CC BY
9
В. I. Павлов,
доктор економ!чних наук, м. Р!вне В. I. Гринчуцький, доктор економ!чних наук, м. Тернотль В. С. Кравщв, доктор економ!чних наук, м. Львгв Н. В. Павлiха, доктор економ!чних нанук, м. Луцьк
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОГРАМИ ВИКОРИСТАННЯ, В1ДТВОРЕННЯ ТА ОХОРОНИ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ВОЛИНСЬКО! ОБЛАСТ1 ТА РЕКОМЕНДАЦП ЩОДО II РЕАЛ1ЗАЦП
Стадий просторовий розвиток Украши базуеть-ся иа реадьиих передумовах, до яких иадежить иа-явшсть, стаи та мождивост використаиия природио-ресурсиого потеищаду И територп. Сьогодш иемож-диво ^иорувати так об'ективш чиииики, як вичер-пашсть природиих ресурав, иасамперед иеввдтворю-вадьиих, враздивють иавкодишиього середовища, екодопчиу спйшсть та ресурсио-екодопчиу мютшсть довкшдя, меж1 його екодопчио! отриост щодо ие-гативиих аитропогеииих дай тощо. Ул щ чиииики по-требують усеб1чиого врахуваиия в господарськш д1ядьиост1 регюшв.
Осиовиим прииципом дотримаиия домшаит ста-дого просторового розвитку краши стае забезпечеиия збадаисоваиосп природокористуваиия, як закдадеш в «Кер1виих прииципах стадого просторового розвитку Свропейського континенту», сформован Свропейсь-кою Коифереищею М1и1стр1в Репонадьюго Пдаиуваи-ия в Гаииовер1 (2000 р.), у ршеииях Всесвггаього сам-мпу в Йогаииесбурз1 (2002 р.) та V Всеевропейсько! коифереицп М1и1стр1в иавкодишиього середовища «Довитая ддя Свропи» (Кив, 2003 р.).
Важдивого зиачеиия иабувають Коивеищя щодо збережеиия европейсько! природи та природиого середовища iснуваиня, Загадьиоевропейська стратепя бюдопчиого та даидшафтиого рiзиомаиiття. 1х дотримаиия сприятиме збережеиню та збагачеиию природиих ресурсiв, дозводить ие дише пiдтримати бадаис екодопчиих систем, аде й забезпечити привабдивють територщ пiдвищити !х рекреацiйиу щишсть та яюсть життя в цшому.
Осиовиi теидеици природокористуваиия в регю-иах Украши, визиачеиi за резудьтатами до^джеиия, свiдчать про те, що пробдеми рацiоиальиого використаиия !х природио-ресурсиого потеицiалу все ще ие
виршеш. З одиого боку, мае мюце дисбадаис мiж иа-явиим потеицiалом природиих ресурсiв та фактичиим стаиом !х використаиия, з другого — юиуе иеобхiднiсть активiзацil дай щодо !х задучеиия в господарський оборот.
На жадь, заходи, спрямоваиi иа рацiональне використаиия природиих ресурав та стабiдiзацiю й оз-доровдеиия довшддя, ие дають бажаиого ефекту. Ос-иовиими причииами цього е ввдсутшсть едииого ком-пдексиого тдходу та коордииацп в рiшеииi вказаиих пробдем, иедостатие фiиаисуваиия природоохороииих заходiв, вiдсутиiсть реадьио дiючого екоиомiчиого мехашзму природокористуваиия, иедоскоиада орга-иiзацiйиа структура управлiння в цш сферi.
Надмiрна експлуатацiя окремих видiв природиих ресурав, иедоскоиалiсть форм та способiв !х заду-чеиня у вiдтворювальиий процес потребують перегдя-ду прiоритетiв !х використаиия, виробдеиия чiтких цiдьових орiентирiв стратеги в сферi природокористуваиия, иаукового обгруитуваиия дiй i механiзмiв !х досягиеиия.
Практичним iиструмеитом у контекст! забезпечеиия стадого просторового розвитку Украши е розроб-ка та реалiзацiя державиих програм використаиия та охороии природио-ресурсиого потенщаду та екодоп-чио! реабштаци 11 регiоиiв.
Доцшьнють розробки та реалiзацil Програми використаиия та охороии природио-ресурсиого потенщ-аду иа регiоиальиому рiвиi потребуе суттево1 адаптацл iсиуючих в иашш кра1ш норм i правид до европейсь-ких стаидарт1в з природокористуваиия. Леггтишзащя програмио-цiдьового пiдходу уиемождивить впдив рiзиих кои'юиктуриих iитересiв иа використаиия природиих ресурав, стане гарантом прозорост i прогио-зоваиост регiональноl подiтики в цiй сферi.
Методологгчт особливостг дослгдження. Роз-робка Программ використання та охорони природно-ресурсного потенщалу регюну (у подальшому — Про-грами) вимагае поеднання всього позитивного, що набуто вгтчизняною й свгтовою наукою в галуз1 теоре-тичних, методолопчних, практичних основ ращональ защ! використання природних ресурав. Слад виявити тенденщ! сучасно! оптим1зацй природокористування, збереження якост навколишнього природного сере-довища в контекст! сталого просторового розвитку.
Методолопчш засади щодо ощнки природно-ре-сурсного потенщалу та визначення напрям1в його по-дальшого використання базуються на теоретичних розробках i практичних матер1алах щодо ефективно-го природокористування, серед яких:
—теоретмко-методологiчнi матерiали з проблематики розробки та реалiзацi! регюнально! еколопчно! полiтикм тд керiвництвом доктора економiчних наук, професора, академiка НАН Укра!ни M.I. Долiшнього;
—результата науково! роботи в рамках фундаментально! теми «Дослщження природно-ресурсного потенщалу та перспектив екожмчного та сощального розвитку Укра!ни» пiд керiвництвом доктора екожмч-них наук, професора, академша НАН Укра!ни C.I. До-рогунцова та доктора економiчних наук, професора, члена-кореспондента НАН Укра!ни Б.М. Данилишина та «Методичш рекомендаци з розробки схеми (прогнозу) розвитку i розмiщення продуктивних сил Укра!ни та li регiонiв (областей) на тривалу перспективу», роз-робленi РВПС Украши НАН Украши в 2001 р.;
— результата економшо -географiчних та еколо-го-економiчних наукових до^джень пiд керiвництвом доктора економiчних наук, професора, член-кореспон-дента НАН Украши В.П. Руденка;
— теоретико-методологiчнi та прикладш розробки з концептуальних положень еколого-орiентовано-го розвитку регюну доктора економiчних наук, професора I.K. Бистрякова з визначення загальнодержав-них регiональних загальнодержавних прiормтетiв со-цiально-економiчного розвитку регiону та використання ii територп доктора географiчних наук, професора В. Нудельмана, як розмiщенi в «Cхемi планування те-риторп Волинсько! областЬ» пiд керiвництвом Ю. Бiлоконя;
— теоретико-методологiчнi та прикладш розробки щодо забезпечення ефективного функщонування термторiально-рекреацiйного комплексу, проведення трансформащйних процесiв на локальних територiях радiацiйного забруднення пiд керiвництвом доктора економiчних наук, професора В.1. Павлова.
Формування Програми вимагае проведення знач-ного обсягу науково-аналiтмчних, експертних, розра-хункових, погоджувальних та iнших видiв робiт, збо-
ру та опрацювання великого масиву шформащ!; детального вивчення законодавчо-нормативно! бази; уза-гальнення зарубiжного досвiду ращоналiзащ! використання i охорони природних ресурсiв.
1нформацшною базою дослiдження е законодавчi акти, Постанови Верховно1 Ради й Кабшету Мiнiстрiв Укра1ни, рiшення (декларащ!) мiжнародних форумiв, нормативнi методичнi матерiали, статистичш матерiа-ли та iншi шформащйш джерела, що стосуються пи-тань використання та охорони природно-ресурсного потенщалу в регюш.
Мгсгею Програми використання та охорони природно-ресурсного потенщалу е досягнення перспектив сталого просторового розвитку регюну на основi активiзацil його природно-ресурсних чиннишв.
Реалiзувати мiсiю можливо, досягнувши таких цтей:
— створення нових робочих мюць у всiх видах дiяльностi, пов'язаних з використанням та охороною природно-ресурсного потенщалу;
— зростання доходiв населення та поглиблення внутрiшнього ринкку споживання;
— створення сприятливих оргашзащйно-еконо-мiчних умов для радикально! активiзацi! шноващйно-iнвестицiйно! дiяльностi, дифузи iнновацiй на ва види дiяльностi в сферi природокористування;
— модернiзацiя, розширення та трансформащя сфери послуг (туристично-рекреацшних, еколопчних, iнших);
— формування iнфраструктури туристично! iндустрi! з огляду на активiзацiю освоення рекреацш-ного потенщалу;
— концентращя iнтелектуального потенщалу в репош.
Виконання мiсi! та досягнення визначених щлей можливе лише на засадах рiвноправного партнерства, спiвпрацi, взаемно! вщповвдальносп органiв влади всiх рiвнiв, науково! елгти, пiдприемницьких структур, не-урядових громадських органiзацiй, що вiдповiдае евро-пейським стандартам.
Для досягнення поставлено! мети в процес формування Програми необхвдно вирiшити такi завдання:
— розробити науково-методичнi матерiали щодо вивчення природно-ресурсних особливостей регiону;
— здшснити системно-структурний, ретроспек-тивний, оперативний та перспективний аналiз сощаль-но-економiчного та природно-ресурсного потенщалу регюну; визначити мюце та значення област у нащо-нальному господарствi Укра!ни, при цьому дослiдмти процеси економiко -географiчного розмщення !! продуктивних сил, територiальноi органiзацi! й розвитку господарства в межах Захвдного регiону Укра!ни;
— poзкpити oсoбдивoстi opгaнiзaцiï poзпoдiдy пpaцi в пpиpoднo-гoспoдapськiй сфеpi в pегioнi, а саме уточнити йoгo спецiaлiзaцiю, poзвитoк кooпеpaцiï, юн-цеитpaцiï, кoмбiиyвaния та дивеpсифiкaцiï;
— вивчити стан нaявнoстi та oxopoHn npnpoAHo-pесypснoгo пoтенцiaлy в pегioнi, йoгo кoмпoнеmнy, фун-кцioнaльнy, теpитopiaльнy та opгaнiзaцiйнy стpyктypи, а таюж теpитopiaльнi пoeднaння пpиpoдниx pесypсiв;
— тбудувати пpиpoднo-pесypснi баланси, виз-начити пoтpеби в пpиpoдниx pесypсax та pегioнaльнi мoжливoстi ïx викopистaння в pегioнi;
— дoсдiдити пpиpoднo-pесypснi цикли, oсoбди-вoстi пpиpoднo-pесypснoгo кoмплексoyтвopення та системoyтвopення, фopмyвaння пpиpoднo-pесypсниx paйoнiв piзнoгo тaксoнoмiчнoгo piвня в pегioнi;
— пpoaнaлiзyвaти теpитopiaльнy дифеpенцiaцiю ефективнoстi викopистaння та oxopoHn пpиpoднo-pе-сypснoгo пoтенцiaлy pегioнi, визначити pесypснo-екo -лoгiчнy мiсткiсть теpитopiï та здiйснити на цш oснoвi кapтoгpaфiчне мoдедювaння;
— o^HHm стутнь впливу пpиpoднo-pесypснoгo пoтенцiaлy на фyнкцioнyвaння гoспoдapськoгo гомп-дексу pегioнy в цiдoмy та даго склaдoвиx дaнoк, на фopмyвaння та poзвитoк гaлyзевoï, фyнкцioнaльнoï, теpитopiaльнoï, opгaнiзaцiйнoï стpyктyp;
— визначити чiткi npiopn're'ra викopистaння й oxo-poHn пpиpoднo-pесypснoгo пoтенцiaлy pегioнy, poз-poбити ши^ети меxaнiзми ïx pеaлiзaцiï та oбгpymy-вати екoнoмiчнy, сoцiaльнy й екoдoгiчнy дoцiдьнiсть викopистaння iннoвaцiйниx piшень в сфеpi пpиpoдo-кopистyвaння;
— poзpoбити пpoгнoзи викopистaння та oxopoHn пpиpoднo-pесypснoгo пoтенцiaлy pегioнy. Таким чи-дам, виявити дoдaткoвi пpиxoвaнi pезеpви та пеpспек-тивнi нaпpями ( aльтеpнaтиви й пpiopитети) ^вдальго-екoнoмiчнoгo poзвиткy pегioнy.
Дoсдiдження пpиpoднo-pесypсниx чинникiв ста-дoгo пpoстopoвoгo poзвиткy пpoвoдиться з дазицш сyчaсниx пoдoжень екoнoмiчнoï, геoгpaфiчнoï, ^щадь-hoï, екoдoгiчнoï й математичда1' теopiй, а тaкoж сис-темдаго пiдxoдy
Викopистoвyються дoгiчнi та емпipичнi методи пiзнaння меxaнiзмiв та фopм пpиpoдoкopистyвaння в pегioнi y ïx тимчaсoвoмy iстopикo-дiaлектичнoмy poз-витку, а таюж методи пopiвняльнoгo, фaктopнoгo, пpoбдемнo-ситyaцiйнoгo, стaтистичнoгo, теxнiкo -екo -нoмiчнoгo aнaлiзy, пpoгнoзyвaння екoнoмiкo-екoдoгi-чниx iipo^^, гpaфoaнaлiтичнi i aлгopитмiчнi методи вiдoбpaження pезyдьтaтiв дoсдiджень, пpoгpaмнi ме-тоди з викopистaнням кoмп'ютеpниx теxнoдoгiй.
Вiдмiннoстi в xapaктеpi та oбсязi неoбxiдниx для poзpoбки Пpoгpaми poбiт oбyмoвлюють пoтpебy в ^o-веденнi нayкoвo-дoслiднoï дiядьнoстi в калька етатв:
— poзpoбкa нayкoвo-методичнoгo aпapaтy та го -opдинaцiя дoсдiджень;
— збip мaтеpiaлiв та фopмyвaння iнфopмaцiйнo-го банку дaниx;
— здiйснення aнaлiзy та oцiнкa pесypснo-екoдo-гiчниx yмoв, узагальнення pезyдьтaтiв дoсдiдження;
— визначення пеpедyмoв, пapaметpiв, нaпpямкiв, пpiopитетниx кpитеpiïв стaлoгo poзвиткy pегioнy;
— вибip пpiopитетiв викopистaння й oxopoHn ^и-poднo-pесypснoгo пoтенцiaлy та poзpoбкa кoнкpетниx меxaнiзмiв ïx pеaлiзaцiï iз oбгpyнтyвaнням дoцiдьнoстi викopистaння iннoвaцiйниx piшень в сфеpi пpиpoдo-кopистyвaння в pегioнi;
— poзpoбкa oптимaльниx вapiaнтiв пpoгнoзy ви-кopистaння та oxopoHn пpиpoднo-pесypснoгo датенщ-алу pегioнy за oбpaними кpитеpiями; йoгo pетpoспек-тивний, o^pa^'raHm та пеpспективний aнaлiз на бaзi aвтoмaтизoвaниx банков дaниx.
Пpaктичнa pеaлiзaцiя Koнцептyaдьниx засад фopмyвaння Пpoгpaми викopистaння та oxopoHn ^и-poднo-pесypснoгo датенщалу pегioнy пpoведенa пpи вивченнi пpиpoднo-pесypсниx oсoбдивoстей Вo-динськoï oбдaстi. Здшсненню системнoгo aнaдiзy спpиядa poзpoбкa нayкoвo-метoдичниx мaтеpiaдiв, y якиx пpoцеси пpиpoдoкopистyвaння в pегioнi poз-гдядадись як едина система. Cтpyктypизaцiя ïï ана-дiзy дoзвoдидa пpoвести дoслiдження в кoмпoнент-нoмy, фyнкцioнaльнoмy, теpитopiaльнoмy та op^m-зaцiйнoмy aспектax.
У свoю чеpгy, кoмплексний aнaлiз пpиpoднo-pе-сypснoгo пoтенцiaлy дoзвoдив дoсдiдити егожм^ -геoгpaфiчне та геoпoдiтичне пoлoження, пpиpoднi кoм-плекси, екoдoгiчнy меpежy. Такий пiдxiд надав мoж-ливють oцiнити взaeмoдiю pегioнaльниx пpиpoднo-pе-сypсниx та виpoбничo-гoспoдapськиx пoтенцiaлiв, визначити ^^pra^TO пpиpoдoкopистyвaння в pегioнi.
Здiйсненo o^H^ пpиpoднo-гoспoдapськиx ас-пект1в фopмyвaння стpyктypи та фyнкцiй pегioнaльнo-гo гoспoдapствa, щo виявдяеться в дiï pесypсниx циклiв. Осoбдивy увагу бyдo падшего oцiнцi пpи-poдниx pесypсiв ввддаввдда дo йoгo кoмпoнентнoгo складу та ушв ïx викopистaння. Саме вoни склада-ють мaтеpiaльнy oснoвy виpoбництвa та сеpедoвище фopмyючиx едементiв, впливають на пpoстopoвy opгaнiзaцiю pегioнy
^и викoнaннi дoсдiджень кoмплекснo вивченo pесypснo-екoдoгiчнi мoжливoстi та oбмеження ïx ви-кopистaння на теpитopiï pегioнy, адже «пoняття екoдo-гiчне та pесypсне пpи pегioнaльниx oцiнкax не бажада poздiдяти». Пoбyдoвa пpoстopoвoï фyнкцioнaльнoï си-стеми викopистaння та oxopoHn пpиpoднo-pесypснoгo пoтенцiaлy pегioнy немoжливa без дoслiдження екo -дoгiчнoгo кapкaсy, в oснoвi якoгo пoклaденo визна-
чення ресурсно-еколопчно1 мюткосп територп perio-ну. Екологiчний каркас ввдграе iнiцiюючу роль при визначення функцюнального зонування тepитоpiï та створення системи оптимального природокористування на тepитоpiях piзних функцiональних зон шляхом дотримання вiдповiдних peжимiв ïх використання. Слщ зауважити, що виявлення eкологiчного каркасу тери-тоpiï потребуе системних досл!джень ландшафтно-еко -логiчних особливостей регюну, а саме вивчення таких елеменпв: бюлопчного (бiотичного) р!зномашт-тя, буферних зон, eкологiчноï мepeжi, кадастру тери-тоpiй та об'екпв природно-заповедного фонду, про-цeсiв консepвацiï земель, популяци, природного peri-ону, природних коpидоpiв, природних ландшафта, се-редовища iснування рослин i тварин, ценозу (бюце-нозу) тощо.
В основi системного дослщження особливостей формування eкологiчного каркасу територи регюну було покладено рекомендаци Всеевропейсько1' стpатeгiï збе-реження бiологiчного та ландшафтного piзноманiття (1995 р.), яка передбачае формування Всeевpопeйськоï eкологiчноï мереж!. Зазначимо, що досл!дження еко-логiчноï мepeжi е стрижневим питанням у розробщ ра-цiональних шляхов використання та забезпечення охорони природно-ресурсного потенщалу регюну.
Поеднання нацiональноï eкологiчноï мереж! з еко-лопчними мережами сутшжних краш, що входять до Всeевpопeйськоï eкологiчноï мepeжi, забезпечуеться шляхом створення сшльних транскордонних елементгв eкологiчноï мepeжi в межах природних регюшв та природних коридор!в, узгодження проектов землеуст-рою на прикордонних дшянках. Зокрема, Волинська область належить до природних райошв Захiдного Полюся, на ïï тepитоpiï формуються витоки малих р!чок, через нeï проходить широтний Полюький люовий коридор, який забезпечуе природш зв'язки зонального характеру, як основний комунiкацiйний елемент на-цiональноï eкологiчноï мepeжi.
Захiднe Полюся е бiосфepофоpмуючою зоною, тому виявлення ефективних напpямiв використання та охорони природно-ресурсного потенщалу регюну по-требуе визначення бюсфероформуючих вузл!в, зв'язшв-коридор!в в1дпов1дного значення та буферних зон. При цьому слад урахувати, що деяк ядра загаль-нодepжавноï eкологiчноï мepeжi носять локальний характер, тому можуть бути ядрами для peгiональноï eкологiчноï мepeжi.
При ствоpeннi сшльних транскордонних елеменпв eкологiчноï мереж! Украша-Польща-Бшорусь у межах вищеназваних природних райошв та природних кори-дор!в, куди належить i тepитоpiя Волинськоï обласп, нeобхiдно було дослвдити не лише особливост нащо-нальноï eкологiчноï мереж!, але й eкологiчних мереж
сутшжних краш, як включено до Всeевpопeйськоï еко-логiчноï мepeжi.
Екологiчна мережа поряд з природно-ресурсним, виробничим, eкономiчним i сощальним кpитepiем виз-начае ресурсно-еколопчну мюткють peгiону. Iï вивчення охоплюе аналiз eкологiчноï ситуацп в peгiонi, виявлення обмежень господаpськоï д!яльносп, а та-кож техногенно-небезпечних об'екпв та аpeалiв роз-повсюдження ix впливу. Ресурсно-eкологiчна мютшсть вiдповiдноï територп дозволяе побудувати eкологiчний каркас, який зумовлюе виб!р того чи !ншо-го режиму природокористування.
Загалом у процес дослiджeння особливостей використання та охорони природно-ресурсного потенщалу в репош було виконано ретроспективний, опе-ративний та перспективний аналiз природокористування на базi автоматизованих банков даних.
При визначeннi передумов, параметр1в та напрямк1в розвитку дослщжуваного peгiону сформовано розвер-нуту систему оптимального функщонування галузей, що забезпечують ввдтворення природних peсуpсiв в межах оптишзаци функцюнування господарства регюну
На базi проведених аналiтичниx розрахунюв виз-начено природно-ресурсний потенщал peгiону, а саме: потенщал його eкономiко -гeогpафiчного положення; природно-ресурсний потенщал (м1нерально -енергетич-ний, земельний, водний, люовий, рекреацшний; ïx просторова оpганiзацiя); сощальний потенщал ( демо-гpафiчний потенщал, що мютить кшьшсну та яшсну структури населення; соцiально-iнфpастpуктуpнe забезпечення); економ!чний потeнцiал ( сшьського, люо-вого, водного господарств, промисловосп, транспорту, туризму й ввдпочинку та !нших сфер д!яльносп).
Унаслiдок цього етапу дослiджeння встановлю-ються pамковi умови й обмеження природокористування. Зазначимо, що з погляду забезпечення сталого просторового розвитку регюну еколопчний аспект постае головним л!мпуючим ресурсом. Тому саме вш визна-чатиме соцiально-eкономiчнi можливост репонально-го розвитку. Матepiали дослiджeння п1сля погодження у в1дповщних вiддiлаx облдержадмшютраци е основою для виконання наступних етап1в роботи.
На основ! результатов проектного аналiзу, отри-маних тд час виконання попередшх робгт, було обра-но прюритети використання та охорони природно-ре-сурсного потенщалу. Пюля цього детально розробля-ються конкретш заходи, мехашзми реал!заци обраних прюритетгв для визначених територш (промислових вузл!в, транскордонних територш, зон впливу м!жна-родних транспортних коридор!в, рекреацшних та шших територш). Наприклад, для визначeноï в процеа проведених досл!джень peкpeацiйно-туpистичноï зони розробляються напрями й мехашзми природокорис-
тування, як сyттeвo вiдpiзняються вiд визнaченoï зoни впливу мiжнapoдниx тpaнспopтниx кopидopiв.
Рoзpoбкa Пpoгpaми викopистaння та oxopoHn пpиpoднo-pесypснoгo пoтенцiaлy базуеться на всix нaявниx та пеpспективниx pесypсax pегioнy, на ïx ipa-дицiйниx i пoтенцiйниx мoжливoстяx. Iï фopмyвaння вимагае вpaxyвaння цiдoгo pядy чиннишв. Дoсягнен-ня цieï мети здшснеда на oснoвi SWTO-aнaлiзy, який як метод пpoведення aнaлiтичнoгo дoслiдження стану poзвиткy теpитopiй шиpoкo викopистoвyeться в ^ак-тицi стpaтегiчнoгo планування.
Анaлiз нaявнoстi та oсoбдивoстей викopистaння нaйбiдьш вaжливиx на дoсдiджyвaнiй теpитopiï ^и-poдниx pесypсiв (мiнеpaльнo-енеpгетичниx, земель-Hnx, вoдниx, дiсoвиx, pекpеaцiйниx тoщo) пoкaзaв, щo пpиpoднo-pесypсний пoтенцiaл Вoлинськoï oбдaстi виступае вaгoмoю пеpедyмoвoю сoцiaльнo-екoнoмiч-нoгo poзвиткy, сyттeвo впдивае на oсoбливoстi здшснення тpaнсфopмaцiйниx пpoцесiв в pегioнi.
Дoсдiдження oсoбдивoстей викopистaння та oxo-poHn пpиpoднo-pесypснoгo пoтенцiaлy Вoлинi тказа-дo, щo майже в южнш пpиpoднo-гoспoдapськiй сфеpi pегioнy мае мюце низький piвень викopистaння ттатки й теxнoдoгiï, меxaнiзaцiï та автоматизацл виpoбничиx пpoцесiв. Як pезyльтaт — наявнють невипpaвдaнo ве-ликиx вт^ат мiнеpaльнo-сиpoвинниx pесypсiв.
Пеpеopieнтaцiя на засади забезпечення нaйбiдьш пoвнoгo та ефективдаго викopистaння й oxopoHn ^и-poднo-pесypснoгo пoтенцiaлy oбдaстi oбyмoвилa не-oбxiднiсть визначення ïï сильних сторт, як xapaкте-pизyють ïï вiдмiннiсть ввд iншиx теpитopiй Укpaïни й визначають мoжливi нaпpямки oсвoeння пpиpoднo-pесypснoгo пoтенцiaлy:
— yнiкaльнiсть пpиpoднoгo сеpедoвищa з вито-кo цiнними мaльoвничими вoднo-бoдoтними та д^-вими ландшафтами, надзвичайда вpaздивими дo ант-poпoгеннoï' даядьтстц
— висoкa нaсиченiсть та якють пpиpoдниx дiкy-вaльниx, oздopoвчиx та pекpеaцiйниx pесypсiв, а таюж наявнють ведикм кiлькoстi oб'eктiв iстopикo-кyдь-тypнoï спадщини, пoв'язaниx з iстopieю Укpaïни, Пoдьщi та Литви;
— мiнеpaльнo-енеpгетичний пoтенцiaл пpедстaв-лений 18 видами кopисниx кoпaлин, деяк з Hnx мають зaгaльнoдеpжaвне стратепчне значения, зoкpемa ка-м'яне вугшля, тopф, пpиpoдний газ, мiдь, сaпpoпелi та iншi види;
—тoлеpaнтне населения oбдaстi, яке мае здатнють дo сaмoopгaнiзaцiï та mдпpиeмнищ•вa, та наявнють квaлiфiкoвaниx тpyдoвиx pесypсiв, xoчa ïx кшькють i якють пoстiйнo знижуеться;
— дaвнi тpaдицiï гoспoдapювaння, випуск екск-дюзивниx видiв ^o^^n нapoдними пpoмисдaми;
— нaдзвичaйнo вилдне геoпoдiтичне та геoекo -нoмiчне poзмiщення на кpaйньoмy пiвнiчнoмy зaxoдi Укpaïни, на ïï кopдoнax з Респубд^ю Пoдьщa та Рес-публ^ю Бiдopyсь, у нaйбдижчiй вiдстaнi ввд ïx сто-диць, та бiльшoстi iншиx гoдoвниx мiст Центpaльнoï й 3ax^Hoï Cвpoпи, на iнтенсивнo зpoстaючиx свгшгос-пoдapськиx зв'язкax, як pеaлiзyються чеpез вiднoснo poзвиненy меpежy тpaнспopтниx мaгiстpaлей тoщo;
— нaявнiсть та pеaлiзaцiя pегioнaльниx пpoгpaм щoдo ^д^жмии^^, pефopмyвaння житдoвo-кoмy-нaльнoгo гoспoдapствa, сoцiaльнoгo зaxистy та зай-нятсст1 населения, екoлoгiï, тypизмy та iншиx;
— спpиятливi yмoви для poзвиткy мaдoгo й се-pедньoгo бiзнесy;
— наявнють пoтyжнoгo нayкoвo-oсвiтньoгo кoм-пдексу;
— дiядьнiсть гpoмaдськиx opгaнiзaцiй та o6-еднань, як1 aктивнo спiвпpaцюють з вдадними стpyк-тypaми та гpoмaдoю no наданню iнфopмaцiйниx, юн-сyльтaцiйниx, oсвiтнix та iншиx тслуг, спpямoвaниx на пiдтpимкy пiдпpиeмницькoï та гpoмaдськoï актив-нoстi. Визначаючи та aнaдiзyючи pезyльтaти гoсnoдa-pювaння в пpиpoднo-pесypснoмy сектopi, oб'eктивнo неoбxiдним е визначення слабких сторт як ттенцш-Hnx нaпpямiв дiядьнoстi no ïx змщненню та усуненню, ïx poзвиткy та pеaдiзaцiï в aдьтеpнaтивниx сфеpax:
— викopистaння стapиx теxнoдoгiй, мopaдьний та фiзичний знoс oснoвниx виpoбничиx фoндiв, кoмy-нaдьниx меpеж, iнженеpниx сnopyд, дopiг;
— висoкa мaтеpiaдo-, енеpгoмiсткiсть npoдyкцiï та кoмyнaдьниx тслуг; низький piвень викopистaння енеpгoзбеpiгaючиx теxнoлoгiй; вiдсyтнiсть сyцiдьнoгo oбдiкy пpи викopистaннi енеpгoнoсiïв;
— нaявнiсть знaчнoï частки вигoтoвдення та екс -пopTУ пpoдyкцiï з дaвaдьницькoï сиpoвини;
— втрата noзицiй oкpемиx видiв дiяльнoстi з ви-сoкoю дoдaнoю вapтiстю та виnyскoм кoнкypентнoсn-poмoжнoï пpoдyкцiï;
— стapa iнфpaстpyктypa гaзoвиx, тепдoвиx, едек-тpичниx, вoдoпpoвiдниx та кaнaдiзaцiйниx меpеж;
— висoкий piвень здасу й незaдoвiдьний стан oб'eктiв сoцiaдьнoï iнфpaстpyктypи, iстopичниx та ap-xiтектypниx пам'ятск; вiдсyтнiсть нaдежнoгo бдaгoyс-тpoю napкiв, сквеpiв, беpегiв piчoк i вoдoймищ, недo-статня iнфpaстpyктypa вiдпoчинкy та сnopтy;
— низька iнвестицiйнa npивaбдивiсть pегioнy;
— скдадна екoлoгiчнa ситyaцiя в oбдaстi (неви-piшенiсть пpoбдем yтидiзaцiï' смiття та недoстaтнe знеш-кoдження тoксичниx вiдxoдiв, зaбpyднення вoдoймищ та piчoк, збiдьшення шуму та зaбpyднення виxдoпни-ми газами чеpез збiдьшення aвтoтpaнсnopтy та iншi);
— нaявнiсть тiньoвoгo сектopy еюдамши.
Лaкoнiчний aнaдiз сидьниx та слабкж стopiн
Волинсько! обласп, як характеризують И в!дм1ншсть ввд ¿нших регюшв Украши, дозволяе визначити прю-ритетш напрямки освоення природно-ресурсного потенщалу.
Узагальнення зовшшшх та внутршшх чинниюв, що загрожують реал!защ! сильних та змщненню слаб-ких сторш щодо освоення природно-ресурсного потенщалу регюну, дозволяе ощнити реалютичшсть роз-робки Програми, що виявляеться в таких аспектах:
— недосконале, несприятливе та нестабшьне за-конодавство Укра!ни з питань використання та охорони природно-ресурсного потенщалу, зокрема подат-кове та бюджетне;
— недостатнють утвердження мюцевого само-врядування, недосконалий розподш повноважень м1ж державною, обласною й мюькою владами;
— неповний режим функщонування або повна зу-пинка шдприемств природно-господарського сектора;
— ввдсутнють застосування ринкових шдход!в залучення природних ресурав регюну як просторового базису для розвитку шдприемницько! дОяльностц
— ввдсутнють мехашзму ввдповвдальносп окре-мих шституцш та посадовщв за створення бюрокра-тичних перешкод у сфер! природокористування;
— недоощнка залучення розвитку сфери послуг, 11 диверсифшацц та впровадження нетрадицшних видав;
— нестача квал1ф1кованих кадр1в.
Ураховуючи всю складшсть та незначну
ймов1рнють усунення зовшшшх загроз, об'ективш можливосп ефективного освоення природно-ресурсного потенщалу Волинсько! обласп в перспектив! мо-жуть бути реал1зоваш за таких умов:
— державна полгтика, спрямована на стимулю-вання розвитку виробничо! сфери, швестищйно! даяль-носп, сфери послуг, екологп;
— можливосп розвитку шдприемництва на основ! використання наявних в регюш природних ре-сурав;
— розробка й реал1зац1я довгострокових програм I проектов розвитку окремих галузей та суб'екпв гос-подарювання;
— потенцшш перспективи створення робочих мюць з малими затратами та ефективною д1яльню-тю у сфер! обслуговування, зокрема в рекреацшнш галузц
— розвиток у природно-господарському сектор! конкурентноспроможних та доцшьних мюцевих промисл1в, малого та середнього б1знесу в цш сфер! д!яльносп;
— створення позитивного ¿м1джу регюну та використання потенцшних можливостей для розвитку зовшшньоеконом!чно! дальность
Таким чином, проведений 8\\ЮТ-анал1з указуе
на потенщальш можливосп та юнукш обмеження розвитку бтьшосп вид1в економ1чно! дальносп в приро-до-господарському сектор! область Безумовно, що використання ще! системи ощнки й окреслення бтьш чгтких рамок для визначення та обгрунтування страте-пчних напрям1в освоення природно-ресурсного потенщалу Волинсько! обласп не претендуе на вичер-пання й може бути доповнене ¿ншими методами дос-лщження.
Стратеггчт напрями та мехатзми реал1зацп Програми. Стратепчний план використання та охорони природно-ресурсного потенщалу окреслюе прюритетш напрями освоення природно-ресурсного потенщалу Волинсько! обласп через реструктуризащю 1! госпо-дарського комплексу, розширення малого й середнього б1знесу, трансформащю сфери послуг та на цш основ! створення робочих мюць та шдвищення зайнятосп населення. Вш вщбивае перспективне бачення етап1в та результапв реал!защ! визначених прюритетних напрям1в природокористування в регюш в контекст! перспектив його сталого просторового розвитку.
Програма використання та охорони природно-ресурсного потенщалу Волинсько! обласп на 20051015 роки окреслюе таи стратег1чт напрями його освоення:
— шдвищення збалансованосп енергозабезпе-чення регюну;
—реал1защю мшерально-сировинного потенща-лу регюну;
— ращональне використання земельних ресурав;
— полшшення водозабезпеченост! регюну;
— оптим!зац1ю люокористування в регюш;
— розширення рекреацшно! сфери регюну;
— забезпечення бюлопчного та ландшафтного р!зномашття; кожний з них мютить заходи щодо здшснення реструктуризащ! господарського комплексу, розширення малого й середнього б1знесу транс-формащ! сфери послуг тощо.
Забезпечення д!евосп принцип1в природокористування можливе на основ! застосування таких груп важелгв:
—правово-нормативних, що охоплюють перегляд та законодавче забезпечення норматив1в плати за використання природних ресурс!в та забруднення навколиш-нього природного середовища, формування проекпв законодавчо! документац!! щодо впровадження оренд-них, л1зингових договор1в (майнових в1дносин);
— фтансово-економгчних, як1 охоплюють застосування системи фшансування та кредитування, платност! та оподаткування, ¿нвестицшжынноващйно! дальносп та екожмчно! в!дпов!дальносп в сфер! природокористування, а також стимулювання ращональ-ного використання й охорони природних ресурав,
стpaxyвaння екoдoгiчнoгo pизикy; пеpедбaчaють yдoс-кoнaлення бюджетнo-noдaткoвoгo pегyдювaння вию -pистaння npиpoдниx pесypсiв та впopядкyвaння мiжбюджетниx вiднoсин у пpиpoднo-pесypснoмy сек-тopi, змiнy фopми влaснoстi суб'екпв гoсnoдapювaн-ня шдяxoм пpивaтизaцiï, усунення nеpешкoд для за-лучення швестицш, нaлaгoдження napтнеpськиx ввдда-син та виpoбничoï кoonеpaцiï, ствopення пpямoгo дан-цюга «виpoбник — стживач», тдвищення ефектив-нoстi збyтoвoï даяльдасп, забезпечення пiльгoвoгo ^е-дитування (деpжaвнoгo субсидування) та пiдьгoвoгo onoдaткyвaння дoxoдiв пiдпpиeмств з чaсткoю iнoзем-Horo катталу, збеpеження кoнтpoдю деpжaви за ^o-цесами цiнoyтвopення, ствopення ефективю!' poзpaxyн-кoвo-nлaтiжнoï системи; тновацтиш, щo пpедстaв-ляють сoбoю oбгpyнтoвaне збшьшення виpoбничиx noтyжнoстей, дiквiдaцiю знoшенoгo устаткування та зaмiнy йoгo нoвим, тдвищення теxнiчнoгo piвня ви-poбничиx зaсoбiв шдяxoм мoдеpнiзaцiï, викopистaння зapyбiжнoгo дoсвiдy в сфеpi oсвoeння нoвoï теxнiки та теxнoдoгiй, yпpoвaдження npoгpесивниx метода уп-paвдiння нayкoвими дoсдiдженнями, iннoвaцiйними npoцесaми, забезпечення нaлежнoгo фшансування, на-yкoвoï opгaнiзaцiï пpaцi, yстaнoвдення сучаснж oчис-Hnx yстaнoвoк та opieнтaцiя на зaпpoвaдження мaлo-вiдxoдниx теxнoлoгiй, збiдьшення частки витpaт суб'екпв гoспoдapювaння гaлyзi на пpиpoдooxopoннi та pесypсoзбеpiгaючi зaxoди;
— eкологiчнux, як пеpедбaчaють зменшення ви-кидiв та скидiв в нaвкoдишнe npиpoдне сеpедoвище, юмплексне викopистaння npиpoдниx pесypсiв;
— со^альнш, як включають екoнoмiчнo oбгpyн-товане тдвищення piвня зapoбiтнoï плати, тгашення зaбopгoвaнoстей iз зapoбiтнoï плати та сoцiaльнoï дo-noмoги, noкpaщення piвня yмoв та безпеки пpaцi шля-xoм забезпечення пpaцiвникiв сучасними за^бами гpynoвoгo та iндивiдyaльнoгo зaxистy, дадшшення житдoвиx yмoв та ствopення вiдпoвiднoï сoцiaльнoï iнфpaстpyктypи, стимулювання тдвищення ^o^y^ira-нoстi та якoстi пpaцi шляxoм пpемiювaння, ствopення системи тдьг, забезпечення навчання та тдвищення квaлiфiкaцiï ^а^вни^;
— оргатзацшнш, щo nеpедбaчaють ствopення вiдпoвiдниx opгaнiв угфавдшня, noкдикaниx кoopдинy-вати та кoнтpoдювaти дiядьнiсть суб'екпв гoсnoдapю-вання; yпpoвaдження нoвиx фopм opгaнiзaцiï гад^ие-мницькoï дiядьнoстi у сфеpi пpиpoдoкopистyвaння.
Забезпечення мaксимaльнo мoжливoгo ефектив-Horo pегyлювaння пpoцесiв пpиpoдoкopистyвaння зав-бачае вpaxyвaння oсoбдивoстей пpoстopoвoï oprarn-зaцiï pегioнy шдяxoм poзшиpення сфеpи застосуван-ня opгaнiзaцiйнo-екoнoмiчниx та ф^антов^ меxaнiзмiв й фopм гoспoдapювaння.
Так, дo мexаиiзмiв актuвiзацiï прuродио-рeсyр-снш чититв CT^oro пpoстopoвoгo poзвиткy pегio-ну сдiд вiднести забезпечення oxopoHn дoвкiддя, yдoс-кoнaлення бюджетнo-пoдaткoвoгo pегyдювaння, зап-poвaдження нoвиx фopм гoсnoдapськoï дiядьнoстi, poзбyдoвy pинкoвoï iнфpaстpyктypи, фopмyвaння rpo-шoвo-кpедитнoгo меxaнiзмy, стpyктypнy nеpебyдoвy системи yпpaвдiння, а таюж здшснення дoпoмiжниx зaxoдiв.
У свoю чеpгy, дieвiсть unx меxaнiзмiв дoсягaeть-ся впpoвaдженням вiдnoвiдниx iивeстuцiйио-оргаиi-за^шш: формувань: класт^в, кoнцесiй, мoдедьниx теpитоpiй, xoддингoвиx кoмnaнiй, фiнaнсoвo-пpoмис-дoвиx 1руп, бipж тoщo.
Реaлiзaцiя Пpoгpaми викopистaння та oxopoHn пpиpoднo-pесypснoгo noтенцiaлy як чинника стaлoгo пpoстopoвoгo poзвиткy pегioнy е немoжливoю без дiï iнститyцiйнo-пpaвoвoгo iнстpyментapiю. Мoвa йде пpo opгaнiзaцiю ynpaвдiння, кoнтpoдiнг, екoдoгiчний аудит, мoнiтоpинг стану нaвкoдишньoгo пpиpoднoгo сеpедo-вища, iнфopмaцiйнo-нopмaтивне забезпечення. Осoб-диве мюце в дюму npoцесi noсiдae екoдoгiчний мap-кетинг, планування й пpoгнoзyвaння npиpoдoкopистy-вання, iнфpaстpyктypa забезпечення, oсвiтянськa дiяльнiсть тощo.
Однoчaснo з цим noтpебye вдoскoнaлення кoop-динaцiя дiяльнoстi всix yстaнoв, opгaнiзaцiй, пiдпpиeмств незалежда вiд ïx вiдoмчoгo niдnopядкy-вання та фopми вдaснoстi, вiдnoвiднo дo ïx фyнкцiй з питань викopистaння та oxopoHn пpиpoднo-pесypснo-ro ттенщалу pегioнy.
Отже, сoцiaльнo-екoнoмiчне вiдpoдження Вo-динськoï oбдaстi в сyчaсниx мoбiлiзaцiйниx yмoвax та дoсягнення nеpсnектив даго стaлoгo npoстopoвoгo poзвиткy знaчнoю мipoю визначаеться ефективнiстю пpиpoдoкopистyвaння, щo дoзвoлить:
— забезпечити зайнят^сть та тднесення мaтеpi-aльнoгo дoбpoбyтy населения;
— збалансувати стpyктypy гoсnoдapствa pегio-ну, дoсягти сaмoдoстaтнoстi та незaдежнoстi ввд зoвнiшнix pинкiв сиpoвини;
— дoсягти paцioнaльнoгo викopистaння й oxopo-ни пpиpoдниx багатств кpaю;
— сфopмyвaти сучасний кoнкypентнoздaтний pинoк pекpеaцiйниx даслуг; дoсягнення цieï мети за-лежить вiд yмiння pегioнaльниx opгaнiв деpжaвнoгo yпpaвдiння та opгaнiв мiсцевoгo сaмoвpядyвaння пpa-вильнo визначити нaпpями oсвoeння та oxopoHn наяв-Horo пpиpoднo-pесypснoгo noтенцiaлy, а саме:
— виpoблення чiткиx цiдьoвиx opieнтиpiв cpa-теги, пpiopитетiв та меxaнiзмiв ïx pеaлiзaцiï у сфеpi ви-кopистaння та oxopoHn пpиpoдниx pесypсiв oбдaстi;
— вигонання нayкoвo-теxнiчниx poзpoбoк щoдo
вдосконалення процеав в сфер! природокористування та охорони довюлля, використання шституцшно-орган-¿защйних важел1в та системи мониторингу навколиш-нього природного середовища й здоров'я населенню.
— формування комплексних територ1альних ка-дастр1в природних ресурав, розвитку систем шфор-мащйного забезпечення та еколопчно! освгти.
При цьому передбачаеться визначення зв'язку заход1в з Програмами сшвпрац Укра!ни з €С та шши-ми державними програмами, наявносп потенщйних ресурав, необх1дних умов для реал!защ!, стану напра-цювання та готовност до впровадження, оч1куваних обсяпв ¿нвестицш та ефективносп проектов з ращо-нального використання й охорони природно-ресурс-ного потенщалу.
З метою вдосконалення мехашзму та забезпечення ефективного використання природно-ресурсного потенщалу в контекст! просторового розвитку регюшв на основ! врахування всього позитивного, що набуто вгтчизняною I свгтовою наукою в цш сфер!, а саме в напрямку оптишзащ! використання мшерально-сиро-винного, земельного, водного, люового, рекреацш-ного потенщал!в та забезпечення бюлопчного та ландшафтного р1зномашття, рекомендуеться:
Верховнiй Радi Украши
1. Прискорити розробку та прийняття законопроектов, що стосуються регюнального й мюцевого розвитку та використання природно-ресурсного потенщалу, а саме: Закошв Укра!ни «Про сталий розвиток Укра!ни та !! регюшв», «Про засади стимулювання розвитку регюшв», «Про рибальство», «Про водно-болотш упддя»; Кодексу Закошв Укра!ни «Про бю-тичш ресурси», Еколопчного кодексу Укра!ни.
2. Прийняти пакет законодавчо-нормативних акпв, спрямованих на реал!защю положень Свропейсько! Концепцп Розвитку Простору.
3. Внести зм1ни та доповнення до Кодексу Укра!-ни про надра, Податкового Кодексу, Закону Укра!ни про Державну геолопчну службу та ¿нших законо-давчих акпв, зокрема: розробити та затвердити в ус-тановленому порядку едиш нормативи плати за кори-стування надрами, коефщенти !х диференщащ! та Порядок застосування; установити шльговий чи специ-ф1чний пор1вняно ¿з загальним режим господарсько! д1яльност1 в певних сферах використання надр; звшьнити геолопчш шдприемства вщ вах вид1в по-датюв, кр1м сощального страхування, зважаючи на те, що фшансування геолопчних [ геологорозв1дуваль-них робгт потр1бно здшснювати з державного бюджету; об'еднати ва платеж! за користування надрами в один платеж (зб1р на геологорозв1дувальш роботи, плата за користування надрами, рентш платеж! за на-фту та газ).
4. Внести поправки до Закону Укра!ни «Про до-рожн!й рух», а саме: ввести статтю «Проектування ! прокладання нових дор!г, автомаг!стралей ! автобан!в, що супроводжуеться вилученням земель, потребуе еколог!чно! експертизи ¿з залученням спец!ал!ст!в».
5. Внести до Закону Укра!ни «Про рослинний св!т» уточнення: про необх!дн!сть збереження ресурсно! р!зномаштност1, зокрема високопродуктивних та багатих б!олог!чно-активними речовинами р!зновид-ностей ! форм л!карських, кормових, харчових, пря-но-смакових та ¿нших господарськоц!нних вид!в (до ст. 5); про визначення обсяпв, зважаючи на реальн! запаси, загот!вл! ресурс!в для власних потреб (до ст. 9); про включення у вартють збору за використання ресурив !х ц!нност!, зокрема з врахуванням вм!сту б!олог!чно-активних речовин (до ст. 12); про випасання домашн!х тварин у к!лькост!, визначенш в!дпов!дно до ст!йкост! природних упдь до зазначеного впливу (до ст. 18); про шдтримку й збереження фгторесурав юри-дичними або ф!зичними особами, як займаються роз-веденням рослино!дних тварин ! риб (до ст. 20); про обов'язкове проведення еколопчно! експертизи з метою запоб!гання зниження штегрально! продуктивност! фгторесурав унасл!док д!яльност! (до ст. 26); про не-обх!дн!сть перенесення в однотипш умови мюцезрос-тань щнних у ресурсному в!дношенн! р!зновидностей ! форм вид!в з д!лянок, як п1длягають техногенн!й трансформац!! (до ст. 27): вилучити з Закону ту части-ну пункту, де йдеться про регулювання поширення отруйних ! наркотиковм!сних рослин природно! фло-ри (ст. 22).
6. Законодавчо надати рослинн!й сировин! статусу природного ресурсу держави, що сприятиме вре-гулюванню ф!нансових питань з метою запоб!гання збитшв у зв'язку з експортом трав'янистих вид!в ц!е! сировини за меж! Укра!ни.
7. Внести поправки до Закону Укра!ни «Про тва-ринний свгт», а саме: увести б!льш чгтке визначення поняття «тваринн! ресурси» та роздш «В!дтворення тваринного св!ту»; до перел!ку об'екпв, як шдляга-ють охорош, додати «також м!сця нерестовища про-мислових вид!в риб» (ст. 3); у перелш вимог та прин-цип!в треба додати: «збереження мюць та умов природного розмноження тварин (нересту риб)»; «обов'язкове штучне розведення ц!нних ! вразливих про-мислових об'екпв тваринного свпу» (ст. 7); внести: «користувачам необх!дно займатися в!дновленням ре-сурав ! перш за все штучним в!дтворенням диких тварин^» (ст. 26) та додати, що право використання припи-няеться у випадку, «якщо користувачем об'екпв тваринного свгту не проводиться !х вщтворення» (ст. 28); додати: «... шляхом штучного вщтворення об'екпв тваринного свпу, розведення в невол! р!дк!сних ! про-
мисдових видiв тварин з подадьшим !х розседеииям» (ст. 32).
8. Внести поправки до Закону Украши «Про при-родно-заповвдний фонд Украши», а саме додати: «а також ввдтворення, зокрема й штучного, об'екпв рос-диииого та тваринного свпу...»; «... шдяхом штучного й природного ввдтворення об'екпв природио-запо-вiдиого фонду» (ст. 8); «можуть використовуватися ... ддя вщгворення об'екпв природно-заповiдиого фонду, зокрема шдяхом штучного ввдтворення» (ст. 9).
9. Внести змiни у Люовий кодекс Укра1ии згiдио з оргашзащею дiсового господарства иа осиовi кда-сифшаци дiсiв за режимом дюокористуваиия; збере-жеиия бiодогiчиого рiзиомаиiтгя дгав иа геиетичиому, видовому, екосистемиому й даидшафтиому рiвиях; еко -допчно1 сертифшацп дiсових ресурсiв та дюогоспо-дарських операцш; формуваиия иацюиадьних критерив i iидикаторiв стадого управдшия дтсами. Удоскоиадеиия нормативно-правових актiв в галузi дiсового господарства мае базуватися иа ма^фша^ дiсiв за режимом природокористуваиия (дюи екостабшзуючого призиачеиия, основною фуикцiею яких е стабшзащя екодогiчиих умов та збережения бiорiзиомаиiтгя; дiси екодого-соцiальиого призиачеиия, що спрямоваиi иа стабiдiзацiю фуикцiоиуваиия сумiжних з дiсовими антропогенно змiиеиих даидшафт1в та викоиаиия иими господарських фуикцш, створеиия сприятдивого природного середовища проживания та ввдпочинку иасе-деиия; дiси господарського призиачеиия, як призна-чеиi иа забезпечення потреб краши у сировиииих дюо-вих ресурсах).
Кабшету М1н1стр1в Укра\'ни
1. Посидити увагу до змiциеиия екоиомiчиоl цшсиосп та забезпечення екодопчио1 безпеки краши, розвиткку мiжрегiональноl iнгеграцil та економiчних взаемозв'язшв, котрi зиачиою мiрою визиачаються Схемою планування територп Укра1ии. У цьому плаиi иеобхiдио активiзувати роботи щодо розробки Схем територiальиого пданування усiх адмiиiстративиих обдастей.
2. Посидити увагу до питань щодо забезпечення збережения й ввдтворення родючост сшьськогоспо-дарських угiдь, здiйсиеиня збадаисоваиих земдеме-дюративиих i земдеохороииих заходiв з урахуванням особдивостей природиомматичиих зон та районуван-ня АПК; формуваиия в уах земдеробських регiоиах високопродуктивиих, ерозiйио стшких та екодогобез-печиих агродаидшафт^в, як мади б иалежиi рiвиi са-морегудяцп та буди б збадаисован з довшддям завдя-ки оптимальним спiввiдиошеииям мiж рiзиими еде-меитами природного середовища (дюовими, водии-ми тощо).
3. Шдтримати шщативу Водиисько1 обддержадм-
шютраци та Захгдного наукового центру НАН i МОН Украши щодо розробки регюнально! програми вико -ристання та охорони природно-ресурсного потенцiалу Волинсько! област на 2005-2015 р. i створити режим економГчного сприяння для ii практично! реалГзаци.
4. Розробити Державну програму освоення рек-реацiйного потенцгалу Шацьких озер, забезпечити не-обхiдну оргашзащйну та фiнансову пiдтримку для ii реалГзаци.
5. До завершення розробки й введения в дто Державного кадастру природних лiкувальних ре-сурав i Державного кадастру природних територш курортiв накласти мораторiй на видачу лiцензiй на користування надрами з видобутку мiнеральних вод та ввдводу (у довгострокову оренду) земель курортного призначення. Передбачити жорстю санкци за по-рушення мораторiю.
6. 1тщювати розробку единоi Програми розвитку курортов Украши, об'еднавши ii з Програмою розвитку санаторно-курортноi галузi. Забезпечити комп-лекснiсть розвитку курортних територiй. Усунути под-вiйне пiдпорядкування санаторно-курортноi сфери, створивши единий орган управлiння курортами.
Мшктерству охорони навколишнього природного середовища Украши
1. Сприяти проведенню експертизи екологiчноi безпеки та виявленню ступеня ввдповвдносп об'екпв експертизи встановленим нормам, стандартам та правилам з питань екологiчноi безпеки, попередження та лГкшдацп надзвичайних ситуацiй; ужити заходiв щодо здшснення незалежноi оцгнки можливого збитку тд час проектування, експлуатаци та виведення з експлуатаци потенцшно не безпечних об' ектiв.
2. Сприяти посиленню екологiчноi освГти та виховання населення з метою тдвищення екологiчноi культури та професiйноi пiдготовки фахгвщв через систему всезагального, комплексного та безперерв-ного еколопчного виховання та освiти, охоплюючи весь процес дошкiльного, шкiльного виховання й освгти, професiйноi тдготовки фахiвцiв в середнiх та вищих навчальних закладах, тдготовки та перетдго-товки керiвникiв та спецiалiстiв в сферi природокори-стування та охорони навколишнього середовища, а також в Гнших сферах, пов'язаних Гз дГяльтстю, яка шкГдливо впливае на довкшля та здоров'я населення.
3. АктивГзувати роботу щодо забезпечення ефек-тивного використання засобГв масовоi шформацп в еколопзаци суспшьно! сввдомосп, забезпечення доступу громадян до екологiчноi шформаци за допомо-гою застосування мехашзму стимулювання мюцевих засобГв друку, радю, телебачення; а також видшення бюджетних коштГв на еколого-освгтш й еколого-со-цгальш програми та оргашзащю екологiчноi реклами.
Мшктерству аграрно'1 полiтики Украши
1. Забезпечити неухильне виконання захода щодо тдвищення родючост грунпв, а саме: ращональне роз-мщення посГвГв стьськогосподарських культур у межах кожного господарства; ефективне використання наявних ресурав оргашчних добрив (гною, торфу та торфо-гноевих компоспв, сапропелю, органчних вадходв вед переробки сiльськогосподаpськоï продукци та ш.); використання мшеральних добрив, насамперед пвд прю-ритетш культури (озима пшениця, цукровГ буряки та ш); використання переваг бюлопзаци землеробства завдяки розширенню посГвГв багаторГчних трав та впроваджен-ню бактерГальних препарапв, розширення площ тд по-ави на зелене добриво; ввдновлення плановоï xiмiчноï мелюраци Гз застосуванням мтсцевих поклада вапняюв, крейд та мергелГв; використання мюцевих сировинних ресурсГв для шдвищення родючост грунпв (сапропел^ фосфорит, цеолпи, глауконпи, фосфатшлак, дефекат та ш.); припинення необгрунтованого розширення площ со-няшника, що веде до подальшого попршення фпосаш-тарного стану грунту, за рахунок впровадження альтер-нативних олшних культур: ooï, ршаку, прчищ, олшного льону та Гн. ; усебГчне запровадження режишв мш1мГзацц обробгщу грунту, упровадження широкозахватних грун-тообробних засобГв та застосування технологи прямого поаву; застосування юнгуpноï оргатзаци територй зем-лекористування, що передбачае оптим!зац1ю стану всьо-го природного середовища на територй водозбГрного ба-сейну або яpково-балковоï системи; доведення водоохо-pонноï та полeзаxисноï люистосп до оптимальноï ; усе-бГчна реставраца та тдтримка единоï системи полеза-хисних люосмуг як найважлившого засобу керування агроландшафтами та единого прийнятного для закрш-лення меж полГв (для збереження екобалансу територй та полГпшення продуктивних властивостей стьськогос-подарських упдь).
2. АктивГзувати роботу щодо забезпечення ефек-тивного використання лук та пасовищ, а саме : суттево змшити структуру кормових ресурсГв за рахунок збшьшення в загальному баланс! кормГв з сшожап до 50%, а пасовищ — до 35%; збалансувати основн складов! компоненти (порушен! до непорушених) агролан-дшафтгв як 1:1; припинити або мГшмГзувати ерозшш процеси шляхом створення на вадповадних землях лук або пасовищ; розробити кадастр сшожатей та пасовищ; залучити до реалГзаци та контролю системи збалансо-ваного лучно-пасовищного господарства залежно вщ природних та еколопчних умов, мюця розташування та цГльового призначення науковГ оргатзаци.
Державному KOMiTeTy лiсового господарства Украши
1. Розробити нормативну базу переходу на прин-ципи ведення сталого люового господарства, що вра-
ховують особливост функщонування рГзних титв лан-дшафтних територГальних структур, та запровадити в практику вгдповГдт дГевГ мехашзми, при цьому:
— опрацювати методику комплeксноï ощнки люо-вого потенщалу з урахуванням його бюрГзномашття;
— здшснити паспортизащю лгав на рГвн окре-мих дщянок, уточнити типи умов мюцезростання, ощнити стан бюрГзноманптя;
—установит вГдповГднють окремих длянок люу до певних категорш використання, провести ïx еконо-мГчну та еколопчну ощнку;
— видшити дщянки лгав та люовГ масиви як складов! eкологiчноï мереж! крайни та визначити мюця, форми й обсяги додаткового люорозведення.
2. З метою забезпечення ефективного використання люового потенщалу активГзувати роботу щодо замши суцшьних рубок люу на поступовГ та вибГр-ковц оргатзаци випуску лiсогосподаpськоï техшки вщповщно до вимог еколопзаци технологш; залю-нення додаткових площ змитих орних та малопро-дуктивних земель; посадки додаткових площ люо-насаджень для створення зашнчених систем полеза-хисних люосмуг (3,0-5,0% вед ршлГ) у вах сшьсько -господарських тдприемствах всГх форм власностц упровадити мониторинг лЫв як тдсистему нащональ-ного мониторингу на баз! безперервного люокорис-тування та стацюнарГв мГжнародних програм; сприя-ти тдвищенню профеайного рГвня пращвниив люо-вого господарства та шших фахГвщв, як безпосе-редньо займатимуться оргашзащею екосистемного ведення люового господарства.
Державному ком^ету статистики Укрш'ни
1. Здшснити заходи щодо вдосконалення системи peгiональноï статистики в Украш, зокрема й статистики використання та охорони природно-ресурсного потенщалу.
2. Створити програмно-методичне забезпечення ведення баз даних з! збору, обробки, анал!зу !нфор-маци про стан ус!х компонент1в природно-ресурсного потенщалу та прогнозуванню ïx змш
3. Зд!йснити !нформац1йне забезпечення для запровадження екожмчного та мютобуд1вного механ!з-му регулювання земельних вщносин на вс!х р!внях господарювання.
Обласним державним адмшктращям
1. З огляду на те, що одним з важливих документов, як1 регулюють просторове облаштування територй з урахуванням вимог сучасних умов управл!н-ня землями населених пункт!в, е план земельно-гос-подарського устрою територй, дощльно:
— !н!ц1ювати проведення землевпорядних робгт i заход!в, спрямованих на регулювання земельних вщно-син та ращональну органГзац1ю територй адмГнГстра-
тивно-теригорiальиих утвореиь i господарських структур, а саме: уточнения меж адмшстративно-територь альиих одиииць, землеволодiнь i земдекористуваиь; упроваджеиия прогресивиих форм оргашзацл управ-л1иия земдекористуваииям, оптишзащю структури зе-медьиих угiдь, системи авозмш та сшокосо-пасови-щезмiи; обгрунтування розмiщеиия i встаиовдеиня меж територш з особдивими природоохоронними, рекреацiйиими й заповiдними режимами;
— створити та забезпечити фуикщоиуваиия мереж! спостережень за станом земель, дииамiкою змш, ушкоджеииями земедьиих ресурсiв як складово1 час-тиии мониторингу довк1лля;
— провести швентаризашю земель уах категорш (зокрема сiдьськогосподарського призиачеиия), виз-начивши дшяики, що використовуються ие за цшьо-вим призиачеииям, иерацiоиальио, призводять до по-пршеиия екодопчио! обстановки;
— сприяти оновлению плаиово-картограф!чио-го матерiалу областей як осиови для точного обд!ку земель, для чого передбачити проведения робгт з! ство-реиия цифрових фотоплашв територл та ведения чер-гових кадастрових плашв;
— сприяти створеиню автоматизоваио1 системи ведения державного земельного кадастру.
2. Створити необхвдш умови для оргашзацл ло-пстичио! схеми управд!иня потоками в!дход!в в реп-ои як цшсио! !нтегроваио1 господарсько1 системи ут-вореиия, траиспортуваиня, збору, сортуваиия, серти-фшацл та щеитифшаци, реал!заци, утил!зацл та рецик-дшгу з елемеитами ввдповвдиого обсдуговуваиия, а саме шформацшного, маркетингового, транспортного, комерщйиого.
3. Сприяти скорочению використаиия св!жо! води та води питио! якост иа виробиич! потреби, залучеиию передових техиологш очищения стчиих вод, техиодогш
з водозбереження та систем оборотного водозабезпе-чеиня; удоскоиалеиию водоочисиих техиодогш: реаль зацл берегозмщиюючих заходав та благоустрою прибе-режиих смуг й очищению русел р!чок; будавиицтву та рекоиструкцл очисиих споруд каиал!заци в уах иасе-деиих пунктах; забезпечеиню локального очищения виробничих стоков промисдових тдприемств; скоро-чеиню та запобтанию забруднення тдземиих вод унас-дщок експлуатаци звалищ промисдових та побутових в!дход!в, шдамоиакопичувач!в, зодозвалищ, склад!в отрутох1мшапв, промисдових зон тдприемств; установлению та дотриманию режишв в зонах саштарно! охороии поверхневих та тдземиих водних джеред; оргашзацл та очищению зливового стоку з урбашзова-иих територш; оргашзаци системи виробиичого лабораторного контролю иа очисиих станщях тдготовки питио! води та каиал!защйиих споруд, облаштуванню водоохороииих зон та прибережних захисиих смуг иа землях сшьськогосподарського призиачеиия, дюового фонду, а також в мютах та иаседеиих пунктах !з вста-иовдеииям й контролем дотримання режишв госпо-дарсько! д1яльносп в цих зонах.
4. Розробити та реал!зувати регшиальи програми ввдтворення рибиих ресурав, що дозволить забезпечити умови для в!дтвореиия цшних видав риб, в!днов-лення природио! структури !хтюфауии крупиих водойм та водостоков за рахуиок збшьшення чиседьиост особливо щииих вид!в риб шдяхом штучного розведеиия.
5. Актив!зувати роботу з населениям щодо дотримання еколопчних вимог тд час збору та заготтвд! продуктов поб!чиого користуваиия дюом ! посилити роботу за викоиаииям вама люокористувачами вимог природоохороииого дюового закоиодавства щодо ра-щоиальиого використаиия дюосировиииих ресурив, охороии, захисту та ввдтвореиия лгав; з ведения кадастру дюових ресурав.
