CC BY
18
УДК331.556 МаЯстрант Н.В. Пустовар;
доц. 1А. Лапшина, канд. екон. наук - Львгвська КА
М1ГРАЦ1Я - ЩАСЛИВИЙ ПОГЛЯД НА ЖИТТЯ
Проаналiзовано зв'язок мiж такими категорiями, як задоволешсть життям, вень доходiв i мiграцiя. ОбГрунтовано залежнiсть мiж рiвнем доходу i задоволенiстю життям в Укра!ш. Запропоновано використання iндексу щастя як iндикатора добро-буту кра!ни. Описано важливiсть мiграцiйних процесiв для формування усшшного економiчного середовища.
Ключовг слова: м^ращя, мiграцiйнi установки, штегращя суспiльства, глобат-зацiя, свiтовий шдекс щастя.
На сучасному етат суспшьного прогресу та розвитку м1жнародних ш-теграцшних процешв поняття глобал1зацп дедат часпше виступае як одне з до-м1нуючих. Глобатзащя, провщною метою яко! е можливють населення сприяти взаемному прогресу, реал1зуе свою вагому функщю у м1жнародних вщносинах через процеси м1жнародно! м1грацп робочо! сили. Важливо почати з того, що саме на особистюнш баз1 кожно! людини, зокрема, Грунтуються загальнодер-жавного значення всеб1чш процеси: сощальш, полггичш, економ1чш тощо. Цей список можна продовжувати до безкшечносл, адже саме людина е провщною ланкою в створенш вс1х ключових заход1в. I тому загальне позитивне сприйнят-тя навколишнього свпу, максимальна задоволешсть життям, - це основш цщ високорозвинено! держави.
Враховуючи швидю темпи суспшьного прогресу, останшм часом вельми актуальними стали дослщження тематики демограф1чних та мкрацшних проце-с1в, пошуку нових схем устшного функцюнування держави. Задля виходу з де-мограф1чно! кризи, державам вкрай потр1бш швидю та зважеш управлшсью рь шення, як Грунтувались би на детальному анал1з1 широкого спектра показниюв, що вщображають проблеми, яю стримують розвиток людського катталу.
Науковщ дедат часпше звертаються до питання мкрацшних процешв у сво!х дослщженнях. Зокрема юнуе безл1ч думок щодо безпосереднього диферен-цювання поняття "м1жнародна мнращя". Для прикладу, доцент Люблшського католицького ушверситету 1оана Павла II Майец Ст. Земба вважае, що м1гращя означае також обмш щеями (мистецькими, науковими, полпичними, релшйни-ми), робить можливим тзнання нового бачення свпу та вщкриття нових горизонта, створюе нов1 численш можливосп працевла-штування для наших детей [4, с. 8]. 1дея науковця вельми обгрунтована, але тут також важливо розглядати мету мкранта, його менталпет та умови приймаючо! кра!ни. Своею чергою, О. Ки!вець розглядае м1жнародну трудову мцрацш як один 1з вид1в м1жнародно! м1граци населення, що характеризуется перемщенням робочо! сили на тимча-сову роботу з наступним поверненням на батьювщину [6, с. 26]. Зофя Кавчинсь-ка-Бутрим характеризуе тграцшт процеси, опираючись на таке визначення: "м1грац1я в соцюлогл визначаеться в найзагальшшому сприйнят як змша мюця в суспшьнш структур1 - окреслена як вертикальна м1грац1я, або як змша мюця проживання - 1 тод1 окреслюеться як горизонтальна м1гращя" [5, с. 26].
Бублш М. пропонуе розр1зняти поняття "м1гращя робочо! сили" та "тру-дова мнращя", вважаючи останню вужчим поняттям [2, с. 4]. А. Мокш у контекст м1жнародно! трудово! м1граци вживае термш "м1жнародний обмш людсь-
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2012. - Вип. 22.6
ким катталом", де "людський капiтал" - це запас знань, навичок, мотивацiй та енергл, якими володie особа i який може бути використаний протягом визначе-ного перiоду часу з метою виробництва товарiв i послуг [8, с. 267]. Однак чггке формування потреби в застосуваннi новггшх засобiв дослiдження процесу фор-мування мiграцiйних установок вщсутне. Саме тому основоположною метою нашоï роботи е визначення готовностi Украïни до впровадження нових дослщ-них комплексiв вивчення процесу мiграцiï.
В епоху масового поглинання краш у непереборнi тенета новитх технологи, стрiмкого розвитку iнтеграцiйних процешв, перед людством постала нова потреба, потреба в створенш так званого компасу, що даватиме можлишстъ вста-новити реальний рiвень прогресу суспiльства. I цим новпшм компасом став "свь товий вдекс щастя" (англ. Happy Planet Index (HPI)), який передбачае вимiрю-вання важливих на особистiсному рiвнi факгс^в - рiвень добробуту в довгостро-ковому перiодi, супроводжуючись наявнiстю щасливого та значущого, з точки зору психологи, життя. На глобальному рiвнi НР1 аналiзуе швидюсть споживання природних ресурсiв. HPI об'еднуе зазначенi вище показники та представляе ïх в абсолютно новш формi, яка демонструе екологiчно ефективнi якостi досягнення сприятливого та максимально прийнятного для людства рiвня життя [1].
З чаав Другоï свiтовоï вiйни суспiльство згткнулося з величезною кшь-кiстю глобальних загроз. Зокрема, в останнi роки нашого iснування цi процеси максимально позицюнуються. З часiв Великоï депресп 1929 р. саме зараз розви-ток людства переживае найбiльший економiчний спад. I найстрашнiше те, що прогалини в економiчнiй ситуацiï супроводжуються постiйно зростаючою заг-розою змши клiмату та виснаженням природних ресуршв. Звiдси i поява нена-висноï iдеï про юнець свiту, але чи дiйсно воно так, чи юнуе реальна загроза по-боювань, а як альтернатива: чи юнують методи ушфжаци цiеï проблеми, - щ питання вже давно стали тдгрунтям дослiджень багатьох науковцiв. Люди па-нiчно наляканi майбутнiм життям, i для цього насправдi юнують реальш базовi чинники: проблеми, як заважали нам ранiше, можуть стати ще актуальнiшими: бiльше половини населения свпу живе менше нiж на 2,50 дол. у день; нерiв-нють продовжуе зростати навiть у багатих крашах.
I все ж таки з кризою настае i можливють змiн. Догми останнiх 30-х ро-кiв були дискредитованi. Непохитне прагнення до екожмчного зростання -програма бiльшостi краïн на стимулювання рiвня ВВП - залишила понад мшья-рд людей у злиднях, помiтно покращила добробут багатих, i навпъ не надала нам хоч якоюь економiчноï сталостi. Замiсть того, юнукш програми стимулювання рiвня ВВП призвели до швидкого зменшення природних ресурсiв та не-передбачуваних змш клiмату. Не дивно, що люди активно шукають альтерна-тивш варiанти подолання iснуючих проблем.
У липш 2006 р. New Economics Foundation (NEF) запропонував створен-ня "светового iндексу щастя" (далi, НР1) як радикальний вiдхiд вiд нашоï ни-нiшньоï одержимостi ВВП. Маючи на метi роботу з невщкладно важливими принципами людського буття, засновники видшили здоров'я i позитивний дос-вiд життя на базi оптимального використання природних ресурсiв як ушвер-сальнi цiлi людства. Розраховуючи всесвггаш iндекс щастя, використовують три показники: вплив людини на природу ("ecological footprint" / "еколопчний слщ"), тривалють життя i задоволенiсть життям [1].
Головне завдання щдексу - вiдобразити "реальний" добробут нацш. Для порiвняння рiвня життя в рiзних краïнах використовуемо значення ВВП на особу населення або 1РЛП, але цi вдекси не завжди можуть вiдобразити реальний стан речей. Зокрема порiвняння значення ВВП вважаемо недоречним, оскшьки кшцева мета бiльшостi людей - не бути багатими, а бути щасливими i здорови-ми. Свiтовий шдекс щастя показуе ефективнiсть, з якою краши свiту "конверту-ють" природш багатства в тривале i щасливе життя своïх громадян. НР1 Грун-туеться на загальних утилiтарних принципах: бшьшють людей хочуть прожити довге i повноцшне життя, а краши прагнуть зробити все можливе для досягнен-ня максимального добробуту своïх громадян, розумно використовуючи наявнi ресурси, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу.
Чим бiльший iндекс, тим меншу кiлькiсть ресурсiв витрачае краïна для забезпечення щасливого життя своïх громадян (тривалють життя + задоволе-нють своïм життям). 1накше кажучи, всесвггаш iндекс щастя не показуе "щасли-вих" громадян тiеï чи iншоï краïни, а iлюструе ефективнiсть використання природних ресурсiв кожною крашою свiту для того, щоб людина вiдчувала себе щасливою. Наприклад: для того, щоб громадяни США були задоволеш своïм життям, необхiдна величезна кшьюсть ресурсiв, вiдповiдно ця розвинена краша мае низький всесвiтнiй шдекс щастя (114 мюце за рейтингом NEF 2009 р.). Зга-дуючи позицiю Украïни в цьому розподiлi, варто зауважити, що вона посщае 95 мiсце iз 143 представлених [1].
Задля проведення устшного аналiзу функцiонування мiграцiйних установок, насамперед варто визначити основш причини, що ïх зумовлюють. Нерiв-нють в економiчнiй, соцiальнiй i полп'ичнш сферах часто приводить iндивiдiв до думки про можливу змiну мюця проживання. Найпоширенiшими причинами трудовоï тграцц в бiльшостi краïн е економiчнi фактори, а саме: безробiття, низький рiвень оплати працi, рiвень життя населення. На сучасному етапi домь нуючими виступають особистi потреби та бажання щдивщв. Оскiльки мiграцiï е неминучими, то на порядок денний висувають питання щодо не запобтання ïм, а ефективного управлiння ними, що повинно вщповщати як штересам краш-експортерiв робочоï сили, так i штересам приймаючих сторiн.
Розглядаючи Украïну в розрiзi процесу формування мiграцiйних установок, варто зауважити таке: задля тдвищення всебiчноï привабливосп краïни, потрiбно насамперед визначити потреби сьогоденного суспшьства, оцiнити - в чому полягае бiльша конкурентоспроможнiсть приймаючих м^анлв-краш, по-рiвняно з Украïною. У цьому напрямi потрiбно використовувати жга методи дослiдження. Свiтовий шдекс щастя е одним iз новгтшх iнструментiв досль дження задоволеностi життям. Тобто досить правдоподiбно, що саме цьому методу можна дати вщповщь на багато запитань пщ час дослщження мiграцiï. Спробуемо провести такого плану аналiз i в Украш.
Даний графiк iлюструе кшьюсть вибулих осiб за кордон у теритс^ально-му розподiлi Украïни. Здшснюючи аналiз рис. 1, дiйдемо такого висновку: станом на ачень 2012 р. жителi сх1дних областей Украши найбшьше схилялися до думки про зм^ мiсця проживання задля пошуку кращого життя за кордоном, та безпосередньо прийняли рiшення про емкращю. Щодо зах1дних та твденних регiонiв, то вони опинилися в середиш графiка, а жителi центральних та пiвнiч-них областей Украши проявили найменшу схильнiсть до зовшшнк^ мiграцiï.
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2012. - Вип. 22.6
Рис. 1. Зовншня м^ращя Украти врегюнальному розподШ, Ычень 2012р. (число вибулих, особи) [3]
Рис. 2. Показник щастя в регюнальному розподШ, 2011 р. [3]
Для розрахунку репонального показника щастя взято до уваги таю показ-ники: середня заробгтна плата, рiвень безробгття, стввщношення шлк^в до роз-лучень та тривалють життя. За результатами доошдження, найщасливiшi украiнцi живуть у твденних i схiдних областях. Захiднi области потрапили в середину роз-подшу задоволеностi життям. Центральнi областi, ^м Киева, традицiйно вщста-ють за вшма показниками. Провiвши вiзуальне порiвняння двох графiкiв, заува-жимо щкаву закономiрнiсть. Взаемозалежнiсть процесiв зовнiшньоi м^аци та формування задоволеност життям мае характер оберненоi пропорцii. Тобто вшзд громадян за кордон супроводжуеться тдвищенням емоцiйноi складово1 задово-леностi життям. Зауважимо, що теза про те, що задоволенiсть життям збшь-шуеться iз пiдвищенням рiвня доходу, справедлива тшьки для нашоi краши. Дос-лвдження американських та англiйських учених показали цiлком оберненi резуль-тати: задоволенють життям/щастя не залежить вщ рiвня доходу. У тому i прояв-ляеться цiкавiсть проведення дослщжень цiеi тематики для Украши.
Отже, мiжнародна мiграцiя робочо!' сили е складним i масштабним яви-щем, яке спричиняе вельми несумiснi та взаемно суперечливi результати: лшвь дуючи дефiцит ро6очо' сили в деяких галузях i регiонах, вона посилюе конку-ренцiю на ринку пращ; даючи можливiсть отримання надприбутюв, створюе до-датковий тиск на сощальну сферу краiн-реципiентiв (краш, в як спрямованi по-
токи робочо! сили). Емпращя, з одного боку, вщкривае можливостi для взаемоз-багачення культур, а з iншого - створюе проблему збереження нацюнально! са-мобутностi як iммiгрантiв, так i мiсцевого населення. У кра1нах-донорах робочо! сили трудова емирацш сприяе виршенню проблеми безробiтгя i, водночас, призводить до втрати яюсно кращо! нацюнально! робочо! сили [7, с. 264].
Пдсумовуючи аналiз процесу формування м^ацшних установок в Ук-раш, варто зазначити таке: запропонований американським дослщницьким центром "New economic foundation" показник "светового iндексу щастя" достеменно можна використати пiд час проведення дослщжень у мiграцiйнiй сферi Укра!ни. Якiсний аналiз показника засвiдчуе достовiрнiсть його iнформативного характеру. Таким чином, видаеться доцiльним використання вдексу щастя для розумш-ня природи м^ацшних процесiв як у свт, так i в нашiй кра!ш зокрема.
Л1тература
1. Daly H. University of Maryland / H. Daly. May 2009. - NEF, - THE HAPPY PLANET INDEX 2.0.
2. Бублш М.П. Державне регулювання зовшшньо! мшраци робочо! сили в Укра1ш : ав-тореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / М.П. Бублш. - Харюв, 2008. - С. 20.
3. Держком. статистики Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. ukrstat.gov.ua>.
4. Земба М. 1нтегрований шдид до питання м1граци / М. Земба. - Люблш : Вид-во Люб-лшського католицького ун-ту, 2008. - С. 125.
5. Кавчиньска-Бутрим З. Мшраци - змши сустльного положення / З. Кавчиньска-Бут-рим. - Люблш : Вид-во Люблшського католицького ун-ту, 2008. - С. 155.
6. Ки!вець О. М1жнародно-правовий статус трудових м1гранпв // Дзеркало тижня, 2-8 березня. - 2010. - № 5 (567). - С. 26-27.
7. Лапшина I.A. Вплив свггово! фшансово! кризи на м1грацшш процеси в Укра1ш / I.A. Лапшина // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.6. - С. 302.
8. Мокш А. Проблеми асиметри учасп Укра!ни у м1жнародному обмш1 людським кат-талом / А. Мокш, I. Чекан, I. Куревша // Укра!на: стратепчш прюритети: Аналггичш оцшки -2006: щор1чник / Нац. ш-т стратег. дослщжень / за ред. О.С. Власюка. - К. : Вид-во ШСД, 2006. - С. 267-274.
Пустовар Н.В., Лапшина И А. Миграция - счастливый взгляд на
жизнь
Проанализированы связи между такими категориями, как удовлетворенность жизнью, уровень доходов и миграция. Обоснована зависимость между уровнем дохода и удовлетворенностью жизнью в Украине. Предложено использование индекса счастья в качестве индикатора благосостояния страны. Описана важность миграционных процессов для формирования успешной экономической среды.
Ключевые слова: миграция, миграционные установки, интеграция общества, глобализация, мировой индекс счастья.
PustovarN.V., LapshinaI.A. Migration - happy outlook on life
The article analyzes the relationship between such categories as life satisfaction, income and migration. There is a dependence between income and life satisfaction in Ukraine substantiated. It is offered to use an index of happiness as an indicator of the country well-being. The publication describes an importance of migration for creating the successful economic environment.
Keywords: migration, migration concepts, society integration, globalization, planet happy index.
