CC BY
29
УДК 619:618:636.2
Кондрашов М. С. астрант ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт iмет С. З. Гжицького
М1КОЗНЕ ЗАПАЛЕННЯ ВИМЕН1 У КОР1В
З аналiзу даних лтератури мастит мжозного походження еиникае eid 2 до 13% еипадте i голоеним етiологiчним чинником у його еиникненш е дрiжджоei гриби. При цьому клнчна картина i патогенез маститie мжозного походження еиечет недостатньо, i потребують быьш ретельного до^дження. Лжуеання i профшактичн заходи при такому маститi також потребують удосконалення для зменшення економiчних збитше у молочному скотарстei.
Ключовi слова: мжозний мастит, дрiжджоei гриби, гриб Candida, молочна залоза.
Вступ. Серед ycix незаразних захворювань KopiB, запалення молочно! залози е найбшьш розповсюдженою патолопею i завдае щорiчно значних економiчних втрат господарствам i власникам молочно! худоби.
Згщно з даними Г. В. Зверево! i спiвавторiв пiд час лактаци хворiе на мастит 96,3% корiв, пiд час запуску - 22,6%, впродовж сухостшного перiоду -15,8% i в першi днi тсля отелення - 25,3% вiд загально! кiлькостi тварин, що захворiли впродовж року (Г.В. Зверева, В.А. Яблонський, М.В. Косенко, С.П. Хомин, Г.Г. Харута, Г.М. Калиновський, В.Й. Любецький, О.1. Серпенко)[1,2]. За даними Мтжнародно! федераци молочного скотарства щорiчно хворшть на мастит бiля 25% корiв, завдаючи значно бiльших збиткiв молочному скотарству, шж усi iншi хвороби [2].
Як вщомо, одним з етюлопчним чинникiв виникнення маститу е мжрооргашзми, найчастiше - колiформи та ш. Однак ще одним чинником при виникненш маститу е гриби, яю, в свою чергу, можуть викликати мастит мiкозного походження. За деякими авторами вш виникае вщ 2 до 13% випадках [3,4]. Головним етюлопчним чинником мастиив мжозного походження е гриб, який належить до родини дрiжджiв. Iзольованi культури дрiжджiв, котрi викликають запалення молочно! залози, належать до таких родин: Candida, Cryptococcus, Rhodotorula, Torulopsis, Trichosporon [5]. У 95,5% випадкiв головним чинником маститу мжозного походження е гриб з роду Candida [6].
Сприятливими чинниками, як призводять до виникнення маститу можуть бути невщповщш умови утримання, вщсутшсть мощону, порушення саштарно - гiгiенiчних правил до!ння (неправильний запуск, неповне видоювання, здоювання на пiдлогу молока вiд хворо! корови), а також переохолодження вимеш.
© Науковий кер1вник - кандидат ветеринарних наук, доцент Стефаник В. Ю. Кондрашов М. С., 2009
115
В молощ KopiB, хворих на мастит, вщбуваються значш фiзико - xiMi4Hi змiни, внаслщок чого воно стае малоцiнним продуктом харчування i втрачае сво! технолопчш властивостi при промисловiй переробцi. ^iM цього, запалення молочно! залози веде до гшогалакти i до повно! атрофи уражено! чвертi вименi. При ураженш субклiнiчним маститом одше! чверт вименi вiд кожно! хворо! корови втрачаеться в середньому до 10 - 15% молока за лактацш. Тому необхщно впроваджувати в технологiю виробництва молока комплекс ефективних профшактичних заходiв для боротьби з хворобами молочно! залози у корiв, зокрема, маститу.
Дрiжджовi гриби широко розповсюдженi в природа На вiдмiну вiд бактерш котрi потрапляють у молочну залозу лiмфогенним та гематогенним, шляхом, проникнення дрiжджiв вiдбуваеться лише лактогенним шляхом, тобто через дшковий канал. Дрiжджовi гриби можуть знаходитись у dm, соломi, опалому листi у пщстилщ, а також одним iз чинниюв виникнення мiкозного маститу е погано оброблеш iнструменти ветеринарного призначення [2]. Гриби також виявляють на шкiрi вименi, дiйках, слизовiй оболонцi стравоходу, статевих органах, заселяють протоки дшок. Важливе значення у виникнення мжозного маститу мае вплив зовнiшнього середовища, а саме - вологiсть (понад 80%) [7]. Також однiею iз причин виникнення дано! патологи може бути неконтрольоване використання антибютиюв, що, в свою чергу, спричиняе утворення антибютикостшких рас мiкроорганiзмiв, якi й викликають захворювання.
Клiнiчнi ознаки при мжозному маститi не е характерними. Переб^ хвороби може проходити як у гострш, так i пiдгострiй та хрошчнш формах. Найчастiше зустрiчаеться короткотривала гостра форма, яка без вщповщного лiкування може перейти у хрошчну з довготривалим перебiгом [8].
Як уже зазначалося, найчастiше збудником мжозного маститу е гриб Candida. Переб^ тривае 2-4 тижнi, потiм ще затухання клiнiчних ознак, але збудник може знаходитись в органiзмi тварини декшька мiсяцiв. Тому клiнiчна картина мжозного маститу е стерта, i при внутрiшньоцистирнальному застосуваннi антибiотикiв не наступае лжувального ефекту.
Вирiшальне значення для ефективного лжування такого маститу е правильна постановка дiагнозу. При дiагностицi мiкозного маститу повинно бути мжолопчне дослiдження, яке проводиться за такою схемою:
а) первинне видщення грибiв;
б) iдентифiкацiя грибiв;
в) визначення патогенностi грибiв.
1з вищенаведеного можна зробити висновок, що мастити мжозного походження ще не достатньо вивчеш i не розробленi новi ефективнi методи лiкування. Якщо у випадку бактерiального запалення молочно! залози е ряд готових схем та препараив для !х лiкування, то у випадку мiкозiв вименi потрiбно розробляти ефективнi схеми та застосувати вщповщш препарати, щоб досягнути кращого лiкувального ефекту.
116
Практично жодш з вщомих лшв, яю рекомендуються при терапи маститiв мжозного походження, не дають повного лiкувального ефекту. Це можна пояснити тим, що лжарсью препарати мають низьку протигрибкову актившсть не дають потрiбноl концентраци у тканинах молочно! залози, i, в той же час, е сильним подразником залозисто! тканини вименi. Розробка нових препарата протигрибково! ди е дуже складним процесом порiвняно з антибютиками. У випадку мiкозiв вимеш це е дуже важливою проблемою, бо дана патолопя наносить значш втрати для тваринництва.
Висновок. Шсля аналiзу даних лiтературних джерел можна зробити таю висновки:
1.Недостатньо вивчений патогенез мжозного маститу.
2.Немае досконалих методiв дiагностики маститу мiкозного походження.
3.Не розроблено терапевтичних схем, якi б давали повний лжувальний
ефект.
Л1тература
1. Акушерська i гiнекологiчна диспансеризацiя у системi профiлактики неплiдностi та мастита у корiв / Г.В. Зверева, С.П. Хомин, B.I. Тариновець, М.Г. Андросюк // Наук. вкн. Нац. аграр. ун-ту: Проблеми фiзiологil i патологи вiдтворення тварин. - К., 2000. - Вип.22. - С. 21 - 23
2. В.А. Яблонський. Ветеринарне акушерство, гшекологш та бютехнолопя вiдтворення тварин з основами андрологи./ В.А. Яблонський, С.П. Хомин, Г.М. Калиновський, Г.Г. Харута, М.1. Харенко, В.1. Зашрюха, В.Й. Любецький. Вiнниця: Нова книга. - 2006. - 587 с.
3. Famswort R., Sorensen D.: Prevalence and species distribution of dairy cows in Minnesota. Can. J. comp. Med. 1972, 36, 329-332.
4. Klossowska A., Malinowski E.: Niektore cechy drozdzakow wyosobnionych z przypadkow mastitis u krow. Mat. Konf. Mastitis-Higiena Mleka. Bydgoszcz, 1990, s. 58-60.
5. Krzyzanowski J., Sielicka B.: The characteristics of anascogenic yeasts isolated from the clinikal cases of mastitis in cows. Annales UMCS, Sec. DD 1996, 51, 59-64.
6. Gosch S.: Untersuchungen zur Hefe-Mastitis des Rindes Vorkommen, Spezies-Differenzierung und in vitro-Sensibilitat der Hefen gegenuber dem Imidazol-Derivat Tioconazol. Praca dokt., Uniwersytet Monachium, 1993.
7. Krukowski H.: Zapalenia wymienia na tle grzybiczym u krow. Medycyna Wet. 2000, 57, 18-20.
8. Glinski Z.,Kostro K., Woloszyn S.: Choroby zakazne zwerzat, cz. WAR, Lublin 2000.
9. Методи дiагностики i лжування тварин, хворих на мастит (Костишин G.G., Стефаник В.Ю., 1ваняк Я.1. За ред. Хомина С.П.- Львiв: ЛДАВМ iм. С.З. Гжицького, 2003 - 64 с.
117
Summary M.S Kondrashov graduate student
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology name after. S.
Z. Gzhicky Lviv, Ukraine MIKOSIS INFLAMMATION OF UDDER FOR COWS.
From the literature review mastitis occurs from 2 to 13% of cases and the main etiological factor is yeast fungus. This clinical picture and pathogenesis of mastitises mikosis origin studied enough and need more careful researching. Treatment and preventive measures in mastitises mikosis origin improvement also need to reduce economic losses in dairy cattle breeding.
Keywords: mikosis mastitis, yeast fungus, fungus Candida, mamma gland.
Cmammx nadiumna do peda^ii 3.04.2009
118
