CC BY
22
главными породами является сосна обыкновенная, дуб обыкновенный и сосна крымская, доля которых, соответственно, составляет 41,27 %, 33,75 % и 14,62 % от общей площади залесенных территорий.
Ключевые слова: тип леса, древесная порода, лесокультурний фонд.
Sytnik S.A., Lovynska V.M. The typological structure of forest culture crops of the Dnepropetrovsk Forest District
Forest culture crops of the Dnepropetrovsk Forest District with definition of types of forest and distribution of the areas occupied with the main tree species is carried out. In composition planting of forest culture crops main tree species is a scotch pine, oak and Crimean pine, a particle of which, accordingly, are 41,27 %, 33,75 % and 14,62 % from the general area of forest territories.
Keywords: type of forest, tree species, forest culture crops.
УДК [531.7.08+(083.74)]:502.7 Докторант П.М. Скрипчук, канд. техн. наук -
НУ водного господарства i природокористування, м. Рiвне
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ АДАПТАЦ11 С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА 13 ВРАХУВАННЯМ ЗМ1НИ ЕКОНОМ1ЧНИХ ТА ЕКОЛОГ1ЧНИХ ЧИННИК1В
Обгрунтовано потребу використання концепцп еколопчно! сертифшаци та п методолопчних положень у сферi природокористування з метою рацюнального використання природного катталу на прикладi осушуваних земель сшьськогоспо-дарського призначення.
Ключов1 слова: еколопчш аудит i сертифшащя, осушуваш земл^ залюнення, лiсовi вуглецевi сертифшати.
В Укра1ш розробляються д1ев1 заходи 1з зменшення майбутнього впливу глобашзаци в економ1чнш сфер1 та 11 наслщюв. Одним 1з них е гармо-шзащя законодавчо-нормативно! сфери для вс1х галузей економжи. Тому держава мае брати участь у сучасних свггових господарських процесах (нап-риклад, участь у свггових пол1тичних, економ1чних, еколопчних новащях 1 процесах, також 1 в розробленш стандарт1в у шновацшних галузях економь ки, екологп, сощально! сфери, практична реал1защя чого забезпечуе отриман-ня значних прибутюв та встановлюе лщерство кра!ни). Вступ Укра!ни до СОТ, процеси евроштеграцп, захист нацюнальних штереЫв держави, еконо-м1чно та еколопчно обгрунтоване використання природного кашталу потре-бують прискорення розроблення власних закошв та концепцш, гармошзаци м1жнародних нормативних докуменлв.
На нашу погляд розроблеш та апробоваш концепщя та проекти стандарта еколопчно! сертифжаци у сфер1 природокористування [1], використання стандарта Техшчного ком1тету 1з стандартизаци ТК 142 "Грунтознавство", Нацюнального наукового центру "1нститут грунтознавства та агрох1мп 1м. О.Н. Соколовського щодо сертифжаци земель сшьськогосподарського призначення [2] виршують методичш шдходи рацюнального використання природного катталу загалом. Зокрема до адаптаци сшьськогосподарського виробництва у сучасних економ1чних \ еколопчних умовах: змша кшмату,
зменшення балу боштету та трансконтинентальне забруднення грунлв через атмосфернi опади, оренда та приватизащя земель сiльськогосподарського призначення, порушення чинного земельного законодавства, достатня кшь-кiсть науково-методичних напрацювань в Укра1ш та вiдсутнiсть !х реалiзащi на практищ через едину систему кадастру i законодавчо-нормативнi докумен-ти з надання земель в оренду, заставу, кушвля тощо щодо всiх видiв земель.
Екологiчна сертифiкацiя об'ектiв навколишнього природного середо-вища (НПС), лiсiв, земель сiльськогосподарського призначення, зон рекреацп та загалом сфери природокористування системно вирiшуе еколого-економiч-нi, соцiальнi питання стабшзаци якостi НПС, рацiонального i системного ви-користання природного кашталу, сприяння сталому економiчному зростанню економжи держави [3, 4].
Метою дослщження е розроблення i використання: теоретичних, прак-тичних положень iз обгрунтування доцiльностi екологiчного аудиту (ЕА) осу-шуваних земель сiльськогосподарського призначення для ix екологiчноi сер-тифшаци; врахування змш i тенденцiй, якi вщбуваються пiд дiею антропогенного навантаження та змши природно-клiматичниx чинникiв [5]; використання певних видiв земель для ренатуризаци, залуження, залiснення, зокрема мо-тивацii створення "кютських" лiсiв. Конкретними задачами е: вибiр способiв оцiнювання збиткiв внаслiдок зменшення балу боштету грунлв; обгрунтування ращонального використання земель на основi системного шдходу та про-цедури ЕА; оптимiзацiя теxнологiчниx, еколого-економiчниx рiшень в експлуатаци мелiоративниx систем пiд дiею змiни клiмату з метою отриман-ня позитивних синергетичних ефектiв загалом для НПС та агропромислового сектору; визначення ощночно!" вартост земель на основi нормативно: та ек-спертно!" оцiнок; розроблення коефiцiентiв з метою визначення експертно!" оцiнки вартостi осушуваних сiльськогосподарськиx земель iз врахуванням еколого-економiчноi ситуацii, змiн рiвня антропогенного навантаження та зокрема i такого глобального чиннику як - кшмату зони Полюся Украши (через регулювання рiвнiв грунтових вод та вологост грунтiв); обгрунтування подальшого використання осушуваних земель тд ренатуризацiю, залуження, залюнення ("кютсью" лiси), створення зон рекреаци, об'ектiв водного фонду, мисливських господарств тощо. Зокрема загальною рисою змши кшькост опадiв на територii Украши е збiльшення на 10-15 % рiчноi !х кiлькостi на швденному сxодi та зменшення на 5-10 % на швшчному заxодi, тобто у гу-мiдниx регiонаx (опади перевищують випаровування). Це пiдтверджуються даними EEA Report No 4/2008, JRC Reference Report no JRC47756 та [6].
У разi розроблення методик ЕА з метою еколопчнох сертифшаци земель сiльськогосподарського призначення використовуються данi агроxiмiч-но!" паспортизацii, що i е iнформацiйним забезпеченням ЕА, гарантування еколопчнох безпеки сiльськогосподарськиx земель, зокрема осушених, стабь лiзацii стану загалом НПС, прийняття системних управлшських рiшень.
Вартiсть завданих збиткiв земельнш дiлянцi чи покращення ii еколопч-ного стану визначали за методикою Д.С. Добряк, А.Г. Тихонов, Л.В. Паламар-чук, як пропонують користуватися середшм балом бонiтету земельно! дшянки
(визначають шд час складання еколого-агрохiмiчного паспорту та грошово! вартостi землi, яку визначають на момент здшснення iз земельною дшянкою вщповщно! операци з економiчного обiгу землi), за такою формулою [7]:
У = Ц х П х Р, Б
де: У - ощночна сума вартост збитюв чи покращення стану грунту, грн; Ц -грошова вартють 1 га землi, грн; Б - середньозважений бал боштету земельно! дшянки; П - площа земельно! дiлянки, га; Р - зниження бально! оцiнки земельно! дшянки або !! покращення проти початкового стану, в балах (табл.).
Табл. Розрахунок вартостi збиткв внасл'кдок погiршення боштету tрунту
Адмшстра-тивний район Р1к обсте-ження Б, середньозважений бал боштету земельно! дь лянки Р, зни-ження бально! ощнки в балах Ц,грошова вартшть 1 га зем-л1, грн П, площа сшьсько- госпо-дарських земель, га У, сума вартост збиттв, внаслъ док попршення боттету грунту на 1 га, грн
1990 65,3
1995 63,3
Дубенський 1999 57,3 14,6 10168,7 10043 2573,0
2004 52,0
2007 50,7
Костопшьсь-кий 1990 1995 1999 2004 2007 48,1 39.7 38.8 36.9 34,0 14,1 5904,4 1730 2107,6
Врахування еколопчного стану сшьськогосподарських земель вико-ристовуеться у розв'язанш рiзних народногосподарських задач i зокрема у ко-регуванш !! цiни та оптимiзацi! !х подальшого використання. При цьому не-обхiдно враховувати забрудненiсть земель радюнукшдами, важкими метала-ми, залишками хiмiчних добрив i пестицидiв, ступiнь еродованост грунтового покриву, рiвень грунтових вод, наявнi ризики щодо режимiв водорегулю-вання, стан i способи осушення та низку iнших негативних чинниюв зумов-лених нерацiональним, з погляду природокористування, функщонуванням сiльськогосподарського виробництва та поеднанням таких чинниюв iз змь ною клiмату (на осушуваних землях це перш за все вщображаеться у недот-риманнi оптимальних рiвнiв грунтових вод та вологост орного шару грунту).
Для прийняття системних рiшень у процедурi ЕА та з метою еколопч-но! сертифiкацi! доцiльно здiйснювати експертне ощнювання. Так О.М. Гар-нага запропонував у щш земельних ресурсiв враховувати параметри еколопчного впливу, геологоморфолопчш умови, мюце розташування та шженер-не облаштування територi! тощо. Звщси цiна землi коригуеться множенням на коефщенти впливу кожного з показниюв [8].
Ми запропонували розширити кiлькiсть коефiцiентiв, якi враховують комплекс показниюв: еколого-мелюративний стан (а саме: вщповщтсть ре-
жимiв водорегулювання, pïbhïb грунтових вод, вологостi грунту та ш., що зокрема е i наслiдком змiн клiмату), штегральний коефщент екологiчного стану територiï, коефщент, який враховуе забруднення грунтiв (радюнукль ди, важкi метали тощо).
Звщси експертна оцiнка землi визначаеться за формулою
Цексп= Ц -Kl ■ К2 ■ К3 ■ К4 -Кб ■ Кб ■ К7, де: Ц - грошова оцiнка одного гектара сiльськогосподарських земель, грн (табл.); К1 - К7 - поправочш коефiцiенти, якi впливають на показник еколо-гiчного стану дослiджуваноï земельноï дiлянки, представленi в [5].
Для земельноï дiлянки мелiоративноï системи "Деражне - Постiйнем Kостопiльського району Рiвненськоï областi (зона Полiсся) грошова ощнка одного гектара становила:
Цексп = 5904,4- (0,85 • 0,95 • 0,93 • 0,94 • 1 • 1,1 • 1,1) = 5043,4 грн. Для земельно!" дшянки мелiоративноï системи "1ква" Дубенського району Рiвненськоï областi (зона Люостепу) грошова оцiнка одного гектара становила:
Цексп= 10168,7 (0,95 • 0,9 • 0,95 • 0,97 • 1 • 1 • 1,1) = 8812,9 грн. Тобто експертна щна земельних дшянок для зазначених мелюратив-них систем знизилась до 15 % (що перевищуе правило 10 % Реймерса М.Ф. про критичну межу певно1' групи чинниюв). У цьому випадку експертна ощнка стосуеться також еколого-економiчних чинниюв, та зокрема врожайност сшьськогосподарських культур, що залежить вщ водного i поживного режи-мiв, а ri своею чергою вiд змiни природно-кшматичних чинникiв та збшь-шення антропогенного навантаження на сшьськогосподарсью землi. На прак-тицi доцiльно враховувати i ринкову щну, яка буде сформована шсля зняття мораторiю на продаж сшьськогосподарських земель. Натепер також юнуе ринкова щна, яка вщображае спекулятивш й тiньовi процеси в нашш держа-вi. Тому створення единого кадастру вЫх видiв земельних ресурЫв було i е доцiльним, е законодавчою i нормативною базою поряд з агрохiмiчною пас-портизацiею для ЕА земельних ресурЫв, е оптимальною умовою зняття мора-торiю за умови дотримання законодавства всiма суб'ектами господарювання та власниками земель. Такий мехашзм вiдомий у наукових публжащях та до-повнений процедурою еколопчних аудиту i сертифшаци, що повшстю гармо-нiзуе систему вiдносин оренди, кушвл^ продажу, використання земельних ресурЫв взагалi та сiльськогосподарських зокрема. Результатом такого на-укового обгрунтування та залучення геоiнформацiйних технологiй i дистан-цiйного зондування землi ((Г1С/ДЗЗ), рис. 1) буде видшення на ix основi тих земельних дiлянок що оптимально можуть бути використанi для:
• видшення тд земт запасу;
• залюнення також i тд "енергетичт", "кютсвш", рекреатйт та шш1 види л1-Ыв або, як свщчить практика, поеднання таких функцш;
• залюнення на територи мелюративних систем, на яких вщбуваеться ренату-ризацiя;
• залуження земель;
• вирощування еколопчно безпечно! продукцii;
• спещал1защя господарств, фермерiв залежно вiд кон'ектури риншв сировини та продукцii всх рiвнiв;
• вирощування сидерат1в, олшних культур з метою перероблення на бюпаливо;
• оптимiзацii' вiдсоткiв люистосп як для зони Полiсся, так i для зони Лiсостепу (наприклад, натепер вони не вiдповiдають оптимальним у Рiвненськiй области) тощо.
Рис. 1 Схема системного аналiзу шформаци з метою отримання картографiчного забезпечення для кадастровое оцшки землi
До таких процеЫв доцшьно залучити земл1 вшськових пол^ошв, зон вщчуження, забруднених промисловютю, промислових та побутових пол1го-шв тощо. Вщомо, що внаслщок нерацюнального використання багатьох ви-д1в земель, вщсутносл ефективного власника, недосконалоi законодавчо-нор-мативноi бази на мелюрованих, сшьськогосподарських (у минулому) землях, вшськових пол1гонах вщбуваеться люовщновлення. Тому завданням регь ональних оргашв влади е оптимальне використання таких земель на основ1 процедури еколопчних аудиту i сертифжацн.
Зпдно з Кютським протоколом одинищ абсорбцн можуть бути збшь-шеш внаслiдок заходiв iз лiсовiдновлення та рацiонального використання (управлшня) наявних лiсових ресурсiв, пiд яким потрiбно розумiти комплек-сне iхне використання: рекреацiя, заготiвля лише стиглоi деревини, збiр люо-воi продукцн тощо (рис. 2).
Звiдси напрямки дiяльностi iз створення лiсових одиниць абсорбци визначають термiн дi! люових вуглецевих сертифiкатiв: довготермiновi (40 i бiльше рокiв), середньотермiновi (20-40 роюв), короткотермiновi (5-20 рокiв) [9] можуть бути доповнеш короткостроковими вiд використання енергетич-них лiсiв, насадження польових захисних люосмуг, садiвництва, а на перспективу - i врахування залуження земель з низьким боштетом, висаджуван-ня приватних лiсiв тощо.
Напрями д1яльност1, як\ забезпечують дспонування вуглсцю
Насадження р1зннх ВИД1В л1с1в
1
1 г 1 г
Збшыпення площ пщ ЛГСОМ Удосконалення використання л1сових ресурс1в
^ 1 г 1 г
Люовщновлсння
Оптимпашя рубань
Енергетичш л ¡си, насадження польових захисних лкосмуг, сад!вництво
Виконання люогосподарських роб1т, спрямованих на пщвищення продуктивное!! л1су
1' Вибфковс 11 Врахування
вирубування вжу руоань
Залуження земель з низьким боштетом, заповщання та, як
наслщок, л!совщновлення, висаджування приватних л1ав
Рис. 2. Напрями депонування вуглецю
На основi дослщжень Ю.В. Кузмiних, а саме: люових вуглецевих сер-тифiкатiв другого типу, наприклад, плошд "вуглецевих" лiсiв у Леншградсь-кiй областi Росiйсько! Федераци можуть зрости на 308,1 тис. га внаслщок: не-лiсових земель у структурi державного лiсового фонду, площ земель пiд ча-гарниками, сшьськогосподарських земель, якi не використовуються (для чого автор пропонуе натурш дослщження) [9]. Як вiдомо, ЕА земельних ресурЫв та розробленi нами методики передбачають натурне дослщження об'екпв дослiджень [5]. Доцiльно зауважити, що через несанкцiонованi рубання клас боштету лiсiв зменшився, що необхiдно враховувати тд час формування ринку вуглецевих сертифша^в як у Рiвненськiй област^ так i в Укра!нi.
Для Рiвненсько! областi, за статистичними даними, площд "вуглецевих" лiсiв другого типу можуть бути збшьшеш завдяки лiсовiдновленню, ль сорозведенню - на землях люового фонду у середньому вщ 3000 до 5000 га на рш; створенню захисних люонасаджень на непридатних для сшьськогос-подарських землях у середньому вщ 100 до 500 га на рщ залюнення ярiв, балок (зауважимо, що таю процеси вщбуваються без мотиваци щодо реалiзацi! лiсових вуглецевих сертифжа^в).
Враховуючи, що поточний рiвень СО2-еквiвалента складае 430 ррт i збiльшуеться на 2 ррт щорiчно, натепер необхiдно стабiлiзувати рiвень пар-никових газiв в атмосферi мiж 450-550 ррт СО2-еквiвалента. Стабiлiзацiя ви-кидiв на цьому рiвнi потребуе зниження викидiв принаймi на 25 % (та бшь-ше) до 2050 р. порiвняно з поточними об'емами викидiв [10]. Тому одним iз способiв досягнення цiе! мети, поряд iз регулюванням викидiв промисловю-тю, буде збiльшення "вуглецевих" лiсiв.
Отже, екологiчна сертифiкацiя у сферi природокористування та при-родоохоронно! дiяльностi створюе умови для ефективного виршення наяв-них еколого-економiчних проблем та попередження !хнього виникнення в
майбутньому; врахування синергетичних ефекпв шд час оцшювання тенден-цiй щодо стану i якостi природного капiталу [11]; системного забезпечення шформаци для управлшня еколопчною безпекою регiону [9]; зокрема обгрунтовуе еколого-економiчнi передумови мотивацiï щодо реашзацн люо-вих вуглецевих сертифiкатiв тощо [1]. Основним завданням держави при цьому е створення правових (закону Украши "Про екологiчну сертифжа-щю"), соцiально-економiчних, нормативних, органiзацiйних та шституцшних передумов для запровадження екологiчноï сертифжацн у сферi природоко-ристування, забезпечення сталого розвитку i життедiяльностi сусшльства в умовах складноï екологiчноï та економiчноï ситуацiй.
Тому в концепцн екологiчноï сертифiкацiï доведено необхiднiсть ви-переджаючо1' стандартизацiï i сертифiкацiï, зокрема 1'хнш розвиток щодо еко-лопчного обгрунтування господарських i економiчних ршень, рацiонального природокористування та природоохоронно!" дiяльностi, врахування змiн при-родно-клiматичних умов насамперед для агропромислового сектору, бо участь Украши у СОТ, з одного боку, вщкривае новi можливост^ а з шшого -посилюе конкуренцiю i лише орiентацiя на шноваци дае найбiльший еконо-мiчний ефект, який постiйно пiдтверджуеться св^овим досвiдом [1]. Участь Украши в Техшчних комiтетах Мiжнародноï органiзацiï зi стандартизацiï та iнших свiтових оргашзащях надае можливiсть стандартизувати запропонова-ш новiтнi рiшення, а також, зокрема, щодо агропромислового сектору, люо-вих вуглецевих сертифжата, торгiвлi, науки тощо.
Лггература
1. Скрипчук П.М. Концептуальш засади екодог1чно'1 сертифшацп в Укрш'ш // Системы - 2008: метрология, стандартизащя, сертифшащя : матер. наук.-техн. конф. (до 40-р1ччя створення ДП НД1 "Система", 30-31 жовтня 2008 р., м. Льв1в). - С. 228-231.
2. СОУ 73.1-37-223:2007 Яюсть грунту. Сертифшащя земель (грунпв) сшьськогоспо-дарського призначення. Оцшювання та встановлення категорп якосп земельно! д1лянки. За-гальш положення.
3. Скрипчук П.М. Об'ективна потреба формування системи еколопчно'1 сертифшацл у галуз1 природокористування // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : НЛТУ Украши, 2009. - Вип. 19.6. - С. 70-79.
4. Skripchuk P.M. Ecological certification is economic and ecological instrument of the informative providing in the field of using natural resources // Економка: проблеми теорп та практики : зб. наук. праць. - У 6 т. - Дншропетровськ : Вид-во ДНУ, 2009. - Т. V, вип. 251. - С. 1148-1155.
5. Скрипчук П.М. Оцшка еколопчно'1 безпеки осушуваних сшьськогосподарських земель : монографiя / Скрипчук П.М., Бондар О.1., Рибак В.В. - К. : ДА Мшприроди Украши, 2009. - 325 с.
6. Довщка Центрально'1 геофiзичноï обсерваторп МНС Украши: "Кдiмат Украши" / за ред. В.М. Лшшського, В. А. Дячука, В.М. Бабiченко. - К. : Вид-во "Раевського", 2003. - 236 с.
7. Добряк Д.С. Економiчний оборот землi в Укрш'ш: теорiя, методология i практика / Д.С. Добряк, А.Г. Тихонов, Л.В. Паламарчук. - К. : Вид-во "Урожай", 2004. - 136 с.
8. Гарнага О.М. Екодого-економiчнi засади формування ринку сшьськогосподарських земель : монографiя. - Рiвне : Вид-во НУВГП, 2006. - 142 с.
9. Кузминых Ю.В. Экономические основы формирования рынка лесных углеродных сертификатов : монография / Ю.В. Кузминых. - М. : ГОУ ВПО МГУЛ, 2005. - 240 с.
9. Скрипчук П.М. Управлшня еколопчною безпекою у сферi природокористування / Скрипчук П.М., Рибак В.В. // Сучасш шформацшш технологп управлшня еколопчною безпе-
кою, природокористуванням, заходами в надзвичайних ситуацiях : матер. VII Мiжнар. наук.-практ. конф. - Кмв-Харюв-АР Крим, 2009. - С. 189-196.
10. United nations frame work convention on climate change, second works National, 15-16 november, 2006.
11. Скрипчук П.М. Значення еколопчно'1 сертифшацп у формуванш менеджменту якосп навколишнього природного середовища // Проблеми рацiонального використання сощ-ально-економiчного потенцiалу регiону: фшансова полiтика та швестицп. - Рiвне : Вид-во НУВГП, 2008. - Вип. XIV, № 4. - С. 50-63.
Скрыпчук П.М. Методологические принципы адаптации сельскохозяйственного производства с учетом изменения экономических и экологических факторов
Обоснованно необходимость использования концепции экологической сертификации и ее методологических положений в сфере природопользования с целью рационального использования естественного капитала на примере осушаемых земель сельскохозяйственного назначения.
Ключевые слова: экологические аудит и сертификация, осушаемые земли, за-лесение, лесные углеродные сертификаты.
Skripchuk P.M. Methodological principles of agricultural production adaptation recognition change of economic and ecological factors
The necessity of the using ecological certification conception is proved and its methodological positions in the field of the natural resources using with the purpose of the rational use of natural capital on the example of the drained earths.
Keywords: audit and certification, drained earths, forests landing, forest carbon certificates.
1 2
УДК504.058 Dr. hab. ElzbietaSkorska , dr. UlyanaBashutska ,
dr. hab. Slawomir Stankowski1
MEASUREMENTS OF CARBON DIOXIDE CONCENTRATION [CO2] IN ATMOSPHERE AND INFLUENCE OF ENHANCED [CO2] ON PLANTS OF WHEAT (TRITICUM AESTIVUM L.)
Trend of atmospheric carbon dioxide concentration [CO2] in last fifty years, known as 'Keeling curve', and monitoring of CO2 in Mauna Loa Observatory of Hawaii is described in the paper. Enhanced level of CO2 affects plants, including wheat, which is one of the most important crop plant species. Some changes caused by this factor are positive, particularly faster growth, development and better photosynthesis of plants. On the other hand, elevated [CO2] affected lower yield quality. Some results of own experiments on the wheat plants are presented.
Keywords: C3, C4, grain quality, Keeling curve, Mauna Loa, photosynthesis.
The rise in atmospheric carbon dioxide concentration [CO2] is one of the best documented global atmospheric changes of the past half century (Ainsworth & Long 2005, IPCC 2007). Even though measurements of CO2 level are performed by many observatories in the world, Mauna Loa Observatory on the Island of Hawaii is considered as the most important of them. It is located at an elevation of 3397 m on the northern flank of Mauna Loa volcano at 200 north (Fig. 1). This ob-
1 West Pomeranian University of Technology, ul. Slowackiego 17, 71434, Szczecin, Poland
2 NUFWT of Ukraine, L'viv
