CC BY
11
новище можна покращити, вв1вши у neBHi закони змЫи i до-повнення, також покращити в Mipy можливостей фЫансову допомогу, створити сприятливий iнвестицiйний 1шмат хоча 6 на настyпнi роки i створити вщповщы програми розвитку до цього для малого пщприемництва.
Висновки
У пpоцесi проведення дослщження 6уло пpоаналiзовано су-кyпнiсть теоретичних визначень розвитку малого пщприемництва i малого 6iзнесy, зроблено аналiз зiставлення цих двох понять, що дозволило пщбити пiдсyмок, що мале пщприем-ництво являеться самостiйною дiяльнiстю малих пiдпpиeмств та гpомадян-пiдпpиeмцiв на власний ризик з метою реалЬ заци економiчного iнтеpесy, тобто отримання вщ цього зис-ку (економiчного прибутку), а малий 6iзнес - 6удь-яка дiяль-нiсть малих пщприемств та певних громадян, спрямовану на отримання прибутку. Щодо розвитку, то мале пщприемництво - дуже динамiчне, i його розвиток за останн роки економiчно не зростае в потpiбнiй кiлькостi для позитивних значень, тому даний прибуток, що зосереджений у цьому сектоpi, скор0 за все можна вiднести до того, який вщповщае витратам, а не приносить бажаного доходу у сфеpi певно'У дiяльностi, отже, щоб малий бiзнес став сформованою частиною малого пщприемництва, потpiбно, щоб мале пщприемництво стало са-мостмною за рахунок власних коштiв Ыновацмною дiяльнiстю гpомадян-пiдпpиeмцiв та малих пщприемств, що мае бути на першому мюц полiтики нашоУ держави.
Список використаних джерел
1. Ворот1на Л.1. Теоретико-методолог1чне обгрунтування управ-л1ння економ1чною безпекою п1дприемства / Л.1. Ворот1на // В1сник Сх1дноевропейського ун1верситету економ1ки i менеджменту. Сер. Економка i менеджмент. - 2011. - №1 (9). - С. 6-16.
2. Економiчна безпека: навч. поаб. / Д.В. Нiкитенко, З.С. Варна-лiй, Е.М. Лi6анова, П.В. Мельник; за ред. З.С. Ваpналiя. - К.: Знання, 2009. - 647 с.
3. Малий бiзнес та пщприемництво в ринкових умовах господа-рювання: Навч. поаб. / Л.1. Воpотiна, В.6. Воpотiн, Л.А. Мартинюк, Т.В. Черняк; за ред. Л.1. ВоротшоУ. - 3-те вид., доп. i переробл. - К., бвроп. ун-т, 2004. - 308 с.
4. Воротна Л.1. Рацiональнi yпpавлiнськi piшення як ресурс пщвищен-ня ефективност операцмно)" дiяльностi пiдпpиeмства / Л.1. Воpотiна, А.С. Пятигiн // Актyальнi проблеми економiки. - 2012. - №1. - C. 90-94.
5. Козаченко А.В. Економiчна безпека пщприемства. Суть i меха-ызм забезпечення / А.В. Козаченко, В.П. Пономарев, А.Н. Ляшенко - К.: Либра, 2003. - 280 с.
6. Крупка М.1. Основи економiчноï теорп: пiдpyч. / М.1. Крупка, П.1. Островерх, С.К. Реверчук. - К.: Атiка, 2001. - 344 с.
7. Податкове регулювання банювсько)" дiяльностi: моногр. / С.К. Реверчук, О.Г. Сербина, Н.Й. Реверчук, 1.Г. Кеменяш; за ред. С.К. Реверчука. - К., Львiв: Знання; Тpiада плюс, 2010. - 220 с.
8. Закон УкраУни «Про державну пiдтpимкy малого пщприемни-цтва» вщ 19.10.2000 №2063-III [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2063-14. - Зi змг нами; ост. ред. 04.11.2011.
УДК 338.124.4:336.717.18
В.О. ТКАЧУК,
здобувач, Академ/я ф\нансового управл/ння
■■ ям я я я ■ и ■ я ш я
Методолопчш засади оц1нки спикосп банку до кризи л1кв1дност1
Нездатн/сть банк/в протистояти криз/ лкв/дност! е одн'/ею з найб'тьш розповсюджених причин крахв у банк/вських системах усього св/ту. Середовище для б/знесу банку в план/ л/кв/дност/ може зм/нюватися раптово, при цьому потряс/н-ня б'/льше не е короткочасними, стають тривалими / масштабними. У зв'язку з цим пропонуеться оцнювати за багатьма параметрами готовн/сть банку до кризи л/кв/дност/ р/зно! глибини / масштабу. Ключовими в план/ здатност/ будь-якого банку е не лише запас л/кв/дних кошт1в, а й сол/дна репутаця установи на ринку.
Ключов1 слова: ризик л/кв/дност/, криза л/кв/дност/, ф'/нансова спйксть банку, сигнали раннього реагування.
В.А. ТКАЧУК,
соискатель, Академия финансового управления
Методологические основы оценки устойчивости банка перед кризисом ликвидности
Неспособность банков противостоять кризису ликвидности является одной из наиболее распространенных причин крахов в банковских системах всего мира. Среда для бизнеса банка в плане ликвидности может изменяться внезапно, при этом потрясения больше не являются кратковременными, становятся длительными и масштабными. В связи с этим предлагается оценивать по многим параметрам готовность банка к кризису ликвидности различной глубины и масштаба. Ключевыми в плане способности любого банка являются не только запас ликвидных средств, но и солидная репутация учреждения на рынке.
Ключевые слова: риск ликвидности, кризис ликвидности, финансовая устойчивость банка, сигналы раннего предупреждения.
The failure of banks to withstand a liquidity crisis is one of the most common causes of collapses in banking systems around the world. Business environment in terms of bank liquidity can suddenly change, and these shocks are no longer short, but lengthy and massive. In this connection, it is expedient to assess readiness by many parameters of the bank tovarious liquidity crisesin depth and scale. Within the terms of any bank ability is not just maintain a stock of liquid assets, but also a solid reputation in the market.
Keywords: liquidity risk, liquidity crisis, financial resistance of bank, early warning signals.
26 Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 11 (162)/2014
© В.О. ТКАЧУК, 2014
Постановка проблеми. ОцЫка стмкост банку до кризи лквщност важлива з двох позицм - пруденцмного нагляду (захист вкладниюв вщ збитюв) та ефективного менеджменту (мУмвацт непрацюючих активв при збережены мщнос-т1). Традицмы пщходи вим^ювання лквщност за економн-ними нормативами показали свою недосконалють в умовах глобально! фЫансово'У кризи. Захщна практика банювського регулювання акцентувала увагу на саморегулюваны лквщ-ност банками та моыторингу вщповщних позицм баланса. В^чизняна практика базуеться в основному на щоденному ¡ декадному мониторингу економнних норматива лквщност та у менолй м1р1 - розривв активв ¡ пасивв за строками по-гашення. 0станым часом серед украУнських банюв стае по-пулярним використання показнику покриття лквщност за методологию Базельського комгтету з банювського нагляду.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Питан-ня ризику лквщност е предметом дослщження багатьох вЬ тчизняних та зарубжних вчених ¡ практика. Зокрема, причини виникнення та заходи з подолання кризи лквщност розгля-даються у працях Н. ВолковоУ, В. Мищенко, Л. Примостки. Нацюнальний банк УкраУни як орган нагляду ¡ регулювання постмно удосконалюе методичну базу для оцЫки ризику лк-вщност окремих банюв, а також ¡нструментарм для стаб^за-ци л¡кв¡дност¡ банк¡вського сектору. Вт¡м залишаеться диску-с¡йним питання про оцЫку ст¡йкост¡ банку до кризи лквщноси що стае особливо актуальним у зв'язку з нещодавньою глобальною фЫансово'У кризою та пщвищенням нестабтьност ф¡нансовоí системи у сучасних умовах. Така оцЫка мае бути бтьш комплексною ¡ сприяти передбаченню кризових ситуа-ц¡й у банку, а не лише фксувати наявн¡сть проблем.
Метою статт'1 е визначення шляхв до п¡двищення стм-кост¡ банюв до кризи л¡кв¡дност¡, а завданням - оцЫка здат-ност¡ банюв до стрес¡в л¡кв¡дност¡.
Виклад основного матер!алу. Стан лквщност банку може раптово змЫюватися п¡д впливом рвних фактор¡в, особливо складною е ситуацт комб¡нованого впливу, наприклад у части-н¡ актив¡в та пасив¡в, екзогенних та ендогенних факторв.
В основ¡ методологи оц¡нки ст¡йкост¡ банку до ризику лквщ-ност¡ ми керувалися такими м^куваннями. 0ц¡нка ст¡йкост¡ мае враховувати два типи стану ринку: нормальний Т кризовий.
0цЫка може проводитися на баз¡ регулярно! фЫансовоУ зв¡тност¡ банку, а саме балансу на щоденый основ¡ (доступна банку, регулятору та аналгтикам банк¡в - учасниюв мжбанмв-ського ринку), звгтност про економ¡чн¡ нормативи та звгтнос-т¡ про розриви м¡ж активами та пасивами за строками пога-шення. Ми припускали, що значення економнних норматив¡в л¡кв¡дност¡ можуть штучно полтшуватися банками шляхом розм¡щення коштю на коррахунках в ¡нших банках, неявно гарантованоУ ¡ систематично! пролонгаци кредит¡в, в¡дкриття строкових рахунк¡в ¡з правом кл¡eнта на негайне дострокове вилучення коштв. 0ц¡нка ст¡йкост¡ мае виходити не лише з ¡с-торичних тенденцм, а й з аналву становища ринку ¡ самого банку на кожний момент часу ¡ на перспективу.
Така оцЫка мае бути багатофакторною, а вагу кожного фактору доречно визначати на п¡дстав¡ бек-тестування ви-б¡рки проблемних банюв - вага зростае пропорцмно рангу конкретного фактору. Серед таких показниюв, що характе-ризують здатысть банку протистояти банк¡вськ¡й пан¡ц¡, нами
розглядалися доступы з банювськоУ зв^ност сыввщношен-ня на основ¡ позифй балансу банку, економ¡чн¡ нормативи та регулятивних звтв. В агреговану оцЫку ст¡йкост¡ банку до ризику лквщност сл¡д включати як найб¡льш релевантний показник запасу лквщност в розрахунку на чисте скорочен-ня коштв контрагент¡в.
Як апробований алгоритм можна розглядати методику оцЫки фЫансовоУ ст¡йкост¡ банк¡в, прийняту центральним банком Роси, за компонентом л¡кв¡дност¡ [2]. 0крем¡ показ-ники, що використовуються у зазначеый методиц¡, е непри-йнятними для украУнського банк¡вського ринку. Зокрема, у серпы 2014 року скасована вимога до обов'язкового ре-зервування коштв банюв на коррахунку в НБУ.
Загальний перел¡к показниюв, що може розглядатися для включення в агрегований показник стмкост банку до стре-с¡в л¡кв¡дност¡, включае покриття на випадок вилучення коотв двома типами контрагент¡в (ф¡зичних оаб ¡ банк¡в - два сце-нари банювсько'У пан¡ки), темпи скорочення залишюв кошт¡в на рахунках клюнтв, частку високол¡кв¡дних актив¡в у загаль-них активах, залежн¡сть в¡д коштю ¡нших банк¡в, залежн¡сть в¡д рефЫансування центральним банком, сп¡вв¡дношення кредита до депозит¡в кл¡eнт¡в, темпи зростання прострочених кредита, економ¡чн¡ нормативи лквщност (миттево'У лквщнос-т¡ Н4, поточноУ л¡кв¡дност¡ Н5, загальноУ лквщност Н6), р¡вн¡ концентраци в ресурсна баз¡ та в кредитах (частка 20 кредитора в загальних зобов'язаннях та 20 позичальниюв в кредитному портфел^, сп¡вв¡дношення середньозважених строив погашення актив¡в та зобов'язань, спред мж ставками за депозитами клюнтв банку та ринку (в гривы та ¡ноземый валют) та спред мж ставками запозичень банку на мжбанмв-ському ринку та ставками на ринку (у раз¡ зустрнних операц¡й типу своп обираються лише бтыхл ставки).
Заруб^ы досл¡дники звертають увагу на те, що здатысть протистояти криз¡ л¡кв¡дност¡ знижуеться пропорц¡йно роз-м^у банку [5], оск¡льки дуже великому банку складно зна-йти значы ресурси на оптовому ринку у раз¡ пан¡ки серед вкладник¡в. Ця тенденц¡я характерна ¡ для украУнських бан-к¡в, але мае специфку: л¡кв¡дн¡сть та eмн¡сть нац¡онального ринку дуже низька ¡ м¡нлива. В часи потрясЫь ринок мжбан-ювських запозичень може закриватися практично повыс-тю, коли залишаються лише угоди мж банками, що повыстю дов^яють один одному, а банкам у проблемному стаы вза-гал¡ закривають кредиты лУУ
lнш¡ вчен¡ пропонують враховувати не лише значення частки лквщних актива у загальних активах, а й коливання таких значень [4]. При цьому вони дають розширене тлума-чення лквщних актива (включають гот¡вков¡ кошти, кошти в центральних банках, короткостроков¡ депозити в ¡нших банках, розмщення коштв у пов'язаних банках, а також вкла-дення у портфель боргових цЫних папер¡в) та вираховують ¡з запасу л¡кв¡дних актив¡в суму цЫних папер¡в, що надан¡ у забезпечення за операцтми реф¡нансування у 6вросистем¡ (центральних банках зони евро).
Деяю показники, що використовуються у рейтингових оцЫках ст¡йкост¡ банк¡в, не пщходять для оц¡нки украУнських банк¡в. Наприклад, американський фЫансовий портал Вапк Боопе для фактору л¡кв¡дност¡ використовуе сыввщношен-ня кредит¡в кл¡eнтам до активв [3]. Еталонне значення цього
Таблиця 1. 1нформац1я про запровадження тимчасово! адмшютрацм (ТА) у банках та порушення ними окремих економ1чних норматив1в
Банк Дата ТА Тривалють порушення Н4 до ТА, дтв Тривалють граничного значення Н4 до ТА, дтв Н3 на дату ТА Втрата лшвщносп як причина ТА
1 ПАТ КБ «1нтербанк» 17.01.2014 0 0 20,83 Н
2 АТ «Брокб^несбанк» 03.03.2014 21 60 12,51 Так
3 ПАТ «КБ «Пвденкомбанк» 03.03.2014 0 0 15,18 Н
4 ПАТ «КБ «Промекономбанк» 14.03.2014 0 0 11,71 Н
5 ПАТ «КБ «Данюль» 14.03.2014 56 71 0 Так
6 ПАТ «СтарокиУвський банк» 30.04.2014 0 0 20,36 Н
7 АТ Банк «Меркурм» 22.05.2014 111 140 0 Так
8 ПАТ «Реал Банк» 26.05.2014 90 89 10,1 Так
9 АТ «ФЫростбанк» 29.05.2014 24 58 9,91 Так
10 ПАТ «АКБ Банк» 30.05.2014 22 22 19,62 Так
11 АТ «Банк Золот Ворота» 18.06.2014 0 0 17,65 Н
12 ПАТ «Захрнкомбанк» 16.07.2014 64 64 0 Так
13 ПАТ «Терра Банк» 17.07.2014 0 0 11,49 Н
14 ПАТ «КБ «Актив-Банк» 04.08.2014 119 122 9,56 Так
15 ПАТ «КБ «УФС» 15.08.2014 0 0 11,3 Н
16 АТ «Зврогазбанк» 22.08.2014 66 183 0 Так
17 Банк «Демарк» 16.09.2014 40 50 11,25 Так
18 АТ «КБ «Експобанк» 24.09.2014 9 9 1,37 Так
19 ПАТ «Прайм-Банк» 24.09.2014 0 0 32,35 Н
20 ПАТ «Актабанк» 25.09.2014 52 52 26,34 Так
21 АБ «Порто-франко» 26.09.2014 46 59 11,83 Так
22 ПАТ «Гр¡нБанк» 02.10.2014 0 0 42,11 Н
Джерело: складено автором за даними регулятивно! звтност банк/в.
показника менше 65% е занадто низьким для укра'Унських банюв, як не мають прийнятних альтернатив у доходних активах внаслщок вщсутност привабливих альтернатив для ¡нвестицм у недержавн ц1нн1 папери. На нашу думку, опти-мальним е д¡апазон в¡д 75 до 85%.
Для селекци прийнятних показниюв у план¡ оц¡нки стмкос-т до ризику л¡кв¡дност¡ ми обрали 22 банки, що були визна-н¡ неплатоспроможними Нац¡ональним банком у 2014 роц (табл. 1). Проведено анал^ дотримання проблемними банками економнних норматив¡в л¡кв¡дност¡, а також одного з ключових показник¡в катталЬацп - нормативу Н3.
Виявлено, що лише у 13 випадках з 22 порушення норматива лквщност передувало запровадженню тимчасовоУ адм¡н¡страц¡í, у дев'яти випадках на момент запровадження тимчасовоУ адмУстраци зазначен економны нормати-ви дотримувалися. Середня тривалють порушення банком нормативу л¡кв¡дност¡ Н4 становить 36 дыв, а наближення до граничного (в двпазоы 20-21%) виникало у середньому за 49 дыв. Разом ¡з тим ¡снують ун¡кальн¡ випадки дуже три-валого порушення нормативу лквщност б¡льше 30 дню по-сп¡ль (дев'ять випадюв). Також у п'яти випадках порушення нормативу лквщност виникало на фон порушення нормативу капггал^ацп' Н3. У зв'язку з цим доцтьно звернутися до альтернативних показник¡в лквщноси
Для кожного обраного до виб^ки показника пропонуемо встановлювати еталонн¡ значення двох типв: а) монотонн рядки - максимально припустиме (наприклад, економн-н¡ нормативи кредитного ризику) або мУмально припустиме (наприклад, економны нормативи кап¡тал¡зац¡í) та б) опти-
мальний д¡апазон (наприклад, економ¡чн¡ нормативи лквщ-ност¡ в д¡апазон¡ вщ м¡н¡мального р¡вня за вимогами НацЬ онального банку до оптимального максимального рюня, що св¡дчить про надм^ну л¡кв¡дн¡сть). Еталонн¡ значення необ-хщно встановлювати виходячи з наявних граничних значень для економнних норматива, середнього рвня даного показника по банювському сектору, рекомендованих значень за передовою банювською практикою.
Проведено аналв (табл. 1) альтернативних показник¡в лквщност 23 проблемних банк¡в (додано банк «Форум», що набув проблемного стану ще у 2013 роц^ але остаточно ви-знаний неплатоспроможним у 2014 роф):
- вщношення лквщних актив¡в до загальних актив¡в;
- вщношення високолквщних актив¡в до залучених коштв;
- кредити кл¡eнтам до коштв кл¡eнт¡в;
- частка коштю ¡нших банк¡в в зобов'язаннях;
- частка коштю НБУ в зобов'язаннях;
- рюень покриття потенц¡йного вилучення коштв фвич-них ос¡б.
Анал^ показав, що найб¡льш прийнятним сигналом ран-нього попередження е залежнють банку в¡д кошт¡в ¡нших банюв. Раптове зростання або скорочення, а також зна-чна частка такого ресурсу в зобов'язаннях е важливими характеристиками профтю л¡кв¡дност¡ конкретного банку. Це пов'язане певною м^ою з тим, що банки ¡нформован з р^-них джерел про фЫансовий стан сво'Ух контрагент¡в на ринку ¡ мають достатньо розвинутий ¡нструментар¡й для оц¡нки ризику дефолту банку. Для бшьшост проблемних банюв ха-рактерне також низьке значення лквщних та високолквщ-
Таблиця 2. Тривалють у днях початку сталого попршення показника до дати запровадження тимчасово! адмшютрацм (ТА) у банках
Банк LA/TA HLA/L LC/DC BF/TL CBF HFC AT
1 1нтербанк 46 0 0 46 0 46 23
2 Брокб!знесбанк 91 91 91 60 91 60 81
3 П!вденкомбанк 39 91 0 0 0 0 22
4 Промекономбанк 39 71 0 102 0 0 35
5 Дан!ель 102 39 0 0 102 102 58
6 Староки'вський банк 149 118 0 149 0 149 94
7 Меркур!й 171 140 171 0 0 171 109
8 Реал Банк 175 84 175 175 175 84 145
9 Ф!нростбанк 0 87 0 178 0 0 44
10 Автокразбанк 179 25 59 179 59 59 93
11 Золот! Ворота 107 44 44 198 0 44 73
12 Зах!д!нкомбанк 44 226 44 226 0 44 97
13 Терра-Банк 0 136 0 227 136 0 83
14 Актив-Банк 154 182 91 245 125 91 148
15 Укр. ф!нансовий св!т 256 165 45 74 0 256 133
16 Бврогазбанк 143 263 0 263 143 143 159
17 Демарк 288 288 168 288 168 14 202
18 Прайм-Банк 0 0 0 176 0 0 29
19 Експобанк 0 296 114 296 296 0 167
20 Актабанк 23 0 0 143 0 23 32
21 Порто-франко 0 178 178 298 144 24 137
22 Гр!нБанк 0 0 213 304 184 0 117
23 Форум 200 0 200 28 28 28 81
Середне за сигналом 96 110 69 159 72 58 94
Немаесигнал!в 6 5 10 2 11 7
Еталонн! значення >10% >5% <100% <5%; >1% <2% >50%
Прим/тки:
LA /ТА - л/кв/дн/ активи, що включають гот/вков/ кошти, кошти в НБУ, кошти на вимогу в ¡нших банках та вкладення в ОВДП до активов; HLA/ L - високол/кв/дн/ активи, що включають гот/вков/ кошти, кошти в НБУ, до зобов'язань; LC/DC - кредити кл/ентам до кошт/в кл/ент/в; BF/ TL - частка кошт/в /нших банк/в у зобов'язаннях; CBF - частка кошт/в НБУ в зобов'язаннях; HFC - р/вень покриття вилучення кошт/в ФО; AT - середня к/льк/сть дн/в.
Джерело: складено автором за даними регулятивноi зв/тност/ банк/в.
них актив!в у баланс!. У 2014 роц! Нацюнальний банк Укра-|'ни реф!нансував приблизно половину проблемних банк!в, а частка цього ресурсу в зобов'язаннях таких банк!в коли-валася в!д 2 до 30%, це означав, що центральний банк до-помагав нежиттездатним банкам. Також заслуговують ува-ги показники частки л!кв!дних актив!в у загальних активах та сп!вв!дношення високол!кв!дних актив!в до зобов'язань.
У раз! повно' в!дпов!дност! еталону показник отримуе м!н!-мальне значення 1 (чим менше бал!в, тим краще), у раз! на-ближення до критичного значення в межах дотримання на р!вн! 10% в!д еталону (наприклад, показник мае бути не менше 20%, тод! критичним буде значення 20% + (20% х 10%) = 22%) даеться 2 бали, порушення граничного значення в аналог!чному д!апазон! на р!вн! 10% (тобто 20% - (20% х 10%) = 18%) дае вже 3 бали, а значне в!дхилення б!льше 10% - 4 бали (тобто менше 18%).
Сл!д розмежовувати вразлив!сть до ризику л!кв!дност! в!д здатност! протистояти криз! л!кв!дност!. Вразлив!сть до ри-зику л!кв!дност! нами розглядаеться як оч!куван! (потен-ц!йн!) складнощ! в план! ринково' та фондово' л!кв!дност!, а здатн!сть протистояти полягае у наявност! запасу м!цност!. Комб!нац!я вразливост! та здатност! дае в результат! оц!нку
CTii/iKOdi 6aHKy. CiiiKicTb 6aHKy (RSL - resistance to stress of liquidity) 6yfle Bi3HaHaTicA ak cniBBiflHorneHHA piBHA 3flaTHocii 6aHKy bictoati b yMOBax CTpecy niKBiflHOcTi flo piBHA eKcno3i-i4ii" flO pi3iKy BTpaTii niKBiflHOcTi.
RSL = CS/ES,
fle HicenbHiK i 3HaMeHHiK MOxyTb Ha6yBaTi 3HaneHHn 3a rnKanOra Bifl 1flO 4 6aniB, TOfli RSL 6yfle y fliana3OHi Bifl j flO 4/1 (a6O Bifl 0,25 flO 4,00). 0|iHKa 3flaTHOcTi (CS, capability resist to stress) e 3anexHOra
Bifl TpbOX HIHHIKiB - 3anacy niKBiflHOcTi, HaABHOcTi flOflaTKOBIX flxepen Ta piBHA peпyIaцií:
CS=HLAxw1+HFCxw2+ASFxw3+ABFxw4+ARFxw5+RLxw6. 0|iHKa Bpa3niBOcTi (eKcnO3i|ii) 6aHKy flO nOTpAciHHA niKBiflHOcTi (ES, exposure to stress) O|iHraeTbcA 3a flBOMa nOKa3Hi-KaMi: Mac0Ta6aMi cKOpOHeHHA KO0TiB KnieHTiB Ta TpiBanicTra OHiKyBaHOrO cTpecy:
ES = VOF xw7 + DOF x w8, fle wi - niTOMa Bara KOXHOrO nOKa3HiKa y 3aranbHii O|iH|i, to6to ^ w. = 1,00; NOF - cTyniHb HicTOrO BinyHeHHA KO0TiB, net out flow, DOF - TpiBanicTb BinyHeHHA KorniiB, duration of out flow.
Mi BBaxaeMO, i^o niflpo3flin ynpaBniHHA pi3iKaMi Mae flo-ciaTHra iH^opMaiira npo flociyn 6aHKy flo anbiepHaiiBHix pe-
cypciB, яка мае переоцЫюватися на регулярна основу як правило, щомюяця. Для цього банк мае переконатися у чинност угод (кредитних лiнiй) з iншими банками, акцiонеpами, а також збеpеженнi доступу для pефiнанcyвання. Поряд i3 цим служба ризик-менеджменту мае враховувати, що у кризових си-тyацiях iншi банки та центральний банк надають ресурси лише пщ забезпечення, тому переоцЫка доступност pеcypciв мае передбачати контроль наявного портфелю прийнятних для застави активiв (портфелю цЫних папеpiв високо'У якост1 та iноземноí валюти для свотв). На випадок системно'!' кризи ризик-менеджмент може припускати, що центральний банк надасть рефЫансування пiд розширений пеpелiк забезпечення: неpyхомicть, вимоги за кредитами Рентам, цiннi па-пери певного класу, однак таю активи мають бути необтяже-ними на момент можливо'У кризи лквщностг
Незважаючи на те що репута^ю банку практично немож-ливо вимipювати кiлькicно, але icнyють апpобованi методики яюсно'У оцiнки piвня репутаци. Наприклад, росмсью доcлiдники В. Аcтpелiна та П. Бондарчук [1] пропонують набip iндикатоpiв (запитань), коли наявна ознака дае 1 бал, а и вiдcyтнicть - 0. Цей набip ми пропонуемо розширювати з урахуванням спе-цифiки бiзнеcy банку: для корпоративного або кептивного банку популярнють серед населення не е визначальним фактором репутаци, для pоздpiбного банку розкриття фiнанcовоí звiтноcтi е не таким важливим для репутаци, як втзнання йо-го торговельно'У марки на ринку. Якщо використовувати набip з 20 показникiв, то розподт на дiапазони буде таким: бездо-ганна pепyтацiя - 18-20 балiв, добра pепyтацiя - 13-17 ба-лiв, cyмнiвна pепyтацiя - 9-12 балiв, погана pепyтацiя - не бтьше 8 балiв. В Ышому виглядi «iндекc репутаци банку» може бути часткою позитивних вщповщей iз загального перелЬ ку запитань, тобто бездоганна репута^я - не менше 80% позитивних вщповщей, добра - 60-80%, сумывна - 50-60%, погана - менше 50%. Дpiбнi або новi банки можуть взагалi не мати ыяко'У репутаци, наприклад, зовciм не вщкрит для ринку, обслуговують вузьке коло шен^в, навiть не мають фiлiалiв. У такому pазi pепyтацiя банку може визначатися або сумыв-на, або виходячи з репутаци його засновниюв.
Американсью доcлiдники X. Хонг та Д. Ву у комплексну оцЫку фЫансово'У cтiйкоcтi банку пропонують включати по-казник лiквiдноcтi [5]. 1хня модель передбачае встановлення високо'У оцiнки банку в балах, якщо «чиста залежнють банку вщ не ключових зобов'язань» (Net Non-Core Dependence, або не ключовi зобов'язання мЫус коpоткоcтpоковi Ывес-тици, подтеы на довгоcтpоковi активи) доpiвнюe 25% або менше. Значення такого фактору вони пов'язують з тим, що той банк, яюй реально проводить значну роботу iз залучення ключових депозилв, створюе cолiднy ресурсну базу. Хонг i Ву звертають увагу на величину спреду в опера^ях на мiжбан-кiвcькомy ринку (спред як piзниця мiж ставками пропозицп i попиту на ресурси). Ми додаемо, що cтiйкicть банку до ри-зику лiквiдноcтi також може вимipюватиcя надбавкою в цЬ н запозичень - чим бiльше перевищення цЫи ресурсу над ринковими ставками, тим нижче стмюсть банку до ризику.
Вище згадана методика Центрального банку Роси [2] вра-ховуе частку в зобов'язаннях не коотв iнших банкiв, а по-зитивну piзницю мiж залученими i розмщеними мiжбанкiв-ськими кредитами (депозитами). Перевага такого пщходу у виключеннi зycтpiчних опеpацiй мiж банками, але укра'Унсью банки pозмiщyють та залучають значн суми коштiв на ра-хунках на вимогу в опеpацiях на мiжбанкiвcькомy ринку. Наприклад, велиюй укра'Унський банк pозмiщye на коррахунках у заpyбiжних банках до 8 млрд. грн. в е^валент щоденно, а залучае на коррахунку близько 1 млрд. грн. Таю значн обсяги операфй дуже впливають на загальну оцЫку лiквiдноcтi банку.
Питому вагу для кожного показника ми визначали емпЬ ричним шляхом на пiдcтавi аналiзy конкретних cитyацiй з укра'Унськими банками, якi були визнан проблемними. В iде-алi агрегована оцЫка мае враховувати cпецифiкy бiзнеcy конкретного банку, а саме:
- pоздpiбного банку (переважно робота з населенням) - не-обх1дно пщвищити питому вагу HFC, RL, а знизити ASF, ABF, ARF;
- корпоративного банку (переважно робота з суб'ектами гос-подарювання) - знизити частку HFC, а пщвищити вагу ASF, ABF;
- уыверсального банку (приблизний баланс pоздpiбного i корпоративного бiзнеcy) - залишити як е;
Таблиця 3. Показники агреговано! оцшки ст1йкост1 банку до потряс1нь л1кв1дност1
Показники здатносл Вага в бальнш оцшц Бальна оц1нка здатност
4 3 2 1
Частка виcоколiквiдних активiв в загальних активах (HLA) 0,20 5-10% 2-5% бтьше10% менше 2%
Запас лквщнос^ для покриття ви-лучення коотв фiзичних оciб (HFC) 0,20 бiльше 100% 75-100% 50-75% менше 50%
Доступ до коотв акцiонеpiв (ASF) 0,20 наявний очкуваний невизначений вщсутнм
Доступ до коотв Ыших банкiв (ABF) 0,10 наявний очiкyваний невизначений вщсутнм
Доступ до ресурав центрального банку (ARF) 0,20 наявний очкуваний невизначений вщсутнм
Рiвень pепyтацií (RL) 0,10 бездоганна добра сумывна погана
Показники очкувано'У вpазливоcтi (екcпозицií) Вага в бальнiй оцЫф Бальна оцЫка очiкyваноí вpазливоcтi (експозицУ)
4 3 2 1
Стyпiнь чистого скорочення коотв ^ен^в (VOF) 0,50 Бтьше30% Не бiльше 30% Не бтьше20% Не бтьше10%
Тpивалicть стресу (TOS) 0,50 Бтьше 3 мю. Не бтьше 3 мю. Не бтьше 1 мю. Не бтьше 2 тижыв
Джерело: розроблено i складено автором.
4 4,00 2,00 1,33 1,00
3 3,00 1,50 1,00 0,75
2 2,00 1,00 0,67 0,50
1 1,00 0,50 0,33 0,25
1 2 3 4
Вразливють, бали
Зони стшкост банку до ризику лшвщносл
- кептивного змшаного банку (кошти ф1зичних oci6 залу-чаються для фiнанcування 6i3Hecy власника банку) - знизи-ти ваги HLA, ИРСта RL;
- кептивного корпоративного банку (банк обслуговуе лише структури свого власника) - знизити ваги HLA, HFC та RL.
Подальше удосконалення uiei мoделi можна проводити за рахунок мoдифiкацií вагових коефщенпв та включення або виключення деяких показниюв. Наприклад, заслуговуе уваги концентра^я кoнтрагентiв в пасивах (частка 10 або 20 най-бтьших кoнтрагентiв кредитoрiв). Зарyбiжнi вченi А. СтражЬ oттi та С. Ричтарк в oцiнцi вразливocтi банкiв до ризику лк-вiднocтi використовують Ыдекс Герфiндаля - Xiршмана для визначення рiвня концентраци у реcyрcнiй базi банкiв (структури мiжбанкiвcьких запозичень, депози^в клieнтiв, боргових зобов'язань) [6]. Це особливо доречно в аналiзi укра'нських банкiв, якi можуть мати високу концентра^ю 2-3 банкiв у за-лучених ресурсах. У разi краху таких банкiв-кредитoрiв його банки-контрагенти втрачають значну частину сво'х ресурав, яку дуже складно замiнити Ышими ресурсами.
Проведений автором аналiз структури ресурсно'1' бази проблемних банюв упродовж 2014 року показав, що дрiбнi банки мали пiдвищенy кoнцентрацiю депози^в пoрiвнянo iз середньоринковою. Пiд час кризи системного або локального характеру втрата ктькох контрагент була критичною для банку, осюльки вЫ не встигав знайти альтернативи такому ресурсу. В рoзпалi кризи ключoвi депозити були вилyченi найбтьшими контрагентами (серед них чимало компаый та приватних ociб, що афтьоваы з банком). Серйозну загрозу для банку представляв не сттьки вилучення коотв контрагентами, cкiльки припинення надходжень нових коотв. Тоб-то навггь у разi вимоги багатьох або бтьшост вкладникiв повернути ¿'м грoшi банк, що здатний знайти дoдаткoвi (аль-тернативнi) ресурси, устшно виходить з кризи лiквiднocтi: сам факт безумовного, негайного повернення грошей держателям рахунюв дie заспоюйливо на панiкерiв.
На наведенiй тюстративый cхемi (див. рис) найбiльш при-йнятним е верхнiй лiвий кут - зона високо'' здатнocтi банку (вщ 3 балiв) протистояти стресам 2-3 рiвнiв (за шкалою в балах), а банки iз низькою здатнютю 1 (правий нижнiй кут) можуть протистояти успшно лише стресам 1 рiвня. Оптимальним бу-де Ыдекс cтiйкocтi банку вiд 2,0 i вище, а загрозливо низьким - менше 0,75. Нейтральними е квадрати зi значеннями 1,0. Наведена картограма дозволяв рознести будь-яюй банк на oci координат i спостеркати змiни його розташування на гра-
фiкy. Велике значення мае не лише статична картина, а й вщ-стеження юторичних змiн за перюд бiльше 12 мic.
Агрегована оцЫка мае також корегуватися на рiвень ризику репутаци конкретного банку (коефщент корекци), а саме - чим мщыше репyтацiя, тим вище стмюсть до cтреciв лк-вiднocтi. Щоденний баланс банку не дозволяе вiдcтежyвати рух кoштiв на пасивних рахунках за видами контрагент, а лише фксуе залишки коотв. Це ускладнюе oцiнкy cтiйкocтi особливо для коотв на поточних рахунках (коштах на вимо-гу) та на коррахунках у Нацюнальному банку i iнших банках.
Здатнicть до протистояння кризи лквщност мае враховува-ти значне знецiнення активiв на ринку, як можна продавати. В зарyбiжнiй лiтератyрi це дicталo назву firesales, тобто розпро-даж за низькими цЫами. У банку в ситуаци з нестачею високо-лквщних активiв icнyють двi альтернативи: по-перше, продаж (переуступка) кредитних пoртфелiв зi значним дисконтом (iн-шим банкам, факторинговим або колекторським компаыям), по-друге, продаж нерyхoмocтi, яка переходить у власнкть банку за проблемними кредитами. 0бидвi альтернативи на прак-тицi вимагають тривалого часу - вщ пiдгoтoвки вiдпoвiдних угод до отримання го^вкових кoштiв. Тому розглядати ^ два способи cтабiлiзацií у короткостроков^ перcпективi нереально.
Висновки
Спйюсть банку до кризи лiквiднocтi залежггь вiд його здат-нocтi витримувати шоки рiзнoгo ступеню. Маcштабнi i три-валi пoтряciння не може витримати жодний банк, нав^ь iз бездоганною репyтацieю та великим запасом лквщностк Це пов'язане з тим, що банки на вщмЫу вщ iнших видiв бiзнеcy займаються трансформа^ею залучених реcyрciв в активи з рiзними строками i рiзними ймoвiрнocтями дострокового погашення активiв i зобов'язань. Служба з управлЫня ри-зиками у банку мае здмснювати послйний мoнiтoринг рiз-них фактoрiв, що впливають на с™юсть установи до кризи лквщноси особливу увагу придтяючи доступу до альтер-нативних оптових ресурав. Панiка серед вкладникiв може призвести до «наб^ на банк» - дострокового i масованого вилучення коотв. РефЫансування центральним банком на практик не врятовуе нежиттездатний банк, особливо коли його вщмовилися пщтримувати його акцioнери.
Список використаних джерел
1. Астрелина В.В., Бондарчук П.К. 0ценка деловой репутации банка. - Деньги и кредит. - 12/2012. - С. 16-23.
2. О методиках оценки финансовой устойчивости банка в целях признания ее достаточной для участия в системе страхования вкладов. -Указание Банка России от 11.06.2014 №3277-У. - Режим доступу: http://www.garant.ru/products/ipo/prime/doc/70610774/
3. Bank Scores Model. - Режим доступу: http://bank-scores. com/?page_id=63
4. lachini E. and Nobili S. An indicator of systemic liquidity risk in the Italian financial markets. - №217, April 2014. - Questioni di Economia e Finanza (Occasional papers). - Bancad'ltalia. - Реж1м доступу:
http://www.bancaditalia.it/pubblicazioni/econo/quest_ecofin_2/ qef217/QEF_217.pdf
5. Hong H., Wu D. Systemic Funding Liquidity Risk and Bank Failures. - FDIC/JFSR Conference. - October 26, 2013. - Режим доступу: https://www.fdic.gov/bank/ analytical /cfr/Wu.pdf
6. Stragiotti A.F., Rychrt^rik S. Liquidity risk monitoring framework: a supervisory tool. - Numero43. - December 2009. - Режим доступу: http://www.bcl.lu/fr/publications/cahiers_ etudes /43/ BCLWP043.pdf
УДК 336.144:352
Р.Л. ЖЕБЧУК,
асистент кафедри ф1нанав i кредиту, Чермвецький нацональний унверситет ¡м. Юря Федьковича, аспiрант НДФ1ДННУ «Aкадемiя фнансового управлiння»
Теоретико-методолопчш основи оцшки неподатково! складово!
бюджетного потенщалу територп
Автором визначено бюджетний потен^ал як частину фнансового потенц/алу адмiнiстративно-територiальноï одиниц/. Обгрунтовано необхщнють iмплементацiï оцнки бюджетного потенц/алу в процес бюджетного планування. 1дентифкова-но складовi бюджетного потен^алу. Розглянуто елементи неподаткового потен^алу як частини бюджетного потенцалу. Обгрунтовано необхщ^сть оцнки неподаткового потен^алу як нструменту п'!двищення якост бюджетного планування. Запропоновано методи оцнки неподаткового потен^алу.
Ключов'1 слова: бюджетний потенцал, неподатковий потен^ал, бюджетне планування, бюджет, бюджетна класифiкацiя.
Р.Л. ЖЕБЧУК,
ассистент кафедры финансов и кредита, Черновицкий национальный университет им. Юрия Федьковича, аспирант НИФИ ГУНУ «Академия финансового управления»
Теоретико-методологические основы оценки неналоговой составляющей бюджетного потенциала территории
Автором определен бюджетный потенциал как часть финансового потенциала административно-территориальной единицы. Обоснована необходимость имплементации оценки бюджетного потенциала в процесс бюджетного планирования. Идентифицированы составляющие бюджетного потенциала. Рассмотрены элементы неналогового потенциала как части бюджетного потенциала. Обоснована необходимость оценки неналогового потенциала как инструмента повышения качества бюджетного планирования. Предложены методы оценки неналогового потенциала.
Ключевые слова: бюджетный потенциал, неналоговый потенциал, бюджетное планирование, бюджет, бюджетная классификация.
R.L. ZEBCHUK,
lecturer of finance and credit chair of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, PhD student of the Scientific-Research Financial Institute of the State Educational-Scientific Institution «Academy of financial
management» at Ministry of Finance of Ukraine
Theoretical and methodological basis of evaluation of non-tax potential
The author identified budget potential as part of the financial potential of area. He justifies the necessity to implement the estimation of budget potential in budget planning. Identified potential budget types. The author defines the non-tax components as elements of budget potential. Just if ies the necessity of assessment of non-tax potential as a tool forim proving the quality of budget planning. He of fers the methodi of estimation of non-tax potential.
Keywords: budget potential, non-tax potential, budget planning, budget, budget classification.
Постановка проблеми. В сучасних со^альних та економлч-них peaëiax актуал1зувалося питання щодо трансформаци' бю-джетноУ системи Укра'ни в нaпpямi il' дeцeнтpaлiзaцiï. Вважае-мо, що дане завдання не можпиво pеaлiзувaти без дослщження проблем забезпечення фЫансовими ресурсами оргаыв мкце-во' влади на piвнi достатньому для виконання ix-iix функцй
0сктьки для планування подальшого розвитку як окремих aдмiнiстpaтивно-теpитоpiaльниx одиниць, так i держави в цЬ лому необхщним е оцЫювання ¿'хньо' спроможност створюва-ти та акумулювати бюджеты ресурси на piзниx piвняx бюджет-
но' системи, важливим е дослщження бюджетного потен^алу згаданих елемен^в бюджетно' системи. Адже саме державний та мiсцевi бюджети е основними фондами фЫансових ресур-ав, що забезпечують соцiaльно-економiчний розвиток кра'ни та iï aдмiнiстpaтивно-теpитоpiaльниx складових.
Поряд iз цим в умовах економiчноï нестабтьност ршення щодо збтьшення податкового тиску е непопулярними в сус-птьств^ з огляду на це, на нашу думку, важливим е науковий пошук шляжв збтьшення дохщно' спроможност мюцевих бюдже^в за рахунок неподаткових Ыструмен^в.
32 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 11 (162)/2014
© Р.Л. ЖЕБЧУК, 2014
