CC BY
17
бою полiпшення податкового законодавства. Нинi цей Закон е базовим. У ньому визначаються принципи побудови податково1 системи, платниюв по-даткiв, ïx обов'язки i вiдповiдальнiсть за порушення податкового законодавства, основш види податюв та iншиx обов'язкових платежiв, що стягуються з фiзичниx i юридичних осiб на територiï Украïни, подш ïx на загальнодержав-нi та мiсцевi [12]. Але вже i в цей закон внесено багато змш, доповнень. KpiM податкових закошв, iснуе багато рiзниx доповнень до податкових норматив-них актiв, що ускладнюе роботу податкових органiв i ïx пращвниюв. Давно назрiла необхщшсть розроблення податкового кодексу Украши, прийняття якого Верховною Радою надмiрно затяглося.
III. Висновки
Таким чином, за роки самостшносп в Укра1'ш створено податкову систему, яка дае змогу загалом забезпечити наповнення грошовими ресурсами доходно:' частини бюджету, необхщними для виконання державою за^плених за нею функцш. Водночас ця система мае ютотт недолiки, як обумовили значне податкове навантаження на суб'екти господарювання, яке привело до невиправданого вимивання обiговиx коштiв шдприемств, великих втрат бю-джетних ресуршв через надмiрнi податковi пiльги. У податкове законодавство часто вносяться змши, що робить його нестабшьним i не дае можливост шд-приемцям визначити перспективу своеï господарськоï дiяльностi. Цi та iншi недолiки, яю властивi чиннiй податковiй системi, вимагають ïï реформування та першим кроком якого стане ухвалення Верховною Радою податкового кодексу Украши, який враховуе цившзацшний досвiд та нащональну специфiку.
Лiтература
1. Василик О.Д. Податкова система Украши: Навч. пос. - К.: Полграфкнига, 2004. - С. 411.
2. 1стор1я народного господарства Украшськол РСР. В 3-х томах, т. 1. - К., 1983. - С. 70.
3. История СССР с древнейших времен до конца ХУШ века. - М. : Высш. шк., 1983. - 284 с.
4. Коняев А. Финансовый контроль в дореволюционной России. - М. : Госполитиздат, 1979. - С. 19.
5. История СССР в 1860-1917 г. - М.: Просвещение, 1990. - С. 43-56.
6. 1стор1я народного господарства Украшсько1 РСР. У 3 томах, т. 2. - К.: Наук. думка, 1984. - С. 195.
7. М1жнародне оподаткування: Навч. пос. - К., 2003. - С. 51-52.
8. Ведомости Верховного Совета СССР, 1970, № 1507. - С. 3-4.
9. Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам (1917-1967 гг.) Т. 4. -С. 349-351.
10. Политическая экономия, т. 3. - М., 1979. - С. 329-343.
11. Народное хозяйство СССР в 1990 г. - М.: Финансы и статистика, 1991. - С. 21-25.
12. Закон Украши Про внесення змш до Закон Украши "Про систему оподаткування// Голос Украши. - 1997. - 25 березня.
УДК 336.22:336.71 Здобувач О.Г. Сербина - Rbeiecbm КА
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ nO^TKOBOÏ БАНКIВСЬКОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1
Визначено вплив оподаткування банк1всько1 д1яльносп як на саму банювську систему, таю i на економ1ку краши загалом. Критично розглянуто основш тдходи та аргумента до оподаткування банювсько! д1яльносп в трансформацшних економ1ках.
Competitor O. G. Serbyna - L 'viv commercial academy Methodological Foundations of Tax Regulations of Banking Activities
The influence of taxation upon banking system itself and the whole national economy is defined. Approaches and arguments for taxation of banking activities in transitional economies are critically considered.
Державне регулювання зачшае в тш чи шшш Mipi eKOHOMi4Hi штереси Bcix суб'еклв рiзних сегменпв ринку. Особливе мюце при цьому займае ри-нок грошових i позичкових капiталiв, який базуеться переважно на банювсь-кiй системi. Банки е дiевим iнструментом держави у реашзаци його економiч-но1 полггики. Водночас банки, як елемент ринково1 iнфраструктури, забезпе-чують розвиток економжи на мiкрорiвнi. Окрiм цього, грошово-банювська система е не тiльки об'ектом державного податкового регулювання, а й дже-релом доходiв державного бюджету. Податкове регулювання грошово-кре-дитно1 банювсько1 дiяльностi е також важливим i з огляду на безпеку та ста-бшьтсть розвитку економiчноï системи: ефективне та безпечне функщону-вання економiчноï системи держави значною мiрою залежить вiд оргашзаци роботи ïï грошово-банкiвськоï системи.
Вивчення вiтчизняноï економiчноï лiтератури з питань податкового регулювання дае змогу зробити висновок про практичну вщсутшсть в Укра-îHi спецiалiзованих наукових праць на тему державного податкового регулювання банювсько1" дiяльностi. Помiж тим е цша низка робiт, яка присвячена взаемодп НБУ i комерцiйних банкiв, як однак, тiльки частково торкаються порушеного питання. Тому завдання цiеï статт полягае в обгрунтуванш мето-долопчних засад для визначення впливу оподаткування банювсько1" дiяльнос-тi як на саму банювську систему, так i на нащональну економiку загалом в умовах трансформацшних економiк.
Для повного розкриття порушено1' проблеми потрiбно насамперед виз-начитися з понятiйно-категорiальним апаратом. Так, важливими елементами методологiï науки е поняття, за допомогою яких вчеш систематизують факти. Макс Вебер писав: "Не мае сумшву в тому, що для реалiзацiï вЫх цiлей, безу-мовно - важливо було би володiти ясними поняттями... вони могли б служи-ти дуже цiнним засобом пiзнання, але тiльки засобом; бiльше того, в цьому сми^ вони цiлком необхщт" [1, с. 41].
Пiд цим оглядом, податкове регулювання е важливою складовою части-ною непрямого державного макроекономiчного регулювання економiки. При дослщженш оподаткування банкiв важливо виявити, насюльки рух грошових потоюв у банках забезпечуе конкурентоспроможнють i ступiнь 1'х впливу на процес вiдтворення. Методолопчно важливо враховувати при дослiдженнi податкового регулювання банюв ту особливють, яка зумовлена приналежнiстю банкiв як до державних фiнансiв, так i до фшаншв господарюючих суб,ектiв. Податки як шструмент та елемент державних фшаншв дiють на макрорiвнi, тобто дшть у нашому випадку на банювську систему. З шшого боку, податки дшть i на мiкрорiвнi, тобто у нашому випадку впливають на конкретнi комер-цiйнi банки. У цьому зв'язку специфiка регулятивного впливу податюв на еко-номшу i банкiвництво полягае в тому, що воно вщбиваеться як на макроеконо-
мщ загалом, так i на мiкроекономiчнiй ситуаци тдприемств i банюв. Мтж тим в останнi роки посилюеться мiкроекономiчна компонента податкового регулювання, що зумовлено бшьшою вибiрковiстю в оподаткуванш суб,ектiв м^о-економiки. Ниш важливо вм^и розмежовувати макроекономiчнi проблеми податкового регулювання i мiкроекономiчнi наслiдки впливу податюв. Однак на сьогодш ще вiдсутня глибока теоретична i концепцiйна розробка можливих наслщюв вiд здiйснення, здавалось би, лопчних макроекономiчних заходiв на поведiнку мiкроекономiчних суб,ектiв. Не випадково, що у св^овш економiч-нiй науцi дослщження сукупного впливу на макро- i мiкроекономiку породило визначення показникiв "еластичност податкових надходжень за податковою ставкою або рiвнем чистих доходiв i еластичнiстю податково! бази за податковою ставкою" [4, с. 34]. Адже саме вщ цих юльюсних параметрiв еластичностi iстотно залежить стутнь впливу оподаткування на поведiнку та фiнансовi ре-зультати пiдприемств та установ i макроекономiчну ситуацiю у державь
Таким чином, аналiз взаемозв'язюв мiж поняттями "банкiвська дiяль-шсть" i "податкове регулювання" дае змогу виявити як податкове регулювання вирiшуе певш макроекономiчнi завдання i яю можливi наслiдки цих рiшень для дiяльностi комерцiйних банкiв - структурних одиниць мiкроекономiки.
Аналiз оподаткування банюв з макроекономiчних позицiй можна роз-глядати як спосiб забезпечення стабшьност банювсько! системи. Саме цей рiвень аналiзу мае за мету виявлення ютотних зв,язкiв мiж станом i перспективою розвитку банкiвництва, з одного боку, i системою його оподаткування. Для досягнення ще! мети необхщно виконати такi завдання:
• визначити ргвень координащг податково! полггики уряду 1 грошово! пол1тики НБУ;
• виявити особливоси оподаткування баншв пор1вняно з шшими секторами 1 галузями економ1ки;
• встановити мехатзми та методи мотивацшннх вплив1в чинно! системи оподаткування баншв. Йдеться, наприклад, про вплив податюв на баншвську ш-вестищйну д1яльтсть, на банювську кредитну дгяльтсть тощо;
• обчислити показники податкового навантаження банюв;
• дослтдити обсяг 1 структуру податкових платежтв банюв до бюджету 1 оцтнити виконання банками свогх податкових зобов'язань перед державою 1 сустльством;
• проанал1зувати вплив податюв на спйюсть банювського сектора.
Для втизняного банкiвництва даний аналiз е важливим з двох голов-них причин:
• недостатньою науковою розробкою та обгрунтуванням податкового мехатз-му регулювання банювсько! дгяльностц
• зростаючою роллю комерцшннх банювських установ у ринковому реформу -ванн1 та розвитку економ1ки.
Якi ж причини науково! нерозробленост питань податкового регулювання банювництва в УкраАт?
По-перше, банкiвська шформащя i статистика е недостатнiми для гли-бокого аналiзу оподаткування банюв та його ефективность
По-друге, серед методiв державного регулювання банкiв прюритет-ним було i залишаеться грошово-кредитне регулювання, а не податкове. А-дже банки - це фабрики з виробництва кредш!в.
По-трете, регулювання банювсько! дiяльностi повинно здiйснюватися в рамках само! банювсько! системи за активно! участ НБУ, в руках якого не-мае традицiйних податкових методiв впливу.
Водночас зниження доходност i стiйкостi банкiвсько! системи, деяке попршення фiнансового стану банкiв, зменшення банкiвських податкових надходжень до державного бюджету шдвищують актуальнiсть дослiдження податкових методiв регулювання банкiвсько! дiяльностi. Перед оподаткуван-ням банкiв ставиться завдання забезпечити сприятливi макроекономiчнi умо-ви для функщонування кредитно-банкiвсько! системи i перетворення !! в ак-тивний фшансовий iнструмент iнвестицiйного процесу.
Не можна не помггити, що в Укра!ш в останнi 3-5 роюв взаемодiя по-датково! i банювсько! систем активно висвiтлюеться в економiчнiй перiодицi i публiцистицi, у виступах офщшних державних посадових осiб (Киреев, Тимошенко, Пинзеник). В економiчнiй лiтературi розглядаються та обгрунтову-ються 2 пiдходи щодо оцiнки рiвня оподаткування банкiв.
За першим тдходом рiвень оподаткування банюв е недостатнш i тому податкове навантаження необхiдно посилити [5, с. 138, 275; 6, с. 193; 7, с. 118-119]. При цьому видшяються таю головш аргументи [4, с. 46-47]:
• банювська д1яльтсть е посередницькою 1 тому належить до невиробничо! д1-яльност! Ця даяльтсть пов'язана не з виробництвом 1 первинним розподшом, а тшьки з перерозподшом национального доходу. Не важко встановити, що дана аргументация мае сво! витоки у класичнш полттекономи (Адам Смгт) 1 критич-нш полттекономи (Карл Маркс). Адже саме А. Смгт 1 К. Маркс вважали працю банюра непродуктивною, а з цього випливало, що банювництво е вторинним щодо сфери матер1ального виробництва, 1, окр1м цього, не бере участ у ство-рент реального ВВП. Все це виправдовувало тдвищення податюв на банки з метою розвитку реального виробництва, а не другорядного банювського сектора. Однак даний аргумент ще не доводить необхщност тдвищення оподаткування банюв пор1вняно з щдприемствами сфери матер1ального виробництва;
• ввдносно занижений пор1вняно 1з створеним ВВП р1вень оподаткування бан-ювського сектора. 1накше кажучи, тдвищення ставки податку на прибуток забезпечуе дотримання принципу р1вном1рност1 або справедливост оподаткування, який вимагае сум1рност1 обкладання за платоспроможтстю платниюв податюв. Справд1 у низщ постсощалютичних кра!н частка банювських податкових надходжень до державного бюджету е у 2-3 рази меншою ввд частки баншв у створент ВВП. Мiж тим ще дос1 немае обгрунтовано! методики роз-рахунку внеску банювського сектора у ВВП 1 тому наведет вище кшьюст показники ще не е юнцевим доказом для зб1льшення оподаткування банюв;
• ввдносно висока у сфер1 об1гу (до яко! належать банювсью установи) швид-юсть обку катталу, що дае змогу за класичною полгтеконом1чною теор1ею при тш сам1 величин катталу (пор1вняно з1 сферою матер1ального виробництва) отримувати вищий прибуток. По-своему вищий прибуток у сфер1 об1гу визначае тут 1 вишу норму прибутку, тж у сфер1 матер1ального виробництва. Ввдносно вищий р1вень норми прибутку у сфер1 об1гу 1 банювсьюй сфер1, зок-рема, зумовлений низькими показниками вартост основного катталу пор1в-няно з промислово-виробничою сферою. Окр1м цього, ринок посередниць-ких, в тому чист банювських послуг, у перехвдних до ринку економшах е не-насиченим, що природно тдвищуе попит 1 щну на банювсью послуги.
Однак, з шшого боку, дослiдження об^овост банкiвських засобiв в УкраАш ще по сутi не проводились i тому коефiцiенти обiговостi, закрiплення середньо! тривалостi одного обiгу у днях у банювському секторi загалом не обчислеш. Власне через це ниш не можна порiвнювати обiговiсть банювських засобiв з обiговiстю засобiв в iнших галузях нацюнально! економжи i ро-бити остаточнi висновки щодо !х впливу на рентабельшсть.
Загалом, у фiнансовiй практицi ниш широко використовуються 2 го-ловш показники рентабельностi банкiв: прибуток подшений на власний каш-тал i прибуток подiлений на активи. Перший показник е нормою прибутку на каштал i його обчислюють стосовно окремого банку. За другим показником можна обчислити рентабельшсть не тшьки окремого банку, але й банювсько! системи загалом. За вщомою моделлю Дюпона показник вщношення прибутку до активiв подiляеться на двi складовi, кожна з яких е окремим показником банювсько! прибутковостг
1) маржа прибутку щодо загального операцшного доходу (МП);
2) коефщ1ент використання (об1говост1) актив1в (ВА).
Звшси, прибуток = МП х ВА.
активи
Ще одним аргументом шдвищення податкового навантаження на банки е приховування ними сво!х прибутюв i уникнення вiд оподаткування за допо-могою рiзних схем та методiв. Ця обставина поставила перед податковою наукою i практикою завдання розробити ефективнi методи протиди махiнацiям. У центрi уваги дослщниюв постав банювський прибуток як база оподаткування. Осюльки прибуток шляхом певних маншуляцш - його можна вщносно легко приховати (мiнiмiзувати), то його варто замшити чистими активами банку [13, с. 197]. Ця щея знайшла практичну реалiзацiю у низцi краш Латинсько! Америки, банки яких у 1989-93 р. переведено на оподаткування активiв: чис-тих (Болiвiя, Венесуела) i валових (Мексика, Аргентина, Перу, Еквадор).
За другим шдходом до оподаткування банювсько! дiяльностi обгрун-товуеться необхiднiсть зниження податкового навантаження банювського сектора з метою бшьшого залучення ресурсiв банюв у реальну економiку [8, с. 110; 5, с. 4; 10, с. 153; 11, с. 109].
Прихильники цього тдходу вказують, що висою податки на прибуток банюв знекровлюють !х, посилюють нестабiльнiсть банювсько! системи. За цих наслiдкiв неприпустимо встановлювати для банюв бiльшi податковi ставки на прибуток, шж для пiдприемств iнших галузей та видiв дiяльностi. Ок-рiм цього, високий податковий тиск на банки негативно впливае на величину процентних ставок за кредит.
Дуже часто вища ставка оподаткування прибутюв банюв збшьшуе, особливо у короткостроковому перюду часу, ставку позичкового процента. Е. Василишин i Л. Маршавина у свош монографи дiйшли висновку, що "дер-жавне регулювання структури швестицшного портфеля комерцiйних банкiв, яке здшснюеться непрямим, податковим методом, негативно вщображаеться на iнвестицiйнiй стратег^ банюв, посилюючи iзоляцiю фiнансового сектора вщ реального i вiдiрванiсть банкiвського кашталу вiд виробничого, поглиб-люючи розрив у руЫ грошових, фiнансових i матерiальних потокiв" [4, с. 52].
Зумовлено це тим, що в умовах високо! частки податкових вилучень з прибутку шдприемств не можуть забезпечити окупшсть кредиив у потрiбнi строки, а збшьшення пiд впливом податкiв ставки позичкового процента ще бшьше зменшуе !х платоспроможний попит на кредит. Потрiбно враховувати ще й те, що податки впливають не тшьки на попит на кредит, але й на пропо-зицiю позичкового катталу. Адже важкий податковий прес негативно впли-вае на обсяги кредитних ресурЫв банюв. Все це у шдсумку ютотно знижуе роль та значення позичкового катталу та й самих банюв у процесах розши-реного вщтворення економжи як на макро- так i на мiкрорiвнях.
До важливих методологiчних питань можна зачислити визначення ефективност податкового регулювання банювсько! дiяльностi. Вважаемо, що ефектившсть податкового регулювання можна визначити сшввщношенням ефекту доходу (як результат впливу на попит) i ефекту замщення (як результат впливу на пропозицда).
Зазначимо, що у банювнищш ознаками податкiв володiють величини обов'язкового резервування. Для резервних вимог характерний податковий ефект, який означае зниження шд впливом обов'язкового резервування прибутку банку. Дж. Сшю подiбне зниження прибутку банку називае "неявним податком" [12, с. 432]. На нашу думку, резервш вимоги центрального банку е непрямим податком, який сплачують банки.
Отже, розглянуп вище методологiчнi засади податкового регулювання банювсько! дяльносп (кредитно! та ^естищйно!) при всiх !х перевагах i недоль ках можуть служити своерiдними теоретичними орiентирами для подальшого дос-лiдження суп, структури податкового мехашзму регулювання банкiвсько!' даяль-носп, а також особливостей i проблем та напрямюв його вдосконалення в Укра!т. Саме це i може виступити предметом подальших дослiджень у даному напрямку.
Лiтература
1. Вебер Макс. Исследование по методологии науки. - М.: ИНИОН, 1980.
2. Кириченко О.В. та in. Банювський менеджмент: Навч. пос./ О. Кириченко, I. Бшенко, А. Ятченко. - К.: Основи, 1999. - 671 с.
3. Закон Укра!ни "Про банки i банювську д1яльшсть" вщ 07.12.2000 р. - Цитовано з <www.rada.gov.ua>.
4. Василишен Э.Н., Маршавина Л.Я. Механизм регулирования деятельности комерчес-ких банков в Росии на макро- и микроуровне. - М.: ОАО "Изд-во "Экономика", 1999. - 271 с.
5. Лыкова Л.Н. Бюджетно-налоговые механизмы в становление рынка: Дисс. ... д-ра экон. наук. - М., 1993.
6. Любенцова Т.В. Принципы и методы налогового регулирования структуры общественного производства: Дисс. ... канд. экон. наук. - М., 1995.
7. Пинская М.Р. Налогообложение субъектов предпринимательства в Российской Федерации: Дисс. ... канд. экон. наук. - М., 1996.
8. Аманжаев А.А. Роль государства при переходе к рыночной экономике и ее особенности в финансово-кредитной сфере: Дисс. ... канд. экон. наук. - М., 1996.
9. Морозова Н.И. Маркетинг новых банковских продуктов: Дисс. ... канд. экон. наук. - М., 1996.
10. Богданова О.М. Коммерческие банки России: формирование условий устойчивого развития: Дисс. ... канд. экон. наук. - М., 1997.
11. Соколова Е.М. Активизация кредитных отношений коммерческих банков с промышленными предприятиями: Дисс. ... канд. экон. наук. - Ростов-на-Дону, 1997.
12. Синки Дж. Управление финансами в коммерческих банках: Пер. с англ. - М., 1994.
13. Делягин М.Г. Экономика неплатежей: как и почему мы будем жить завтра. - М., 1997.
14. Реверчук С.К. В1чна опора наукового дослщження/ Льв1вська газета, 2005, № 25. - С. 6.
