CC BY
248
УДК 303.732.4
Томчук О.Ф., к.е.н., доцент (E-mail: olenatomchuk@rambler.ru) ©
Втницький нацюнальний аграрный утеерситет
МЕТОДИЧН1 ПРИЙОМИ I СПОСОБИ СИСТЕМНОГО АНАЛ1ЗУ ПРИ ВИР1ШЕНН1 УПРАВЛ1НСЬКИХ ПРОБЛЕМ
У статт1 розглянуто роль системного анал1зу при еиршенш упраелтських проблем.
Ключовi слова: системний анал1з, прийоми, способи, упраелтня, модель.
Постановка проблеми. Системний aHani3 е найбшьш конструктивним i3 прикладних нaпрямiв системних дослщжень. Вш орiентуе упрaвлiнця не тшьки на облж певних зaкономiрностей функщонування i розвитку складних систем, але i обов'язково на розробку методики оргашзаци процесу прийняття рiшення, в якш видiляють етапи, визначаеться !х послiдовнiсть i пропонуються рiзнi пiдходи i методи виконання цих етатв в конкретних умовах. Ui методики допомагають залучити спецiaлiстiв рiзних галузей знань, забезпечити взaемодiю i взаеморозумшня мiж ними, тобто оргaнiзувaти процес колективного прийняття ршення.
Системний aнaлiз виник не як результат наукових дослiджень чи вiдкриття вiдомих вчених. Склaднiсть явищ суспiльного життя, комплексшсть проблем, якi виникають перед управлшням, сприяе пошуку шляхiв вирiшення комплексних задач. Системний aнaлiз е саме тим шструментом, який допомагае управлшню в науковому обrрунтувaннi рiшень, пов'язаних iз складними проблемами, тобто вш е об'ективною необхiднiстю.
Системний aнaлiз - це методологiя дослiдження системи з метою визначення найбшьш ефективних методiв управлшня ними. При цьому пiд системою слiд розумiти сукупшсть взаемопов'язаних елементiв i процесiв, що змiнюються у чaсi.
Системний aнaлiз е нaслiдком ди принципiв системного тдходу до упрaвлiння.
Анал1з останшх дослщжень. Системний aнaлiз не ототожнюеться iз прийняттям рiшень, основний наголос в ньому ставиться на вивченш складних об'ектiв, в результaтi чого досягаеться вибiр рiзних вaрiaнтiв можливих вирiшень за допомогою системного aнaлiзу. Пiдприемство - складна система, яка характеризуеться взaемодiею п'яти основних систем: техтчно!, технолопчно!, оргашзацшно!, сощально! та економiчноl. Над цим питанням працювало багато як закордонних вчених-економiстiв — Р. Маглш, Э. Квейд, Д. Клшанд, Ст. Оптнер, А.Д. Шеремет, так i вiтчизняних дослiдникiв — В.Д. Дербенцев, О.В. Олшник, В.К. Савчук, Д.£. Семьонов, Т.В. Шахрайчук, О.Д.
© Томчук ОФ., 2010
272
Шарапов та шшь Однак, не зважаючи на постшний штерес до ще! проблеми з боку науковщв, цiлий ряд питань залишаеться невирiшеним i дискусiйним.
Мета роботи. Визначити сутшсть методiв i прийомiв при проведеннi системного ан^зу.
Виклад основного матер1алу.
В деяких роботах вiтчизняних та зарубiжних авторiв проведення системного аналiзу вважаеться можливим лише за умови застосування комп'ютерних технологiй, за допомогою яких можна швидше проводити окремi етапи ан^зу [1,5].
Проте, застосування обчислювально! техшки нi в якiй мiрi не е альтернативою шту!тивному аналiзу, не конкуруе з ним, а лише доповнюе останнiй. 1нту!щя мае найважливше значення при плануваннi анал^ично! роботи. Лише в окремих випадках результати кшькюного аналiзу можуть слугувати основою для прийняття рiшення; цi результати, як правило, повинш бути пщ^плеш логiчними роздумами.
На нашу думку, особливостями системного аналiзу при виршенш завдань управлiння е:
1) глибоке вивчення вах аспектiв управлiння, системний аналiз;
2) дiагностичний пiдхiд, сутшсть якого полягае у виявленш найбшьш чуттевих точок, що визначають розвиток системи та потребують першочергового аналiзу. При вирiшеннi управлiнських проблем анал^ик, виходячи з системного уявлення про об'ект, вирiзняе важливiшi симптоми змш у функцiонуваннi об'екта, якi шзшше пiддае поглибленому вивченню. При такому пiдходi значно знижуеться трудомiсткiсть аналiзу та скорочуються строки його проведення;
3) використання економжо-математичних методiв, хоча щ методи не достатнi для системного виршення проблем, тому що економiчно-математичнi моделi не можуть вичерпно описати явища реальних економiчних процеав.
При використаннi економiко-математичних методiв необхщно намагатися, щоб кожна модель мютила економiчну сутнiсть та правильно застосовувалась в певних умовах. Неправильний вибiр економiко-математичних моделей може привести до небажаних наслвдюв. Зловживання математичними поняттями та методами без глибокого знання змштовно! сторони питання зазвичай створюе лише видимють знання. Використання помилкових моделей може не тiльки не наблизити до ютини, але й, навпаки, привести до суттевих помилок;
4) використання досвiду та штущп аналiтика поряд з економжо-математичним моделюванням, електронно-обчислювальною технiкою, дозволить осягнути всю сукупнiсть проблем з врахуванням всiх аспектiв управлiння.
Кiндрацька Г.1. та Бiлик М.С. вважають, що при дослщженш управлiнських проблем весь процес е оргашчним поеднанням формалiзованих процедур аналiзу з евристичним тдходом та шту!тивним судженням [2].
Отже, системний аналiз створюе додатковi можливост для наукового обгрунтування варiантiв складних управлiнських рiшень. В першу чергу вш
273
може бути використаний для виршення значних проблем, в чи^ яких слщ назвати прогнозування та довгострокове планування.
Системний ан^з та його елементи отримують все бшьш широке застосування, окрiм використання його для виршення перспективних проблем управлшня.
Важливою особливiстю використання системного ан^зу е те, що вш нiколи не може бути вичерпним, а тому дуже важливо визначити момент, тсля якого слiд скористатися отриманими результатами аналiзу та приймати ршення.
Системний аналiз е важливим iнструментом для наукового обгрунтування виршень складних управлiнських проблем. Застосування його при обгрунтуванш важливих рiшень дозволяе досягати найбшьшого ефекту при використанш обмежених ресурсiв. Важливо при цьому тiльки пам'ятати всi тi обмеження системного ан^зу i можливi помилки, яю можуть бути допущенi при його застосуванш.
При вирiшеннi управлшських проблем застосовуються рiзнi методи та прийоми ан^зу [3]. В таблиц 1 ми подали перелiк основних методiв та прийомiв системного аналiзу, а також вказали можливостi !х застосування залежно вiд форм вивчення взаемозв'язкiв в системi.
Таблиця 1
Методичш прийоми системного анал1зу проблем управлшня
№ Ф Методичн1 прийоми Характер аналгзу взаемозв 'язк1в
Одно-аспектний Багато-аспектний
1 Декомпозиц1я системи Х Х
2 Диагностика системи Х Х
3 Статистичш методи дослщження системи Х Х
4 Метод «перехресних» пор1внянь Х Х
5 Евристичш методи Х Х
6 Експертш ощнки Х Х
7 1мггацшне моделювання - Х
8 Економ1чний анал1з д1яльност1 тдприемств Х Х
9 Анал1з витрат та ефективносп Х -
10 Економжо-математичш модел Х Х
11 Анал1з чуттевосл ршень до р1зних фактор1в Х Х
12 Агрегащя змшних у комплексш фактори - X
Джерело: власш розробки автора
В таблищ знаком «х» вiдмiчено переважне застосування методу у певнш формi аналiзу взаемозв'язкiв.
Наведений в таблищ перелж методичних прийомiв е достатньо неоднорщним за сво!м складом (як за обсягом виконуваних операщй, так i за ступенем !х розробленостi). Так, наприклад, економiко-математичне моделювання е набором ряду методiв, яю створюють цiлу наукову дисциплiну,
274
а експертш ощнки - одиничний метод, який застосовуеться для специфiчного кола завдань; економiчний аналiз дiяльностi пiдприемства розробляеться протягом кiлькох десятирiч, а дiагностика системи знаходиться на початковш стадп розробки. Тому i ступiнь деталiзащl опису методiв i прийомiв залежить вщ перерахованих обставин.
Наведемо коротку характеристику цих методiв та прийомiв.
Декомпозищя системи - розчленування системи, яка вивчаеться, на складовi частини. В свою чергу, останш розчленовуеться на частини , яю в нього входять, аж до елеменив, яю можна вважати первинними. Декомпозицiя, чи спрощення, системи необидна для виконання друго! стади системного аналiзу - виявлення взаемозв'язку елеменив дано! системи. Стутнь розчленування системи та И деталiзацiя залежать в кожному окремому випадку вiд встановлених цiлей, яю витiкають з характеру дано! проблеми.
При декомпозиш! системи необидно пам'ятати про найважливiшу властивiсть системи - цЫсшсть, яка визначае характеристику системи. При декомпозицп системи слiд враховувати змши характеристик пiдсистем та елеменив з тим, щоб не викривити загальну характеристику системи.
Декомпозицiя системи застосовуеться i на стади безпосереднього аналiзу. До не! вдаються за умови виникнення багатомiрноl задачi.
Д1агностика системи - споЫб виявлення найбшьш чуттевих точок системи, шляхом виключення мало суттевих та зосередженням уваги на важливих аспектах проблеми. Такий пщхщ може здiйснюватися в двох напрямках:
1) дiагностика об'екту. В схемi процесу системного аналiзу управлшських проблем дiагностика системи вiдокремлена в самостшний блок, як одна з операцш процесу. Ця операцiя необхщна при аналiзi будь-яко! проблеми для концентрацп уваги на суттевих елементах та процесах i скорочення таким чином трудом^ткост робiт з тдготовки проекту управлiнського рiшення;
2) попередне вивчення об'екту. Найбшьш ч^ко цей напрям проявляеться в передпроектному обстеженш об'екту при створеннi повне шформацшно-системне управлiння пiдприемством.
Статистичт методи досл\дження системи - комплекс прийомiв, яю застосовуються для обробки велико! сукупност суцiльного та вибiркового спостереження. Статистичш методи е досить корисними на стадп дiагностики системи для вивчення структури та взаемозв'язку явищ та процесiв, пiдсистем та елеменив.
При використаннi статистичних метод1е процес постановки задачi частково замiнюеться статистичними дослщженнями. Але для отримання статистичних закономiрностей потребують великi витрати часу.
Методи статистичного анал1зу е досить рiзноманiтними (середш та вiдноснi величини; варiацil ознак (середне квадратичне вщхилення, коефiцiент варiацil та амплiтуда коливань), динамiчнi ряди тощо).
Особливо важливу роль для виявлення статистичного взаемозв'язку мiж дослщжуваними елементами та тдсистемами вiдiграе кореляцiйний аналiз. Вiн
275
застосовуеться для вивчення взаемозв'язку там, де вщсутня пряма функщональна залежшсть (таке становище е характерним практично для вах управлшських проблем). При дослщженш взаемозв'язку мiж двома ознаками застосовуеться проста (парна) корелящя; для вивчення взаемозв'язюв мiж сукупшстю багатьох факторiв застосовуеться множинна корелящя.
Метод «перехресних» пор1енянь - ствставлення даних за рiзними об'ектами для виявлення найбшьш важливих тенденцш Порiвняння широко застосовуеться при аналiзi рiзних показникiв. Вони дозволяють виявляти змши в динамщ показникiв одного об'екту, вщхилення за однаковий перюд чи на одну й ту саму дату показниюв даного об'екту вщ iнших аналогiчних об'ектiв, ввдмшносп в однакових за змiстом показниках з рiзними функцiональними призначеннями: планов^ звiтнi, попереднього перiоду, середнi за сукупшстю об'екив, що вивчаеться тощо.
Ееристичт методи - методи генераци варiантiв вирiшення проблеми, отримання нових знань, яю базуються на використанш досвiду, iнтуïцiï фахiвця i його творчого мислення як сукупност властивих людиш механiзмiв вирiшення творчих завдань.
За допомогою евристичних методiв вивчають загальнi закономiрностi процесiв вирiшення рiзних проблем, якi виникають перед людиною. Евристичнi методи застосовуються у випадках, коли на основi реальних умов чи минулого досвiду не можна знайти споаб вирiшення проблеми, яка виникае. За цих умов виникае необхщшсть розробки новоï стратегiï пошуку вирiшення.
Основнi умови застосування евристичних прийомiв ми навели на рис. 1.
Рис. 1. Основн умови застосування евристичних прийомiв
Евристичнi прийоми класиф^ють за двома ознаками:
за наявшстю або вiдсутнiстю алгоритму творчого мислення: прийоми маловпорядкованого пошуку, впорядкованого пошуку ршень i комбiнованi;
за характером застосування: шдив^альш та колективш.
276
Прикладами шдивщуальних прийомiв е: прийом контрольних питань, прийом ÎHArniAyanbHoro мозкового штурму, прийом штерв'ю, прийом сценарш, «ДельфЬ» тощо. Ц прийоми передбачають персональну роботу з кожним експертом. Однак експерив можна опитувати й заочно, з допомогою спецiaльних анкет. В такому випадку експерт може отримати та проaнaлiзувaти всю необхiдну iнформaцiю стосовно розвитку та взаемозв'язюв мiж об'ектами aнaлiзу.
Прикладами колективних прийомiв е: прийом мозкового штурму, прийом «635», прийом синектики, прийом колективного блокнота, прийом комiсiй, метаплан, «за i проти» тощо.
Експертт оцгнки - способи прогнозування та ощнки майбутшх результат дiй на основi передбачень спещашспв та спецiaлiзовaноï обробки цих даних. Даний споаб застосовуеться в рядi випaдкiв для комплексноï оцiнки поточноï дiяльностi системи, що aнaлiзуеться, а також для ощнки вже розробленого вaрiaнту дш. Таким чином, експертш оцiнки застосовуються на стaдiï встановлення цiлей вирiшення проблеми, в ходi обговорення вaрiaнтiв вирiшення, складання висновку за прийнятим вaрiaнтом i в ходi прийняття рiшень. Експертнi ощнки необхвдш в ситуaцiях, в яких вплив рiзних фaкторiв не може бути виражений кiлькiсно або ж спостер^аеться поеднання кiлькiсних фaкторiв iз якiсними. Прикладом тaкоï ситуaцiï може бути вибiр вaрiaнту технологiчноï лши. Економiчнa оцiнкa кожного вaрiaнту може бути здшснена з врахуванням розмiру кaпiтaловклaдень, експлуaтaцiйних витрат тощо. Але при цьому в розрахунок повинш бути прийнятi i соцiaльно психолопчш фактори, пов'язaнi iз змiною умов роботи, яю не отримують юльюснох' оцiнки та можуть бути враховаш експертним шляхом.
Оцiнки, пов'язaнi з великими проблемами зазвичай здшснюються групою експертiв.
Iнодi для оцiнки обраного вaрiaнту вирiшення проблеми чи для рекомендаци можливого вaрiaнту доцiльно залучити стороннього спещалюта-експерта, оскiльки у нього бшьша об'ективнiсть в пiдходi до проблеми, вiн швидше бачить ri недолiки, з якими змирилися прaцiвники; до рекомендaцiй зовнiшнього консультанта ствроб^ники вiдносяться бiльш терпимо. Подальший розвиток експертних оцiнок дозволить вдосконалювати системний aнaлiз упрaвлiнських проблем i поточний aнaлiз дiяльностi об'ектiв [4].
1мтацШне моделювання - дослщження iз застосуванням комп'ютерних технологiй взaемозв'язкiв, явищ та процесiв в умовах невизначеноси. В програмах створюеться модель процесу чи явища, що вивчаються, на вхщ подаються iмпульси, а на виходi дослiджуються результати. Шляхом змши вхiдних сигнaлiв та вивчення вихщних визначаються зaлежностi, якi характеризують процеси та явища.
Iмiтaцiйне моделювання може бути використане для попереднього вивчення моделей майбутшх машин, виробничих систем, технолопчних процеав тощо.
Економ1чний анал1з д\яльност\ тдприемства - застосовуеться як комплекс рiзних традицшних методiв та прийомiв для вивчення економiчних показниюв дiяльностi пiдприемств рiзних галузей економжи [2].
277
Найбшьш широко в системному аналiзi застосовуеться перспективний ан^з. При проведенш ан^зу використовуються рiзнi прийоми: порiвняння, зведення та групування даних, дет^защя, елiмiнування, балансовий метод тощо.
Анал1з еитрат та ефектиеност1 використовуе базу економiчного аналiзу для розрахунку, порiвняння показникiв витратностi та доходность
У рамках використання економто-математичних моделей прийняття ршень за допомогою нормативних моделей вибiр найкращих альтернатив здшснюють, виходячи iз заданого критерш i ситуацiï, у якiй приймаються ршення.
Способи, що використовуються в економiчному аналiзi, потребують застосування математичного апарату рiзного ступеня складностi, який класиф^ють за складнiстю застосовуваного шструментарш:
а) методи елементарно1' математики;
б) методи вищо1' математики.
Методи елементарнох' математики використовуються у звичайних традицшних економiчних розрахунках при обrрунтуваннi потреб у ресурсах, розробщ планiв, проекив, балансових розрахунках тощо.
В основi економiко-математичних методiв лежить методика розрахунюв вищоï математики. Це пов'язано з невизначешстю господарськоï дiяльностi пiдприемства, що передбачае отримання приблизних (прогнозних) результат, якi можуть бути використанi в управлшш пiдприемством [3].
Використання математичних методiв у сферi управлiння (у тому чи^ економiчних) - найважливший напрям удосконалення систем управлiння. Перевагою використання математичних методiв е прискорення проведення економiчного аналiзу, бiльш повний аналiз впливу факторiв на результати дiяльностi, пiдвищення аналiтичностi обчислень.
Застосування математичних методiв потребуе:
- системного пщходу до об'екта дослiдження, врахування взаемозв'язкiв i взаемовiдносин з шшими суб'ектами господарськоï дiяльностi;
- розробки економiчно-математичних моделей, що вiдображають кшьюсш показники господарськоï дiяльностi пiдприемства для найбшьш повного та достовiрного вщображення процесу функцiонування як пiдприемства, так i його структурних пiдроздiлiв;
- удосконалення системи шформацшного забезпечення управлшня пiдприемством з використанням сучасних комп'ютерних технологш.
Спроби осмислити причини прийняття ршень привели до виникнення дескриптиених моделей, тобто другого з названих пiдходiв.
В основi цього методу лежить поведшкова теорiя прийняття ршень. Вона мае яскраво виражений пояснюючий характер (тобто як фактично приймаються ршення), але не визначае характер (якими повинш бути рiшення).
А цшеспрямована дiяльнiсть, у тому чи^ розробки прийняття рiшень пов'язане з моделюванням.
Моделюеанням називаеться створення деякого образу - модел^ вiдтворюючи певш властивостi i характеристики оригiналу й одночасно забезпечуючи наочнiсть, видимiсть, iншi переваги. Модель мае цiльовий
278
характер, тобто вона вщображае не сам по собi об'ект-оригшал, а формуеться, виходячи з поставлено! мети. Вщповщно до того, що мета моделювання в загальному випадку може бути теоретичною i практичною, моделi також роздшяються на два види:
1)пiзнавальнi,
2)прагматичнi.
Шзнаеальт моделг е формою оргашзаци i представлення знань, засобом з'еднання нових знань з наявними. Тому при виявленш розбiжностей мiж моделлю i реальнiстю постае завдання усунення ще! розбiжностi за допомогою змiни модели
Прагматичш модел\ е засобом управлшня, оргашзаци практичних дiй, тобто еталошв чи !х результатiв. Фактично вони е робочим представленням цiлей.
Призначення прагматичних моделей полягае в тому, щоб, при виявленнi розбiжностей мiж моделлю i реальнiстю, розробити способи i засоби для змiни реальност так, щоб наблизити реальнiсть до модели Можна сказати, що прагматичш моделi як би вiдiграють роль деякого стандарту чи зразка, тд яким тдбудовуеться як сама дiяльнiсть, так i И результат.
Прикладами прагматичних моделей можуть бути плани i програми дiй, статути оргашзацш i кодекси законiв, нормативна база, технолопчш схеми рiзних органiзацiйних операцш, алгоритми, робочi креслення i шаблони, параметри добору i технологiчнi допуски тощо.
При обл^ фактора часу моделi можна роздiлити на статичш i динамiчнi. Моделi, що вщображають деякий константний стан об'екта моделювання, називаються статичними моделями.
Модел^ що вщображають динам^, тобто змiна модельно! системи в часi, називаються динам1чними моделями. Прикладами динамiчних моделей служать функцiональнi моделi систем, а також модель управлшських рiшень.
Абстрактними моделями називаються щеальш конструкци побудованi на основi розумово! дiяльностi розробника, його свщомоси.
Розглянутi види моделей найчастше використовуються в процесi прийняття управлшських ршень при використаннi систематичного пщходу.
Анал1з чуттееост1 ршень до ргзних фактор1е - спещальш прийоми, яю дозволяють визначати ступiнь припустимостi змш у системi, за яких не змшюеться ринiте знайдене оптимальне ршення. Цей аналiз особливо е необхщним в разi застосування економiко-математичних методiв. Вiн е доповненням економiко-математичного моделювання.
Результатом ршення задачi одним з економжо-математичних методiв е отримання оптимального варiанту рiшення при заданих умовах чи обмеженнях. Але в ходi реалiзацil рiшення умови чи обмеження постшно змiнюються. Перерахунок задачi тсля кожно! змiни умов чи обмежень може виявитися дуже трудомiстким та неефективним. Здшснення ж ранiше отриманого ршення за умов, що змшилися, може спричинити втрати через неоптимальшсть рiшень.
Аналiз чуттевостi рiшення дозволяе тсля виршення моделi визначити гранищ припустимостi змiн умов задачi, за яких оптимальшсть рiшення не змшиться. Досягаеться це шляхом аналiзу змш кожного фактору методами
279
параметричного програмування. Перерахунок моделi здшснюеться тшьки в тому випадку, якщо параметр певно1 умови чи обмеження вийшов за межi припустимих змiн.
Агрегащя змтних у комплексы факторы - прийом, який застосовують для синтезу результатiв аналiзу, проведеного рiзними методами та прийомами. В результатi аналiзу може бути виявлено безлiч факторiв. Якi спричиняють рiзний за величиною та спрямуванням вплив на вирiшення проблеми. Агрегащя (об'еднання) цих факторiв здiйснюeться за однорщними ознаками з метою розмежування в системi важливих та несуттевих факторiв. При правильнiй агрегацiï факторiв досягаеться спрощення системи за рахунок об'еднання в групи та виключення несуттевих при даному пiдходi до проблеми факторiв [5].
В результат агрегацiï змiнних в комплекснi фактори суттево скорочуються розмiри моделi виршення проблеми без спрощення змiсту останньог
В будь-якiй сферi дiяльностi людина приймае рiшення. Проблема прийняття ршення виникае тодi, коли задача настшьки складна, що для ïï постановки i виршення не може бути одразу визначений вщповщний апарат формалiзацiï, коли процес постановки задачi потребуе участ спецiалiстiв рiзних областей знань. Це призводить до того, що постановка задачi стае проблемою i для ïï виршення потрiбно розробляти спещальш пiдходи та прийоми.
Висновки. Таким чином, основна особливiсть системного аналiзу полягае в тому, що вш орiентуе дослiдника не на пропозицш кiнцевоï моделi об'екту або процесу прийняття ршення, а на розробку методики, яка мiстить засоби, що дозволяють поступово формувати модель.
Лггература
1. Бурчфилд Д. Системный анализ. Пооцесс принятия количественных решений.-В кн.: Современные методы внутрифирменного управления в капиталистических странах. Пер. С англ.-М.: «Прогресс», 1971.-С. 317-323.
2.Кшдрацька Г.1., Бшик М.С.,Загороднiй.Г. Економiчний аналiз.-К.: Знання, 2008.-487с.
3. Моделi i методи прийняття ршень в аналiзi та аудитi. Навч. посiб. / За ред. Ф.Ф. Бутинця, М.М. Шигуна. -Житомир: ЖДТУ, 2004 .-352 с.
4. Мошенський С.З., Олшник О.В. Економiчний аналiз .- Житомир : 1111 «Рута», 2007 .-704 с.
5. Шарапов О. Д., Дербенцев В. Д., Семьонов Д.£. Системний аналiз .-К.: КНЕУ, 2003 .-154 с.
Summary
The role of system analysis in solving managerial problems are considered in the article
Стаття надшшла до редакцИ' 8.09.2010
280
