CC BY
20
М.В. Пугачова
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ КОН'ЮНКТУРНИХ ОБСТЕЖЕНЬ ДЛЯ АНАЛ1ЗУ СТАНУ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ НА ПРОМИСЛОВИХ ПЩПРИСМСТВАХ
На вщмшу вiд багатьох захiдних кра'н, i навiть кра'н колишнього сощалютичного табору, де приватний сектор економжи iснував у тому чи шшому виглядi багато десятилiть, Укра'на проходить свш довгий i складний шлях до ринкового управлшня пiдприeмствами, яю багато рокiв знаходились у державнш власностi. Цей шлях дещо вiдрiзняeться, а де у чому схожий на т^ що проходять колишнi республiки СРСР. В Укра'ш, на вiдмiну вщ багатьох колишнiх радянських республiк (у тому чист Роси, кра'н Балти, Киргизи), ще й досi не прийнято закону про акцiонернi товариства, який би створив надшну основу для 'х функцiонування, а отже, i забезпечив би бiльшу вщкритють пiдприeмств та впевненiсть для зовшшшх iнвесторiв. Зараз основним законом, що регламентуе дiяльнiсть акцiонерних пiдприемств, е Закон Украши „Про господарськi товариства" [1], а рекомендованим до застосування ними е документ „Принципи корпоративного управлшня", прийнятий Державною комiсiею з щнних паперiв та фондового ринку [2].
Становлення корпоративного
сектору нащонально' економши вiдбувалося, згiдно iз [3], у три етапи:
1 етап характеризуеться
структурним оформленням
тдприемницького руху кшця 80-х -початку 90-х роюв у господарськi структури ринкового типу, зокрема товариства з обмеженою
вiдповiдальнiстю та дрiбнi АТ. У цей час
ухвалено закони Украши „Про господарськi товариства", „Про приватизацш державного майна", „Про власнють", „Про цiннi папери та фондову бiржу" та iн.;
2 етап - це початок масового акщонування (корпоратизаци) середнiх i великих державних тдприемств з 'х подальшою приватизащею шляхом використання приватизацiйних паперiв. На цьому етат було прийнято закони Украши „Про державне регулювання ринку щнних паперiв в Укра'ш" та „Про Нащональну депозитарну систему та особливосп електронного обiгу цiнних паперiв в УкрашГ' [4-5];
3 етап характеризувався двома обставинами: дозволом на корпоратизацiю частини об'екпв, заборонених до приватизаци, та розширеним використанням шдивщуальних способiв приватизации У [3] стверджуеться, що саме на цьому етат з'явилися тiньовi канали приватизаци - через практику передачi в управлшня державних паке™ акцiй, процедуру банкрутства, додаткову емiсiю акцiй тощо.
На нашу думку, у 2003-2004 рр. розпочався 4 етап, чому сприяло набуття чинност Цивiльним та Господарським кодексами Украши [6-7] та запровадження „Принцитв
корпоративного управлшня Украши".
„Принципи корпоративного
управлшня Украши" мютять ключовi засади, на основi яких мають розвиватися корпоративш вiдносини в Укра'ш i
© Пугачова Марина Володимир1вна. - кандидат техшчних наук, директор. Науково-проектний шститут статистичних технологш НТК статистичних дослщжень, Ки'в.
ISSN 1562-109X
конкретш рекомендаци щодо якiсного та прозорого управлшня акцiонерним товариством вiдповiдно до мiжнародних стандартiв. Поява такого документа передуам обумовлена важливiстю корпоративного управлшня (КУ) та його впливом на розвиток швестицшних процесiв, на ефективнють дiяльностi акцiонерних товариств та !х конкурентоспроможнiсть.
Слiд пiдкреслити, що у наукових дослiдженнях iз ще'1' тематики тд КУ звичайно розумiються мехашзми, що забезпечують захист прав iнвесторiв компанГi, тобто отримання iнвесторами прибутку вщ iнвестицiй. Саме так визначають КУ Д. Шлейфер та Р. Вшни [8]. Але е i iншi, де враховуеться i такий фактор, як створення всередиш компани стимулiв для iнвестування у специфiчнi активи, у тому числi й у специфiчний людський капiтал [9-10].
Дослщження стандартiв КУ в першу чергу обумовлено тим, яю можливосп мае адмiнiстрацiя пiдприемства, якi в не'1' цiлi та наскiльки вони вщповщають чи суперечать iнтересам крупних та дрiбних iнвесторiв. У ходi приватизацГi керiвники багатьох пiдприемств отримали частки власносп сво'1'х пiдприемств i е зараз контролюючими власниками або безпосередньо, або через афшйованих осiб. Директори, якi не володшть часткою власностi пiдприемства, також фактично мають значний вплив на його дiяльнiсть. Запровадження в Укра'1'ш стандартiв КУ, що вiдповiдають свгговш практицi, зокрема таких як повне розкриття iнформацГi, дотримання процедур проведення загальних зборiв, включення незалежних члешв до наглядово'1' ради, запровадження зовшшнього аудиту, значно обмежуе повноту влади керiвника пiдприемства.
Тому актуальним завданням
е дослщження поведшки керiвникiв тдприемств в умовах запровадження „Принцитв корпоративного управлшня" з метою з'ясування, чи готовi керiвники пiдприемств поступитись часткою свого контролю над пщприемством в обмш на залучення iнвестицiй. Ушкальну iнформацiю для дослiдження ще'1' проблеми надають кон'юнктурнi обстеження, з одного боку, тим, що в них беруть участь або керiвники пiдприемств, або iншi менеджери вищо'1' ланки, якi можуть безпосередньо висловити свою думку, а з шшого - тим, що оргашзатори обстежень мають дещо бшьшу можливiсть дослiдити цi питання, шж користуючись iнформацiею звичайних статистичних обстежень, поставивши респондентам необхщш запитання.
1снуе низка дослiджень, яю демонструють зв'язок мiж КУ та швестицшною привабливiстю компан11' у перехщних економiках. Як приклади можна навести роботи [11-18]. Але, слщ зазначити, що дослщженню стану КУ в Укра'1'ш поки що не придшяеться достатньо'1' уваги, хоча вже опублшоваш деякi роботи, присвяченi цiй тематищ (наприклад, [3, 19-21], частково - [22]). Однак в основному в них розглядаються бшьш загальш теоретичш питання (за винятком [3]). Робгт, присвячених конкретним дослiдженням, заснованим на спещальних обстеженнях, практично немае, хоча вщомо, що з цього напряму було проведено декшька цiльових обстежень (наприклад, у 2003 р. -аналгтичним центром „GFK - Украiнськi опитування та дослщження ринку" у рамках проекту "Дослщження стану корпоративного управлшня", у 2004 р. -Державною комiсiею з цшних паперiв та фондового ринку).
Оргашзатори кон'юнктурних
обстежень як в Укрш'ш, так i в iнших кра'шах не ставлять за мету досконало вивчати будь-яке питання, оргашзуючи для цього окреме цшьове обстеження. Це, скорше, е, як у наведених вище прикладах, прерогативою окремих защкавлених державних або
дослiдницьких органiзацiй. Метою ж кон'юнктурних обстежень е визначення впливу окремих факторiв у дослщжуваний перюд часу на стан окремих пщприемств, галузi економiки та вае'1 економiки, тому питання, якi стосуються дослiдження стану КУ на промислових тдприемствах, носять, i3 одного боку, бшьш загальний характер (наприклад, щодо загальних зборiв акцiонерiв або оргашв управлiння), з iншого - поряд iз цими питаннями ставляться таю, що стосуються вкладання швестицш на пщприемств^ задач стратегiчного планування та розробки тактики управлшня
пщприемством, прийнятносп
впровадження норм КУ на тдприемствах та проблем КУ, яю найбшьш болючi у цей час для промислових пщприемств.
Метою cmammi е формулювання методологiчних засад використання кон'юнктурних обстежень для дослщження сфери КУ промислових пщприемств та 1'х пщтвердження накопиченим у ходi обстежень матерiалом.
Використовуючи анкетнi
опитування бiльше шж 1200 промислових пiдприемств протягом
2003-2005 рр. (загалом - два раунди отримання вщповщей на кожне запитання), було зроблено спробу встановити наявшсть зв'язюв мiж структурою власностi, рiвнем КУ, попитом на сучаснi стандарти КУ та швестищями з урахуванням розмiру пiдприемств та належностi 1'х до рiзних видiв економiчноi дiяльностi. Для цього також вивчався вплив рiзноманiтного набору факторiв на змши стану КУ на пiдприемствах та його вплив на швестици та джерела 1'х фшансування.
Основними блоками запитань, що увiйшли до анкет кон'юнктурних обстежень, були таю:
1. Загальна шформащя про пщприемство.
2. Структура власностi.
3. Практика корпоративного управлiння.
4. Органи управлшня компашею.
5. 1нвестици та прибуток.
За результатами опитувань було встановлено, що опиташ пiдприемства мають достатньо концентровану структуру власностi: майже 42% акцш належать зовнiшньому крупному акщонеру, пiд яким звичайно розумiеться той, хто не е менеджером або пращвником пiдприемства. Концентрацiя власностi суттево зросла протягом 20042005 рр.: ^м того, що пiдприемства стали актившше вiдповiдати на поставлене запитання у другому раунд^ суттево збiльшилась частка крупних зовшшшх власникiв та дещо збiльшилась - адмiнiстрацГi пiдприемства (табл. 1).
Таблиця 1. Структура enacnocmi тдприемства
Скшьки, на Вашу думку, процешив акцш Вашого пiдприемства реально належить: Кiлькiсть тих, хто вiдповiв на запитання, %
0 1-24 25-49 50-74 75-100
адмшютрацп пiдприемства 47 27 8 10 7
найкрупнiшому зовшшньому власнику 27 9 13 23 25
усiм дрiбним власникам, хто мае менше 24 39 22 6 8
5% акцш
державi 86 2 4 2 3
У табл. 2 подано уточнюючу визначенням „найкрупшший зовшшнш iнформацiю щодо того, а хто сто'ть за власник"?
Таблиця 2. Недержавш акцюнери
Хто е найкрупшшим зовшшшм власником: Кiлькiсть тих, хто вiдповiв на запитання, %
укра'нська фiзична особа 34
укра'нська юридична особа 53
iноземна фiзична особа 4
шоземна юридична особа 13
„Принципи корпоративного
управлшня" установлюють стандарти КУ, якi тдприемства можуть упроваджувати у будь-який час через 'х (принципiв) рекомендацiйний характер. Тому i стан КУ на укра'нських пiдприемствах можна визначати у будь-який час. Для цього пропонуеться його дослвдження за кожним показником iз системи показникiв, що визначають компоненти КУ, розрахунок iндексу КУ на базi запропонованих показникiв та дослвдження стану iнвестування на акщонерних пiдприемствах, джерел iнвестицiй та плашв пiдприемств щодо залучення зовнiшнiх швестицш.
Для визначення якостi КУ було сформульовано ряд ввдносно об'ективних критерив, що дозволяють оцiнити рiзнi його компоненти на тдприемсга. Запитання за цими критерiями (iз запропонованими варiантами вiдповiдей „так" - „нi" або кшькють) наведенi нижче:
1. Чи юнуе на Вашому пiдприемствi ввддш по роботi з акцiонерами?
2. Чи надаете Ви сво'м акщонерам порядок денний загальних зборiв акцiонерiв?
3. Чи е у складi наглядово'' ради Вашого пiдприемства незалежш члени?
4. Чи е у складi наглядово'' ради представники дрiбних (мiноритарних) акцiонерiв (власникiв до 5% акцш)?
5. Чи веде реестр акцiонерiв Вашого пiдприемства незалежний реестратор?
6. Чи використовуються у Вас мiжнароднi стандарти бухгалтерсько'' звiтностi (наприклад, Ш GAAP/IAS)?
7. Чи перевiряе рiчнi звiти пiдприемства незалежний аудитор?
8. Чи юнують у наглядовiй радi формальнi комiтети (з аудиту, з питань призначень та винагород, iз корпоративного управлшня, зi стратегiчного планування)?
9. Чи сплачувала минулого року Ваша компашя дивiденди?
10. Чи е у складi наглядово'' ради представники держави?
11. Скшьки осiб входить до наглядово'' ради Вашо'' компани?
12. Скшьки члешв наглядово'' ради е менеджерами Вашо'' компанГ'?
13. Скшьки разiв збиралась наглядова рада у минулому рощ?
Одним iз важливих факторiв, якi впливають на стутнь упровадження норм КУ на акщонерних тдприемствах в iнших кра'нах, е розмiр пiдприемства за кiлькiстю працюючих. Питома вага витрат на його впровадження на великих
пщприемствах нижче, тому зi збiльшенням розмiру пiдприeмства пiдвищуeться вiрогiднiсть того, що на пiдприeмствi вже запроваджено практику КУ. На рисунку, де подано залежшсть частоти позитивних вщповщей на запитання анкет щодо стану КУ вщ кiлькостi зайнятих у 2005 р., показано, що для украшських акщонерних пiдприeмств це поки що не е правилом. Так зi збiльшенням розмiру пiдприемства суттево зростае вiрогiднiсть iснування вiддiлiв по робот з акцiонерами, дещо збiльшуеться i вiрогiднiсть надання
порядку денного та наявносп незалежного реестратора, але на пщприемствах iз кiлькiстю працюючих бшьше 500 осiб зменшуеться вiрогiднiсть залучення незалежного аудитора, iз кiлькiстю працюючих бшьше 1 тис. чол.
- залучення мшоритарних акцiонерiв, iз кшькютю працюючих бiльше 5 тис. чол.
- наявшсть незалежних членiв наглядово'1 ради. Усе це говорить про те, що якють КУ на украшських пщприемствах усе ще мае полшшуватись як на малих пщприемствах, так i на великих.
100
менше 51
51-200
201-500
501-1000
1001 -3000
3001 -5000
бтьше 5000
♦ формальш ком^ети --- представники мшоритарних акцюнерш
—■— незалежш члени наглядово! ради -•- - незалежний аудитор
- - + - ■ незалежний ррестратор -*— - порядок деений
--- - вщдт по робот з акцюнорама -♦— - мiжнарoднi стандарти бухобл ку
ть працюючих
Рисунок. Зв 'язок розмгру тдприемства та м1ри використання норм корпоративного управлтня
Для визначення загального шдексу корпоративного управлшня (CGI), який би вщбивав якють КУ в акщонерних товариствах, тобто на скшьки пщприемства намагаються
дотримуватись норм КУ, нами обрано шють перших показниюв з наведено! вище системи. Для розрахунку шдексу
кожнш позитивнiй вiдповiдi
пiдприeмства, iз тих, що вiдповiли одночасно на вс шiсть запитань, присвоюеться «1», кожнш негативнш -«0». Таким чином, шдекс для кожного окремого пщприемства знаходиться в iнтервалi вщ 0 до 6. 1ндекс для групи пщприемств можна розраховувати як
середне арифметичне шдекав окремих тдприемств.
За нашими розрахунками, питома вага тдприемств, яю зовсiм не дотримуються норм КУ, становить тшьки 2% респондент; тих, хто позитивно вiдповiв на три чи чотири запитання, вщповщно 28 та 30%. Пщприемств, що повнiстю дотримуються всiх шють визначених нами норм, майже 5%.
Таблиця 3. Ргвень
Середне значення шдексу по всiх пiдприемствах становить 3,57, що тдтверджуе вищий за середнш рiвень КУ на опитаних пщприемствах. Логлiнiйнi моделi, побудованi за таблицями спряженосп значень CGI та розмiрiв пiдприемств, демонструють наявнiсть високо'' мiри залежностi цих ознак (табл. 3).
залежност1 ознак
Chi-square df Р
Реагеоп СЫ^иаге 71,30519 df=36 р=0,00041
М-Ь СЫ^иаге 67,25647 df=36 р=0,00121
Теоретичне значення критерш х> квадрат для 36-ти ступетв свободи дорiвнюе 51. Розраховане значення становить 71,3 за критерiем хi-квадрат Пiрсона та 67,26 за крш^ем хi-квадрат, побудованим за методом найбшьшо'' вiрогiдностi, тобто наявний високий рiвень залежностi ознак. Розраховане р-значення (рiвень значущосп), для якого виконуеться умова р<0,05, також пiдтверджуе отриманий висновок.
Значення CGI, розрахованого за групами тдприемств, визначеними за кшькютю працюючих на тдприемств^ дають пiдставу зробити висновок, що шдекс вiдчутно зростае зi збiльшенням розмiру пiдприемства, тобто на великих та середтх пiдприемствах норми КУ впроваджуються швидше, нiж на малих, що i припускалося ранiше.
Як уже зазначалось вище, головною метою запровадження якюних норм та принцитв КУ е полiпшення швестицшного клiмату, створення умов для залу-
чення зовшштх iнвестицiй. Тому важливим аспектом використання кон'юнктурних обстежень е вивчення на базi
'х шформаци джерел отримання iнвестицiй, готовностi тдприемств брати довгостроковi банкiвськi кредити, залежностей мiж CGI та розмiром тдприемств та наявтстю i джерелами фшансування iнвестицiй.
Запитання, що були включен до блоку „Днвестици та прибуток", дали змогу висвiтлити такi важливi аспекти дiяльностi промислових акцiонерних товариств, як наявнють джерел фiнансування швестицш (табл. 4) i планiв щодо залучення зовшштх iнвестицiй, готовнiсть брати довгостроковi банкiвськi кредити тощо, шформацш щодо яких неможливо отримати з шших джерел нi статистичних, т фiнансових. Саме використання цiеi шформаци i дозволяе робити висновок про стан iнвестування акцiонерних пiдприемств та вплив якосп КУ на цей стан.
Таблиця 4. Джерела фшансування гнвестицгй на тдприемствах у 2005р.
Джерела Кiлькiсть тих, хто вiдповiв на запитання, %
Iнвестицiй не було 37
Власш кошти 77
Банювсью кредити 17
Кошти власника/швестора 6
Кошти бюджету та позабюджетних фондiв 1
Розмщення обл^ацш 0
Нова емiсiя акцiй 2
1нше 0
Виходячи з шформаци, наведено'1 вище, можна зробити висновок, що 37% респондент будь-яких iнвестицiй взагалi не вкладали. Бшьшють iнших могли розраховувати тшьки на власнi кошти, тiльки шоста частина брала банкiвськi кредити. Власники (швестори) пiдприeмств майже не брали учасп у фiнансуваннi iнвестицiй, та й iншi джерела теж були майже не задiяними. Можна зазначити, що щ данi не дуже вiдрiзняються вiд даних по шших крашах, як тих, що мають перехiдну економiку [12-13, 23], так i розвинених [24].
Хоча зовшшт швестици пiдприeмствами залучаються дуже мало, 31% респондент планують використати це джерело розвитку (табл. 6). Досить суттева питома вага вщповщей „не знаю"
Незважаючи на те, що користування банювськими кредитами не дуже популярне серед украшських пiдприемств, 70% респондент усе ж таки хотши би залучити таке джерело фшансування iнвестицiй. Проблема лише в тому, що украшсью банки надають кредити тд надто високi вiдсотки порiвняно з банками iнших краш, тому найбшьша питома вага керiвникiв тдприемств хотiла би отримати кредити тд мiнiмальнi iз запропонованих вiдсоткiв, але е таю, що готовi працювати з банками i пiд бшьш високi вiдсотки (табл. 5).
говорить про непевнють у майбутньому деяких тдприемств 1'х керiвникiв або про 1'х неспроможнiсть розробляти ефективну тактику i стратегiю управлiння пiдприемством.
Таблиця 6. Чи планують тдприемств залучати зовнгшнг гнвестицИ протягом найближчих трьохрок1в?
Вщповщь Кiлькiсть тих, хто вiдповiв на запитання, %
Плани юнують 31
Плашв немае 47
Таблиця 5. Чи готовг тдприемства залучати довгостроковг банк1вськ1 кредити у валют1?
Банювський кредит Кшькють тих, хто вiдповiв на запитання, %
Немае потреби 30
3-6% 55
7-10% 11
11-20% 3
Бшьше 20% 0,4
Не знаю
22
При поеднанн шформаци щодо впровадження норм КУ на пщприемствах та залучення швестицш i аналiзу джерел iнвестицiй було отримано щкавГ висновки: вiдсоток пiдприемств, яю взагалi не мали швестици, зменшуеться 3i збiльшенням розмiру пiдприемств, i це фшансування вщбуваеться, в основному, за власш кошти пiдприемств. НайбГльший вiдсоток пiдприемств, що залучають банювсью кредити, охоплюе тi, що мають чисельнiсть працюючих вiд 200 до 5000 оаб, тобто нi найменшГ нi найбiльшi пiдприемства кредитами активно не користуються. Частка грошей власника (швестора) збiльшуеться зi збiльшенням розмiру пiдприемства. Розмiщення облiгацiй спостерiгаеться тшьки на пiдприемствах iз чисельнiстю працюючих до 500 оаб.
Найцiкавiшим фактом е вщсутнють кореляцГï iнвестицiй та CGI. Вщсотки пiдприемств, що повщомили про вГдсутнГсть iнвестицiй, найменшi для тих, хто мае коефщенти 1 та 3, а найбiльшi -для тих, для кого коефщенти становлять 5 та 0. Власш кошти бГльш за все використовували для фшансування швестицш тдприемства з коефщентами 1 та 6, а банювсью кредити - Гз коефiцiентом 2.
Висновки. Кон'юнктурнГ
обстеження промислових тдприемств, до яких включена система спещальних запитань щодо стану КУ, е достатньо шформативною базою для дослщження ще!.' сфери. Визначена система показникГв та запропонований i розрахований шдекс корпоративного управлГння дозволяють усебГчно розглянути питання якостГ КУ, швестицшних процесГв на пГдприемствах та взаемозв'язку цих факторГв. Також важливими напрямами дослщження е тГ,
що стосуються безпосередньо оргашзаци менеджменту акцiонерними
тдприемствами, проблем КУ, що найбiльш вщчутш зараз у промисловостi, участi держави у дiяльностi АТ тощо.
Лггература
1. Закон Укра'ни вiд 19.09.1991 р. № 1576-ХП «Про господарсью товари-ства» // Офiцiйний сайт Верховно'' Ради Укра'ни. Законодавство Укра'ни. -www.rada.gov.ua
2. Принципи корпоративного управ-лiння Укра'ни // Цшш папери Укра'ни. -2004. - № 1 (289). - С. 9-24.
3. Семенюк В.П. Розвиток корпоративного сектора економжи та корпоративного управлшня в Укра'ш // Економка i прогнозування. - 2005. - № 3. - С. 78-88.
4. Закон Укра'ни вщ 30.10.1996 р. № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку щнних паперiв в Укра'ш» // Офщшний сайт Верховно'' Ради Укра-'ни. Законодавство Укра'ни. - www.rada. gov.ua
5. Закон Укра'ни вiд 10.12.1997 р. № 710/97-ВР «Про Нацiональну депозитарну систему та особливостi електронного обiгу цшних паперiв в Укра'ш» // Офщшний сайт Верховно'' Ради Укра'ни. Законодавство Укра'ни. -www.rada.gov.
ua
6. Господарський кодекс Укра'ни вiд 16.01.2003 р. № 436-ГУ // Офiцiйний сайт Верховно'' Ради Укра'ни. Законодавство Укра'ни. -www.rada.gov.ua
7. Цившьний кодекс Укра'ни вщ 16.01.2003 р. № 435-ГV // Офщшний сайт
Верховно'1 Ради Украши. Законодавство Украши. - www.rada.gov.ua
8. Shleifer A., Vishny R. A Survey of Corporate Governance //Journal of Finance.
- 1997. - LII (2). - P. 71-86.
9. Zingales L. Corporate Governance // The New Palgrave Dictionary of Economics and the Law. - 1997. - 594 p.
10. Berglof E., von Thadden E.-L. The Changing Corporate Governance Paradigm: Implications for Transition and Developing Countries // ABCDE Conference. World bank. - Washington, DC, 1999.
11. Black B. The Corporate Governance Bahavior and Market Value of Russian Firms // Emerging Markets Review.
- 2001. - Vol. 2. - P. 89-108.
12. Гуриев С., Лазарева О., Рачинский А., Цухло С. Корпоративное управление в российской промышленности. Сер. «Науч. докл.: независимый экономический анализ», № 149. - М.: Моск. общественный науч. фонд; Рос. экон. шк., 2003. - 94 с.
13. Rachinsky A. Corporate Governance and Valuation of Russian Firms. - М.: ЦЭФИР, 2003. - 46 с.
14. Радыгин А. Корпоративное управление в России: ограничения и перспективы // Вопросы экономики. -2002. - № 1. - С. 27-31.
15. Раскрытие российскими акционерными обществами информации о практике своего корпоративного управления и соблюдение рекомендаций кодекса корпоративного поведения. - М.: Рос. ин-т директоров, 2003. - 122 с.
16. Клейнер Г.Б., Качалов Р.М., Нагрудная Н.Б., Данилина Я.В. Влияние конкуренции в структуре корпоративного управления на эффективность деятельности корпорации // Экон. наука современной России: Материалы Всерос.
конф. 28-30 нояб. 2000 г.- М.: ЦЭМИ РАН, 2000. - Ч. II. - 128 с.
17. Клейнер Г.Б. Системная парадигма и теория предприятия // Вопросы экономики. - 2002. - № 10. -С.3-16.
18. Клейнер Г.Б. Эволюция институциональных систем. - М.: Наука, 2004. - 563 с.
19. Леонов Д.А., Очевлюк В.А., Федоренко А.В. Корпоративш правовщносини в Украшг Ключовi питання,
проблеми та перспективи. - К.: У1РФР, 2003. - 128 с.
20. Практика корпоративного уп-равлшня в Укра'ш у 2003 рощ. - К.: МФК, 2004. - 70 с.
21. Корпоративне управлшня в Укра'ш в сучасних умовах / Б. Лессер, I. Бондарчук, З. Борисенко та ш.; За заг. ред. I. Розпутенка та Б. Лессера. - К.: Вид-во «К.1.С.», 2004. - 306 с.
22. Економжа Укра'ни: стратепя i полггика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН Укра'ни В.М. Гееця. - К.:
1н-т екон. прогноз.; Фешкс, 2003. -1008 с.
23. Berglof E., Bolton P. The Great Divide and Beyond: Financial Architecture in Transition // Journal of Economic Perspectives. - 2002. - Vol. 16. - №. 1. - P. 5-12.
24. Myers S C. Capital Structure // Journal of Economic Perspectives. - 2001. -№ 15 (2). - P. 81-102.
