CC BY
13
Вамм Вадад Елiасiвна,
acnipaHm кафедри господарського права, Нац'юнальний юридичнийунверситет iMeHi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш e-mail: [email protected]
ORCID 0000-0003-4702-5283
doi: 10.21564/2414-990x.137.102006 УДК 346.5:005.591.6
МЕТОДОЛОПЯ ФОРМУВАННЯ СПЕЦ1АЛЬНОГО РЕЖИМУ 1ННОВАЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
Розглянуто поняття, функцюнальт види та основт ознаки спещальних режимгв господа-рювання. Проанал1зовано цгл1 та особливост1 впровадження спецальних правових режимгв госпо-дарювання у р1зних сферах економжи на приклад1 суднобудування та общ лгкарських засоб1в. Проведено аналгз нацонального законодавства Украти щодо моделей спещальних режимгв тно-вацшног дгяльностг. Запропоновано елементи нащональног шновацшног системи, як потенщйно могли б стати об'ектами спещального режиму шновацшног дгяльность
Ключовi слова: шновацшна дiяльнiсть; спещальний режим; технопарк; види спещальних режимiв; спещальна економiчна зона; технополк.
Ваким В. Э., аспирант кафедри хозяйственного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0003-4702-5283
Методология формирования специального режима инновационной деяльности: постановка проблеми
Рассмотрены понятия, функциональние виды и основные признаки специальних режимов хозяйствования. Проанализированы цели и особенности внедрения специальных режимов хозяйствования в различных сферах экономики на примере судостроения и оборота лекарственных препаратов. Анализируется национальное законодательство Украины касательно моделей специальних режимов инновационой деяльности. Предложены элементы национальной инновационной системы, которые потенциально могли бы стать объектами специального режима инновационой деятельности.
Ключевые слова: инновационная деятельность; специальний режим; технопарк; виды специальных режимов; особая економическая зона; технополис.
Вступ. Протягом останнього столггтя людство зробило великий крок упе-ред у розвитку технологш в ус1х сферах життя: енергозабезпечення, озброення,
медицина, транспорт, побут, розваги тощо. Ц позитивш змши були б неможливi без створення та впровадження шновацш у виробництво.
У сучасних економжах iнновацiйнi процеси функцiонують у межах так званих нащональних шновацшних систем, якi являють собою комплекс оргаш-зацiйно, економiчно та юридично взаeмодiючих суб'eктiв науково'1, науково-тех-шчно1, iнновацiйноï дiяльностi, iншi пiдприeмства, установи, оргашзацп, якi здiйснюють, забезпечують та/або сприяють проведенню наукових дослiджень, розробленню, комерцiалiзацГí та практичному застосуванню (в реальному сек-торi економiки) результата iнтелектуальноï дiяльностi та iнновацiйних об'екта у межах нацiональних кордонiв.
Однак шновацшна дiяльнiсть i, зокрема, дiяльнiсть з впровадження шнова-цiйноï продукцп характеризуються надзвичайною комерцiйною ризикованiстю. Ц ризики не завжди можуть бути нейтралiзованi за рахунок iснуючих при-ватноправових iнститутiв, зокрема страхування. Тому необхвдною умовою для розвитку шновацш е впровадження таких правових режимiв, що виконували б роль своервдних компенсаторiв можливих втрат, забезпечували державну шдтримку наукових дослiджень та ïx подальшого перетворення на прибутковi проекти або конкурентоспроможш продукти.
Для комерцiалiзацiï ризикового середовища здiйснення iнновацiйноï дiяль-ностi спецiальнi режими мають охоплювати або усi ланки нацiональноï шно-вацiйноï системи, або окремi, найбшьш визначальнi для збереження кiнцевого результату - технолопчного переозброення нацiональноï виробничоТ бази.
ÂHanÏ3 лтературних даних. Проблемам шновацшно1 дiяльностi при-свяченi дослщження учениx-юристiв та економiстiв: Д. В. Задихайла (D.V. Zadykhaylo), Ю. 6. АтамановоТ (Yu.Ye. Atamanova), О. М. Давидюка (O. M. Davydiuk), Ю. М. Жорнокуя (Yu.M. Zhornokuy), Д. Александрова (D. Aleksandrov), А. I. Денисова (A. I. Denysov), Ю. Бажала (Yu. Bazhal), П. Беленького (P. Belenkyi), В. Беренса (V. Berens), Г. Бiрмана (H. Birman), В. ВласовоТ (V. Vlasova), проте деяы питання все ще потребують висвгглення. Рiзнi аспекти формування та функщонування спецiальниx режимiв розгля-нуто в роботах Л. Таран (L. Taran), О. ЗельдшоТ (O. Zeldina), О. Буткевича (O. Butkevych), О. Олшника (O. Oliinyk), Ю. БроновоТ (Yu. Bronova) та iншиx.
Мета i завдання дослгдження - проаналiзувати цШ та особливостi впровадження спещальних правових режимiв господарювання у рiзниx сферах економiки (на прикладi суднобудування та обiгу лiкарськиx засобiв); вивчити законодавство Украши щодо моделей стимулювання шновацш.
Виклад основного матерiалу. Законодавство Украши не мютить визна-чення поняття спецiального правового режиму. Проте науковцями зроблено чимало спроб його сформулювати. Так, Л. В. Таран (L. V. Taran) визнае, що поняття «спещальний правовий режим» е комплексним. Комплексшсть цього поняття визначаеться розповсюдженням на його одержувачiв щло'1 низки шльг водночас, що включають податков^ митш, валютно-фшансов^ трудовi та iншi види прiоритетiв, надання яких спрямоване на досягнення будь-яко1 мети. Цим вiдрiзняеться розглядуваний режим ввд надання державою окремих шльг по оподаткуванню або митних операщях. Спещальний преференцшний режим
може надаватися як адресно, тобто швесторам у конкретнш галузi або пiдгалузi прiоритетного розвитку, за договорами про вшьну торгiвлю деякими видами товарiв, так i на певнш територп [1].
Юридична конструкщя спецiального режиму господарювання вiдрiзняeться множиншстю ланок, специфiкою взаемодп та взаемопов'язаност норм, якi регулюють органiзацiйно-господарськi та виробничо-господарсью вiдносини, рiзноманiтнiстю горизонтальних та вертикальних зв'язюв [2].
Пiд спещальним правовим режимом Л. В. Таран розумie особливий порядок правового регулювання певних суспiльних вiдносин, який встановлюеться щодо конкретного кола об'екпв або сфер1 1хньо1 д1яльност1 i який вiдрiзняеться вiд загального режиму або шльговою, або обмежувальною направлешстю регулювання, обумовленою публiчним штересом, що проявляеться в усiх елемен-тах його механiзму, а саме, через гарантп, пiльги, форми державно!" пiдтримки, обмеження, заборони та додатковi пiдстави юридично1 вiдповiдальностi [3, с. 86].
О. Р. Зельдша (O. R. Zeldina) вважае, що спещальний режим господарювання - це правовий режим, що визначае порядок оргашзацп та здшснення господарсько1 дiяльностi на певнш територй", у певнш галузг економти, який вiдрiзняеться ввд загального режиму господарсько1 дiяльностi, передбаченого законодавством, i вводиться державою з певними щлями для забезпечення публiчних i приватних iнтересiв за допомогою встановлення обмежень та/чи заохочень для суб'екпв господарювання, а також збирае воедино норми права про специфшу оргашзацп та здшснення господарсько1 дiяльностi i е iнститутом господарського права [4].
Слвд звернути увагу на те, що обидва визначення передбачають, що спещальний режим господарювання може бути впроваджений для здшснення певного особливого виду дiяльностi, i не пов'язують поняття спещального режиму з можливктю його розповсюдження виключно за територiальною ознакою. Проте не всi науковщ подшяють цю думку. Так, О. П. Подцерковний (O. P. Podtserkovnyi ) зауважуе, що у власному розумшш цього слова спещальний режим господарювання слщ пов'язати лише з територiальною ознакою, розповсюджуючи на нього положення про вшьш економiчнi зони, зони прю-ритетного розвитку, виключш морсьы економiчнi зони, охороннi зони, зони стихшного лиха та прикордоннi територп, надзвичайно1 екологiчноï ситуацп тощо. Науковець стверджуе, що якщо розглядати спецiальний правовий режим господарювання за оргашзацшно-суб'ектною ознакою, тобто для окремих суб'ек-пв господарювання залежно вiд виду 1хньо1 дiяльностi, то поняття спецiального режиму втратить свою визначешсть, оскiльки доведеться створити спещальний режим для усiх галузей господарства [2, с. 591].
Однак чи правильно було б шдтримати цю позищею, адже законодавство Украши передбачае спещальш режими господарювання в окремих галузях народного господарства? Так, частина 1 ст. 414 Кодексу вказуе, що законом Украши за поданням Кабшету Мiнiстрiв Украши може запроваджуватися спещальний режим господарювання в окремих галузях народного господарства як з метою стабЫзацп галуз^ так i з метою прискореного розвитку. Як правило, такий режим господарювання мае шльгову спрямовашсть i вводиться для шдтримки окремо! галузi [5].
Наприклад, Закон Украши ввд 19.09.97 р. «Про стимулювання виробни-цтва автомобШв в УкраМ» з метою створення умов для залучення швестицш (у тому числ iноземних) у вггчизняне автомобiлебудування запроваджуе спещальний режим господарювання. Зазначений режим запроваджувався строком до 1 сiчня 2008 р. i мав пiльгову спрямовашсть для пiдприемств з виробництва автомобШв i запасних частин до них. Законом Украши вщ 18.11.1999 р. «Про заходи щодо державно!" шдтримки суднобудiвноï промисловостi в УкраШ» з метою ефективного використання виробничого, науково-техшчного та екс-портного потенцiалу i шдвищення конкурентоспроможностi вiтчизняного суднобудування, в тому числ малотоннажного, створення сприятливих умов для залучення швестицш, зокрема шоземних, зниження витрат на будiвництво суден i поповнення обжових кош^в суднобудiвних пiдприемств на перiод з 01.01.2000 р. до 01.01.2012 р. запроваджуеться спещальний режим господарювання в суднобудiвнiй промисловост [6].
Таким чином, можна зробити висновок, що не всi галузi господарства потре-бують впровадження спецiального режиму господарювання, оскшьки такий режим здiйснюеться за певних умов та задля досягнення певно1 мети, тако1 як залучення швестицш та активiзацiя пiдприемницькоï дiяльностi, розподiл ризикiв, або прискорення розвитку окремо1 галузi.
У Господарському кодекс Украши спецiальним режимам господарювання присвячено окремий роздШ Законодавець вiдносить до них режими, що дшть у спещальних (вшьних) економiчних зонах, концесп та iншi спецiальнi режими [5]. Виходячи iз закрiплених у ГК норм, можна умовно подшити спещальш режими на тi, що пов'язаш з певною територiею, галуззю або станом (надзвичайний, военний стан), та концесп, питання щодо спещального режиму яких е сшрним.
Спещальш режими також можна диференщювати залежно вщ чинниюв, що ix спричинили. Так, iснують спецiальнi правовi режими, що створеш на реал^ зацiю окремих напрямiв полiтики держави. Причиною 1хнього впровадження е досягнення певно1 економiчноï, екологiчноï, оборонно! або iншоï мети. Прикладом можуть слугувати спещальш (вШш) економiчнi зони, територп прiоритетного розвитку, спещальш режими окремих галузей народного господарства, тощо. Зазвичай таю спещальш режими охоплюють собою систему заxодiв оргашзацш-но-господарського та адмiнiстративного впливу на вщносини та покликанi сти-мулювати, прискорювати розвиток певно1 територй' або галузi господарювання.
Так, затверджена КМУ Державна програма активiзацiï розвитку економжи на 2013- 2014 роки мае на мет забезпечити прискорення розвитку прюритетних галузей нащонально1 економжи [7].
У 2012 р. прийнято Закон Украши «Про проведення економiчного екс-перименту щодо державно! шдтримки суднобудiвноï промисловостЬ», яким суднобудування визначено прюритетною галуззю економiки. Цим Законом запропоновано у встановлеш строки провести економiчний експеримент з метою створення шдприемствам суднобудiвноï промисловостi умов, необхщних для збiльшення обсягу виробництва продукцп та надходжень до державного бюджету, за рахунок шдвищення ефективност й конкурентоспроможносл продукцп суднобудування. Тобто мова йде про неназваний спещальний правовий
режим, що поширюеться на шдприемства суднобудiвноï галузi, який включае в себе i надання державних гарантш, i звшьнення у встановлених законом випад-ках вiд сплати податку на додану варткть i митних платежiв, надання iнших податкових шльг та видiв державно'1 шдтримки тощо [8].
Однак Закон став об'ектом суворо'1 критики О. Подцерковного, який вважае, що надання таких преференцш шдприемствам суднобудiвноï галузi перетворить ix на аутсайдерiв бiзнесу, спотворить економiчну конкуренцiю i створить несприятливi умови для нацiональниx виробниыв сировини й обладнання. Науковець висловлюе думку, що на противагу прямш допомозi у виглядi гос-подарсько-правових засобiв регулювання економiчниx вiдносин, втручання держави мае бути обмежене створенням умов для шдвищення бiзнес-активностi втизняних пiдприемств та заохочення ïx до кашталовкладень у складнi й нау-коемнi напрями дiяльностi [9].
Проте робити висновки про ефектившсть економiчного експерименту у суднобудiвнiй галузi наразi зарано, оскiльки вiн триватиме до 1 сiчня 2023 р.
1снуе й iнша група спецiальниx режимiв, упровадження яких обумовлено об'ективними особливостями ввдносин, що складаються. Наприклад, на специ-фiчнiй територй", такiй як виключна (морська) економiчна зона або державний кордон, виникають нетиповi для шших мiсцевостей вiдносини, якi потребують окремого регулювання. Ця група спещальних режимiв так само не обмежу-еться особливими зонами та територiями, адже iснують специфiчнi вiдносини, що виникають на всш територй' краши незалежно вiд мiсцевостi. Специфiка таких вщносин може бути обумовлена ïx нетиповим об'ектом чи предметом або виключними суб'ектами, мiж якими виникають зв'язки.
Так, Т. Ю. 1ваншчук (T. Yu. Ivaniichuk) говорить про правовий режим обпу лiкарськиx засобiв. Вiн погоджуеться з позицiею В. Пашкова, який довiв, що лшарсьы засоби як особливий об'ект майнових прав залежно вщ загальних правових ознак та внутршньо'1 класифiкацiï знаходяться в певному правовому режима Загальний правовий режим обпу лшарських засобiв складаеться з окремих регуляторiв. Тобто, це встановлений в стандартах, нормах i правилах порядок ïx виробництва, виготовлення, зберпання, транспортування, переси-лання, оптово'1 та роздрiбноï реалiзацiï, придбання i використання. Обп лшар-ських засобiв е комплексним правовiдношенням, що охоплюе на рiзниx стадiяx вщмшш за характером вiдносини мiж рiзними суб'ектами [10].
Отже, можна видшити загальний правовий режим лiкарськиx засобiв як товару, та спецiальний правовий режим у сферi обiгу лшарських засобiв, якi мають особливостi, пов'язаш з об'ектом регулювання, способом реалiзацiï у визначенiй правовiй сферi тощо. За загальними ознаками лшарсьы засоби мають певш юридичнi особливостi: виробництво або виготовлення в умовах аптеки, зберпання, транспортування, оптова реалiзацiя здшснюються лише при наявностi лiцензiï, вщпускаються населенню лише через аптечну мережу тощо.
Щ особливостi знайшли свое вщображення i в нормативно-правових актах. Так, ввдповщно до роздiлу 3 Лщензшних умов провадження господарсько'1 дiяльностi з виробництва лiкарськиx засобiв, оптово'1, роздрiбно'ï торгiвлi лiкар-ськими засобами визначено спещальш вимоги до персоналу, що займаеться
виробництвом лжарських засобiв (в умовах аптеки), оптовою та роздрiбною торпвлею лжарськими засобами, а роздiл 5 визначае особливост провадження дiяльностi аптечних кюсыв [10].
Так само, як i оби лжарських засобiв, шновацшний процес е складним, бага-тоетапним явищем, протягом якого складаються правовщносини рiзноманiтного характеру, об'ектом яких виступае певний шновацшний продукт. А дiяльнiсть з його створення та комерцiалiзацiï характеризуеться шдвищеною ризикованiстю. Отже, для впровадження ефективного стимулювання шновацшно'1 дiяльностi спецiального режиму необxiдно враховувати усi об'ективнi особливостi цiеï галузi.
Наразi спецiальнi режими iнновацiйноï дiяльностi юнують тiльки у видi спецiальниx економiчниx зон. Спецiальнi (вiльнi) економiчнi зони можна опи-сати як окремi дiлянки територй' Украши з ч^ко обумовленими кордонами, створенi з метою залучення внутршшх та зовнiшнix швестицш, розбудови шфраструктури, створення робочих мюць, збiльшення експорту товарiв тощо. Задля реалiзацiï поставлених цiлей на цих територiяx вводиться спецiальний режим господарювання, який передбачае податков^ митнi, валютно-фiнансовi пiльги та iншi преференцп для суб'екпв господарювання.
Статтею 3 Закону Украши «Про загальш засади створення та функщону-вання спецiальниx (вшьних) економiчниx зон» до них вщнесено такi функщ-ональнi типи територш: вiльнi митнi зони i порти, експортш, транзитнi зони, митнi склади, технолопчш парки, теxнополiси, комплекснi виробничi зони, туристсько-рекреацiйнi, страxовi, банкiвськi тощо [11].
Прийнята у 1994 р. Концепщя створення спещальних (вшьних) економiч-них зон в Украïнi (нечинна), вперше визначила види ВЕЗ та ïx характеристику [12]. Зокрема, видшено науково-теxнiчнi зони - ВЕЗ, спещальний правовий режим яких орiентований на розвиток наукового i виробничого потенщалу, досягнення ново'1 якостi економiки через стимулювання фундаментальних i прикладних дослщжень, з подальшим впровадженням результатiв наукових роз-робок у виробництво. Вони можуть юнувати у формi регюнальних iнновацiйниx центрiв-теxнополiсiв, районiв iнтенсивного наукового розвитку, високотехноло-гiчниx промислових компле^в, науково-виробничих паркiв (теxнологiчниx, дослiдницькиx, промислових, агропарыв), а також локальних шновацшних центрiв та опорних iнновацiйниx пункпв.
Спецiальнi (вiльнi) економiчнi зони створюються окремим законом для кожно1 конкретно1 зони, або групи зон та функщонують протягом визначеного строку [13]. Так, Законом Украши «Про спещальний правовий режим дiяль-носп технолопчних паркiв в Украïнi» на територй' нашо1 держави створено 16 технопарюв, на територй' яких протягом 15 роюв з моменту ïx утворення дiе спецiальний режим iнновацiйноï дiяльностi, який передбачае надання державно1 шдтримки щодо стимулювання дiяльностi теxнологiчниx парюв, ïx учасникiв та спiльниx шдприемств при реалiзацi'ï проектiв за прюритетними напрямами дiяльностi теxнологiчниx паркiв. Попри це, далеко не всi створеш технопарки змогли органiзувати свою дiяльнiсть за минулий перiод.
Ще одним типом СЕЗ, покликаним стимулювати розвиток шновацш, е технополю. Теxнополiс - це спещальна економiчна зона, у межах територп' яко'1
впроваджено спещальний режим шновацшно-швестицшно'1 дiяльностi з метою активiзацiï науково'1, науково-теxнiчноï та iнновацiйноï дiяльностi, штенсифша-цп процесiв передачi ïx результата у реальний сектор економiки i виробництва на ïx основi високотехнолопчно'1 продукцй, пiдвищення рiвня конкурентоспро-можност вiтчизняниx товарiв (робiт, послуг) на внутршньому та зовнiшньому ринках для виконання обрано'1 за стратегiчну шновацшно-швестицшно'1 моделi розвитку економiки Украши, розбудови науково'1, iнновацiйноï та сощально'1 iнфраструктури, а також стимулювання соцiально-економiчного розвитку реп-ону завдяки реалiзацiï його наукового i промислового потенщалу.
Спещальний режим господарювання технополку застосовуеться щодо реалiзацiï iнновацiйного та iнвестицiйного проекту, який ввдповщае одному з прюритетних видiв господарсько'1 дiяльностi, отримав позитивний висновок експертно'1 установи, а з суб'ектом господарювання - виконавцем проекту укла-дено договiр про його реалiзацiю. Такий спецiальний режим включае шльговий режим оподаткування; спрощений порядок бухгалтерського облшу; митнi пiльги щодо товарiв, необxiдниx для реалiзацiï проекту; шльговий режим сощаль-ного забезпечення фiзичниx осiб, залучених до реалiзацiï проекту; спрощений порядок залучення шоземних громадян для реалiзацiï проектiв; прюритетне право отримання у користування земельних дшянок для ïx забудови з метою реалiзацiï проектiв. До того ж, зазначений проект може передбачати можливють та алгоритм реалiзацiï наукових шновацшних проектiв вищими навчальними закладами, що знаходяться на територй' технополюу, а також вщповщальшсть за порушення умов спецiального режиму та договору про реалiзацiю iнновацiйного або швестицшного проекту. Загальний порядок створення i функщонування теxнополiсiв запропоновано проектом 1нновацшного кодексу Украши [14].
Крiм того, проект 1нновацшного кодексу передбачае також створення спе-цiального режиму шновацшно'1 дiяльностi не тiльки за територiальною ознакою, як теxнополiс, а саме за критерiем специфiки дiяльностi та ïï прiоритету для економши Украши. Так, пiд спецiальним режимом шновацшно'1 дiяльностi розумiеться вид правового регулювання шновацшно'1 дiяльностi, що передбачае особливий порядок реалiзацi'ï iнновацiйниx проекта суб'ектами шновацшно'1 дiяльностi, який запроваджуеться для досягнення визначених державою щлей, таких як шдвищення ефективностi науково-техшчно'1 та iнновацiйно'ï полiтики, забезпечення впровадження сучасних еколопчно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберпаючих теxнологiй, впровадження вггчизняних науково-теxнiчниx розробок та забезпечення випуску високотехнолопчно'1 iнновацiйно'ï продукцй", виробництва та реалiзацi'ï нових видiв конкурентоздатно'1 продукцй' тощо.
Висновки. Змкт правового режиму визначаеться чинниками, що спри-чиняють його впровадження. По-перше, це може бути як економiчна мета, досягнення яко'1 потребуе окремого порядку застосування та дй' законодавства, так i специфша певного виду дiяльностi, територй' чи стану, за яко'1 здiйснення господарсько'1 дiяльностi на загальних засадах неможливе або неефективне. По-друге, що стосуеться саме шновацшно'1 дiяльностi, то це специфiчна госпо-дарська дiяльнiсть, яка характеризуеться надзвичайно високим рiвнем комер-цiйно'ï ризикованостi, тому запровадження для ïï стимулювання спещального
режиму мае на мел перш за все мiнiмiзувати ризики, защкавити потенцшних iнвесторiв i забезпечити належне фшансування.
Одну з моделей спещального режиму шновацшно'1 дiяльностi закрiплено в Закош Украши «Про спецiальний режим шновацшно'1 дiяльностi технопар-юв». Цей Закон регулюе переважно дiяльнiсть щодо створення шновацш, що здiйснюеться науково-дослвдними iнститутами, якi е лише окремим елементом нащонально1 iнновацiйноï системи. Проте проблема шдвищення ефективност дiяльностi технопарыв актуалiзуе питання удосконалення змiсту спещального режиму ïx дiяльностi.
До того ж, технопарк - не едина форма впровадження спещального режиму. Спещальний правовий режим шновацшно'1 дiяльностi - багатоварiативне поняття, яке мае охоплювати всi етапи шновацшного процесу, вщ виникнення iдеï й роз-робки шновацшного продукту до його реалiзацiï або експорту шновацшно'1 продукций i стимулювати дiяльнiсть усix суб'ектiв нацiональноï iнновацiйноï системи, включаючи як шновацшш пiдприемства, науково-дослiднi iнститути та вишд навчальнi заклади, так i iнвесторiв, венчурнi фонди та шших зацiкавлениx осiб.
Але об'ектом спещального режиму господарювання може стати шновацшний розвиток окремих галузей та видiв виробництв, зокрема, щодо запрова-дження до ïx виробничо'1 бази нових технологш. Таким об'ектом може i мае бути оби щло'1 низки технологш, що ввднесеш до новггшх технолопчних укладiв, зокрема - бютехнологп, iнформацiйнi технологи тощо.
Список лггератури:
1. Крупа Л. В. Спещальний правовий режим i проект Цившьного кодексу Украши. Bic-ник Унгверситету внутргшнгх справ. 1999. Вип. 6. С. 264-267. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ VKhnuvs_1999_6_71.
2. Подцерковний О. П., Кваснщька О. О., Смггюх А. В. та ш. Господарське право: тдручник / за ред. О.П. Подцерковного. Харюв: Одксей, 2012. 640 с.
3. Таран Л. В. Специальный правовой режим предпринимательской деятельности в свободных экономических зонах Украины (комплексное исследование): монограф1я. Харюв: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2004. 256 с.
4. Зельдша О. Спещальний режим господарювання як шститут господарського права. Право Украти. 2006. №4. С. 57-60.
5. Господарський кодекс Украши: Закон Украши ввд 16.01.2003 р. № 436-IV. BidoMocmi Вер-ховно1 Ради Укрални. 2003. № 18, № 19-20, № 21-22.
6. Коментар до Господарського кодексу Украши. URL: http://legalexpert.in.ua/komkodeks/ hku.html
7. Державна програма актив1зацп розвитку економжи на 2013-2014 роки: затвер джена Постановок) Кабшету М1шстр1в Украши ввд 14.08.2013 р. № 572. Офщшний вгсник. 2013. № 66. С. 12.
8. Про проведения економ1чного експерименту щодо державно'1 шдтримки суднобуд1вно1 промисловостк Закон Украши ввд 06.09.2012 р. № 5209-VI. BidoMocmi Верховног Ради Украти. 2013. № 36. Ст. 469.
9. Подцерковний О. Системне економжо-правове стимулювання розвитку галузей еконо-м1ки (на прпклад1 суднобудування). Юридичний вгсник. 2014. № 1. С. 57-62. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/urid_2014_1_12.
10. 1ваншчук Т. Ю. Мехашзм правового регулювання обну лжарських засоб1в, як складова його правового режиму. Форум права. 2014. № 2. С. 149-153. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ FP_index.htm_2014_2_27.
11. Про загальт засади створення i функцюнування спещальних (вшьних) економ1чних зон: Закон ввд 13.10.1992 р. № 2673-XII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2673-12.
12. Коицепцiястворенняспецiальииx(вiльниx) економчнихзонвУкрахт: затвердженаПостановоюКаб1-нету ММс^ Украши ввд 14.08.1994 р. № 167. URL: http://zakon5.rada.govm/laws/show/167-94-%D0%BF
13. Про спещальний режим шновацшно1 дiяльностi технологiчних парюв: Закон Украши вiд 16.07.1999 № 991-XIV. Офщшний всник Украти. 1999. № 32.
14. Проект Iнновацiйного кодексу Украши. Харюв: Право, 2012. 168 с.
References:
1. Krupa, L.V. (1999). Spetsialnyi pravvyi rezhym I proekt Tsyvilnoho kodeksu Ukrainy Visnyk universytetu vnutrishnikh sprav. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnuvs_1999_6_71 [in Ukrainian].
2. Podtserkovnyi, O.P., Kvasnitska, O.O., Smitiukh, A.V. et al. (2012). Hospodarske pravo: pidruchnyk. O.P. Podtserkovnyi (Ed.). Kharkiv: Odissei [in Ukrainian].
3. Taran, L.V. (2004). Spetsialnyiy pravovoy rezhim predprinimatelskoy deyatelnosti v svobodnyih ekonomicheskih zonah Ukrainyi (kompleksnoe issledovanie). Kharkiv: Vidavets SPD FO Vapniarchuk N. M. [in Ukrainian].
4. Zeldina, O. (2006). Spetsialnyi rezhym hospodariuvannia yak instytut hospodarskoho prava. Pravo Ukrainy - Law of Ukraine. [in Ukrainian].
5. Hospodarskyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 16.01.2003 № 436-IV. (2003). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 18, 19-20, 21-22.
6. Komentar do Hospodarskoho kodeksu Ukrainy. URL: http://legalexpert.in.ua/komkodeks/ hku.html [in Ukrainian].
7. Derzhavna prohrama aktyvizatsii rozvytku ekonomiky na 2013-2014 roky: zatverdzhena Postanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 14.08.2013 № 572. (2013). Ofitsiinyi visnyk, 66, 12.
8. Pro provedennia ekonomichnoho eksperymentu shchodo derzhavnoi pidtrymky sudnobudivnoi promyslovosti: Zakon Ukrainy vid 06.09.2012 № 5209-VI (2013). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 36, 469.
9. Podtserkovnyi, O. (2014). Systemne ekonomiko-pravove stymuliuvannia rozvytku haluzei ekonomiky (na prykladi sudnobuduvannia) Yurydychnyi visnyk - Law Gazette. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/urid_2014_1_12 [in Ukrainian].
10. Ivaniichuk, T.Iu. (2014). Mekhanizm pravovoho rehuliuvannia obihu likarskykh zasobiv, yak skladova yoho pravovoho rezhymu. Forum prava - Law Forum. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_ index.htm_2014_2_27 [in Ukrainian].
11. Pro zahalni zasady stvorennia i funktsionuvannia spetsialnykh (vilnykh) ekonomichnykh zon: Zakon vid 13.10.1992 № 2673-XII. (1992). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2673-12.
12. Kontseptsiia stvorennia spetsialnykh (vilnykh) ekonomichnykh zon v Ukraini: zatverdzhena Postanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 14.08.1994 r. № 167. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/167-94-%D0%BF.
13. Pro spetsialnyi rezhym innovatsiinoi diialnosti tekhnolohichnykh parkiv: Zakon Ukrainy vid 16.07.1999 № 991-XIV. (1999). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, 32, 57.
14. Proekt Inovatsiinoho kodeksu Ukrainy (2012). Kharkiv: Pravo.
Wakim W.E., Postgraduate Student of the Department of Economic Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0003-4702-5283
Methodology of formation of special regime of the innovation activities: articulation of issue
The concept, functional types and the basic features of special regimes of management were considered. The Ukrainian legislation contains no definition of a special legal regime. However, the academic lawyers had worked hard to formulate a common definition of this term. The special regime of management for a specific range of objects or the sphere of their activities that determines the organization and implementation of economic activity procedure in a particular area of economic activity within the jurisdiction of certain areas of economic activity, different from the general was established. The objectives and features of introduction of special legal regimes of management in the different sectors of the economy as illustrated by the shipbuilding and the distribution of drugs were analyzed. The analysis of national legislation of Ukraine on the models of specific regimes of innovation activities was carried out. The elements of national innovation system, which could potentially be subject to a special regime of innovation activities were proposed.
Keywords: innovation activities; special regime; technology park; types of special regimes; special economic zone; technopolis.
Надшшла до редколегп 15.05.2017 р. 74 ISSN2414-990X. Проблеми законности 2017. Bun. 137
