CC BY
11
УДК 334.375:338.467
G. I. 1вченко,
кандидат техмчних наук, Полтавський ун1верситет споживчог кооперацИ' Украг'ни
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЩДХОДИ ДО П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИеМСТВ ЗА ДОПОМОГОЮ сучасних 1НФОРМАЦ1ЙНО-КОМУН1КАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Постановка проблеми. Економ!чний ycnix дер-жави безпосередньо визначасться наявнiстю в нiй кон-курентоздатних галузей i тдприемств. Конкурентноз-даттсть кра!ни, у свою чергу, обумовлена послщовт-стю та системнiстю ршень на рiвнi державно! влади ввдносно ключових факторiв, вiд яких залежить !! yспiшнiсть. У свiй час конкурентноздаттсть кра!ни значною мiрою залежала ввд наявностi трьох основних факторiв виробництва — природних ресyрсiв, трудо-вих ресyрсiв i капiталy. З розвитком виробництва та науково-техтчного прогресу конкyрентноздатнiсть почали визначати фактори вищого рiвня, передyсiм це шформацшно-комуткащйна шфраструктура кра!ни, !! науковий потенщал i рiвень освiти населення. Пвдвищен-ня добробуту населення виявляеться у зростанн ВВП на одну особу, яке, у свою чергу, визначаеться темпами економiчного зростання кра!ни. Останне залежить вiд масштабiв i ефективност виробництва, значущост й адаптивност економiчно! системи, здатностi тдприемств швидко й адекватно реагувати на виклики сучасного ринку. Становище, що склалося сьогоднi на пiдприемствах Укра!ни, обтяжене цшою низкою наслiдкiв свгтово! економiчно! кризи. За цих умов даяльнють пiдприемств зазнае впливу таких чинниюв, як неврегульований i стрiмкий рют цiн, спад виробництва та реалiзацi! продукци в багатьох галузях народного господарства, платiжна криза, банкрутство. Усе це об'ективно вимагае нових пiдходiв i теоретичного ос-мислення шляхов забезпечення ефективно! дальности пiдприемств в умовах динамiки !х розвитку.
Прiоритетним напрямком практично! реалiзацi! цього е виявлення нових можливостей забезпечення ефективно! дiяльностi пiдприемств за рахунок широкого впровадження новгттх шформащйно-комутка-цiйних технологiй (1КТ) для бiзнесy.
Аналiз останшх досл1джень. У лiтератyрi проблеми використання 1КТ для електронних економiчних вiдносин тдприемств знайшли вiдображення в роботах Д. Козье, Ф.В. Бабина, I.T. Балабанова, Г. Мшса, Д. Шнайдера, А.М. Берези, I.A. Козака, М.В. Макаро-во!, О.В. Сапоговсько! та iнших [1 — 9]. Завдяки мож-ливостi продажу товарiв i послуг за допомогою сучасних IKT й комп'ютерних мереж до нашого лексикону yвiйшло словосполучення «електронна комершя» [1 — 3]. Визначення йому дали фахiвцi компанй IBM: елект-
ронна комершя — здшснення будь-яких форм дiлових угод за допомогою шформацшних мереж [6; 7]. У за-гальному випадку електронна комершя передбачае:
— подання шформацл про товари та послуги тдприемства [10];
— замовлення товарiв та послуг через мережу [11];
— онлайн оплата замовлення [5; 6].
На сьогодшшнш день основною глобальною мережею у свт, завдяки якш поширилась електронна комершя, е мережа 1нтернет [8]. Розвиток мереж! 1нтер-нет та сучасних IKT дозволив створити електроннi ма-газини, банки, рекламнi агентства та установи. Але досить багато тдприемств використовують всесвiтню мережу й IKT значно ширше, нж це передбачаеться електронною комерцiею [4; 9]. З'явилося бтьш широ-ке поняття — «електронний 6!зшс». I.A. Козак визна-чае електронний бiзнес як будь-яку длову активнiсть, що використовуе можливост глобальних шформацш-них мереж для перетворення внутрштх i зовтштх зв'язюв пiдприемства з метою створення прибутку [6].
Метою статтi е аналiз сучасного стану i тенденцiй розвитку ЖТ для електронного бiзнесy в Укра!ш, визначення р!вня використання штернет-ресурав в шфор-мацiйнiй iнфрастрyктyрi кра!ни i розробка методолог-!чних тдходав до тдвищення ефективност д!яльност пiдприемств за допомогою сучасних ЖТ.
Виклад основного матерiалу. За ощнкою рейтингу Biqmir аyдиторiя укра!нського Iнтернетy у грудн 2008 року складала 10,3 млн. уткальних користyвачiв. Пор!вняно з показниками 2007 року в^булося збiльшення приблизно на 60%. У 2009 рощ аyдиторiя користyвачiв Iнтернетy в Укра!нi за р1зними оцiнками досягла ввд 11 до 12 — 13 млн оаб. Стр!м^ зростання сфери ЖТ i збiльшення доступу до широкосмуго-вого Iнтернетy в регiонах сприяе збiльшенню юлькосп користyвачiв всесвiтньо! мережi в Укра!нi [12].
Дослiдження компанй InMind i мiжнародно! ме-режi Factum-Group свiдчать, що частка користyвачiв Iнтернетy в Укра!нi вшом 15 — 75 роив складае 27% [13]. Це бшьше 10 млн. користyвачiв, що тдтверджу-ють матерiали аналiзy Biqmir [12]. Ввдповдао до дос-лiджень Internet WorldStats за шльшстю користyвачiв Iнтернетy Укра!на посщае друге мiсце серед кра!н Центрально! й Схвдно! Свропи [13]. За даними InMind рiвень проникнення Iнтернетy в Укра!нi дозволяе
peKiaMi точно влучити до щльово1 аудиторп користу-Ba4iB мepeжi й охопити до двох третин молодi у круп-них i сepeднiх мiстaх й до 40% активного населення краши [13]. Кожeн п'ятий мeшкaнeць Украши вшом вiд 18 рошв i стapшe е коpистувaчeм Iнтepнeту. Основна частина аудиторп Iнтepнeту — це молодe поко -лiння у вщ 22 — 45 рошв, якe нaйбiльш сощально aктивнe й вiдкpитe до iнновaцiй. Бiльшe половини (52%) таких людeй мають вищу або нeповну вищу освiту, а 57% з них отримуе сepeднiй прибуток або вищe сepeднього. Поpiвняно з нaсeлeнням Украши вiком ввд 18 рошв i стapшe ця група складае 35% [13]. В основному це мeшкaнцi крупних i сepeднiх мiст [12].
ДослiджeнняAdvertisinq Expenditure Forecasts ввд ZenithOptimedia дають тдстави стверджувати, що вжe у 2011 рощ Iнтepнeт будe займати 15,6% у peклaмних витратах на свгтових ринках. Прогноз свiдчить, що краши з пepeхiдною eкономiкою (у тому чи^ Укра1-на) збiльшaть свою частку на свiтовому ринку рекла-ми з 30% до 36%. Останшм часом динaмiкa зростан-ня частки Iнтepнeту в peклaмних бюджeтaх в Укра1ш складала мaйжe 50%. Сьогодн Iнтepнeт в Укра1ш зби-рае близько 1,5% peклaмних гpошeй. Алe за прогнозом у нaйближчi роки цeй показник наблизиться до показнишв Захвдно1 Свропи й Росп, дe на Iнтepнeт вит-рачаеться 8 — 10% peклaмних бюджeтiв [13].
Сepeд Iнтepнeт-peсуpсiв (портали, сайти новин, пошуковi системи) в Укра1ш пepшi мiсця посiдaють по-шуковi систeми Gooqle (62%, агнглшськомовна частина мepeжi) та «Яндeкс» (59%, pосiйськомовнa частина мepeжi) i украшський портал ukr.net (57%). [13]. Щодо вiдвiдувaння укра1нських Iнтepнeт-поpтaлiв, то 35% украшських коpистувaчiв у бepeзнi 2009 року побува-ли пpинaймi одного разу на поpтaлi ukr.net, 24% — на biqmir.net, 16% — на meta.ua [13]. Основними Irnep-нeт-peсуpсaми украшського ринку контекстнох рекла-ми е Gooqle, «Яндекс», «Бегун», meta.ua i I.ua [12].
Gooqle—пошукова система, яка пропонуе Abi рек-лaмнi програми — Gooqle AdWords для тдприемств-peклaмодaвцiв i Gooqle AdSense для власниюв сайпв [8]. Контeкстнa peклaмa Gooqle е найбтьш популярною се-peд укра1нських компaнiй i peклaмних aгeнтств [12].
«Яндeкс» — популярний pосiйський портал [8]. Мае систему pозмiщeння контекстнох peклaми—«Ян-дeкс.Диpeкт». Позицiонуе сeбe головним конкурентом Gooqle на pосiйськомовному пpостоpi [12].
«Бeгун» е засновником й одним з лiдepiв ро-сшського ринку контекстнох iнтepнeт-peклaми з 2002 рокку. Це сepвiс з оплатою за peзультaт i aкцiйним щно-утвоpeнням. Сьогоднi дiлepськa мepeжa «Бегун» в Укра1ш розширилась i нараховуе на цей час бiльшe 130 агентств в уах peгiонaх краши. Частина з них (35%) спeцiaлiзуеться на комплeксному обслугову-вaннi тдприемств-рекламодавщв у мepeжi Iнтepнeт. Вони пропонують контeкстнi продукти piзних сepвiсiв
поруч з мeдiйною peклaмою, а також у pядi випадшв i SEO-просування. Друга частина aгeнтств (31%) зай-маеться вeб-pозpобкою i пропонуе контекстну рекламу як складову пакету послуг. Тpaдицiйнi peклaмнi aгeнтствa складають 16% [12].
Сepвiс I.ua входить у ТОР-5 укра1нських пор-тaлiв. Кiлькiсть контaктiв на поpтaлi досягае 24 млн. у тиждeнь. Мюячна aудитоpiя I.ua складае 4,6 млн. ко -pистувaчiв. Розмiщeння контекстнох peклaми в пошу-ковiй систeмi портала I.ua здiйснюеться за допомо-гою автоматизовано! системи Context.Holder (розроб-ник Iнтepнeт-aгeнство Ми6) [12].
Пошукова систeмa meta.ua е лiдepом з набору сepвiсiв для коpистувaчiв. Вона обробляе удвiчi бiльшe пошукових запипв, шж усi iншi украшсьш пошуков1 систeми. У 2006 pоцi прибуток компанл склав близько $2 млн. Аудитоpiя нараховуе щомiсячно бiльшe 4 млн. активних укра1нських коpистувaчiв.
За дослiджeннями aнaлiтикiв сepвiсу «Бегун» у 2008 pоцi найбтьший попит у коpистувaчiв Iнтepнeт в Украш мали тематики «Освгта», «Пpомисловi товари», «Авто», «Дозвтля i вiдпочинок», «Дов1дники», «Знай-омства», «Медицина», «Розваги, фшьми, музика», «Нepухомiсть», «Послуги в !нтернет1». Лiдepaми серед тематик пiдпpиемств-peклaмодaвцiв були «Пpомисловi товарищ», «Освiтa», «Нepухомiсть», «Авто», «Медицина», «Фiнaнсовi послуги», «Туристичн послуги», «Ремонт житла», «Зв 'язок» i «Комп'ютерна й цифрова тех-нiкa» [12]. Статистика, яка наведена аналтиками АЦ ЗАТ «Бегун», дозволяе спостер^ати шльшсть пepeходiв украшських коpистувaчiв Iнтepнeт за оголошеннями тдприемств-рекламодавщв i визначити напрямки укладання iнвeстицiй тдприемствами в IKT для залу-чення бтьшо1 юлькосп потенцшних менпв.
За даними дослвдницькох компанл Cortex у 2009 рощ рекламодавщ скоротили витрати на всi peклaмнi носи, за винятком Iнтepнeту, де ввдбулося зростання на 5% [14]. Головною перевагою !нтернет-реклами в умовах кризи е ll низька вapтiсть. Наприклад, вартють тис^ контакпв (ВТК; визначае вщношення витрат на рекламу до юлькосп людей, якх ll побачили) в Imep-нет вiд $1,7. Поpiвняно з iншими засобами мeдia: у пpeсi — ВТК складае $10,73, ВТК у зовшшнш рек-лaмi — $1,52, на радю ВТК — бiля $3,16 [14]. За даними мeдiaaгeнствa АIТI/Carat бюджет реклами в Iнтepнeтi для тдприемства складае вiд 10 тис. грн., у пpeсi й зовнiшнiй peклaмi — вiд 100 тис. грн., на те-лeбaчeннi — ввд 600 — 700 тис. грн. До^дження мeдiaaгeнствa MediaExpert/Havas свiдчaть про збтьшення у 2009 pоцi бюджепв реклами тдприемств у мepeжi !нтернет в десятки paзiв [14].
Дослщження компани Nielsen Online виявили, що за перший квартал 2009 року веб-сайти газет щомь сячно привертали увагу 73,3 млн коpистувaчiв Imep-нету. Поpiвняно з aнaлогiчним перюдом 2008 рокку спо-
cтepiгaeтьcя збiльшeння m 10,5%. Сepeдня кiлькicть пepeглядiв crop^R збiльшилacь дo 3,5 млpд., щo craa-дae зpocтaння мaйжe m 13% [15]. 3a дaними raseTOoi' Acoцiaцiï Aмepики цe нaйвищi пoкaзники з 2004 poкy. Збiльшeння ayдитopiï читaчiв гaзeт в Iнтepнeтi викли-xae yвaгy бaгaтьox гaзeтниx кoмпaнiй дo мoжливocтi oтpимaння пpибyткy ввд poзмiщeння peклaмниx oro-лoшeнь y мepeжi й oднoчacнo дo штуку життeздaт-ниx oнлaйнoвиx бiзнec-мoдeлeй, як б мoгли змeнши-ти тдшня пpибyткiв вiд peaлiзaцiï дpyкoвaниx видaнь.
У 2009 poцi Iитepнeт-peклaмy бшьш aктивнo no-чaли викopиcтoвyвaти FMCG-виpoбники, якi тpaдиц-што витpaчaють m peклaмy вeликi кoшти. Цe кoмnaнiï Procter Gamble, Nestle, Colqate-Palmolive, Coca-Cola, Reckitt Benckiser [14].
Дocлiджeиня кoмnaнiï «Яидeкc» cвiдчaть, щo з бe-peзня 2009 poкy в Y^aim aктивiзyвaлиcь aвianepeвiзни-ки й тypиcтичиi aгeнтcтвa. Mepeжa тypиcтичииx aгeитcтв «Гaлoпoм no Gвponaм» cкopoтилa бюджeт y ^eci й збiльшилa витpaти m Iнтepнeт-peклaмy дo 20 — 30%. Ha 30% збiльшилa бюджeт в Iнтepнeт кoмnaнiя «М1жш-poдиi aвiaлiнiï V^aí™». Пpeдcтaвиики кoмnaнiï cтвepд-жують, щo 0,3% кopиcтyвaчiв ïx camy гapaитoвaнo e rn-купцями гошут aвianepeвiзиикa [14]. Aнaлiз iитepнeт-peклaми вiд мeдiaaгeитcтвa MediaExpert/Havas cвiдчить, щo бiльшicть aгeитcтв здiйcиюe npoдaж peклaми нe зa кiлькicтю noкaзiв, a зa чиcлoм nepexoдiв з бaнepy. Aнaл-iтики кoмnaиiï cтвepджyють, щo nepexiд зa nocилaннями e aктивним npoявoм зaцiкaвлeнocтi кDpиcтyвaчiв, щo мoжe 6ути nopiвнянo дo noкaзникa adawareness. Maen^ нa yßaa, щo кopиcтyвaч зanaм'ятoвye peклaмy й вiдpiзняe ïï вiд iншиx [14]. 3a дaними Bceyкpaшcькoï peклaмнoï кoaлiцiï y 200В po^ oбiг peклaмнoтo pинкy в Iитepнeт cклaв 100 млн. грн. — нa бУ% бiльшe нж y 200У poцi. У 2009 po^ вiдбyлocь noдaльшe збiльшeння витpaт niдnpиeмcтв нa Iитepнeт-peклaмy—дo 20%. Пpи ц^му iншi мeдia нociï втpaтили вiд 10% дo 30% бюджeтy зa 2009 prn nopiвнянo з бюджeтoм 200В po^y.
Пopyч з nonитoм m Iитepнeт-peклaмy, oдним з нaйбiльш пepcпeктивниx нanpямкiв eлeктpoннoгo бiзнecy e Iнтepнeт-пpoдaж зa дonoмoгoю oнлaйн-мa-гaзинiв. 3a oцiнкaми yкpaïнcькиx диcтpиб'ютepiв y пepшiй noлoвинi 200В poкy чepeз Iитepнeт бyлo ^o-дaнo дo 10% вeликoï noбyтoвoï тexнiки, близькo 12 — 15% даутбушв i дo 30% цифpoвoï дзepкaльнoï фoтo-тexнiки й мoбiльниx тeлeфoнiв вiд зaгaльнoгo oбcятy збуту зa poздpiбними кaнaлaми [11]. 3a oцiнкaми erc-TOp™, зaгaльний oбcяг npoдaж чepeз oнлaйн-мaгaзи-ни в Укpaïнi зa 200В prn cклaв дeкiлькa дecяткiв мшьдотв дoлapiв [11]. 3a ocтaннi тpи poки oбiг orn лaйн-мaгaзинiв в Укpaïнi збiльшивcя у чoтиpи pae^ дo $400 млн. 3a дaними eкcnepтiв у 2009 poni витopг вipтyaльниx niдnpиeмcтв збiльшивcя в cepeдньoмy нa 50% [1б]. Сyчacнa eкoнoмiчнa кpизa викликaлa зaнe-naд cпoживaцькoï aктивнocтi в Укpaïнi. У пepioд cra-
ду кyniвeльнoï здaтнocтi людeй oб'eктивнo nocилю-ютъcя nepexiд ткутцв зi звичaйниx тpaдицiйниx мюць тopгiвлi дo Iитepнeт-мaгaзинiв, дe тoвapи дeшeвшe. Увaжaeтъcя, щo eлeктpoнний бiзнec m4HKae cтpiмкий poзвитoк, якщo кiлькicть Iитepнeт-кopиcтyвaчiв rape-вищye 10% вiд нaceлeння кpaïии [11]. Укpaïнa цeй mpú-вжe nepeтиyлa. Оилaйн-тopгiвля в Укpaïнi ^oreArn га-peбyвae нa «тдвштй xßmi»: зpocтae кiлькicтъ Hop^-тyвaчiв Iнтepнeтy й oднoчacнo з цим кiлькicть клieнтiв oнлaйн-мaгaзинiв. Дo пepeвaг eлeктpoннoï тopгiвлi мoжнa вiднecти нeвeликий oбcяг noчaткoвиx витpaт, швидкий ст^т бiзнecy й низький piвeнь pизикiв.
Biдкpиття eлeктpoннoгo мaгaзинy вимaгae зpyч-нoï й зpoзyмiлoï в шв^ци вeб-вiтpини, дoмeннe iм'я тa отст^му ynpaвлiння кoитeнтoм. Тиnoвий caйт eлeк-тpoннoгo мaгaзииy, тoбтo вeб-вiтpинy, мoжнa зaмoви-ти cьoгoднi зa 200 — У00 дoлapiв [11]. B^ip i peecr-paцiя дoмeннoгo iмeнi, визнaчeння нaдiйнoгo й ст^б-тьдаго xocтiнтy e нaйбiльш вaжливими кpoкaми npи вiдкpиттi eлeктpoннoгo мaгaзииy. ^т^бт кopeктнa peecтpaцiя дoмeннoгo iмeнi й визнaчeння onтимaльнo-гo xocтинтy. Pe^ram- ocнoвниx yкpaïнcькиx xoc^i^-npoвaйдepiв нaвeдeнo нa cami hostpider.net.ua [11]. Пepшi мicця nociдaють кoмnaнiï Host Pro (cam hostpro.ua), MiroHost/Imena.ua (caйт mirohost.net), BestHostinq (caйт besthostinq.ua) i Freehost (cam freehost.com.ua). Фaxiвцi ввaжaютъ, щo вiдкpиття eлeк-тpoннoгo мaгaзинy вимaгae peecтpaцiï тopгoвoï мapки й дoмeн вepxньoгo piвня.UA [11]. Пopядoк вибopy дo-мeннoгo iмeнi бaжaнo здiйcнювaти в нaдiйнoгo й cra-бтьдаго peecтpaтopa. Для poзмiщeння в мepeжi Imep-нeт eлeктpoннoмy мaгaзииy пoтpiбeн cepвep. Moжливi чoтиpи вapiaити. Пepший — влacний nepcoнaльний кoмn'ютep (ПК), дpyгий — вipтyaльний cepвep, xpeirn — фiзичний (colocation) cepвep i чeтвepтий — cepвep в opern^ (dedicated). Bикopиcтaння влacнoгo ПК ш e кpaщим й дeшeвим piшeнням. Bимoги зaбeзneчeння цiлoдoбoвoгo дocтyny й витою!' npoдyктивнocтi, ш-oбxiднicть зoвнiшньoï cтaтичнoï IP-aдpecи й onлaти тpaфiкy npизвoдить дo вeликиx фiнaнcoвиx вит^т i npoблeм з ynpoвaджeнням. Оnтимaльнe piшeння — вибip xocтiнтy в зoвнiшньoгo npoвaйдepa. Дo naкeтy пocлyг npoвaйдepa вxoдять бeзлiмiтний тpaфiк, зaбeз-neчeння бeзnepeбiйнoгo дocтyny дo camy, iншi дoдaт-кoвi cepвicи. Bipтyaльний cepвep нe мoжe кoнкypyвa-ти з фiзичним у nитaнняx зaбeзпeчeння вимoг iнфop-мaцiйнoï бeзneки. Heoбxiдний cтyпiиь зaбeзneчeння бeз-neки кoнфiдeнцiйнoï iнфopмaцiï дae видiлeний фiзич-ний cepвep. Bиcoкa вapтicть cepвepy, нeoбxiднicть т-cтiйнoгo тexнiчнoгo oбcлyгoвyвaння й пepioдичнoï iнcтaляцiï npoгpaмнoтo зaбeзneчeння визнaчae, щo npи вiдкpиттi eлeктpoннoгo мaгaзинy aльтepнaтиви вию-pиcтaнию opeнди cepвepy нe мae. 3poзyмiлo, щo для вeликиx гliдnpиeмcтв нaйкpaщим вapiaитoм зaлишaeть-cя видiлeний фiзичний cepвep, щo гapaитye бiльшe
забезпечення питань фiзичноl й шформацшно1 безпе-ки. Але це вимагае додаткових фiнaнсових витрат, як пов'язaнi з виpiшeнням технчних, оргашзащйно-штат-них та iнших питань.
Для електронного магазину, який починае роботу, досить дек1лька десятшв мегабайт дискового простору на сервера Електронний магазин з великим каталогом товapiв, базою даних покупцiв вимагае вiд одного пгабайту дискового простору на сервера Вартють pозмiщeння сайту на сepвepi провайдера в Укра1т сьо-годш складае дек1лька сотень гривень у рш [11]. При Kупiвлi хостшгу ряд пpовaйдepiв рееструе доменне iм'я безкоштовно. Треба зазначити, що надшний провайдер забезпечуе щлодобову тдтримку сepвiсiв за телефоном i Е-mail, дае можливють використовувати FTP-до-ступ для публшаци прайс-листов. Iснуе щкава пропози-цiя для пiдпpиемств, як хочуть спробувати себе в електронному бiзнeсi, але не прийняли остаточне ршен-ня до мкраци в онлайн-сегмент. Для таких пiдпpиемств найбтьш вилдно брати в оренду повтстю готовий ти-повий iнтepнeт-мaгaзин, який розмщено на сepвepi провайдеру Замовнику не потpiбно замовляти дизайн сайту, розбиратися в тонкощах роботи системи управ-лшня ресурсом. Початок електронного бiзнeсу збк'аетъ-ся з наповненням електронного каталогу товapiв. Мшмальний термш контракту на оренду штернет-мага-зину складае один мiсяць [11].
Дослщження компани «Хостмастер» сввдчать, що у 2008 рощ число зареестрованих доменних iмeн у зонi .UA збшьшилось на 22%. Початок 2009 року зас-вщчив, що влaснi ^^pi^n у мepeжi Iнтepнeт мають близько 400 тис. украшських тдприемств й звичай-них громадян. Нaйбiльш висок показники зростання у домена .com.ua: за 2008 рш число iмeн збiльшилось майже на 40%, тобто кшьшсть сaйтiв у комepцiйнiй зош укра1нського сегменту мepeжi Iнтepнeт склала 136 тис. [16]. Головною перевагою мepeжi Iнтepнeт й су-часних IКТ, як середовища для електронного бiзнeсу при пiдвищeннi ефективност даяльносп тдприемств, е зменшення витрат тдприемств на здшснення дшо-вих операцш, допомога в потоку нових риншв збуту як у сepeдинi краши, так i за ll межами [17].
Таким чином, проведений aнaлiз сучасного стану й тенденцш розвитку IКТ для електронного бiзнe-су тдприемств дозволяе визначити основш методо-логiчнi тдходи до тдвищення ефективност дальност пiдпpиемств за допомогою сучасних IКТ:
— змiнa маркетингових стpaтeгiй тдприемств у напряму електронних продаж, розвиток електронно1 комерцл, створення електронних мaгaзинiв, упровад-ження системи електронних плaтeжiв;
— розвиток електронно1 реклами тдприемств, впровадження iнтepaктивних технологш, iнновaцiйних медаа-проекпв, новiтнiх процедур медаа-вишрювань;
— aктивiзaцiя використання електронних техно-
логш тдприемствами (максимально зaдiяти ресурси мepeжi Iнтepнeт, сучaснi вeб-сepвiси, розробляти бiзнeс-модeлi, здiйснювaти стpaтeгiчнe планування розвитку тдприемств з урахуванням сучасних ЖТ);
— aвтомaтизaцiя основних бiзнeс-пpоцeсiв тдприемств;
— розробка стратеги розвитку систем управлш-ня тдприемствами.
На думкку автора, для peaлiзaцil вказаних методо-логiчних пiдходiв можна визначити декшька основних нaпpямiв щодо виpiшeння проблем у сфepi ефективно1 даяльносп тдприемств iз використанням сучасних IКТ:
— розробка законодавчо1 бази та нормативно-правових докумeнтiв, що забезпечить створення ме-режево1 iнфpaстpуктуpи вiтчизняного бiзнeсy удос-коналення судово1 системи, заохочення конкуренцл, виважена тарифна полiтикa й оподаткування;
— aктивiзaцiя iнвeстицiй в нащональну шформа-цiйно-комунiкaцiйну iнфpaстpуктуpу з обов'язковим створенням регулюючих та податкових умов, заохо -чення iнвeстицiй до приватного сектору: малих та се-peднiх пiдпpиемств, реальна рекапи^защя банив, кредитування iнновaцiйних пpоeктiв;
— застосування спещальних стимулюючих урядо-вих заходав щодо розробки, виготовлення й впровадження ГКТ у piзнi гaлузi господарювання; забезпечення пiльгового доступу школам, ушверситетам, лiкapням, бiблiотeкaм до шформащйного свiтового простору;
— попри юнуючий eкономiчний стан проводити iнвeстицiйну полiтику, спрямовану на тдтримку на-цiонaльних виробнишв i розробниюв зaсобiв IКТ (про-грамних, комп'ютерних, комуткацшних) та систем уп-paвлiння тдприемствами, тдтримка внутpiшнього попиту (розвиток шфраструктури, забезпечення шфор-мaцiйно-комунiкaцiйними послугами, доступу до ме-peжi INTERNET);
— модершзащя пiдpиемств (у першу чергу, систем упpaвлiння тдриемствами), оптишзащя витрат;
— гeнepaцiя, розповсюдження iнновaцiй, створення iнновaцiйних цeнтpiв, aктивiзaцiя роботи техно-паршв;
—перебудова процесу навчання спeцiaлiстiв з ЖТ з огляду на сучaснi умови ведення бiзнeсу та ринку, проведення грунтовних змiн у тeхнологiях навчання;
— пошук i вивчення шлях1в удосконалення тех-нологiчного передбачення (прогнозування) IКТ на перспективу з урахуванням досягнень бю-, нано- i GRID-тeхнологiй.
Висновки. Таким чином, мережа Ытернет за допомогою сучасних ЖТ постае як канал продаж товару, дае як середовище пошуку рекламное' та iншоl шфор-мацп й безпосередньо як об'ект електронного бiзнeсу пiдпpиемств (хостшг, наповнення, тдтримка працездат-ност сайпв iншe). Питання оптишзацл й зменшення вартост бiзнeс-пpоцeсiв пiдпpиемств е особливо важ-
ливим в умовах сучасно1 екожмчно1 кризи. Поеднан-ня можливостей всeсвiтньоl мepeжi, сучасних ГКТ з реальним бiзнeсом забезпечить тдвищення ефектив-ност дальност та дасть новий iмпульс розвитку укра1-нських тдприемств. Напрямок подальших дослiджeнь автор бачить у pозpобцi методик використання сучасних IКТ для електронного бiзнeсу тдприемств.
Лiтература: 1. Козье Д. Электронная коммерция / Д. Козье.
— [пер. с англ.]. — Москва : Издательско-торговый дом «Русская редакция». — 1999. — 288 с. 2. Бабкин Ф. В. Электронная коммерция и новые организационные формы компаний / Ф. В. Бабкин // Менеджмент в России и за рубежом. — 2000. — №1. — С. 121 — 129. — Режим доступу : http://www.cfin.ru/ press/manadgment/2000-1/index.shtml. 3. Балабанов И. Т. Электронная коммерция [Текст] / И. Т. Балабанов // Санкт-Петербург : Питер, 2001. — 336 с. 4. Минс Г. Метакапитализм и революция в электронном бизнесе: какими будут компании и рынки в XXI веке / Грейди Минс, Девид Шнайдер. — [пер. с англ.].
— М. : Альпина Паблишер. — 2001. — 280 с. 5. Береза А. М. Електронна комерщя : навч. поибн. / А. М. Береза, I. А. Козак, В. М. Гужва та ш — К. : КНЕУ, 2002. — 324 с. 6. Козак I. А. Ыформащйш технологи вipтуaльних оргашзацш : навч. поибн. / I. А. Козак. — К. : КНЕУ, 2005. — 336 с. 7. Макарова М. В. Оргашзацшно-технолопчна база електронного бiзнeсу / М. В. Макарова // Наук. вюник ПУСКУ. Сepiя «Економ. науки». — 2005. — №1(15). — С. 92 — 101. 8. Макарова М. В. Ыформатика та ком-п'ютерна техтка : навч. поабн. / М. В. Макарова, Г. В. Карнаухова, С. В. Запара. — Суми : ВТД «Ут-верситетська книга», 2008. — 665 с. 9. Сапоговсь-ка О. В. Облш електронно1 тоpгiвлi товарами через мережу !нтернет / О. В. Сапоговська // Торпвля i ри-нок Украши : темат. зб. наук. пр. — 2008. — Вип. 26.
— Т. 1. — С. 288 — 296. 10. Интернет бизнес как выход из кризиса. — Режим доступа : <http:// biznesqid.com.ua/3728.html>. 11. Должан В. Кризис «пришпорит» рост e-pumema / В. Должан // Itnews. ^m. — Режим доступа : <http://itnews.com.ua/ analitics/177.html>. 12. Циферов И. Контекстная реклама популярна во время кризиса / И. Циферов // Itnews.com. — Режим доступа : <http://itnews.com.ua/ analytics /182. html>. 13. Корчак М. В Уанете нашли платежеспособную аудиторию / М. Корчак // Itnews.com. — Режим доступа : <http://itnews.com.ua/ analytics/185.html>. 14. Реклама ушла в Интернет. Причина — дешево и эффективно. — Режим доступа
: <http://biznesqid.com.ua/3269.html>. 15. CM^ бизнес уходит в Интернет. — Режим доступа : <http:// biznesqid. com.ua/3692.html>. 16. Предпренимателю на заметкку. Рентабельность Интернет-бизнеса даже во время кризиса достигает 30%. — Режим доступа : <http:/ /biznesqid.com.ua/3086.html>.
1вченко С. I. Методолопчш тдходи до тдвищення ефективност дiяльностi тдприемств за до-помогою сучасних тформацшно-комуткащйних технологш
Розглянуто сучасний стан i тенденци розвитку ЖТ для електронного бiзнeсу в Украшт Визначено piвeнь використання штернет-ресурав в шформацшнш шфра-стpуктуpi краши. Запропоновано основн методолоп-чних тдходи до тдвищення ефективносп дiяльностi тдприемств за допомогою сучасних ЖТ.
Ключовi слова: бiзнeс-пpоцeс, електронна реклама, електронний бiзнeс, iнтepнeт-peсуpси, шформа-цшно-комушкацшш технологи, мережа Ытернет, тдприемство.
Ивченко Е. И. Методологические подходы к повышению эффективности деятельности предприятий с помощью современных информационно-коммуникационных технологий
Рассмотрено современное состояние и тенденции развития ИКТ для электронного бизнеса в Украине. Определен уровень использования интернет-ресурсов в информационной инфраструктуре страны. Предложены основные методологических подходы к повышению эффективности деятельности предприятий с помощью современных ИКТ.
Ключевые слова: бизнес-процесс, электронная реклама, электронный бизнес, интернет-ресурсы, информационно -коммуникационные технологии, сеть Интернет, предприятие.
Ivchenko Ye. I. The methodological going near the increase of efficiency of activity of enterprises by modern of informatively-communication technologies
The modern state and progress of ICT trends is considered for electronic business in Ukraine. The level of the use of internet-resources is certain in the informative infrastructure of country. The basic are offered methodological going near the increase of efficiency of activity of enterprises by modern ICT.
Keywords: business-process, electronic advertising, electronic business, internet-resources, informatively-communication technologies, network Internet, enterprise.
Стаття нaдiйшлa до редакцл 29.04.2010
Прийнято до друку 30.04.2010
