CC BY
14
--Фшанси -
П.М. Маслов,
кандидат економ!чних наук В.А. Грекова,
м. Днтропетровсък
МЕТОДОЛОГ1ЧНИЙ АНАЛ1З СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ЧИННИК1В
УПРАВЛ1ННЯ ВИТРАТАМИ
I. Вступ. Собiвартiстъ продукци — один з голов-них економiчних показнишв дiялъностi промислових тдприемств, що виражае в грошовш формi всi витра-ти тдприемства, пов'язанi з виробництвом та ре^за-щею його продукци. Собiвартiстъ показуе, у що обходиться тдприемству продукцiя, яка ним випускаетъся.
Зниження собiвартостi продукци — найголовш-ше джерело росту прибутку, рентабелъностi тдприемств, що створюе основнi передумови для подальшого росту та розвитку тдприемства та е чин-ником тдвищення ефективност виробництва та росту накопичень. Рiвенъ собiвартостi продукци залежить вщ обсягу продукци, що виготовляеться, ступеня механ-iзацil виробництва та використання обладнання, зрос-тання продуктивностi пращ, ращонального використання матерiалiв, економiчного витрачання кошт1в, ус-пшно1 боротьби зi збитками та невиробничими витра-тами, а також вiд зниження витрат на обслуговування та управлшня виробництвом [1—4].
У собiвартостi як у загальному економiчному показнику знаходять свое вiдображення ва сторони дiялъностi тдприемства: стутнь технолопчного осна-щення виробництва та освоення технологiчних про-цесiв; стутнь використання основних та оборотних фонда; ршень оргамзаци виробництва та пращ; стутнь використання виробничих потужностей; економне використання матерiальних та трудових ресурив та iншi умови та чинники, що характеризують виробничо-гос-подарську дiяльнiсть [7].
У собiвартiстъ продукци включаеться амортизация необоротних активiв, вартють використано! сиро-вини, матерiалiв, палива та iнших матерiалъних ре-сурав, а також витрати на оплату пращ робгтнишв тдприемства (заробiтна плата).
Отримання найбiлъшого ефекту з найменшими ви-тратами, екDномiя трудових, мат^альних та фiнансових ресурсiв залежать вщ того, як вирiшуе тдприемство пи-тання зниження собiвартостi продукци, робгт, послуг.
Зниженню собiвартостi продукци сприяе безпе-рервне зростання продуктивностi пращ та економи ро-бочого часу. Це знаходить конкретне вираження в ра-цiоналъному використаннi основних та оборотних
кошт!в, скорочуваннi вiдходiв сировини та матерiалiв, зниженнi браку продукци, економи у витратах на ут-римання апарату управлiння тощо [6].
Облш витрат на виробництво оргашчно пов'яза-ний з калькулюванням собiвартостi продукци.
Оптимально налагоджений, достовiрний облш виробничих витрат — найважливiша умова вдоско -налення управлiння виробництвом.
Успшне керiвництво дiялънiстю тдприемства, покращення економiчних показнишв його роботи мо-жуть бути здiйсненi тiлъки на основi систематичного аналiзу собiвартостi продукци.
У сучасних умовах господарювання найважли-вiшим моментом системи управлiнсъкого обл^ е добре налагоджений облш виробничих витрат та кальку-лювання собiвартостi продукци, що мае суттеве зна-чення для пiдвищення ефективност виробництва й для забезпечення успшно1 роботи тдприемства [7].
II. Постановка проблеми. У цш робот запро-поновано формування цiни продукци (робгт, послуг), яка б включала повну собiвартiстъ, котра повинна ви-користовуватися тдприемствами при плануваннi та про-веденнi аналiзу дальность У робота проаналiзовано систему управлiння промислових тдприемств Украши.
Проведенi дослiдження сввдчать, що методичнi тдходи до обл1ку витрат не зовим вiдповiдають рин-ковим вимогам. Чинна система обл1ку не забезпечуе прийняття ефективних ршень, спрямованих на досяг-нення шнцевих результатiв господарсько1 дГяльностг
Неналежна управлшська iнформацiя й недостат-ня точтсть традицшного розрахунку собiвартостi зни-жують рiвень шформаци по витратах, яка, у свою черту, необхвдна для проведення контролю за реалiзацiею запланованого й для прийняття ефективних ршень [6].
НовГ правила обл1ку витрат тдвищують дос-товГрнють даних бухгалтерського о6лГку, але знижу-ють щнтсть цих даних для економiчноl роботи та ана-лГзу собiвартостi продукци. Вони не передбачають ви-значення «повно1» собiвартостi (з урахуванням адмш-iстративно-збутових витрат) [6].
III. Результати дослвджень. Розрахунок витрат е вагомою частиною облжово1 роботи на
2007'3
тдприемствГ, оскшьки в його рамках заплановано! дiяльностi пiдприeмства повиннi враховуватися причини, як вплинуть на шнцевий результат, а також на прийняття управлшських рiшень.
Рiвень витрат на виробництво, комплексна характеристика мiри використання всiх ресурсiв тдприем-ства, рiвень технжи, технологи й оргашзаци виробниц-тва в цiлому вiдображаe собiвартiсть продукцл. Чим iнтенсивнiше тдприемство використовуе виробничi ресурси, чим ефективнiшi 11 технiчнi засоби, техноло-гiя, оргашзащя виробництва, чим вища продуктивтсть пращ, тим нижча собiвартiстъ продукцл.
Тому собiвартiсть е одним з комплексних (сис-темних) показниюв ефективност виробництва, базою для встановлення цiни на продукщю. Для цього в со-бiвартiстъ включаються витрати на:
— дослГдження ринков збуту, виявлення потреби в продукцл, тдготовка й освоения виробництва;
— виробництво, сировина, матерiали, енергiя, амортизацiя основних фондiв, оплата пращ персоналу;
— обслуговування виробничого процесу;
— збут продукцл;
— оплата природних ресурсiв;
— тдготовка й перетдготовка кадрiв;
—удосконалення виробництва, тдвищення якостi продукцл [1].
До введення нових принцитв бухгалтерського облiку згiдно з Типовим положенням № 473 обчис-лювалась собiвартiсть:
а) виробнича чи заводська, що включала витрати на виробництво продукцл (робгт, послуг) (з ура-хуванням загальногосподарських витрат);
б) повна, що включае витрати на виробництво та збут продукцл (робгт, послуг).
У тепершнш час нормативними документами, яю встановлюють склад витрат, що включаються до со-бiвартостi продукцл (робгт, послуг), передбачено ви-значення двох видГв собiвартостi [4]:
1. ВиробничоТ собiвартостi продукцп (робiт, послуг), що включае:
— прямГ матерiальнi витрати;
— прямГ витрати на оплату пращ;
— ГншГ прямГ витрати;
— змГнш та постшш розподшеш загальновироб-ничГ витрати.
2. Собiвартостi реалiзованот продукцп (робiт, послуг), що складаеться з:
— виробничо1 собiвартостi продукцл (робгт, послуг), що реалiзована протягом звгтного перюду;
— нерозподiлених постшних загальновиробни-чих витрат;
— наднормативш виробничГ витрати.
Таким чином, виробнича собiвартiсть продукцл
(робгт, послуг) включае тшьки витрати, що безпосе-редньо пов'язаш з виробництвом продукцл, обумов-лен технолопею та органiзацiею виробництва, а в частит витрат на управлiння (накладних) — т1льки за-гальновиробничi витрати. Т ж види непрямих (накладних) витрат, що не пов'язаш безпосередньо з виго-товленням продукцл, не включаються до складу ви-робничо1 собГвартост Г, отже, не розподшяються на кожну одиницю об'екта калькулювання. До цих витрат належать адмшстративш витрати, витрати на збут та ГншГ витрати операщйно1 даяльносп шдприемства.
У тепершшй час виробнича собГвартють продукцл (робгт, послуг) не вщображае реальних витрат, як треба використовувати при плануванш дГяльност шдприемства в щлому й у розрГзГ виробництва окре-мих видГв дГяльносп, а також визначенш щни реаль зацл вироблено1 продукцл (робгт, послуг). У зв'язку з цим користуватися ттьки П(С)БО 16 в частиш визна-чення собГвартост продукцл (робгт, послуг) для щлей управлшського облГку невГрно, оскшьки це призво-дить до необгрунтованого заниження собГвартост продукцл та тдвищенню рентабельности виробництва, та в результат! спотворення даних, що аналГзуються.
Таким чином, необхщно формувати щну продукцл (робгт, послуг), яка б включала повну, у И старому розумшш, собГвартють, котра повинна викорис-товуватися шдприемствами при плануванш та прове-денш аналГзу даяльностг
При здшсненш аналГзу господарсько1 д1яльносп в частит рентабельност виробництва товарно1 продуквд (робгт, послуг) вгд вибору критерто розподшу адмшь стративних витрат та витрат на збут залежить розрахо-ваний розм1р «повно1» собГвартосп, а отже, розмГр от-риманого шдприемством прибутку вгд реалГзацл конкретного виду тако1 продукцл (робгт, послуг) [6].
При цьому найголовшшим, як показують дослГджен-ня, у сучасних умовах для гпдприемств, оргашзацш, об-еднань е не правильна методолопя калькулювання соб1вар-тосп, а вмшня управляти вс1ма видами витрат на виробництво. Так, якщо тдприемстЕу вдашься навчитися управляти затратами на виробництво (у напрямку !х зни-ження), з'явиться можливютъ вГдносно безболсно реагу-вати на не завжди послГдовну та не завжди приемну для виробника податкову полижу. КрГм того, зниження витрат на виробнищво дозволить безболюно знижати щну свое! продукци, що робить и конкурентоспроможною та бшьш привабливою для покупця на ринку. А це сприяе ршенню проблеми зростання обсягу виручки, а звГдси —пГднесенню прибутку—головного кригерте виживання шдприемства в сучасних умовах господарювання.
Для ршення проблеми управлшня витратами на шдприемствГ необх1дно стъорювати та впроваджувати таку систему управлГння ефективн1стю виробництва, яка
ЕкономГчний вГсник Донбасу
П.М. Мaслoв, В.А. Гpeкoвa
б мiнiмiзyвaлa всi види витpaт нa виpoбнищБO в кoжнiй oдиницi пpoдyкцiï, po6íi; тслут. I щoб вiднoшeння всix видав витpaт нa виpoбнищ•вo дo кiнцeвиx peзyльтaтiв виpoбнищ•вa бyлo б тльки в ш^ям^ змeншeння.
to6to aнaлiзyвaти пoтpiбнo кoжнy стaттю витpaт нa виpoбництвo 'rieï чи iншoï пpoдyкцiï (poбoтИ; no-слуги). I нaмaгaтися, щoб y peзyльтaтi квaлiфiкoвaнo-ro yпpaвлiння кoжнa з нж нaближaлaсь дo мiнiмyмy.
НaпpиклaД; зпдда стpyктypi витpaт y гaлyзяx виpoбництвa, щo вxoдять дo чopнoï мeтaлypriï, Bmpa-ти нa сиpoвинy тa naливo сягaють y дoмeннoмy ви-poбнищ•вi 95% ycix витpaт m випуск пpoдyкцiï.
Тoмy мiнiмiзaцiя мaтepiaльниx витpaт; нe тiльки в мeтaлypгiйнiй гaлyзi; пpизвeдe дo знaчнoгo змeншeн-ня сoбiвapтoстi. У цьoмy ш^ямку пiдпpиeмствo т-виннo пpoвoдити тлгтику, щo спpямoвaнa нa:
— викopистaння нoвiтньoï тexнiки тa тexнoлoгiï y виpoбнищБi;
— впpoвaджeння peсypсoзбepiгaючиx тexнoлo-гiчниx пpoцeсiB; щo дoзвoляють eNoreMHra нa вapтoстi сиpoвини. Рaдянський лoзyнг «Екoнoмiкa noвиннa 6ути eкoнoмнoю» збepiгae свoю силу i в дточж yмoвax;
— скopoчeння витpaт m зaкyпкy сиpoвини ти мaтepiaлiB; знaйшoвши нoвиx noстaчaльникiв чи га-peглянyвши нa свoю кopисть yмoви кoнтpaктiв з дто-чими nocтaчaльникaми;
— зaмiнy, якщo дoцiльнO; iмnopтниx мaтepiaлiв нa aнaлoгiчнy пpoдyкцiю вiтчизнянoгo виpoбникa;
— встaнoвлeння пpямиx вiднoшeнь з виpoбни-кaми сиpoвини тa мaтepiaлiв чи, мoжливO; ïx caмo-стшш виpoбнищвo;
— викopистaння дeшeвшиx кoмпoнeнтiв, дe цe мoжливo. А мoжливo, нaвiть внeсeння кoнcтpyктив-ниx змш y пpoдyкцiЮ; щo виpoбляeтьсЯ; для того, щoб мaти мoжливiсть rope^m нa нoвi мaтepiaли;
— нaдaння nepшoчepгoвoгo знaчeння пpoцeсy зв-кymвлi сиpoвини тa мaтepiaлiв;
— пepeгляд noлiтики oблiкy сиpoвини тa мaтepi-aлiв з мeтoю мiнiмiзaцiï пoдaткoвиx nлaтeжiв тoщo.
Бiльш дeтaльнiшe xoтiлoся б зупинитись нa твю-му eлeмeнтi витpaт нa виpoбництвO; як aмopтизaцiя oснoвниx зaсoбiв.
Aмopтизaцiя oснoвниx зaсoбiв — ввдшюдуввн-ня знoшyвaння oснoвниx зaсoбiB; noв'язaнe з тсту-noвим nepeнeсeнням ïxньoï вapтoстi m нoвoствopeнy пpoдyкцiю aбo noслyги.
To6to niдпpиeмствo для тогo; щoб aмopтизyвaти oснoвнi зaсoбИ; сnoчaткy noвиннo здшснити витpaти нa ïx пpидбaння. А ттам, викopистовyючи мeтод aмop-тизaцiï, щo бiльшe вiдnoвiдae виpoбнищ•вy ^o^^n, здiйснювaти систeмaтичний poзnoдiл вapтoстi; яга aмopтизyeтьсЯ; нeoбopoтниx aктивiв пpoтягoм dpoKy ïx кopиcнoгo викopиcтaння ( eкcплyaтaцiï).
ЗpoзyмiлO; щo пpидбaння ocнoвниx зacoбiв, ïx peкoнcтpyкцiя тa мoдepнiзaцiя вiдвoлiкae oбiгoвi юш-ти. Дaлi нapaxoвaнa cyмa aмopтизaцiï poзnoдiляeтьcя мiж видaми пpoдyкцiï згiднo з oбpaнoю б&юю poзno-дiлy. Кpiм poзnoдiлeнoï суми aмopтизaцiï в to6íbbp-тост ^o^^n будуть вiдoбpaжeнi витpaти нa тточ-ний peмoнт тa yтpимaння ocнoвниx зacoбiв.
Як yжe зaзнaчaлocЯ; для poзв'язaння npoблeми уп-paвлiння витpaтaми m пiдnpиeмcтвi нeoбxiднo cтвopювa-ти тв впpoвaджyвaти тжу систему yпpaвлiння eфeктивнi-стю виpoбниuтвa; яга б мiнiмiзyвaлa вci види витpaт щ в^юбишцм в кoжнiй oдиницi пpoдyкцiï', poбiT; nocлyг.
У цьoмy витдку noтpiбнo мiнiмiзyвaти aмopти-зaцiйнi витpaти тв витpaти щ noточний peмoнт тв утри-мвння ocнoвниx зacoбiв. А цe мoжливo зв тявдаст ocнoвниx зacoбiB; як б зaдoвoльняли вci виpoбничi тв a^irncipaTOBm noтpeби, no нaйonтимaльнiшiй Bap-тосп, як б були яшсними, мaйжe ш noтpeбyвaли вит-paт m тточний peмoнт тв yтpимaння якиx бyлo б нe тpyдoмicтким тв мaйжe бeзвитpaтним.
Цi; здaвaлocя б, уам вiдoмi icтини m дiлi ш Bpa-xoвyютьcя бвгатьмв yкpaïнcькими mдпpиeмcтвaми. Нaвeдeмo пpиклaд peкoнcтpyкцiï гpaдиpeнь вгтчизня-ними niдпpиeмcтвaми.
Рeкoнcтpyкцiя даючж цexiв, Brn^ine^, пiдpoздiлiв виpoбниuтвa — ад здiйcнювaнe зв единим пpoeктoм твш B6O чacткoвe ïx nepeocнaщeння з мeтoю тpaнc-фopмaцiï; щo зaбeзпeчить дocягнeння бiльш виcoкoï якocтi ^o^^n, poбiт i nocлyг бeз пoбyдoви нoвиx i poзшиpeння icнyючиx виpoбничиx nлoЩ; цexiв. Boнa здiйcнюeтьcя шляxoм зaмiни B6O noвнoгo oнoвлeння ocнaщeння, тexнoлoгiй; зacoбiв aвтoмaтизaцiï. Мeтa peкoнcтpyкцiï — збiльшeння oбcягy виpoбництвa ^o-дyкцiï; poзшиpeння acopтимeнтy; cтвopeння мaлo-вiдxiдниx кoмnлeкciB; змiнa npoфiлю тoщo [5].
Гpaдиpня — цe cпopyдa для oxoлoджeння вoди вт-мocфepним noвiтpям. Bикopиcтовyeтьcя гoлoвним чи-дам в cиcтeмax циpкyляцiï' (oбopoтнoгo) вoдoзaбeзпe-чeння пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв. To6to ва тдгфием-CTBa xiмiчнoï'; мeтaлypгiйнoï; нaфтoпepepoбнoï, лeгкoï' пpoмиcлoвocтi й бaгaто шшж мвють у склвд ocнoвниx зacoбiв 3 i бiльшe oбopoтниx цикли, кoжeн з якж, у cвoю чepгy; cклaдaeтьcя з 5—20 гек^й гpaдиpeнь. Aлe шмв нiчoгo nocтiйнoгO; тому, no-nepшe; зв cтpoк cвoeï eKOT-лyaтaцiï (10—15 pokíb) гpaдиpнi гостуговд втpaчaють cвoï' фiзичнi влacтивocтi; i, ro-^yre, yнacлiдoк зpocтaння ripo-дyктивнocтi npaцi тв noяви бiльш дocкoнaлoï' тexнiки вoни стеють нeпpидaтними дo викopиcтaння.
Icнye двв види peкoнcтpyкцiï гpaдиpeнь (ня бу-дiвництвi roBoï ми нe зyпиняeмocЯ; цe пoтpeбye дyжe вeликиx витpaт; i дyжe нeзнaчнa кшьюсть yкpaïнcькиx пiдпpиeмcтв мoжyть coбi цe дoзвoлити):
1) уб^веться cтapий зpoшyвaЧ; ycтaнoвлюeтьcя
200У'3
нова система водорозподшення з форсунками та но-вий пластиковий зрошувач. 1снуе 5 титв пластикового зрошувача. Вш дае охолодження води на 8—10 С 0. Мшмальна вартiстъ реконструкцй 1 секцй градирн таким методом — 80 тис. грн (згадаемо, що у водообо-ротному цикл 5—20 секцш);
2) убираетъся старий зрошувач, установлюетъся нова система водорозподшення з сучасними форсунки. Ще чотири роки тому цей метод не ми- конкурувати з попереднiм, але ситуацiя змiнилася завдяки розробкам нових технологiй укра1нсъкими спецiалiстами. На сьо-годтшнш день охолодження цим методом бшьш глибо-ке (на 2—3 С 0 нижче), нж з використанням будъ-яких сучасних пластикових зрошувачiв. Варпсть реконструкцй 1 секцй градирн таким методом — 30 тис. грн.
Неважко тдрахувати, у що обiйдетъся реконструк-ця 1 градирнi гадприемству за двома альтернативними методами. Хотшося б гпдкреслити, що переваги другого методу не тшьки в бшьш глибокому охолоджент, цей метод потребуе набагато менших фшансових витрат на реконст-рукцiю градирнi, у 3—4 i бшьше раяв (приблизно на 100 тис. грн менше) вiд реконструкцй градирн зi зрошува-чем. Форсунки, що встановлюються при цьому методi, довговiчнiшi в експлуатаци (х виконано з нержавточих сталей та матерiалiв). Довговiчнiстъ збшьшуеться у 2—3 рази порiвняно зi зрошувачем, який через 3—4 роки по-чинае втрачати сво! фiзичнi розмри (просiдае, стискуеть-ся, деформуеться, забруднюеться), i, як наслщок, ввдбу-ваеться втрата ефективност охолодження.
Але аналiзуючи цей метод глибше, приходимо до висновку що його використання призводить до економп фiнансових ресурав у мшьйони гривень, тому що охо-лоджена вода на градирнях використовуеться головним чином у системах циркуляци (оборотного) водозабезпе-чення промислових тдприемств. Тобто бшьш охолод-жена вода збшьшуе час роботи устаткування, на яке вона подаеться, а отже, зменшуеться час на ремонти, тобто просто! виробництва. Вода у водооборотних циклах, яка недостатньо охолоджена, призводить до зниження про-дуктивност устаткування, збшьшенню енерговитрат, а звiдси до аварiйних зупинок усього виробництва.
Цей метод (другий) упроваджено на тдприем-ствах: ЗАТ «Укртатнафта» (м. Кременчук), ВАТ «За-порiзький алюмiнiевий комбшат» (м. Запор1жжя), ВАТ «Авдiевський коксохiмiчний завод» (м. Авдаевка), ВАТ Херсоннафтопереробка» (м. Херсон).
IV. Висновки. На початку 90-х роив уа велик промисловi тдприемства Укра!ни опинилися в одна-кових умовах — на межi банкрутства, тому що були непристосоват до ново! економ!чно! реальность Рiзке зростання iнформацiйних потоков, скорочення державного фшансування, виникнення конкуренци — усе це стало випробуванням для впчизняних заводiв i фаб-
рик. З чаев здобуття Укра!ною незалежност минуло вже бшьше тринадцяти роив. Частина провiдних великих тдприемств устшно подолала кризу переходного перiоду й досягла позитивних показниюв дяльност! Проте, велика частина колишнх потужних заводiв i досi не може перейти межу збитковост! На нашу думку, основною причиною юнуючого важкого стану окре-мих вiтчизняних тдприемств е криза управлшня.
Повертаючись до реконструкцй градирень, зазначи-мо, кер1вництво деяких завода, набагато менш прибутко-вих та з меншими обсягами валового доходу, нж ii, що впроваджують менш затратний метод, чомусь зупиняе свiй вибiр на бiльш затратному та менш ефективному проект!. Чи не сввдчить це про вщсутнють управлшсько! аналогично! системи на гадприемствах, чи про лобк>вання чи!-хось iнтересiв, чи, може, щ тдприемства зовам не за-цiкавленi в зменшеннi собiвартостi свое! продукцй, отри-маннi бшьшого прибутку Про це ми можемо ттьки здо-гадуватися. Але тдприемства, яю зацiкавленi в конкурен-тоспроможност свое! продукцй', створюють та впроваджують таку систему управлiння ефективнiстю виробництва, яка мшм1зуе ва види витрат на виробництво в кожнш одинищ продукцй, робгт, послуг. Безпосередньо для кат-тальних ремонпв тдприемства повинм спочатку анал!зу-вати юнуючий ринок послуг, вщбирати найоптимальтш! вар!анти й здшснювати тендери.
На нашу думку, основною причиною юнуючого важкого стану окремих вгтчизняних тдприемств е криза управлшня. Система менеджменту таких суб'екпв господарювання е застаршою, непристосо-ваною до ринкових умов.
Так, при проведенн !нвестищйно! полпики швес-тицшна стратепя повинна пройти сощальну експертизу, результатом яко! е еколопчна, екожмчна ощнка визна-чення тих сощальних переваг, яю матимуть мюце у ви-падку впровадження нововведень. Обов'язковими при цьому мають стати прирют прибутку, позитивт зрушен-ня показнишв у координатах «витрати—результат».
Л^ература
1. Положення (стандарт) бухгалтерского облщу № 9 «Запаси». 2. Положення (стандарт) бухгалтерского облщу № 7 «Основм засоби». 3. Положення (стандарт) бухгалтерского облщу № 16 «Витрати». 4. Мето-дичнi рекомендаци з формування соб!вартосп продукцй (робгт, послуг) у промисловосп, затверджен наказом Держкомпромполттики Укра!ни вщ 02.02.2001р. №47. 5. Шаповал В.М., Аврамчук Р.Н., Ткаченко О.В. Еко-номша тдприемства. — Дншропетровськ, 2002. — С. 93—95. 6. Мякота В. Соб!вартють продукцй вщ ви-пуску до реал!заца—Х.: Фактор, 2003.—264 с. 7. Бой-чик 1.М. Економжа п1дприемства. — К.: Апка, 2002. — 478 с. 8. Юровський Б. Як розподтяти непрям! витрати // Експрес. — 2002. — №6 (320). — С. 19—26.
Економ!чний вюник Донбасу
