We investigated the daily changes of bioelectric potentials and dielectric indices of Scots pine infected by the Melampsora pinitorqua and growing in the conditions of West Polissya. The infection by the root desease leads to decreasing content of bioelectric potentials of root collar and polarization capacity and significant increasing of impedance.
Keywords: Scots pine, Melampsora pinitorqua, infection, bioelectric potentials, impedance, polarization capacity.
УДК 630*627.3:535.35 Астр. О.1. Озаркв; проф. Л.1. Котй, д-р с.-г. наук; доц. 1.П. Тереля, канд. с.-г наук; доц. М.В. Чернявський, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. Львгв
МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ СКЛАДОВИХ ТЕПЛОВОГО РЕЖИМУ Л1СУ
Проаналiзовано сучасш теоретичш методи визначення прямо! i розаяно! складо-вих сонячного випромшювання. Наведено формули, що дають змогу розрахувати пря-мий та розаяний потоки сонячного випромшювання як на горизонтальнш поверхш, так i на схилах. Запропоновано тдходи щодо розрахунку св^лових режимiв у люг
Ключовг слова: сонячне випромшювання, атмосфера, географiчна широта, кут нахилу, часовий кут, штенсившсть теплового потоку, хмаршсть, пряме i розшяне випромiнювання.
Вступ. 1нтенсивнють сумарного сонячного випромшювання визна-чаеться багатьма факторами, серед яких прозорють атмосфери, оптична маса атмосферного повггря тощо [1]. 1снуюч1 на сьогодш методи розрахунку тер-морад1ацшних характеристик базуються на емтричних та нашвемтричних формулах розрахунку, що дають змогу встановити взаемозв'язки м1ж ними 1 окремими елементами загального метеорежиму. Зокрема, детальний огляд цього розрахунку наведено в роботах [1-24].
Методика розрахунку. У загальному випадку сумарне випромшювання Сонця за певний пром1жок часу описуеться р1внянням
ЯЕ=) 5 • ат = ) ¡{тут, (1)
0 0
де: /(г) - функцюнальна залежшсть вщ часу т, прозорост атмосфери Ра 1 кшь-косл оптичних мас т або висоти Сонця 5 - штенсившсть сонячного випромшювання.
Взаемозв'язок м1ж масою т 1 висотою Сонця ^ виражаеться сшввщ-ношенням
1 (2)
sinh S
Водночас, значення sin hS визначаемо
sinhS = sin q>- sinSS + cos| cosSS ■ cos ts, (3)
де: ф - географiчна широта мюцевосп; 8S - кут нахилення Сонця; ts - часовий кут Сонця, що вщраховуеться вiд пiвденного напрямку;
Т= T--rs, (4)
2п
де Т - тривалють доби в годинах.
Варто зауважити, що тд час розрахунюв добових сум сонячного вип-ромiнювання приймаемо, що значення ф i óS, як i прозорють атмосфери, про-тягом дня залишаються постiйними. Тому, в цьому випадку крива добового ходу iнтенсивностi сонячного випромшювання вiдносно половини дня може виразитися рiвнянням
4Y. = SE = 2} f (r)dr = - J S ■ dt = T] F(ta)dta, (5)
0 n 0 n 0
де: t - час сходу або заходу Сонця, хв.; та - часовий кут Сонця.
Для прямо! сонячно! енергп випромшювання, що падае на горизон-тальну поверхню, розрахунок можливих сум iз врахуванням коефiцiента про-зоростi Бугера Ра здiйснюемо за формулою [4]
qn,np = Sn,np = So ■ sinhs = So ■ Pm ■ sinhs = So ■ P smhs ■ sinhs, (6)
де q0, пр. (S0) - iнтенсивнiсть прямого випромiнювання на верхнш границi атмосфери. Приблизне значення Sj,, пр. може бути отримане методом числового штегрування. Один iз варiантiв розрахунку сумарного випромшювання на довшьно орiентовану в просторi поверхню запропонували 1.М. Зейдiс та В.П. Некрасов [8]. Оптичну маса значень зештного кута Сонця ZS <70° визна-чаемо за формулою
m = —1— ■ (7)
cos ZS
За
великих значень Zs (Zs > 70) величину m пiдбираем шляхом ль ншно! штерполяцп за допомогою таблиць Бемпорадо.
cos ZS = sin ф ■ sin SS + cos q>- cosSS ■ cos m, (8)
де: óS - нахил Сонця; ю - часовий кут Сонця. Азимут Сонця AS, який вщрахо-вуемо вiд твноч^ визначимо за формулою:
cos SS ■ sinm
sin As =--^-; (9)
sin ZS
cos Zs ■ sin ф — sin §s (10)
cos AS =---. (10)
sinZS ■ cos|
У табл. 1 i 2 наведено вщповщно сонячний енергетичний потенщал Укра!ни та значення прямо! та розшяно! складових питомого теплового потоку сонячного випромшювання, що падае на 1 м2 горизонтально! поверхш з безхмарного неба для м. Львова (50° пн. широти, 24Е схщно! довготи).
Перюд Сонячна рад1ащя, що досягае поверхш Грунту в Украш
МДж/м2 кВт/м2
счень 75 21
липень 600 167
За рш 4050 1125
Часовий кут ю (в полудень дорiвнюe нулю при орiентацп на пiвдень) через кожну годину змiнюeться на 15° зi знаком "+" (iз самого ранку до 12 год. дня) i "-" (з 12 години до вечора). Наприклад, об 11 год. ю = +150°, а об 13 год. - ю= - 150°. Коефщент, що вираховуе ступiнь прозоростi атмосфе-ри, дорiвнюe для промислових районiв - 0,80; для курортно! зони - 1,0, а для прських районiв - 1,10.
Середню температуру повiтря /0 в деннi години розрахункового мюяця можна розраховувати за виразом [1]
Ю = с + 0,30 • Л, (11)
де: (с.р. - Середньодобова температура повиря (приймаемо за [27]); А t - максимальна амплиуда змши добових температур розрахункового мюяця.
Коефщент, що враховуе прозорють атмосфери, змшюеться в дiапазо-нi 0,80... 1,0 залежно вщ промислових районiв та курортно! зони. Вщомо [1], що величина сумарного теплового потоку (Вт/м2), що падае на 1 м2 похи-ло! поверхнi в кожну годину безхмарного дня, визначають за формулою
cos(^ - S) ■ cos S ■ cos ® + sin(^ - S) ■ sin S
= qnp. ~ : : ~ +q розс.,
(12)
cos q>- cos S ■ cos rn + sin q>- sin S
де: S- кут нахилу площини до горизонту, градуси; д - кут схилення, градуси ю - часовий кут.
Табл. 2. Значення прямоТ i розаяног складових питомого теплового потоку
сонячного випромтювання, що спадае на 1 м2 горизонтальноТ поверхш за безхмарного неба для м Львова (50° пн. широти, 24Е схдноТ довготи) [1]
Мюяць, кут нахилу
Геогра-фiчна широта - ф
1нтенсившсть теплового потоку, Вт/м2
Години доби до полудня
6-7
7-:
8-9
9-10
10-11 11-12
Кытень, д=+10°
50°
qnp
125
251
375
522
585
647
Яро:
70
87
104
125
129
132
Травень, д=+18°
50°
qnp
215
345
473
612
668
724
Яро:
84
94
104
125
128
132
Червень, д=+23°
50°
qnp
250
373
494
625
745
Яро:
84
97
111
132
132
132
Липень, д=+21°
50°
Япр
216
368
494
584
666
724
роС
84
97
111
125
128
132
Серпень, д=+13°
50°
Япр
146
275
404
517
579
640
Яро
63
84
104
118
122
125
Вересень, д=+3°
50°
Япр
63
181
299
445
512
578
Яро:
49
66
84
97
101
104
Коефщент, що враховуе реальш умови хмарносп ц°, визначаемо за формулою [1]
П0 =——+-), (13)
2(Япр + Я розс.)
де Y-Нр - сумарна енерпя прямого i розшяного сонячного випромшювання, що спадае на горизонтальну поверхню в певному населеному пунктi за добу за реальних умов хмарностi [27].
Значення коефщента хмарносп для м. Львова наведено в табл. 3, а в табл. 4 - середня кшьюсть сумарно! сонячно! енергп (прямо! та розшяно!), що спадае на горизонтальну поверхню для м. Львова [1].
За безхмарного неба сумарне випромшювання за певний промiжок часу д^ на горизонтальну поверхню е сума прямого i розсiяного випромшю-вань, тобто густина потоку прямого сонячного випромшювання за безхмарного неба i густина розшяного потоку за чистого неба:
I е=1 $пр+е ^ рОЗС., (14)
або дъ = дпр, + дрозе., Вт/м2. (15)
Табл. 3. Значення коефщкпта хмарностг для м. Львова за мшшями [1]
М1сто Георг. широта, ф кв1тень травень червень липень серпень вересень
к По к По к П0 10 П0 10 П0 10 П0
Львш 50° 13 0,56 19 0,64 21 0,72 23 0,73 22 0,70 19 0,66
Табл. 4. Середньор1чна тльтсть сонячноИ енерги, що спадае щоденно на горизонтальну поверхню для м. Львова, кВт-год./м2 в день [1]
Середнш по-казник за ос-танш 22 роки (за даними КА8А) М1сящ року Се-редньо-р1чна кшьюсть енерги
чнэыэ лютий березень ь н е 'ш к травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень
м. Льв1в,
49,5°пн. 1,66 2,49 2,90 3,23 3,96 3,81 3,90 4,06 3,01 2,34 1,48 1,34 2,85
шир., довго-
та - 24Е
Зазначимо, що, якщо для густини потоку прямого сонячного випромь нювання на горизонтальну поверхню за безхмарного неба розроблено надшш способи розрахунку, то для густини потоку розияного через дифузнють роз-рахунок дуже ускладнений. Адже, тд час розрахунюв 'розс. необхiдно вра-ховувати ще багато факторiв (висоту Сонця, мутшсть атмосфери, форму ш-дикатриси розстовання, вiдбивання променiв пiдстеляючою поверхнею то-що). На сьогоднi юнуе багато емпiричних формул, що дають приблизнi значення розсiяного випромшювання [14, 17, 19, 20 та ш]. Ус цi формули вра-ховують залежнiсть розсiяного випромiнювання вщ оптично! маси i прозо-рост атмосфери i базуються на безпосередшх спостереженнях. Зазвичай, за величину розшяного потоку приймають суми, вирахуванi за спостереження-ми iнтенсивностей розсiяного випромшювання за ясного неба. Для схилiв розрахунок сумарного випромiнювання ускладнюеться, тому що в цьому ви-падку додатковий вклад в загальний потж випромiнювання вносить вiдбите сонячне випромшювання. У бшьшосп випадкiв розсiяний та вщбитий потоки сонячного випромiнювання е неiзотропними (неоднорiдними). Хоча в бшь-шостi випадкiв розраховують такi потоки в iзотропному наближеннi [7, 13, 15 та ш]. Найбiльшi помилки у разi iзотропному наближеннi виникають в розрахунках розияно! та сумарно! енергп сонячного випромiнювання за невеликих висот Сонця i на схилах, обернених до Сонця. За великих висот, коли вщносна частка розшяного випромшювання в загальному потощ е незнач-
ною, то сумарне випромшювання схилiв можна розраховувати в iзотропному наближеннi iз задовшьною точнiстю. Кращi результати дае iзотропне набли-ження пiд час розрахунюв не миттевих iнтенсивностей, а сум випромшювання за певний промiжок часу (чим бшьший промiжок, тим точнiшi будуть результати розрахунюв).
В iзотропному наближеннi потоки розшяного та вiдбитого випромшю-вання на схилi визначаемо
Я розс. = Ярозсг.п. ' cos (16)
ЯS eidó. = Яeiдб.■sin2 (17)
де: qVa3C. - густина потоку розсiяного випромiнювання на схилi при безхмар-ному небц ярозс.г.п. - густина потоку розияного випромiнювання на горизон-тальну поверхню за безхмарного неба; в - крутизна, град.; qSem6. - густина вщбитого потоку випромiнювання на горизонтальну поверхню за безхмарно-го неба.
Тодi для сумарного випромшювання схилу iз врахуванням рiвнянь (16)-(17) можна записати
Я2 = яШр + Ярозс. + яВлдб. = Е яШр. + cos2 в ■ Е Ярозсг.п + sin2 в ■ Е qeid& (18)
Зважаючи на те, що останнiй додаток рiвняння (18) за малих кутiв схилу (в< 40°) е малим порiвняно iз рештою доданкiв (особливо в лггаш сезон, коли е малим вщбивання шдстеляючо! поверхнi), то ним можна знехту-вати. Тодi рiвняння (18) набуде вигляду
Я2 = Е яШр. + cos2 в Е Ярозс.г.п. (1 9)
Велико! ваги набувае розрахунок теплового балансу дослщжувано! те-риторп залежно вiд закономiрностей його складових i деяких параметрiв за-гального ктматичного режиму.
Терморадiацiйний баланс шдстеляючо! поверхнi описують рiвнянням
Б = Бкхе - Ееф. = ЯЕ(1 - R) - Ееф., (20)
де: Б - терморадiацiйний баланс шдстилаючо! поверхнi; Ееф. - ефективне випромшювання шдстилаючо! поверхш; Ях - сумарне випромшювання, що падае на горизонтальну поверхню; R - вщбивання шдстеляючо! поверхш.
Визначення величини ефективного випромшювання можна виконати за методикою Чебакова-Садовничо! [28], тобто
Ееф= £ü(1 - nm) + AE, (21)
де: n - оцiнка загально! хмарносп в долях одиницi; Е0 - ефективне випромь нювання за ясного неба; АЕ [АЕ=4япр00-Тъ(Тш-Т)] - поправка до ефективного випромшювання за рахунок рiзницi температур шдстеляючо! поверхш Тю i повпря Т. тд час розрахунюв Ееф. за температуру шдстеляючо! поверхш приймаемо температуру поверхш Грунту.
У бшьшосп випадюв розрахунок сумарного випромiнювання на гори-зонтальну поверхню проводять лише для теплих мюящв року (травень - ве-ресень), з огляду на це вiдповiдно здiйснюють терморадiацiйний баланс саме для цих мюящв. Отже, рiчний радiацiйний баланс можна розраховувати шляхом алгебра!чного складання дiйсних сум випромiнювання та ефективного випромшювання за перiод "квiтень - вересень", тобто
Б = Z q^t>13°с • (1 - Rt>13°C) -Z Ееф.t>13°C' (22)
Що стосуеться терморадiацiйного балансу схилiв (BS), то рiвняння теплового балансу схилу буде мати вигляд
БS = q£(1 - RS) - Еф, (23)
де: qS^ - сумарне сонячне випромшювання, що потрапляе на схил; Ееф. -ефективне випромшювання зi схилу; RS - коефщент вiдбивання схилу (приймаемо таким самим, що i для горизонтально! поверхш).
Ефективне випромiнювання для схилiв невелико! с^мкосп (ß < 30°), якою е бiльша частина схилiв регюну Опiлля, що зайнятi рослиннiстю, можна розраховувати за формулою [7]
Ееф.= Ееф• cos ß, (24)
де: Ееф. - ефективне випромшювання рослиннютю горизонтально! поверхш; ß - кут нахилу схилу. Варто вщзначити, що достатньо надшш результати дае остання формула за умови суцшьно! хмарностi, коли ефективне випромшювання е бшьш iзотропним (однорiдним), нiж за безхмарного неба.
Що стосуеться сумарно! фотосинтетично активно! радiацi!, то для виз-начення денних i мiсячних ФАР О. А. Садовнича [4] пропонуе формулу
ФАР = 0,43 • qnp+ 0,57 • q розс, (25)
де qnp. - пряме випромшювання на горизонтальну поверхню; qpoc - розияне випромiнювання.
Висновок. Отже, наведеш у цiй роботi формули дадуть змогу розра-хувати частку прямого та розшяного потокiв сонячного випромшювання за-лежно вiд чистоти неба, а наведеш в таблицях значения цих складових сонячного випромшювання для м. Львова - спрогнозувати свиловий режим лiсiв зелено! зони.
Л1тература
1. Озарив 1.М. Застосування сонячно! енерги у житловому господарст та деревооброб-щ / 1.М. Озарюв, Й.С. Мисак, Г.Т. Криницький, В.М. Максим1в, Л.1. Копш, I.A. Соколовський, O.I. Озарив, В.С. Козар. - Льв1в : НВФ "Укра!нсью технологи", 2012. - 338 с.
2. Зуев В.Е. Распространение видимых и инфракрасных волн в атмосфере / В.Е. Зуев. -М. : Изд-во "Сов. радио", 1970. - 496 с.
3. Росс Ю.К. Радиационный режим и архитектоника растительного покрова / Ю.К. Росс. - Л. : Гидрометеоиздат, 1975. - 344 с.
4. Садовничая Е.А. Радиационный режим горных лесов Сибири : монография / Е.А. Садовничая. - Новосибирск : Изд-во "Наука" 1985. - 125 с.
5. Руднев Н.И. Радиационный баланс леса / Н.И. Руднев. - М. : Изд-во "Наука", 1977. - 126 с.
6. Алексеев В.А. Световой режим леса / В.А. Алексеев. - Л. : Изд-во "Наука", 1975. - 228 с.
7. Кондратьев К.Я. Радиационный режим наклонных поверхностей / К.Я. Кондратьев, З.И. Пивоварова, М.П. Федорова. - Л. : Гидрометеоиздат, 1978. - 216 с.
8. Зейдис И.М. Расчет возможных сумм прямой радиации, поступающей к склонам / И.М. Зейдис, В.П. Некрасов // Фитоактинометрические исследования горных лесов. - Владивосток, 1977. - С. 38-44.
9. Гольдберг М.А. Особенности возможного и действительного прихода прямой радиации к склонам и стенам в Белоруссии / М.А. Гольдберг // Научное сообщения Института геол. и геогр. АН Лит. СССР. - 1962. - Т. 13. - С. 369-378.
10. Гойса Н.И. Распределение суммарной радиации по территории Украины и Молдавии / Н.И. Гойса // Труды УкрНИГМИ, 1961. - Вып. 26. - С. 14-28.
11. Голубова Т.А. Количественные характеристики радиационного режима / Т.А. Голу-бова // Микроклимат СССР. - Л. : ГИМНЗ, 1967. - С. 11-37.
12. Выгодская Н.Н. Радиационный режим и структура горных лесов / Н.Н. Выгодская. -Л. : Гидрометеоиздат, 1981. - 262 с.
13. Выгодская Н.Н. Возрастная динамика оптических свойств высокопродуктивных древостоев ясене-снытево-осоковой дубравы / Н.Н. Выгодская // Взаимоотношения компонентов биогеоценоза в лиственных молодняках. - М., 1970. - 365 с.
14. Сивков С.И. Методы расчета характеристик солнечной радиации / С.И. Сивков. - Л. : Гидрометеоиздат, 1968. - 232 с.
15. Айзенштат Б. А. Метод определения радиационного баланса склонов / Б. А. Айзен-штат // Метеорология и гидрология, 1952. - № 2. - С. 24-28.
16. Берлянд М.Е. Определение эффективного излучения земли с учетом влияния облач-ности/М.Е. Берлянд, Т.Г. Берлянд // Известия АН СССР. - Сер.: Геофизическая, 1952. - № 1. -С. 64-78.
17. Берлянд Т.Г. Методика климатологических расчетов суммарной радиации / Т.Г. Берлянд // Метеорология и гидрология, 1960. - № 6. - С. 9-12.
18. Гельперин Б.М. Средние значения суммарной солнечной радиации при различной облачности / Б.М. Гальперин // Труды Главной геофизической обсерватории им. А.И. Воейкова, 1972. - Вып. 279. - С. 55-58.
19. Копылов Н.М. О приближенных вычислениях суммы солнечной радиации / Н.М. Копылов // Труды Государственного оптического института, 1949. - Вып. 14 (76). -С. 63-69.
20. Аверкиев М.С. Уточненный метод расчета суммарной радиации / М.С. Аверкиев // Вестник МГУ. - Сер.: Географическая. - 1961. - Т. 5, № 1. - С. 40-47.
21. Берлянд М.Е. К теории зависимости суммарной радиации от облачности / М.Е. Берлянд, Е.П. Новосельцев // Научные сообщения ин-та геол. и геогр. АН ЛитССР, 1962. - Т. 13. - С. 109-115.
22. Будыко М.Н. Климат и жизнь / М.Н. Будыко. - Л. : Гидрометеоиздат, 1971. - 472 с.
23. Чебакова Н.М. Радиационный баланс склонов в горах Западного Саяны / Н.М. Чеба-кова, Е.А. Садовничая // Тезисы докладов XI Всесоюзного совета по актинометрии. - Таллин : Изд-во ИАФА. - 1980. - Вып. 4. - Т. III. - С. 61-64.
24. Ефимова Н.А. Радиационные факторы продуктивности растительного покрова / Н.А. Ефимова. - Л. : Гидрометеоиздат, 1977. - 216.
25. Fuggle R. A. A computer program for determining direct Shortwave radiation income on slope // Mc / Hill Univ. Vjnreal, 1970.
26. Garnier B.J. The evaluation of surface variation in solar radiation income / B.J. Garnier, A. Ohmura // Solar Energy, 1970. - Vol. 13, № 1. - P. 21-34.
27. СНиП II - А.: - 72. Строительная климатология и геофизика. - М. : Изд-во "Прометей", 1973. - 16 с.
Озаркив О.И., Копий Л.И., Тереля И.П., Чернявский Н.В. Методика расчета составных теплового режима леса
Проанализированы современные теоретические методы определения прямой и рассеянной составляющих солнечного излучения. Приведены формулы, позволяющие рассчитать прямой и рассеянный потоки солнечного излучения как на горизонтальной поверхности, так и на склонах. Предложены подходы по расчету световых режимов в лесу.
Ключевые слова: солнечное излучение, атмосфера, географическая широта, угол наклона, часовой угол, интенсивность теплового потока, облачность, прямое и рассеянное излучение.
Ozarkiv O.I., Kopiy L.I, Terelja I.P, Chernyavskyy M.V. Methods of calculating the thermal regime of composite forest
Analyzed by modern theoretical methods for determining the direct and diffuse components of solar radiation. The formulas allowing to calculate direct and diffuse solar radiation fluxes as a horizontal surface, and on the slopes of the area. Made approaches to the calculation of light regimes in the forest.
Keywords: solar radiation, atmosphere, latitude, slope angle, hour angle, the intensity of the heat flux, cloudiness, the direct and scattered radiation.
УДК 630.9:167.2 Ст. викл. Т.1. Данько; доц. Г.Я. 1льницька-Гикавчук,
канд. екон. наук - НУ "Львгвська полгтехтка "
Л1СОВА ПОЛ1ТИКА ТА ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ Л1СОГОСПОДАРСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Висв1тлено основш профшьш законодавчi документи, як регулюють впрова-дження базових векторiв люово! пол^ики Укра!ни. Розглянуто люогосподарську д1-яльшсть кра!ни та проблеми реалiзацil люово! жштики. Наведено фшансовий план реатзаци програми заходiв iз управлшня люовим господарством на середньостроко-ву перспективу.
Ключовг слова: люова полггика, лiсогосподарська дiяльнiсть, лiсоресурсний потенщал, законодавчi документи, лiсовi ресурси, програма.
Постановка проблеми. Виклики ХХ1 ст. стосуються практично вшх сфер людсько! д1яльност1, не оминули вони й люогосподарсько! галузь Сьогодш е актуальними проблеми, як загрожують втратою люоресурсного потенщалу, деградащею л1с1в, руйнуванням люових екосистем тощо. Зокрема ниш в Карпатах спостер1гають масове висихання ялинниюв, на Полюсь -Соснових насаджень, в шших люистих регюнах кра!ни - незаконне промис-лове освоення люових територш.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публ1кац1й. Вагомий внесок та науковий доробок, що стосуеться захисту лю1в та охорони навколишнього природного середовища, належить таким вченим, як: В. Кравщв, В. Бондар, В. Хо-лявка, I. Синякевич, I. Соловш, М. Нижник, М. Римар, Л. Кожушко, О. Голуб, С. Геншрук, Я. Коваль. У !хшх працях наведено пропозицп щодо збере-ження ресурсного потенщалу кра!ни та охорони навколишнього природного середовища.
Метою роботи е висвгглення необхщносп впровадження д1ево! люо-во! пол1тики та законодавчого регулювання люогосподарських вщносин.
Результати досл1дження. Основш постулати люово! полггаки вщоб-ражено у численних наукових працях провщних учених, в ухвалених на державному та м1ждержавному р1внях законодавчих документах 1 декларащях, !х не раз озвучували на багатостороншх м!жнародних конференщях, наприк-лад на М!жнародн!й конференцп ООН у Рю-де-Жанейро [1].
Впчизняна люова полггака ще не вщзначаеться достатньо високим ко-ефщентом корисно! дп. Причинами цього можна вважати арха!чний шдхщ до реалiзацil господарських процешв у сфер! люокористування, що базуеться