CC BY
24
• onraMÎ3a^ï органiзацiйноï структури управлiння та розробки мотиваи!Йно1 моделi защкавленост! пращвнишв кооперативних тдприемств у результатах iндивi,дуальноï й колективноï працi;
• забезпечення висо^ швидкостi обiгу кап1талу та поповнення власних об^о-вих кошт!в;
• формування сучасно1 шформацшно1 бази для прийняття обгрунтованих уп-равлiнських ршень, дiагностики та запобiгання кризовим явищам;
• впровадження сучасних технологiй виробництва промислово1 продукци, обгрунтування асортиментноï пол^ики виробничих тдприемств шляхом проведення маркетингових дослiджень;
• залучення до розробки та реатзаци iнвестицiйних проектов тдприемств рiз-них форм власностi та господарювання;
• поновлення iнтеграцiйних зв'язшв як всерединi системи споживчоï коопераций так i з рiзноманiтними суб'ектами АПК;
• обгрунтування мiсiï та стратеги даяльносп кожного кооперативного пщприемства.
Оцiнка можливостей економiчного потенщалу е важливим завданням та передумовою стратегiчного управлiння та спрямована в майбутне спожив-чо1 кооперацн. Вони визначають ïï конкурентоспроможнiсть на цшьовому ринку та за вiдповiдного управлшня трансформуються у конкурентнi переваги [1]. У зв'язку з цим дослщження стану та розроблення напрямюв шдви-щення ефективностi використання економiчного потенцiалу системи дасть змогу шдвищити результативнiсть ïï фiнансово-господарськоï дiяльностi та конкурентоспроможшсть на ринку товарiв та послуг.
Лггература
1. Должанський 1.З. та îh. Управлшня потенщалом пщприемства. - К.: ЦНЛ, 2006. - 362 с.
2. Краснокутська Н.С. Потенщал пщприемства: Формування та оцшка. - К.: ЦНЛ, 2005. - 352 с.
3. Ochobhî показники господарсько-фшансово1 д1яльност1 пщприемств Укоопспшки за 2005 р. - К.: Укоопстлка, 2006. - 132 с._
УДК332.133.6:005 Ст. наук. ствроб. Ф.А. Важинський, канд. екон. наук;
мол. наук. ствроб. В.М. Черторижський - 1РДНАНУ; А.В. Колодтчук - НУ "Львiвська полiтехнiка"
МЕТОДОЛОГ1ЧНА I МЕТОДИЧНА БАЗА ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТЕРИТОРIАЛЬНО-ВИРОБНИЧОÏ СИСТЕМИ
Розглянуто найголовшш1 елементи теорп у методолопчнш баз1 дослщження ТВС. Ключов1 слова: територ1ально-виробнича система, комплекс, просторовий анал1з, фактори, системний пщхщ, показники, прогнози, моделювання, методология.
Senior research worker F.A. Vazhyns'ky; junior research worker V.M. Chertoryzhs'ky - IRR NAS of Ukraine;
A.V. Kolodijchuk-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Methodological and methodical base of research of territorial
and production system
The meanest elements of the theory in methodological base of research territorial and production system (TPS) are considered.
Keywords: territorial and production system, a complex, the spatial analysis, factors, the system approach, parameters, forecasts, modelling, methodology.
Науковий вкник, 2006, вип. 16.7
Будь-яке наукове дослщження грунтуеться на вщповщнш методоло-гiчнiй i методичнiй 6a3i. Пiд методологiею розумiють сукупнiсть найбшьш ic-тотних елементiв теорп, конструктивних для розвитку само! науки; методо-лопя, на вiдмiну вiд теорп, не приносить нового знання, на вщмшу вiд концепций не служить основою для практики, але вона розвивае в наущ таю еле-менти, без яких неможливий розвиток само! науки [1, с. 40].
Оскшьки об'ектом доcлiдження е територiально-виробнича система (ТВС) зi словом "територiальна" на першому мicцi в термт, то найголовш-шим елементом теорп у методолопчнш базi виступатиме географiчний метод доcлiдження. Цей метод, який е cпецифiчним, географiчним, формуеться як "триединий" пiдхiд у дослщженш, тобто мусять бути витриманi територiаль-нicть, комплекcнicть, конкретнicть. Застосування цього методу, неможливе без одночасного використання картографiчного методу, який е, по-сут^ особливою формою iдеально-проcторового моделювання.
Моделювання - це ще один загальнонауковий метод. При застосуван-ш цього методу об'ект вивчаеться не безпосередньо, а за допомогою посеред-ника - щеально! (мислено!), матерiально! (предметно!) моделi, чи особливо! форми iдеально-матерiально! моделi, якою е карта (картосхема). Адже тшьки карта може виступити у процес доcлiдження ТВС засобом до виявлення те-риторiальних закономiрноcтей. Крiм того, карта - необхщний посередник мiж доcлiдником i величезним за розмiрами об'ектом дослщження, який не можна охопити поглядом, - ТВС. Тут доречно нагадати, що методи, методика - це сукупшсть техшчних прийомiв i органiзацiйних форм для проведення наукового дослщження. У поняття "метод" вкладають такий змicт: 1) cпоciб шзнання, доcлiдження явищ природи i суспшьного життя; 2) прийом, cпоciб чи образ дп. Сукупнicть методiв, прийомiв доцiльного проведення яко!-не-будь роботи називають методикою. А сукупшсть методiв, як застосовуються в якiй-небудь наущ, називають методолопею. У бiльш широкому розумшт методологiя - це вчення про науковий метод шзнання.
Другим надзвичайно важливим елементом методологи е системний шдхщ, в оcновi якого знаходиться розгляд об'еклв як систем, який орiентуе доcлiдження на розкриття цiлicноcтi об'екта, на виявлення багатомаштних типiв зв'язкiв у ньому i зведення !х в едину теоретичну картину.
Система (вщ грец. - щось цiле, яке складаеться з окремих частин) - це множина елеменлв, що знаходяться у певних вщношеннях i взаемозв'язках один з одним, утворюючи певну цшстсть, едшсть. Виходячи зi сказаного, можна зробити висновок, що ТВС - це cоцiально-економiчна геоторiальна (територiальна) система, яка може бути виражена через абстрактну систему.
ТВС, як i будь-яка шша система, володiе такими властивостями: цшс-нicтю, cтiйкicтю, автономнicтю. У 1968 р. у робот "Загальна теорiя систем" авcтрiйcький бiолог Людвш фон Берталоннi (1901-1972) висунув першу у су-чаcнiй науцi узагальнену систему концепцн (загальну теорiю систем), зпдно з якою будь-якi системи е аналопчними, iзомффiчними. Це дозволило засто-сувати гноcеологiчнi принципи анологп та iзомффiзму як базовi при дослщ-женнi будь-яких систем. Аналопя - це подiбнicть (а не тотожшсть) ТВС з
будь-якими шшими системами у певних аспектах, з обов'язковою наявнiстю у TÎeï чи шшо1 iстотних рис i зв'язюв. Iзомффiзм - це так сшввщношення мiж системами, якi виражають подiбнiсть, однaковiсть ïx структури (будови). Ве-личезну увагу вивченню систем присвятили В.Н. Садовський та Е.Г. Юдш. Вони так формулюють своï основш положення:
• система представляе собою цшсний комплекс взаемозв'язаних елеменпв;
• вона утворюе особливу едтсть з1 середовищем;
• як правило, будь-яка досл1джувана система представляе собою елемент сис-теми бшьш високого порядку;
• елементи будь-яко1 досл1джувано1 системи виступають як системи б1льш низького порядку [2, с. 12].
Отже, практично, вс системи (значить i ТВС) е iерaрxiчними. Кожна система мае структуру (базову), шд якою розумшть склад чи сукупшсть елеменпв (компонентiв, функцiй, територiaльниx утворень) та сшввщношення мiж ними. Елементом (компонентом) системи виступае частина дослщжува-ного об'екта, явища, процесу чи власност, стани, фази, стадп, етапи дослщ-жуваного об'екта. Кожна система виконуе певну функцш - головну роль, що формуеться в результат способу дп елементiв, який спрямований на ïï збере-ження i розвиток. Оргашзащя системи - це динамжа ïï структури при наяв-ностi упрaвлiння (зворотних зв'язкiв).
При застосуванш системного пiдxоду у дослщженш ТВС, очевидно, важливо встановити цшстсть ТВС як системи, ïï характер (система закрита чи вщкрита), основш властивость Опiсля важливо здiйснити структуризацш ТВС, тобто визначити ïï головш i другоряднi елементи (компоненти), а також виявити значення пaрaметрiв, що характеризують як елементи, так i систему в цшому. Тiльки тодi можна говорити про оптимiзaцiю ТВС. Будь-яка система народжуеться, розвиваеться, досягае розквггу, занепадае, тобто еволюць онуе. Одним iз нaйдaвнiшиx методiв, який застосовуеться в рiзниx галузях знань, е описовий. Вiн використовуеться з метою подaчi бiльш детaльноï характеристики об'екта дослiдження. Для цього використовуються методи опи-совоï статистики, тобто нaбiр рiзниx числових статистичних даних про ТВС. У процес aнaлiзу покaзникiв застосовуеться метод порiвняння, особливо при aнaлiзi динамжи покaзникiв за рiзнi промiжки часу. Застосовуеться i такий загальнонауковий метод як aнaлiз, пiд яким розумшть розкладання об'екта дослiдження на елементи, тобто склaдовi частини. Анaлiз ТВС був би непов-ним без використання просторового aнaлiзу, який будуеться на статистично-му, мiстобудiвельному, факторному, квaлiметричному та iн. видах aнaлiзу.
Основним завданням просторового aнaлiзу е виявлення особливостей роз-мiщення до^джуваного об'екта у просторi, вивчення спшьносп мiж явищами на рiзниx територiяx, клaсифiкaцiя завдяки спiльностi, розроблення типологи.
Але нaйвaжливiше значення у дослщженш ТВС мае поеднання просторового aнaлiзу з економiчним. За визначенням М.1. Яцкiвa, "Метод еконо-мiчного aнaлiзу - це системне, комплексне i взаемозв'язане вивчення еконо-мiчноï i соцiaльноï дiяльностi рiзниx оргашзацшних структур з метою виявлення та мобшзацп резервiв, визначення ступеня впливу фaкторiв на резуль-тати виробничих процеЫв за допомогою опрацювання вiдповiдноï шформа-
HiivKOBiiii BÏCHHK, 2006, BHn. 16.7
цiï" [3, c. 36]. Ha Horo gyMKy, ïctotho Ba^nuBHM e Te, rn,o eKoHoMÎHHHH aHanÎ3 6ygyeTbca Ha cucreMHoMy nigxogi go aHanÎ3y eKoHoMÎHHux aBurn, i прoцeciв, Ha BuaBneHHÎ B3aeMo3B'a3Ky i B3aeMo3ane^Hocri Mm noKasHHKaMu, Ha 3acTocyBaHHi CHCTeMH noKa3HHKÎB, Ha BHBHeHHÎ rocnogapcbKux aBurn, i npouecÎB y gHHaMÎui 3 ypaxyBaHHaM giï o6'eKTHBHux eKoHoMÎHHux 3aKOHÏB, Ha gocnig^eHHÎ BHyTpimHÎx cynepeHHocreö (gucnponopuiH) y po3BHTKy eKoHoMÎHHux aBurn,, Ha po3HneHy-BaHHi 3aranbHHx noKa3HHKÎB Ha cKnagoBÎ HacTHHu (eneMeHTu) Ta ïx geTam3auiï 3a MÎcueM i HacoM, Ha y3aranbHeHHÎ pe3ynbTaTÎB aHanÎ3y gna po3po6KH nporao3Hux a6o npoeKTHux BapiaHTÎB po3BHTKy gna ynpaBnmcbKux pimeHb [3, c. 36-39].
ÂHanÎ3 3aBepmyeTbca cuHTe3oM - y3aranbHeHHaM, BHcHoBKaMH, rn,o CTO-cyroTbca oö'eKTa gocnig^eHHa b uinoMy. BuKopucToByeTbca i TaKHH Ba^nuBHH MeTog aK KoHcTpyKTHBHÎ eKOHOMÎHHÎ po3paxyHKH (6anaHcoBÎ, TexHÎKO-eKOHOMÎH-hî, HopMaTHBHÎ), a TaKO^ MaTeMaTHHHÎ Ta eKOHOMÎKO-MaTeMaTHHHÎ MeTogu.
Âne 6e3 nporao3Hux gaHux guHaMÎKa po3BHTKy TBC 6yna 6 HenoBHoro. nporHo3HÎ noKa3HHKH oTpuMyroTb b pe3ynbTaTÎ po3po6KH nporHo3ÏB. BuginaroTb TaKÎ ochobhî Tunu nporHo3ÏB:
• peamcTHHHi nporHo3H, aK po3po6naroTbca 6e3nocepegHbo gna npaKTHHHux uj-nen, 3B'a3aHHx 3 eKoHoMÎHHHM nnaHyBaHHaM, pÎ3HHMH coujanbHHMH nporpaMa-mh, nepeg6aHyBaHHMH pe^opMaMH Tom,o;
• HopMaTHBHÎ nporHo3H, aK MÎcTaTb 6inbm hh MeHm po3po6nem peKoMeHgaujï 3 MeToro 3mîhh po3BHTKy TBC y 6a^aHoMy HanpaMÎ;
• aHanÎTHHHÎ nporHo3H, aK BHRopucTOByroTbca gna rnu6oKoro gocnig^eHHa npo-uecÎB, gna nepeBÎpKH pÎ3HHx KoHuenuÎH hh rinoTe3 no ïx ^opMyBaHHro;
• nporHo3H-nonepeg^eHHa, noKnuKam nigcHneHHMH HeraTHBHHMH TeHgeHujaMH Man6yTHboro BnnuBaTH Ha po3BHToK TBC 3 MeToro yHHKHeHHa po3BHTKy thx hh ÎHmHx He6a^aHHx aBum, hh npouecÎB.
Ha cborogm BenuKoro 3HaHeHHa Ha6ynu peanicTHHHÎ nporHo3H. Peanic-thhhhm Heo6xigHo BBa^aTH TaKHH po3paxyHoK, Konu nepeMÎHHÎ tî ^aKTopu, aKÎ BnnHBaroTb Ha Horo pe3ynbTaTH, niggawTbca Komponro. TaKHH nporao3 nogi6-hhh go nnaHy i Horo npaKTHHHa peanÎ3auia uinKoM Mo^nuBa. ,3,ocToBipmcTb pe-anicTHHHoro nporHo3y 3ane^HTb BÎg aKocTÎ BuxigHux gaHux i BÎg cnpaBegnuBoc-tî rinoTe3 BÎgHocHo MaH6yTHix TeHgeHuiH po3BHTKy TBC. Oco6nuBo Ba^Ko nporHo3yBaTH po3BHToK TBC y nepiog Kpu3H, aKa napanÎ3yBana y Ham Hac npaK-thhho bcî c^epu ^mra cycninbcTBa YKpaïHH. Ba^nuBoro aKÎcHoro o3HaKoro KBa-ni^ÎKoBaHoro nporHo3y BBa^aeTbca 3a6e3neHeHHa mo^hhboctî Horo nocnigoBHo-ro nepernagy b MaH6yTHboMy. TaKHH nepernag Heo6xigHo po3rnagaTH aK cucTe-My nocnigoBHux Ha6nu^eHb go îcthhhoï KapTHHH po3BHTKy TBC y MaH6yTHboMy y cbîtî 6e3nepepBHo nocTynaroHux hobhx, 6inbm tohhhx i geTanbHux MaTepianÎB.
Y nepiog Kpu3H 3arocTpunucb Tpu HaHBa^nHBÎmi HopMaTHBHÎ TpygHorn,i y nporHocTHui, aKÎ nonararoTb:
1) y 6e3nepepBHoMy yKnagaHHÎ TBC - o6'eKTÎB nporHo3yBaHHa, m,o npoTÎKae KinbKoMa TeMnaMu:
■ peanbHHM po3pocTaHHaM TBC Ha $om ycxnagHeHHa couianbHo-eKoHoMÎHHHx, noni-thhhhx, TexHoreHHHx Ta ÎHmHx cTpyKTyp;
■ 3MÎHoro cTpyKTypu B3aeMo3B'a3KÎB y TBC BHacnigoK nepenpo^inroBaHHa i 3mîhh ^opMH BnacHocTÎ nignpueMcTB - oxpeMHx eneMeHTÎB TBC;
■ BHHHKHeHHaM ogHHx eneMeHTÎB TBC - nignpueMcTB pÎ3HHx ^opM BnacHocTÎ Ta nix-BÎgauiero ÎHmHx to^o;
2) виявлент все бiльшого числа факторiв, що впливають на об'ект прогно-зування, тобто на ТВС, що вщображае рicт адекватноcтi наших уявлень про системтсть природи i cуcпiльcтва;
3) рiзкiй неcтачi теоретичних побудов, здатних переконливо iнтереcувати cучаcнi, а тим бшьше майбутнi моделi ТВС та !х взаемозв'язки з навко-лиштм середовищем у вciх проявах.
Отже, на сучасному етапi розвитку ТВС е ряд методичних i методоло-гiчних складностей !х вивчення, прогнозування, а значить, i реалiзацi! дослщ-жень у практику. Це ще раз пiдкреcлюе необхiднicть нових дослщжень ТВС, якi збагатять теоретичний багаж науки про ТВС, допоможуть знайти вщповь дi при розв'язаннi проблем !х розвитку, дадуть змогу на практищ формувати ефективно функцiонуючi ТВС.
Лггература
1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. - М.: Мысль, 1983. - 350 с.
2. Исследование по общей теории систем. Под ред. В.Н. Садовского и Э.Г. Юдина. -М.: Прогресс, 1969. - 520 с.
3. Яцькчв М.1. Теор1я економ1чного анал1зу. - Льв1в: Св1т, 1993. - 216 с.
УДК 339.33+339.142 Acnip. М.Я. Bipm - nwiecbm КА
ОСНОВН1 ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ ОПТОВО1 ТОРГ1ВЛ1 ТОВАРАМИ ВГГЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА
Розглянуто основш тенденцп розвитку оптово! торгiвлi товарами вiтчизняного виробництва. Вивчено структуру оптового товарооб^у, представлено його динамшу. Закцентовано увагу на ролi оптово! торгiвлi товарами вiтчизняного виробництва у забезпечент економiчного розвитку кра!ни.
Post-graduateM. Ya. Virt-L'viv commercial academy The main tendencies of the wholesale development of the domestic goods
The main tendency of the wholesale trade of the domestics is observed. The structure of the wholesale trade turnover is studied and its dynamics is represented. The main emphasis is laid on the role of the wholesale trade of the domestics on providing of the economic development of the country.
Одшею з умов розвитку оптово! ланки е наявшсть товарно! маси, яка надходить вщ вггчизняного виробника. Катастроф1чне падшня у 90-х роках ХХ ст. обсяпв вггчизняного виробництва товар1в народного споживання внаслщок техшко-технолопчно! вщсталост1 галузей, яю забезпечують про-дукщею шдприемства оптово! торпвл1, було одн1ею 1з причин звуження внутр1шнього ринку.
Проте, за перюд 2001-04 рр. в Укра!ш обсяг оптового товарооб1гу то-вар1в в1тчизняного виробництва зб1льшуеться з кожним роком. Обсяг оптового продажу товар1в виробництва Укра!ни збшьшився з 206,2 млрд. грн. у 2001 р. до 412,1 млрд. грн. - у 2004 р. Проте, частка оптового продажу това-р1в вгтчизняного виробництва у загальному оптовому товарооб1гу зменши-лась на 0,1 % за вщповщний перюд.
