 40 %;
- вщ 18 до 19 роюв - у 25 %;
- вщ 20 до 24 роюв - у 5 %.
Наведет дат, на наш погляд, указують на дещо ранню сексуальнють обстежених. Остан-не пщтверджуеться i раннiм вступом до шлюбу:
- вступили до шлюбу у вщ до 16 рокiв - 6 % дослщжених;
- у 16-17 роюв - 25 %;
- у 18-19 рокiв - 20 %;
- у 20 рокiв i старiше - 40 %.
При цьому також треба зазначити, що першi статевi зносини у 80 % дослщжених вщбулися до вступу до шлюбу. Сексуальш особливостi дослiджених характеризувалися також числен-ними дошлюбними iнтимними зв'язками, яю були майже у всiх:
- до браку було бшьше шж 10 статевих парт-нерiв - у 7 %;
- вщ 6 до 10 - у 3 %;
- вщ 3 до 5 - у 20 %;
- два статевi партнери - у 10 % ,
- до браку був лише один статевий партнер -у 20 % чоловтв;
iншi опиташ не надали вщповда на це питання.
Таю даш, на наш погляд, указують на необхщшсть санiтарно-просвiтницькоï роботи, з по-передженням чоловтв про високу небезпеку зараження захворюваннями, що передаються статевим шляхом, i несприятливi наслщки, iз зосередженням уваги саме на факп дошлюбних iнтимних зв'язюв.
Аналiзуючи сексуальнi аспекти, встановили,
1-4 2011 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
що приводом для перших статевих зносин у 70 % дослщжених послужили «взаемна любов» i сильне захоплення (що цшком з'ясовне). Характеристикою сексуальних особливостей хворих були таю даш:
- щоденна статева потреба - у 25 %;
- 5-6 разiв на тиждень - у 21 %;
- статева незадоволенють - у 35-%.
Таю сексуальш особливост привели до того, що 68,3 % опитаних чоловтв мали штимш вщ-носини з випадковими знайомими.
З анкетованих хворих, 47 % зраджували свого статевого партнера; причини, яю привели до змши статевого партнера (жшки):
- «статева незадоволенiсть» - 40 %;
- част сварки, пияцтво - 10 %;
- захоплення i наполегливють iншоï жшки -30 %;
- незадоволенють у щлому вщ зв'язку з зна-йомими жшками - 25 %.
Приведет матерiали аналiзу анкет також характеризуюсь сексуальнi потенцiï обстежених чоловтв i указують на дезоргашзащю статевого життя, значення вираженост та частоти алкогольного сп'яншня (коли сексуальна ак-тивнiсть тимчасово стимулюеться i знижуеться самоконтроль, збiльшуеться роль ситуативного чинника). Усе це мае негативний вплив i ство-рюе можливють статевого зв'язку з випадкови-ми партнерами, тим самим збшьшуючи ризик зараження захворюваннями, що передаються статевим шляхом.
З аналiзу питань анкетування, що стосують-ся сексуальних сторiн життя, було встановлено, що потреба в регулярних статевих контактах у дослщжуваних хворих чоловiкiв з'явилася в дуже молодому вщ:
- у вщ вiд 11 до 15 роюв - у 30 %;
- у 16-17 роюв - у 45 %;
- у 18-19 роюв - у 25 %.
При цьому, 30 % дослщжених чоловтв вщ-значали, що статеве життя виконуе головну роль для хорошого самопочуття i працездатностц 54 % вщводять не головну, але велику роль статевого життя; 90 % дослщжених вказали на можливють сексуальних вщносин мiж чолов> ком i жшкою без любовi.
За даними анкетування, було зазначено, що бiльшiсть чоловтв (75 %) здшснювала статевi акти у неприродних формах. При цьому, повне статеве задоволення (оргазм) шсля статевого акту отримували 45 %, а 5 % свщчили про те, що вони статевого задоволення не отримували.
Приведет даш, на нашу думку, також указують на наявшсть певних сексуальних особливостей анкетованих чоловшв, хворих на прихований сифiлiс.
Характеризуючи вивчений контингент, та-кож треба зазначити, що характерним для до-слщжених чоловшв, що хворiли на раннiй прихований сифшс, е зловживання алкоголем, ран-нiй початок статевого життя, нерозбiрливiсть у виборi статевих партнерiв; вони легко йдуть на статевi перелюбства та, взагалi, ведуть безладне статеве життя.
У даний час, поряд з сифшсом значне по-ширення набули iншi захворювання, що пере-даються статевим шляхом. Ми вважаемо, що при проведеннi лшувальних та диспансерно-профiлактичних заходiв серед чоловтв, хворих на iншi захворюваннями, що передаються Л1ТЕРАТУРА
1. Захаров В. К., Дюдюн А. Д., Захаров С. В. Прихований сифшс. Навчальний пошбник.
- Дншропетровськ, 2011. - 121 с.
2. Кравец Т. А. Социально-психологические характеристики и сексуальное поведение девушек-подростков, заболевших сифилисом. - Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - М., 2003. - 25 с.
3. Кравец Т. А. Первичная профилактика инфекций, передаваемых половым путем, у девушек-подростков // Информационный журнал по акушерству и гинекологии. - 2001.
- № 1. - С.24-25.
4. Кравец Т. А., Лосева О. К. особенности первичной профилактики инфекций, передаваемых половым путем, у детей и подростков // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. - 2001. - № 6. - С.29-33.
5. Кравец Т. А., Лосева О. К. Первичная профилактика ИППП в работе с подростками // Тезисы научных работ VIII Всероссийского съезда дерматовенерологов, Москва, 2001. -Ч. II. - М., 2001. - С. 189-190.
6. Кубанова А. А., Лосева О. К., Бобкова И. Н., Кравец Т. А., Нашхоев М. Р. Организация первичной профилактики ИППП на основании изучения сексуального поведения раз-
статевим шляхом, необхщно враховувати вияв-леш особовi i штимш особливосп, притаманш цш груш, оскшьки врахування цих особливостей сприятиме проведенню нацшених заходiв, зокрема профшактичних, та може попередити виникнення труднощiв у взаемовщносинах л> кар-хворий та певних помилок у курацй хворих з раншм прихованим сифшсом.
Залучення в патолопчний процес шших ор-гашв i систем оргашзму при сифшс та шших захворюваннях, що передаються статевим шляхом, вимушують хворих звертатися до ряду ш-ших фахiвцiв. Останне викликае необхвдшсть лiкарiв рiзних спещальностей знати щ захворю-вання задля того, щоб коректно, на сучасному рiвнi проводити дiагностичну, профшактичну i просвiтницьку роботу.
личных групп населения : Пособ. для врачей. - М., 2000. - 20 с.
7. Лосева О. К. Сексуальное поведение больных
сифилисом (эпидемиологическая и медико-социальная проблемы). - Автореферат дис. ... д-ра мед. наук. - М., 1991. - 30 с.
8. Лосева О. К., Кравец Т. А. Медицинские социологические исследования подросткового сексуального поведения за период с 1989 по 2000 годы // Вестник дерматологии и венерологии. - 2002. - № 5. - С. 34-37.
9. Мавров Г. И., Чинов Г. Т. Сравнительная харак-
теристика социально-эпидемиологических особенностей женщин и мужчин, больных ранним сифилисом // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 1999. -№ 2.- С. 97-101.
10. Мавров Г. И., ЩербаковаЮ. В. Эпидемиологические особенности скрытого сифилиса // Журнал дерматовенерол. косметол. им. Н. А. Торсуева. - 2004. - № 1-2 (8). - С. 54-62.
11. Максимова И. П. Анамнез эпидемиологических показателей и особенности течения сифилиса в республике Саха (Якутия) // Актуальные проблемы дерматол. и венерол. - М., 2000.- С. 135.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 2011
