CC BY
78
7. Груденов Я. И. Психолого-дидактические основы методики обучения математике / Я. И. Груденов. - М.: Педагогика, 1987. - 159 с.
8. М!зюк В. А. Формування вмшь учшв початково! школи розв'язувати текстов! задача дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / М1зюк Вжторш Анатолпвна. - К., 2000. - 240 с.
9. Моро М. Г. Методика навчання математики в 1-3 класах: поибник для вчителя / М. Г. Моро, А. М. Пишкало. - К., 1975. - 304 с.
10. ПаЫчник Я. А. Науково-методичш основи розвитку математичного мислення [ мовлення молодших школяр1в у процеи розв'язування складених задач / Я. А. ПаЫчник // Нова педагопчна думка. - 1998. - № 4. - С. 34-43.
11. Розв'язування математичних задач у початкових класах: зб. статей / ред. Т. М. Хмара. - К.: Рад. школа, 1986. - 95 с.
12. Савченко О. Я. Вимоги до якост початково! освгги / О. Я. Савченко // Початкова школа. - 1995. -№ 1. - С. 4-6.
13. Скаткин Л. Н. Методика начального обучения математики / Л. Н. Скаткин. - М.: Просвещение, 1972. - 319 с.
14. Скворцова С. О. Методика навчання розв'язування сюжетних задач у початковш школ!: навч.-метод. поЫбник. - Одеса: Автограф, 2007. - 346 с.
15. Укра!нська радянська енциклопед1я: в 16 т. / гол. редкол. Бажан М. П. та ш. - 2-е вид. - К.: Голов. ред. УРЕ, 1962. - Т. 9.
16. Укра!нський педагопчний словник / уклад. С. Гончаренко. - К.: Либвдь, 1997. - 373 с. УДК 542 (07)
I. С. НАЗАРКО
МЕТОДИКА ОРГАН1ЗАЦП ДОСЛ1ДНИЦЬКО1 ДШЛЬНОСП СТУДЕНТ1В-ТЕХНОЛОГ1В У ПРОЦЕС1 ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБ1Т З КУРСУ
«Ф1ЗИЧНА I КОЛО1ДНА Х1М1Я»
Розкрито суттсть поняття «творчi до^дницью умтня», способы навчання студентiв до^дныцькт дiяльностi, особлывостi методики выконання лабораторных робт з фiзычноi i кологдног хiмii, орieнтованых на формування i розвыток творчых до^дныцьких умть студентiв-технологiв. Розглянуто рiвнi та крытерп самооцткы власных досягнень студентiв при выконанш лабораторного практикуму.
Ключовi слова: творчi дослiдныцькi умтня, лабораторна робота, самосттна робота.
И. С. НАЗАРКО
МЕТОДИКА ОРГАНИЗАЦИИ ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ-ТЕХНОЛОГОВ В ПРОЦЕССЕ ВЫПОЛНЕНИЯ ЛАБОРАТОРНЫХ РАБОТ ПО ДИСЦИПЛИНЕ «ФИЗИЧЕСКАЯ И
КОЛЛОИДНАЯ ХИМИЯ»
Раскрыта сущность понятия «творческие исследовательские умения», способы обучения студентов творческой исследовательской деятельности, особенности методики выполнения лабораторных работ по физической ы коллоидной химии, которые ориентированы на формирование ы развитие творческих исследовательских умений студентов-технологов. Рассмотрены уровни и критерии самооценки собственных достижений студентов при выполнении лабораторного практикума.
Ключевые слова: творческие исследовательские умения, лабораторная работа, самостоятельная работа.
I. S. NAZARKO
METHODOLOGY OF THE ORGANIZATION OF CREATIVE RESEARCH ACTIVITY OF STUDENTS TECHNOLOGIST IN THE PROCESS OF LABORATORY WORKS IMPLEMENTATION ON THE COURSE OF «PHYSICAL
AND COLLOID CHEMISTRY»
In the article the essence of the notions «creative skills» and the ways of teaching students of the research activity are given; the peculiarities of the methodology of the implementation of the laboratory works on physical and colloid chemistry are enlightened, formation and development of the creative research skills of the students technologists are determined, the main levels and criteria of the students' self-estimation in the process of the implementation of the laboratory practicum are proposed
Keywords: creative research skills, laboratory works, independent works.
Фiзична i коло1дна xiMiH e у ВНЗ базовою навчальною дисциплшою, яка визначае становления майбутнього фахiвця-технолога та сприяе розвитку в студенпв наукового та iнженерного мислення. Сучасний фахiвець-технолог зобов'язаний володии глибокими знаннями про фiзико-хiмiчну структуру поживних речовин, що беруть участь у технолопчному процеа, i про властивосп дисперсних систем, якими е багато продукпв харчування; вм^и виявляти оптимальш умови (термодинамiчнi умови переб^ хiмiчних реакцiй, кiнетичнi параметри) проведення конкретних технологiчних процесш з досягненням заданого концевого результату. Цi знання та вмiння студенти набувають при вивченш комплексу хiмiчних дисциплiн, стрижнем якого е фiзична i коло!дна хiмiя.
Знання закономiрностей, що встановлюе фiзична i коло!дна хiмiя, та широке застосування фiзико-хiмiчних методiв до^дження розкривають можливост для оргашзаци роботи консервних виробництв. Окрiм того, вони становлять основу знань, ям дають можливють успiшно засвоювати питання бiохiмil, фiзико-хiмiчних та бiологiчних основ консервного виробництва, процесiв та апаратiв, спещальних технологiй виготовлення продуктiв харчування.
Шдготовка майбутнього фахiвця-технолога неможлива без розвитку в студенпв iнтересу до науково-дослвдницько! дiяльностi i формування в них до^дницьких умiнь, основа яких закладаеться пiд час навчання у ВНЗ. Тому навчальний процес повинен оргашзовуватись так, щоб студенти-технологи могли швидко адаптуватися до професшно1 роботи, а сформоваш дослiдницькi вмiння i навички були мiцною базою для становлення фахiвця. Саме тому актуальною постае проблема дieвого вдосконалення у ВНЗ методики викладання базових дисциплiн, у т. ч. фiзичноl i коло1'дно1 х1ми, щодо пiдвищення 1х можливостей у формуваннi досвiду творчо! до^дницько! дiяльностi.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй показав важливiсть проблеми формування дослвдницьких компетентностей для пiдготовки сучасного фахiвця в рiзних галузях харчових технологш.
Дослiдження науковцiв (А. Алексюк, В. Андреев, С. Балашова, В. Борисов, I. Каташинська, В. Литовченко, Н. Недодатко, Н. Яковлева й ш.) та педагопчний досввд показали необхвдшсть впровадження удосконалено1 методики викладання курсу «^¡зична i коло1дна хiмiя» у навчально-виховний процес технiчних ВНЗ. Зокрема, потребуе уточнення змiсту та оргашзаци виконання робiт для формування фахових компетентностей у студенпв для !х подальшо1 дослвдницько1 дiяльностi, яка пов'язана з майбутньою профеиею.
Практика свiдчить, що процес формування творчих дослвдницьких умiнь ще не став нормою у вищш школi. Так, у багатьох ВНЗ недостатньо використовуеться дослвдницька технолопя, не до кшця продумана система оргашзаци творчо1 до^дницько1 дiяльностi студенпв, вiдсутия наступнiсть форм i методiв ll проведення при переходi вiд молодших до старших курив. Тож проблема формування творчих дослвдницьких умшь студентiв-технологiв у процес виконання лабораторних занять з фiзичноl i коловднох х1ми е актуальною.
Мета статп полягае у розкритп методики формування творчих дослiдницьких умшь студенпв-технолопв у процесi вивчення курсу «^¡зична i коло1дна хiмiя» для !х подальшо1 дослвдницько1 дiяльностi.
Ввдповвдно до мети визначено наступи завдання: розкрити сутшсть поняття «творч! дослiдницькi умшня»; охарактеризувати способи навчання студенпв творчiй дослщницькш дiяльностi; показати особливостi методики виконання лабораторних робiт з фiзичноï i коло1дно1 xiMiï, орieнтованих на формування i розвиток творчих дослвдницьких умшь студенпв-технолог1в; визначити рiвнi та критерп самооцiнки власних досягнень студенпв при виконаннi лабораторного практикуму.
Дослщницьш умiння розглядаються у структурi дослвдницько1 дiяльностi i належать до загальнонавчальних надпредметних умiнь. «Украшський педагогiчний словник» трактуе умiння як «набута знанням чи досвiдом здатнiсть робити що-небудь» [3, с. 94-95]. Отже, досл!дницью умiння можна розглядати як вищий, творчий рiвень розвитку загальнонавчальних умшь.
Кшьшсть визначень поняття «дослвдницьш умшня», яке подаеться вченими-педагогами, постiйно зростае. Тому в психолого-педагопчнш лiтературi юнують рiзнi пiдходи у визначеннi цього термша. Так, I. Зiмняя та £. Шашенкова дослiдницькi умiння трактують як «здатшсть до самостiйних спостережень, дослвдв, пошук1в, набутих у процес рiшення дослiдницьких задач» [4, с. 23]. Н. Недодатко вважае дослвдницьш умшня складним психiчним утворенням, що лежить в основi готовностi школяра до тзнавального процесу й виникае у результата управлiння навчально-дослiдницькою дiяльнiстю учнiв [6].
С. Балашова, А. Степанюк, Н. Москалюк зазначають, що дослвдницьш умiння е складовою професiйноï пiдготовки [2; 7]. Н. Амелша вважае ïx складною системою психiчних i практичних дiй, необxiдниx для пiзнавальноï дiяльностi у всix видах навчальноï працi [1]. I хоча едино1 думки щодо сутностi цього поняття немае, запропоноваш визначення доцшьно доповнюють один одного.
Вивчаючи формування дослiдницькиx умiнь учшв у процеа вивчення xiмiï, А. 1одко до дослiдницькиx вiдносить так! умшня: аналiзувати, пор1внювати, проектувати дослвд, прогнозувати результати експерименту, висувати припущення, виконувати дослвди, проводити спостереження та формулювати висновки, узагальнювати, застосовувати знання для пояснення нових факпв [5].
Анал!з р!зних трактувань поняття «дослвдницьш умшня» дозволяе розглядати ïx як «творч! дослвдницьш умшня», що е системою взаемопов'язаних дш, як1 включають вмшня: планувати i здiйснювати науковий пошук та дослiдно-експериментальну роботу, бачити протир!ччя i формулювати проблему; обгрунтовувати власну точку зору; проектувати досл!дження, прогнозувати та аналiзувати його результати, що набуп у процесi виршення дослвдницьких задач.
У ход! досл!дження можливостей для формування i розвитку творчих дослвдницьких умшь студентiв р!зних вид!в занять з ф!зично1' i коловдно1' х!мп було встановлено, що значний потенщал у досягненнi поставлено!' мети мають лабораторш заняття. Вчеш-дидакти i педагоги вважають, що експеримент е основою розвитку творчих дослвдницьких умшь. Саме у ход! його проведення студенти вчаться спостерiгати явища, як1сно та к1льк1сно ïx ощнювати, визначати умови, за яких вони виникають, знаходити причинно-наслщков! зв'язки м!ж ними, робити самостiйнi висновки.
Одне з актуальних завдань вищоï школи - формування творчих дослвдницьких умшь студенпв, як пов'язанi з ïx майбутньою професiею та е основою для дослiдницькоï д!яльност! У науково-методичнш лiтературi проблемам органiзацiï та вдосконалення лабораторного практикуму з xiмiï у вищш школ! присвячена невелика кшьшсть робгт. Переважно досл!дження ведуться у таких напрямках: застосування експериментальних завдань дослвдницького та творчого характеру; вдосконалення структури та органiзацiï проведення лабораторних занять з курсу загальноï х!мп.
Кожен !з двох названих напрямшв мае велике значення для формування та розвитку творчих дослвдницьких умшь студенпв, тому доцшьно застосовувати ус! види д!яльносп при виконанш лабораторних роби з курсу «Ф!зична i коловдна х!м!я». Кр!м того, необхвдна модершзащя методики навчання з метою активного формування творчих дослвдницьких умшь, яка повинна охоплювати вс форми проведення занять.
На сьогодш методистами розроблеш так1 способи навчання студенпв творчш дослвдницькш дальности
• включения у навчальний курс паралельного опрацювання оригшальних джерел (студенти усвiдомлюють широке коло проблем, з якими стикаються науковщ);
• ознайомлення з альтернативними виршеннями наукових проблем;
• формування рефлексивних умiнь (шляхом залучення студентiв до методiв наукового пiзнания);
• формування рiзнобiчного пiдходу до проблем, що розглядаються (розгляд явища з точки зору дешлькох теоретичних трактувань);
• використання методiв проблемного навчання (створення ситуацiй, що сприяють формуванню знань);
• формування дослщницьких умiнь (з рiзних груп).
Навчальний план ВНЗ передбачае проведення лабораторних робiт. Зокрема, для студенпв напрямку пiдготовки 6.051701 «Харчовi технологи та iнженерiя» Тернотльського нацiонального технiчного унiверситету iменi 1вана Пулюя навчальний курс «Фiзична i коло1дна хiмiя» включае лекдiйнi (обсягом 64 год.) i лабораторно-практичнi (64 год.) заняття. Цей курс мае важливе значення у пiдготовцi студенпв-технологш, оск1льки поглиблюе та узагальнюе фундаментальш знання основних законiв природи, дае теоретичну пiдготовку для розумiния рiзних технологiчних процесiв i подальшого вивчення спецiальних технологiчних дисциплiн. Ефективнiсть засвоення ще1 навчально! дисциплiни залежить ввд змiсту i пiдготовки лабораторно-практичних занять.
З метою формування та розвитку творчих дослщницьких умшь оргашзащя лабораторно-практичних занять повинна бути спрямована на створення ввдповвдно! методики шляхом змiни оргашзацшно! структури проведення занять i системи опитування студентiв пiд час захисту лабораторних робiт. Запропонована структура лабораторно-практичних занять базуеться на усвiдомленнi студентами методiв наукового пiзнання та оволодшш рiзноманiтними способами дослвдницько1 дiяльностi.
Враховуючи вищеназваш аспекти, пропонуемо свiй варiант методики проведення лабораторних занять з курсу «Фiзична i коло!дна хiмiя» у технiчному ВНЗ, спрямований на формування та розвиток творчих дослвдницьких умшь студенпв другого курсу. Основним завданням запропоновано! методики е поеднання пiзнавального процесу з предмета з розвивальним процесом щодо формування навичок дослвдницько1 дiяльностi майбутнього технолога. Структура лабораторно-практичних занять навчального процесу з процесом формування та розвитку творчих дослвдницьких умшь студенпв-технолопв техшчного ВНЗ в умовах кредитно-модульно! системи навчання включае наступнi органiзацiйнi форми:
- лабораторний практикум (проведення дослiдно-експериментальних робгг);
- семiнарськi заняття (обговорення теоретичних питань, розгляд питань, що пов'язат з техиологiями харчових виробництв, розв'язування експериментальних та розрахункових задач).
Методолопчною основою лабораторно-практичних занять е: штегращя знань з фiзичноl та коло1дно1 хiмil з теорiею та практикою неоргашчно1 та оргашчно1 хiмil, посилення внутрiшньопредметних зв'язк1в пiд час розв'язування експериментальних i розрахункових задач, проведення дослвдно-експериментальних робiт з урахуванням необхвдносп поеднання конструктивного, науково-пошукового i творчого характеру.
Лабораторний практикум складаеться з двох частин: теоретична (обговорення загальних теоретичних питань) та експериментальна (проведення мшьдослвдницьких робгг).
При пiдготовцi до лабораторное' роботи студентам необхiдно засво1ти теоретичний матерiал та осмислити доцшьшсть його застосування у практичнiй дiяльностi, навчитися вiдповiдати на запитання з теми, усввдомити мету i методику виконання роботи. Виконання мiнi-дослiдницьких роби передбачае необхiднiсть вирiшення студентами певних проблем, зокрема: пошук нових теоретичних знань, ввдпрацювання практичних способiв дш, виявлення шляхiв подолання проблем. При !х виконаннi студенти мають змогу самостiйно вдосконалювати умови проведення експерименту, застосовувати комп'ютернi технологil, модернiзувати обладнання тощо.
Мiнi-дослiдницькi роботи, як1 е лопчним завершенням лабораторних занять, включають усi компоненти наукового дослiдження, що розроблеш I. Усачовою та I. 1льясовим [8]: iнформацiйний; аналиико-критичний; власне дослiдницький; трансляцiйно-оформлювальний.
Кожному компоненту науково-дослiдницькоï д!яльносп ввдповвдае конкретний етап студентськоï роботи.
1нформацшний компонент полягае у здобування iнформацiï про вже наявш знання, ïx узагальнення, фшсащя. Результатом е огляд лиератури констатувального характеру з теми досл!дження (лише шформацшний). На цьому етап! формуються вмшня працювати з навчальною лиературою, користуватися доввдниками, таблицями, графшами тощо.
AHcmimuKO-KpummHuü компонент передбачае анал!з i критичне осмислення наявних знань, постановку проблеми досл!дження на основ! выявления не вивчених аспекпв теми досл!дження. Результатом е аналиичний огляд лиератури з теми, формулювання проблеми досл!дження i конкретних завдань роботи. На цьому етап! формуються умшня анал!зувати, пор!внювати, узагальнювати, готувати поввдомлення.
Власне до^дницький компонент становить проведення теоретичного та експериментального досл!дження для здобуття нового знання, фшсацгю пром!жних результапв досл!дження. Результатом е нов! знання та виршення поставленоï проблеми. На цьому етап! формуються умшня складати план досл!ду, прогнозувати результати експерименту, знаходити причинно-наслвдков! зв'язки, виконання досл!ду, проведення спостережень та формулювання висновшв.
Трансляцшно-оформлювальний компонент передбачае тдготовку поввдомлення у форм! наукового документа, що фшсуе кшцев! результати досл!дження i добут нов! знання. Результатом е поввдомлення, що вмщуе опис проблемноï роботи й отриманих у нш результапв. На цьому етап! формуються умшня узагальнювати, готувати поввдомлення, будувати граф!ки, застосовувати знання для пояснення нового факту. Вс м!ркування, висновки, проблеми, з якими стикаеться студент, фшсуються у лабораторному журнал!.
Лабораторний журнал - це папка з файлами формату А4 або зошит, в якому студенти оформляють зв!ти тсля виконання лабораторноï роботи. У ньому мютяться: критерiï' самооцшки виконання експериментального завдання; правила розрахунку похибок; шструкцп до прилад!в (призначення, будова, принцип роботи); шструкцп для виконання лабораторних роби (мютять завдання репродуктивного характеру). При виконанш роби творчим методом студенти замшюють готов! iнструкцiï власними розробками.
При оформленш зв!ту необхвдно вказати: назву i сформулювати мету роботи, подати основш теоретичш ввдомосп та основш розрахунков! формули, стислий опис методики виконання роботи, експериментальш дан! та результати ïx обробки, а також висновки чи пояснення отриманих результапв. Експериментальш дан! заносять у таблицю або наносять на графш. Для бiльшоï точносп графжи будуються на мшметровому папер! З метою визначення достов!рносп результапв експерименту ïx обробляють за допомогою статистичних метод!в. При обробщ експериментальних даних необхвдно враховувати похибку вим!рювань.
Лабораторний практикум оргашзовуеться так:
• вступна лекщя викладача та осмислення студентами теоретичних знань, необхвдних для виконання експериментальних робщ
• самостшна робота студенпв з шструкщею щодо методики проведення експерименту;
• обговорення питань, що виникли в ход! самостшного ознайомлення з методикою експерименту;
• експериментальна робота - проведення дослвдв, описаних в шструкщях до практикуму;
• обробка експериментальних даних (виконання розрахуншв, знаходження похибок, побудова таблиць, графЫв);
• обговорення результапв досл!ду (загальш висновки);
• самоконтроль та самооцшка своïx досягнень;
• ощнювання викладачем досягнень студента.
Самооцшку власних досягнень студенти здшснюють ввдповщно до критерш (табл. 1).
Таблиця 1
Самооцшка досягнень при виконанш лабораторного практикуму_
Рiвень досягнень Критерiï
1. Середнш 1. Ознайомлення з iнструкцiею до лабораторно1 роботи. 2. Виконання передбачених в шструкцп дослiдiв за допомогою викладача чи шших студентiв. 3. Оформлення звггу та формулювання висновк1в за допомогою викладача чи шших студенпв.
2. Достатнш 1. Вивчити методику виконання дослвдв; призначення, будову, принцип роботи приладiв, якi використовуються в лабораторнiй робоп. 2. Виконання дослiдiв без допомоги викладача чи шших студенпв: зiбрати схему установки, правильно зняти показання вимiрювальниx прилад1в. 3. Самостiйно виконати розрахунки, зробити графжи, сформулювати висновки, ввдповкти на питання для самоконтролю.
3. Високий 1. Самостшно вивчити лiтературу зпдно з темою лабораторно1 роботи, скласти шструкщю для виконання дослiдiв, запропонувати власш розробки експериментальних установок. 2. Самостшно виконати дослвди пiд наглядом викладача. 3. Самостшно виконати розрахунки, зробити графжи, сформулювати висновки, запропонувати питання для самоконтролю.
Кожне семшарське заняття передбачае теоретичну (обговорення запитань для усно1 ввдповвд та виконання письмових завдань) i практичну (розгляд прикладiв розв'язування типових задач з певно1 теми, методику ïx оформлення, заслуховування та ощнювання рефератiв) частину.
Семiнар е формою самоконтролю, який вимагае попередньоï тдготовки студентiв. З цiею метою викладач наперед формулюе тему семшару, перелiк питань i завдань для тдготовки до заняття, рекомендуе лиературу. Пiд час семiнару студенти вчаться аналiзувати та узагальнювати теоретичний матерiал, розв'язувати типовi задачi. В умовах кредитно-модульноï системи навчання проведення семшарських занять потребуе виокремлення системи тзнавальних завдань, а також розробки спещальних навчально-творчих завдань. Тому для кожного студента пропонуються певнi завдання, що включають практичну роботу на занят, а також розраxунковi i творчi завдання для позааудиторноï роботи.
Одним з аспекпв методики формування дослщницьких умiнь е органiзацiя самостiйноï роботи студенпв пiд кер1вництвом викладача, яка включае виконання творчих дослвдницьких завдань. Такий пiдxiд суттево пiдвищуе стутнь самостiйностi студентiв, дае змогу формувати у них так1 дослiдницькi вмшня: виявляти проблеми, планувати роботу, прогнозувати результати експерименту, знаходити причинно-наслiдковi зв'язки, формулювати обгрунтованi висновки.
Ми вважаемо, що описана вище методика виконання лабораторних роби з курсу «^¡зична i коловдна xiмiя» мае суттевi переваги для формування та розвитку творчих дослвдницьких умiнь студентiв-теxнологiв. Особливостями обгрунтовано1' методики органiзацiï навчального процесу iз вказаного курсу е:
• впровадження методики можливе як в умовах кредитно-модульно1' системи навчання, так i традицшноц
• може бути застосована на будь-якому етапi навчання;
• враховуе шдивщуальт особливостi студенпв;
• студентам надаеться право вибору творчих завдань;
• окремi ïï складовi можна змiнювати, враховуючи контингент студенпв.
Запропонована методика формування та розвитку творчих дослщницьких умiнь
студенпв-технолопв у процес виконання лабораторних роби з курсу «^¡зична i коловдна xiмiя» передбачае залучення студентiв до дослвдництва на всix етапах навчання, зокрема на лабораторно-практичних заняттях, семшарах, пiд час виконання лабораторних роб^. Такий пiдxiд позитивно впливае на яшсть пiдготовки майбутнix фаxiвцiв i формування творчо1' особистостi студентiв, ïx здатносп до дослiдницькоï дiяльностi у майбутнш професiйнiй робот!
Надалi перспективною е розробка цикл1в лабораторних роби рiзниx xiмiчниx дисциплiн i до^дження 1'хнього впливу на розвиток творчих дослвдницьких умiнь майбутнix теxнологiв.
Л1ТЕРАТУРА:
1. Амелина Н. С. Учебно-исследовательская деятельность студентов педвуза (в процессе изучения дисциплин педагогического цикла): автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н. С. Амелина. -К., 1982. - 22 с.
2. Балашова С. П. Формування дослвдницьких умшь учител1в / С. П. Балашова // Початкова школа. -1999. - № 6. - С. 46-47.
3. Гончаренко С. У. Укра!нський педагопчний словник / С. У. Гончаренко. - К.: Либвдь, 1997. -376 с.
4. Зимняя И. А. Исследовательская работа как специфический вид человеческой деятельности / И. А. Зимняя, Е. А. Шашенкова. - Ижевск: ИЦПКПС, 2001. - 98 с.
5. Иодко А. Г. Формирование у учащихся умений исследовательской деятельности в процессе обучения химии: дис. ... канд. пед. наук / А. Г. Иодко. - М., 1999. - 205 с.
6. Недодатко Н. Г. Формування навчально-дослвдницьких умшь старшокласникш: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н. Г. Недодатко. - Харюв, 2000. - 19 с.
7. Степанюк А. В. Розвиток дослвдницьких умшь студентш як складова професшно! тдготовки майбутшх учител1в природничого проф1лю / А. В. Степанюк, Н. В. Москалюк // Науков1 записки ТНТУ 1м. В. Гнатюка. Сер1я: Педагогика. - 2010. - № 2. - С. 33-38.
8. Усачева И. А. Формирование учебной исследовательской деятельности / М. В. Усачева, И. И. Ильясов. - М.: Изд-во МГУ, 1986. - 196 с.
