CC BY
54
УДК 342.951:351
Я. О. Волоско
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету '^bBiBCb^ полггехшка", асистент кафедри адмшстративного та iнформацiйного права
М1ЖНАРОДНА ТРУДОВА М1ГРАЦ1Я НАСЕЛЕННЯ: ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА НАСЛ1ДКИ ДЛЯ ЕКОНОМ1КИ
© Волоско Я. О., 2015
Дослщжено поняття та змкт трудово'! м^ращ!, i"i cyTHicHi ознаки. Розкриваються чинники, що сприяють формуванню сучасних трудових м^рацшних потокiв. З'ясову-еться вплив трудово'! м^ращ! на стан нащональних економiк, а також зосереджуеться увага на проблемних питаннях трудово'1 м^ращ! для Укра'ши.
Ключовi слова: трудова м^ращя, мiжнародне законодавство, причини виникнення м^ращ!, незаконна трудова мiграцiя, демографiчна cитyацiя, економiчне пiдгрyнтя трудово'1 м^ращ!, глобалiзацiя.
Я. О. Волоско
МЕЖДУНАРОДНАЯ ТРУДОВАЯ МИГРАЦИЯ НАСЕЛЕНИЯ: ПРИЧИНЫ ВОЗНИКНОВЕНИЯ И ПОСЛЕДСТВИЯ ДЛЯ ЭКОНОМИКИ
Исследуются понятие и содержание трудовой миграции, ее сущностные признаки. Раскрываются факторы, способствующие формированию современных трудовых миграционных потоков. Выясняется влияние трудовой миграции на состояние национальных экономик, а также концентрируется внимание на проблемных вопросах трудовой миграции для Украины.
Ключевые слова: трудовая миграция, международное законодательство, причины возникновения миграции, незаконная трудовая миграция, демографическая ситуация, экономическое основание трудовой миграции, глобализация.
J. О. Volosko
INTERNATIONAL LABOR MIGRATION:
CAUSES AND CONSEQUENCES FOR ECONOMY
The article explores the concept and content migration, its essential features. Revealed factors that contribute to the formation of modern labor migration. Author analyzed the effects of migration on the development of national economies, and focuses on the problematic issues raised by labor migration for Ukraine.
Key words: labor migration, international law, the causes of migration, illegal labor migration, the demographic situation, the economic background of migration, globalization.
Постановка проблеми. Наприкшщ ХХ - початку ХХ1 ст. проблеми мiжнародноl трудово! мпраци набувають першочергового теоретичного i практичного значення з огляду на декшька чинниюв. По-перше, в результат гострих демографiчних проблем у промислово розвинених кра!нах створюються диспропорцп на ринках пращ. Внаслщок цього не лише розвиток, але й саме
функцюнування економши стае неможливим без залучення трудових мiгрантiв. По-друге, збшь-шення тривалостi життя, зменшення народжуваностi та значш витрати на пенсiйне утримання завдають значно! шкоди бюджетам промислово розвинених кра!н. Натомiсть, iмпортуючи плат-никiв податкiв, старiючi суспiльства полегшують для себе податковий тиск. По-трете, мiжнародна трудова мiграцiя багато в чому швелюе негативнi наслiдки масштабно! реструктуризации що вiдбуваеться в багатьох кра!нах свiту i супроводжуеться збшьшенням кiлькостi безробiтних, загост-ренням проблем бщносп та економiчно! нерiвностi. По-четверте, мiжнародна трудова мiграцiя супроводжуеться потужними потоками грошових переказiв мiгрантiв, допомагае у боротьбi з бiднiстю, сприяе використанню додаткових джерел фiнансування кра!н, що розвиваються. По-п'яте, мiжнародна трудова мпрацш позитивно впливае на стабшьнють функцiонування фондових ринкiв.
Аналiз дослщження проблеми. У розроблення рiзних аспекпв мiграцiйних проблем та тих, що безпосередньо стосуються трудово! мпраци, значний внесок зробили таю украшсью вчеш, як Н. Бортник, М. Долшнш, С. Дорогунцов, А. Доценко, Я. Жупанський, А. Загробська, Ф. Заставний, С. Копчак, Ю. Корчак-Чепурювський, Е. Лiбанова, О. Малиновська, В. ОнЫенко, Т. Петрова, Ю. Пiтюренко, С. Пирожков, О. Пюкун, I. Прибиткова, М. Птуха, Ю. Римаренко, У. Садова, В. Стешенко, С. Стеценко, В. Товкун, О. Хомра, О. Шаблш, М. Шаленко, Л. Шепотько та iншi.
Метою ще! статп е дослiдження причин та наслщюв мiжнародно! трудово! мiграцi!, яка е найважлившим компонентом глобального розвитку, i водночас е загрозливим викликом мiжнарод-нiй та нацiональнiй безпецi.
Виклад основного матерiалу. Тiсний взаемозв'язок мпраци i розвитку економiки пщ-тверджуеться значним юторичним досвiдом. Беззаперчим вш е i сьогоднi. Однак на сучасному етапi характер цього взаемозв'язку значно складшший i багатоаспектнiший i доволi часто неодно-значний. Багатограннють сучасних мiграцiйних процесiв у контекст глобального розвитку зумов-люе необхщшсть вироблення нових концептуальних пiдходiв до дослщження проблеми трудово! мпраци, що допоможе здшснити еволюцiю мiграцiйно! полггики, нiвелювати негативнi наслiдки та розкрити потенщал розвитку, закладений в трудовш мiграцi! [1, с. 5, 6].
Для сучасно! Укра!ни питання впливу трудово! мпраци на розвиток економши держави залишаеться доволi актуальним, адже адмшютративно-правове регулювання процесiв трудово! мпраци, якi мають сво! особливостi в перюд економiчних перетворень, е важливою складовою соцiально! полiтики укра!нсько! держави. За роки державно! незалежносп Укра!ни характер, обсяги, склад та спрямованють внутрiшнiх i зовнiшнiх трудових м^рацшних потокiв у зв'язку з трансформащею соцiально-економiчних вiдносин, демократизацiею суспiльного життя, спроще-нiстю процедур ви!зду за кордон та змши мiсця проживання, економiчною кризою та падiнням життевого рiвня населення зазнали суттевих змш та набули нового значення. Вони вщображаються насамперед у зменшеннi штенсивносп трудових мiграцiй всерединi окремих регюшв держави та на мiжрегiональному рiвнi, значному вiдпливi населення за межi держави, формуваннi потужних i постшних потокiв зовнiшньо! трудово! мiграцi!.
Натомють сучаснi процеси трансформацi! економiки, що супроводжуються доволi складною фiнансовою ситуащею, спричиненою багатьма чинниками, вимагають оцшки ролi трудово! мiграцi! в процес становлення економiки держави, !! впливу на суспшьний розвиток, аналiзу сучасного стану адмшстративно-правового регулювання трудово! мпраци на основi накопиченого мiжнародного досвщу, що дало б змогу виробити рекомендацп для формування мiграцiйно! полггики, яка сприяла б максимальному поеднанню трудово! мпраци з цiлями економiчного розвитку Укра!ни.
У контектi нашого дослiдження передуем необхiдно з'ясувати глибинну суть та основш причини мiграцiйних процесiв загалом. Оскшьки, як свiдчать науковi дослщження та практичний досвщ багатьох розвинених кра!н свiту, чисельнiсть населення та трудовi ресурси, !х статево-вшовий склад формуються i за рахунок природного приросту, i завдяки мпрацшм населення.
Рух - невщ'емна ознака i споаб iснування населення. Поряд iз природним рухом - його безперервним вщгворенням пiд час змiни поколiнь - в наущ визначають ще просторовий (мiграцiйний) та соцiальний рухи. Yd три рiзновиди руху суттево впливають на розмiри, структуру та динамшу населення будь-яко! краши, забезпечуючи його постшну взаемодiю з усiма шшими суспiльними подсистемами. Без постiйного руху населення неможливий його розвиток - безперервна юлькюна та якiсна змши, що у результатi зумовленi рiвнем розвитку продуктивних сил i виробничих вщносин.
Млраци у широкому розумшш - це переселення, перемiщення населення, безпосередньо пов'язане зi змiною мюця проживання або з регулярним поверненням до нього; це складне сощально-економiчне явище. Характер, напрями та штенсивнють мiграцiй визначаються насамперед змшою структури економiки та продуктивних сил, сощальною та трудовою мобiльнiстю населення.
Водночас слщ зазначити, що трудовi мiгранти - це тип мпранпв, якi перетинають внутрiшнi та мiжнароднi кордони у пошуках роботи або з метою придбання чи продажу невеликих партш товару. Головш причини, що спонукають людей до тако! мпраци: безробiття, багатомiсячнi затримки з виплатою заробггно1 плати, li мiзернi розмiри, зубожiння населення тощо. Найчаспше мiгрантами стають неквалiфiкованi або низькоквалiфiкованi робiтники, якi мають низький статус у сусшльсга. Проте трудовими марантами можуть стати i професiонали, яю мають дефiцитну професiю, вищу освггу та навiть вченi ступенi. Трудовi мiгранти подiляються на три велик групи: а) тi, якi покидають крашу проживання назавжди; б) ri, якi працюють в iншiй краш тривалий час; в) так зваш трудовi туристи, якi перетинають кордони на короткий час (на кшька дшв чи мiсяцiв).
Як правило, трудовi мiгранти прямують до розвинених кра!н Захщно1 Свропи та Ившчно! Америки. Зростання !х чисельностi породжуе безлiч полiтико-правових, соцiально-економiчних, мовно-культурних та шших проблем, що часто призводить до посилення антшмм^рацшних настро1в серед певно1 частини населення приймаючих кра1н, якi змушенi обмежувати наплив мпранпв та посилювати за ними нагляд i контроль. Уряди багатьох захщних кра1н та мiжнародних органiзацiй виступають за створення системи впорядковано1, контрольовано1 та планово1 трудово1 мпраци [2, с. 345-347].
1з поняттям "трудова мпрацш" тiсно пов'язана мiграцiя економiчна. Це переселення мешкан-цiв iз соцiально-економiчних причин, унаслiдок погiршення умов життя i працi, якi призводять до бщносп та злиденностi широких мас, водночас спричиняючи масове розшарування в сустльста, що створюе шдгрунтя для поляризацп та протистояння, конфлшив i суперечностей.
За напрямами та спрямуванням, а також категорiями населення, яю беруть у нiй участь, економiчна мiграцiя подiляеться на шдкласи, або рiзновиди. Наприклад, сезонна або трудова мнращя, що мае на мет полiпшення умов проживання завдяки вищiй оплатi працi за тимчасовим або постшним наймом. Економiку, яка диктуе полiтичнi рiшення, покладено в основу економiчноl м1грацИ, що може спрямовуватися з села до мюта, в1д району в обласний центр, з одше! держави в шшу.
З-помiж причин економiчноl мiграцil в науковш лiтературi називають такi: а) сощально-економiчна криза; б) спад виробництва i криза народного господарства; в) реформацшш прорахунки та невдач^ що настають у результатi полггичних нововведень; г) вiдмивання "тiньових каппатв", що вимагае !х мiграцiйного руху у мiждержавному просторi; д) загострення економiчних протирiч i соцiальних суперечностей; е) скорочення ринку пращ, що призводить до масового безробггтя та м^рацшних зрушень.
Цей перелiк можна продовжувати, але й наведене засвщчуе економiчну мiграцiю як наслiдок соцiально-економiчних потрясiнь [2, с. 217].
Розвиток сучасних ринкових вiдносин зумовлюе активiзацiю територiальних перемiщень населення. Саме процеси м^рацп виявились у наш час окремим i специфiчним, але разом iз тим i доволi ефективним чинником формування нащонального ринку пращ в багатьох крашах свiту.
Причини мкрацй можуть бути рiзнi: економiчнi, нацiональнi, релiгiйнi, полiтичнi, екологiчнi. Особливе мюце серед причин i мотивiв мiграцil населення пос1дае якiсть навколишнього середовища, стихiйнi лиха, низький рiвень економiчного розвитку того чи шшого регiону, галузева структура народного господарства, наявнють розгалужено1 транспортно1 мережi, розвиток сощально1 iнфра-структури (можливостi отримання освiти, культури, п1двищення матерiального добробуту тощо).
Мпрацшт перемщення населення безпосередньо впливають на розвиток трудового потенщалу. Оскiльки суб'ектами трудово! мiграцi! е переважно люди з високою працездатнютю, то в мюцях !х ви!зду вiдбуваегься зменшення чисельностi та погiршення якостi структури трудових ресурсiв; водночас у тих мюцях, куди прибувають мiгранти, доволi часто спостерiгаеться загострення демографiчно! ситуацп. Здебiльшого мiграцi! призводять до змши географiчного розмiщення населення, його густоти та заселеностi територi!, а також супроводжуються зростанням або скороченням чисельносп населення, змiною його статево-вiкового, шмейного та етнiчного складу, соцiально! структури територiальних спiльнот i у мюцях ви!зду, i в мiсцях поселення мiгрантiв.
Необхiдно пам'ятати, що характер впливу сучасних мiграцiйних потокiв на демографiчну ситуацiю та стан трудових ресуршв залежить i вiд юльюсного, i вщ якiсного складу мпранпв, причому наслщки мiграцi! населення ощнюються i з боку вибуття, i з боку прибуття. Рiзниця мгж чисельнiстю населення, котре ви!хало, i чисельнiстю того, яке прибуло, становить мехашчний прирiст населення.
Змiни в характерi вiтчизняних мiграцiйних процесiв зумовлеш цiлим комплексом чинникiв: скороченням обсяпв матерiального виробництва, нацiональними iнтересами, еколопчними негараздами, "пбридною" вiйною, нав'язаною Укра!ш Росiйською Федерацiею та iн.
Сучасш мiграцiйнi процеси не лише суттево змiнюють загальний обсяг пропозицi! робочо! сили на регiональних ринках пращ, але й докоршно впливають на !! якiсть через неоднакову участь у трудовому м^рацшному русi носив рiзних якiсних характеристик.
Отже, можемо констатувати, що трудовi мiграцi! населення Укра!ни - це складний процес, що здiйснюеться пiд впливом i економiчних, соцiальних, демографiчних, психологiчних, i полiтичних, нормативно-правових та iнших чинниюв.
Натомiсть, слщ зауважити, що поняття трудово! мiграцi! може бути визначено чгтюше, з урахуванням того, що найповшше визначення трудово! мiграцi! повинно враховувати низку ознак i характеристик, яю з необхiдною точнiстю окреслюють цей вид перемiщення людських мас, а саме як рухливють робгтниюв, що вчиняеться добровiльно з метою продажу робочо! сили на певний строк.
Зпдно з класифшащею ООН, трудовими марантами вважаються особи, яю прибувають в кра!ну в'!зду з метою пошуку оплачувано! роботи на строк, що не перевищуе 1 року. Водночас, найзагальшше визначення трудового маранта подав I. В. 1вахнюк, який вважае, що ним е: "особа, яка здшснюе мiждержавне територiальне перемiщення (мiжнародну мiграцiю) з метою змши мюця проживання i роботи, назавжди або на визначений строк (вщ 1 дня до деюлькох роюв)" [3, с. 14].
У документах М1жнародно! органiзацi! працi (МОП) видшяються таю основнi категорi! трудових мпранпв, як: сезоннi грудовi мпранти; грудовi мiгранти, що пов'язанi з реалiзацiею проекта; грудовi мiгранти, яю працюють за контрактом; тимчасовi трудовi мiгранти; облаштованi грудовi мiгранти; висококвалiфiкованi грудовi мiгранти. При аналiзi трудових мпранпв також необхщно враховувати особливi категорi! економiчно активних трудових мпранпв: стажерiв, студентiв. Окрiм того, необхщно враховувати той факт, що тим особам, яю прийняли рiшення про постшне проживання за кордоном, а також б1женцям також надаеться право на трудову дiяльнiсть. А переважна бiльшiсть нелегальних мiгрантiв е також трудовими мпрантами, що формують "нелегальний ринок пращ".
Трансформацiйнi процеси, що вщбуваються в сучаснiй Укра!нi i спрямованi на побудову соцiально орiентовано! ринково! економiки з !! демократичним устроем i цивiлiзованими духовними щнностями, вимагають радикального перегляду принципiв формування та структурування напрямiв використання можливостей ринку працi. Проте слiд пам'ятати, що ринковi перетворення в кра!ш та окремих !! регiонах супроводжуються негативними соцiально-економiчними наслiдками, зокрема звуженням сфери регламентовано! зайнятостi та надмiрним розширенням нерегламентовано!, наявнiстю масштабного прихованого безробгття та незайнятостi населення. Офщшна статистика ще в 2004 рощ нараховувала в кра!нi понад 1,5 млн. безробгтних [4, с. 59-68].
Натомють, за повiдомленням УН1АН, зпдно з даними Держстату, рiвень безробгття в Укра!нi в сiчнi зрю до 2 % порiвняно з 1,9 % на початок 2015 року. Зпдно з повщомленням, в абсолютних цифрах юльюсть безробгтних в Укра!ш в сiчнi становила 525 тис. ошб, з яких 415 тис. отримують допомогу з безробгття. Конкурс на одне вакантне мюце знизився до 13 ошб проти 15 ошб станом на 1 ачня 2015 року [5].
За таких умов роль i значення трудово! мпраци щодо формування нащонального ринку працi та його регюнальних сегментiв проявляеться по-особливому, оскiльки трудова мпрацш в областях та на мiжрегiональному рiвнi, тобто переселення з метою пошуку нових робочих мюць в умовах затяжно! економiчно! кризи ще остаточно не склалася. Серед закономiрностей, якi регулюють розвиток трудових м^рацшних процесiв в ринковому середовищ^ найсуттевiшими е прiоритетнiсть економiчних чинниюв при формуваннi i внутрiшньорегiональних, мiжрегiональних i зовнiшнiх трудових мiграцiйних потоюв.
Наявнiсть прогалин у вiтчизняному законодавсга щодо правового регулювання мiграцiйних процешв робочо! сили дае пiдстави для перемщення трудящих-мiгрантiв у держави з вищим економiчним, полiтичним та законодавчим рiвнем розвитку. Можна погодитися з думкою О. Топчiева, що "сучасш трудовi мпраци зумовленi нерiвнiстю соцiально-економiчного розвитку одних кра!н та лiбералiзацiею доступу шоземно! робочо! сили в iншi кра!ни" [6].
У 2004 рощ Укра!на пiдписала Свропейську конвенщю про правовий статус трудящих-мпранпв [7]. Положення ще! конвенцп обов'язково мають бути врахованi при укладанш колективного договору, якщо на шдприемсга е працiвник-мiгрант.
Можна погодитися з твердженням, що створення належних критерпв у сферi працi для пращвниюв-м^ранпв можливе лише за умови сталого регулювання вщносин у сферi пращ украшщв. Однак швидкий розвиток процешв евроштеграцп вимагае одночасного вдосконалення питань у законодавчому регулюванш працi i укра!нських працiвникiв, i мiгрантiв [8].
Формування економши вiдкритого типу, скасування монополп держави на проведення зовнiшньоекономiчно! дiяльностi, прагнення до утвердження Укра!ни як кра!ни з ринковою економшою стали вихiдним моментом щодо включення Укра!ни у свiтовi мiграцiйнi процеси, зокрема з кра!нами Свропейського Союзу. Необхщно зазначити, що сьогоднi згадаш процеси для Укра!ни е доволi складними та суперечливими через неврегульованють низки соцiальних, економiчних i правових питань. 1х якнайшвидше вирiшення повинно створити передумови для повнощнно! адаптацп Укра!ни до стандартiв Свропейського Союзу.
Вагомим кроком у цьому напрямi стала Угода про асощащю мiж Укра!ною та Свропейським Союзом, в роздш III яко! пiд назвою "Юстищя, свобода та безпека" мютиться низка статей, що присвяченi м^рацп загалом та трудовiй м^рацп зокрема [9].
Так, ст. 16 вказано! Угоди "Сшвробггництво у сферi м^рацп, притулку та управлiння кордонами" мютить положення про те, що:
1. Сторони пщгверджують важливiсть спiльного управлшня мiграцiйними потоками м1ж !хшми територiями та надалi розвиватимуть всеохопний дiалог щодо всiх питань у сферi мпрацп, зокрема нелегально! мiграцi!, легально! мпрацп, незаконного переправлення осiб через державний кордон та торгiвлi людьми, а також включення проблемних питань у сферi мiграцi! до нащональних стратегiй економiчного та соцiального розвитку регюшв, звщки походять мiгранти. Такий дiалог грунтуеться на основоположних принципах солщарносп, взаемно! довiри, спiльно! вщповщальносп та партнерства.
2. Згiдно з вщповщним законодавством СС та чинним нащональним законодавством, спiвробiтництво буде зокрема зосереджуватись на:
а) подоланш причин виникнення мпрацп, активно використовуючи можливосп ствробгг-ництва у цiй сферi з третiми кра!нами та в межах мiжнародних форумiв;
б) спшьному запровадженнi ефективно! та превентивно! полггики щодо боротьби з нелегальною м^ращею, незаконним переправленням нелегальних мiгрантiв через державний кордон та торпвлею людьми, зокрема щодо методiв боротьби з оргашзованими злочинними групами, що незаконно переправляють нелегальних м^ранив через державний кордон та торгують людьми, а також захисту жертв таких злочишв;
в) запровадженш всеохопного дiалогу з питань притулку, зокрема стосовно практичних аспекпв реалiзацi! Конвенцп ООН про статус бiженцiв 1951 року, Протоколу щодо статусу бiженцiв 1967 року та шших вiдповiдних мiжнародних документа, а також шляхом забезпечення поваги принципу "невислання";
г) правилах щодо доступу, забезпечення прав та статусу ошб, яким надано доступ, пдному поводженш та штеграцп iноземцiв, як проживають на законних пiдставах;
д) подальшому розвитку оперативних заходiв у сферi управлiння кордонами.
е) ствробггництво у сферi управлiння кордонами може включати, inter alia, навчання, обмш найкращими практиками, зокрема технолопчш аспекти, обмiн iнформацieю з дотриманням встановлених правил та, у разi потреби, обмш офщерами зв'язку.
е) зусилля Сторiн у цiй сферi будуть спрямованi на ефективну iмплементацiю принципу iнтегрованого управлiння кордонами.
ж) посиленш рiвня безпеки документiв;
з) розвитку ефективно! полiтики повернення, зокрема у !! регiональному вимiрi;
и) обмш поглядами щодо нелегального працевлаштування мiгрантiв [9].
Не менш важливою е ст. 17 названо! Угоди "Поводження з пращвниками", в якiй задекларовано, що:
1. Вiдповiдно до закошв, умов та процедур, що застосовуються у державi-членi та в €С, ставлення до працiвникiв, якi е громадянами Укра!ни та якi законно працевлаштоваш на територi! держави-члена, мае бути вшьним вiд будь-яко! дискримшацп на пiдставi громадянства стосовно умов пращ, винагороди або звшьнення порiвняно з громадянами цiе! держави-члена.
2. Укра!на вiдповiдно до законiв, умов та процедур, що застосовуються на !! територи, повинна забезпечити ставлення, згадане у пункт 1 ще! статтi, до працiвникiв, якi е громадянами держави-члена та на законних шдставах працевлаштоваш на !! територи [9].
Заслуговують на увагу положення ст. 18 "Мобшьшсть пращвниюв", в якш зазначаеться, що:
1. Беручи до уваги ситуацiю на ринку пращ держав-члешв згiдно з !хшм законодавством та вiдповiдно до норм, чинних у державах-членах та в €С, у сферi мобiльностi пращвниюв:
а) iснуючi можливостi доступу до зайнятосп для укра!нських працiвникiв, надаш державами-членами зпдно з двостороншми договорами, мають бути збереженi та, у разi можливостi, покращенi;
б) iншi держави-члени повиннi вивчити можливють укладання подiбних договорiв.
2. Рада асощацп зобов'язуеться розглянути можливiсть надання шших бiльш сприятливих положень у додаткових сферах, зокрема можливост доступу до професшного навчання, згiдно iз законами, умовами та процедурами, чинними у державах-членах та в €С, при цьому беручи до уваги ситуащю на ринку пращ у державах-членах та в €С [9].
Висновки. Проведений аналiз дозволяе зробити висновок про те, що м^рацшш процеси ютотно впливають на рiзнi аспекти суспшьного життя, явища, що безперервно вщбуваються в полiтицi та економщ, iдеологi!, релiгi!, культурi, моральносп тощо. З огляду на це, Укра!на зацiкавлена виробити таку полггику у сферi мiграцiйних правовiдносин, яка була б спрямована на ефективне, з максимальним використанням переваг, що надаються трудовою м^ращею, виршення першочергових завдань суспiльства.
Сучасна мiграцiйна полггика також мае бути спрямованою на економiчнi, iнвестицiйнi процеси, що мали б призвести до тдвищення попиту на укра!нському ринку працi.
1. Глущенко Г. И. Миграция и развитие / Г. И. Глущенко, В. А. Пономарев. - М. : ЗАО "Издательство "Экономика", 2009. - 454 с. 2. М1грацШт процеси у сучасному ceimi: свтовий, рег1ональний та нащональний вимiри: Поняттний апарат, концептуальн тдходи, mеорiя та практика: енциклопедiя / упоряд. Ю. I. Римаренко; за ред. Ю. Римаренка. - К.: Довiра, 1998. - 912 с.
3. Ивахнюк И. В. Международная трудовая миграция / И. В. Ивахнюк. - М., 2005. - С. 14.
4. Петрова Т. Державна полтика в cферi зайняmоcmi населення: досягнення i проблеми / Т. Петрова // Зайняmicmь та ринок пращ. - 2004. - Вип. 19. - С. 59-68. 5. Дат взято з 1нтернет-сайту. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://economics.unian.ua/soc/1057155-riven-bezrobittya-v-ukrajini-u-lyutomu-zberigsya-na-rivni-2.html]. 6. Топчieв А. Г. Основи сустльног географИ: навчальний поабник / А. Г. Топчieв. - Одеса: Астропринт, 2001. - 560 с. 7. Про раmифiкацiю Свропейськог конвенцИ' про правовий статус mрудящих-мiгранmiв: Закон Украгни вiд 16 березня 2007 року // Вiдомоcmi Верховног Ради Украгни. - 2007. - № 21. - Ст. 290. 8. Порядок оформлення тоземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Украгм: Постанова Кабiнеmу Мiнicmрiв Украгни вiд 01.11.1999 р. № 2028. - [Електронний ресурс]. -Режим доступу: [zakon.rada.gov.ua/laws/show/2028-99-п]. 9. Угода про асощащю мiж Украгною та Свропейським Союзом вiд 20.05.2015 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/ru/publish/article?art_id=246581344].
